1. Технологія розвитку критичного
мислення учнів з використанням ІКТ
Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у
навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це
дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно
поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи
висновки та знаходити рішення, Для того, щоб кожна дитина могла
розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку
вчителя.
Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання
дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які
спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для
усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.
Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють
розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї
технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики
розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес
пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.
Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати
достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші
питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у
першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань.
Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки
критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить
індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.
Всі ці визначення критичного мислення можна втілювати у різних
видах учбової діяльності, але найкращим із них є письмова робота. Тому що

2. на письмі процес мислення стає видним і, отже доступним для вчителя.
Письмо — найефективніший засіб навчання критичному мисленню.
В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство,
яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване
інформаційне суспільство. Провідну роль в такому суспільстві грає освіта.
Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом
інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами
інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати
суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне
змінити все суспільне життя.
Отже, саме з цієї причини необхідно розвивати критичне мислення.
Технологія формування та розвитку критичного мислення – система
діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі
самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для
особистих потреб і цілей.
Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки
інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

3. Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я
усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку
фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є
результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року
в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування
критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення
яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

4. Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5
основних етапів.
Основні етапи уроку критичного мислення:
1. Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на
уроці).
2. Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток
внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
3. Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання,
відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
4. Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз
інформації, особисте розуміння).
5. Рефлексія (критичний момент уроку).
- учні переробляють нові знання на власні;
- запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;
- активно обмінюються думками;
- удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

5. - складається різноманітність міркувань;
- вибір правильного варіанту.
Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання
інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору
раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно
відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку
критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на
них відповідних специфічних форм та методів технології формування та
розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.
Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання, а також
класифікацію за можливістю їх застосування на відповідних етапах уроку
критичного мислення.
Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення
учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне
залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років
дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження,
переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним
тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної
самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є
відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку,
який приближається як вірний і іншими членами колективу, і вчителем.
Інформаційно-комунікаційні технології можна віднести до
технологічних засобів, і вони спрямовані на підготовку особистості
інформаційного суспільства, формування вмінь працювати з інформацією,
розвиток комунікативних здібностей, формування дослідницьких умінь та
вмінь вибору оптимальних рішень, забезпечення великим обсягом якісної
інформації. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє
підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам
роботи і причетності до науково-технічного прогресу.

6. Систематичне і педагогічно доцільне використання під час занять
мультимедійних засобів сприяє:
- вдосконаленню сенсомоторної сфери учнів,
- розвитку їх зорової і слухової чутливості,
- формуванню вміння сприймати,
- розвитку спостережливості.
Поряд із цим використання інформаційно-комунікаційних технологій
сприяє розвитку перцептивної уваги, обумовлення виникнення мимовільної
уваги, стійкості її та зосередженості.
Використання комп’ютерних засобів навчання дозволяє збільшити
обсяг аудіовізуальної інформації для засвоєння учнями, що у свою чергу
сприяє:
- розвитку їхнього мислення,
- формуванню системи розумових дій, здатності до самостійної творчої
роботи.
В основу методу проектів покладена ідея, що складає суть поняття
“проект”, його спрямованість на результат. Для досягнення результату учні
навчаються самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми,
залучаючи для цієї мети знання з різних областей, навчаються прогнозувати
результати і можливі наслідки інших варіантів розв’язання проблеми,
здобувають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Учні
використовують ресурси Інтернету, створюють web-сайти навчальних
проектів, мультимедійні презентації та публікації.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну творчу діяльність
учнів, на розвиток критичного мислення та вмінь самостійно конструювати
свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі.
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології передбачають
використання ППЗ – педагогічних програмних засобів, які можуть містити
такі модулі:
- електронна бібліотека,

7. - електронний підручник, посібник,
- електронний довідник,
- тренажерний комплекс (комп'ютерні моделі, конструктори й
тренажери),
- електронний лабораторний практикум,
- комп'ютерна тестуюча система тощо.
Навіть окреме використання одного з цих елементів має ряд переваг:
- електронний підручник, посібник ґрунтується на гіпертекстовій
основі -> дозволяє працювати за індивідуальною освітньою траєкторією,
дозволяє визначити зручний темп роботи з матеріалом, що відповідає
психофізіологічним особливостям його сприйняття,
- електронний довідник -> дозволяє оперативно одержати необхідну
довідкову інформацію,
- комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери -> дозволяють
закріпити знання й одержати навички їхнього практичного застосування в
ситуаціях, що моделюють реальні,
- електронний лабораторний практикум -> дозволяє імітувати процеси,
що протікають у досліджуваних реальних об'єктах, або змоделювати
експеримент, не здійсненний у реальних умовах,
- комп'ютерна тестуюча система - забезпечує, з одного боку,
можливість самоконтролю для користувача, а з іншого боку – приймає на
себе рутинну частину поточного або підсумкового контролю.
Використання програмних засобів забезпечує:
- розвиток наочно-образного мислення,
- моторних і комунікативних навичок,
- цілеспрямованості і соціалізації,
- сприяють активізації вербальної взаємодії учнів, що є особливо
важливим фактором у навчанні учнів.
На сучасному етапі розвитку суспільства широкого впровадження у
навчально-виховний процес набули INTERNET-ресурси. Необхідність їх

8. полягає в тому, що вони надають доступ до інформації, якої немає в
традиційних джерелах, або кількість джерел обмежена, а також сприяють
обміну фаховою інформацією. В процесі навчання послугами глобальної
мережі користується як педагогічний колектив, так і учнівський.
Для освітянської діяльності INTERNET пропонує:
- уроки в режимі on-line;
- ресурси для викладачів;
- ресурси для учнів;
- проекти on-line;
- Web Quests.
Позитивними моменти використання Всесвітньої комп'ютерної мережі
у навчальному процесі:
- навчання і робота в командах (співробітництво допомагає у вирішенні
проблем),
- робота в групах поза навчальним закладом (формування розумових
навичок вищого рівня - аналіз інформації),
- зростання в учнів інформаційної грамотності.
Це говорить про необхідність використання ресурсів Інтернет у
педагогічній діяльності для досягнення більш значущих результатів.
Можна назвати найбільш значущі цілі, реалізація яких виправдовує
введення інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання.
Це:
- індивідуалізація і диференціація процесу навчання;
- здійснення контролю за зворотним зв'язком, з діагностикою і оцінкою
результатів;
- здійснення самоконтролю і самокорекції;
- забезпечення можливостей тренажу і здійснення з його допомогою
самопідготовки;
- наочність (демонстрація динаміки процесів, що вивчаються, графічна
інтерпретація досліджуваних закономірностей);

9. - моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджуються,
явищ з переходом в “реальність – модель” і навпаки (або без переходу);
- проведення лабораторних робіт в режимі приєднання за допомогою
спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп'ютера;
- створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в
навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;
- посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів
програм, або вміщення в неї ігрових ситуацій);
- озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу;
- формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв'язання
(за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій);
- розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей
керувати пізнавальною діяльністю учнів).
Вищесказане дозволяє зробити висновок: інформаційна технологія
виступає як система, складовими якої є учасники педагогічного процесу
(викладачі та учні) та система теорій, ідей, засобів і методів організації
навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють
усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок; інформаційні
технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає
можливість відчути практичні результати.

10. - моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджуються,
явищ з переходом в “реальність – модель” і навпаки (або без переходу);
- проведення лабораторних робіт в режимі приєднання за допомогою
спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп'ютера;
- створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в
навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;
- посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів
програм, або вміщення в неї ігрових ситуацій);
- озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу;
- формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв'язання
(за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій);
- розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей
керувати пізнавальною діяльністю учнів).
Вищесказане дозволяє зробити висновок: інформаційна технологія
виступає як система, складовими якої є учасники педагогічного процесу
(викладачі та учні) та система теорій, ідей, засобів і методів організації
навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють
усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок; інформаційні
технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає
можливість відчути практичні результати.