1. «Не то, что мните вы ,природа:
Не слепок, не бездушный лик –
В ней есть душа, в ней есть свобода,
В ней есть любовь, в ней есть язык».
Ф. Тютчев
2. Синкретизм первісної культури
Під синкретизмом первісного мистецтва зазвичай розуміють злитість,
нерозчленованість в ньому основних форм художньої творчості:
образотворчого мистецтва, драми, музики, танцю і т. д.
Але набагато важливіше, що всі ці форми художньої творчості тісно
пов'язані з усім різноманіттям життя колективу, з його трудовою
діяльністю, з магічними обрядами, що відіграють в житті первісних
суспільств дуже велику роль і надають первісному мистецтву певного
соціального звучання.
4. Магія – одна из основных і найдавніших
форм первісної релігії. До магії первісні
люди вдавались з метою досягти успіху у
життєво важливій діяльності.
Магія (от греческого слова «чаклунство») –
це вчинення певних обрядових дій, які
повинні спричинити за собою ті чи інші події
в навколишньому світі.
У центрі ритуалу був чаклун-заклинатель, що вдягався в
личину тої чи іншої тварини. У цей момент він як би
уподібнювався духам найдавніших предків племені,
напівлюдям-напівтваринам. У світ цих духів він і збирався
проникнути.
5. Магічні обряды, які
проводили давні чаклуни,
часто являли собою
справжнє театралізоване
дійство. Вони
супроводжувались співом
заклинань, танцями чи грою
на костяних музичних
інструментах.
Стародавня флейта из полої кості грифа.
40-35 тис. р. до н.э.
6. Найважливішою магічною допомогою у полюванні
слугува наскальний живопис. До наших днів
збереглися сліди обрядів, під час яких символічне
зображення вражалось мисливською зброєю.
7. Інші обради первісної магії
були направлені на
забезпечення плодоріддя.
Для них використовували
різноманітні зображення
духів і божеств із каменю,
кості, дерева. В першу чергу
це були статуетки Великої
Матері – втілення плодючості
землі і живих істот.
Венера из Віллендорфа
8. Забезпеченню плодоріддя служили і широко
розповсюджені у багатьох народів світу магічні
обряди викликання дощу. Вони досі збереглися,
наприклад у австралійських аборигенів.
9. Тоте́м — рослина, тварина або
предмет, який вважався
засновником племені. Як правило,
був представлений у вигляді ідола
(божества) або вважалося, що душа
його перебуває в якомусь предметі.
Коза і вовк є тотемними тваринами
племен, з яких сформувався
український народ.
Статуетка “жінки-птахи”.
Мізин.
10. Іншим найдавнішим видом релігійных вірувань був анимизм (від лат.
anima — душа, animus — дух) — віра в те, що предмети, природні
явища, тварини або люди ніби наділені душею. По відношенню до
людини духи могли бути добрими и злими, доброзичливими і ні. Щоб
заслужити їх прихильність приносились жертви.
Злі духи поїдають людську душу
Копія чукотского малюнка
Принесення їжі
померлим
11. З уявленнями про душу зв'язувалися так звані
чуринги - священні кам'яні або дерев'яні пластини з
нанесеними на них магічними знаками, які вважалися
вмістилищем душі.
12. Всем раннім формам релігії
притаманний фетишизм
(фетиш – зачарована річ).
Фетишизм - поклоніння
неживим предметам, які
шануються, як такі що
приносять щастя, успіх,
оберігають від хвороб,
небезпек і т.п.
Фетиш з Лоанго. Конго
13. Посередництво між світом духів і світом людей
здійснювали особливі люди - шамани (чаклуни, маги).
Вважалося, що молитва шамана може забезпечити
успіх на полюванні, вплинути на урожай, вилікувати від
хвороби, передбачити майбутнє, провадити померлих в
потойбічний світ.
Бубен шамана
14. Камлання - основний
обряд шаманізму. Являє
собою ритуал, який
вводить шамана в
екстатичний стан.
Супроводжується співом і
ударами в бубон. Часто
при камлании
використовуються різні
природні наркотичні
препарати
галлюциногенної дії - сік
мухомора, наприклад.
