Навчити учнів аналізувати прослухані та прочитані твори. Удосконалювати техніку читання поетичних творів, збагачувати словниковий запас. Розвивати усне мовлення. Виховувати почуття патріотизму, любов і повагу до рідної мови.

2. Як прислів’я чудове,Як прислів’я чудове,
йде від роду до роду,йде від роду до роду,
що народ – зодчий мови,що народ – зодчий мови,
мова – зодчий народу.мова – зодчий народу.

3. «Найдорожче»«Найдорожче»
Синів і дочок багатьохСинів і дочок багатьох
народівнародів
Я зустрічав, які перетиналиЯ зустрічав, які перетинали
Гірські й морські кордони і наГірські й морські кордони і на
подивподив
Багато бачили, багато знали.Багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею:Я їх питав із щирою душею:
–– Яку ви любите найбільшеЯку ви любите найбільше
мову? –мову? –
І всі відповідали: – Ту, що неюІ всі відповідали: – Ту, що нею
Співала рідна матиСпівала рідна мати
колискову.колискову.
Дмитро БілоусДмитро БілоусЯка мова найдорожча
Яка мова найдорожча
кожній людині?кожній людині?
Як сказано про це у
Як сказано про це у
вірші?вірші?

4. «Диво калинове»«Диво калинове»
Солов’ї на калині,Солов’ї на калині,
На ялині зозуля.На ялині зозуля.
Через гори й долиниЧерез гори й долини
Лине пісня з Посулля.Лине пісня з Посулля.
Мова в ній калинова,Мова в ній калинова,
Древа сонячна гілка,Древа сонячна гілка,
Сонця тиха розмова,Сонця тиха розмова,
Калинова сопілка.Калинова сопілка.
І мости калиновіІ мости калинові
До братів до народів,До братів до народів,
В сімВ сім’’ї вольній і новійї вольній і новій
Всьому світу на подив.Всьому світу на подив.
І на кручах дніпровихІ на кручах дніпрових
Травня повінь зелена.Травня повінь зелена.
На мостах калиновихНа мостах калинових
Калинові знамена.Калинові знамена.
Дмитро БілоусДмитро Білоус

5. Як розумієте слова
«Мова калинова»?
«Калинова сопілка» –слова вжито в прямому чипереносному значенні?
«Мости калинові» – як розумієте ці слова?

6. «Коли забув ти мову рідну»«Коли забув ти мову рідну»
Коли забув ти мову рідну –Коли забув ти мову рідну –
Яка б та мова не була –Яка б та мова не була –
Ти втратив корінь і основу,Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе дотла.Ти обчухрав себе дотла.
Коли в дорогу ти збирався,Коли в дорогу ти збирався,
Казала мати, як прощавсь,Казала мати, як прощавсь,
Щоб і чужого научався,Щоб і чужого научався,
Й свого ніколи не цуравсь.Й свого ніколи не цуравсь.
Ти ж повернувсь душеюТи ж повернувсь душею
бідний,бідний,
Не просто розгубив слова,Не просто розгубив слова,
Немов якийсь Іван безрідний,Немов якийсь Іван безрідний,
Іван, не помнящий юродства.Іван, не помнящий юродства.
Ти втратив корінь і основу,Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе дотла.Ти обчухрав себе дотла.
Бо ти зневажив рідну мову,Бо ти зневажив рідну мову,
Ту, що земля тобі дала.Ту, що земля тобі дала.
Ту, що не вбили царські трони,Ту, що не вбили царські трони,
Ту, що пройшла крізь бурі всі,Ту, що пройшла крізь бурі всі,
Крізь глузи й дикі заборониКрізь глузи й дикі заборони
Й постала нам в усій красі.Й постала нам в усій красі.
Сяйних перлин тобі не шкода,Сяйних перлин тобі не шкода,
Адже, набувши вищих прав,Адже, набувши вищих прав,
Те, що дала сама природа,Те, що дала сама природа,
Ти добровільно занедбав.Ти добровільно занедбав.
В пальті строкатім, як афіша,В пальті строкатім, як афіша,
Крикливі модні кеди взув.Крикливі модні кеди взув.
А мати? Де ще є ріднішаА мати? Де ще є рідніша
За рідну, котру ти забув?За рідну, котру ти забув?
Для тебе й Київ – напіврідкий,Для тебе й Київ – напіврідкий,
І Мінськ піврідний, і Москва…І Мінськ піврідний, і Москва…
Бо хто ти є? Іван безрідний,Бо хто ти є? Іван безрідний,
Іван, не помнящий юродства.Іван, не помнящий юродства.
Дмитро БілоусДмитро Білоус

7. Який наказ давала мати,
коли син збирався в дорогу?
Яким повернувся син з
Яким повернувся син з
чужої стороничужої сторони?
Чому, на вашу думку,
людина стає такою?
Які слова вас схвилювали?
Де найбільш болючі слова у вірші?
Як називають людину, яка забула своє, рідне?

8. «Як-то гарно, любі діти»«Як-то гарно, любі діти»
Як-то гарно, любі діти,Як-то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!У вікно вам виглядати!
В ньому все – тополі, квіти,В ньому все – тополі, квіти,
Сонце, й поле біля хати.Сонце, й поле біля хати.
На оте вікно ранковеНа оте вікно ранкове
Що голівки ваші гріє,Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова –Схожа наша рідна мова –
Цілий світ вона відкриє.Цілий світ вона відкриє.
Бережіть її, малята,Бережіть її, малята,
Бо вона – віконце миле,Бо вона – віконце миле,
Що колись до нього матиЩо колись до нього мати
Піднесла вас, посадила…Піднесла вас, посадила…
Віктор ТеренВіктор Терен
На що схожа наша мова?
Що символізує вікно у вірші?
До чого закликає поет?

9. «Наша мова – солов’їна»
Ти, дитино,
покликана захищати своїми
долоньками
крихітну свічечку
букви «ї»,
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є».
Бо кажуть, дитино,
Що мова наша – солов’їна.
Правильно кажуть.
Але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам’ятати
навіть найменший
соловейко.
Тому не можна покладатися
тільки на солов’їв,
дитино.
Іван Малкович
Білий вірш – це неримована поезія.

10. Як звертається поет до нас?
Чому ми повинні захищати
такі незначні предмети?
Які часи можуть настати?
Які часи можуть настати?
А чому може так статися?
На кого ж треба покладатися,
щоб мова жила вічно?

11. Слово до слова – зложиться мова.
Слово до слова – зложиться мова.
Птаха пізнають по пірПтаха пізнають по пір’’ю, аю, а
людину – по мові.людину – по мові.
Рідна мова – не полова:
Рідна мова – не полова:
її за вітром не розвієш.
її за вітром не розвієш.