2. Людина починається з
добра, -
сказав мудрець;
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не
вимагай.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з
добра.
Любов Забашта
3. Людина народжується на світ
не для того, щоб зникнути
безвісною пилинкою.
Людина народжується, щоб
лишити по собі слід вічний.
В.О. Сухомлинський
4. Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918
року у селі Василівка Василівської волості Олександрійського повіту
Херсонської губернії (нині Онуфріївський район Кіровоградської
області), в незаможній сільській родині. Батько, Олександр
Омелянович, працював столярем і теслярем, майстрував колеса і
музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а
зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям
казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і
Меланія. Розповідають, що батьки ніколи не карали дітей. Можливо,
саме тому всі вони обрали професію вчителя.
5. Після закінчення школи
селянської молоді у 1933 році
вступив до Кременчуцького
медичного технікуму. Влітку
1934 року вступив на підготовчі
курси при Кременчуцькому
педагогічному інституті і того ж
року став студентом факультету
мови цього ж вищого
навчального закладу. У 1939 році
заочно, з відзнакою, закінчив
Полтавський педагогічний
інститут. Працював вчителем
української мови і літератури в
сільських школах Онуфріївського
району Кіровоградської області.
6. Василь Олександрович - учасник
Другої світової війни. У липні 1941
року добровольцем йде на фронт. У
званні молодшого політичного
керівника воював на Західному і
Калинінському фронтах, брав
участь у Смоленській битві і битві
під Москвою. У січні 1942 року,
захищаючи Москву, під Ржевом,
був важко поранений під саме
серце (осколок залишився у його
грудях назавжди). Дивом вижив і
після виписки з уральського
госпіталю з 1942 по 1944 роки
працював директором школи
селища Ува Удмуртської АРСР.
Повернувшись на Батьківщину,
дізнався, що його дружина, яка
брала участь у партизанському
підпіллі, з малолітнім сином були
замучені фашистськими катами.
7. В.О. Сухомлинський з
1944 року - завідувач
Онуфріївським районним
відділом народної освіти. У
1948 році стає директором
Павлиської середньої школи
і беззмінно працює на цій
посаді протягом 23 років до
кінця своїх днів.
У 1955 році захистив
кандидатську дисертацію
на тему: "Директор школи –
організатор учбово-
виховного процесу".
9. Творчі задуми та
провідні ідеї
В.О. Сухомлинського
втілені в практиці
багатьох шкіл. Були
створені Міжнародна
асоціація
Василя Сухомлинського
і Міжнародне
об'єднання дослідників
Сухомлинського,
педагогічний музей
Сухомлинського в
Павлиській школі
(1975р).
10. Василь
Сухомлинський -
автор близько 50 книг
і понад 500 статей,
присвячених
вихованню і
навчанню молоді.
Книга його життя -
"Серце віддаю дітям"
(Державна премія
УРСР – 1974р,
посмертно).
11. Незвичайна школа
В. О.Сухомлинського –
Школа під Голубим Небом.
- Ходімо, діти, до школи, -
сказав загадковим голосом
учитель і попрямував у сад.
- Наша школа буде тут, під
голубим небом, на зеленій
травичці, під гіллястою грушею.
Скинемо ось тут черевички і
підемо босі, як звикли ви бігати
ціле літо …
12. Василь
Олександрович
розвиває ідею
виховання в дусі
свободи як
створення
педагогічних умов
для саморозвитку,
самоуправління
особистості, її
самореалізації; для
нього свобода – це
творення
свого життя,
усвідомлений вибір
свого життєвого
шляху.
13. Василь Сухомлинський 32
роки вів педагогічний
щоденник, у якому
записував свої
спостереження за
поведінкою учнів. А потім ці
розповіді виливалися на
папір і ставали книгами.
Видатний педагог сучасності
залишив після себе
величезну спадщину,
написавши для молодших
школярів майже 1500
художніх мініатюр-казок,
оповідань, легенд, притч,
новел, які видані 59-ма
мовами світу загальним
тиражем майже 15 млн.
примірників.
14. Уже перебуваючи у лікарні, важкохворий, Василь
Сухомлинський не переставав думати про школу. Коли
діти з квітами прийшли до нього в палату, він підвівся
на руки, поглянув у вікно, промовив: “Діти йдуть до
школи, а я йду із життя…” Помер Василь Сухомлинський
2 вересня 1970 року.
Похований на кладовищі всього за 300 метрів від
школи, якій віддав усе своє життя.
15. В. О. СУХОМЛИНСЬКОМУ
…Поховали його. Поховали його.
Похова…
Ще й землі намели, мов прибили довічну
печать.
Скрушно горблять поставу тепер
мовчазні дерева.
Не мовчать дерева. Не мовчать.
Безголосо кричать,
Він упав горілиць, мов косою підрубаний
злак.
На губах схолоднілих
Запеклася осмута німа.
Самотинна пора в Павлиші.
Як же сталося так –
Був такий чоловік, отакий чоловік!
І нема?...
В. О. Базилевський
16. Пам'ятник на могилі Василя
Сухомлинського (кладовище
селища Павлиш)
Добро творити на Землі
Людині лиш дано.
І навіть діточки малі
Всі знають це давно.
Краса і море доброти
Оточує нас всіх.
Подібним будь до сонця ти,
Щоб зазвучав твій сміх.
Щоб ти освітлював всім шлях,
Як сонце з висоти.
Хай сяє усмішка в очах.
Будь завжди добрим ти.
Він залишив назавждиВін залишив назавжди
Слід після себе у світіСлід після себе у світі
Слід той не зможутьСлід той не зможуть зместизмести
Сиві і славні століття.Сиві і славні століття.
