Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Трьохсвятительська

/віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї вулиці» для
користувачів середнього шкільного віку/
Випуск 5

Загальні відомості про район: один із центральних районів
столиці, названий на честь великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік.
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва).
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва.
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва).
Шевченківський район
Герб Шевченківськогорайону
.м Києва
Прапор Шевченківського району
.м Києва
Карта Шевченківського
району
.м Києва

Назви деяких київських вулиць нагадують нам про давнину.
Вулиця Трьохсвятительська Шевченківський район
Місцевість: Старий Київ.
Пролягає від Європейської
площі до Михайлівської площі.
Прилучаються вулиці Хрещатик і
Костьольна.
Старий Київ (Старе місто, також в історичних джерелах – Верхнє місто) – історична місцевість у центрі Києва.
Орієнтовні межі – Андріївська церква, Володимирська гірка, майдан Незалежності, Золоті ворота, Львівська площа. Головні
площі й вулиці – Софійська і Михайлівська площі, вулиці Володимирська, Велика Житомирська, Ярославів Вал. Включає у
себе літописні місто Ярослава, місто Володимира. Центральна зона пролягає від Золотих воріт по вул. Олеся Гончара до
площі Перемоги.
Протяжність: 500 м
Колишні назви:
•Трьохсвятительська;
•Театральна;
•Жертв Революції (1919-1955
рр.);
•Героїв Революції (1955-1992);
•Трьохсвятительська (з 1992 р.).
Вулиця Трьохсвятительська

Вулиця Трьохсвятительська відома з кінця XVII ст. як шлях, що вів
від церкви Трьох Святителів у бік Хрещатого яру, оминав яр, на місці якого в
другій чверті XIX ст. сформувалася Михайлівська площа, і проходив уздовж
Михайлівського Золотоверхого монастиря. Її назва походить від
церкви Трьох Святителів, що знаходилася на Михайлівській площі.
*Василівська (Трьохсвятительська) церква –
збудована на київському Ярославовому
«Великому дворі» князем Святославом
Всеволодовичем у 1183 році. Характерна
споруда київської архітектурної школи другої
половини XII ст. Реставрована близько 1640
року за сприяння Петра Могили.
Під час другої реставрації отримала
бароковий вигляд. У 1904 році біля церкви
було збудовано дзвіницю.
Знищена у 1935-1936 рр.
Дзвіниця Трьохсвятительської церкви.
Архітектор: В. Ніколаєв.
Знесено: 1929 р.

Джерело:
http://joanerges.livejournal.com/59
6564.html
Шевченківський районВулиця Трьохсвятительська
Трьохсвятительська церква
Знімальна група працює над фільмом про місто Київ.
Одна з останніх фотографій Трьохсвятительської церкви.

Дзвіниця Трьохсвятительської церкви
Кадр із «Кіножурналу». 1929 р.
Джерело: Пам’ятки України. – 1999. - № 1. – Додаток. -
С. 6.
Розбирання дзвіниці
1929 р.

Джерело:http://www.pslava.info/Kyiv
_CerkSvVasylja_106-1,151273.html
Василівська (Трьохсвятительська) церква під час руйнування
Фото. 1935 р.

Трьохсвятительська церква.
Акварель Ф. Солнцева
1843 р.

Спочатку вулиця Трьохсвятительська була вдвічі довшою: пролягала
до Подолу і включала до свого складу сучасний Боричів узвіз. У 1830-40-х
роках, унаслідок реконструкції Старого Києва, її напрямок було змінено в бік
Андріївського узвозу. На початку XIX століття мала назву «Театральна»,
оскільки вела від історичного центру міста до двоповерхового дерев’яного
Міського театру*, зведеного на Європейській площі. У 1919 році вулицю
перейменовано на вул. Жертв Революції, а у 1955 – Героїв Революції. До 1958
року складала єдине ціле з сучасною вул. Десятинною.
Історичну назву – Трьохсвятительська – вулиці повернуто в 1992 році.
*Перший Міський театр у Києві був зведений у 1804-1805 рр. за проектом архітектора А. І. Меленського і розібраний
1851 року. На місці театру у 1858 році побудовано готель «Європа», а у 1978-1982 рр. споруджено нову будівлю, в якій
зараз розташований Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

Сьогодні правий бік вулиці займають: садиба Українського дому,
Володимирська гірка, споруди колишніх готелів Михайлівського Золотоверхого
монастиря (№ 4) і власне садиба монастиря (№ 6). Непарний бік вулиці майже повністю
зберіг забудову кінця XIX – початку XX ст., окрім № 1.

Вулиця Трьохсвятительська на карті міста Шевченківський район

Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність.
Пам'ятки архітектури
•№№ 4, 4-а, 4-б та 4-в – комплекс Михайлівського монастирського готелю. Він будувався
у кілька етапів, з 1857 по 1907 роки. Будинок № 4 є найновішим із комплексу, він зведений
за проектом Євгена Єрмакова у 1906-1907 роках. Будинок № 4-в зведений у 1883 році
(архітектор Володимир Ніколаєв).
•№ 5 (1865) – особняк купця К. Ховалкіна.
•№ 7 (1913-1914) – прибутковий будинок, зведений на території садиби Олександрівського
костьолу.
•№ 11, 13 (початок XX ст.) – прибуткові будинки.
Михайлівський монастир
До Трьохсвятительської вулиці відносяться історичні споруди на території монастиря:
№ 6 (1854-1856) – Михайлівські (Братські) келії монастиря, зведені архітектором Київської
єпархії Павлом Спарро.
№ 6-А (1713) – Трапезна церква Іоанна Богослова Михайлівського монастиря.
№ 6-Б (кінець XIX-початок ХХ ст.) – Співацький флігель, пам'ятник архітектури.
№ 8 (1898-1902) – Варваринські келії монастиря.

Основною історико-архітектурною пам’яткою Трьохсвятительської
вулиці є ансамбль Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Архітектор: І. Г. Григорович-Барський
Засновник: онук Ярослава Мудрого –
київський князь Святополк II Ізяславич
Початок будівництва: 1108
Кінець будівництва: 1113
Зруйновано: 1934-1936
Відбудовано: 1999

Михайлівський Золотоверхий монастир
1888 р.

1918 р.

Джерело:
http://joanerges.livejournal.com/596
564.html
У 1934-1936 роках Михайлівський Золотоверхий монастир, дзвіниця та частина інших споруд монастиря були
знесені у зв'язку з проектом створення на цьому місці урядового центру.
Перед знищенням унікального ансамблю української архітектури була проведена дослідницька робота.
Фрески, мозаїки були перевезені до музеїв Москви, Ленінграду (Санкт-Петербургу), Новгорода та інших міст СРСР.
Мозаїчну композицію «Євхаристія» було перенесено до Софійського собору. Багато смальтового розпису потрапило до
Лаврського заповідника. В роки Другої світової війни деякі фрески були вивезені до Німеччини, звідки вони потрапили до
одного з найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв «Державний Ермітаж» у Санкт-Петербурзі.
Руйнування Михайлівського Золотоверхого монастиря

Руїни Михайлівського Золотоверхого монастиря після підриву 14 серпня 1937 року
Комплекс Михайлівського Золотоверхого монастиря

Місце, де стояв собор, залишалося незабудованим. До часів німецько-радянської війни
тут розміщувалось автотранспортне підприємство (АТП).
Осінь 1941 р.

Пам’ятна монета НБУ, присвячена відродженню Михайлівського Золотоверхого монастиря.

До Трьохсвятительської вулиці відносяться такі історичні споруди на території монастиря:
№ 6 – Михайлівські (Братські) келії монастиря, зведені у 1854-1856 роках архітектором Київської
єпархії Павлом Спарро.
№ 6-а – Трапезна церква Іоанна Богослова Михайлівського монастиря (1713 р., бароко).
№ 6-б – Співацький флігель, пам'ятник архітектури кін. XIX — поч. ХХ ст.
№ 8 – Варваринські келії монастиря (1898-1902 рр.).
Огорожа та стіна першого
ярусу дзвіниці

Краєвид з боку
Трьохсвятительської вулиці
Краєвид з боку
Трьохсвятительської вулиці

Співацький флігель
Співацький флігель
Келії Михайлівського
монастиря
Келії Михайлівського
монастиря

Трапезна з церквою Іоанна Богослова
Економічна брама, яка веде від вулиці до
Трапезної монастиря. В стіні біля брами
встановлено бюст археологу та мистецтвознавцю
М. О. Макаренку, якого було репресовано за його
зусилля врятувати Михайлівський Золотоверхий
монастир від руйнування в середині 1930-х років.

.Корпус келій
Господарські льохи
.Корпус келій
Господарські льохи

Поштовий блок України «Михайлівський Золотоверхий монастир. 900 років»

Михайлівський собор очима художників
Михайлівський монастир. Ранок
Художник: Христина Смелова
Михайлівський монастир.
Художник: Христина Смелова
Джерело: http://artbox.kiev.ua/
http://smelova-art.com/

Михайлівський собор. Осінь
Художник: Є. Єгоров Джерело: http://artbox.kiev.ua/

Михайлівський собор
Художник: Є. Єгоров Джерело: http://artbox.kiev.ua/

Джерело: http://kitvita.arts.in.ua/
Михайлівський собор в Києві
Художник: Віта Кит

Михайлівський Золотоверхий собор, схід
Художник: Семен Яровий Джерело: http://blog.i.ua/

Джерело: http://spokusa.com.ua/
Михайлівський собор. Київ
Художник: Григорій Мацибок

Шевченківський районВулиця Трьохсвятительська, 4
Садиба на вул. Трьохсвятительській, 4, яка включає номери 4, 4-а, 4-б, 4-в, раніше
належала Михайлівському Золотоверхому монастирю. Споруди, в яких нині містяться різні
установи, у дорадянський період використовувалися як готелі монастиря. Тогочасні путівники
повідомляли, що Михайлівський монастир має «странноприїмницькі покої» для прочан від 30
коп. на добу.
№ 4
№ 4-а

Перший двоповерховий цегляний корпус готелю зведено у 1857-1858 роках за проектом
архітектора П. Спарро. У 1883 році під прямим кутом до нього добудовано чотириповерхову споруду,
а 1907 року з боку парку – триповерховий корпус за його же проектом. Ще один триповерховий
корпус у глибині подвір’я споруджено у 1903 році за проектом архітектора Є. Єрмакова.
Нині тут містяться наукові заклади Національної академії наук України. У колишніх
готелях для прочан (№ 4-б, в) займають приміщення різні установи міста.
У 1902 р. в готелі зупинялася письменниця Марко Вовчок, приїзд якої був пов’язаний з
випуском видавництвом «Вік» її творів.
№ 4-б, в
№ 4

Шевченківський районВулиця Трьохсвятительська, 5/1
Проект надбудови мезоніну. 1862 р.
Проектував інж. Беристовський.
.Особняк купця К Ховалкіна
.Особняк купця К Ховалкіна
Будинок споруджено у 1860 р. на розі вул. Трьохсвятительської та Костьольної.
Архітектор: М. Самонов

Господарчий будинок костьолу
.св Олександра
Господарчий будинок костьолу
.св Олександра
Собор святого Олександра – найстаріший католицький храм м. Києва. Він стоїть на південному краю
Михайлової або Володимирської гори, на розі вулиць Костьольної та Трьохсвятительської. В часи малоповерхової забудови
Хрещатика та Трьохсвятительської вулиці, він панував над центром міста. Місце для церкви було обране не випадково: під час
урочистої зустрічі Олександра І в 1816 році саме тут, на майданчику давнього бастіону, на честь царя-переможця було
влаштовано грандіозну ілюмінацію у вигляді тріумфальної арки.
Костьол Святого Олександра Архітектор: Станзані
Початок будівництва:
серпень 1817
Кінець будівництва: 1842
Олександрівський костьол у Києві
Художник: Т. Г. Шевченко
1846 р.

1890 .р
1890 .р
Костьол Святого Олександра

« »Панорама Голгофа
1906 .р
« »Панорама Голгофа
1906 .р

Прибутковий будинок
XX .Початок ст
Вулиця Трьохсвятительська, 11

У будинку № 13 проживали художники Михайло Врубель та Вільгельм Котарбінський.

Вид на Старокиївську гору
1880- .ті рр
Вид на Старокиївську гору
1880- .ті рр

Початок XX .ст
Початок XX .ст

1930- .Проект реконструкції вулиці х рр
1930- .Проект реконструкції вулиці х рр

Михайлівську водонапірну
башню, яка була частиною київського
водогону, споруджено в 1872 році
(інженери: Ф. Донат, А. Струве;
архітектор: А. Шилле). Розташовувалася
на вул. Трьохсвятительській біля корпусу
Михайлівського Золотоверхого
монастиря.
Розібрана в 30-ті рр. ХХ ст.

1982 .р
1982 .р

Вулицею Трьохсвятительською можна потрапити на Володимирську гірку.
Володимирська гірка – парк, закладений у середині XIX ст. Площа – 10,6 га. Розміщений на
верхній та середній терасах Михайлівської гори. Верхня частина цієї гори була зайнята спорудами міста
Ізяслава та Михайлівського Золотоверхого монастиря. Впорядкування, планування схилів розпочалося у
1830-х роках.
У 1853 році на західному боці гори було споруджено пам'ятник князю Володимиру і відтоді
східну частину Михайлівської гори почали називати Володимирською гіркою, таку ж назву отримав і
розбитий тут парк.
Близько 1900 року на гірці було споруджено панораму «Голгофа» (не збереглася, зруйнована
у 1920-ті роки). Композиційний центр парку – пам'ятник князю Володимиру, до якого прямують алеї
середньої тераси, східці з верхньої тераси, східці з Володимирського узвозу. Крім пам'ятника, в парку дві
альтанки, дрібна паркова скульптура (твори київських майстрів, встановлені тут у 1980-1990-х роках).
У північній частині парку розташований фунікулер, а в південній – Український дім.

Парк «Володимирська гірка»
Володимирська гірка
Листівка. Початок XX ст.
Джерело:
http://starkiev.com/
Колись Володимирська гірка належала Михайлівському монастирю, була вкрита виноградником і називалася
Михайлівською горою. Коли ж її схили стали належати місту, тут розбили новий сад. У нижній частині гори у XVII ст.
прорізано шлях із Печерська на Поділ. Проведення Олександрівського (Володимирського) узвозу було нелегкою справою,
оскільки вимагалося не лише провести вулицю, але й укріпити схили. Роботи тривали понад 10 років і коштували урядові
декілька мільйонів рублів. Схили й тераси Михайлівської гори спланували, насипавши майже 1,5 тис. куб. сажнів ґрунту.
Роботи завершили в 1844 році. Тоді ж прийняли рішення встановити на середній терасі пам’ятник князеві Володимиру.

Панорама «Голгофа»
«Голгофа» – панорама, що містилася з січня 1902 року по 1934 рік на Володимирській гірці у Києві, в
спеціальному приміщенні – дерев’яному павільйоні у вигляді 12-гранної ротонди. Споруду діаметром 32 метри, з камерним
порталом, було створено за проектом інженера В. Римського-Корсакова. Будівництво обійшлося у 18 тисяч рублів, проте
окупилося вже за два місяці через її велику популярність. Павільйон працював 13 годин на добу, вхід коштував 50 копійок, для
учнів – 30 (немалі на той час гроші).
Панорама являла собою зображення біблійного сюжету про розп'яття Ісуса Христа. Автори – віденські
художники Пігенгайм, Крюгер і Фрош – створили її для віденської виставки 1892 року. Після пожежі у м. Відні її було
реставровано та перевезено до Києва. Полотно завдовжки майже 100 м і 12 м заввишки вражало людей не стільки масштабами,
скільки своєю достовірністю. У 1934 році будову розібрали, а живописне полотно в рулоні перевезли до Києво-Печерської
Лаври, де воно зберігалося у антирелігійному музеї в Успенському соборі. Після підриву собору в 1941 році від картини мало
що вціліло.

Джерело:
1900-ті рр.
Джерело:
http://star
kiev.com/
Пам’ятник Володимиру Великому
1853 р.
У 1853 році був встановлений пам’ятник князеві Володимиру.
Він дав назву і самій горі.

Володимирська гірка, Олександрівський (Володимирський) узвіз та Поділ
Автор невідомий. Дата: 1910-1917 рр.
Джерело:
http://www.lvivcenter.org/uk/u
id/picture/?pictureid=11255

Листівка. 1913 р.
Джерело:
http://io.ua/15291265

Початок XX ст.

Художник: І. Їжакевич
1910 р.

Верхня тераса Володимирської гірки простягається вздовж муру
Михайлівського монастиря до фунікулера, який раніше називали Михайлівським
механічним підйомом. Він був споруджений в 1902-1905 рр. за ідеєю інженера шляхів
сполучення А. Абрагамсона та за проектом інженерів М. П’ятницького і М. Баришникова.
Фунікулер урочисто відкрили 7 травня 1905 року, а з 8-го травня розпочалися регулярні
пасажирські перевезення.
Київський фунікулер
Початок XX ст.

Київський фунікулер

Перевір свої знання
( -міні вікторина)
1. Які назви мала вулиця Трьохсвятительська за усю історію свого існування?
2. Звідки походить назва вулиці?
3. Які два історичні центри поєднує вулиця Трьохсвятительська?
4. Коли вулиця Трьохсвятительська набула сучасних розмірів?
5. Яка відома пам’ятка архітектури розташована на вулиці Трьохсвятительській, 6?
6. Які відомі споруди пов’язані із вулицею Трьохсвятительською?
7. Яка відома письменниця у 1902 р. зупинялася в колишньому готелі для прочан?
8. До якого міського парку, якому уже понад 150 років, можна потрапити вулицею
Трьохсвятительською?
9. На якому з малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва?

Перевір свої знання
( -міні вікторина)
1. Які назви мала вулиця Трьохсвятительська за усю історію свого існування? (Театральна,
Жертв революції, Героїв революції)
2. Звідки походить назва вулиці? (відома з кінця XVII ст., походить від однойменної назви
церкви)
3. Які два історичні центри поєднує вулиця Трьохсвятительська? (Верхнє місто та
Хрещатик).
4. Коли вулиця Трьохсвятительська набула сучасних розмірів? (у 1958 р.)
5. Яка відома пам’ятка архітектури розташована на вулиці Трьохсвятительській, 6?
(Михайлівський Золотоверхий монастир).
6. Які відомі споруди пов’язані із вулицею Трьохсвятительською? (садиба Українського
дому, Михайлівський Золотоверхий монастир (№ 6) та споруди колишніх готелів монастиря (№ 4) ,
костьол святого Олександра)
7. Яка відома письменниця у 1902 р. зупинялася в колишньому готелі для прочан?
(Марко Вовчок)
8. До якого міського парку, якому уже понад 150 років, можна потрапити вулицею
Трьохсвятительською? (парк «Володимирська гірка»)
9. На якому з малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва?

Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну /
відп. за вип. В. С. Боядін. – Київ : [б. в.], [2013?]. – 130
c. : фотоіл.
Друг О. Вулиця Трьохсвятительська / О. Друг //
Вулицями старого Києва / О. Друг. – Львів, 2013. – С.
87-91.
Гирич І. Київський путівник : між Софією,
Михайлівським Золотоверхим і Десятинною / І. Гирич //
Київ. – 2012. – № 5. – С. 166-180.
Дізнайся більше:
Трьохсвятительська вулиця // Київ : парки, площі,
вулиці : фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. – Київ,
2006. – С. 168-169.
Між двома площами : шкільні екскурсії Україною :
Київ // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шкільний світ). –
2011. – № 40. – Шкільний туризм. – 2011. – Вип. 10. – С.
60-69.

Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С. В. Кисельова, Л. Г. Кунах
Редактор: О. А. Кадькаленко
http://kiev-pravda.kiev.ua/
http://asyan.org/
https://uk.wikipedia.org/
http://www.pslava.info/
http://archunion.format-maket.com.ua/

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Трьохсвятительська

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (20)

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Трьохсвятительська

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Трьохсвятительська (20)

More from НБУ для дітей

More from НБУ для дітей (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (20)

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Трьохсвятительська