24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності і культури. Цього дня ми вшановуємо братів-подвижників Кирила та Мефодія, які дали слов’янському світу алфавіт, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності та фундамент усіх слов’янських літератур. Кожна культура, мова є безцінним надбанням людства, дзеркалом, яке відображає душу народу, його історію, звичаї, уподобання. З цієї нагоди працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «З історії писемності, кирилиці та глаголиці». Бажаємо всім представникам слов’янських народів злагоди, толерантності та миру. Лише любов до власної історії, плекання та примноження культурної й духовної спадщини свого народу є рушійною силою морального та духовного розвитку будь-якого суспільства.

1. З історії
писемності,
кирилиці та
глаголиці
до Дня слов’янської
писемності і культури

2. День слов’янської писемності і культури встановлено в Україні згідно з
Указом Президента України № 1096/2004 від 17 вересня 2004 р.
Відзначають його щорічно 24 травня в день вшанування пам’яті
святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які створили писемність,
здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов’янську,
поширювали християнське вчення. Відома і приблизна дата виникнення
нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця
Храбра, це сталося 863 р. (6 363 р. від створення світу, як зазначається в
його творі «О письмєнєхь»). Щоправда, то була глаголиця, як вважають
учені сьогодні, — абетка, яка за накресленням літер не мала аналогів у
світовій практиці й точніше передавала звукову особливість мови, ніж
кирилиця, що, напевне, з’явилася трохи пізніше й побудована головним
чином на основі грецького письма.
Кирило разом зі своїм братом Мефодієм не просто структурував письмові
знаки, а створив унікальне зібрання знань, що закликає прагнути до
навчання, вдосконалення, любові і мудрості, обходячи ворожнечу, злобу,
заздрість, залишати в собі тільки світле.

3. Брайчевський, М. Ю. Походження слов’янської писемності / М. Ю.
Брайчевський. – 3-тє вид. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2007. – 154 с. : іл.
Дискусійну проблему формування
слов'янської писемності автор
розглядає в загальному
соціокультурному контексті ранньої
історії слов'янства, користуючись не
лише писемними джерелами, а й
величезним археологічним
матеріалом.
Теоретична глибина й дивовижна
ерудиція автора поєднуються з
умінням просто й цікаво розповісти
про найскладніші речі.

4. Видатні болгари в історії України = Известни българи в историята на
Украйна / авт.-уклад. Г. Б. Мунін ; пер. укр. на болгар. мову Д. І. Павленко.
– Київ : Кондор, 2012. – 256 с. : кольор. іл.
Україну й Болгарію пов'язують
братерські відносини, багатовікова
історія, єдина православна віра,
близькість наших мов, культур і
традицій, що є міцним фундаментом
для дружби між нашими країнами.
Наша спільна справа – берегти минуле
і впевнено йти разом у майбутнє.
Метою цього видання є сприяння
формуванню поваги, любові,
толерантності в української і
болгарської молоді до нашої спадщини
шляхом вивчення спільної історії та
культури, збереження реліквій і
унікальних пам'яток архітектури.

5. Прискока, О. В. Кирило-Мефодіївські традиції в мові давньоруської писемності
/ О. В. Прискока, В. Ю. Франчук // Мовознавство. – 2008. – № 2/3.– С. 111–123.
Стаття присвячена висвітленню
конкретних мовних фактів, які
відбивають взаємодію живої
давньоруської мови зі старослов’янською
на лексичному та синтаксичному рівнях.
Складність процесу становлення мовних
засобів давньоруської літературної мови
привертає увагу багатьох дослідників.
Спостереження за функціонуванням
мовних одиниць у східнослов’янській
писемності давньокиївської
доби свідчать, що актуалізація
семантики лексем, словосполучень і
складніших за попередні синтаксичних
конструкцій, таких як зворот давальний
самостійний або пряма мова, нерідко
відбувається під впливом
старослов’янської писемної традиції.

6. Гнатенко, Л. А. Слов’янська кирилична рукописна книга XV ст. з фондів
інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського :
каталог / Л. А. Гнатенко. – Київ : НБУВ, 2003. – 193 с.
У каталозі представлено археографічні описи
57 слов'янських рукописних кодексів та уривків
XV ст. кириличного письма з фондів Інституту
рукопису Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського, здійснені з урахуванням
сучасних досягнень археографії, палеографії,
кодикології та кодикографії, а також
досліджень середньовічних південно- та
східнослов'янських графіко-орфографічних
систем. До описів укладено розширений
науково-довідковий апарат.
У додатку подано в хронологічній
послідовності 158 ілюстрацій зі зразками
текстів, почерків писців усіх рукописів та записи
XV–XVI ст.
Каталог розрахований на археографів,
істориків, літературознавців, мовознавців,
бібліотечних та архівних працівників,
викладачів та студентів гуманітарних
факультетів.

7. :
Навчальний посібник і хрестоматія
містять матеріали щодо історії
виникнення писемності,
функціонування священних та
віроповчальних текстів світових,
національних релігій, а також
секулярних учень релігійного
характеру. Для студентів закладів
вищої освіти, аспірантів та усіх, хто
цікавиться питаннями релігії.
Історія писемності, священних книг і віроповчальних текстів : хрестоматія у 2 т.
/ В. І. Лубський [та ін.]. – Київ : ЦУЛ, 2018.
Т. 1. – 448 с. ; Т. 2. – 336 с

8. Лучик, В. В. Вступ до слов’янської філології : підручник / В. В. Лучик. – Київ :
Академія, 2008. – 344 с. – (Альма-матер).
У підручнику розкрито сутність,
становлення й етапи розвитку слов’янської
філології в її взаємозв’язках з історією,
особливостями буття слов’янських народів,
їхньою культурою, у тому числі писемністю,
представлено різноманітні наукові теорії,
що стосуються цієї проблематики.
Філологічно цінними є відомості про
лексичні, фонетичні, граматичні ознаки
праслов’янської мови, про відображені в
ній матеріальні й духовні цінності давніх
слов’ян, а також про літературні мови,
мікромови й діалекти сучасних
слов’янських народів.

9. Гнатенко, Л. А. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної
книги. Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ ─ початку ХVII ст. : монографія /
Людмила Гнатенко ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України
ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. ─ Київ : НБУВ, 2016. ─ 476 с.
У монографії вперше системно репрезентовано
методологічні засади палеографічно-орфографічного
напряму дослідження української, загалом
східнослов'янської, кириличної рукописної книги.
Палеографічно-орфографічна атрибуція визначається
як новий міждисциплінарний напрям палеографії,
кодикології та кодикографії. Простежено використання
букв в орфограмах на фонетико-орфографічному та
позафонетичному рівнях за уставними та півуставними
кодексами кінця XIII ‒ початку XVII ст. в еволюції та
«революції» розвитку середньовічної української
книжної писемності; виділені атрибуційні орфограми
на рівні графічного буквеного узгодження в дублетних
опозиціях у хронології їхнього функціонування в
книжній графіко-орфографічній системі та
представлені в палеографічно-орфографічних
формулах; подано комплексні дослідження кодексів.

10. :
«Повість минулих літ» – один із
найдавніших літописів, у якому
розповідається про далеке минуле
нашого народу. Створений на межі ХІ–
ХІІ століть, він є не лише цінним
джерелом історії Київської Русі, а й
видатним літературним твором.
Повість минулих літ : літопис. оповіді / переказ В. Близнеця ; худож. Г.
Якутович. – 3-тє вид., зі змінами. – Київ : Веселка, 2002. – 227 с. : іл.

11. Дорошенко, Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д.
Дорошенко ; упоряд., вступ. ст. Л. Белей. – Київ : Темпора, 2010. – 784 с.
«Слов'янський світ у його минулому й
сучасному» Дмитра Дорошенка — це
фундаментальний огляд історії та культури
всіх слов'янських народів від найдавніших
часів до початку XX ст. Перше видання цієї
праці вийшло 1923 р. у Берліні. Автор
описує етнографічні межі, статистику
населення, історію та письменство кожного
слов'янського народу. Книга розрахована
на славістів, істориків, культурологів та всіх,
кого цікавить запропонована тематика.

12. Дякую за увагу!
Підготувала в. о. зав. відділу документів із
гуманітарних, технічних та природничих наук
Киричок Л. О.