Виступ на педмозаїці

1. 1
Панченко І.В., учитель української мови, української та зарубіжної
літератури вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист
Прелеснянської ЗОШ І-ІІІ ст. Слов’янського району Донецької області
Науково-дослідницька діяльність українознавчого спрямування
в навчальному закладі як засіб виховання патріота України
Розбудова України як суверенної держави ставить перед школою
відповідальне і складне завдання – виховати національно свідоме молоде
покоління патріотів Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-
патріотичних традицій. Підґрунтям патріотичного виховання в навчальному
закладі є збереження історико-культурних традицій народу, знання
героїчного минулого, аналіз подій сучасності, долучення до
загальнонаціональної справи, звільнення країни від загарбників [4].
У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа,
суспільство прагнули виховувати свідомих громадян, патріотів своєї країни.
В. Сухомлинський зазначав, що патріотичне виховання – це сфера
духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що
любить і ненавидить людина, яка формується.
Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-
патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну,
незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її
національну безпеку, знати власні права й обов’язки, цивілізовано
відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру
та злагоді в суспільстві [1].
Реалізація такого виховання потребує системної роботи, яка
передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів,
засобів, методів виховання дітей у процесі навчання й позакласної діяльності,
а саме:
‒ формувати інформаційно й емоційно самобутній українськомовний
простір, який забезпечуватиме залучення школярів до величезного мовного

2. 2
дивосвіту, до поглиблених знань рідної мови, її законів, системи її
виражально-зображувальних засобів;
‒ виховувати відповідальне ставлення до національної мови,
свідомого нею користування;
‒ завдяки мовному посередництву долучати школярів до
національної історії, до різних прошарків національної культури, до
глибинної сутності народного життя [2].
1. Діалектологічна експедиція
За часів незалежності в Україні помітно зріс науковий інтерес до
вивчення діалектного різновиду української національної мови. Раніше було
ставлення до діалектизмів як до елементів, що засмічують мову, мають для її
формування й розвитку другорядне значення. На сьогодні нарешті почали
усвідомлювати, що саме діалектна мова є цінним джерелом для
різнопланових мовознавчих досліджень [5].
Під час вивчення на уроці української літератури в 7-му класі повісті
Івана Яковича Франка «Захар Беркут» для учнів виникла проблема: у творі
траплялося досить багато слів, значення яких вони не могли пояснити. Я
проаналізувала програму та підручники з української мови й дійшла
висновку, що термін «діалектні слова» наявний для ознайомлення лише в
програмі 6-го класу, докладне його вивчення не передбачено. Теоретичного
матеріалу щодо цього питання в сучасних підручниках з української мови
недостатньо, тому для багатьох учнів воно є не зрозумілим. Постало питання:
«Як же допомогти їм докладніше ознайомитися з поняттям «діалектні слова»,
як навчити пояснювати їхнє значення?» Тому було запропоновано всім
охочим узяти участь у діалектологічній експедиції, що вможливить
поповнення знань з діалектології, зокрема дослідити говірку села Прелесного
та села Майдана Слов’янського району й виявити її ознаки на рівні фонетики,
морфології та лексики. Для цього клас поділили на групи, кожна з яких
одержала власне завдання, разом уклали план діалектологічної експедиції.
Підготовчим етапом дослідницької роботи було опрацювання підручників з

3. 3
української літератури з 5-го по 11 клас. З’ясовано, що майже всі
письменники, творчість яких вивчають у шкільному курсі літератури,
послуговувалися у своїх текстах елементами діалектної мови власного
регіону. Опрацювали словник термінів, виокремили діалектну лексику з
програмових творів української літератури та дібрали до кожної такої
лексеми відповідники літературної мови. Уклали словнички до художніх
текстів, виявили імена тих письменників (класиків та сучасних митців), які у
творах уживали діалектні слова, визначили стилістичну роль діалектних слів.
Проаналізували «Карту говорів української мови», навчилися визначати, яку
говірку залучав той чи той письменник.
На практичних заняттях підвищували діалектологічну грамотність;
працювали з текстами, у яких наявні діалектизми. Виконували вправи, до
діалектних слів добирали відповідники з довідки, записували слова парами.
Читали прислів’я з діалектизмами, учні заміняли діалектні слова, дібрані з
довідки, синонімами – загальновживаними словами. З’ясовували, чи виграли
від цього прислів’я? І чому ?
Відвідали лекції з української діалектології на філологічному
факультеті Донбаського державного педагогічного університету доцента
кафедри української мови та літератури, кандидата філологічних наук
Тищенко Лариси Миколаївни, працювали в бібліотеці ДДПУ, ознайомилися з
Атласом української мови – унікальною лінгвогеографічною працею.
Найцікавішим і найважливішим етапом дослідження є
діалектологічна експедиція. Улітку 2011 та 2015 років працювали з
діалектоносіями села Прелесного та села Майдана, говірки яких є
надзвичайно близькими, училися знімати відеокамерою, моделювали діалоги.
Записували тексти-оповіді від респондентів, переважно похилого віку, які
охоче розповідали про своє життя.
Систематизували зібраний матеріал, розшифровували аудіо записи,
виявляли в текстах діалектизми та слова, у вимові яких мешканці нашого
села допускали помилки. Пояснювали значення вилучених з текстів

4. 4
діалектизмів, послуговуючись словником, а також виокремлювали діалектні
елементи в мовленні своїх друзів, родичів та інших людей. Під час
діалектологічної експедиції було здійснено спробу записати зразки говірки
спрощеною фонетичною транскрипцією.
Репрезентували зібраний матеріал діалектологічної експедиції у
власній та інших школах Слов’янського району, звітували про результати
дослідження на квітневій науковій конференції викладачів та студентів
ДДПУ, залучили записані учнями тексти-оповіді до хрестоматії
«Українських південнослобожанських говірок», що нині укладають науковці.
Упродовж експедиції учні вивчали історію рідного краю за текстами-
оповідями односельчан, що посприяло шанобливому ставленню до рідної
мови.
Матеріали роботи можуть бути використані в наукових
дослідженнях слобожанських та інших українських говірок, а також під час
укладання діалектних словників, атласів, хрестоматій, у процесі викладання
курсу української діалектології та додаткових занять з рідної мови в школі.
Наша дослідницька робота допомогла учням відчути в собі
національну гідність, гордість за рідну мову, свій народ, який її не забуває,
зберігає для нас – молодого покоління.
2. Фольклорна експедиція
Значущим аспектом формування національно самосвідомої
особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння
українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у
виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на
формування учня-громадянина, патріота України.
Невід’ємною ознакою високої мовної культури учнів є володіння
фразеологічним багатством рідної мови. Школярі повинні розширювати
активний запас фразеологізмів, виробляти вміння користуватися ними в
усному та писемному мовленні [7].

5. 5
Однією з форм позакласної роботи з мови та літератури, що
ґрунтується на засадах науково-дослідницької діяльності учнів, є фольклорна
експедиція. Зауважимо, що цей вид робіт завжди дуже зацікавлює учнів,
навіть тих, які не мають яскраво виражених гуманітарних здібностей, адже
фольклор рідного краю – це не лише мова й література, але і історія, і
географія, і, нарешті, власне життєдіяльність соціуму, що вияскравлено в
його творчості. Учителеві потрібно лише спрямовувати пізнавальну
діяльність, ретельно готуючись і плануючи фольклорні експедиції [7].
Учні, які досліджують фольклор, повинні: усвідомлювати, що
зібраний науковцями матеріал з етнографії, є цінним першоджерелом для
вивчення фольклорного процесу минулих століть в Україні; це вможливить
правильно організовувати дослідження, редагувати етнографічні збірники,
створювати покажчики, писати дослідницькі праці з фольклористики;
формувати народознавчі інтереси за методами й принципами тих людей, які
присвятили фольклористиці все життя; учитися визначати основні методи й
принципи збирацької діяльності фольклористів та самим формувати такі
методи; укладати програми записів фольклорних творів; дотримуватися
наукового запису фольклорних текстів відповідно до того, як вони побутують
серед народу; застерігати від надання записам «артистичної форми», що
часто має вияв, коли збирачі прикрашають зразки фольклорних текстів;
радити досліджувати фольклор одного народу порівняно з фольклором
іншого, а також з історико-культурними зв’язками; записувати пісні,
зважаючи на їх варіантність, адже пісня впродовж свого життя є не одним
твором, а низкою варіантів; увага до варіантів уже зафіксованих пісень
свідчитиме про науковий підхід фольклористів до записування народної
творчості; радити кожен фольклорний текст колекції супроводжувати
вказівками на відповідні варіанти з найбільш відомих друкованих джерел;
оцінювати варіанти, акцентуючи на виконавських і територіальних
особливостях; записувати всі фольклорні жанри, дотримуючись основних
правил запису фольклорних текстів; кожен текст потрібно писати на окремій

6. 6
картці так, як люди говорять, не змінюючи слів (з обов’язковою
паспортизацією); не засмічувати тексти русизмами, «грубими словами», а
точно зафіксовувати текст у його первісному вигляді, без будь-яких
коректив; записи вести охайно; упорядковувати фольклорні записи; залучати
до етнографічної праці талановитих збирачів народної творчості.
Пропонуємо такі форми систематизації зібраного матеріалу:
 дослідницькі праці з фольклористики;
 програми записів фольклорних творів;
 покажчики фольклорних творів;
 етнографічні збірники;
 етнографічні словники;
 групові та індивідуальні творчі звіти;
 теки із зібраним матеріалом для проведення класної та
позакласної роботи;
 мапи, ілюстрації, таблиці, схеми;
 рукописні журнали;
 друковані альбоми тощо [7].
Учні під керівництвом учителя підготували теку з матеріалами
фольклорної експедиції «І нехай поряд з вами буде пісня» (розповіді
інформаторів, записи пісень, аналізи варіантів пісень, реферати учнів,
дослідницькі матеріали про село Прелесне, світлини). Матеріали результатів
дослідницької діяльності було оприлюднено на Першій районній учнівській
краєзнавчій конференції «Слов’янщина – мій рідний край» у СДПУ,
висвітлено в статті газети «Вісті». Дослідники отримали Диплом ІІІ ступеня
за перемогу в обласному конкурсі учнівських робіт «Творча юнь Донбасу» в
номінації «Пошукові роботи з краєзнавства».
3. Українська світлиця
Неабияке значення для кабінету української мови та літератури має
куточок «Краєзнавчі матеріали», з часом він перетворився на «Українську
світлицю» внаслідок значної пошукової роботи вчителя та учнів [6].

7. 7
Гостей до української світлиці запрошують екскурсоводи.
Матеріалами розповіді слугують результати дослідницької роботи учнів про
види традиційної господарської діяльності українців [6].
4. Зв'язок з ВНЗ
‒ Укладено Договір про творчу співпрацю Прелеснянської ЗОШ І-
ІІІ ст. з кафедрою української мови та літератури ДДПУ.
‒ Учні відвідують лекції викладачів філологічного факультету,
здійснюють екскурсії до університетської бібліотеки, беруть участь у
Всеукраїнських науково-теоретичних та науково-методичних конференціях
у ДДПУ.
‒ Методична допомога під час виїзної фольклорної та
діалектологічної практики студентам ДДПУ та студентам І та ІІ курсу
філологічного факультету Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна.
‒ З Поповським А.М., доктором філологічних наук, професором
кафедри мовної підготовки Дніпропетровського державного університету
внутрішніх справ.
5. Індивідуальна робота, робота з обдарованими учнями:
участь у конференціях, конкурсах всеукраїнського та
міжнародного рівня
Учні взяли участь у конференціях, конкурсах всеукраїнського та
міжнародного рівня:
Хандога С., учень 9 класу, став переможцем районного конкурсу та
учасником Міжнародного конкурсу з українознавства з матеріалами
наукового дослідження на тему: «Говірка рідного села» (2013р.).
Школярі залучили власним прикладом учнів та вчителів району до
дослідницької роботи, про це свідчить:
‒ репрезентація членами експедиції матеріалів «Досліджуємо говірку
рідного села» в Черкаській ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 (2013р.), а також на районній
науково-практичній конференції юних дослідників (2013р);

8. 8
‒ представлення матеріалів дослідницької роботи учнями Черкаської
ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 у Прелеснянській ЗОШ І-ІІІ ст. (2014р.);
‒ учні та вчителі Прелеснянської ЗОШ І-ІІІ ст., Черкаської ЗОШ І-ІІІ
ст. № 1 та Привільської ЗОШ І-ІІІ ст. стали учасниками районної науково-
практичної конференції молодих філологів «Тарас Григорович Шевченко»
(2014р.);
‒ Непомнящих Костянтин, учень 9 класу, став переможцем
районного конкурсу та учасник обласного конкурсу «Творча юнь Донбасу» з
науковим дослідженням на тему: «Ушанування пам'яті Тараса Григоровича
Шевченка за кордоном та в Україні. Пам'ятники Кобзареві» (2014р.);
‒ Непомнящих Костянтин, учень 9 класу, та Хандога С., учень 10
класу, стали учасниками Всеукраїнської науково-теоретичної конференції
викладачів та студентів ДДПУ, учнів ЗНЗ з науковим дослідженням на тему:
«Досліджуємо говірку рідного села». (2014р.);
‒ Непомнящих К., учень 10 класу, узяв участь в Обласній учнівській
конференції «Друга світова війна: людський вимір та уроки історії» з
матеріалами пошуково-дослідницької роботи «Життя українців села
Прелесного та села Майдану у роки Другої світової війни за даними
діалектних досліджень» (2015р.);
‒ учасник І Всеукраїнського (12 Всекримського) конкурсу учнівської
та студентської творчості ім. Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя»,
присвяченого Лесі Українці, Непомнящих Костянтин, учень 11 класу
Прелеснянської ЗОШ І-ІІІст., нагороджений Дипломом ІІІ ступеня за
дослідницьку роботу «Ні я жива! Я буду вічно жити!» (2016 р.);
‒ учасниками ІІІ Всеукраїнської мистецької акції для обдарованих
дітей та молоді «Мій Шевченко – Мій світ» у місті Києві стали учениці 7
класу Гончарук Ельміра та Щербакова Аліна (2016р.).
6. Поширення досвіду (методичні заходи, авторські посібники)
Сільська школа – значущий потенціал нашої держави, проте,
потребує допомоги у вирішенні складних проблем. У сільській школі їх

9. 9
завжди було набагато більше, ніж у міській, а наразі, коли школа переживає
складний період реформування, надання методичної допомоги сільському
вчителю є особливо актуальною. Ці проблеми хвилюють багатьох людей, які
присвятили своє життя педагогіці, усвідомлюючи, що село живе там, де є
школа – центр його інтелектуально-культурного життя і зазвичай єдиний
порятунок від занепаду [8].
Зокрема матеріали про науково-дослідну діяльність учителя вміщено
на персональному сайті: учительський сайт/ Панченко Ірина Вікторівна, яка є
керівником районної творчої групи вчителів української мови та літератури,
як дослідник з теми «Дослідницька робота – одна з форм самоосвітньої
діяльності учнів»; консультантом з теми: «Формування самоосвітньої
компетентності на уроках та в позаурочний час»; керівником ШППД
учителів Прелеснянської ЗОШ І-ІІІ ст., які репрезентували матеріали з
досвіду роботи на відкритому спільному засіданні ШППД учителів
Прелеснянської ЗОШ І- ІІІ ст. та вчителів-словесників району, а також на
сайті РМК (2015р.); учасником Обласної науково-практичної конференції
«Реалії та перспективи національно-патріотичного виховання у вимірі
сучасності» (Панченко І.В. Національно-патріотичне виховання школярів
під час діалектологічної експедиції / Реалії та перспективи національно-
патріотичного виховання у вимірі сучасності [Текст]: матеріали Обласної
науково-практичної конференції (Краматорськ, 2 листопада 2015р.). –
Краматорськ: Донецький ОблІППО, 2015. – 430с. (С.231)).
Репрезентувала навчальний посібник (Панченко І.В. Матеріали для
роботи з діалектною лексикою : навчальний посібник / І.В.Панченко,
Л.М.Тищенко. – Словʼянськ : мінідрукарня «Папірус», 2015. – 289 с.» на
засіданні РНМК учителів української мови та літератури, на виїзному
засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (2015р.,
м. Краматорськ), на районному конкурсі «Жінка Слов`янщини» у номінації
«Жінки – працівники охорони здоров`я, освіти і науки, культури, спорту,
соціального захисту населення» (2016р.).

10. 10
Стала організатором виховного заходу «Великдень – найбільше
свято на землі»; районного мовно-літературного свята-конкурсу «Буду я
навчатись мови золотої…»; під час зустрічі біля обеліску солдатам Другої
світової війни в селі Майдані розповіла про дослідницьку роботу на
території рідного села «Свідчення людей, які пережили роки Другої світової
війни» (2016р.).
Брала участь у Всеукраїнських науково-теоретичних та науково-
методичних конференціях викладачів і студентів ДДПУ, учителів ЗОЗ з
публікаціями тез доповідей:
 Панченко І.В., Тищенко Л.М. Діалектологічна експедиція як один
із видів взаємодії вищої та середньої школи. / Актуальні питання сучасної
науки та освіти: матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної та науково-
методичної конференції викладачів і студентів ДДПУ, учителів
загальноосвітніх закладів (м. Слов’янськ: 23-25 квітня 2013р.) [відп. ред.
Н.М. Маторіна]. – Слов’янськ: ДДПУ, 2013р. – Випуск 5. – С.196-199.
 Панченко І.В., Швидка Н.В. До дидактичної проблеми роботи із
сучасною обдарованою молоддю / Актуальні питання сучасної науки і освіти:
матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів і
студентів Донбаського державного педагогічного університету, учителів та
учнів загальноосвітніх закладів (м. Слов’янськ, 22-24 квітня 2014р.) [відп.
ред. Н.М. Маторіна]. – Слов’янськ: СДПУ, 2014. – Вип.6. – 563с. (С.359-361).
 Панченко І.В., Панченко П.К. Учителі-науковці (до 225-річчя
Прелеснянської ЗОШ І−ІІІст.). / Матеріали Всеукраїнської науково-
практичної конференції «Спадщина Івана Франка у світлі сьогодення»,
присвячена 160-річчю від дня народження Івана Франка. (Слов’янськ, 19-20
травня 2016р.) [відп. ред. Н.М. Маторіна]. – Слов’янськ: ДДПУ, 2016. – С.86-
95.
Є автором публікації: Панченко І.В. Методичні вказівки щодо
основних засобів розвитку мовленнєвої культури особистості під час
вивчення фразеології в загальноосвітній школі. // ОблІППО, 2016. – 101с.

11. 11
Я вважаю, що якісно нову демократичну державу можуть створити
лише ті громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові
самовіддано служити їх інтересам. Тому науково-дослідницька діяльність
українознавчого спрямування в навчальному закладі, як засіб виховання
патріота України, посідає провідне місце у навчально-виховному процесі.
Використана література
1. Гнатюк В.М. «Управління системою національного виховання
учнів загальноосвітньої школи», Методичний посібник, «Оріяни», Київ,
1998.
2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (Додаток до Наказу МОН
від 16.06.2015 №641).
3. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
31.10.2011 № 1234 «основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх освітніх навчальних закладів України».
4. Нікуліна Т. Сучасні підходи до формування громадянина-
патріота в навчальному закладі (УДК 37.017.4).
5. Панченко І.В. Діалектологія. // Профільне навчання. Авторська
програма факультативного курсу філологічного напрямку профілізації. –
Частина І. – Українська мова і література: збірник програм / укл. В.Г.
Зарицька, Т.О. Харахоріна, В.С. Адаменко, Т.В. Ткачук, С.М. Волкова. –
Донецьк: Витоки, 2010. – С.33-48.
6. Панченко І.В. Кабінет української мови та літератури. // Науково-
методичний журнал «Вивчаємо українську мову та літературу». – Х.: ВГ
«Основа», 2009р. – №7 (191). – С.2-5.
7. Панченко І.В. Методичний посібник. Вивчення фразеології в
загальноосвітній школі. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2003. – 63с.
8. Панченко І.В., Панченко П.К., Швидка Н.В. Організація
самоосвітньої діяльності учнів в умовах сільської школи: Методичний
посібник. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2010. – 127 с.