14.docx

1. 1
ФУНКЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ РОСІЙСЬКО-
УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯХ
ВСТУП
Актуальність. Публіцистика, особливо її мережева реалізація в інтернеті –
швидкий спосіб поширення нового знання та шлях для суспільства ознайомлюватися
з новинами якнайшвидше. І вивчення цього процесу – проникнення нових метафор до
широкої публіки через інтернет-публіцистику – є важливим для вивчення та
вдосконалення.
Новизна проєкту. Публіцистичні інтернет-видання проаналізовано з точки
розуїх функціонування як прогресивного та перспективного засобу впливу на думку
суспільства та творення образності.
Метою дослідження є дослідити та описати функції метафор як важливого
компоненту публіцистичного стилю, що виникли в період російсько-української
війни, у статтях інтернет-видань, їх вплив на українське суспільство.
Завдання :
- виокремити метафоричні перенесення в публіцистичному контексті початку
російсько- української війни 2022 року,
- визначити функції метафори для розуміння та інтерпретації реалій воєнної дійсності,
- виокремити емоційно-ціннісну складову в значенні окремих метафор та з’ясувати її
роль у публіцистичному тексті воєнного часу,

2. 2
- узагальнити провідні функції метафори воєнного часу та її роль у суспільних
процесах України, вплив на аудиторію.
Метафора – це мовне явище, що відображає певні закономірності людської
психіки, особливості світосприйняття, а також фіксує цілий ряд культурно-
історичних фактів життя певного суспільства і народу. З лінгвокогнітивного погляду,
метафора – це комплексний феномен, результат розумово-мовної діяльності людини,
яка в процесі творення метафори спирається на культурно-історичний, пізнавально-
емпіричний досвід свого народу, збережений у мовній скарбниці. Така природа
метафори забезпечує їй великі реконструктивні можливості в дослідженні процесів
становлення і розвитку мовної картини світу [29].
На погляд дослідника О. Потебні [27], метафоризація – це загальний закон
розвитку мови, його постійний семантичний рух. «Якщо під метафоричністю мови
розуміти ту його властивість, за якою будь-якеподальше значення може створитися не
інакше, як за допомогою відмінного від нього передування, через що з обмеженого
числа відносно елементарних слів може створитися нескінченна безліч похідних, то
метафоричність є повсякчасноювластивістю мови», – вважав мовознавець [27, с. 615].
Тож чи не основною властивістю метафори є по-іншому, на основі історичного,
культурного, особистого досвіду пізнати світ.
У сучасній науці вчені виділяють різні функції метафори і називають різну їх
кількість. Н. Д. Арутюнова, наприклад, вважає, що первинною функцією метафори є
характеризувальна, а вторинною – номінативна («ідентифікація об’єктів») [1]. Під так
званою номінативною функцією Н. Арутюнова мала на увазі «ідентифікацію» об’єктів
дійсності, тобто найменування нових реалій. Інші дослідники розширюють спектр цієї
функції, виокремлюючив її межах ряд інших. Розглянемо функції метафори, утвореної
в пресі в часи українсько-російської війни, як лінгвокогнітивного феномена, що
ідентифікує та пояснює нові об’єкти реальності.
А) Номінативна, яка полягає в пошуку та віднаходженні імені для нового об’єкта;
метафора при цьому виконує роль прямої аналогії, визначаючи найменування не

3. 3
відомих раніше явищ на основі їх подібності до тих, що вже існують. Метафори
дозволяють побачити істотне в об’єктиві, головні властивості, це назвати і пояснити.
Метафори наповнюють новим смислом і змістом наші знання, даючи їм назву. Якщо
розглядати метафоричний контент у ході українсько-російської війни, то першими у
суспільно-політичному дискурсі з’являються фрази типу «демілітаризація та
денацифікація», висловлені президентом В.Путіним як причина військової операції.
Президент РФ Володимир Путін назвав вимоги до України для припинення війни.
Серед них – нейтральний статус, щоб країна не вступила в НАТО, визнання Криму
російським і демілітаризація. Про це він повідомив на зустрічі із працівницями
льотного складу російських авіакомпаній у навчальному центрі ПАТ «Аерофлот». Він
сказав, що якщо керівництво України «продовжить робити те, що робить», це
«поставить під питання майбутнє української держави» (Дод.).
Отож демілітаризація – це скорочення армії країни, зброї або військової техніки з
узгодженим мінімумом. Демілітаризація є результатом мирного договору припинення
війни або великого конфлікту. В умові «демілітаризації» (Дод.) закладений
метафоричнийзміст – говорячипро роззброєння, антивоєнність, припинення вогню та
мирне співіснування, автор метафори має на увазі фактично капітуляцію, позбавлення
захисту України, будучи агресором у цій ситуації. «Вранці 24 лютого президент Росії
повідомив про рішення щодо початку військової операції в Україні на звернення
самоназваних «Л/ДНР», російські війська вторглися на територію України,
обстрілюють та руйнують ключові об’єкти інфраструктури, житлові райони
українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню
та балістичних ракет (Дод.). Якщо розглядати демілітаризацію як процес роззброєння
та передумови мирного співіснування, то номінативна функція цієї метафори полягає
в тому, що вона дозволяє назвати та побачити істотне в об’єктиві – альтернативну
псевдореальність, сховану в метафорі, яку пропонує агресор, використовуючи
виражальні властивості мови, і за допомогою саме цієї метафоризації маскує
мотивацію вторгнення. Оскільки номінативна функція полягає в тому, що метафори
наповнюють новим змістом наші знання, то саме метафоричне значення у визначенні
процесу «демілітаризації» у ході «воєнної операції» дослідженого періоду називає та

4. 4
розкриває новий смисл істинного трактування ролі України на світовій арені та
стратегічного значення української території для політикуму російської держави –
бути беззбройним та легкодоступним, не опиратися російській політиці та слугувати
придатком великоросійськихінтересів, що проявляє ворожість до держави-сусідки, яка
намагається чинити опір. Метафорично «демілітаризація» – це капітуляція для
українців, визнання себе придатком «старшого брата» та унеможливлення чинити
будь-який опір.
Птахи в усіх народів, у тому числі і в українському, є володарями неба,
символом свободи. Тому зрозумілою є номінативна функція метафори «українські
пташки з неба» – повідомити про повітряні військові об’єкти на стороні українських
військових. Проаналізуймо у контекстах: «Літаки, гелікоптери, БПЛА: Повітряні сили
порахували збитих «пташок» ворога» за 12 березня Валентина Романенка (Дод.)
«Пташки» як метафора у публіцистичному контексті сучасного воєнного періоду
вживаються на позначення повітряних військових об’єктів типу безпілотників,
винищувачів чи літаків-розвідників – усього того, що несе загрозу із повітря. Читаємо
в наступному контексті: «Захоплений російський БПЛА «Элерон-3СВ» з номером
№638. Бійці ССО повідомили, що російський безпілотник буде використовуватися
українськими бійцями. «Тепер ще одна нова окупантська пташка, захоплена воїнами
ССО України, стала на сторону добра та буде допомагати нам боронити нашу землю»
[8], – розповідають у ССО. Комплекс призначений для цілодобового ведення
повітряної оптико-електронної розвідки. «Окупантськапташка» (Дод.) – метафора, що
створена за принципом попередньої і означає повітряні судна, що належать ворогові і
несуть загрозу. Попри те що пташки є символом свободи, вільного польоту, у цій
метафорі згадана ознака стирається і нівелюється, бо, навпаки, «пташки» ворога
несуть смерть. Номінативна функція згаданих метафор полягає в тому, що вони 1)
вказують на факт проведення повітряних воєнних операцій, 2) пояснюють ситуацію
поведінки ворога та оборонців України в повітряному просторі, 3) ознайомлюють
читачів із перебігом повітряної оборони; 4) показують перехоплення та ініціативу
наших військових стосовно повітряного захисту.

5. 5
Б) Когнітивна функція в сучасній лінгвістиці проявляється в тому, що
метафоричне мислення розглядають як не менш значне, аніж раціональне. Дослідимо
метафору «снаряди падають каменем на землю», що пояснює ситуацію із
боєприпасами на лінії зіткнення українських та російських військових, у такому
контексті: «…боєць ЗСУ висміяв російську армію… На відео дійсно чутно звук
пострілу вдалині, а через кілька секунд чутно інший глухий звук – ніби камінь впав на
землю. Військовослужбовець Збройних сил України Валерій Маркус потролив
окупантів і випущені російськими солдатами снаряди, які не вибухають» (Дод.). Ця
метафора, виконуючи свою когнітивну функцію пізнання навколишньої дійсності,
візуалізує об’єктивну ситуацію на фронті та рівень озброєності окупанта – такий, що є
в неналежному стані, що і викликало справедливе обурення та іронічний сміх
військовослужбовцяв інтерв’ю. Оскільки метафора – це особливийспосіб міркування,
то метафоричні образиуже є особливогороду схемами, за якими людина мислить і діє
та які є закладеними в інтелектуальній системі кожного. Тож «падіння каменем», а не
спроєктований політ за попередньо заданою траєкторією – це іронізація ситуації
озброєння армії супротивника, певна сатира на тактику війни окупанта, якщо загалом
може йти мова про види комічного на фронті, де гинуть люди.
Цікавою з точкизору когнітивної функції метафори, яка створюється за схемою,
згідно з якою людина мислить і діє, що є закладено в інтелектуальній системі людини,
є метафора політично-публіцистичного контексту «російська армія обезкровлена», що
вживається на подвійному семантичному підґрунті. Проаналізуймо контексти.
«Російська армія обезкровлена! Великі втрати: ворог не знає, де шукати резерви та
допомогу! Наразі Генштаб також володіє інформацією про велику кількість поранених
російських військових, котрі перебувають зараз у лікарнях Білорусі. Запасів крові для
проведення хірургічних операцій не вистачає. Задіюються резерви накопичені для
громадян Республіки Білорусь – близько 2/3 резерву перенаправлено на потреби
військовослужбовців РФ. Активізувалась кампанія щодо зборукрові серед працівників
бюджетної сфери та цивільного населення, – заявляє керівництво» (Дод.). Отож
фрагмент вищезазначеної статті показує ситуацію, коли російські військовослужбовці
ранені, мають реальні травматичні ушкодження, потребують донорської крові для

6. 6
переливання, тому зрозумілою є когнітивна функція метафори «російська армія
обезкровлена» – ситуація, коли є брак донорської крові для учасників воєнних дій, що
означає велику кількість жертв на фронті і жорстоку воєнну реальність.
Проте читаємо інший контекст: «Як повідомляє командування ЗСУ, окупаційні
російські війська продовжують обстрілювати мирні квартали та цивільних, вчиняють
незаконні перевірки особистих речей та обшуки помешкань, а також активно
займаються мародерством. Морально-психологічний стан військ противника, який
брав участь у боях зі Збройними Силами України, продовжує погіршуватися, зростає
кількість випадків дезертирства та відмов щодо виконання наказів, – зазначають у
штабі» (Дод.). Як видно із цього контексту, російськаармія обезкровлюєтьсяне тільки
фізичними втратами шляхом поранення, а й також дезертирством та бойкотуванням
наказів, що призводить до неучасті окремих груп окупантів у запланованих воєнних
діях і фактично обезкровлює армію зсередини. Тому, якщо метафору трактують як
основну ментальну операцію, спосіб пізнання й категоризації світу, то розглянута
метафора «російськаармія обезкровлена» демонструє, що у процесі мислення аналогія
відіграє не меншу роль, ніж нормалізування процедури раціонального мислення.
Метафора часто багатозначна, і контекст дозволяє побачити переносне значення
по-своєму, по-особливому, шукаючи аналогій, намагаючись когнітивно пізнати і
пояснити світ та те, що відбувається в ньому. Оскільки людина часто намагається
використати для розуміння елементи певної зрозумілої і знайомої сфери, то,
звертаючись до чогось нового, складного, з використанням метафоричного
моделювання в нашому випадку політичної та воєнної сфери, що відрізняється
складністю і високим ступенем абстракції, часто використовують простіші образи тих
сфер, що нам більш знайомі [23, с. 68]. У нашому випадку армію мислять як один
організм на зразок людського, що мислить і діє, як людина, що й демонструє
когнітивну функцію метафори.
В) Гіпотетична, або передбачувальна, функція полягає у тому, що метафора
дозволяє представити те, що не є до кінця усвідомленим, створити припущення про
об’єкт. Цю функцію яскраво представляє метафора «війна Зет», що часто трапляється
у публіцистичному контексті періоду російсько-української війни. У статтях читаємо:

7. 7
«Як літера Z стала символом війни Росії проти України та що це означає? У Росії Z
швидко стала символом війни президента Путіна в Україні. Його використовують
політики, малюють на автомобілях, рекламних щитах та автобусних зупинках… Його
навіть використовували серби на проросійських демонстраціях у Белграді. Емілі
Ферріс, наукова співробітниця Росії та Євразії в RUSI, каже, що «Z» є потужним і
легко впізнаваним символом» (Дод.). Але ця метафора в українському політично-
публіцистичному просторі поєднується із відомим фільмом «Війна Z», де сюжет та
сама ідея ототожнюються із подіями на території України, що і є тлом метафори.
Існує чимало теорій щодо того, що насправді означає символ «Z». Уперше він
привернув увагу в соцмережах після того, як на шляху до України помітили російські
танки з таким символом. Уважалося, що «Z» – це насправді цифра 2, бо саме 22. 02.
2022 року розпочалася різка ескалація конфлікту і відбувся формальний привід –
оголошення незалежності псевдореспублік Кремлем. Саме в цей день Росія
ратифікувала угоду про дружбу, співпрацю та взаємодопомогу з самопроголошеними
ДНР та ЛНР. Але пізніше виникла версія, що цей символ – це просто спосіб російських
військових ідентифікувати власні сили. Ветеран російського спецназу Сергій Кувикін
розповів сайту російського журналу Life, що різні символи означають різні військові
частини. У статті читаємо: «Використовують такі символи: Z у квадраті, Z у колі, Z із
зіркою або просто Z окремо… маркування допомагає переконатися, що війська, які,
можливо, не контактують з іншими, перебувають там, де мають бути» (Дод.).
Отож в основі метафори «війна Зет» маркування на військовій техніці окупанта
цією буквою-знаком, яка легко розпізнається. Проте помітна аналогія з назвою
відомого фільму «Всесвітня війна Зет», де розповідається про напад живих мерців,
зомбі зненацька стали реальністю, яка загрожує загибеллю всьому людству. Епічна
битва розгортається на всіх континентах і охоплює безліч країн, від Китаю до США і
від Куби до Росії. Земля на межі катастрофи. І зовсім незрозуміло, як знищити
супротивника. Якщо зіставити площину подій кінофільму та реалій української війни з
Росією, то аналогія виявляється очевидною і гіпотетична функція цієї метафори на
поверхні: війна Зет в Україні, бо воюють проти українців «зазомбовані» російські
військові та громадяни, які викривлено сприймають реальність, крім того, ця війна

8. 8
справді може мати апокаліптичний характер через ядерну загрозу та залучення
багатьох країн до конфлікту.
Г) Моделююча функція проявляється в тому, що метафора створює певну
модель світу та досліджує взаємозв’язок його елементів. Наприклад, метафора
«донори миру» показує взаємозв’язки, що мали існують між усіма громадянами,
жителями певної країни. Саме так назвали в пресі тисячі людей, які в різних куточках
України добровільно стають донорамикрові, бо розуміють, що будь-яка підтримка для
нашої армії була на вагу золота. «Десята ранку. Попри те що обласний центр служби
крові відучора працює цілодобово, біля нього – близько двох сотень запоріжців. Усі
прийшли, аби допомогти українській армії. Долучитися до такого способи надання
допомогиможе кожен. Головне – мати із собою паспорт та підготуватися заздалегідь:
напередодні відмовитись від важкої їжі та алкоголю. Більше норми, яка складає 450
мілілітрів, крові у донорів не візьмуть. Саме ця кількість є для нас абсолютно
безпечною. А для когось – може стати рятунком» (Дод.). Тож моделююча функція
метафор такого типу полягає в проєкції діяльнісного аспекту компонентів метафори.
Донор – той, хто жертвує частину свого тіла на добрі цілі, мир – це сукупне прагнення
української нації на найближче майбутнє, поєднуючи, твориться метафоричне
значення: кожен може пожертвувати частину, зробити вклад в очікувану справу
перемоги української армії та народу, допомогти навіть тому, кого не бачиш, бо кров
кожного буде призначена для незнайомого воїна, невідомого постраждалого, але
кінцева ціль для кожного – мир.
Роль створення та пояснення певної моделі світу та дослідження взаємозв’язку
його елементів виконує метафора в публіцистичних контекстах «сплячі групи».
Читаємо в такому контексті: «На територію України у кожний населений пункт
заїхали «сплячі групи». Вказані особи знімали квартири проживали там і чекали часу
«Ч», передає Верховна Рада. Цих осіб зараз використовують як коригувальників
вогню та диверсійних груп. Вони можуть бути озброєними», – повідомляє стаття
(Дод.). Отож метафора «сплячі групи» ґрунтується на поєднанні лексико-
семантичного поля іменника «групи» (у контексті воєнно-політичної ситуації воно
означаєугруповання спеціально налаштованих людей із певною пропагандистськоюта

9. 9
стратегічною ціллю) та прикметника «сплячі» (має значення уявної пасивності,
прикриття, таємної цілі). Тож сукупно, поєднавши значення, створена метафора
«сплячі групи» позначає диверсійні мінізагони, масковані під сім’ї або родину, яка
поселяється у житлові райони з метою провокації чи диверсій у потрібний час. Ця
метафора моделює стратегічні і тактичні ходи російського командування стосовно
дестабілізації ситуації в українськомутилу, показуючи наперед запланований таємний
замисел ворога, що розташувалися між пересічними українцями в різних містах.
Отже, метафора, як засіб поповнення словникового запасу мови, як засіб
формування та розширення лексичного значення слів, а також як основний спосіб
пізнавально-мисленнєвої діяльності людини, має здатність виступати моделлю
(образом-схемою) репрезентації людських знань у свідомості та водночас надавати їм
мовного вираження [29]. Семантична система мови є найбільшим і найціннішим
джерелом збереження відомостей людини про довкілля, національних особливостей
світосприйняття. Серед функцій метафори як лінгвокогнітивного утворення воєнного
періоду в інтерпретації дійсності виокремлюємо номінативну («демілітаризація»,
«українські пташки з неба») та когнітивну («снаряди падають каменем на землю»,
«російськаармія обезкровлена»), що полягає у допомозісуб’єкту думати та формувати
уявлення про нові реалії війни, пізнавати нові феномени, гіпотетичну, бо метафора
дозволяєпредставитите з реалій воєнного часу, що не є до кінця усвідомленим («війна
Зет»), а також моделюючу функцію («сплячі групи», «донори миру»), що допомагає
побачити й встановити зв’язок з елементами воєнного часу, які до кінця людиною не
зрозумілі. В основі цих функцій – формувати інформаційний баланс у суспільстві,
допомагати зрозуміти суть того, що відбувається довкола, в образній, метафоричній
формі, чому сприяє публіцистичне тло інтернету, яке дозволяє подавати інформацію
швидко, оперативно для широкого загалу, висловлюючись афористично.
Н. Д. Арутюнова, дослідниця метафори, вважає, що первинною функцією
метафори є характеризувальна як свідчення закладеного у ній образного уявлення
явищ дійсності, сполученого з виразом чуттєвого ставлення до них суб’єкта
комунікації. Чуттєве ставлення виникає у свідомості людини через цінності. Усі
цінності взаємопов’язані між собою і утворюють систему ціннісних орієнтацій

10. 10
суспільства чи особистості [24]. Тож розглянемо ряд інших функцій метафори, які,
характеризуючи явища дійсності, дають оцінний аспект функцій метафори періоду
воєнної агресії.
А) Образна функція полягає в тому, що метафора робить повідомлення
образнішим, яскравішим і важливішим. У публіцистичних текстах метафоричне
слововживання вважається закономірним, оскільки на сторінках журналів і газет
метафора – це характерний засіб творення впізнаваного символу й вираження оцінки.
Метафори використовуються для того, щоб викликати в людини певні асоціації про
об’єктчи явище. Задіюється емоційна сфера й логічна водночас, бо метафора створює
образ та наповнює його конкретним емоційним змістом. Це пов’язано із художніми
формами відображення світу. Проаналізуймо таку метафору «Буча та Ірпінь стали
Донецьким аеропортом» у публіцистичному контексті: «Чому Буча й Ірпінь стали
«Донецьким аеропортом» біля Києва? Тим часом північно-західне передмістя
української столиці залишається зоною бойових дій…Буча, Гостомель, Ірпінь стають
другим Донецьким аеропортом. Там йдуть запеклі бої, військові тримаються і не
дають пройти до Києва» (Дод.), – дав своє порівняння міністр внутрішніх справ Денис
Монастирський… Утім, у Бучі та інших міст є одна суттєва відмінність від Донецького
аеропорту – це тисячі цивільних, якими прикриваються російські військові. На
бучанському масиві Склозавод, наприклад, відомо про те, що цивільних утримували
чи ще утримують у тій же будівлі, де лежать поранені росіяни» (Дод.).
Усім відома історія початку бойових дій 2014 року, коли велися активні бойові
дії за Донецький аеропорт і була велика кількість загиблих українських бійців. Історія
про те, що проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у
багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників, призвела до
того, що аеропортстав символом незламностіта бойового духу українськоговійська, а
захисників терміналів після того називали «кіборгами». У січні 2015 року вцілілі
захисники вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських
бійців потрапила до полону. Тож якщо говорить про образну функцію цієї метафори
на про емоційну складову в її наповненні, то образність насамперед полягає в
зіставленні самої ситуації оборони та штурму українських аеропортів у Донецьку та в

11. 11
Ірпені, де точилися довготривалі бої за їх захоплення, а оцінка ситуації полягає в
піднесено-оцінному трактуванні самої звитягита незламності духу тодішніх «кіборгів»
під Донецьком та теперішніх українських воїнів під Ірпенем та Бучею. Обидві події
безпрецедентної звитяги та відданості у захисті аеропортів у 2014 році і тепер, у 2022,
є в основі розглянутої метафори, що виконує яскраву образну функцію та має
позитивну аксіологічну складову, возвеличуючи подвиг та патріотизм.
Б) Емотивно-оцінна функція покликана позначити об’єкт висловлювання таким
чином, щоб суб’єктінформаційного впливу чітко визначив пов’язані з ним асоціації та
розуміння позитиву/негативу в зображуваному. При цьому метафора впливає на
емоційно-вольову сферу адресата та викликає у нього відповідне ставлення до
описуваних реалій. Прикладом виконання метафорою образної та емотивно-оцінної
функції в негативному аксіологічному аспекті є метафора «спіднична армія»,
порівняймо: «Як українські перебиранці штурмували кордон. У ряди «спідничної
армії» навіть потрапив експрокурор України Руслан Рябошапка. Чоловік заявив, що
він жінка» (Дод.). Метафора «спіднична армія», демонструючи образну функцію,
створює своєрідний малюнок воїнів у спідницях, тобто фізично слабших жінок,
вказуючи на ухилення від виконання обов’язку захисника, а з іншого, виконуючи
оцінну функцію, карикатурно зображає чоловіків, що ховаються за спинами жінок,
навмисне уникаючи відповідальності, тому помітний скептицизм та іронія в метафорі,
що є прикладом існування в межах метафоричного значення оцінного компонента.
Отож образнай емотивно-оцінна функції, що приписують метафорі з укладеного
в ній образного уявлення явищ дійсності, сполучається з виразом чуттєвого ставлення
до них того, хто сприймає інформацію. Звісно, універсальність метафори в різних
типах комунікації зумовлена характером пізнання та розумової діяльності у цілому,
перш за все, та усвідомленням відносності людських думок та знання. У такому
розумінні метафора як фігура не несе ніякого нового змісту, а породжує його,
називаючи нові реалії та своє ставлення до них.
В) Естетична функція є основною для художнього дискурсу і дуже важливою в
політичній сфері. Образна форма приваблює увагу слухача та може робити
повідомлення дієвішим. Часто пишноту метафоричної форми сприймають як ознаку

12. 12
глибокої точності висловлювання. Через це часто роль красивої мовленнєвої форми
нагадує роль гарної упаковки товару: не гарантує якість, але є досить важливою для
успішної реалізації продукту. Розглянемо метафору «супергерої» (Дод.) в контексті
українсько-російської війни в публіцистично-журналістському дискурсі. «Нас
захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі
Громадяни, які об’єдналися заради захисту Батьківщини. Ми маємо безпрецедентну
підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну. Зберігаємо спокій,
підтримуємо один одного, читаємо тільки перевірені новини та допомагаємо армії»
(Дод.). Метафора «супергерої» будується на зіставленні із художньою реальності
героїв кінофільму, де захисники світу типу Супермена, Капітана Америки, Залізної
людини, Халка захищають людство від сил зла, як ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС
захищає українців і Європу від путінського режиму. Оскільки супергерої та месники
подані у фільмах та рекламі в позитивному емоційному фоні як представники сил
добра, то і ця метафора перейнята позитивом, що виконує естетичну функцію та вселяє
людям й читачам упевненість у перемозі українських захисників на основі такої
метафоричної аналогії.
Отже, у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених метафора посідає провідне
місце, науковці переконані, що за різних підходів до дослідження метафори, вона
функціонує у мові будь-якого стилю і жанру. Ця фігура відіграє велику роль у мові й
мовленні, оскільки, виконуючи пояснювальну, номінативну, семантичну, емотивно-
оцінну та інші функції, є яскравим лінгвокогнітивним феноменом. Якщо досліджувати
функції метафори з точки зору наявності в них емоційно-ціннісної складової, то
найповніше ця характеристика проявляється в образній та емотивно-оцінній функціях,
естетичній та евфемістичній. Завдяки абстрагуванню деяких ознак та оцінному
наповненню слово починає вживатися метафорично. Метафоричні характеристики, які
зʼявляються внаслідок абстрагування певних рис і якостей, не ведуть до відриву
метафоричних значень від прямих. Це додає образності й виразності, оцінного
відтінку, пряме та переносне значення пояснюють та доповнюють одне одного, що й
було представлено в метафорах типу «Буча та Ірпінь стали Донецьким аеропортом»,
«спіднична армія», «сучасні супергерої» та інших.

13. 13
На погляд дослідника Г. Г. Кулієва, людина постійно пристосовується до умов, які
змінюються під час пізнавальної діяльності, при цьому «мова як постійний процес
переконструювання семантичного поля (матриці значень) забезпечує нас метафорами,
необхідними для засвоєння потокунової інформації» [7, с. 117]. Таким чином, поява та
існування метафор у мові публіцистики зумовила головна мовна функція – пояснити
та доступно подати потік нової інформації для широкого кола споживачів, причому
образно та емоційно забарвивши її, зробивши цікавою та доступною. Сам механізм
метафоризації закладений у самій природімови. Тому людина тяжіє до метафоризації,
до мовних узагальнень, наповнюючи метафору яскравим оцінним значенням, щоб
створений метафоричний образ був помітним та легким для відтворення, чому й
сприяють особливостіпубліцистичного жанру, що й було представлено в досліджених
новоутворених метафорах воєнного часу 2022 року в українських мережевих
виданнях.
ВИСНОВКИ
Метафора є частим та продуктивним публіцистичним засобом, має величезні
образні можливості, оскільки вона будується на незвичайних уподібненнях, які
викликають зовсім неочікувані асоціації. Показано, що метафора є засобом
поповнення словникового запасу мови, засобом формування та розширення
лексичного значення слів, а також основним способом пізнавально-мисленнєвої
діяльності людини.
Серед функцій метафори як лінгвокогнітивного утворення воєнного
періоду в інтерпретації дійсності виокремлюють номінативну та когнітивну, що
полягає у формуванні уявлення про нові реалії війни, пізнанні нових феноменів,
гіпотетичну, бо метафора дозволяє представити те з реалій воєнного часу, що не є до
кінця усвідомленим, а також моделюючу функцію, що допомагає побачити і
встановити зв’язок з елементами воєнного часу, які до кінця людиною не зрозумілі.
При дослідженні метафори з точки зору наявності в ній емоційно-ціннісної
складової з’ясувалося, що найповніше ця характеристика проявляється в образній і
експресивно-оцінній функціях, естетичній та евфемістичній. Проаналізований

14. 14
семантичний спектр дозволяє зробити висновок, що механізм метафори базується на
тому, що їй відповідає цілий набір смислів, а саме: оцінного, експресивного,
стилістичного, модального, бо дає інформацію про те, як субʼєкт (читач) мовлення
ставиться до позначуваного обʼєкта (ситуації або події, що зображена).
Загалом, метафоризація як когнітивний процес увиразнює мовлення, робить
його багатшим та яскравішим, стилістично урізноманітнюючи контекст, тому
метафору вживають з метою впливу на емоційно-вольовусферу адресата чи створення
відповідного ставлення до певної реальності, що є неодмінною характеристикою мови
ЗМІ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арутюнова Нина, Языковая метафора (синтаксис и семантика), Лингвистика и
поэтика. М.: Наука 1979. С. 143-173.
2. Басилая Наталья. Семасиологический анализ бинарных метафорических
словосочетаний, Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та. 1971. 78 с.
3. Бойко Надія. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і
функціональний аспекти: Монографія. Ніжин: Аспект-Поліграф 2005, 552 с.
4. Вашуленко Оксана. Емоційно-оцінна складова у структурі читацької
компетентності молодшого школяра. Науковий співробітник Інституту педагогіки
НАПН України.
5. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. Київ, 2001. 488 с.
6. Гусев Сергей. Наука и метафора, Л.: Издательство ЛГУ, 1984. 152 с.
7. Городиловська О. В. Особливості передачі у перекладі українською метафори
(на матеріалі текстів науково-технічного, публіцистичного та художнього стилю).
Магістерська дисертація. Режим доступу: https://ktppam.kpi.ua/sites/default/files/img/-
%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D
1%8F-
%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-
%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%2C-

15. 15
%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0-%D0%9B%D0%90-
%D0%B791%D0%BC%D0%BF-2-1.pdf
8. Дацишин Х. Політична метафора в індивідуальній мовотворчості журналіста.
Режим доступу:
http://prima.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/visnyk25/Visnyk25_P3_11_Datsyshyn.pd
f
9. Етимологічний словник української мови.
10. «Згадаєте Мої Слова: Росія Зникне З Лиця Землі, Коли Зійде Українське
Сонце!!!» Режим доступу: https://vazhno.net.ua/zgadayete-moyi-slova-rosiya-znikne-z-
litsya-zemli-koli-zijde-ukrayinske-sontse-dzhohar-musayevich-dudayev/
11. Комунікативні функції метафори. Режим доступу:
https://studopedia.su/11_85686_komunikativni-funktsii-metafori.html
12. Космеда Т. А Метафора сучасної публіцистики: актуалізація антропонімів (на
матеріалі українськоїта російської мов). Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія
«Філологічні науки». Мовознавство. № 3, 2015. Режим доступу: http://www.irbis-
nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=
LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=AS
P_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvddpufm_2015_3_21
13. Кравець Л. Ю. Метафора як лінгвоментальний феномен: навчальний посібник
для студентів. К.: Мистецтво, 2014. 39–42 с.
14. Кричевська Л. А. Особливості перекладу концептуальної метафори у кліше
англомовного наукового тексту / Наукові записки Національного університету
«Острозька академія». Сер.: Філологічна. 2013. Вип. 36. 326-328 с.
15. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. Теория метафоры:
Сб. науч. работ. М.: Прогресс, 1990. С. 387-416.
16. Літературознавчий словник-довідник. Київ: Академія, 1997. 750 с.
17. Метафора та її види, ідейно-естетична роль метафор. Режим доступу:
https://ukrlit.net/item/1646.html
18. Мельник П. П. Нове метафоричне мислення в газетній спортивній журналістиці.
2014. Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1062

16. 16
19. Метафора у рекламних описах автомобілів (на матеріалі статей з автомобільних
журналів). Режим доступу: https://lingua.lnu.edu.ua/wp-
content/uploads/2021/04/Konkursna-robota-Avtomobilna-metafora.pdf
20. Метафора – що це таке і навіщо потрібна в мові та літературі. Режим доступу:
https://termin.in.ua/metafora/
21. Овсієнко А. С. Класифікації метафори в сучасномумовознавстві/ Соціум.
Документ. Комунікація. Серія : Філологічні науки. 2018. Вип. 5. С. 70-84. Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdc_2018_5_8.
22. Одинецька Л. В. Роль метафори в засобах масової інформації. 2017. Режим
доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13506
23. Ортега-и-Гассет X. Две великие метафоры. Теория метафоры : сб. ст. / пер. с
англ., фр., нем., исп., польск. яз./ под ред. Н. Д. Арутюновой. М.: Прогресс, 1990. 68–
81 с.
24. Педагогічний словник / За ред. дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д.
К.: Педагогічна думка, 2001.
25. Плющ М. Сучасна українська мова. Київ: Вища школа, 1994. 410 с.
26. Покулита І. К. Зорові метафори культури у візуально-смисловому сегменті медіа
комунікації. 2015. Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2015-2/10_Pokulyta.pdf
27. Потебня О. А. Естетика і поетика: навчальний посібник. К.: Мистецтво, 1976.
614-620 с.
28. Приблуда Л.М. Функції мовної метафориу творчості українських письменників-
постмодерністів. Київський національний лінгвістичний університет. Режим доступу:
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_
FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vznu_fi_2012_1_76.pdf
29. Стилістичні функції метафори. Режим доступу:
https://vuzlit.com/871086/stilistichni_funktsiyi_metafori
30. Стилістичні функції метафори у прозі початку ХХІ століття. Режим доступу:
http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14733/1/5.pdf

17. 17
31. Стретович Т.П. Класифікаційне розмаїття видів метафор. Нац. університет
Драгоманова. Режим доступу:
https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/404010.pdf
32. Тлумачний словник сучасної українськоїмови / В. Т. Бусел. К.: Перун, 2005.
1728 с.
33. Що вивчає стилістика? Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/shho-vivchaye-
stilistika

18. 18
ДОДАТКИ
Перелік інтернет-статей із метафорами, використаниху дослідженні
1. Через вторгнення РФ 10 млн українців залишили домівки – ООН Ярослав
Лепеха. 20 березня. Режим доступу: https://suspilne.media/219662-cerez-vtorgnenna-rf-
10-mln-ukrainciv-zalisili-domivki-oon/
2. Літаки, гелікоптери, БПЛА: Повітряні сили порахували збитих «пташок» ворога
за 12 березня. ВАЛЕНТИНА РОМАНЕНКО – НЕДІЛЯ, 13 березня 2022. Режим
доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/13/7330856/
3. Захоплений російськийБПЛА «Элерон-3СВ» з номером №638. 13 березня. Бійці
ССО захопили російський безпілотник «Элерон». Режим доступу:
https://mil.in.ua/uk/news/bijtsi-sso-zahopyly-rosijskyj-bezpilotnyk-eleron/
4. Російська армія обезкровлена! Великі втрати: ворог не знає, де шукати резерви
та допомогу! Режим доступу: https://korupciya.com/rosijska-armiya-obezkrovlena-velyki-
vtraty-vorog-ne-znaye-de-shukaty-rezervy-ta-dopomogu/
5. Як літера Z стала символом війни Росії проти України та що це означає? Пол
Керлі та Роберт Грінал. BBC News. Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/features-60658477
6. «ГАРМАТНЕ М'ЯСО»: БІЛОРУСЬ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ГОТУЄТЬСЯ ДО
ПРЯМОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ. 20.03.2022. Режим доступу:
https://www.5.ua/suspilstvo/harmatne-miaso-bilorus-naiblyzhchym-chasom-hotuietsia-do-
priamoho-vtorhnennia-v-ukrainu 271880.html
7. Гори-гори ясно, щоб не згасло: українські десантники під Києвом спалили
колону російських нацистів. Вівторок, 15 березня 2022. Режим доступу:
https://apostrophe.ua/ua/news/society/2022-03-15/gori-gori-yasno-chtobyi-ne-pogaslo-
ukrainskie-desantniki-pod-kievom-sojgli-kolonnu-russkih-natsistov/262599
8. Що означає термін «закрите небо»? Режим доступу: https://tsn.ua/ato/scho-
oznachaye-termin-zakrite-nebo-2002666.htmlє
9. ЗбройніСили України кожного дня та ночі вправно вибивають рашистів. Режим
доступу: https://defence-

19. 19
ua.com/news/ptah_peremogi_skilki_tsilej_znischiv_bayraktar_tb2_z_chasiv_pershogo_bojo
vogo_zastosuvannja-6410.html
10. «Гнатимемо до кордону»: український військовий з Javelin у руках передав
вітання окупантам. Режим доступу: https://www.unian.ua/war/viyna-v-ukrajini-
ukrajinskiy-viyskoviy-z-javelin-u-rukah-peredav-vitannya-okupantam-video-novini-
vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11742559.html
11. «Рейковіпартизани» у Білорусі блокують колії поблизуУкраїни. Режим доступу:
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3418610-rejkovi-partizani-u-bilorusi-blokuut-kolii-
poblizu-ukraini.html
12. «Птах перемоги»:скільки цілей знищив Bayraktar TB2 з часів першого бойового
застосування. Режим доступу: https://defence-
ua.com/news/ptah_peremogi_skilki_tsilej_znischiv_bayraktar_tb2_z_chasiv_pershogo_bojo
vogo_zastosuvannja-6410.html
13. Їхали і загубилися: військовополоненийРФ розповів про подробиці переправки
армії в Україну. Режим доступу: https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/ehali-i-poteryalis-
voennoplennyy-rf-rasskazal-podrobnosti-perepravki-armii-v-ukrainu-1607978.html
14. «Привид Києва»: «Після паркетних генералів в Україну прислали фахівців, їх
знищенням займаємося. Перебивши їх, припинимо війну» | Новини Вінниці Режим
доступу: https://naparise.com/posts/pryvyd-kyieva-pislia-parketnykh-heneraliv-v-ukrainu-
pryslaly-fakhivtsiv-ikh-znyshchenniam-zaimaiemosia-perebyvshy-ikh-prypynemo-viinu
15. Тривають важкі бої у Василькові під Києвом: сюди окупанти намагаються
висадити десант. 26 лютого 2022. Режим доступу: https://24tv.ua/trivayut-vazhki-boyi-
vasilkovi-pid-kiyevom-syudi-okupanti-namagayutsya_n1879760