Віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї вулиці» для користувачів середнього шкільного віку. Випуск 16

1. (віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку)
Випуск 16

2. Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь
великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом’янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район

3. *Старий Київ (Старе місто, Верхнє місто) – історична місцевість у центрі Києва, найдавніша частина Києва. Орієнтовні
межі — Андріївська церква, Володимирська гірка, майдан Незалежності, Золоті ворота, Львівська площа. Включає
літописні місто Ярослава, місто Володимира. Найцентральніша зона пролягає від Золотих Воріт по вул. Олеся Гончара до
площі Перемоги.
Шевченківський район
Місцевість: Старий Київ*.
Пролягає від Стрілецької до Великої
Житомирської вулиці.
Названа на честь Стрітенської церкви.
Колишні назви: вулиця Поліни Осипенко
Протяжність: 330 м
Умовні позначки: – читай у Інтернеті
Вулиця Стрітенська

4. Вулиця Стрітенська на карті міста
Шевченківський район

5. Небагато історичних пам’яток збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви
вулиць нагадують нам про давнину.
Вулиця Стрітенська розташована на території Верхнього міста. Прокладена
прямолінійно в сучасних межах від Стрілецької до Великої Житомирської. Під нинішньою
назвою згадується з 1784 року. Її назва пов’язана зі Стрітенською церквою, що стояла на розі
вулиць Стрітенської та Великої Житомирської, виходячи на Львівську площу.
Вулиця Стрітенська Шевченківський район
Стрітенська церква
Фото. Початок ХХ ст.

6. Шевченківський район
Перші згадки про храм сягають часів Київської Русі. У 1037 році Великий князь
Київський Ярослав Мудрий, збільшуючи територію міста, огородив нові межі Києва
оборонним валом (Ярославів Вал) і побудував західні міські ворота, які з часом
отримали назву Львівська брама. Саме тоді і була побудована перша дерев’яна
Стрітенська церква.
Стрітенська церква

7. Шевченківський районСтрітенська церква
Архітектор: Володимир Ніколаєв. Церква
вважалася найпершим і найкращим
творінням архітектора в Києві.
Стиль: Неовізантійський
Дата будівництва: 1853-1861 рр.
Відкриття: 21 жовтня 1861 р.
Зруйновано: 1936 р.
Згодом на пожертви баронеси Марії Штейнгель була збудована кам’яна церква,
закладка якої відбулася 20 жовтня 1853 року. Розпис храму здійснив відомий
український художник Іван Сошенко, побратим Т. Шевченка. Існує легенда, що Тарас
Григорович, відвідуючи свого приятеля у липні 1859 року, не утримався від нагоди взяти
участь у розписі храму.
Дякуючи меценатам, церква мала сім недільних шкіл і благодійну їдальню для
бідних. Саме при Стрітенській церкві утворилося перше жіноче товариство «Червоного
Хреста» у Києві.
За переказами в храмі знаходилася чудотворна ікона «Всіх скорботних Радощі».

8. Шевченківський районСтрітенська церква
У 2005 році прийнято рішення
про відновлення Стрітенського храму.
Нині на місці храму розміщена
невеличка капличка перед сучасною
будівлею Торговельно-промислової
палати України.
Проект відбудови церкви
Ескізний проект відбудови церкви
(архітектор Янош Віг) з використанням форм
за кресленнями архітектора В. Ніколаєва.

9. Вулиця Стрітенська Шевченківський район
Відповідно до правил забудови Києва у 1861 році Стрітенську віднесено до
вулиць 2-го розряду, тобто на ній дозволялося споруджувати кам’яні будинки по
лінії вулиці та дерев’яні на цегляних поверхах у подвір’ях.
Фото. 1873 р.
Джерело: retroua.com

10. Вулиця Стрітенська Шевченківський район
У 1913-1914 роках були затверджені нові будівельні правила, за якими Стрітенську
віднесено до 1-го розряду. Вулиці й площі першого розряду належало забудовувати
тільки кам’яницями, критими залізом та іншими вогнетривкими матеріалами, з
капітальними сходами, висотою не менше двох поверхів.
Фото. 1910 р.
Джерело: retroua.com

11. Вулиця Стрітенська Шевченківський район
Більша частина забудови вулиці XIX-початку ХХ сторіччя втрачена. З 1939 року
називалася на честь радянської льотчиці, Героя Радянського Союзу – вулиця Поліни
Осипенко. Історичну назву вулиці відновлено 1990 року.
У будинках, що не збереглися, проживали: археолог, громадський діяч Олександр
Ертель (№6); професор богослов'я Маркелін Олесницький (№7); історик Володимир
Ляскоронський (№8); доктор мінералогії Петро Армашевський, художник, поет Юхим
Михайлів (№10); лікар, вчений, громадський діяч, двоюрідний брат М. Грушевського
Олександр Черняхівський (№12) тощо.
П. Я. Армашевський
Ю. С. Михайлів
О. Г. Черняхівський

12. №15
Шевченківський район
Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність. Пам’ятки архітектури
Вулиця Стрітенська
№ 8
№ 2/8 – Будинок Свято-Володимирського братства ревнителів православ’я, 1900-
1902, цегляний стиль – еклектика, архітектор Є. Єрмаков;
№ 3/15 – житловий будинок, 1912-1915, модерн, архітектор П. Голландський;
№ 4/13 – житловий будинок, 1890-ті рр., історизм, архітектор М. Казанський;
№ 15 – житловий будинок, бл. 1900-тих рр., еклектика.
Павло Іванович
Голландський
№2/8
Євген Федорович
Єрмаков
№4/13

13. Будинок – характерний зразок рядової забудови Києва початку XX століття.
Чотириповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, двосекційний: наріжна секція
триповерхова на цокольному напівповерсі; прибудована секція на вул. Стрілецькій –
чотириповерхова з проїздом у двір. Оформлений еклектично з домінуванням рис
неоренесансу.
У будинку діяла двокласна парафіяльна школа, в якій у 1890 році навчалося
54 учні з найбідніших родин Києва. Тут також містилася єпархіальна братська
бібліотека, діяла безкоштовна народна читальня. З 1920-х років будинок
використовується як житловий.
Вулиця Стрітенська, 2/8 Шевченківський район

14. П’ятиповерховий з напівпідвалом, цегляний, у плані Г-подібний,
двосекційний прибутковий будинок. Акцентний наріжний архітектурний
об’єм – цікавий зразок поєднання модерністських та неокласицистичних
тенденцій. Споруджений у два етапи: 1912-1913 роках за участю цивільного
інженера Павла Голландського зведено наріжний об’єм, 1914-1915 роках –
будівля з боку вул. Стрітенської. Планування обох секцій тотожне.
У 1915 році у будинку проживав письменник Ісак Бабель, який
навчався тоді в Київському комерційному інституті.
Вулиця Стрітенська, 3/15 Шевченківський район

15. Шевченківський район
Вулиця Стрітенська, 4/13
Двосекційний чотириповерховий на цокольному напівповерсі,
цегляний будинок, вирішений у формах історизму.
Згідно з планом садиби 1898 року на ділянці розміщувалися два
двоповерхові будинки, зведені за проектом архітектора Миколи
Казанського у 1892-1893 та 1895-1896 роках. Об’єм-вставку зроблено
після 1911 року, ймовірно одночасно з їх надбудовою. У 1970-х роках під
час капітального ремонту над всією спорудою зведено ще один поверх.
У цокольному поверсі будинку розташована Бібліотека Ошера
Шварцмана. Бібліотека заснована у 1972 році, з 1989року носить ім'я
відомого єврейського поета.
У 1905-1907 роках у будинку проживав історик, професор
церковного права Федір Іванович Міщенко.
Ошер Шварцман
Федір Іванович
Міщенко

16. Вулиця Стрітенська, 15 Шевченківський район
Пам’ятка архітектури початку ХХ століття. У 1906-1910
роках у будинку мешкала авторка історичних романів Ольга
Форш. Саме у Києві вона почала займатися літературною
діяльністю та опублікувала своє перше оповідання
«Черешня».
Тут же до 1941 року проживала сім’я українського
мистецтвознавця, публіциста, педагога, представника
«Розстріляного Відродження» Євгена Кузьміна. У 1913 році
він видавав щомісячний журнал для молоді «Рыцарь», в
якому було опублікуване одне з перших оповідань
письменника Костянтина Паустовського. Про свої відвідини
квартири Є. Кузьміна письменник розповів у книжці «Далекі
роки».

17. Вулиця Стрітенська, 10 Шевченківський район
У 1996 році по вулиці Стрітенській, 10 було знайдено рештки укріпленого
поселення трипільців третього тисячоліття до нашої ери.
Вулиця Стрітенська, 11
Прибутковий чотириповерховий будинок з червоної
цегли приблизно 1910-х років. Будівля цікава парадним
входом, оформленим псевдоколонами та дерев’яними
дверима.
В будинку розміщується спеціалізована дитячо-
юнацька школа олімпійського резерву №20.

18. Вулиця Стрітенська, 17 Шевченківський район
Будинок академіків, збудований у 1988 році, хоч і не пам'ятник архітектури, але
славиться своїми мешканцями. Тут проживали відомі вчені: хімік-органік Федір Бабичев,
генетик Сергій Гершензон, фізик-теоретик Олександр Давидов, вчений у галузі
металургії та ливарного виробництва Віктор Єфімов, хімік-органік Леонід Марковський,
мікробіолог і вірусолог Валерій Смирнов тощо.

19. Цікаво, що…
…робота Костянтина Скритуцького стоїть тут багато років і вже має свою міську
легенду. Згідно з нею скульптор спочатку встановив на місці засохлої липи пам’ятник
сірнику. Однак через кілька днів на ньому з’явилася записка. Місцеві мешканці просили
автора замість бездушного сірника зробити скульптуру балерини – на честь танцівниці,
яка живе в сусідньому дворі.
Шевченківський район
Скульптура «Балерина»
перетин вулиць
Стрітенської та
Стрілецької
Вулиця Стрітенська

20. Цікаво, що…
…на перетині вулиць Стрітенської та Стрілецької встановлюють креативні скульптури, які
прибирають на зимовий період. Зроблені вони зі старої техніки і непотрібних
електродротів. Один із персонажів-роботів читає книгу, а неподалік завмерла «дівчина-
робот» із птахом в руках. Творчу атмосферу доповнюють малюнки на мольбертах та
дерев’яні меблі.
Шевченківський район
Незвичайний дворик
Вулиця Стрітенська

21. 1. Де пролягає вулиця Стрітенська?
2. З якого року згадується вулиця під нинішньою назвою?
3. Звідки походить назва вулиці?
4. Коли відновлено історичну назву зазначеної вулиці?
5. Хто з відомих людей проживав на Стрітенській?
6. Яка бібліотека розташована на згаданій вулиці?
7. Назвіть скульптуру, встановлену на розі Стрітенської та Стрілецької вулиць, та її
автора?
8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району
міста Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)
Фото: Т. Подолян

22. 1. Де пролягає вулиця Стрітенська? (від Стрілецької вулиці до Великої
Житомирської)
2. З якого року згадується вулиця під нинішньою назвою? (з 1784 року)
3. Звідки походить назва вулиці? (від Стрітенської церкви)
4. Коли відновлено історичну назву зазначеної вулиці? (1990 року)
5. Хто з відомих людей проживав на Стрітенській? (О. Форш, І. Бабель, Ф. Міщенко,
Є. Кузьмін, Ф. Бабичев, О. Давидов тощо)
6. Яка бібліотека розташована на згаданій вулиці? (Бібліотека імені Ошера
Шварцмана)
7. Назвіть дерев’яну скульптуру та її автора, що встановлена на розі Стрілецької та
Стрітенської вулиць? («Балерина», Костянтин Скретуцький)
8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району
міста Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)

23. Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип.
В. С. Боядін. — Київ : [б. в.], [2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Стрітенська вулиця // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом /
відп. ред. Ю. О. Храмов. — Київ, 2006. — С. 161.
Дізнайся більше:
Пам’ятки історії та культури України [Електронний ресурс] : каталог-
довідник. Зошит 2 : Каталог-довідник пам’яток історії та культури України:
м. Київ / В. О. Горбик [та ін.] — Київ, 2007. — С. 127-129. — Режим доступу:
http://history.org.ua/LiberUA/kiev_katalog/kiev_katalog.pdf.
Стрітенська [Електронний ресурс] // Интересный Киев. Звід пам’яток
історії та культури : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://pamyatky.kiev.ua/streets/stritenska. — Назва з екрана.
Стрітенська вулиця (Київ) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна
енциклопедія : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Стрітенська_вулиця_(Київ). — Назва з екрана.
№3/15
Електронні ресурси

24. http://uk.wikipedia.org/
https://kiev-ukr.segodnya.ua/
http://www.pslava.info/
http://pamyatky.kiev.ua/
https://www.interesniy.kiev.ua/
http://mdch.kiev.ua/
http://oldkiev.ho.ua/
Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С.В. Кисельова, Л.Г. Кунах
Редактор: О.А. Кадькаленко
Київ, 2019
Шевченківський район