Павленко К.І.

2. Зв’язне мовлення, його види,
особливості засвоєння дітьми дошкільного віку.
 Зв’язне мовлення –
змістовне, розгорнуте
висловлення (ряд логічно
побудованих речень).
Типи зв’язного мовлення:
 Діалог – це розмова двох або
кількох осіб.
 Монолог – Це розмова однієї
особи, спрямована до слухачів.

3. Діалог
Складається із запитань та відповідей, не
потребує розгорнутих речень,
тому що їх зміст доповнюється мімікою,
жестами, інтонацією, обстановкою,
емоційністю у процесі в якому перебувають
співрозмовники. Встановлено, що ранній і
молодший дошкільний вік – це вік діалогічної
мови.
Розмова вихователя з дітьми в
повсякденному житті – один з основних
методів розвитку діалогічного мовлення
дітей.

4. Завдання з розвитку
діалогічного мовлення
 Вчити дітей відповідати на
запитання та звертатися до інших
із запитаннями.
 Підтримувати розмову;
продовжувати її відповідно до
ситуації спілкування.
 Виявляти ініціативу в розмові з
дорослими та дітьми.
 Будувати діалог на запропоновану
тему

5. Бесіда - основний метод
розвитку діалогічного мовлення
на заняттях
 Бесіда – це організована,
цілеспрямована розмова вихователя з
дітьми з певної теми, яка складається із
запитань і відповідей.
Структура бесіди залежить від теми,
змісту, віку дітей:
 початок бесіди ( згадування, розповідь,
читання вірша),
 основна частина (конкретний зміст
бесіди),
 заключна частина (читання вірша,
дидактична гра).

6. В.Ф.Одоєвський говорив:
«Говорити з дитиною, - можна про те, що
у неї безпосередньо перед очима, за що вона,
так би мовити, може ухопитися руками».

7. Монологічнемовлення
спирається на мислення, яке логічно більш
послідовне, ніж у процесі діалогу.
Для того щоб монолог був зрозумілий
слухачам, у ньому повинні
використовуватися повні і поширені
речення, точні формулювання.
Монолог потребує ретельної попередньої
підготовки, значного вольового зусилля,
композиційних і логічних умінь.
 Монологічним мовленням дитина
оволодіває під впливом систематичного
навчання.

8. Завдання з розвитку
монологічного мовлення
 Зв'язко відповідати за змістом сюжетної картини
та художнього тексту(казка, оповідання, вірш,
розповідь)
 Описувати предмети, іграшки, дії, ситуації,
картини.
 Розповідати про події з власного досвіду,
за змістом сюжетних картин,
з тем, запропонованих вихователем та обраних
самостійно (творчі розповіді).
 Переказувати зміст знайомих художніх творів.
 Оволодіти різними типами висловлювань
(розповідей – описами, розповідями,
повідомленнями, міркуваннями, поясненнями).

9. Для розвитку зв’язного монологічного мовлення
використовується метод - описування картин - складання
дітьми зв’язної розповіді фактичної за змістом.
 У першій молодшій групі картина
використовується для розвитку
діалогічного мовлення, збагачення
словника.
В першому півріччі заняття з картиною
проводяться з підгрупами, а в другому півріччі –
з усією.
 Запитання треба ставити спочатку до
основного об’єкта картини, щоб діти
уважно роздивились, описали його,
вказали на його дії, а потім і другорядні
об’єкти. Розгляд закінчується
розповіддю вихователя (підготовка до
самого розповідання).

10. В другій молодшій групі
 Вихователь пропонує дітям уважно
роздивитись, що зображено на картинці,
 Пауза!
 Запитання до дітей щодо основного
об’єкта картини: Що це? Хто це? Що
робить? Та ін.
 Запитання щодо інших об’єктів картини.
 Розгляд закінчується розповіддю
вихователя (підготовка до самого
розповідання).

11. У середній групі
 За запитаннями,
 залучення дітей до самостійного
розповідання,
 колективне складання дітьми розповіді за
картиною.
 У ІІ – півріччі за допомогою зразка
вихователя. Послідовність:
 1. За запитаннями вихователя розглядають
картину.
 2. Розповідь вихователя.
 3. Розповідь дітей (на початкових етапах
розповіді дітей можуть мати характер
наслідування, поступово, за допомогою
запитань, вихователь стимулює описування
картин по – своєму).

12. Старша група
 Встановити зв’язки між предметами та явищами. за
змістом картини.
 Скласти описову розповідь.
 Виходити за межі зображеного на картині.
 Пов’язувати зміст картини зі своїм досвідом.
 Придумувати назви до картини.
Послідовність роботи за картиною: розгляд картини,
аналіз змісту за запитаннями, придумування назви.
Дійовий прийом - вступне слово перед показом, вступна
бесіда, нагадування про ігри, працю, спостереження.
Діти складають:
 описові,
 сюжетні,
 творчі розповіді відповідно до завдання вихователя.

13. Базовий компонент дошкільної освіти наголошує на важливості
формування компетентної, самосвідомої особистості здатної
відстоювати свою думку у будь-якій життєвій ситуації.
Перші дискусії спостерігаються у 5-річних дітей (за
П.Блонським), коли співрозмовники починають
висловлювати протилежні думки. Прагнення відстояти
власну думку спонукає дітей контролювати та
уточнювати свої твердження, обґрунтовувати їх
різними аргументами.
Один із способів розв'язання цього завдання є навчання
дошкільнят складати розповіді-роздуми.
Розповідь-роздум – це монологічна форма мовлення,
яка виражає причинно-наслідкові зв’язки у процесі
відображення та пізнання дошкільниками явищ
дійсності.
Навчати дітей старшого дошкільного віку логічно
мислити, міркувати, доводити, потрібно розпочинати
під час спостереження у природі, пояснення явищ з
причинною залежністю, обстеження предметів, їх
якостей та властивостей , під час дидактичних ігор на
класифікацію та порівняння, пояснення правил гри,
читання художніх творів.

14. Засоби формування розповідей-роздумів
 Доцільно проводити спочатку дидактичні ігри на
наочній основі – з використанням іграшок,
картинок,
 Використання мовленнєвих ситуацій з ігровими
персонажами казкового характер (Чомучко,
Незнайко, Томучко, Пізнайко, Сова Мудруся ).
 Доречними будуть такі методи й прийоми, як:
мовно-логічні завдання; творчі вправи; ігри-
змагання;
 ігри-мандрівки; ігрові проблемні ситуації;
моделювання мовних ситуацій.
 Провідним прийомом навчання є зразок
вихователя.
Зразок демонструють на початковому етапі навчання.
Діти отримують конкретне уявлення, що таке
розповідь і використовують як еталон.
 Постійно використовувати на заняттях
запитання, пояснення, оцінку дитячих
висловлювань.

15. Розповіді- роздуми складають з складнопідрядних речень та
речень із вставними словами.
Ознайомлюючи дітей зі структурою розповіді-роздуму, потрібно
пояснити уживання виразів: “я бачу”,«я гадаю», “я
вважаю, що це”, “на мою думку”, “по-перше”, “отже”,
“по-друге”, «мені здається», «таким чином», «на мій
погляд», “отже..”.
Структурні складові розповіді-роздуму:
1.Теза (твердження, яке треба довести)
Я знаю, що собака – друг людини.
2. Аргументи (докази, факти, приклади)
По-перше, собака охороняє будинок людини.
По-друге, ходить з господарем на полювання.
3. Висновок (остаточна думка, логічне завершення,
певний умовисновок, твердження).
Отже собака – друг людини.

16. Модель полегшує дітям
розуміння
 Складність уявлень про розповідь-
роздум вимагає великої,
різноманітної наочності,
їх “матеріалізації”.
 Прийом моделювання. Спочатку
модель виступає як зображення
структури розповіді-роздуму, а
потім як орієнтир для самостійного
складання тексту.

17. Види моделей:
предметно-символічні
умовно-символічні

18. 1. Предметно – символічні
(предметне зображення структури роздуму, кожна частина (елемент) якого
символізує тезу, доведення, висновок):
- Модель “Світлофор”
- “Вітрильник”
- “Будинок”
- “Ромашка”

19. 2. Умовно – символічні
(зображення структури роздуму за допомогою умовних символів)
- Геометрична модель
- Пунктуаційна модель ? … !

20. Застосування інтелектуальних карт
під час складання розповідей
Використання інтелект-карт – це
унікальний і простий метод
запам’ятовування інформації, що
сприяє розвитку зв’язного мовлення
дітей та розвитку творчих здібностей.
Вони досить популярні в європейських
дитячих садках.
Автором методики є англійський психолог
Тоні Бьюзен - відомий письменник, лектор і
консультант з питань інтелекту, психології
навчання і проблем мислення. Також
зустрічаються такі варіанти перекладу
словосполучення Mindmaps ® як
«Ментальні карти», «Розумові карти»,
«Карти розуму».

21. Тоні Бьюзен
(народився в Лондоні в 1942р.)

22. Карти розумових дій

23. ДІМ

24. Карта розумових дій
територія житло
дім
мешканці будівля

25. Дякую за увагу !!!