Віртуальна виставка книг і статей з періодичних видань з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій до Дня слов’янської писемності та культури
Виставка нових надходжень з історії та теорії української літератури "Увага! ...НБ МДУ
Віртуальна виставка видань з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Минуле з гірким присмаком, або Червоний ренесанс української літературиНБ МДУ
Віртуальна виставка книг з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, присвячена Розстріляному відродженню - літературно-мистецькому поколінню 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні.
27 серпня виповнюється 165 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856-1916) – видатного українського поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця, громадського і політичного діяча.
Виставка нових надходжень з історії та теорії української літератури "Увага! ...НБ МДУ
Віртуальна виставка видань з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Минуле з гірким присмаком, або Червоний ренесанс української літературиНБ МДУ
Віртуальна виставка книг з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, присвячена Розстріляному відродженню - літературно-мистецькому поколінню 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні.
27 серпня виповнюється 165 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856-1916) – видатного українського поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця, громадського і політичного діяча.
Віртуальна виставка видань з фонду читального залу історичного та економіко-правового факультетів (наукова бібліотека Маріупольського державного університету)
10 березня 2021 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулись традиційні Шевченківські читання, присвячені 207-ій річниці від дня народження Т.Г. Шевченка та 180-річчя від часу написання поеми «Гайдамаки».
Пропонуємо переглянути електронну версію виставки і запрошуємо усіх охочих ознайомитися з книжковою експозицією, яка діятиме до 25 березня у головному читальному залі ОННБ.
«Україна у полум'ї Другої світової» – електронна виставка до Дня пам'яті та примирення в Україні,
Дня перемоги над нацизмом у Європі у Другій світовій війні.
На виставці представлено видання, які висвітлюють широке коло питань найглобальнішого руйнівного конфлікту в історії ХХ століття у світі і одного з драматичного періоду історії України – періоду Другої світової війни: причини, хід і наслідки війни, особливості воєнної дипломатії, трагедії і подвиги, ціна перемоги та її історичне значення, спогади учасників бойових дій і свідків трагедій тощо.
29 вересня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) – державного діяча, історика, науковця, письменника голови Української Центральної Ради (1917-1918)
Цього року виповнюється 100 років масового штучного голоду 1921-1923 рр., 75 років голоду 1946-1947 рр. та 89 р. Голодомору 1932-1933 рр. Понад тридцять років науковці в Україні досліджують страшні події тих часів. Протягом 89 років українці намагаються усвідомити й подолати наслідки колективної та історичної травми.
Голодомор 1932-1933 рр. – трагедія такого масштабу, що осягнути її надзвичайно важко. Вивчати цей період нашої історії можна читаючи праці істориків, спогади тих, хто пережив ті страшні роки, вивчаючи збірки документів, переглядаючи кіно- та фотохроніку тощо.
Події 1932-1933 років обговорюються на численних конференціях і заходах; висвітлюються у мистецькому просторі. Тему Голодомору відображено у наукових та науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних творах, мемуарах і спогадах.
До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в ОННБ підготовлено книжкову виставку «Жнива скорботи», на якій представлено видання, що висвітлюють різні аспекти дослідження Голодомору в історичному, соціальному, правовому, літературному вимірах.
Книжкова виставка триватиме до 10 грудня 2021 року. Запрошуємо відвідати бібліотеку, оглянути виставку та ознайомитися з виданнями, посилити позицію власного розуміння трагічних подій 30-х років ХХ ст., осмислити найбільш масштабну трагедію національної історії новітньої доби.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
До Дня української писемності та мови представлено онлайн-виставку видань з археології, історії культури України, історії української мови, правопису, фонетики, вимови, лексикології, фразеології, лексикографії, словотвору та морфології сучасної української мови, професійного спілкування та офіційно-ділового стилю української мови а також довідково-енциклопедичних видань.
Віртуальна виставка видань з фонду читального залу історичного та економіко-правового факультетів (наукова бібліотека Маріупольського державного університету)
10 березня 2021 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулись традиційні Шевченківські читання, присвячені 207-ій річниці від дня народження Т.Г. Шевченка та 180-річчя від часу написання поеми «Гайдамаки».
Пропонуємо переглянути електронну версію виставки і запрошуємо усіх охочих ознайомитися з книжковою експозицією, яка діятиме до 25 березня у головному читальному залі ОННБ.
«Україна у полум'ї Другої світової» – електронна виставка до Дня пам'яті та примирення в Україні,
Дня перемоги над нацизмом у Європі у Другій світовій війні.
На виставці представлено видання, які висвітлюють широке коло питань найглобальнішого руйнівного конфлікту в історії ХХ століття у світі і одного з драматичного періоду історії України – періоду Другої світової війни: причини, хід і наслідки війни, особливості воєнної дипломатії, трагедії і подвиги, ціна перемоги та її історичне значення, спогади учасників бойових дій і свідків трагедій тощо.
29 вересня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) – державного діяча, історика, науковця, письменника голови Української Центральної Ради (1917-1918)
Цього року виповнюється 100 років масового штучного голоду 1921-1923 рр., 75 років голоду 1946-1947 рр. та 89 р. Голодомору 1932-1933 рр. Понад тридцять років науковці в Україні досліджують страшні події тих часів. Протягом 89 років українці намагаються усвідомити й подолати наслідки колективної та історичної травми.
Голодомор 1932-1933 рр. – трагедія такого масштабу, що осягнути її надзвичайно важко. Вивчати цей період нашої історії можна читаючи праці істориків, спогади тих, хто пережив ті страшні роки, вивчаючи збірки документів, переглядаючи кіно- та фотохроніку тощо.
Події 1932-1933 років обговорюються на численних конференціях і заходах; висвітлюються у мистецькому просторі. Тему Голодомору відображено у наукових та науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних творах, мемуарах і спогадах.
До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в ОННБ підготовлено книжкову виставку «Жнива скорботи», на якій представлено видання, що висвітлюють різні аспекти дослідження Голодомору в історичному, соціальному, правовому, літературному вимірах.
Книжкова виставка триватиме до 10 грудня 2021 року. Запрошуємо відвідати бібліотеку, оглянути виставку та ознайомитися з виданнями, посилити позицію власного розуміння трагічних подій 30-х років ХХ ст., осмислити найбільш масштабну трагедію національної історії новітньої доби.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
До Дня української писемності та мови представлено онлайн-виставку видань з археології, історії культури України, історії української мови, правопису, фонетики, вимови, лексикології, фразеології, лексикографії, словотвору та морфології сучасної української мови, професійного спілкування та офіційно-ділового стилю української мови а також довідково-енциклопедичних видань.
До Дня української писемності та мови відділ наукової інформації та бібліографії пропонує вашій увазі віртуальну книжкову виставку «Історія української мови».
Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також ушановує пам’ять преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане тільки «солов’їною».
З нагоди цього гарного свята працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Пізнай себе і свій народ через слово», матеріали якої також представлені у відкритому доступі. На превеликий жаль, ми часто розмовляємо суржиком, допускаємо багато мовних помилок, тому книги, які увійшли до експозиції, ознайомлять з історією мови, підкажуть правильність вживання слів, допоможуть збагатити словниковий запас та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.
Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
Сьогодні українці у російсько-українській війні виборюють це право – розмовляти рідною мовою на рідній землі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію - огляд літератури з української мови.
Відродися, моя мово, щоб звучала в серці знову!.pptxТетяна Гавриленко
Українська мова – це мова вільних, сильних та нескорених.
Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо День Української писемності та мови.
Носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.
Возвеличуймо, шануймо та не біймось заглядати у словник
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ". Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
До Міжнародного дня рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, пропонуємо вашій увазі електронну виставку «Мова. Культура. Ідентичність». Представлено нові видання з фонду ОННБ, присвячені дослідженню, вивченню та розвитку української мови
Відділ наукової інформації та бібліографії пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку літератури «Український правопис: етапи історії», яка прослідковує розвиток сучасних правописних норм з урахуванням традицій української мови в історичній ретроспективі.
Пункт іспиту на визначення рівня володіння українською мовоюНБ МДУ
Загальна інформація щодо процесу реєстрації та складання іспиту, а також про діяльність іспитового майданчика (м. Маріуполь, Маріупольський державний університет, наукова бібліотека).
Віртуальна виставка книг з фонду читального залу історичного та економіко-правового факультетів наукової бібліотеки Маріупольськго державного університету
Виставка нових надходжень з інклюзивної освіти з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій Маріупольського державного університету
Віртуальна виставка книг з серію книг "Проект Україна" видавництва "Фоліо", що наявні у фонді читального залу історичного та економіко-правового факультетів наукової бібліотеки Маріупольського державного університету.
Віртуальна виставка нових надходжень з історії та теорії дошкільної світи до фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Бібліотека - соціальна інфраструктура майбутньогоНБ МДУ
Сучасна університетська бібліотека - у презентації до доповіді Назар’євої С.В., заступника директора наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Академічна доброчесність: результати опитуванняНБ МДУ
Результати опитування здобувачів освіти та викладачів ДонДУУ (26 вересня 2019 року). Презентація оформлена С.В. Назар’євою, заст. директора наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, за даними анкетування, розробленого і проведеного М.Л. Шевцовою, зав. інформаційно-аналітичним сектором НБ МДУ
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Є мова – є нація
(до Дня слов’янської
писемності та культури)
Підготувала зав. сектором культурно-просвітницької
роботи наукової бібліотеки Маріупольського
державного університету ДУНУК Д.А.
3. • Станівський, М.Ф. Старослов’янська мова : навч. посіб.
/ М.Ф. Станівський. – Київ : Вища школа, 1983. – 264 с.
Висвітлюєтьсяпроцесвиникненнята розвиткустарослов’янських
азбукі старослов’янськоїмови,а такожописанофонетичнусистему,
морфологіюта найважливішіособливостісинтаксису.
Київська Русь – центр слов’янської
писемності
• Лєута, О.І. Старослов’янська мова : навч.
посіб. / О.І. Лєута. – Київ : Вища школа, 2001.
– 193 с.
Охопленовсірозділикурсустарослов’янськоїмови,першоїсеред
історико-лінгвістичнихдисциплін,щовивчаютьнафілологічних
факультетахуніверситетіві педінститутів.Найбільшоюперевагою
порівняноз іншимипідручникамиє чіткаспрямованістьнаглибоке
засвоєннятапрактичнезакріпленняматеріалу.Використано
великийпрактичнийматеріал,дібранийз пам’ятокстарослов’янської
писемності.Наведенобагатооригінальнихприкладів.У кінцікниги
поданодовідковийматеріалдлясемінарськихі практичнихзанять,
уміщенопарадигмиусіхграматичнихкласів,словник
старослов’янськоїмови.
4. 4
Брайчевський, М.Ю. Походження слов’янської
писемності / М. Ю. Брайчевський. – 2-е вид. –
Київ : Академія, 2002. – 153 с.
Дискусійну проблему формування слов'янської писемності автор
розглядає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії
слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й
величезним археологічним матеріалом. Теоретична глибина і
дивовижна ерудиція автора поєднується з умінням просто й цікаво
розповістипро найскладнішіречі.
Белей, Л. Не минаючи ані титли… Лінгвобіографія
старослов'янської: історико-культурологічний нарис
/ Л. Белей. – Київ : Темпора, 2015. – 256 с.
Пропоноване дослідження - це лінгволабораторія, або історико-клуьтурологічний
нарис розвитку старослов'янської мови, покликаний з'ясувати місце та роль
старослов'янської писемності в культурі українського народу. Ця проблематика
тривалий час перебувала під сильним ідеологічним пресом, в результаті чого нерідко
піддавалася хибним, заідеологізованим інтерпретаціям. Автор виважено висвітлює
темні сторінки лінгвобіографії старослов'янської мови та з'ясовує специфіку впливу
найдавнішої літературної мови слов'ян на процес становлення української
літературної мови.
5. 5
«Найбільше і найдорожче добро
в кожного народу – це його мова,
ота жива схованка людського духу,
його багата скарбниця, в яку народ
складає і своє давнє життя, і свої
сподіванки, розум, досвід, почування» .
ПанасМирний
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377
році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву
Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія.
Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або
“Повість минулих літ”), написана на початку XII століття.
6. 6
Мовчун, Л. Цікава розмова про мову. Чого тобі не
розповіли на уроці / Л. Мовчун. – Тернопіль : Навчальна
книга Богдан, 2017. – 312 с.
Автор зосереджує увагу на темах, які розглядаються в школі побіжно або й
зовсім не розглядаються: міфи та наукові гіпотези про походження мови,
штучні мови, невербальні засоби спілкування, етнолінгвістичний аспект
вивчення мов, письмо як результат і чинник цивілізаційного процесу,
потенційні слова, фразеологізми, ігрові можливості слова, слово в
літературному творі, рекламаяк вид мовноїманіпуляціїтощо.
Лучик, В.В. Вступ до слов’янської філології : підручник
/ В.В. Лучик. – 2-ге вид., доп. – Київ : Академія, 2013. – 344 с.
У другому виданні підручника розкрито становлення і розвиток слов’янської
філології в її взаємозв’язках з історією, особливостями буття слов’янських народів, їх
культурою (писемністю), а також представлено наукові теорії, що стосуються цієї
проблематики. Філологічно цінними є відомості про лексичні, фонетичні,
граматичні ознаки праслов’янської мови, відображені в ній матеріальні й духовні
цінності давніх слов’ян, а також про літературні мови, мікромови і діалекти
сучасних слов’янських народів. Важливу для розуміння означеної проблематики
поняттєвуосновуподаноу короткомутермінологічномусловнику.
7. 7
Півторак, Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх
мов : Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі "спільної
колиски" / Г.П. Півторак. – Київ : Академія, 2001. – 152 с.
У книзіна основінайновішихдосягненьісторичнихта філологічнихнаук
розглянутопоходженнясхіднослов'янськихнародівта їхніхмов. Доведено
необгрунтованістьдоктрини про давньоруськународністьі першуруську
державуяк "спільнуколиску"українців, росіянта білорусів, розкрито
терміни "Русь","Росія", "Великоросія", "Малоросія"та історіюїх вживання,
поясненопоходженняназви"Україна", охарактеризованоетапита
особливостіформуваннясхіднослов'янськихмов.
Таранець, В.Г. Трипільський субстрат: походження
давньоєвропейських мов : монографія / В.Г. Таранець. –
Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 276 с.
У монографіірозглядаєтьсяпроблемавпливу Трипільського
мовного субстратуна давньоєвропейськімови, носіїяких,
залишивши своюпрабатьківщину в Анатоліїна Близькому
Сході, переселились зі сторони СхідногоКавказув південні
степиРосіїта України.
8. 8
Прискока, О.В.
Кирило-Мефодіївські традиції в мові давньоруської писемності / О.В. Прискока,
В.Ю. Франчук // Мовознавство . – 2008. – №2-3. – С. 111-123.
Русанівський, В. М.
Староукраїнська і слов’яноруська мови на тлі розвитку інших слов’янських
літературних мов / В.М. Русанівський // Мовознавство. – 1997. – №1. – С. 3-4.
Франчук, В.Ю.
Другий південнослов'янський вплив у "Слові о полку Ігоревім" і
"Задонщині" / В. Ю. Франчук // Мовознавство. – 2018. – №2. – С. 69-80.
Орел, А. С.
Витоки праслов'янської фонології (підсистема консонантизму) : лінгвоісторіо-
графічний аспект [Текст] / А. С. Орел // Мовознавство. – 2019. – №3. – С. 38-45.
Статті, які можназнайтиу читальномузалі факультету
філології та масових комунікацій
Прискока, О.В.
Формування і розвиток української історичної лексикології в загальнослов'янському
аспекті / О. В. Прискока // Мовознавство. – 2018. – №2. – С. 16-27.
9. Українська мова – нащадок давньоруської
писемності
«Мова– цеспадок,отримуванийвідпращурів,
щозалишаєтьсянащадкам,спадок,доякоготреба
ставитисьзістрахомі повагою,якдочогось
священного,неоцінимогоі недоступногодляобраз»
ФрідріхНіцше
Найбільша бібліофільська рідкість східнослов'янського світу!
Буквар Івана Федорова, Львів, 1574 р.
10. 10
Огієнко, І. Історія української літературної мови /
І. Огієнко ; упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та
прим. М. Тимошик. – Київ : Либідь, 1995. – 296 с.
В історичномурозрізі,доступноі переконливоавтор
показавтойвоістинутернистийшлях,якимпройшла
українськамовавумовахстолітьзаборон,утисків,і
обмежень,дослідивфеноменнезнищенностіїїяк„душі
нації",„найціннішогоскарбу"народу.
Водночасавторз'ясовує,якихнегативнихнаслідків
завдалипроцесовітвореннялітературноїмовирепресії
цензурнихвідомствцарськоїРосіїтаполітикапартійно-
більшовицькоготерорупротиукраїнськоговідродження
в20-30-хрокахXXстоліття.
11. 11
Русанівський, В.М. Історія української літературної
мови : підручник / В.М. Русанівський. – Київ : АртЕк,
2001. – 392 с.
Якоюбулафункціональнопершаукраїнсько-руськалітературнамова?Звідкивонаприйшла?Які
булив нійстиліі якабуламіжнимивідмінність?Визнайдетевідповідінаціпитанняв
пропонованомупідручнику.Далівидовідаєтесь,якстарослов'янськамова,щонеюпочиналася
українсько-руськаписемність,поступовоперетворюєтьсяв староукраїнськуі дістанете
відповідьна такенепростезапитання:чомустароросійськалітературнамо-ва,якаживилася
тимиж джерелами,щой старослов'янська,утвердиласяяклітературна,а староукраїнська
занепала.Висвітлюютьсятуті початкизаро-дженняновоїукраїнськоїлітературноїмови,і
боротьбаза розширенняїї функціональнихмежу XXст.
Губерначук, С. Трипілля і українська мова :
науково-популярне видання / С. Губерначук. –
Київ : Фенікс, 2005. – 232 с.
Авторнамагаетьсяпростежитинайдавнішівитокиукраїнської
мови. На основіаналізумовних, археологічних, етнографічних,
антропологічнихта історичних фактівдослідникприходитьдо
думкипро спадкоємнийзв`язокміж мовно-культурним світом
українцівта мовно-культурнимсвітомтворцівТрипільської
цивілізації.
12. 12
Плющ, П.П. Історія української літературної
мови : підручник / П.П. Плющ. – Київ : Вища
школа, 1971. – 424 с.
У хрестоматіїпредставлені наукові та публіцистичні
статті,а такожграматичніпраці,що відображають
основніетапистановленняукраїнськоїорфографії та
специфічнихрисукраїнськогоалфавіту; особливо
детальновисвітленоперебігнавколоправиписних
дискусійХІХ-ХХст.
В основупідручникапокладено"Нарисиз історіїукраїнськоїлітературної
мови",опублікованіавторому 1958році,матеріалякихбувзначнорозширений
і узгодженийз вимогамипрограми.
Історія українського правопису XVI–XX
століття : хрестоматія / упор.: В. В. Німчук,
Н. В. Пуряєва. – Київ : Наукова думка, 2004. –
582 с.
13. 13
Пуряєва, Н.
Історико-лінгвістичні дослідження української мови: основні напрямки / Н. Пуряєва
// Українська мова. - 2018. – №4. – С. 56-66.
Ткачук, О.
Деякі аспекти проблеми походження української мови / О.Ткачук // Дивослово. –
1998. – №2. – С. 10-12.
Ніколаєнко, Л. І.
Походження й систематичний розвиток назв заздрості в польській, російській та
українській мовах / Л. І. Ніколаєнко // Мовознавство. – 2019. – №3. – С. 46-55.
Гуменюк, Т.
Соціолінгвістичний погляд на питання багатоосновності української літературної мови
/ Т. Гуменюк // Дивослово. – 2012. – №4. – С. 37-41.
Дейнека, В.М.
Сучасний погляд на мовну ситуацію в Київській Русі / В.М. Дейнека, І.М. Кобзар // Вісник
Донецького державного університету економіки і торгівлі. – 2003. – №2. – С. 140-146.
Статті, які можна знайтиу читальномузалі факультету
філології та масових комунікацій