Download as PDF, PPTX
"Рідне слово – душа народу"
- 1.
- 2.
- 4. У День українськоїписемності та мови за традицією: покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс відбувається за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу. в День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіо- диктант національної єдності.
- 5. Акцію з написаннядиктанту започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Окрім радіо, диктант транслюється телеканалами («Перший», «Культура», і «Суспільне»), а також на сайті Youtube..
- 6. Авторкою тексту цьогорічного Радіодиктантунаціональної єдності стане українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Написання Радіодиктанту-2022 адаптовано до умов воєнного часу. Також у різних країнах світу будуть облаштовані студії для написання диктанту для вимушених переселенців та українців, які живуть за кордоном. Всенародне святкування Дня української писемності і мови свідчить про глибинні коріння української писемно-мовної культури. Про це ж свідчать історичні джерела і артефакти. Ще на початку ІХ століття східноєвропейські слов'яни використовували різноманітні системи писемностІ: «черти» і «рези» (Чорноризець Храбр«Про письмена»), неупорядкований грецький алфавіт (абетка у Софії Київській) і, нарешті, кирилицю
- 7. Засновники слов'янської азбуки: брати Кирило та Мефодій
- 8. (відповідь Костянтина Філософаімператору Михайлу). («Прогла́сія» — перший слов’янський письмовий поетичний твір, автором якого вважають Костянтина Філософа).
- 9. Кирило (в мируКостянтин) і його старший брат Мефодій (в миру Михайло) за походженням були слов'янами. Вони народилися і виросли в Македонії при царському дворі в сім'ї знатного грецького вельможі сотника Лева. Мефодій зробив непогану військово- адміністративну кар'єру: став воєводою Славінії - візантійської провінції, заселеній слов'янами, якою він керував протягом 10 років. Був викладачем у Константино- польському університеті. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря. Кирило з юнацьких років виявив значні розумові здібності. У 14-літньому віці він відправився до Константинополя, там одним з його вчителів став Фотій – майбутній патріарх. Святий Мефодій, архієпископ Моравський
- 10. Вже через 3місяці від початку занять він оволодів грамотою і почав опановувати «сім вільних наук». Згодом мав нагоду одружитися з гарною і багатою дівчиною, однак відмовився від сімейного життя. Помітивши його аскетичний нахил, наставник Кирила призначив його бібліотекарем при соборі св. Софії в Константинополі (тоді це дорівню- вало сучасному званню академіка). Був викладачем філософії в тому ж Магнаврському університеті, де нещодавно вчився сам. Через любов до книжності та аскетизму Кирила іменували Філософом. Святий рівноапостольний Кирило Філософ
- 11. Влітку 863 року Кирилоі Мефодій на запрошен- ня князя Ростислава пересели- лись до Моравії, щоб пропові- дувати християнство зрозумілою cлов’янською мовою: на той час богослужіння велось там незрозумілою латиною. Перед від'їздом Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької мови, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Для цього він додав до грець-кої абетки 19 літер. Вона отримала назву «кирилиця». Окрім неї була створена ще одна слов’янська абетка — глаголиця.
- 12. Використовуючи створену абетку, Кирилота Мефодій витворили норми першої літературної мови слов'ян — старослов‘янської, зробили перші переклади богословсь- ких книг, що започаткувало слов’янську літературну і книжкову справу. Двадцятирічна просвітниць- ка діяльність Кирила та Мефодія заклала основи церковно- слов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Києві
- 13. Це найдавніша пам'ятка оригінальноїлітератури Київської Русі, богословський трактат, який написаний протягом 1037–1050 рр. Автор - київський священик (пізніше митрополит) Іларіон правдоподібно відтворює тогочасне життя, стверджує самостійність Руської держави і церкви, заперечує повноваження Візантії щодо Києва. «Слово» підкреслює протилежність «закону» (Старого Завіту) і «благодаті» (нової - християнської частини Біблії). У пам'ятці зафіксовані типові риси української мови 1. Слово про закон і благодать
- 14. Це найвидатніший історичнийтвір і літопис Київської Русі. Вона на- писана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором (Літописцем) 1113 р. Це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світо- вих подій. Висвітлює історію схід- них слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Вико- ристані різноманітні літературні жанри. Мова є близькою до живої народної з нашаруванням церковнослов'янських елементів 2. Повість временних літ Сторінка Повісті временних літ з Радзівіллівського літопису ХV cт.
- 15. Справжнім шедевром давньоруськоїлітератури є «Слово о полку Ігоревім», створене невідомим автором близько 1187 р. В основі сюжету - невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святосла- вича на половців у 1185 році. Автор з геніальною пpоникливістю показав головне лихо «свого часу» - відсутність політичної єдності Русі, воpожнечу князів між собою і, як результат, слабкість її кордонів і оборони від набігів кочівників. Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу. Оригінал «Слова» згорів у Московському пожарі 1812 р., але завдяки виданню у 1800 р., до нас дійшов його текст. 3. Слово о полку Ігоревім Титульний аркуш видання (1800)
- 16. «Остромирове Євангеліє» міститьєвангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056—1057 роках із болгарсь- кого оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. Це унікальна літературна пам’ятка ХІ століття. Євангельський текст виконано у формі великого уставного письма. В написаних рядках прослідковується розчинене золото. 4. Остромирове Євангеліє Книга художньо оздоблена, її прикрашають малюнки з євангелістами, заставки, величезні ініціали зоо- морфного стилю. Книга містить післямову дяка – писаря Григорія, що роз- ташована наприкінці із поставленою датою, коли власне була написана. Внесена до реєстру ЮНЕСКО 2011 року як об’єкт світового культурного спадку людства.
- 17. Визначна рукописна пам'яткастароукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один з перших українських перекладів 5. Пересопницьке Євангеліє Пересопницьке Євангеліє 1556-1561рр. біблійного, канонічного тексту (четверо- євангелія) на староукраїнську літературну мову, здійснений у 1556– 1561 рр. Михайлом Василевичем із Сянока та архімандритом Пересоп- ницького монастиря Григорієм у селі Двірці та у Пересопниці на Волині. Оригінальне видання зберігається у Києві в НБУ імені В. І. Вернадського і є Національною святинею України. Президенти України під час інавгура- ції присягають народові не лише на Конституції, а й на Пересопницькому Євангелії, яке символізує історичні корені української духовності.
- 18. Острозька Біблія —визначна пам’ятка книгодрукування в Україні, перше повне видання канонічного біблійного тексту церковнослов’янською мовою. Надрукована впродовж 1580– 1581 років у власному маєтку відомого українського магната та політичного діяча князя Василя Костянтина Острозького. Ілюстративне оформлення видання вирізняється стриманістю, продуманістю композиції, художнім смаком, містить 628 аркушів, з численними заставками, кінцівками та ініціалами. Для друкування Біблії був запро- шений український першодрука Іван Федоров. 6. Острозька Біблія
- 19. Требник Петра Могили— богослужбова книга, видана у 1646 році друкарнею Києво-Печерської лаври. Впорядкова київським митрополитом Петром Могилою. Містить тексти церковних служб і порядку проведення молитов і таїнств — так званих «треб». У «Требнику» не лише містилися молитви і детальний виклад обрядів, але й роз’яснювалося їхнє літургічне і канонічне значення, надавалися догма- тичні, обрядові та казуїстичні настанови для священника. Видання мало на меті впорядкувати організацію церковних служб, захистити церковну обрядність від хиб та помилок. 7. Требник Петра Могили
- 20. 8. Богогласник «Богогласник» сьогодніє бібліографічною рідкістю. Збірка українських, білоруських, польських, латинських релігійних пісень, духовних кантів і псалмів. Переважна більшість текстів анонімна. Вперше збірник надруковано греко- католицькими редакторами в друкарні Почаївського монастиря у 1790 році. Відображені в творах і реальні історичні події, як-от напад турків на Почаївський монастир в 1675 році. І, як стверджував Іван Франко, саме з почаївського Богогласника поширились численні християнські колядки, новорічні та Йорданські пісні, великодні, троїцькі, богородичні, похоронні пісні.
- 21. «Буквар» надрукований ІвановФедоровим у 1574 році. Він складався з двох частин: азбуки і матеріалу для читання і заучування напам’ять молитв, Символу віри, уривків з Притч Соломона й апостольських послань, підібраних як поради для батьків, учителів і учнів. Цей посібник — не звичайний буквар. У ньому вміщено важливі елементи для засвоєння особли- востей граматики церковно- слов’янської мови у східно- слов’янській редакції. На першій сторінці «Букваря» подано тодішню азбуку. Послі- довність розташування літер у ній відбивала усталену традицію, особливо щодо місця суто кириличних букв 9. Буквар
- 23. Шлях розвитку нашоїмови – це тернистий шлях боротьби. Дуже багато жорстоких заборон пережила наша мова, але мужньо витримала всі знущання та заборони. Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави.
- 24. • 1720 рік– російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою. • 1769 рік – видано розпорядження Російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг. • 1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях. • 1862 рік – закрито безкоштовні українські недільні школи, які організовували діячі української культури. • 1884 рік – закрито всі українські театри. • 1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
- 25. • 1914 рік– російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу. • 1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове використання російської мови, чим підтинає коріння мові українській. • 1983 рік – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів на 2 групи: російські та українські. Це призвело до того, що багато українців стали ігнорувати рідну мову. • 1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську було відсунуто на третій план.
- 27.