Види переказу

1. Чудова думка втрачає свою цінність,
якщо вона погано висловлена.
Вольтер

2. 
Прийоми, які сприяють кращому переказу:
- Привертання уваги дітей до подій, ситуацій зображених в тексті;
- Застосування наочності, активізація наочних уявлень;
- Словесне малювання ( елементи малювання зображують на
дошці);
- Переказ своїми словами;
- Переказ за словесно зображеними малюнками ( діти « малюють»
по частинах тексту);
- Переказ з використанням ілюстрацій, малюнків до тексту.
Переказ – достатньо складна форма роботи з усного або письмового
мовлення учнів, вид роботи на основі зразку, передача учням змісту
побаченого або почутого. ( К. В. Комаров)

3. 
Види переказу

4. 
До початку читання логопед пояснює дітям зміст важких слів. Далі проводиться
бесіда, що підводить дітей до змісту твору. Прочитавши розповідь, логопед задає
питання з метою з'ясування чи зрозуміли діти зміст твору.
При цьому на різних етапах навчання застосовуються різні види переказу:
- Логопед переказує, а дитина вставляє слово чи речення;
- Перед початком переказу логопед складає план розповіді;
- Переказ організовується « ланцюжком»;
- Переказ в особах, що дуже схоже на просту драматизацію.
Переказ літературних творів, казок з використанням
ілюстрацій

5. 
Відомий вплив на розвиток мислення, уваги по вибірковому
вирішенню проблем грає навчання моделюванню предметів,
застосування замінників – символів.
Для початку дитині пропонується закодувати все важливе. Під час
роботи діти придумують свої символи.
Можна запропонувати відтворити знайому розповідь,
використовуючи знайомі символи.
Переказ за наглядно – схемою планом ( декодування
описових висловлювань)

6. 
Види робіт за
картиною:
розгляд, опис,
розповідь.
Переказ за сюжетною картиною з проблемним сюжетом

7. 
Для роботи над переказом тексту описового характеру логопеду
потрібні різні наочні прилади: контурне не розфарбоване зображення
предмета й окремі частини цього ж предмета.
Логопед читає розповідь, виставляючи контурне зображення його
окремих частин. Послідовно вказує на частини зображення
запитуючи який? яка? яке? які? Описана частина прикріплюється на
відповідне місце контурного зображення.
На закінчення дитина описує предмет.
Спочатку діти описують один предмет, потім декілька. Діти спочатку
описують кожен з них, а потім проводять порівняльний аналіз.
Переказ текстів описового характеру з опорою на
картинки

8. 
Докладний переказ сприяє розвитку активного словника учнів,
формуванню фразового та зв'язного мовлення.
Прийоми:
- Формування образних уявлень, пов'язаних зі змістом тексту;
- Смислове групування змісту ( ділення на частини і складання
заголовків до них);
- Характеристика персонажів, аналіз вчинків;
- Усвідомлення зображувально – виразних засобів мовлення.
Докладний переказ

9. 
Діти повинні відібрати для переказу частину змісту, вміти відділити
вузьку тему від всього тексту.
Вибірковий переказ

10. 
Стислий переказ включає лише саме суттєве, викладається в інших,
ніж у тексті, мовленнєвих формах. Вимагає від дітей уміння
узагальнювати, робити висновки.
Стислий переказ

11. 
Близький до тексту переказ – розповідь своїми словами.
Близький до тексту переказ

12. 
- Переказати текст і продовжити його;
- Замінити особу, час дієслів під час переказу;
- Скласти розповідь за малюнком або аналогією;
- Скласти розповідь за малюнком, співставляючи прочитане з
зображеним на малюнку.
Творче завдання

13. 
1) Формування уміння точно і повно передавати зміст творів, послідовно і зв'язано
будувати висловлювання: навчання навичкам переказу за розгорнутим планом, з
опорою на запитання; навчання складанню переказу по фрагментам ( з опорою на
розгорнутий і ілюстрований матеріал).
2) Розвиток у дітей слухового та зорового контролю за процесом розповіді, за
змістом розповіді, його побудовою і мовленнєвим оформленням;
3) Навчання дітей навичкам плавного переказу: навчання дітей навичкам наочного
планування сюжету з використанням ілюстрацій, умовних схем; усного
планування власного викладу ( відтворення дій персонажу, сюжетної схеми);
виховання послідовності у мовленні ( планування розгорнутого висловлювання на
рівні фрагменту, потім – всього тексту).
4) Навчання навичкам колективного складання переказу.
5) Розвиток уміння відображати в малюнку будь – які епізоди прочитаного з
послідуючим відтворенням зображеного моменту в формі короткої розповіді.
Задачі по формуванню зв'язного монологічного мовлення.
Робота по навчанню навичкам переказу