6 грудня в нашій державі відзначається День Збройних Сил України. Він установлений 1993 року постановою ВРУ. Дату обрали не випадково: саме цього дня 1991 року був ухвалений Закон «Про Збройні сили України». З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «ЗСУ: історії Героїв».

2. Хто вони – Герої нашої з вами сучасності?
Війна розділила нашу історію на «до» і «після». Тепер ми точно знаємо – кожне
покоління українців має своїх героїв. Є справжні герої і серед наших сучасників.
Зухвала, неочікувана агресія російської федерації вирвала їх з мирного життя і всі
вони – цивільні, військові, пекарі, різноробочі, артилеристи, медики, студенти і
ветерани – якось разом, в одну мить, перетворилися на воїнів, на захисників, які
зброєю і власним серцем прикривають від підступної навали всю країну і весь
народ.
Ми повинні гідно вшанувати героїв, які загинули в російсько-українській війні,
щоб майбутні покоління українців ніколи не забули про те, якою ціною
здобувалась воля і незалежність України. Дуже добре, що вшанування пам’яті
героїв реалізовано в друкованих виданнях. Багато можна писати в інтернеті, але
коли подія чи подвиг зафіксовано в книзі, то і через сто років знайдеться той, хто
відкриє ту книгу, прочитає про героя і помолиться за нього. Видання стануть
своєрідним Меморіалом пам’яті людей, які загинули на війні.

3. Розуменко, В. Нескорені. Інтерв’ю із Героями АТО. Кн. 1 / В. Розуменко. –
Київ : Просвіта, 2016. – 368 с.
Кожна епоха має своє покликання та своїх героїв. Маємо
їх і ми, українці. Про Героїв-сучасників неоголошеної війни
з російським агресором та його посіпаками розповідається
в цій книжці, яка складається з інтерв'ю журналістки
Валентини Розуменко із тими українськими чоловіками та
юнаками, які пройшли крізь пекло Іловайська,
Дебальцевого, Донецького аеропорту та інших «гарячих»
точок.
Розповіді Героїв – це реальні історії патріотів, високі
зразки мужності, сили духу, самопожертви та героїзму усіх
тих, хто віддав своє здоров'я за свободу й незалежність
нашої країни. Зазнавши важких поранень, утративши ноги,
руки, вони не піддалися вироку долі, а доклали
надлюдських зусиль, щоб повернутися до повноцінного
життя...
.

4. Розуменко, В. Нескорені. Кн. 2 / В. Розуменко. – Київ : Гамазин, 2019. – 648 с.
Друга книжка «Нескорені» продовжує серію
документальних свідчень про жорстокі реалії і трагічні
наслідки російської агресії, що спричинила кровопролитну
війну, приклади жертовності й героїзму захисників
України, які пройшли крізь пекельне горнило
Дебальцевого, Іловайська, Донецького аеропорту,
Степанівки, Світлодарської дуги та інших «гарячих» точок.
Тож це долі воїнів ЗСУ і добровольців, волонтерів і
медиків, батьків, що чекали звісток з фронту, і дружин
важкопоранених бійців, котрі стали для них справжніми
берегинями.
Відтворюючи реальні факти і події війни очима
учасників бойових дій і очевидців – саме тих людей, які
стали прикладом для наслідування, взірцями мужності,
стійкості, сили духу, самопожертви та героїзму, це видання
допоможе зберегти те, що всім нам необхідно знати і
ніколи не забувати.
.

5. Харченко, Г. Щоденник артилериста / Г. Харченко . – Харків : Фоліо, 2019. –
284 с.
Геннадій Харченко – історик, перекладач і економіст за
освітою, мешканець Запоріжжя. Навесні 2014 року Геннадій
добровільно прийшов до військкомату, а влітку став командиром
гармати у третій гаубичній батареї 55-ї окремої артилерійської
бригади. Найважливіші події періоду активної участі артбригади
в АТО відтворені в книзі.
У створенні книги авторові допомагали бійці 55-ї окремої
артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги».
Книга оповідає про людей, котрі вирішили взяти в руки зброю,
щоб відстояти свою честь і своє право жити вільно на своїй
землі. А також про тих, хто брав найактивнішу участь і надавав
допомогу в становленні і розвитку підрозділів Запорізької
бригади.
«Щоденник артилериста» розповідає про війну без пафосу,
надриву і високих нот. Автор майже не вживає слово «герой», не
тому що таких поряд з ним не було. Просто війна – важка робота.

6. Небесна сотня / упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко. – Харків : Фоліо, 2015. –
206 с.
Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції
гідності, які віддали найцінніше – своє життя – заради того,
аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати
свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій
країні.
Герої цієї книги – звичайні люди з різних куточків нашої
держави. Вони дуже різні – заробітчани, науковці, підприємці,
вчителі… Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він
об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла».
Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про
величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди
залишилася в серцях українців. Вона – німе нагадування всім
нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для
своєї країни стати справжньою європейською державою.

7. Родін, І. Батальон «Донбас». Записки добровольця / І. Родін . – Харків : Фоліо,
2020. – 188 с.
Ігор Родін – воєнний історик і публіцист із Києва.
Вивчав період Першої світової та громадянської воєн,
захоплювався російськими полководцями, ідеями Білого
руху. Але 2014 року, у віці 53 років, пішов захищати
Україну від «русского мира».
На фронт ішов добровольцем у складі батальйону
«Донбас». При виході з Іловайська потрапив у полон до
російських військових. Був звільнений під час обміну
полоненими. До війни на Донбасі Ігор Родін написав дві
книги і сорок вісім статей з російської воєнної історії.
Тепер пише історію своєї країни. Першим результатом є
ця книга.

8. Добробати : історія подвигу батальйонів, що врятували країну / К. Гладка [та
ін.]. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Харків : Фоліо, 2018. – 325 с.
Чи вистояла б Україна без мужності добровольчих
батальйонів? У чому сутність руху добробатів – і де його
витоки? Якою була роль добровольців під час найважливіших
етапів битви України проти гібридного агресора? І що чекає на
добробати в майбутньому? На ці питання вирішила відповісти
група експертів і журналістів. Проєкт «Добробати» – це
хроніка історії руху і водночас роздуми над його природою.
Створення добробатів, їхній бойовий шлях і сучасний стан –
усе це безпосередньо з уст учасників подій, політиків,
військових, громадських діячів та волонтерів.

9. Котлярчук, А. Добровольці. Доба героїв = The Volunteers. The Age of Heroes /
артпроєкт . – Київ : Мистецтво, 2019. – 320 с.
Фотопроєкт історії війни Андрія Котлярчука присвячено
добровольцям, ветеранам АТО. Проєкт довжиною у п`ять років:
2014–2018. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах.
У виданні репродуковано невипадкові світлини, відзняті на
чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний
кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні
вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після бою.
Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань,
спогадів, спостережень учасників подій.
Фотопроєкт не випадковий, продуманий автором із самого
початку. У виданні репродуковано великий масив світлин, через
які ми бачимо, як поступово відроджувалася могутність
української армії. Зйомки зроблені у єдиному художньому
ключі, портрети бійців дивляться на глядача неначе з батальних
полотен минулих часів. У цих обличчях ми фіксуємо мужність
та рішучість до перемоги.
«

10. Згурська, М. Володимир Тітарчук та інші герої оборони Донецького
аеропорту / М. Згурська . – Харків : Фоліо, 2021. – 126 с.
Володимир Тітарчук – капітан ЗСУ, танкіст 1-ї окремої
танкової бригади. Учасник російсько-української війни,
«кіборг», загинув у боях за Донецький аеропорт 17 жовтня
2014 року.
Донецький аеропорт – це скеля і незборимий форпост
українців. І всі його оборонці, без сумніву, герої. ДАП
перестав діяти 26 травня 2014-го, коли терористи «брали»
новий термінал. Українці відбили атаку. Наші вояки тримали
оборону до вересня, але після Мінських угод атаки бойовиків
відновилися і посилилися. Бої стали майже щоденними. За цю
незламність ворог прозвав оборонців ДАП «кіборгами». 244
доби боїв: від травневих набігів сепаратистів, від жертв
вересня 2014-го й до останніх зойків і відлунь моторошного
січневого АДу. Загиблі, але нескорені.

11. Бура, Д. Віталій Марків / Д. Бура . – Харків : Фоліо, 2021. – 153 с.
2014 рік. Війна з росіянами та підбурюваними ними
жителями Донбасу стала страшною реальністю. Саме тоді
найкращі та найвідданіші сини України, добровольці з
Майдану рушили захищати Україну від ворога. Тоді ніхто не
міг подумати, що ця війна затягнеться на роки.
Віталій Марків – один із тих добровольців. Він залишив
спокійне життя в Італії і повернувся додому, боронити країну.
Та з 2017 року став заручником й учасником іншого фронту –
війни за честь держави України.
Довгі три роки український військовослужбовець перебував
за ґратами в Італії, звинувачений у нібито причетності до
загибелі італійського фотокореспондента. У листопаді 2020
року, після вивчення додаткових матеріалів, наданих захистом,
суд присяжних повністю виправдав Віталія. 3 листопада
Марків залишив в’язницю суворого режиму і повернувся в
Україну.

12. Патрік. Герої сучасності = The Heroes of Modernity / Патрік. – Вінниця :
Твори, 2021. – 184 с.
Хто він – герой нашої з вами сучасності? Вік,
стать, освіта... решта анкетних даних наче і не
особливо цікаві. Хочеться почути щось про нього
самого, побачити світ його очима, щоб зрозуміти, а
чим же він відрізняється від загалу... від не героїв.
Патрік пішов на війну, щоб познайомитися з
героями, а в результаті став одним із них:
звичайних, непомітних у мирному місті й
незамінних на лінії вогню. Так з’явилася ця книжка.
Про війну, про людей війни. Написана для них, для
нас із вами, ну і трішки для самого автора.

13. Вербич, Д. Точка неповернення / Д. Вербич. – Київ : Наш формат, 2020. – 192 с.
Ця історія про сучасних українських лицарів з різним
способом життя: вегетаріанця, який торгував соляркою в Нігерії,
тренера з фрі-файту, мандрівника й багатьох інших. Проте в одну
мить для них настала точка неповернення – точка, після якої
життя вже не може бути таким, як до того. Почалася війна.
У цій книжці боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич
розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли
вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України.
Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті:
сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те,
як перші добровольці їхали на фронт часом лише з ножами. Про
те, як приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя.
І те, як страшно, коли події розгортаються наче в комп’ютерній
грі, проте зберегтися й вийти ти вже не можеш.

14. Книга пам’яті 2014–2020... / Донец. обл. держ. адмін., Упр. інформ. діяльності
та комунікацій з громадськістю . – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2020. – 164 с.
«Ворог обстріляв позиції наших захисників». Ці слова у
зведеннях з фронту починають кожен наш ранок ось уже
сьомий рік поспіль. «Є загиблі». Сухо і коротко.
Але загиблі – це не цифри. Це люди, це обличчя, це
історії. Кожен має свою неповторну історію, кожен має
свою незрівнянну мотивацію піти на захист країни. І
кожен має право, щоб його історію почули.
До книги увійшли історії 130 захисників, які загинули у
боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну
цілісність України.
Книга вийшла накладом у 500 примірників та видана
коштом Донецької облдержадміністрації.

15. Герої тихо живуть серед нас,
Вони не кричать про свої перемоги!
Герої тихо вмирають за нас
І не благають підмоги.
Герої тихо живуть серед нас.
Не забуваймо ж їх мужність крізь час…
Підготувала Людмила Циба, бібліотекар І категорії