Навчальна проблема: "Структурування навчального матеріалу на уроках історії"Tetjana Bilotserkivets
В даній роботі представлена спроба розвитку дидактичного експерименту, запропонованого кандидатом педагогічних наук Сотниченком Володимиром Миколайовичем. Метою педагогічного експерименту є пе¬ренесення акценту у навчальному процесі в ста-рших класах школи на самостійне зас¬воєння і вивчення учнями ма-теріалу з вітчиз¬няної і всесвітньої історії під керівництвом і з до-помогою учителя. Запропоновано методичну систему структуру-вання історичної інформації на уроках. Показано алгоритмізацію аналізу історичної інформації. Розроблено урок у відповідності до поставленої дидактичної проблеми.
Дана робота може бути використана учителями історії, які працюють у 9 – 11 класах загальноосвітніх шкіл.
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Модель прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної методичної роботи
1. Д. О. Пузіков,
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач відділу інновацій та стратегій розвитку
освіти Інститут педагогіки НАПН України
Модель прогнозування розвитку
загальноосвітнього навчального закладу в
процесі внутрішньошкільної методичної
роботи
2.
3. Забезпечити осягнення педагогічним колективом загальноосвітнього
навчального закладу викликів майбутнього, визначення й втілення
ними оптимального сценарію випереджального розвитку школи
допоможуть засоби освітньо-педагогічне прогнозування.
Прогнозування (грец. prognosis – передбачення) – це діяльність з
розроблення прогнозів щодо стану функціонування й розвитку об'єкта
в найближчому й віддаленому майбутньому.
Прогноз – форма наукового передбачення, результат прогнозування,
передусім – обґрунтоване ймовірне судження про стан
функціонування й розвитку певного об'єкта в майбутньому.
Освітньо-педагогічне прогнозування спрямовано на розроблення
прогнозів щодо стану функціонування й розвитку об'єктів
прогнозування системи освіти.
Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теория,
методология, практика: Учебное пособие / Б.С.Гершунский — М.: Флинта:
Наука, 2003. — 768 с.
Енциклопедіяосвіти / Акад. пед. наук України, головний ред. В. Г. Кремень —
К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
4.
5. Одним з оптимальних шляхів реалізації результатів
освітньо-педагогічного прогнозування є застосування
їх в процесі управління навчальним закладом,
передусім – планування роботи школи.
По-перше, якісне планування дає змогу забезпечити
цілеспрямованість у роботі школи, створює умови для
організованої взаємодії її структурних підрозділів,
раціонального використання ресурсів.
По-друге, планування дає змогу ставити важливі
цілі й завдання на майбутнє, у віддаленій часовій
перспективі.
По-третє, планування діяльності сприяє контролю
за її здійсненням.
6.
7. У сучасній теорії і практиці освітньої діяльності
відбувається поступове переосмислення ролі й місця
планування й планів роботи вчителя й школи.
Виникли й утверджуються новітні різновиди таких
документів, пов'язані з розвитком
внутрішньошкільної методичної і науково-методичної
роботи: концепція інноваційного розвитку школи,
програма інноваційного розвитку школи та ін.
Широке застосування результатів освітньо-
педагогічного прогнозування повинно сприяти
розвитку, піднесенню процесу планування роботи
вчителя й школи на якісно новий рівень.
8. ¨ поточні плани;
¨ річний план роботи школи;
¨ перспективний план роботи школи
¨ (3 – 5 років).
9. Успішне здійснення прогнозування розвитку
загальноосвітнього навчального закладу, врахування
прогнозів і рекомендацій у планах роботи школи й
учителів вимагає від суб'єктів означеної вище діяльності
належної підготовки до неї.
Проведення підготовки представників педагогічного
колективу до прогнозування розвитку загальноосвітнього
навчального закладу може здійснюватися в процесі
внутрішньошкільної методичної (науково-методичної)
роботи.
Крім того, прогнозування розвитку школи тісно
пов'язано з прогнозуванням професійного розвитку її
вчителів, педагогічного колективу, іншими проблемами
методичної роботи в школі. Тому діяльність педагогів щодо
прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального
закладу може розглядатися як один з важливих напрямів
методичної (науково-методичної) роботи школи.
10. Методична робота в школі — це цілісна,
ґрунтована на досягненнях науки, освітніх
інновацій, конкретному аналізі навчально-
виховного процесу система взаємозалежних дій і
заходів, спрямованих на всебічне підвищення
професійної майстерності кожного вчителя,
розвиток творчого потенціалу педагогічного
колективу школи в цілому, а загалом — на
удосконалення навчально-виховного процесу,
досягнення оптимального рівня освіти, виховання
та школярів.
Енциклопедія освіти / Акад пед наук України, головний ред В. Г. Кремень — К.:
Юрінком Інтер, 2008.
13. передбачає необхідну управлінську діяльність і сукупність
управлінських рішень, правове (локальні правові акти),
кадрове (суб'єкти) й організаційне (організаційна
структура) забезпечення прогнозування розвитку
загальноосвітнього навчального закладу
14. Формами організації суб'єктів, які
здійснюватимуть прогнозування розвитку
загальноосвітнього навчального закладу в процесі
внутрішньошкільної методичної роботи можуть
бути:
- група вчителів (проектна група);
- лабораторія;
- центр.
21. включає сукупність методів і засобів прогнозування
розвитку загальноосвітнього навчального закладу.
Виділяють три групи методів наукового прогнозування, які
можуть застосовуватися для розвитку загальноосвітнього
навчального закладу:
загальнонаукові (аналіз і синтез тощо, спостереження,
експеримент тощо);
інтернаукові (екстраполяція, методи експертних оцінок,
моделювання);
методи окремих наук (соціології, психології тощо).
Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теория,
методология, практика: Учебное пособие / Б.С.Гершунский— М.: Флинта:
Наука, 2003. — 768 с.
23. включає сукупність ресурсів (кадрових, методичних
(науково-методичних), інформаційних, матеріально-
технічних, фінансових тощо), необхідних для здійснення
прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального
закладу в процесі внутрішньошкільної методичної роботи).
25. включає сукупність результатів прогнозування розвитку
загальноосвітнього навчального закладу в процесі
внутрішньошкільної методичної роботи.
До них можна віднести:
-прогностичну модель розвитку окремого
загальноосвітнього навчального закладу;
-окремі коротко-, середньо- й довгострокові прогнози
розвитку загальноосвітнього навчального закладу й
компонентів його системи;
-рекомендації суб'єктам освітньої діяльності, розроблені на
основі означених прогнозів.
28. Отже, підготовка педагогів (розвиток у них
прогностичних умінь) та їхня участь у процесі
прогнозування розвитку загальноосвітнього
навчального закладу є складником підвищення
професійної майстерності вчителів.
Тому означена діяльність може й мусить
відбуватися в системі внутрішньошкільної
методичної (науково-методичної) роботи.
Результати прогнозування розвитку
загальноосвітнього навчального закладу
можуть ураховуватися в ході планування й
здійснення освітньої діяльності вчителів,
ухвалення управлінських рішень
адміністрацією школи.
29.
30. Із коментарями,заувагами,пропозиціямипро співпрацюпросимо
звертатися до науковихспівробітників відділуінноваційта стратегій
розвиткуосвіти
Інституту педагогіки НАПН України
за адресою:
04053, Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 52-Д, к. 204
тел.:
(044) 481-37-54 (факс);
(044) 481-37-82
е-mail: innovacia@ukr.net