9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також ушановує пам’ять преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане тільки «солов’їною». З нагоди цього гарного свята працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Пізнай себе і свій народ через слово», матеріали якої також представлені у відкритому доступі. На превеликий жаль, ми часто розмовляємо суржиком, допускаємо багато мовних помилок, тому книги, які увійшли до експозиції, ознайомлять з історією мови, підкажуть правильність вживання слів, допоможуть збагатити словниковий запас та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.

1. Пізнай себе і
свій народ
через слово
(до Дня української писемності та
мови)

2. Не говори: в нас мова солов'їна
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми. Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Микола Лотоцький

3. Губерначук, С. Як гул століть, як шум віків –
рідна мова / С. Губерначук. – Київ : БЛІЦ-
ІНФОРМ, 2002. – 234 с.
Запропонована книга привертає
увагу читачів до деяких питань,
пов'язаних із історією української
мови, трактуванням тієї історії
дослідниками різних прямувань та ін.
У книзі розглянуто ряд не введених в
історіографію прадавніх пам'яток
української мови, що дійшли до нас
ще із сонцепоклонницьких часів,
зроблено спробу простежити
найдавніші витоки нашої рідної мови.
Автор книги, філолог за фахом,
багато літ виступає в періодиці з
публікаціями, присвяченими
питанням прадавнього походження
української мови. У його творчому
доробку є й книга історично-
краєзнавчих оповідань "Украдені
діти. Здвижівські бувальщини".

4. Губерначук, С. Прадавність української мови
/ Станіслав Губерначук. – Київ : Четверта
хвиля, 2010. – 352 с.
У книзі представлено напрацювання автора як фахового
філолога за кілька десятків років досліджень найдавніших
початків української мови. Читачі довідаються, як ще з раннього
кам'яного віку, коли людина почала виголошувати первісні
членоподільні звуки, а за ними і звуконаслідувальні мовні
одиниці, витворювалися, віками удосконалювалися і
передавалися від покоління до покоління потужні зародкові
прамовні пласти, які з часом стали основою формування
розвоєвої бази української мови: первовічні вигуки й частки,
корені багатьох слів, пов'язаних із первісним збиральництвом-
мисливством, початковими хліборобством, тваринництвом,
будівництвом, металовиробництвом, як і тотемічними та
сонцепоклонницькими віруваннями тощо. У доісторичних часах
автор простежує й деякі морфологічні, словотвірні, синтаксичні та
образно-поетичні особливості нашої рідної мови.
Підтвердженням висновків автора є найдавніші жанри
української словесності: народні замовляння та казки, обрядові
пісні сонцепоклонницького походження, корінні імена особові,
географічні назви, а також ведійські, античні та давньоукраїнські
писемні джерела.

5. Фаріон, І. Мова – краса і сила. Суспільно-
креативна роль української мови в ХІ – середині
ХІХ ст. / Ірина Фаріон. – 2-ге вид. – Львів : Львів.
політехніка, 2009. – 212 с.
Це дослідження перше в українському
мовознавстві, у якому взаємини між мовою
і людиною, мовою і нацією, мовою і
державою розглянуто в онтологічно-
діяхронному розтині: мова не лише
передумова буття людини і суспільства —
вона основа його творення упродовж
століть (від XI до середини XIX століття).
Унікальність і феноменальність української
ситуації в тому, що не держава стояла на
сторожі мови, а мова забезпечила собою
всі можливості для відродження нації та
держави. Цей феномен криється в
метафоричному визначенні зюви як «краси
і сили». «Краса» – це найвідкритіший
звуковий бік мови, а «сила» – це її
суспільно-креативна роль в українському
націє- та державотворенні. Краса і сила
мови – це те, що «двигнуло з упадку ту
масу, якій, бачилося, не було рятунку» (І.
Франко). Позаяк мова – справа усіх і
кожного, то це нетрадиційне лінгвістичне
дослідження адресоване усім мовцям.

6. Огієнко, І.
Історія української літературної мови / Іван
Огієнко. – Київ : ЦУЛ, 2019. – 326 с.
В історичному розрізі, доступно та переконливо
автор показав той воістину тернистий шлях, яким
пройшла українська мова в умовах століть
заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен
незнищенності її як «душі нації», «найціннішого
скарбу» народу.

7. Кубайчук, В. Хронологія мовних подій в
Україні : (Зовн. історія укр. мови) / Віктор
Кубайчук. – Київ : К.І.С., 2004. – 176 с.
У книжці стисло відбито культурні, освітні,
політичні, мистецькі події, що так чи так
вплинули на розвиток та побутування
української мови й складають кістяк її
зовнішньої історії. Відображено найголовніші
ключові події, згадано найвизначніші постаті,
найважливіші освітні заклади, наукові
інституції, видавництва, культурні осередки,
періодичні видання. Інформацію
супроводжують посилання на джерела, що дає
змогу користуватися книжкою як
бібліографічним довідником. У додатках
подано перелік словників, виданих в Україні
протягом 1917-1948 років, та документи, що
свідчать про специфічну діяльність офіційних
мовознавчих та освітніх інституцій на початку
30-х років, що великою мірою визначила
мовну, зокрема лексикографічну й
термінознавчу, стратегію в Україні на весь
наступний період.

8. Вибрані праці . У 2 кн. Кн. 1. Мовознавство
/ Юрій Шевельов ; упоряд. Лариса Масенко. –
Київ : Києво-Могилян. акад., 2008. – 583 с.
Перша книга «Вибраних праць» Юрія Шевельова,
найвидатнішого українського гуманітарія ХХ сторіччя,
представляє доробок ученого в різних галузях мовознавства.
Сюди ввійшла його класична праця «Українська мова в першій
половині двадцятого століття (1900–1941): Стан і статус»,
полемічна розвідка «Так нас навчали правильних
проізношеній», у якій Шевельов спростовує деякі
псевдонаукові концепції радянських лінгвістів, статті, що
висвітлюють погляди вченого на актуальні правописні та
лексикографічні проблеми. Кілька розвідок Шевельова,
вміщених у збірнику, присвячено історичним питанням
походження й розвитку української мови. Для студентів і
аспірантів філологічних факультетів, викладачів вищої школи,
вчителів, журналістів, а також усіх, хто цікавиться питаннями
історії й сучасного стану української мови.

9. Голубець, М. На захист рідної мови й культури
мовлення / Михайло Голубець. – Львів :
Манускрипт, 2011. – 56 с.
Проаналізовано стан рідної мови,
причини зросійщення, збіднення й
вульгаризації українського мовлення,
подано перелік найуживаніших
ненормативних слів, запропоновано
способи очищення розмовної мови
від суржику та вульгаризмів і захисту
краси, милозвучності, націєтвірної й
державотвірної сили українського
слова.

10. Вихованець, І. Розмовляймо українською :
мовознав. етюди / Іван Вихованець. – Київ :
Пульсари, 2012. – 160 с.
У цій книзі йдеться про культуру української мови, типові
вади усного та писемного мовлення. У 110 мовознавчих
етюдах подано поради щодо вибору слів, морфологічних
форм, синтаксичних конструкцій, словесного наголосу,
стилістичних варіантів для найкращого висловлення думки.
Шанувальникам рідного слова, журналістам, науковцям,
редакторам, учителям, студентам і учням – усім, хто дбає про
культуру української мови.

11. Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський

12. Береза, Т. Гарна мова – одним словом : слов.
вишуканої укр. мови / Тарас Береза. – Львів :
Апріорі, 2015. – 420 с.
Словник вишуканої української мови –
данина великій мовній спадщині, яку в різні
часи з нами щедро розділяли майстри
художнього пера. Автор опрацював кращі
твори української та світової літератури,
вибрані уривки з яких слугують доладними
ілюстраціями до цього видання. Від
Пантелеймона Куліша до Мирослава
Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса
Паттерсона, таким є безмежжя авторського
лету впродовж ХУІІІ–ХХІ століть. Понад 1500
словникових одиниць дозволять
користувачам поглибити знання рідної
мови, збагатити активний словниковий
запас, розмовляти і писати українською
мовою якнайвишуканіше.

13. Береза, Т. Слова, що нас збагачують : слов.
вишуканої укр. мови / Тарас Береза. – Львів
: Апріорі, 2016. – 384 с.
«Слова, що нас збагачують» – словник вишуканої
української мови, покликаний відновити призабуті,
а почасти несправедливо «викоренені» з народної
свідомості, слова в нашій мові. Автор звертається
до творчості майстрів художнього пера та
літературного перекладу, щоб читач наснажився
різнобарв’ям словотвору рідної мови, її
синонімічною розлогістю та величчю.

14. Береза, Т. Мовою бестселерів : сучас. слов. живої
мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2017. – 800 с.
Сучасний словник живої мови
«Мовою бестселерів» розкриває
фразеологічне багатство рідної
мови. Автор опрацював близько
3000 усталених та оказійних
висловів української та світової
літератури. Словник занурить вас у
безмежний океан фразеологізмів.
600 творів від найкращих майстрів
художнього пера роблять це
ювілейне авторське видання
правдивим сучасним бестселером!

15. Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Дмитро Білоус

16. Дякую за
увагу!
Презентацію підготувала в. о. зав. відділу документів із
гуманітарних, технічних та природничих наук Киричок Л. О.