Впровадження інформаційних та ігрових технологій на уроках музичного мистецтв...Електронні книги Ранок
Всеукраїнський педагогічний інтерактивний марафон
Дата: 17.06.2015 (День 8)
Тема: Впровадження інформаційних та ігрових технологій на уроках музичного мистецтва в 4-му класі
Спікер: Кондратова Людмила Григорівна, старший науковий співробітник лабораторії систем відкритої освіти Науково-дослідного інституту ДВНЗ «Університету менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, доцент
This document discusses the structure of "if" clauses in Spanish. It provides examples of "if" clauses using the present simple, present simple in the main clause, "if" with present simple and future simple in the main clause, and "if" with past simple and present simple in the main clause. It demonstrates how to form conditional sentences in Spanish using different verb tenses after "if" and in the main clause.
Впровадження інформаційних та ігрових технологій на уроках музичного мистецтв...Електронні книги Ранок
Всеукраїнський педагогічний інтерактивний марафон
Дата: 17.06.2015 (День 8)
Тема: Впровадження інформаційних та ігрових технологій на уроках музичного мистецтва в 4-му класі
Спікер: Кондратова Людмила Григорівна, старший науковий співробітник лабораторії систем відкритої освіти Науково-дослідного інституту ДВНЗ «Університету менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, доцент
This document discusses the structure of "if" clauses in Spanish. It provides examples of "if" clauses using the present simple, present simple in the main clause, "if" with present simple and future simple in the main clause, and "if" with past simple and present simple in the main clause. It demonstrates how to form conditional sentences in Spanish using different verb tenses after "if" and in the main clause.
Ludi expresa su amor por Job en una carta, llamándolo el hombre ideal para ella, su complemento perfecto y el amor de su vida. Agradece a Dios por unir sus vidas y reafirma su amor por Job en la fecha del 5 de junio de 2010.
The document summarizes several famous London attractions in brief paragraphs:
- Big Ben, located in the Palace of Westminster, has the largest clock in the world and the name refers to its largest bell.
- The London Eye observation wheel offers panoramic views of landmarks like Buckingham Palace and St. Paul's Cathedral.
- The Houses of Parliament are located at Westminster Palace, the site of the original Palace of Westminster built for King Edward the Confessor in the 11th century.
- Trafalgar Square is considered the heart of London and features Nelson's Column honoring Admiral Nelson at its center.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
1. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 23 листопада 2011 р. № 1392
Київ
Про затвердження Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню
освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої
освіти, що додається.
Установити, що зазначений Державний стандарт впроваджується в
частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині
повної загальної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року.
2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 вересня 2018 р., постанови
Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження
Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 49) та від 27 серпня
2010 р. № 776 “Про внесення зміни до Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24”(Офіційний вісник України,
2010 р., № 65, ст. 2289), крім положень щодо базової загальної середньої
освіти, які втрачають чинність з 1 вересня 2013 року.
Прем'єр-міністр
України
М.АЗАРОВ
2. Додаток
до Державного стандарту
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня
Найменування
освітньої галузі
Загальна кількість годин
II ступінь
(5 - 9 класи)
III ступінь
(10 - 11 класи)
Разом II і III ступені
(5 - 11 класи)
на
тиждень
на
рік
відсотків на
тиждень
на
рік
відсотків на
тиждень
на
рік
відсотків
Інваріантна складова
1. Мови і літератури 45 157
5
27 12 420 15,8 57 199
5
23,4
2.
Суспільствознавство
10 350 6 6 210 7,9 16 560 6,5
3. Мистецтво* 8 280 4,7 8 280 3,3
4. Математика 20 700 12 6 210 7,9 26 910 10,7
5. Природознавство 30 105
0
18 6 210 7,9 36 126
0
14,8
6. Технології* 14 490 8,3 14 490 5,7
7. Здоров'я і фізична
культура**
20 700 12 6 210 7,9 26 910 10,7
Разом 147 514
5
88 36 126
0
47,4 183 640
5
75
3. * Освітні галузі “Технології” та “Мистецтво” у старшій школі належать до вибірково-
обов’язкових предметів.
** Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична
культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження
учнів.
*** Цикл профільних предметів складається із профільних предметів (наприклад, фізики
та математики у класі фізико-математичного профілю); профілюючих предметів
(наприклад, екології у класі біолого-хімічного профілю чи географії у класі економічного
профілю), курсів профільного навчання (наприклад, країнознавства у класі профілю
іноземної філології).
Навчальні програми для 5-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
(за новим Державним стандартом базової і повної
загальної середньої освіти)
МИСТЕЦТВО
ПРОГРАМА ДЛЯ 5 – 9 КЛАСІВ
Пояснювальна записка
Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний
художній феномен, який передає красу навколишнього світу, внутрішнього
світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса»,
«гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості
опанування мистецтва в школі пов’язані з його багатогранним впливом на
свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-
образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-
естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати
участь у різних формах культурного життя суспільства.
Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене
основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною,
духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.
4. Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти. Вона ґрунтується на засадах особистісно
зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів.
Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів
індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.),
творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню
ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед
загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхід спрямований
на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та
соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні
взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку
міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції
шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів
ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу
ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі
опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності,
формування потреби в творчому самовираженні та естетичному
самовдосконаленні.
Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
• виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та
дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;
• формування системи художніх знань, яка відображає видову
специфіку і взаємодію мистецтв;
• розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів
мистецтва й художніх явищ;
• стимулювання здатності учнів до художньо-творчого
самовираження, до діалогу;
• розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
5. • формування потреби в естетизації середовища та готовності до
участі у соціокультурному житті.
Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:
• наступності між початковою, основною і старшою школою;
• поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого
аспектів змісту освіти;
• інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
• креативності (пріоритет творчої самореалізації);
• варіативності змісту, методів, технологій;
• діалогічності, полікультурності.
Характеристика структури програми та особливості організації
навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього
курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі.
Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного
викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого
курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі
мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми
варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до
специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і
«Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче
самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів;
пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної
діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі,
інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні,
театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів
6. мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6
кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У 8
– 9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично
склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності,
як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання
індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання
термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати
міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури»,
«Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій
навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має
можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись
на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також
розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи
програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-
виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому
вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку
здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них
особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити
захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став
справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і
соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя – на
відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.
7. мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6
кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У 8
– 9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично
склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності,
як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання
індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання
термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати
міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури»,
«Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій
навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має
можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись
на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також
розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи
програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-
виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому
вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку
здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них
особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити
захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став
справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і
соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя – на
відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.