Посібник.doc

Житомирська гуманітарна гімназія №1
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Навчально-методичний посібник
Житомир – 2022

2
Матеріали схвалено науково-методичною радою Житомирської
гуманітарної гімназії №1 (протокол №3 від 21.10.2021 р.)
Рецензент:ТрясибородаЛюдмилаАндріївна, заступник директораз навчально-
виховної роботи, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Житомирської
гуманітарної гімназії №1
У роботі розкрито сутність поняття «критичне мислення», методичні
умови формування критичного мислення, охарактеризовано особливості
навчання з упровадженням технологій розвитку критичного мислення на
уроках німецької мови, розкрито прийоми та методи, які сприяють активізації
пізнавальної діяльності школярів. У посібнику представлено зразкизавдань для
5-9 класів та плани-конспекти уроків для 8-9 класів з використанням технології
розвитку критичного мислення.
Призначено для вчителів німецької мови загальноосвітніх навчальних
закладів.

3
ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………... 4
Поняття «критичне мислення» в психолого-педагогічній літературі .. 6
Методичні умови формування критичного мислення ……………… 7
Упровадження технологій розвиткукритичного мислення на
уроках німецької мови (з досвіду роботивчителя німецької мови
КонончукЛ.В.)…………………………………………………………… 9
Висновки ………………………………………………………………… 14
Список використаних джерел …………………………………………. 15
Додатки ………………………………………………………………… 17
Зразки завдань з розвитку критичного мислення (5-9 класи) ………. 20
План-конспект уроку з теми «Freizeitaktivitäten von Jugendlichen
in Deutschland und in der Ukraine» (8 клас) …………………………… 28
План-конспект уроку з теми «Mein Heimatland. Meine Heimatstadt.»
(9 клас) з елементами технології розвиткукритичного мислення ……36
Адреси педагогічного досвіду ………………………………………… 42

4
ВСТУП
Недостатньомати гарний розум,
головне – правильнойого використовувати.
Р. Декарт
Навички ХХІ століття – це набір здібностей, які необхідні учням для
успіху в умовах сучасного глобалізованого інформаційного світу. Серед цих
навичок критичне мислення займає друге місце. Зараз учні потребують цих
навичок. Для того, щоб працювати в інформаційну епоху, учні мають вміти
критично мислити, творчо вирішувати проблеми, зрозуміло пояснювати свою
думку, засвоювати нові технології та орієнтуватись у стрімкому
інформаційному потоці. Швидкі зміни в нашому світі вимагають від учнів бути
гнучкими, брати на себе ініціативу та бути лідерами, а також створювати щось
нове та корисне.
Ідея критичного мислення як важливої складової у сфері сучасної освіти
панує у всьомудемократичному світі. Критичне мислення пронизує всі існуючі
людські компетентності: соціальну, полікультурну, комунікативну,
інформаційну, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.
Педагогічна компетентність учителя дозволяє реалізовувати їх у процесі
навчання. Учень, який отримав у школі навички критичного мислення, може
успішно використовувати їх у подальшому житті в будь-яких галузях. Тому
виникає необхідність оволодіння технологіями розвитку критичного мислення.
Ключовікомпетентності Нової українськоїшколи – це навички, необхідні
для підвищення особистого потенціалу, розвитку та розширення можливостей
для самореалізації. Однією з них є критичне мислення. Критичне мислення – це
система суджень, яка допомагає розглядати події, робити висновки, давати
оцінку подій та аналізувати їх. Це спосіб пізнання світу через безупинний
процес аналізу та самоаналізу, самопізнання і самовдосконалення.
Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних
методичних прийомів. Вона розрахована не на запам’ятовування, а на
осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук
способів її розв’язання.
Мислення, так само як і читання, письмо, розмова та слухання, – це
процес. Мислити неможливо навчити у відриві від загального навчального
матеріалу та окремо від повсякденного життя. Стратегія критичного мислення
заохочує працювати кожного – висловлювати свою думку, аналізувати,
оцінювати, обговорювати і сперечатися, збирати новий досвід на основі вже
отриманих знань. Урок стає цікавішим, бо учень із пасивного спостерігача

5
перетворюється на активного учасника процесу. Він ставить запитання,
вирушає на пошуки відповідей, вчиться будувати мости між теорією та
практикою. Набуті знання для учня – це, у першу чергу, відкриття для самого
себе, що є більш важливим та цінним.
Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного
мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. ХХІ століття
стане часом, коли саме розумові здібності окремих людей, а не природні
ресурси, капітал і технології, визначатимуть вирішальну грань між успіхом і
невдачею, між лідерами та веденими. Уміння критично мислити
забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії,
а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні методичних умов формування
критичного мислення на уроках німецької мови в основній школі за допомогою
методів та прийомів, які сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів.
Основними завданнями роботи є вивчення змісту поняття «критичне
мислення» на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, вивчення
методичних умов формування критичного мислення, розкриття особливостей
застосування технології розвитку критичного мислення (ТРКМ) на уроках
німецької мови в основній школі на основі методів і прийомів ТРКМ у
навчальній діяльності школярів.

6
Поняття «критичне мислення» в психолого-педагогічній літературі
З прагматичної точкизорукритичне мислення розглядається як науковий
підхід до розв’язування широкогоколапроблем – від буденних до професійних.
Ідея розвиткукритичного мислення зародилася у США, сягає своїм корінням у
праці відомих американських психологів ХХ століття У. Джемса та Дж. Дь’юї.
Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман визначав критичне
мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні
судження, тому що засноване на критеріях, виправляє себе
(самовдосконалюється)та враховує контекст. Американська спільнота однією з
перших почала перетворюватись на інформаційне суспільство, яке
характеризується змінами, що прискорюються. Інформація почала набувати
якісно нових функцій, які можна порівняти з базисними функціями
землеволодіння в Середньовіччі або капіталу в Новий час. Інформаційна
революція містить вагому антропологічну складову, що передбачає
вдосконалення не лише техніки та технологій, але й людини, передусім її
мислення. Ті, хто не міг пристосуватися до нових умов життя, часто не могли
впоратися з новимискладними питаннями, до того ж ставали легкою здобиччю
шахраїв. В Америці серйозно поставилися до цієї проблеми і почали шукати
нові підходи до навчання своїх громадян. М. Ліпман започаткував практику
навчання критичного мислення і пов’язував необхідність такого навчання із
тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто
раціональних. Вчений запровадив програму «Філософія для дітей», яка давала
змогу навчати дітей мислити з початкових класів і до закінчення школи.
М. Ліпман зазначав, що самостійність суджень є однією з ознак
критичного мислення, яке спрямоване на творчу мисленнєву діяльність, а не на
відтворення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах. Творчий
підхід є обов’язковим у ситуаціях порівняння різних суджень і визначення
альтернатив на основі врахування пріоритетів, чинників, що зумовлюють
істинність та вірогідність інформації в цілому й висловлених суджень зокрема
[16].
Також ідею розвитку критичного мислення досліджували Д. Клустер,
Д. Халперн, А. Кроуфорд, М. Ліпман, К. Мередіт, С. Метьюз, Р. Стернберг,
Д. Стіл, Ч. Темпл та інші.
Ураховуючи неоднорідність поглядів та підходів до тлумачення
критичного мислення, у сучасній педагогіці маємо значну кількість авторських
трактувань цього поняття.

7
На думку провідного американського спеціаліста в галузі теорії і
практики навчання критичного мислення Р. Пауля, критичне мислення – це
організоване, раціональне, самоспрямоване мислення, яке вміло переслідує
мету мислення в певній галузі знань або інтересів людини. Це мислення про
мислення, коли людина розмірковує з метою вдосконалення свого мислення
[17].
Дослідники Г. Ліпкіна, Л. Рибак вважають, що критичність мислення
полягає в умінні індивіда суворо оцінювати свої думки та сторонні впливи,
виявляти в них сильні та слабкі аспекти, не розглядати як істину кожну здогадк
а піддавати її сумніву й перевірці [8].
В Україні аспекти розвитку критичного мислення розглядають
О. Пометун, Л. Пироженко, Т. Олійник.
О. Пометун визначає критичне мислення як здатність людини
усвідомлювати власну позицію з того чи іншого питання, вміння знаходити
нові ідеї, аналізувати події та оцінювати їх, приймати ретельно обдумані,
зважені рішення стосовно будь-яких думок і дій [11].
Проведений аналіз наукової літератури дає змогу визначити поняття
«критичнемислення» як складний процес творчого переосмислення отриманої
інформації, який ґрунтується на усвідомленому сприйнятті власної розумової
діяльності в інтелектуальному середовищі.
Методичні умови формування критичного мислення
Важливість педагогічних інновацій для шкіл України обумовлена
кількома аспектами: можливість встановлення рівноправних партнерських
стосунків між учителем і учнем, організація в процесі навчання продуктивної
співпраці тих, хто навчається, орієнтація навчання на результат і набуття
учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації
технологічного, суб’єкт-суб’єктного й особистісно зорієнтованого підходів до
організації педагогічного процесу.
Формування навичок критичного мислення передбачає розвиток
здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки й
особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як у
стандартних, так і в нестандартних ситуаціях і для вирішення різноманітних
проблем, а також здатності ставити нові запитання, знаходити аргументи,
приймати незалежні продумані рішення.

8
Зрозуміло, що навчальна програма з кожного предмета має свої
особливості, пов’язані зі специфікою предмета, так само як є різними
підручники, засоби навчання, вчителі, інтереси, здібності різних учнів. Однак
існують певні тенденції, що обумовлені внутрішньо притаманними будь-якій
програмі можливостями, вони пов’язують шкільні предмети з розвитком
мислення і з життям поза школою, підвищуючи таким чином рівень критичної
рефлексії.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація
особистості учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної
культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки,
творчихздібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності
до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів [9].
Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та
емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння
іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає
навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його
культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної
комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій, визначених навчальною
програмою [9].
Одним із завдань формування вмінь з іноземної мови визначено наступне:
критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до
організації навчання в основній школі на основі ключових компетентностей як
результату навчання.
Під час вивчення другої іноземної мови (німецької) реалізуються також
інтегровані змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та
фінансова грамотність». Діяльність та уміння із змістових ліній добираються
відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування,
віку та рівня підготовленості учнів.
Виходячи з вищезазначеного, слід наголосити, що формування в учнів
вміння критично мислити під час вивчення іноземної мови є важливим
методичним аспектом в сучасній школі та пріоритетним завданням вчителя
іноземної мови. При цьому, варто враховувати психологічні особливості учнів
середнього шкільного віку (5-9 класи), їх інтереси та потреби, різноманітну
тематику занять та рівень підготовленості учнів.

9
Технології розвитку критичного мислення мають на меті формування
пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення певної теми,
розвиток внутрішньої мотивації до навчання, спонукання учнів до порівняння
отриманої інформації з особистим досвідом та формування аналітичного
судження, розвиток критичного способу мислення.
Критичне мислення має такі характеристики: самостійність, постановка
проблеми, прийняття рішення, чітка аргументованість, соціальність. Критичне
мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої
роботи вчителя й учня. Можна виділити певні умови, створення яких здатне
спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення, а саме:
1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою
проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого
рішення.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується
висловлювання своїх думок та ідей у будь-якій формі.
3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки
інших.
5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-
які думки, мислити поза шаблоном.
6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні,
отримувати справжнє задоволення від здобування знань (Додаток 1).
Упровадження технологій розвитку критичного мислення
на уроках німецької мови в основній школі
(з досвіду роботи вчителя німецької мови Конончук Л.В.)
Протягом 2013-2017 рр. педагогічний колектив Житомирської
гуманітарної гімназії №1 працював над науково-методичною темою «Розвиток
критичного мислення в процесі навчання» у співпраці з ЖОІППО в рамках
регіонального майданчику. Працюючи у складі творчої групи вчителів
іноземних мов, вчитель німецької мови Конончук Л.В. виступила з доповіддю
щодо реалізації технології критичного мислення в основній частині уроку та
презентувала зразки завдань для уроків німецької мови на засіданні
педагогічної ради «Система роботи з обдарованими учнями в контексті
реалізації ІІ етапу науково-методичної проблеми». У листопаді 2017 року на
базі гімназії проведено семінар-практикум «Упровадження технологій розвитку

10
критичного мислення на уроках німецької мови», вчителем Конончук Л.В.
проведено відкритий урок у 8-А класі з теми «Freizeitaktivitäten von Jugendlichen
in Deutschland und in der Ukraine».
Ця робота презентує досвід реалізації технології розвитку критичного
мислення на уроках німецької мови вчителя Житомирської гуманітарної
гімназії №1 КонончукЛариси Володимирівни. Досвід вивчався в 2015-2017 рр.
адміністрацією гімназії. Апробація результатів здійснювалася в ході організації
навчально-виховного процесу в умовах гімназії, на засіданнях методичної
комісії вчителів іноземних мов, у рамках роботи експериментального
майданчику спільно з ЖОІППО.
Розвитку ключових компетентностей на уроках німецької мови сприяє
застосування сучасних навчальних технологій. Актуальною і важливою є
реалізація технології розвитку критичного мислення, яка допомагає готувати
дитину до життя в інформаційному суспільстві, критично перевіряти отриману
інформацію, виділяти головне, мати власну думку та аргументувати її.
У навчанні іноземної мови провідним є розвиток компетенцій у всіх
чотирьох видах мовленнєвої діяльності – читанні, аудіюванні, письмі й
говорінні. Завдяки поетапним завдання та вправам у навчально-методичних
комплексах з іноземної мови учні поетапно опановують основні стратегії
роботи з кожним видом мовленнєвої діяльності.
Процес навчання іноземної мови доцільно організовувати на основі
діяльнісно-орієнтованого підходу, що передбачає засвоєння матеріалу,
максимально наближеного до реальних життєвих ситуацій та потреб
користувачів мовою, з використанням завдань для розвитку критичного
мислення.
Урок у технології розвитку критичного мислення має певну структуру та
складається з п’яти основних етапів:
1. Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
2. Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток
внутрішньої мотивації до вивчення теми).
3. Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, мотивація до
навчальної діяльності, відтворення знань, потрібних для наступного
етапу уроку).
4. Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз
інформації, особисте розуміння).
5. Рефлексія (учні переробляють нові знання на власні, усвідомлюють та
запам’ятовують новий матеріал, узагальнюють та систематизують

11
опрацьований матеріал, обмінюються думками, висловлюють чіткі
судження щодо проблемних запитань (Додаток 2).
В основі технології розвитку критичного мислення школярів на уроках
іноземної мови лежить базова модель, що складається з трьох основних
компонентів:
 виклику;
 осмислення;
 рефлексії.
Перша стадія – «виклик» (організаційно-мотиваційний етап), під час
якої в учнів активізуються попередні знання, виникає інтерес до теми,
визначається мета навчання нового навчального матеріалу. На цьому етапі
відбувається мобілізація, емоційне налаштування, адаптація до ситуації.
Головна функція – створення сприятливогопсихологічногоклімату на уроці.
Для цього можна використати такі прийоми: «Обміняймося компліментами»,
«Побажай мені удачі», відеофрагмент, аудіозапис, слово вчителя, поезія.
Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань є важливою на
кожному уроці. Ця стадія дозволяє: актуалізувати й узагальнити наявні в учня
знання з даної теми чи проблеми; викликати стійкий інтерес до теми, що
вивчається, мотивувати учня до навчальної діяльності; спонукати учня до
активної роботи на уроці та вдома. На цьому етапі уроку доцільно
використовувати такі методичні прийоми: метод ПРЕС, «Мозковий штурм»,
«Асоціативна сітка», прогнозування за ілюстрацією, «Дерево припущень»,
таблиця «Знаю - Хочу дізнатись - Дізнався», «Кошик ідей», проблемні питання,
проблемні ситуації, карта поняття.
Цілевизначення і планування. На цьому етапі вирішуються завдання
колективного формулювання цілей уроку, внутрішньої установки на
досягнення цілей. Доцільно використовувати такі прийоми: вибір цілей із
запропонованого переліку (колективно, у парах, самостійно); доповнення
переліку власними цілями; самостійне формулювання цілей з подальшим
обговоренням; ознайомлення з планом роботи; колективне планування
діяльності; планування власної діяльності.
Друга стадія – «осмислення» (операційно-пізнавальний етап уроку) –
змістовна, у ході якої відбувається безпосередня робота учня з текстом,
причому робота цілеспрямована, осмислена. Процес інформативного читання
може супроводжуватися діями учня (маркування, складання таблиць, опорних
конспектів тощо), які дозволяють відслідковувати власне розуміння. Сутність
другої фази – побудови знань, – якій відводиться значначастина часу, полягає в

12
пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні
запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови
нового власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому етапі
порівнюються очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюється перегляд
очікувань та висловлюються нові; виявляються основні моменти; постійно
відстежується перебіг думок школярів (процесів мислення, досягнутих
проміжних результатів); узагальнюється матеріал та підбиваються підсумки;
забезпечується поєднання змісту вивченого з досвідом учнів; перевіряється
рівень розуміння вивченого, основних положень та ідей за допомогою
запитань. На фазі осмислення можна використати такі методичні прийоми:
«Читання з маркуванням тексту», «Спрямоване читання», «Почергові
запитання», «Подвійний щоденник», «Діаграма Венна», «Займи позицію»,
«Рибна кістка/Fishbone», «Дерево рішень», «Логічний ланцюжок». На цьому
етапі дуже велику увагу для розвитку критичного мислення приділяємо
прийомам, що вчать учнів працювати з текстом.
Третя стадія – «рефлексія» – розмірковування. На цьому етапі учень
формує особистісне ставлення до тексту й фіксує його або за допомогою
власного тексту, або своєю позицією в дискусії. Саме на цій стадії відбувається
активне переосмислення власних уявлень з урахуванням набутих знань.
Важливо зазначити, що на цьому етапі має відбутися рефлексія настрою і
емоційного стану, змісту навчального матеріалу, діяльності учнів. У цій фазі
основним є: цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;
присвоєння нового знання, нової інформації учнем; формування у кожного з
учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу; учень стає власником
ідеї; інформації, знань; можливість використання знань; обмін знаннями з
іншими учнями; оцінка та самооцінка діяльності.
Прийоми проведення рефлексії настрою та емоційного стану: «Сходинки
успіху», «Палітра емоцій», «Смайлики», «Долоньки», власний малюнок.
Відрефлексувати зміст навчального матеріалу можна за допомогою методів:
«Семантична карта», таблиця «Знаю-Хочу дізнатись-Дізнався» метод «РОФТ»,
«Незавершені речення», вірш-сенкан/сенквейн, твір-есе, «Лист по колу»,
«Ромашка Блума», резюме (Додаток 3).
На нашу думку, для учнів 5-7 класів доцільно проводити уроки з
елементами технології розвитку критичного мислення, які є нескладними для
навчальної діяльності школярів. Для формування навичоккритичного мислення
слід використовуватитакі методи та прийоми, як «Асоціативна сітка», гра «Так

13
чи ні»/ «Вірю – не вірю», «Картинна галерея», «Мікрофон», кросворди,
порівняльні таблиці, взаємні питання, читання в парах/ узагальнення в парах.
Для учнів 8-9 класів варто проводити уроки з використанням ТРКМ з
метою закріплення та узагальнення вивченого матеріалу, коли учні мають
певний лексичний запас з теми, володіють граматичними структурами, можуть
висловлювати власну думку. Для цього можна застосовувати на уроці наступні
методи й прийоми: «Мозкова атака», метод «Прес», «Дерево передбачень»/
«Дерево рішень», проблемні питання/ ситуації, таблицю «Знаю – Хочу
дізнатись – Вивчив», «Тонкі й товсті запитання», читання з маркуванням
тексту, таблиця «За і проти», метод «Фішбоун», діаграма Венна, вірш-сенкан,
твір-есе, метод «Займи позицію», дискусія в групах/ парах.
Інструментів для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо
багато. Важливо пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить
вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати –
розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації,
знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії.
Одне китайське прислів’я говорить: «Скажи мені – і я забуду, покажи
мені – і я запам’ятаю, дозволь мені діяти самому – і я навчуся». Навчити дитину
мислити самостійно, зважувати, приймати та брати відповідальність за свої
думки й рішення – одне з найважливіших завдань вчителя.

14
ВИСНОВКИ
Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення
німецької мови створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще
засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти здобувають нові знання,
вчаться їх застосовувати, у них виробляються уміння діяти і приймати рішення
самостійно чи в складі команди та розв’язувати проблемні питання та ситуації.
В процесі навчання здійснюється перехід до педагогіки партнерства, яка
базується на рівності, діалозі, співпраці між учнями та педагогами.
Учні основної школи поступово навчаються виконувати завдання, що
сприяють формуванню та розвитку критичного мислення засобами іноземної
мови. Це складний інтерактивний процес пізнання, спрямований на
усвідомлене сприйняття своєї інтелектуальної діяльності та діяльності інших.
Використання технологій розвитку критичного мислення на уроках
німецької мови дозволяє сформувати наступні вміння та навички роботи з
інформацією:
 знаходити, осмислювати, використовувати потрібну інформацію;
 аналізувати, систематизувати, представляти інформацію у вигляді
таблиць, схем, діаграм, графіків;
 порівнювати явища та об’єкти, самостійно виявляти ознаки або лінії
порівняння;
 виявляти проблеми, які є в тексті, знаходити можливі шляхи їх
вирішення, використовуючи різні джерела інформації.
На нашу думку, формувати навички критичного мислення потрібно
поступово та поетапно спочатку на уроках рідної мови, а потім засобами
іноземної мови. Слід врахувати також специфіку викладання іноземної мови, де
передбачено розвиток компетенцій з чотирьох видів мовленнєвої діяльності:
аудіювання, читання, письма, говоріння.
Таким чином, розвиток критичного мислення – це багатоаспектний,
системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану,
організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя.
Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення
дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде
допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та приймати
нестандартні рішення.

15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амерханян Світлана. Розвиток критичного мислення учнів на уроках
української мови та літератури // Науково-методичний журнал
«Дивослово» №10, 2017 р., С. 2 – 8
2. Бохан М.А., Башинська Н.В., Забелло Л.О., Станевич І.М., Гончарук Н.О.,
КарпельоваІ.В. Розвиток критичного мислення у процесі навчання дітей та
молоді / Науково-методичний журнал «Житомирщина педагогічна» №1,
2018 р., С. 4 – 10
3. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цьому навчати : наук.-метод. посібник /
Н.В. Вукіна, Н.П. Дементієвська, І.М. Сущенко ; за наук. ред. О.І. Пометун.
– Харків, 2007. – 190 с.
4. Державний стандарт базової середньої освіти. Державні стандарти.
Міністерство освіти і науки України. [Електронний ресурс]: від 30 вересня
2020 р. N 898. – Режим доступу: https://bit.ly/3BjwHiL
5. Житник Б.О. Методичний порадник: форми і методи навчання – Х. Вид.
група «Основа», 2005. – 128 с.
6. Єрмак Т.М. Розвиток в учнів навичок ХХІ століття. Міжнародна науково-
практична конференція, Вашингтон, 107-115 (Yermak, T. (2019).
Development of students’ skills in the XXI century. International Scientific and
Practical Conference, Washington, 107-115).
7. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П.
Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 176 с. – (Серія «Золота
педагогічна скарбниця»)
8. Липкина А.И. Критичность и самооценка в учебной деятельности // А.И.
Липкина, Л.А. Рыбак. – М.: Просвещение, 1985. – 145 с.
9. Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов
(Програми затверджені Наказом Міністерства освіти і науки від 07.06. 2017
р. №804)

16
10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Ітерактивні технології
навчання: Наук.-метод. Посібник. – К. – Вид. А. С. К., 2004. – 192 с.
11. Пометун О.І. Основи критичного мислення: Навчальний посібник для
учнів старших класів загальноосвітньої школи. – Тернопіль: Навчальна
книга – Богдана, 2010. – 216 с.
12. Пометун О.І. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / О.І.
Пометун, І.М. Сущенко. – Дніпропетровськ: Ліра, 2016. – 144 с.
13. Пометун О.І. Путівник з розвиткукритичного мислення в учнів початкової
школи / О.І. Пометун, І.М. Сущенко. – Київ, 2017. – 96 с.
14. Рачинська І.М. Технологія формування та розвитку критичного мислення.
– Х.: Вид. група «Основа», 2013
15. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В.,
Метьюз С., Макінстер Д.; наук. ред., передм. О.І. Пометун. — К.: Вид-во
«Плеяда», 2006. — 220 с.
16. Тягло О. Післямова до статтей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна /
О.Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №27. – С. 26-27
17. Тягло О. Критичне мислення – освітня інновація доби демократично
орієнтованих трансформацій суспільства / О. Тягло // Вісник програм
шкільних обмінів. – 2006. – № 28. – С. 7-10

17
Додаток 1
Поняття «Критичне мислення»
К реативність
Р озумовий процес
Доп И тливість
Т ворчість
Акт И вність
Вив Ч ення проблеми
АН аліз
Синт Е з
М отивація
Д И скусія
С амостійність
Л огіка
Аргум Е нтованість
І Н телектуальна діяльність
Соціаль Н ість
Співпрац Я

18
Додаток 2
Структура уроку у технології розвитку критичного мислення
Назва етапу Сутність етапу Актуальність етапу
1. Розминка Створення сприятливого
психологічного клімату на
уроці.
Теплий психологічний
клімат сприяє:кращому
засвоєнню навчального
матеріалу, підвищенню
авторитету вчителя,
психологічному
розвантаженню учнів.
2. Обґрунтування
навчання
Повідомлення теми уроку,
постановкамети, оголошення
очікуваних результатів;
розвитоквнутрішньої мотивації
до вивчення конкретної теми та
предмета в цілому.
Навчальний матеріал
засвоїться краще, якщо:
учні розуміють йог
конкретну практичну
значимість для кожного з
них; чітко знають, що
вимагатиметься від них
на уроці.
3. Актуалізація
суб’єктного
досвідуі
опорнихзнань
Пробудити, викликати
зацікавленість; пригадати те,
що знають учні; відтворити
знання і вміння, що потрібні
для подальшої роботина уроці.
Створюються умови для:
визначення того, що вже
відомо та того, що можна
ще дізнатися; пов’язання
знання з досвідом учня;
самостійне здобування
знань, підвищення ролі
учнів на уроці.
4. Усвідомлення
змісту
Ознайомлення учнів з новою
інформацією; аналіз інформації
та визначення учнямиїї
розуміння.
Формуються
компетентності учнів з
предмету: розвивається
уміння працювати з
інформацією, працювати
самостійно, виділяти
головне, суттєве.
5. Рефлексія Обговорення змісту
опрацьованогоматеріалу;
порівняння реальних
результатів з очікуваними;
закріплення та корекція
засвоєного;встановлення
зв’язків між тим, що вже відомо
і тим, що потрібно засвоїти,
навчитись у майбутньому.
Визначаються:ступінь
володіння інформацією,
ідеями, знаннями;
можливість використання
отриманих знань; оцінка
та самооцінка діяльності;
необхідність корекції;
ступінь диференціації
домашнього завдання.

19
Додаток 3
Методи та прийоми ТРКМ на різних етапах уроку
Фаза виклику
(актуалізація)
Фаза осмислення
(побудова знань)
Фаза рефлексії
(консолідація)
Асоціативна сітка /кущ
Метод «Мозкова атака»
Метод «Гронування»
Метод «Прес»
Метод «Дерево
передбачень»
Таблиця «Знаю – хочу
дізнатись – вивчив»
Інтелектуальна розминка
Метод «Картиннагалерея»
Метод «Мікрофон»
Проблемні питання,
ситуації
Карта поняття
Кросворд
Гра «Так чи ні», «Вірю –
не вірю»
Методика взаємних питань
«Товсті» й «тонкі»
запитання
Метод «Фішбоун»
Метод «6 W» (W-Fragen)
Метод «Кластер»
Метод «Займи позицію»
Метод «Джигсоу»
Т-таблиця (за/ проти)
Читання з маркуванням
тексту (+/ !/ - /?)
Читання в парах –
узагальнення в парах
Діаграма Венна
Дискусія в парах /групах
Метод «Дерево рішень»
Написання есе
Сенкан /сенквейн
Стратегія «Мікрофон»
Таблиця «Знаю – хочу
дізнатись – вивчив»
Метод «Плюс – мінус –
цікаво» («ПМЦ»)
Методика одного речення
Метод «Незакінчене
речення»
Метод «РОФТ»
Ромашка Блума
Резюме

20
ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ (5-9 класи)
Klasse 5
Aufgabe: Schreibt die Wörter zu den Anfangsbuchstaben des Wortes „Schule“.
Antwortet auf die Frage: Was machen die Schüler in der Schule?
Schreiben
im Chor singen
Hausaufgabenhaben
Übungen machen
Lesen
Englischlernen
Klasse 5
Aufgabe: Vergleicht deutsche und englische Wörter zum Thema „Die Familie“.
Welche Wörter sind ähnlich? Ergänzt die Tabelle.
Ukrainisch Englisch Deutsch
родина a family die Familie
мама
батько
батьки
брат
сестра
дідусь
бабуся
кузен
кузина
тітка
дядько
родичі
дитина

21
Klasse 6
Aufgabe: Schreibt ein Sencan-Gedicht zum Thema „Sommerferien“. Kommentiert
das Gedicht. Erzählt über die Sommerferien.
Sommerferien
lang, interessant
schwimmen, spielen, wandern
Die Ferien gefallen mir.
Erholung
Klasse 6
Aufgabe: Welche ökologischen Probleme für die Umwelt gibt es in einer
Großstadt? Ergänzt den Wort-Igel und kommentiert ihn. Möchtet ihr in einer
Großstadt leben? Warum?
Gebraucht die Redemittel: Ich möchte in einer Großstadt (nicht) leben, denn …
Klasse 7
Aufgabe: Besprecht in Gruppen die Frage: Wo möchtet ihr leben: auf dem Land oder
in einer Stadt? Welche positiven Seiten hat das Leben auf dem Land und in der Stadt?
Ergänzt die Tabelle und präsentiert eure Resultate.
Das Leben auf dem Land Das Leben in der Stadt
1. Saubere Luft und sauberes Wasser 1. Schöne Parks und Grünanlagen
2. … 2. …
3. 3.
ökologische Probleme
in einer Großstadt

22
Klasse 8
Aufgabe: Lest den Text, stellt folgende Zeichen zu den Sätzen:
+ das habe ich schon gewusst,
- das war neu für mich,
! das war interessant,
? ich möchte mehr davon wissen.
Stellt einander offene und geschlossene Fragen zum Text.
Beantwortet die Fragen: Warum ist die Märchensrtaße in Deutschland sehr
populär? Durch welche Städte geht die Reiseroute?
Schreibt das assoziative Netz zum Wort „Märchenstraße“ und kommentiert es.
Möchtet ihr einmal eine Reise durch die Märchenstraße machen?
Märchenstraße
Man kann sich keine Kindheit ohne sie vorstellen. Ohne was genau? Märchen
und Sagen. Die über 600 Kilometer lange Straße führt uns von Bremen nach
Hanau.
Im Norden Deutschlands, in der Stadt Bremen, sind sie zu Hause. Die vier
Haustiere: der Hahn, der Hund, die Katze und der Esel, flüchteten vor dem Tod in
diese Stadt. Heute kann man die Tiere in Form einer Bronzestatue nicht weit vom
Rathaus sehen. Ein Wunsch soll in Erfüllung gehen, wenn man die Vorderbeine
des Esels berührt.
Etwas weiter südlich von Bremen machte ein einfacher Flötenspieler die Stadt
Hameln in der ganzen Welt berühmt. Die Sage erzählte, dass die Stadt von Ratten
überfüllt war. Ein Flötenspieler entführte sie mit seinem Spiel, bekam aber nichts
für seine Arbeit, deshalb entführte er auch 130 Kinder der Stadt. Das geschah um
1284. Heute spielt man diese Geschichte jeden Sommer auf den Straßen der Stadt
nach.
In dem kleinen Städtchen Alsfeld ist Rotkäppchen zu Hause. Die Stadt liegt im
so genannten Rotkäppchenland. Hier gibt es viele Wälder. Die Brüder Grimm
bekamen hier die Idee für die Ausgestaltung des Märchens, deshalb trug die
Hauptheldin des Märchens die traditionelle Kleidung dieser Gegend: ein rotes
Käppchen und ein Trachtenkleid.
Keine Märchenstraße ohne die Brüder Grimm. Jacob und Wilhelm Grimm sind
weltweit für ihre «Kinder- und Hausmärchen» bekannt. Sie sind in Hanau
geboren, zogen später zu ihrer Tante nach Kassel. Hier sammelten sie von 1806
bis 1812 Geschichten und Märchen zusammen und schrieben sie auf.

23
gesunde Ernährung + Sport + aktive Erholung + richtiger Tagesablauf +
Kommunikation + … + … + … = gesund leben
Klasse 8
Aufgabe: Wie findet ihr die Jugendmode? Ergänzt den Wort-Igel. Äußert eure
Meinung dazu.
Das Attributnetz hilft wesentliche Charakteristiken feststellen. Hier können wir
ein Objekt beschreiben oder dazu Unterbegriffe finden.
bequem
modern praktisch
topmodisch sportlich
elegant weit
teuer
Klasse 8
Aufgabe: Erstellt die logische Kette zum Thema: Gesund leben. Welche Faktoren
fördern gesundes Leben der Menschen? Äußert eure Meinung zu diesem Thema.
Klasse 8
Aufgabe: Wann feiert man die Feste in Deutschland und in der Ukraine. Ergänzt das
Venn-Diagramm. Kommentiert die Resultate.
Jugendmode
Feste in Deutschland
Der Tag der deutschen
Einheit,Karneval /Fasching,
derNikolaustag,
dererste Schultag,
Adventszeit,
Weihnachten,Ostern
Pfingsten
Feste in der Ukraine
Der Tag der Unabhängigkeit,
der Nikolaustag,
Weihnachten, Ostern,
der 8. März, der Tag des
Lachens, der Tag des
ukrainischen Kosakentums
der Tag des Wissens, der Tag
des Sieges, Ostern,
Pfingsten,Tag der Verfassung
Silvester (31.
Dezember),
Neujahr (1. Januar),
der Valentinstag
(14. Februar),
der Muttertag
(2. Sonntag im Mai)

24
Klasse 8
Aufgabe: Mode: wichtig oder nicht so wichtig? Nennt die Argumente für und gegen
modische Kleidung.
Argumente für modische Kleidung Argumente gegen modische Kleidung
 Modische Kleidung ist schön.
 …
 Modische Kleidung ist teuer.
 …
Klasse 8
Aufgabe: Was denkt ihr über eine virtuelle Freundschaft? Bildet zwei Gruppen: Die
eine sammelt Argumente dafür, die andere – dagegen. Diskutiert dann zusammen.
Begründet eure Meinungen.
Virtuelle Freundschaft
Argumente dafür Argumente dagegen
 Man kann leicht neue Freunde finden.
 …
 Einige Leute haben Fake-Profile.
 …
Klasse 8
Aufgabe: Vergleicht die Schulen in Deutschland und in der Ukraine. Ergänzt die
Tabelle und kommentiert die Information. Was gibt es Ähnliches?
Deutschland Die Ukraine
Schuleintritt: ab dem 6. Lebensjahr ab dem 6. Lebensjahr
Schultypen:
Dauerdes Schuljahres:
Notensystem:
Die höchste Note:
Die niedrigste Note:

25
Klasse 9
Aufgabe: Erstellt das assoziative Netz zum Begriff „Ein echter Freund“. Äußert eure
Meinung dazu.
Klasse 9
Aufgabe: Vergleicht zwei Kunstgattungen: Theater und Kino. Nennt die Argumente
für Theater und für Kino. Ergänzt die Tabelle.
Argumente für Theater Argumente für Kino
 …  …
Klasse 9
Aufgabe: Gruppenarbeit. Wie stellt ihr euch die Schule der Zukunft vor? (nach 20
Jahren). Beantwortet die Fragen.
offene Fragen geschlossene Fragen
1. Wie sieht das Schulgebäude aus?
2. Welche Fächer haben die Schüler
im Stundenplan?
3. Wie sind die Lehrer in der Schule
der Zukunft?
1. Sind die Klassenräume mit
moderner Technik ausgestattet?
2. Bekommen die Schüler Noten?
3. Lernen die Schüler am Computer?
Ein echter Freund
ehrlich, freundlich, treu,
zuverlässig, tolerant,
hilfsbereit, …
vertrauen,verstehen,
respektieren,unterstützen,
sorgen,helfen,…
Kamerad,Altersgenosse,
Helfer,Partner,Ratgeber,
Mitschüler,…
zusammenFreizeitverbringen,
zusammenlernen,reisen,
wandern,spazierengehen,…

26
Klasse 9
Aufgabe: Seht euch die Wortwolke an. Welche Filmgenres sind zurzeit populär?
Erstellt eine Ranking-Liste „Die Top-10 der populärsten Filmgenres in der Welt“.
Kommentiert, warum sie populär sind.
Klasse 9
Aufgabe: Gewalt in Computerspielen. Welchen Einfluss haben solche Spiele auf die
Jugendlichen? Wozu können solche Computerspiele führen? Wie kann man die
Jugendlichen davor schützen? Besprecht die Fragen in Gruppen und erstellt das
Fishbone-Diagramm. Präsentiert die Resultate in Gruppen.

27
Klasse 9
Aufgabe: Lest den Text und ergänzt die Lücken mit passenden Wörtern. Nicht alle
Wörter passen! Erstellt ein Diagramm zum Text und kommentiert es. Beantwortet die
Frage: Warum ist das Smartphone das wichtigste Kommunikationsgerät für
Teenager?
Das Smartphone ist das wichtigste Kommunikationsgerät für Teenager
Nach den Ergebnissen (1) einer Umfrage nutzt ein
Fünftel der sechs- bis siebenjährigen Kinder Smartphones.
Schon im Alter …(2) 12 bis 13 Jahren gehören
Smartphones mit einer …(3) von 85 Prozent zur
Standardausstattung. Für ältere Jugendliche ist das
Smartphone das wichtigste Zugangsgerät zum Internet: 89
Prozent der 16- bis 18-Jährigen gehen damit ins …(4).
Das …(5) ist innerhalb weniger Jahre zum zentralen
Kommunikationsgerät für die Jugendlichen …(6). Auf Platz zwei der wichtigsten
Zugangsgeräte zum Internet …(7) Notebooks mit 69 Prozent, …(8) von stationären
Computern mit 52 Prozent. Immerhin 26 Prozent der Jugendlichen ab 16 Jahre …(9)
mit Tablett-Computern ins Web.
A) Ergebnissen, B) folgen, C) gefolgt, D) gehen, E) geworden, F) liegen, G)
Resultate, H)Smartphone, I) Verbreitung, J) von, K) Web, L) werden.

28
Freunde treffen
Rad fahren
Einkaufen gehen
Im Internet surfen
Zeichnen
Eis essen
Ins Kino gehen
Tanzen
Розробка уроку з використанням технологій розвитку критичного
мислення на тему:
Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in Deutschland und in der Ukraine
(8 клас)
Мета: Сприяти розвитку в учнів уміння висловлювати власну думку та
аргументувати її, робити порівняльний аналіз, використовуючи для цього
необхідний лексико-граматичний інвентар, формувати навички критичного
мислення, розвивати інтелектуальну гнучкість та мовну компетентність.
Очікувані результати. На кінець уроку учні вмітимуть:
 називати активні та пасивні заняття у вільний час;
 розповідати про свої улюблені заняття на дозвіллі;
 висловлювати власну думку про види відпочинку на дозвіллі;
 ставити відкриті та закриті запитання;
 коментувати статистику;
 порівнювати зайнятість німецької та української молоді у вільний час;
 визначати спільні інтереси щодо проведення вільного часу серед
німецької та української молоді.
Обладнання: Ноутбук, мультимедійна дошка, проектор, презентація в Power
Point, роздавальний матеріал, тематичні ілюстрації.
Перебіг уроку/ Stundenverlauf
І. Einstiegsphase. Вступначастина. Виклик.
Етап орієнтування.
L: Guten Tag, Kinder! Ich freue mich euch zu sehen. Wie geht es euch?
Heute arbeitet ihr in 2 Gruppen. Nehmt die Karten und bildet zwei Gruppen: die 1.
Gruppe hat Freizeitaktivitäten im Sommer und die 2. Gruppe – Freizeitaktivitäten im
Winter.
Jeder Mensch braucht Zeit, um sich vom Alltag zu erholen, um Einkäufe zu
machen, um mit Freunden und Verwandten zu kommunizieren. Man nennt diese Zeit
– Freizeit. Das ist Erholungszeit, arbeitsfreie Zeit. Wann habt ihr Freizeit? (Am
Wochenende, in den Ferien, nach der Schule). Mit wem verbringt ihr eure Freizeit?
Welche Aktivitäten gehören zur Freizeit? Nennt die
Wörter und Wortverbindungen zu jedem
Anfangsbuchstaben!
Zum Beispiel:

29
L: Was kann man in der Freizeit machen?
Schaut euch die WordCloud an und bildet Sätze.
Sch: Man kann …
Етап цілевизначення та прогнозування.
L: Also, das Thema der Stunde lautet:
Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in
Deutschland und in der Ukraine.
L: Was erwartet ihr von heutiger Stunde?
Gebraucht die Redemittel:
L: Also, die Aufgaben der Stunde sind folgende:
 den Wortschatz zum Thema „Freizeitaktivitäten“ wiederholen und aktivieren;
 über Freizeitaktivitäten sprechen;
 eigene Meinung äußern und sie argumentieren;
 offene und geschlossene Fragen stellen;
 ein Video sehen und Fragen beantworten;
 Freizeitaktivitäten der ukrainischen Jugendlichen besprechen;
 die Statistik kommentieren;
 die Informationen vergleichen und Schlussfolgerungen machen.
Ich hoffe auf aktive Zusammenarbeit.
2. Мовленнєва розминка. Mundgymnastik.
L: Machen wir eine Mundgymnastik! Wiederholt das Gedicht „Hobbys“ im Chor!
Hobbys
Was ist dein Hobby?
Sag es mir!
Na ja, o.k., gut.
Wollen wir?
Ich sammle Münzen und suche Steine.
Ich bastle viel Schmuck und bilde Reime.
Ich backe gern Torten, Kuchen und Brot.
Ich spiele Computer und treibe Sport.
Ich lerne Sprachen und fahre Rad.
Ich liebe alles, was mir Spaß macht.
Ich mache Mode und drehe Filme.
Ich schreibe Gedichte und gerne singe.
Ich jogge, tanze und schreibe Lieder.
Ich möchte etwas Neues über … erfahren.
Ich möchte …

30
Ich bin für …, denn …
Ich bin gegen …, denn …
Ich finde … nützlich/ gesund/ kreativ/ interessant.
Ich finde … langweilig/ ungesund/ uninteressant.
Ich tauche, angle und male Bilder.
Wenn du mehr wissen willst
Worauf ich noch stehe,
schau mal schnell auf Facebook,
da gibt es viel zu sehen.
3. Methode „Lesen mitZeichen“. Метод«Читанняз позначками».
L: Lest den Text des Gedichtes und stellt folgende Zeichen:
L: Welche Wörter sind euch bekannt/ unbekannt? Was machst du gern in deiner
Freizeit? Was möchtest du versuchen?
ІІ. Hauptteil der Stunde. Основна частинауроку. Осмислення.
Етап актуалізаціїопорних знань.
1. Wiederholung derLexik und der Grammatik.
L: Was sind eure Hobbys? Was macht ihr gern, lieber, am liebsten? Macht eure
Freizeit-Hitliste! Zum Beispiel:
L: Welche Freizeitaktivitäten findet ihr aktiv und passiv? Ergänzt die
Assoziogramme. Gruppe 1 schreibt aktive Freizeitaktivitäten, Gruppe 2 – passive
Freizeitaktivitäten.
L: Nimm deine Stellung: Bist du für aktive oder passive Freizeitaktivitäten?
Argumentiere deine Meinung. Gebrauche die Redemittel:
Meine Freizeit-Hitliste
Ich … gern … +
Ich … lieber … ++
Ich … am liebsten … +++
aktiv passiv
+ bekannte Wörter, Wortverbindungen
- unbekannte Wörter, Wortverbindungen
! Das mache ich gern in meiner Freizeit.
? Ich weiß nicht, ob ich es versuchen möchte.

31
L: Man kann sagen, dass die meisten von euch aktive Freizeitaktivitäten
bevorzugen. Passive Aktivitäten finden nur einige Schüler gut.
L: Jetzt machen wir eine Musikpause und singen das Lied „Hobbys“. Alle
singen mit. (Video aus YouTube „Hobbys Deutsch mit Musik lernen“:
https://youtu.be/6PpEgL_O8ts)
Ho, Hobbys gibt es so viele
Zeichnen, Malen oder Jonglieren.
Ho, Hobbys, die ich liebe,
Reiten, Schwimmen oder Computerspielen.
Ich mach` Musik mit meiner Band,
Ich spiele gerne Karten mit Freunden,
Ich bin ein riesengroßer Fußballfan,
Ich treff`` mich gern mit neuen Leuten.
Langweilig wird mir nie!
Im Sommer geh` ich Rad fahren oder schwimmen,
Und im Winter fahr` ich liebend gern Schi,
Ich will ständig neue Hobbys beginnen!
Ich spiel` Schlagzeug und singe dabei,
Ich mach` einfach gute Musik!
Ich fahre Skateboard, fühl` mich dabei frei,
Und wippe dazu im Beat.
L: Arbeitet in Gruppen. Stellt einander offene und geschlossene Fragen.
Gebraucht dabei den Text des Liedes. Zum Beispiel:
offene Fragen geschlossene Fragen
Welche Hobbys gibt es?
…
Bist du ein Fußballfan?
…

32
2. Kontrolle der Hausaufgabe. Контроль домашнього завдання.
L: Kontrolle der Hausaufgabe. Ihr müsst die Information über
Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in der Ukraine finden und die Tabelle
„Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in der Ukraine“ ausfüllen. Jede Gruppe
präsentiert die Resultate.
Hausaufgabe: Sucht die Information (die Statistik) über Freizeitaktivitäten
der ukrainischen Jugendlichen. Ergänzt die Tabelle. Beantwortet die Fragen.
Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in der Ukraine
Fragen Antworten
Wann haben sie
Freizeit?
Mit wem
verbringen sie
ihre Freizeit?
Was machen sie
in der Freizeit?
Die Top-10-Liste
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
Wo verbringen sie
ihre Freizeit?
Wohin gehen sie
am liebsten in der
Freizeit?
3. Hörverstehen. Аудіювання.
L: Möchtet ihr über Freizeitaktivitäten der deutschen Jugendlichen erfahren?
Schaut euch ein Video an und dann beantwortet die Fragen.
(Video aus YouTube „Umfrage: Was machen junge Menschen in der Freizeit?“:
https://youtu.be/1XvbtLs3cAY)
neue Wortverbindungenzum Video:
Handy zocken

33
YouTube Videos gucken
Trampoline springen
L: Beantwortet die Fragen zum Video:
1) Was machen deutsche Mädchen in der Freizeit?
2) Was machen deutsche Jungen in der Freizeit?
3) Nennt die beliebtesten Freizeitaktivitäten der deutschen Jugendlichen.
L: Jetzt haben wir die Möglichkeit die Resultate des Hörverstehens mit der
Statistik vergleichen. Die Statistik 2016 zeigt das Ergebnis einer Umfrage in
Deutschland unter Jugendlichen zu der Frage: Womitverbringstdu in deiner Freizeit
die meiste Zeit?
(Das Statistik-Portal: https://de.stasista.com)
Freunde treffen 67%
Musik hören 51%
im Internet surfen 31%
fernsehen 29%
Sport machen 25%
Computer spielen 20%
Bücher lesen 15%
Musik machen 13%
einkaufen gehen 12%
ausgehen 10%
L: Kommentiert die Statistik. Gebraucht die Redemittel:

34
L: Vergleicht die Freizeitaktivitäten von deutschen und von ukrainischen
Jugendlichen. Bestimmt Ähnlichkeiten und Unterschiede. Ergänzt das Venn
Diagramm. Gruppe 1 nennt Ähnlichkeiten, Gruppe 2 nennt Unterschiede.
1) Haben deutsche und ukrainische Jugendliche gleiche
Interessen? Welche? (Gruppe1)
2) Welche Unterschiede gibt es zwischen
Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in Deutschland
und in der Ukraine? (Gruppe2)
ІІІ. Stundenschluss. Рефлексія.
Zusammenfassung. Підсумок уроку.
L: Wie findet ihr unsere Stunde? Waren eure Erwartungen realisiert?
Die Grafik gibt die Informationen über das Thema …
Die beliebteste Freizeitbeschäftigung der deutschen
Jugendlichen ist … , also … Prozent.
Auf Platz 2 steht … ( … Prozent).
Auf Platz 3 steht … ( … Prozent).
Dann kommt … ( … Prozent).
… Prozent der Jugendlichen … …
Auf Platz … steht … ( … Prozent).
Weniger populär ist … ( … Prozent).
Auf Platz … ist … ( … Prozent).

35
1. Selbstbewertung. Самооцінювання.
L: Bewertet eure Arbeit in der Stunde selbst nach bestimmten Kriterien. Füllt
die Karten der Selbstbewertung aus.
Karte der Selbstbewertung von …
2. Hausaufgabe. Домашнє завдання.
L: Ich schlage euch drei Varianten der Hausaufgabe vor. Wählt eine Variante
und macht sie:
1. Erzählt über Freizeitaktivitäten in der Familie.
2. Macht eine Umfrage zum Thema „Freizeitaktivitäten in meiner Klasse“,
erstellt ein Diagramm und kommentiert es.
3. Schreibt einen Artikel für die Schulzeitung zum Thema „Freizeitaktivitäten
der heutigen Jugend“.
1. Ich kann aktive und passive Freizeitaktivitäten nennen. + ++ +++
2. Ich kann über meine Freizeit erzählen. + ++ +++
3. Ich kann die Meinung über Freizeitaktivitäten äußern. + ++ +++
4. Ich kann offene und geschlossene Fragen zum Text stellen. + ++ +++
5. Ich kann über Freizeitaktivitäten der ukrainischen
Jugendlichen erzählen.
+ ++ +++
6. Ich kann die Statistik kommentieren. + ++ +++
7. Ich kann die Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in
Deutschland und in der Ukraine vergleichen und
Schlussfolgerungen machen.
+ ++ +++
Lexikalische Hilfen:
Ich habe etwas Neues über … erfahren.
Ich habe … gelernt / wiederholt.
Es war für mich interessant, … zu …
Es gefiel mir, … zu …
Ich kann jetzt …
Es war schwer für mich, … zu …

36
Mein Heimatland. Meine Heimatstadt.
Урок з елементами технології розвитку критичного мислення в 9 класі
Мета: Сприяти розвитку в учнів уміння висловлювати власну думку та
аргументувати її, робити порівняльний аналіз, використовуючи для цього
необхідний лексико-граматичний інвентар, формувати навички критичного
мислення, розвивати інтелектуальну гнучкість та мовну компетентність.
Очікувані результати. На кінець уроку учні вмітимуть:
 розвивати асоціативне мислення;
 висловлювати власну думку про Батьківщину;
 відповідати на питання в інтерв’ю;
 порівнювати з опорою на таблицю загальні відомості про Німеччину та
Україну;
 читати текст з маркуванням;
 ставити відкриті та закриті запитання;
 висловлювати власну думку на основі прочитаного та робити висновки.
Обладнання: Ноутбук, мультимедійна дошка, проектор, презентація в
PowerPoint, підручник С.І. Сотникової «Німецька мова 9 клас (5-й рік
навчання)», роздавальний матеріал, тематичні ілюстрації.
Перебіг уроку/ Stundenverlauf
Osten und Westen – daheim ist es am besten.
(Sprichwort)
І. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття
іншомовного мовлення.
1. Повідомлення теми уроку.
L: Jeder Mensch muss gut sein Heimatland kennen, nur dann ist er ein richtiger
Bürger seines Landes. Wir sind Ukrainer und leben in der Ukraine. Die Ukraine ist
unsere Heimat. Wie versteht ihr das Wort „die Heimat“? Ergänzt den Wort-Igel an
der Tafel, äußert eure Meinung.
Метод: «Асоціативний кущ»
Heimatstadt Traditionen Familie
Sch 1: Die Heimatbedeutet für mich …
Heimat

37
L: Heute werden wir über unsere Heimat und unsere Heimatstadt sprechen. Das
Thema der Stunde lautet „Mein Heimatland. Meine Heimatstadt.“ Was erwartet ihr
von heutiger Stunde?
Sch 1: Ich will etwas Neues über meine Heimatstadt erfahren. …
2. Мовленнєва розминка.
L: Lest das Gedicht von Olaf Moeller.
Ich liebe mein Land
Ich liebe mein Land, das vielfache Grün,
die Seen, die Wiesen, die Wälder,
die Blüten im Frühjahr, den herbstfrischen Wind,
die vollen, die reifen Felder.
Ich liebe mein Land und meine Stadt,
ihr reges und ständiges Treiben.
Hier sind meine Freunde, hier werd´ ich gebraucht.
So soll es auch weiterhin bleiben.
Ich liebe mein Land, die Sorge darum,
ob alles uns auch gelinge,
dass jedes Jahr mit Liebe und Schweiß
uns weiter ein gutes Stück bringe.
Unbekannte Wortverbindungen:
die Blüten im Frühjahr (im Frühling) – бутони навесні
den herbstfrischen Wind – осінній свіжий вітер
ihr reges und ständiges Treiben – його живий і постійний рух
hier werd´ ich gebraucht – я тут потрібний
ob alles uns auch gelinge – чи все нам удається
mit Liebe und Schweiß – у любові й у праці
uns weiter ein gutes Stück bringe – наближав нас до кращого життя
L: Übersetzt das Gedicht ins Ukrainische. Beantwortet die Fragen: Warum
liebt der Dichter Olaf Moeller sein Land und seine Stadt? - …
Liebst du dein Heimatland? Liebst du deine Heimatstadt? Warum?
Sch 1: Ich liebe mein Heimatland meine Heimatstadt, weil meine Familie und
meine Verwandten hier leben. …

38
ІІ. Основна частина уроку
1. Повторення та узагальнення вивченогоматеріалу з теми «Україна».
L: Wir leben in der Ukraine. Wir müssen viel über unser Land wissen. Jetzt
wiederholen wir und systematisiere den gelernten Stoff zu diesem Thema. Bestätigt
oder verneint die Aussagen. Gebraucht die Redemittel: Ja, das stimmt./ Nein, das
stimmt nicht. …
Метод: «Так чи ні»
1) Die Ukraine ist ein Staat in Westeuropa. – Nein, das stimmt nicht. …
2) Die Fläche der Ukraine beträgt 603.700 Quadratkilometer. – Ja, das stimmt. …
3) Die Ukraine ist das zweitgrößte Land Europas. – Ja, das stimmt. …
4) Die Donau ist der größte Fluss der Ukraine. – Nein, das stimmt nicht. …
5) Das größte Sumpfgebiet Europas befindet sich in Polesien. – Ja, …
6) Der höchste Berg der Ukraine ist der Roman Kosch. – Nein; …
7) Die Ukraine umspülen drei Meere. – Nein, …
8) Der geografische Mittelpunkt des Landes befindet sich im Gebiet Kirоwohrad.
– Ja, …
9) Chortyzja ist die größte Dnipro-Insel. – Ja, …
10) Die Ukraine grenzt an sieben Länder. – Ja, …
2. Інтерв’ю з учнями.
L: Heute in der Stunde haben wir einen Gast, das ist eine Journalistin. Sie möchte
einen Artikel über die Ukraine und ihre Einwohner schreiben. Antwortet bitte auf
ihre Fragen.
Übung 4, S. 170 (Lehrbuch von Sotnykova)
3. Порівняльний аналіз. Учні працюють з роздавальним матеріалом:
таблиця «Загальні відомості про Німеччину та Україну». Вони
порівнюють, роблять висновки та висловлюють власну думку. Робота в
парах.
L: Vergleicht die allgemeinen Angaben über Deutschland und die Ukraine. Seht
euch die Tabelle an und kommentiert sie. Arbeitet zu zweit.

39
L: Gebraucht dabei den Komparativ der Adjektive. Zum Beispiel: Die Fläche der
Ukraine ist größer als die Fläche Deutschlands.
Tabelle „Allgemeine Angaben über Deutschland und die Ukraine“
Deutschland Die Ukraine
Die Fläche 357 022 qkm 603 700 qkm
Geografische Lage in Mitteleuropa in Osteuropa
Nachbarstaaten 9 7
Die Bevölkerung 82,5 Mio. 46 Mio.
Landessprache Deutsch Ukrainisch
Die Hauptstadt Berlin Kyjiw
Administrative
Gliederung
16 Bundesländer 24 Gebiete, die Autonome Republik
Krim, 2 Städte mit Sonderstatus
Größte Städte Berlin, Hamburg, München,
Köln, Frankfurt am Main
Kyjiw, Charkiw, Dnipro, Odessa,
Donezk, Saporishshja, Lwiw
Die Währung Euro Hrywjna
Die Meere die Nordsee, die Ostsee das Schwarze Meer,
das Asowsche Meer
Die Inseln Rügen, Usedom, Fehmarn, Sylt Tusla, die Schlangeninsel,
Chortyzja
Die Halbinseln Bodanrück,
Ölgangsinsel, Zwergern
die Halbinsel Krim
Der höchste Berg die Zugspitze (2962 m) der Howerla (2061 m)
Der längste Fluss der Rhein (1233 km) der Dnipro (981 km)
Der größte See der Bodensee (305 qkm) Jalpug (149 qkm)
Die Staatsflagge schwarz-rot-gold blau-gelb
4. Контроль домашнього завдання.
L: Der Begriff „meine Heimatstadt“
gehört auch zum Thema „die Heimat“. Was
wisst ihr über Zhytomyr? Lest der Reihe nach.
Sch: Ich weiß, dass Zhytomyr …
5. Інформативне читання. Метод: Читання з маркуванням.
L: Lest den Text, stellt folgende Zeichen zu jedem Satz:
+ das habe ich schon gewusst,
- das war neu für mich,

40
! das war interessant,
? ich möchte mehr davon wissen.
Stellt einander Fragen zum Text. Arbeitet zu zweit.
Meine Heimatstadt
Zhytomyr ist meine Heimatstadt. Das ist ein Gebietszentrum der Ukraine.
Zhytomyr liegt an zwei Flüssen: Teteriw und Kamjanka. Die Stadt wurde im Jahre
884 gegründet. Die Fläche der Stadt umfasst 65 Quadratkilometer. Hier leben etwa
270 000 Einwohner.
Mehrere Parks und Grünanlagen schmücken die Stadt. Am Teteriw-Ufer
erstreckt sich ein wunderschöner Wasserpark.
Zhytomyr ist ein großer Verkehrsknotenpunkt der Ukraine. Die Eisenbahn
verbindet die Stadt mit Kyjiw, Odessa, Ushgorod, Charkiw. Zwei Busbahnhöfe
verbinden die Stadt mit vielen Städten und Siedlungen des Gebiets, der Ukraine und
des Auslandes.
Zhytomyr ist auch ein wirtschaftliches und wissenschaftlich-technisches
Zentrum der Region. Hier befinden sich auch einige Industriebetriebe, Firmen und
Banken. In der Stadt sind fünf Hochschulen, unter ihnen sind die pädagogische Iwan-
Franko-Universität, die Universität „Zhytomyrer Polytechnik“, die agroökologische
Universität, eine technologische Hochschule für Management. In der Stadt gibt es
viele Schulen, Gymnasien, Lyzeen, ein Kollegium, Privatschulen und Kindergärten.
Die bedeutendsten Museen der Stadt sind das Museum für Geschichte und
Landeskunde, das Naturkundemuseum, das literarische Korolenko-Museum, das
Akademiker-Koroljow-Museum, das literarische Museum des Zhytomyrer Gebiets,
eine Gemäldegalerie, das Museum für Geschichte der Feuerwache und das einzige in
der Ukraine Museum für Geschichte der Kosmonautik.
In Zhytomyr wurden viele Denkmäler errichtet: das Schewtschenko-Denkmal,
das Korolenko-Denkmal, das Koroljow-Denkmal, das Jaroslaw-Dombrowski-
Denkmal. Die Namen von Olexandr Dowshenko, Borys Ten, Oleh Olshytsch, Iwan
Feschtschenko, Mychajlo Kozjubynsky, Olexandr Kuprin sind durch mehrere
Gedenktafeln geehrt.
Der Sobornyjplatz ist der zentrale Platz der Stadt. Eine der beliebtesten Straßen
der Stadtbewohner war und bleibt die Mychajliwsjkastraße.
Ich liebe meine Heimatstadt. Das ist ein Teil meines Lebens.

41
L: Was ist die Heimatstadt für euch? Schreibt ein Sencan-Gedicht in eure Hefte.
Метод: «Сенквейн»
Muster:
Meine Heimatstadt
nicht groß, aber gemütlich
leben, sorgen, lieben
Die Stadt gefällt mir sehr.
Mein Haus
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА УРОКУ
1. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.
L: Liebe Freunde, unsere Stunde geht langsam zu Ende. Wir haben heute viel
über die Ukraine und unsere Heimatstadt gesprochen, Neues erfahren. Der
Volksmund sagt: Osten und Westen – daheim ist es am besten. Die Heimat ist sehr
wichtig für jeden Menschen. Liebt die Ukraine und eure Heimatstadt! Seid Patrioten
unseres Landes!
Danke schön für eure Arbeit, ihr wart aktiv. Ihr bekommt gute Noten: …
L: Was Neues habt ihr heute gelernt und erfahren? Hat euch die Stunde
gefallen?
(Учні висловлюють думку про урок, вживаючи мовні зразки.)
2. Домашнє завдання.
3. L: Macht eine Projektarbeit, eine Präsentation oder ein Quiz zum Thema
„Meine Heimatstadt“.
Lexikalische Hilfen:
Es gefiel mir …
Es war interessant für mich …
Es war nützlich für mich …
Es war leicht für mich …
Es war schwer für mich …

42
АДРЕСИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
1. Конончук Л.В. Womit kann man reisen? // Німецька мова в школі. – Х.,
2017. – № 6. С. 19-20
2. Конончук Л.В. Mein Heimatland. Meine Heimatstadt. // Німецька мова в
школі. – Х., 2017. – № 9. С. 2-5
3. Конончук Л.В. Das Deutschland-Quiz // Німецька мова в школі. – Х., 2017.
– № 9. С. 12-13
4. Конончук Л.В. Stadt Wien // Німецька мова в школі. – Х., 2017. – № 9. С.
26-31
5. Конончук Л.В. Klub der Poesieanhänger // Німецька мова в школі. – Х.,
2017. – № 10. С. 34-38
6. Розробки уроків Конончук Л.В. надруковані в посібнику «Розвиток
критичного мислення у процесі навчання як пріоритетний напрямок
діяльності шкільного колективу», Житомирська гуманітарна гімназія №1,
2017 р.
7. Конончук Л.В. Wie sieht der Mensch aus? // Німецька мова в школі. – Х.,
2018. - №12. С. 13-15
8. Конончук Л.В. Freizeitaktivitäten von Jugendlichen in Deutschland und in der
Ukraine. // Німецька мова в школі. – Х., 2018. - №12. С. 16-20
9. Конончук Л.В., Виноградова З.Я. У поетичній майстерні // Німецька мова
в школі. – Х., 2019. – №5. С. 10-13

Посібник.doc

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Посібник.doc

Similar to Посібник.doc (20)

More from Репетитор Історія України

More from Репетитор Історія України (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (6)

Посібник.doc