До 90-ї річниці від дня смерті Владислава Городецького, українського та польського архітектора, підприємця, мецената відділ мистецтв (вул. Соборна, 70, ІІІ поверх) пропонує віртуальну книжкову виставку «Легенда одного життя». У цій неординарній людині органічно поєднувалися тонке відчуття краси, буйна фантазія художника і невичерпна енергія будівничого. «Київський Гауді» – так називають Городецького, вважають одним з найцікавіших архітекторів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Він постійно шукав щось нове, не боявся експериментувати і не зупинявся перед, здавалося б, нездійсненним. Своїми геніальними творіннями він увійшов до історії світової архітектури.

1. Вінницька обласна універсальна наукова
бібліотека ім. К. А. Тімірязєва
Відділ мистецтв
Легенда одного життя
(до 90-ї річниці від дня смерті Владислава
Городецького, українського та польського
архітектора, підприємця, мецената )
2020

2. Лешко Дезидерій Владислав
Городецький (23 травня 1863, с. Шолудьки
(нині Немирівський район на Вінниччині)
– 3 січня 1930, Тегеран, Іран) – український
та польський архітектор, підприємець,
меценат, поляк за походженням. Його
називали «київським Гауді з Вінниччини».
Владислав Городецький – непересічна,
різнобічна особистість. Багатий архітектор,
він міг дозволити собі придбати один з
перших легкових автомобілів, піднятися в
небо з першими авіаторами і вразити цим
натовп, міг прогулюватися по місту з
мавпочкою, що буквально шокувало всіх
перехожих. Саме таким епатажним,
екстремальним і дивакуватим запам'ятався
будівничий. Городецький був одним із тих,
хто змінював міста, спорудивши понад 30
архітектурних шедеврів: Миколаївський
Собор, Будинок з химерами, Міський
музей старожитностей і мистецтв,
Караїмську кенасу тощо.

3. Деніс, М.
Городецький. Оповитий славою,
таємницями…, домислами та пересудами. У
2 кн. Кн. 1. / М. Деніс. – Вінниця : Вид.
Корзун Д. Ю., 2013. – 276 с.
Багато таємничого, легендарного, незнаного
довкола особи архітектора Владислава
Городецького полишається ще й до сьогодні. В
першу чергу – його особисте життя та його
творіння. Доволі утаємниченим є й
походження Городецького, тобто те, ким він
був, чийого роду-племені? Книга розповідає
про епатажне життя та непересічні споруди
всесвітньо відомого архітектора, які були
овіяні не тільки славою, але й легендами.

4. Деніс, М.
Городецький. В краю дитинства. У 2 кн.
Кн. 2. / М. Деніс. – Вінниця : Вид.
Корзун Д. Ю., 2013. – 268 с.
Чийого роду-племені архітектор? У книзі
відображено маловідомі події та факти із
життя Городецького які пов’язані із
походженням архітектора, дитячими
роками, а також мало кому відомою його
малою батьківщиною.
Книга написана в манері історико-
документального нарису із вкрапленням
літературно-художнього слова.

5. Малаков, Д.
Городецький. Виклик будівничого / Д.
Малаков. – Київ : Грані-Т, 2008. – 176
с.
Існують будівлі, оповиті легендами й
таємницями, загадками, які часом
залишаються нерозгаданими. Є будинки
з деякими містичними фактами, що
викликають інтерес до їхньої долі,
історії.
Архітектурний геній кінця ХІХ - поч.
ХХ ст. Владислав Городецький все
життя протистояв прагматичному
підходу до зміни архітектурного образу
Києва за допомогою різних стилів та
епох у архітектурі.
Книга отримала диплом І ступеня
Національного конкурсу «Краща книга
України» у номінації «Арт-книжка» на
ІV Київській Міжнародній виставці-
ярмарку у 2008 р.

6. Ільченко, О.
Місто з химерами / О. Ільченко. –
Київ : Грані-Т, 2009. – 160 с.
Звідки виникли ці «химери» і що саме
підштовхнуло автора до створення
скульптур у вигляді русалок або кумедних
жабенят, водостоків-змій та інших
містичних тварин? Можливо, вони є
даниною пам’яті загиблої доньки, чи
витвором бурхливої фантазії автора –
ніхто не скаже напевно, адже точної
відповіді немає.
Легенд і версій з цього приводу – безліч.
Художній твір, який написаний на основі
унікальних архівних матеріалів,
відтворює події першої третини минулого
століття.
Книга увійшла до 5 фіналістів конкурсу
«Книга року Бі-бі-сі – 2009».

7. Ільченко, О.
Місто з химерами : роман / О. Ільченко. –
Київ : Комора, 2019. – 264 с. : іл
«Місто з химерами» дозволяє
повернутись у часі і зануритись у життя
Києва початку ХХ ст.: зазирнути за
лаштунки театру Соловцова, зустріти
Ларису Косач в Музеї старожитностей,
випити гарячого шоколаду в кафе
«Семадені», поспостерігати за
будівництвом Миколаївського костелу і
навіть політати аеропланом.
Читачі й читачки дізнаються про
загадки життя відомого будівничого
Владислава Городецького і разом з
героями роману отримають можливість
розкрити головну таємницю Києва. Що
означає «зловісний трикутник»? Чому
його було створено? Що знаходиться в
центрі цього трикутника? Чому
небезпека чатує над старим містом і чи
справді вона вже в минулому?

8. Малаков, Д.
Тринадцять київських зустрічей із
Городецьким / Д. Малаков. – Київ : Грані-Т,
2011. – 64 с.
Архітектурна спадщина В. Городецького -
яскраве творче явище в історії архітектури
України, за яким стоїть непересічна
особистість. Велич споруд талановитого
зодчого в Києві не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь киян.
Путівник знайомить із творчим доробком
архітектора Владислава Городецького, що
він залишив на зламі ХІХ-ХХ ст. у спадок
прийдешнім поколінням.

9. Малаков, Д. В.
Архітектор Городецький. Архівні
розвідки / Д. Малаков. – Вид. 2-е,
випр. і доп. – Київ : Кий, 2013. – 464
с.
У книзі розповідається про життєвий і
творчий шлях видатного зодчого, автора
багатьох відомих споруд, якого знають і
пам’ятають не лише в місті Києві, в
Україні, а й Польщі, Ірані.
Перевидана книга доповнена новим
інформаційним та ілюстративним
матеріалом, зокрема, у ній з’явився
новий розділ «Майстер книги і
малюнка», який розкриває талант
Городецького як художника.
Книга є найбільш повною і науково
обґрунтованою розповіддю про життя і
творчість видатного зодчого.

10. Рибаков, М. О.
Вулиця архітектора Городецького : іст.-
краєзн. нариси / М. О. Рибаков. – Київ :
Фенікс, 2007. – 224 с. : іл. – Бібліогр.: с.
217–224.
Ця книга присвячена історії однієї
вулиці – Миколаївської, а з 1995 р. – ім.
архітектора В. В. Городецького.
Вулиця Миколаївська у 1919 р. була
перейменована на вулицю Карла Маркса і
ця назва існувала до 1995 р. В. В.
Городецький, на відміну від К. Маркса,
кілька років жив на Миколаївській, № 3 і
брав участь у проектуванні деяких споруд
при забудові цієї вулиці та багатьох
споруд, що розташовані поруч з нею.
Миколаївська, яку ще називали
«Київським Парижем», завдяки її
красотам і престижу, перетворилася в
один із торговельно-фінансових центрів
міста.
Велику роль вулиця відігравала в
культурно-мистецькому житті міста до
1941 р. Простежено виникнення і
діяльність таких мистецьких центрів, як
театр М. М. Соловцова, цирк П. С.
Крутікова, театральний комплекс М. П.

11. Клейменова, О.
Буття з химерами : 4 червня виповнилося
150 років від дня народження Владислава
Городецького (1863–1930) / О. Клейменова
// Віче. – 2013. – № 11. – С. 64.

12. Куцевич, В. В.
Славетний київський зодчий (до 150-річчя
від дня народження В. Городецького) / В. В.
Куцевич // Будівництво України. – 2014. – №
1. – С. 39–42.

13. Соколова, Л.
Владислав Городецький. Професор
архітектури / Л. Соколова // Зрослись
душею, сплелись корінням. – 2008. – С.
82–92.

14. Архітектурна спадщина
Городецького Національний художній
музей
Будинок Музею – одна з найкращих,
спеціально зведених для музею споруд
свого часу.
Будівля музею чотириповерхова, цегляна,
у плані прямокутна. Оскільки будинок
оточує глибокий рів, з головного фасаду
він сприймається як двоповерховий.
Обабіч широких гранітних сходів
встановлено дві великі скульптури левів.
Фасад виконаний у стилі неокласицизму.
Відвідувачів одразу зустрічають шість
колон. На фронтоні будівлі відвідувачі
бачать бога-покровителя мистецтва Феб-
Аполлон. На самому будинку розмістилися
фігури грифонів (крилаті леви).
Територія музею обнесена
класицистичною огорожею і рустованою
підпірною стіною з мальовничими
арковими нішами уздовж музейного
провулка.

15. Костел святого Миколая
Бездоганна пропорційність і
врівноваженість усіх мас, довершеність
і ясність композиційного задуму
поєднуються з таким само бездоганним
виконанням кожної деталі, починаючи
від скульптурних зображень святих на
фасаді і закінчуючи латунними
дверними ручками, завісами та
засувками. Впадають в око і сірі ящірки,
що ховаються у шпаринах
архітектурних форм – то вже дійсно
задум В. Городецького і вправна рука Е.
Сала.

16. Кенаса в Києві
Кенаса - це молитовний будинок
караїмів, як його ще називають
караїмська синагога. Але самі
караїми його називають «кенаса» чи
«бет гаккенесет», що означає
будинок зборів. За плануванням та
обстановкою кенаси близькі до
синагог іудеїв-равіністів. Усі
караїмські кенаси мають орієнтацію
з півночі на південь.
Будівля кенаси невелика, одразу
вражає монументальний портал
фасаду, стіни оздоблені імітацією
різьблення на камені та ліпленням у
вигляді арабесок. У найближчому
майбутньому кенасу планують
реставрувати, тому що в Києві
немає вже більше караїмської
спільноти.

17. Будинок з химерами
Він лякає і водночас приваблює. Він
зберігає таємниці і породжує багато
чуток навколо себе. Столичний
Будинок з химерами - легенда, що
досі не розгадана.
Будинок спроектований у формі
кубу. На стінах будинку знаходяться
бетонні голови носорогів, жирафів,
левів, крокодилів, антилоп та інших
африканських тварин. Бетонні хоботи
слонів, що звисають над тротуарами,
використовувалися в якості
водостічних труб. На даху
розташувалися величезні жаби,
морські чудовиська і нереїди з
ланцюгами замість волосся. На даху
використовується високий парапет,
що дозволяє практично повністю
приховати покрівлю.

18. Будинок зі шпилем або
(Блакитний палац у Черкасах)
Незаперечною візитівкою Черкас є
блакитний казковий палац, зведений на
початку ХХ ст.
Будівля, архітектура якої виконана з
використанням неоготики у романтичному
стилі. Будинок – двоповерховий. Химерні
башти, арки, гострі шпилі, манірні балкони –
саме через це його і називають палацом.
Будинок зведений з використанням неоготики
у романтичному стилі. маленькі. Фасад має
багатий декор. Химерні башточки, арки,
гострі шпилі, манірні балкони – все це
створює відповідний настрій.
Колони і пілястри стін переходять у казкові
мінарети. Вікна виконані вузькими прорізами,
прямокутними на першому і арочними на
другому поверсі. Чудово виконані фронтони
навіть над другорядним входом. Дивує також
виносні балкони з ажурним обрамленням.
Центральний вхід закінчується спрямованою
в небо вежа, яку неначе намисто навколо
обрамляють

19. Для більш детального ознайомлення з книгами по даній
темі запрошуємо вас відвідати відділ мистецтв за
адресою:
вул. Соборна, 70, III поверх;
Телефон: (0432)592055
Дякуємо за увагу!
Віртуальну виставку підготувала
бібліотекар I категорії відділу мистецтв
Наталія Стойко