Навчити учнів фантазувати. Створювати кольорове забарвлення слів. Вчити учнів бачити прекрасне в навколишньому світі, малювати картини словами і мандрувати чарівним неповторним світом. Розвивати мовлення і збагачувати його красою рідного слова. Виховувати любов до рідного краю, до рідної мови.

2. щастя
мама
троянда
злість
радість
киця
літо
Улюблена
іграшка
дідусь
дощ татобабуся
сум

3. Дощик сонечку всміхавсь,
Лоскотав промінчик.
А коли на землю впав,
Враз став зовсім іншим.
Посмішка вниз головою
–
Кольоровою дугою!

4. П’ять - блакитна, барвінкова,
наче квіточка святкова.
Шоста - синя, як ті сливи,
що дощі вмивали й зливи.
Сьома - вкрили ліс
та балки фіолетові фіалки.
Із семи стрічок веселих
утворилася веселка,
і щоб знати кольори,
ти лічилку повтори.
В лузі дощик із квіток
кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
простяглись барвисті стрічки.

5. ВЕСЕЛОЧКА
Я барвиста веселочка,
Маю сім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.
Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава.
А ясного блакитного
Небу дам назавжди,
Світанкового синього
залишу для води.
Непомітно погаснувши,
Упаду між дубів...
Так ніколи нічого
я не лишаю собі.

6. Існує така легенда.
Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними,
птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі.
Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил.
Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати
на свою долю.
Всевишній вислухав скарги людини на важке
життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не
дано звірям і птицям — мову. Адже мова сильніша за
будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину.
Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть
загинути. Однак і людина повинна розуміти, який
неоціненний скарб отримала — берегти мову,
як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то
загубить і душу, і силу.

7. ϳñíÿ äëÿ ä³òåé 'Êîëüîðîâà ïëàíåòà' À.Ïîáóæàíñüêî¿.mp4

8. Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів,що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!