Конспект. Мінна безпека , вибухонебезпечні предмети.docx

1. 1
«Мінна безпека – актуальність сьогодення:
вибухонебезпечні предмети та привила поводження з ними».
Мета: ознайомитиучнів з вибухонебезпечнимипредметами, закріпити
знання про правила поводження з ВНП, формувати вміння правильної
поведінки в надзвичайних ситуаціях, виховувати розсудливість, обережність,
відповідальність та обачливе ставлення до власного життя та здоров’я,
навчити розрізняти безпечніта небезпечні ситуації; закріпити знання номерів
телефонів рятувальних служб; розвивативміння учнів складати алгоритм дій
у небезпечних ситуаціях; виховувати бережливе ставлення до свого життя та
здоров’я.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, основи правових знань.
Тип уроку: формування нових вмінь та навичок.
Принципи навчання:науковість, системність, логічність, наочність,
наступність; доступність; міцність засвоєння знань.
Методами опрацювання навчального матеріалу є:
- словесні: пояснення, інструктаж;
- наочні: метод ілюстрацій, метод демонстрацій;
- пояснювально-ілюстративні (демонстрація наочного навчання,
організація сприймання, спостереження);
- самостійної роботи;
- контролю і самоконтролю.
Результати навчання. Наприкінці уроку учні:
 знатимуть правила поводження з ВНП;
 розумітимуть різницю між безпекою та небезпекою;
 знатимуть важливі телефони рятувальних служб;
 умітимуть за необхідності звернутися до служб
захисту населення;
Хід уроку
І. Організація учнів до роботи.
Створення позитивного психоемоційного мікроклімату.

2. 2
Привітання.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Життя сьогодні – дуже непередбачуване. Про це свідчать і події, які
розгортаютьсязараз в Українітайу всьомусвіті. Тому, ужитті кожної людини
зустрічаються різні непередбачувані випадки, часом загрозливідля особистої
безпеки. Сьогодніми говоримемо з ваминадужеважливутему «Міннабезпека
– актуальність сьогодення:вибухонебезпечніпредмети та привила поводження
з ними».
Дізнаємося як наше життя та здоров’я залежить від безпеки.
ІІІ. Основна частина.
- Які ви знаєте вибухонебезпечніпредмети?
Відповідіучнів: реактивніта інженерні міни; авіабомби;
детонатори;ручні гранати;артилерійськіснаряди;набої різних видів,
петарди,хлопавки, бенгальськівогні, аерозольні балончики та інші.
- Так, вибухонебезпечнимипредметами в наші дні можна вважати будь-
яку речовинуабо предмет, які здатні вибухати й завдавати шкоди, біди
і травм тим, хто не вміє з ними поводитись.Вибухонебезпечні
предмети становлять смертельну загрозу. На них можна натрапити
усюди. І сьогодніми дізнаємося, як зберегти своє здоров’яі життя,
якщо вам доведеться мати справуз такими предметами. Адже ви
знаєте, що сьогоднів Україні іде війна і дуже велика частина нашої
держави потерпає від підступного агресора, якийпокидаючинаші
землі – заміновує їх. А отже, прошу усіх віднестися з відповідальністю
до цієї теми і почерпнути усю необхідну, для кожного з нас,
інформацію
Учитель.
1. До вибухонебезпечних предметівналежать:
 вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних
зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою)
до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з
виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
 боєприпаси – виробивійськової техніки одноразового вживання, призначені
для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойовічастки ракет;
- авіаційні бомби;

3. 3
- артилерійські боєприпаси(снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси(протитанковіі протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси(набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
 піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
 ракети (освітлювальні, сигнальні):
- гранати;
- димовішашки.
 саморобнівибухові пристрої:
- пристрої,в яких застосованийхочаб один елемент конструкції саморобного
виготовлення:
- саморобніміни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки
або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослінегайно
викликають фахівців, які огороджують районі знешкоджують небезпечні
знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних
експериментів. Діти підкладають боєприпасиу багаття, випробують їхна
міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до
школи. Тому так важливо пояснитиїм наслідки подібних дій, навчити
правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходженнявибухонебезпечногопристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалюватипоряд багаття або кидати до нього предмет;
- приноситипредмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослихпро знахідку!
Рекомендую переглянути коротку відео-інструкцію за посиланням:
https://youtu.be/L-Qs-OXn-ow

4. 4
2. Коротко про міни.
Міна – це вибухонебезпечний пристрій, спрямований на виведення з
ладу чи знищення людини, транспорту або будівлі від присутності,
близькості або контакту з особою чи транспортним засобом.
Потрібно пам’ятати, що міна може поранити, покалічити чи вбити
людину, або декілька людей, зруйнувати чи пошкодити транспортний
засіб/елементи інфраструктури.
Серед військових є таке визначення як «негуманні міни». Що ж це за
міни? Це саме ті, які не забирають життя, а серйозно калічать людину,
лишаючи на все подальше життя згадку про себе.
Міни бувають протипіхотні та протитранспортні (демонстрація у відео-
матеріалі).
Протипіхотні фугасні міни встановлюється на ґрунті чи під ґрунт/сніг
(візуально не помітні). Спрацьовують від настання на них ногою. Результат
– смерть від больового шоку чи втрати крові, або руйнування нижньої
частини ноги (стопи). Ураження відбувається вибуховою хвилею, часто
супроводжується втратою свідомості. Крім того, висока температура
вибухових газів може заподіяти значні опіки нижнім кінцівкам.
Осколкові протипіхотні міни.
Міна спрацьовує, коли людина зачіпляється за дротову розтяжку. Вона
вистрибує на висоту 90-110 см від поверхні землі, розривається та розкидає
повз себе 2400 забійних елементів (кульки або ролики). В радіусі 25-30 м
нічого живого лишитися не може – це називається радіусом суцільного
ураження. Але смертоносні осколки можуть летіти на відстань до 300 м та

5. 5
завдавати значної шкоди (вбити чи серйозно поранити людину). Одна
така міна одночасно може поразити десятки людей.
Протипіхотна осколкова міна спрямованого секторного ураження.
Ураження людини (або декількох осіб) завдається готовими забійними
елементами (кульки або ролики), які вилітають у напрямі робочої дії міни
в секторі по горизонту 54 градуси. Дальність ураження – 50 метрів. Висота
сектора поразки від 15 см до 4 м на граничній дальності. Міна в ручну
встановлюється на ґрунт чи за допомогою струбцини може кріпитися на
дерево або іншу вертикальну поверхню.
Може використовуватись як керована – підрив проводиться оператором
з пульта управління при появі супротивника в секторі поразки, чи як міна-
розтяжка – при зачіпанні тонкого дроту.
Протитранспортні міни призначені для спрацьовування від
присутності, близькості або контакту з транспортним засобом.
Особливості протитранспортних мін:
 вони більші за розміром, ніж протипіхотні;
 як правило, тарілкоподібної форми, колір зелений, коричневий різних
відтінків (в залежності від оточуючого середовища);
 поріг спрацювання – від 150-200 кг.
 деякі з таких мін складно виявити, бо вони містять мінімальну
кількість металу.
3. Важливі телефони.

6. 6
Телефон – корисна річ, особливо тоді, коли сталося щось небезпечне, а
поруч немаєдорослих. Тизможешзателефонуватибатькам, покликати сусідів,
викликати рятувальників.
Екстрений номер«112» – це єдинийзагальноєвропейськийномер екстреного
виклику для стаціонарних і мобільних телефонів. Телефонувати на лінію 112
можна у будь-який час доби і з різними проблемами. Екстренна
служба підтримує різних мобільних операторів, здійснити дзвінок можна
навіть тоді, коли в мобільному телефоні нема SIM-картки. Допомогу
населенню диспетчери подають не тільки українською, а й іноземними
мовами. Усі вхідні дзвінки на 112 записують.
Варто запам’ятати! Номер для виклику всіх рятувальних служб – 112.
Запитання для обговорення.
- Як зателефонувати у поліцію? (102 або 112).
- Який номер телефону пожежної частини? (101 або 112).
- Коли існує загрозажиттю та здоров’ю (травма, вивих, різкабіль)то яким
варто скористатися номером телефона? (103 або 112).
- Коли викликати аварійну службу 104? (Відчувається запах газу;
знизився тиск газу; раптово зник газ у вашому будинку/квартирі; ви
помітили, що в роботу газових мереж втручаються сторонні особи;
стався вибух, пожежа.)
- Який номер для виклику всіх рятувальних служб? (112).
- Як ви гадаєте, чому усі дзвінки на номер 112 записуються?
- Скільки коштує дзвінок на номер 112 і коли можна телефонувати?
ІV. Заключна частина.
Тож, підсумовуючи усе вищезазначене, можна винести такі правила для
того, щоб залишатися у безпеці:
1. Не піднімати, не торкатися та не здійснювати ніякого іншого впливу
на незнайомі підозрілі предмети.
2. Для будь-яких пересувань використовувати тільки денний час доби з
гарною видимістю.
3. Ніколи не мандрувати після настання темряви.
4. Якщо перед Вами небезпечна територія не робіть спробу обійти її,
розверніться та повертайтесь у напрямку, звідкіля Ви прийшли.
5. Обов’язковоповідомляти екстрені служби за телефонами: 101, 102, 103.

7. 7
6. Не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або
підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими
пристроями;
7. Виявивши річ без господаря, требазвернутися до працівникаполіції або
іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
8. Не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої
знахідки.
Бережіть своє життя! Бережіть життя своїх близьких!
Підведення підсумків.
Оголошую самостійні завдання (одне на вибір):
І – скласти інфографіку на тему «Небезпечні знахідки», правильно
розставившипідписи до картинок
ІІ – виготовитистіннівку «Вибухонебезпечні предмети – правила безпеки»,
де необхідно - дописавшислово «НЕ»
ІІІ – виготовитипам’ятку «Правила поводження з незнайомими предметами
невідомого походження»
Прошу представитирезультати роботина наступному уроці.
Завдання для усного опрацювання. Питання з відео-презентації:
Перерахувати дії в різних ситуаціях (за відео-роликами та отриманим
матеріалом).
Вчитель.
Закінчується наш урок. Бажаю всім, щоб здобутісьогоднізнання на практиці
вам і мені не пригодилися.
Перегляд відео-матеріалу до уроку, за посиланням:
https://youtu.be/DvHtUXjtrJw

8. 8
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА:
1. ДК 019-2001. «Державнийкласифікатор НС», ДержстандартУкраїни, Київ,
2001 р.
2. ДСТУ 3891-99 «Безпека у надзвичайних ситуаціях», Держстандарт
України, Київ, 1999 р.
3. Ефективність зарядів руйнування. Навчальний посібник. Ментус І.Е. –
Кам'янець-Подільський, 2008 – 59 с.
4. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від |18.01.2001 №2245-
III (2245-14).
5. Інтернет ресурс https://eoreplatform.web.app.
6. Інструкція з охорони праці і пожежної безпеки для підривників, що
знищують боєприпасиметодом підриву на території 275 АБРБ, м. Шостка,
ДержНДІХП, 2007 р.
7. https://buchachmiskrada.gov.ua/2022/05/bezpeka-zhyttiediialnosti/zakhody-
bezpeky-ta-pravyla-povedinky-u-vypadku-vyiavlennia-
vybukhonebezpechnykh-predmetiv/
8. Класифікатор боєприпасів, що перебували під впливом пожежі на 275
АБРБ, по ступеням небезпеки, м. Шостка, ДержНДІХП, 2004 р.
9. https://www.youtube.com/watch?v=L-Qs-OXn-ow
10. https://npu.edu.ua/novyny/oholoshennia/zahalnounivesytetski/informatsii
a-pro-vybukhonebezpechni-predmety-i-pravyla-povedinky-u-razi-ikh-
vyiavlennia#:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%
D0%B1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B
5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0
%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%
82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4
%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%82%
D0%B8,%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D
0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1
%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%
D0%B1%D1%83%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8.