15. Живемо постійно в парі,
Та не в злагоді – у сварі.
Все ми робим залюбки,
Але завжди навпаки.
16. Розрізняти нас не кожен може –
Звуки всі і наголос в нас той же,
А приглянься: як поміж братами,
Є відмінність і між нами.
17. Хто порівнятися може зі мною:
Я і прекрасний, чарівний, казковий,
Роблю все скоро, швидко, раптово.
Є в мене хата, будинок і дім
І звуть мене
18. це слова, які звучать
по-різному, але мають
близьке лексичне значення
19. Як виросту - збудую хату,
Поставлю колесо приб’ю,
А там я поселю ( крилату, летючу, літаючу)
Лелечу клекітну (родину, сім’ю, пару)
Нехай розводиться, гніздиться
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях)
Нехай мені щоночі ( здається, сниться, ввижається)
Що я літаю, наче ( пташка, птиця, птах)
Дмитро Павличко
20. М Р І Я
Як виросту — збудую хату,
На хаті колесо приб'ю,
А там я поселю крилату
Лелечу клекітну сім'ю.
Нехай розводиться, гніздиться
По всіх деревах і хатах.
Нехай мені щоночі сниться,
Що я літаю, наче птах.
Дмитро Павличко
27. Вправа 457, с.184
– приятелювати,
товаришувати, ладити, брататися
– найновіший, нинішній,
модерний, сьогоднішній
– дотеперішній, тодішній,
прадавній, попередній, колишній
28. Виправ помилки
• Ішов дощ, коли діти йшли зі школи і помітили
Петра, який швидко йшов на станцію.
• Мама робила в лікарні й пишалася своєю
роботою.
• Сніжна заметіль замела все навколо.
• Навіть у вихідний день до школи прийшло багато
школярів .
• Помітивши за вікном товариша, хлопець
непомітно вислизнув з хати.
29. Синоніми допомагають
• точніше висловити думку;
• уникнути повторів,
одноманітності;
• зв’язати речення в тексті;
• зробити мовлення виразним,
образним.
30.
31. • стилістичні – використовуються в різних
стилях мовлення (бити, шмагати, сікти,
хльостати, дубасити)
• абсолютні – тотожні за значенням
(літера – буква, сім’я – родина, райдуга –
веселка)
• значеннєві – розрізняються відтінками
значень (хотіти, бажати, жадати,
прагнути)
