17 вересня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження Дмитра Федоровича Чеботарьова (1908–2005) – всесвiтньовiдомого вченого-геронтолога, клініциста, академіка Академії медичних наук України, академіка Національної академії наук України, лауреата Державної премiї України в галузі науки і техніки, Заслуженого дiяча науки України, директора Інституту геронтології.
З ім’ям визначного вченого пов’язано становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку. Наукові праці присвячені захворюванням шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питанням геронтології та геріатрії тощо.
2. Дмитро Федорович Чеботарьов народився 17
вересня 1908 р. у Києвi. Iнтерес до наукових
дослiджень проявився ще в роки навчання у
Київському медичному iнститутi, який закiнчив у
1933 р. Перебуваючи в аспiрантурi у вiдомого
терапевта, академiка В. М. Іванова, вiн у 1938 р.
захистив кандидатську дисертацiю «Дивертикули
травного тракту».
В роки Другої світової вiйни працював
рентгенологом шпиталю №1420 в Тбiлiсi.
З 1945 р. навчався в докторантурi у академіка М. Д.
Стражеска в Iнститутi клiнiчної фiзiологiї АН УРСР,
яким керував академік А. А. Богомолець. У 1953 р.
захистив докторську дисертацiю «Гiпертензивний
синдром вагiтних».
Д. Ф. Чеботарьов, аспірант кафедри терапії № 2
Київського інституту удосконалення лікарів
(1936)
3. У 1953–1954 рр. – заступник з
наукової роботи директора
Українського iнституту клiнiчної
медицини iм. М. Д. Стражеска.
У 1954 р. отримав звання
професора.
З 1954 по 1961 р. очолював
кафедру терапiї в Київському
iнститутi удосконалення лiкарiв.
Водночас був головним терапевтом
(1955–1961 рр.) та головою Вченої
ради МОЗ УРСР (до 1964 р.).
Інститут кардіології, клінічної та регенеративної
медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної
академії медичних наук України
4. В 1961 р. обраний членом-кореспондентом
АМН СРСР, у 1966 р. – академiком АМН СРСР.
Перші дослiдження Д. Ф. Чеботарьова в 30-тi
роки минулого сторiччя були присвяченi
питанням гастроентерології. В пiслявоєннi роки
вiн глибоко вивчав особливостi обмiну речовин
та функцiй серцево-судинної системи при
фiзiологiчнiй та патологiчнiй вагiтностi.
У його монографiях «Гiпертензивний синдром
вагiтних» (1956) i «Внутрiшня патологiя в
клiнiцi акушерства та гiнекології» (1960) вперше
представлено науково обґрунтованi
рекомендацiї по лiкуванню серцево-судинних
захворювань у вагiтних, а також подано новi
данi щодо патогенезу артерiальної гіпертензiї
при пiзньому токсикозi.
5. Геронтологія – новий етап у науковій діяльності
Найбiльш тривалий та плідний період діяльності Д. Ф.
Чеботарьова пов’язаний з Iнститутом геронтологiї АМН СРСР
(тепер – АМН України). У 1958–1961 рр. вiн працював на посадi
керiвника клiнiчного вiддiлу, а з 1961 по 1987 рр. очолював
Iнститут. Це був перiод становлення, iнтенсивного розвитку та
розквiту геронтологiї. Завдяки невтомнiй органiзацiйнiй та
науковiй дiяльностi Дмитра Федоровича набули поширення
геронтологiчнi дослiдження i фактично було створено
герiатрiю як нову галузь медичної науки та нову медичну
спецiальнiсть.
Пiд керiвництвом Д. Ф. Чеботарьова Київський Iнститут
геронтології отримав визнання у всьому свiтi як один з
найбiльших центрiв по дослiдженню механiзмiв старiння,
розробцi методiв дiагностики, профілактики та лiкування
передчасного старiння i зумовленої ним патологiї. Визнанням
авторитету Iнституту стало проведення у 1972 р. в Києвi 9-го
Конгресу Мiжнародної асоціації геронтологів, а також обрання
Д. Ф. Чеботарьова президентом асоцiацiї (1972–1975 рр.).
ДУ "Інститут геронтології
ім Д. Ф. Чеботарьова НАМН України"
6. Д. Ф. Чеботарьов – автор близько 400 робiт, з яких 10
пiдручникiв та 9 монографiй. Серед них перша в
країнi монографiя «Серцево-судинна система при
старiннi» (1967), перший посібник для терапевтiв
«Герiатрiя в клiнiцi внутрiшнiх хвороб» (1976), перший
посiбник для середнього медичного персоналу
«Догляд за хворими лiтнього та старечого вiку» (1975).
Монографiю «Герiатрiя в терапевтичнiй практицi»
(1993) відзначено премiєю iм. М. Д. Стражеска НАН
України (1995).
Дмитро Федорович був редактором першого в країнi
посібника для лiкарiв «Основи геронтологiї» (1969),
«Довiдника по герiатрiї» (1972), тритомного радянсько-
нiмецького посібника по геронтологiї німецькою
мовою (1978). Пiд його редакцiєю видано 28 збiрок
наукових праць Iнституту, якi отримали широке
визнання у науковому свiтi.
7. Пiд керiвництвом Дмитра Федоровича виконано 40
дисертацiй, серед яких – 13 докторських.
У 1970 р. Д. Ф. Чеботарьов органiзував першу в країнi
кафедру геронтології та герiатрiї при Київському iнститутi
удосконалення лiкарiв, якою керував протягом кількох років.
У 1963–1988 рр. очолював Всесоюзне науково-медичне
товариство геронтологiв та герiатрiв, був радником ВООЗ та
Центру соцiального розвитку та гуманiтарних питань ООН,
членом виконавчого комiтету Мiжнародної асоцiацiї
геронтологiв, членом правлiння Всесоюзного та Українського
товариств терапевтiв та кардiологiв, членом Нiмецької
Академії природознавства «Леопольдiна», почесним членом
нацiональних товариств геронтологiв Болгарiї, Нiмеччини,
Угорщини, Польшi, Iталiї, Бразилiї, Чехословаччини, членом
редакцiйних колегiй багатьох вiтчизняних та закордонних
журналiв.
Президент МАГ професор Н. Шок (США)
передає відзнаку
(символ президентства МАГ)
академіку Д. Ф. Чеботарьову.
Київ, Палац “Україна”, 2 липня 1972 р.
8. За видатнi заслуги у розвитку геронтології у свiтi
Д. Ф. Чеботарьова нагороджено медаллю ВООЗ та
Мiжнародною премiєю (медаллю) iм. Ф. Верцара.
За визначний внесок у розвиток охорони здоров’я та
медичної науки вченого нагороджено орденом
Жовтневої революцiї, трьома орденами Трудового
Червого Прапора, Почесною грамотою Верховної
Ради України.
Міжнародною вченою радою при Американському
біографічному інституті Д. Ф. Чеботарьов був
названий «Людиною року-1997».
Ім'ям академіка Д. Ф. Чеботарьова названо Інститут
геронтології НАМН України.
Помер Д. Ф. Чеботарьов 11 липня 2005 року в Києві.
9. Вшанування пам’яті Д. Ф. Чеботарьова
В Києві на фасаді будівлі Інституту геронтології відкрито
меморіальну дошку.
10. У книзі представлено дані про вікову фізіологію,
особливості розвитку, клінічного перебігу та лікування
внутрішніх хвороб у осіб старшого віку, викладено
принципи геріатрії, основні відомості про особливості
догляду за геріатричним пацієнтом, застосування лікарських
засобів та відновлювальну терапію. Матеріал поділено на дві
частини. У загальній частині подано відомості, необхідні для
правильного сприйняття геріатричних аспектів у клініці
внутрішніх хвороб. У спеціальній частині викладено по
системах вікові зміни та особливості внутрішніх хвороб у
літніх та людей похилого віку. Книга розрахована на лікарів-
терапевтів, які працюють у галузі геріатрії.
Праці Д. Ф. Чеботарьова
Чеботарев, Д. Ф. Гериатрия в клинике внутренних болезней: монография
/ Д. Ф. Чеботарев. – Киев : Здоров’я, 1977. – 303 с. – Библиогр.: с. 297–302.
11. Чеботарев, Д. Ф. Гипертензивный синдром (поздний токсикоз)
беременных / Д. Ф. Чеботарев. – Киев : Гос. мед. изд-во УССР, 1956. –
308 с. : ил. – Библиогр.: с. 292–305.
Книга присвячена вивченню
функціональної патології,
патогенезу симптомів,
клінічних форм та принципів
раціональної терапії пізнього
токсикозу вагітних.
12. У монографії, на основі узагальнення
літературних даних та багаторічних клініко-
фізіологічних досліджень, з позицій вікових
особливостей хворих, авторами розглянуто
патогенез, клініку, діагностику, профілактику та
лікування основних захворювань, з якими
доводиться зустрічатися лікарю у практичній
діяльності. Наведено дані щодо організації
геріатричної допомоги, особливостей медичного
догляду та реабілітації хворих старшого віку. Для
наукових співробітників та лікарів усіх
спеціальностей.
Коркушко, О. В. Гериатрия в терапевтической практике/ О. В. Коркушко, Д. Ф.
Чеботарев, Е. Г. Калиновская. – Киев : Здоров'я, 1993. – 840 с. – Библиогр.: с. 823–830.
13. У книзі викладено уявлення про
механізми старіння, наводяться клінічні та
експериментальні дослідження обмінних,
функціональних та структурних змін
органів та систем при старінні організму.
Окремі розділи збірки присвячені віковим
змінам обміну речовин, нейрогуморальній
регуляції, вищій нервовій діяльності,
серцево-судинній, дихальній, нервово-
м'язовій та кістковій системам. Спеціальна
група робіт присвячена клімактеричному
періоду.
Механизмы старения / ред. Д. Ф.
Чеботарев. – Киев : Гос. мед. изд-во
УССР, 1963. – 500 с.
14. У посібнику висвітлено основні питання
загальної та окремої геріатрії. У загальній
частині представлені дані про вікову
фізіологію, розглянуто взаємозв'язок старіння
та хвороб, відображено клінічні аспекти
передчасного старіння та його профілактики,
показано особливості застосування
лікарських засобів людей похилого віку.
Велику увагу приділено догляду за хворими
старших вікових груп та їх реабілітації.
Спеціальна частина присвячена
особливостям розвитку, клініки, діагностики,
лікування та профілактики захворювань
людей похилого віку.
Чеботарев, Д. Ф. Пособие по гериатрии для среднего медработника :
учеб. пособ. / Д. Ф. Чеботарев, В. И. Бойко. – Киев : Здоров'я, 1986. – 248
с. – (Б-ка сред. медработника).
15. У навчальному посібнику висвітлено
питання загальної та окремої геріатрії, дано
уявлення про процеси біологічного старіння,
загальні закономірності вікових змін
фізіологічних систем.
Описані вікові особливості розвитку та
лікування найбільш поширених хвороб у
літньому та старечому віці. Висвітлено
психологічні та медичні аспекти догляду за
літніми хворими, основи організації
геріатричної допомоги.
Гериатрия : учеб. пособ. / Под ред. Д.
Ф. Чеботарева. – М. : Медицина, 1990. –
240 с.
16. Основы геронтологии : рук. / ред. Д. Ф. Чеботарев. – М. : Медицина, 1969. –
458 с.
Книга є посібником для лікарів з геронтології.
Об'єднано різні аспекти геронтології, на основі
яких аналізуються механізми старіння,
рекомендуються заходи щодо профілактики
передчасного старіння, розглядаються питання
діагностики та терапії захворювань людей похилого
віку, обговорюється вплив праці, харчування та
інших факторів способу життя на процеси
старіння.
17. Книга є підручником для лікарів та науковців з
основних розділів геронтології. Висвітлено питання
старіння та старості, еволюційної та порівняльної
геронтології, генетичні аспекти старіння та довголіття,
імуногенез у процесі старіння, зміни клітин, тканин, а
також енергетичні процеси старіння. Окрема глава
присвячена експериментальним шляхам збільшення
тривалості життя. У книзі розкрито питання становища
літньої людини в сім'ї та суспільстві, демографія
старості, способу життя, здоров'я, харчування, праці та
побуту людей похилого віку.
Руководство по геронтологии : рук. / ред.: Д. Ф. Чеботарев, Н. В.
Маньковский, В. В. Фролькис. – М. : Медицина, 1978. – 503 с.
18. • Долгожительство. Медицинские и
социальные аспекты : сб. / ред. Д. Ф.
Чеботарев. – Киев : [б. и.], 1984. – 95 с.
• Справочник по гериатрии : справ. изд.
/ ред.: Д. Ф. Чеботарев, Н. Б.
Маньковский. – М. : Медицина, 1973. –
504 с.
• Кровообращение и старость : сб. / ред.
Д. Ф. Чеботарев. – Киев : [б. и.], 1965. –
253 с.
• Курортное лечение больных старших
возрастов : сб. / ред. Д. Ф. Чеботарев.
– Киев : Здоров'я, 1970. – 166 с.
Інші праці вченого
19. Статті про Д. Ф. Чеботарьова
• Виленский, Ю. Дмитрий Федорович Чеботарев.
Провозвестник гериатрической кардиологии / Ю.
Виленский // Серце і судини. – 2008. – N3. – С. 11–114.
• Дмитро Федорович Чеботарьов (до 100-річчя від дня
народження) // Лікар. справа. – 2008. – N 5/6. – С. 105–107.
• До сторіччя від дня народження академіка Д. Ф.
Чеботарьова // Укр. пульмонол. журн. – 2008. – N 3. – С. 46–
47.
• До 100-річчя від дня народження академіка Д. Ф.
Чеботарьова // Укр. терапевт. журн. – 2008. – N 3. – С. 102–
103.
• Коркушко, О. В. Дмитрий Федорович Чеботарев: война и
мир в судьбе одного ученого / О. В. Коркушко, В. Б.
Шатило, В. И. Савченко // Серцева недостат. – 2013. – № 2.
– С. 109–114.
• Чеботарьов Дмитро Федорович //Кровообіг та гемостаз. –
2005. – N2. – С. 98– 99.
20. Секрет довголіття Д. Ф. Чеботарьова
Секрет довголіття по Чеботарьову ґрунтується на двох принципах:
1) більше рухатися;
2) менше їсти;
Якщо говорити дещо ширше, то:
1) Рухова активність повинна включати обов'язковий мінімум, і його треба виконувати так
само неухильно, як щоденне чищення зубів.
2) Раціон має бути збалансованим і не містити надлишкових калорій – тобто тих, які
організм змушений перетворювати на жир.
21. Дякую за увагу!
За інформацією звертайтесь:
Філія ВОУНБ ім. В.
Отамановського
вул. Соборна, 70, III поверх,
відділ медичних наук
Підготувала головний бібліотекар відділу
медичних наук Приємська Н. Г.