"Чому феєчки образились не гномиків"

1. Шановні батьки майбутніх школярів !
Ваші діти під час відвідування дитячого
садочку
залюбки насолоджувались «Пригодами в чарівній
школі»
Запрошую вас прочитати їм серію казок
про Феєчок і Гномиків, які їм так полюбились.
З повагою, практичний психолог ЗДО №238
Галина Олександрівна

2. «ПРИГОДИ
В ЧАРІВНІЙ
ШКОЛІ»

3. Казка
«Чому феєчки образились на
гномиків»
Казка №27

4. ...На одній із перерв
фіолетовий гномик
штовхнув червону феєчку.
Та впала і розплакалась.
- Я не навмисне, — сказав
Фіолетовий. — Пробач мені.
— Я пробачаю, — відповіла
феєчка, — але хто мені
вилікує цей синець на руці?
—Ой, ви, феєчки, такі ніжні!
— вигукнув Фіолетовий. —
Завжди рюмсаєте, не вмієте
терпіти. Подумаєш —
синець! У мене таких
десяток.
—А ви, гномики, —
прийшла на допомогу
подрузі Бузкова феєчка, —
завжди такі грубі, неуважні!
—А ще ніколи не
пропустите вперед, не
поступитесь стільцем, —
додала Рожева феєчка.
...

5. — А ви, феєчки, такі
злюки та задаваки! —
сказав Червоний гном.
— А ще ви такі нюні!
— Ми — нюні?! —
образились феєчки. —
Ах так, то ми з вами,
грубіянами, не дружимо
і не розмовляємо.
— Так! — підтримали всі
феєчки.
— А ми з вами і не
збираємось дружити,
плаксійки! — відповіли
гномики.
З того часу гномики і
феєчки перестали
розмовляти та дружити
між собою.
...

6. У класі запанувала
напружена атмосфера:
феєчки не допомагали
гномикам з домашніми
завданнями, а гномики не
захищали феєчок на
перервах. А ще гномики
дражнили феєчок, а ті їм у
відповідь показували
язики та перекривляли їх.
Погано і сумно ставало
всім: зникли веселий сміх і
радість, і вже не так
хотілося до школи і
гномам, і феєчкам.
Звичайно, це все не
пройшло повз увагу
вчителів. Мудра фея та
Розумний гном дуже
сподівалися, що гномики
та феєчки вирішать цю
проблему самостійно. Але
минуло вже кілька днів, а
феєчки з гномиками ніяк
не мирилися.

7. На останньому
уроці Мудра фея
повідомила, що
завтра вони всім
класом ідуть у похід
до Задумливого лісу,
і їм треба взяти з
собою воду та
бутерброди.
Усі були дуже раді,
навіть почали
розмовляти.
Феєчки з гномиками
домовлялися, хто що
візьме і як далеко
вони б хотіли зайти в
Задумливий ліс.

9. До гномика
підскочила Червона
феєчка, дістала
аптечку і дуже
швидко промила та
обробила
подряпину. При
цьому вона так
ніжно до нього
говорила, наче й не
було ніякої сварки.
— Дякую тобі, —
сказав Синій
гномик.
— Де це ти всього
навчилась?
— Нема за що,
— усміхнулась
феєчка. — У мене
мама лікар, від неї я
й навчилась
обробляти
подряпини

10. Мудра фея показала на
ряд повалених дерев і
запропонувала відпочити
та перекусити. Всі із
задоволенням присіли на
колоди і вийняли свої
бутерброди. І тут
Фіолетовий гномик
розпачливо зойкнув: він
забув удома бутерброди і
водичку. Що ж йому тепер
робити?
До нього підійшла Рожева
феєчка простягнула і свій
бутерброд.
—Пригощайся, —
запропонувала вона. —
Мені мама два зробила.
—А в мене дві пляшки
води, — сказав Червоний
гномик. —Пригощайся,
друже.
—Я дуже дякую вам,
друзі, — розчулено сказав
Фіолетовий гномик.

11. Похід продовжився.
Розумний гном повідомив
туристам, що через
півгодини вони зупиняться
на відпочинок.
—Я вже так стомилась, —
прошепотіла Бузкова
феєчка. — Я не звикла до
походів.
— Я тобі допоможу, —
сказав Синій гномик. — Я
понесу твій рюкзак.
— Дякую тобі! — зраділа
Бузкова і віддала гномику
рюкзак. Іти справді стало
легше.
Через півгодини вони
вийшли до Лісового озера.
Блакитна вода між
зеленими берегами ледве
плюскотіла. У небі пливли
білі хмаринки, а на березі
синіли тендітні весняні
квіти — проліски.

12. Поки діти милувалися
красою озера,
Розумний гном дістав
триногу для казана, а
Мудра фея — крупу на
польову кашу.
— Треба розділитися,
хто піде дрова збирати,
— сказав Розумний
гном, — а хто допоможе
Мудрій феї куховарити.
— Ми з гномиками
думаємо, що феєчки
тендітніші і тому,
мабуть, більше
стомилися, — сказав
Червоний гномик. —
Тож ми всі, крім
Синього гномика,
підемо по хмиз, а
феєчки допоможуть
Мудрій феї.

13. Ніхто не став
сперечатися. Феєчки
разом із Мудрою
феєю зварили дуже
смачну кашу. Усі
разом їли її, а потім
співали веселих
пісень. І гномики, і
феєчки сиділи
разом, знову
розмовляли і
веселились, мовби
сварки і не було.

14. Коли поверталися
додому, гномики
допомагали феєчкам
нести рюкзаки.
Вони зрозуміли, що
феєчки не нюні, а
тендітні, турботливі,
добрі, уміють
піклуватися про
інших.
А феєчки тепер
знали, що гномики
не грубіяни, а сильні,
мужні, добрі й
уважні.
І всі зрозуміли, що
їм одним без одних
дуже-дуже важко.
Ось так і закінчився
цей похід до
Задумливого лісу...

15. Запитання до дітей:
- Чому посварились гномики та феєчки?
- Про які правила безпечної поведінки в лісі ви
б розповіли учням Чарівної школи?
- Як феєчки та гномики помирились?

16. Далі буде…