/віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку/
Випуск 9
Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь
великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським,
Солом'янським, Святошинським, Подільським районами м.
Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб. (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
*Кудрявець, Кудрявська гора — історична місцевість у Києві. Розташована вздовж вулиці Січових
Стрільців, охоплює південні схили над Глибочицькою вулицею. Назва – від дерев і чагарників, які мальовничо
«кудрявилися» в цьому колишньому передмісті Києва.
Лук’янівка — історична місцевість у Шевченківському районі міста Києва між вулицями Дегтярівською
і Багговутівською (до вулиці Кмитів Яр) і Бабиним яром.
Шевченківський район
Місцевість: Кудрявець, Лук’янівка*.
Пролягає від Львівської до Лук’янівської площі.
Прилучаються: Вознесенський узвіз, вулиці
Обсерваторна, Кудрявська, Некрасівська,
Гоголівська, Полтавська, Пимоненка,
Тургенєвська, Студентська,
В'ячеслава Чорновола,
Вільгельма Котарбінського, Коперника,
Глибочицька, Дегтярівська, Мельникова,
Бехтеревський провулок, Кудрявський узвіз і
Глибочицький проїзд.
Колишні назви:
Житомирська,
Львівська,
Троцького (1925-1929 рр.),
Лембергерштрасе (1942-1943 рр.),
Артема (1929-2015 рр.)
Січових Стрільців (з 2015 р.)
Протяжність: 1,82 км
Вулиця Січових Стрільців на карті міста
Шевченківський район
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
*Місто Ярослава — історичний район стародавнього Києва, забудований у першій половині XI ст.
великим князем Київським Ярославом Мудрим. Головною брамою до міста Ярослава були Золоті ворота.
Ще в середині XX століття вулиця була мало заселеною. На ній тулилися
дерев’яні, а подекуди й глиняні хатинки. Виникла за часи Київської Русі як
торговельний шлях, що брав початок від Жидівської (Львівської) брами «міста
Ярослава»* і вів до Дорогожичів.
Сучасну трасу вулиці накреслено генеральним планом Києва, затвердженим у
1837 році та реалізованим у 40-50-х роках XIX століття. Активно почала заселятися
після великої повені на Подолі у 1845 році, коли місцева влада мусила переселити
мешканців до верхнього міста на Лук’янівку.
Небагато що збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви вулиць
нагадують нам про давнину. Одна з них — Січових Стрільців.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
У 1869 році відрізок між Львівською і Лук'янівською площами було виділено
в окрему вулицю під назвою Львівська, до цього вона становила частину вул.
Житомирської. У 90-х роках XIX – на початку XX століття тут почали з’являтися великі
прибуткові будинки у стилях еклектизму та модерну. Чимало з них збереглося донині.
Вулиця Січових Стрільців
у цей час набула важливішого
значення завдяки промисловому
розвитку Лук’янівки, яку вона
пов’язувала з центром міста.
Початок формування
об'ємно-просторової композиції
вулиці було покладено
переплануванням Львівської площі
під Сінний ринок (1873),
влаштуванням Лук’янівського ринку
й площі. На рубежі XIX-XX століть
периметр вулиці забудовувався
багатоповерховими прибутковими
житловими будинками.
У 1897 році вулицею було прокладено трамвайну лінію за маршрутом Думська
площа — вулиця Багговутівська.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
Важливою умовою подальшої реконструкції та розширення вулиці було
виникнення Петрівсько-Куренівського промислового району, розвиток житлового
району Лук’янівки, включення її до складу загальноміської магістралі, що з’єднувала
північні райони з центром міста.
Реконструкція зі знесенням будинків і влаштуванням на їхньому місці
розкритих озеленених просторів торкнулася незначних ділянок вулиці.
Джерело: http://toyota-club.net/
Січових Стрільців, 12
Первісно — змішаний, одноповерховий на
цокольному напівповерсі з мезоніном будинок.
Зведений в третій чверті ХІХ століття (є
припущення, що його автором був архітектор
О. Беретті).
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Cічових Стрільців, 17 та 19/16
Будинок № 19/16 на розі вул.
Обсерваторної споруджений наприкінці
ХІХ століття, № 17 — на початку ХХ.
Знесені 1981 року.
№ 12
№ 17, 19/16
Шевченківський район
Січових Стрільців, 20
Одноповерховий дерев’яний будинок,
зведений на терені великої садиби
чиновника М. Вуяхевича за типом
п’ятивіконок середини ХІХ століття.
Надбудований і розширений у 1896 році.
Знесений 1980 року.№ 20
Січових Стрільців, 28
Двоповерховий будинок, споруджений у 1895
році.
Знесений 1982 року.
№ 28
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Шевченківський район
Січових Стрільців, 32
Забудова 1894-1895-х років. За
первісним задумом проектувався як
триповерховий дім.
Знесений у 1980-1981-х роках.
Січових Стрільців, 34
Двоповерховий цегляний житловий будинок кінця
ХІХ століття.
Знесений у грудні 1980 року.
№ 32
№ 34
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Шевченківський район
Січових Стрільців, 37
Двоповерховий з напівпідвалом змішаний
будинок відставного майора І. Глуханіна.
Споруджений 1886 року, згодом обкладений
цеглою.
Знесений близько 1980 року разом з пізнішою
наріжною будівлею майстерні по ремонту
взуття.
Січових Стрільців, 36 та 38
Будинок зведено на терені великої садиби
чиновника М. Вуяхевича. Спершу (1881) –
одноповерховий, дерев’яний, за типом
п’ятивіконок середини ХІХ століття; у 1896
році надбудований і розширений.
Знесений 1980 року.
№ 37
№ 36, 38
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Шевченківський район
Січових Стрільців, 44
Старокиївська Вознесенська церква споруджена
1872 року. У 1908-1909-х роках храм був
розширений (архітектор В. Моцок).
Церкву знесено у 1930-х роках, сторожку на
червоній лінії забудови розібрано 1978 року,
брама збереглася.
Січових Стрільців, 66
Двоповерхова пізньокласична будівля другої
половини ХІХ століття.
Знесена близько 1980 року.
№ 44
№ 66
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Шевченківський район
Січових Стрільців, 67
Забудова фронту садиби австрійського
підданого І. Жихальського велася з 1880 року.
Будинок знесений у серпні 1982 року.
Січових Стрільців, 78
Двоповерхова споруда початку ХХ століття.
Знесена у 1980 році.
№ 78
№ 67
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Шевченківський район
№ 1/5 — Будинок художника.
№ 7 — житловий будинок, 1910 р., стиль модерн.
№ 10 — прибутковий будинок, проект А. Трахтенберга, кінець XIX-початок XX ст.
№ 12 — прибутковий будинок, 1911 р.
№ 13 — прибутковий будинок, початок XX ст.
№ 14 — прибутковий будинок, 1898 р., архітектор В. Ніколаєв, стиль еклектизм.
№ 18 — прибутковий будинок, в якому мешкав у 1910-х рр. відомий вчений-хімік С. Реформатський та
розташовувалася жіноча гімназія Н. Конопацької.
№ 22 — житловий будинок, середина XIX ст., стиль класицизм.
№ 24 — садиба другої половини XIX ст., цегляний стиль.
№ 26 — житловий будинок, 1890 р., стиль еклектизм, проект М. Горденіна.
№ 26-а — житловий «Будинок комунальників», 1935 р., стиль конструктивізм, проект М. Гречини.
№ 27 — колишня приватна жіноча гімназія Жекуліної, 1912 р., архітектор В. Осьмак.
№ 31 — прибутковий будинок, 1903 р.
№ 33-а — прибутковий будинок А. Павлова-Сильванського, 1913 р., архітектор А. Трахтенберг, стиль модерн.
№ 35 — прибутковий будинок, 1913-1914 рр.
№ 40 — житловий будинок, 1913-1915 рр., архітектор В. Безсмертний, стиль пізній модерн.
№ 42 — прибутковий будинок, 1910 р., архітектор В. Безсмертний, стиль модерн.
№ 45-а — флігель житловий з риборозплідником, 1910 р.
№ 46 — особняк зведений у 1946 р. на місці колишньої Старокиївської Вознесенської церкви.
№ 47 — житловий будинок 1913–1914 рр., стиль пізній модерн з елементами класицизму.
№ 48 — житловий будинок, 1930-ті рр., стиль конструктивізм, проект С. Царьова.
№ 72 — житловий будинок, кінець XIX- початок XX ст., стиль еклектизм.
№ 76 — житловий будинок, 1930-ті рр., стиль пізній конструктивізм.
№ 79 — житловий будинок, проект архітектора Є. Яхненко. Зразок архітектури 1930-50-х рр.
№ 84 — прибутковий будинок, 1899-1900 рр.
№ 93 — будівля кінотеатру «Київська Русь», відкритого в 1982 році.
Вулиця є однією з найцінніших пам'яток історії та культури Києва XIX-XX ст.
Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність. Пам'ятки архітектури
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 1/5
Архітектор: А. Добровольський, А. Макухіна
Початок будівництва:1977 рік
Кінець будівництва: 1978 рік
Стиль: функціоналізм
Оздоблений білим інкерманським каменем, кольоровою керамікою. Зовні будинок
прикрашають 7 карбованих з металу фігур, що символізують музи образотворчого
мистецтва — мистецтвознавство, сценографію, скульптуру, архітектуру, живопис,
графіку, декоративне мистецтво.
Будинок художника
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 24
Будинок дав вулиці нову назву. Тут, у колишніх Бессарабських казармах, у
листопаді 1917 року почав формуватися Галицько-Буковинський курінь
Січових Стрільців. Керували цим формуванням Є. Коновалець та А. Мельник. На честь
полковника Коновальця у 2017 році на будинку встановлено меморіальну дошку.
Під час оборони Києва у липні-вересні 1941 року в будівлі містився штаб
Київського укріпрайону.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 24
Казарми Січових Стрільців на вул. Львівській (Січових Стрільців), 24 в Києві.
4 травня 1918 року.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 40
Будинок споруджений за проектом В. Безсмертного у стилі пізнього
раціоналістичного модерну. Первісно п'ятиповерховий, реконструйований у 1990-х
роках з надбудовою шостого поверху. Пам'ятка є оригінальним прикладом
багатоквартирного житлового будинку у стилі модерн. У 1917-1942 роках в цьому
будинку проживав М. Даміловський — архітектор та інженер-будівельник, педагог,
автор проектів багатьох житлових і промислових споруд у Києві та в інших містах
України, один із засновників української архітектурної школи.
З 1997 до 2005 року в будинку мешкала відома українська співачка
Раїса Кириченко, їй встановлено меморіальну дошку.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 40
. 1978 .Фото р. 1978 .Фото р
http://starkiev.com/
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 40
. 1982 .Фото р. 1982 .Фото р
http://starkiev.com/
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 46
Вознесенська церква знаходилася
на місці будинку № 46 по вул. Січових
Стрільців.
Початок будівництва: 9 травня 1863 року
Кінець будівництва: 1870 рік
У середині 1930-х років храм і кладовище навколо було
знищено. Від церковного подвір'я залишилася тільки
триаркова цегляна брама, обіч якої ще у 1970-х роках
стояла мурована сторожка. Цегляна ж брама дивом вціліла
до нашого часу і нині є останнім нагадуванням про
Вознесенський храм.
Вознесенська церква
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 46
У 1948 року на місці Вознесенської
церкви було зведено за проектом
архітектора А. Добровольського
невеликий двоповерховий особняк.
На початку 1990-х років тут
розмістився український фонд
«Відродження».
…під час проведення в будинку ремонтних робіт у 1999 році знайдено капсулу з
запискою, що пролежала у схованці десятки років. Її залишили будівельники. Ось
повний текст, у перекладі з угорської:
«Київ, 1948, лютого 10.
Цей будинок будували 20 чоловік угорських військовополонених, це їхня чесна
робота. Хто знайде цю записку: пригадай про роботу рук угорського чоловіка».
На звороті — 20 прізвищ, із зазначенням військових звань та фаху: муляри,
теслі, штукатури, слюсарі, від керівника бригади — до кухаря.
Цікаво, що…
1950-ті рр.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 93
У 1982 році до святкування 1500-річчя заснування Києва на місці, де
знаходився кінотеатр «Комунар» (вул. Артема, 95), було збудовано новий, що отримав
назву «Київська Русь». На той момент це був найбільший кінотеатр України та один з
найбільших у Європі.
1990 року, коли в Києві проходив фестиваль британського кіно, на сцену
кінотеатру «Київська Русь» піднімалися зірки світового кінематографа: Ліндсей
Андерсен, Малкольм Мак Дауел. Своїм візитом вшанували кінотеатр принцеса Діана і
Маргарет Тетчер.
1950-ті рр. Кінотеатр «Комунар»
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців, 93
.Будівництво кінотеатру
1981-1982 .рр
.Будівництво кінотеатру
1981-1982 .рр
Поблизу будинку № 37 в 2009 році відкрито скульптуру «Сірник, що ожив», яка
символізує екологічні проблеми Києва — загазованість та нестачу зелених зон. Автор і
скульптор пам'ятника — В. Білоконь.
Композиція є кованим чотириметровим згорілим сірником — образом знищеного
дерева. Але повна історія скульптури зовсім не сумна. Відбувається диво — із згорілого
стовбуру з'являється жива гілочка із зеленим листком. Сірник «оживає» і стає знову
деревцем.
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
Цікаво що…
…площа муралу склала 160 квадратних метрів. На його створення пішло близько 7 днів і понад 150 аерозолів різних
кольорів. Раніше на цій стіні можна було побачити рекламу будівельної компанії.
Мурал «Михайло Грушевський»
У 2015 році на фасаді будинку за адресою вул. Січових Стрільців, 75
намалювали мурал із найбільшим у світі портретом М. Грушевського. Створення
портрету було приурочено до 150-річчя від дня народження видатного українського
історика та політичного діяча.
Автор: компанія «Kailas-V»
Дата створення: листопад 2015 року
Шевченківський район
Вулиця Січових Стрільців
…будинок № 10 є комплексом суміжних прибуткових чотири- та п'ятиповерхових цегляних
будинків, що поступово прибудовувалися один до одного і тепер утворюють єдину споруду.
Садиба остаточно сформувалася 1910 р. (архітектор А. Трахтенберг). З 1910 до лютого 1917 тут
містилося губернське жандармське управління. В будинку проживав П. Житецький, вчений-
філолог, викладач колегії Павла Ґалаґана та Володимирського кадетського корпусу. Його дім
відвідував І. Франко.
…будинок № 41, зруйнований у 1960-х рр., належав лікарю-окулісту В. К. Думитрашку, сину поета
К. Думитрашка. Тут у 1911 р. мешкав український письменник І. Нечуй-Левицький.
…у будинку № 50 з 1926 р. до 1932 р. мешкав український письменник і педагог С. Васильченко.
…на вулиці жили відомі діячі культури: художник В. Пальмов, академік живопису І. Селезньов,
оперний співак А. Кікоть тощо.
Цікаво що…
1. Де розташована вулиця Січових Стрільців?
2. Які назви мала згадана вулиця за усю історію свого існування?
3. Коли вулиця отримала сучасну назву?
4. Яка довжина вулиці?
5. Які вулиці та провулки прилучаються до вулиці Січових Стрільців?
6. Який відомий український письменник мешкав на вулиці Січових Стрільців, 41?
7. Назвіть ім’я видатного письменника України, який бував у будинку №10 на
вулиці Січових Стрільців під час відвідування Києва?
8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району
м. Києва?
Перевір свої знання
( -міні вікторина)
Шевченківський район
1. Де розташована вулиця Січових Стрільців? (простягається від Львівької площі до
Лук’янівської площі)
2. Які назви мала згадана вулиця за усю історію свого існування? (Житомирська, Львівська,
Троцького, Лембергерштрасе, Артема)
3. Коли вулиця отримала сучасну назву? (2015 р.)
4. Яка довжина вулиці? (1,82 км)
5. Які вулиці та провулки прилучаються до вулиці Січових Стрільців? (Вознесенський узвіз,
вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Некрасівська, Гоголівська, Полтавська, Пимоненка,
Тургенєвська, Студентська, В'ячеслава Чорновола, Вільгельма Котарбінського,
Коперника, Глибочицька, Дегтярівська, Мельникова, Бехтеревський провулок,
Кудрявський узвіз і Глибочицький проїзд)
6. Який відомий український письменник мешкав на вулиці Січових Стрільців, 41?
(І. С. Нечуй-Левицький)
7. Назвіть ім’я видатного письменника України, який бував у будинку №10 на вулиці Січових
Стрільців під час відвідування Києва? (І. Я. Франко)
8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва?
Перевір свої знання
( -міні вікторина)
Шевченківський район
І. Я. Франко І. С. Нечуй-Левицький
Артема вулиця // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. —
Київ, 2006. — С. 100-102.
Гирич І. Вулиця Січових Стрільців : найцікавіші вулиці старого Києва / І. Гирич // Київ XIX-
XXI : путівник / І. Гирич. — Київ, 2013. — С. 123-125.
Гирич І. Вулиця Січових Стрільців : Київ середини XIX – початку XX ст. / І. Гирич // Київ.
Люди і будинки / І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 372-374.
Гирич І. Київський путівник : найцікавіші вулиці старого Києва : Велика Житомирська.
Вулиця Січових стрільців (Артема). Вулиця Ярославів Вал. Рейтарська вулиця. Стрілецька
вулиця / І. Гирич // Київ. — 2012. — № 10. — С. 163-177.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. — Київ : [б.
в.], [2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Кудрявцев Л. Артема вулиця / Л. Кудрявцев // Град над Борисфеном / Л. Кудрявцев. —
Київ, 2007. — С. 20-29.
Дізнайся більше:
Артема [Електронний ресурс] // Интересный Киев. Звід пам’яток
історії та культури : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://pamyatky.kiev.ua/streets/artema-30995. — Назва з екрана.
Вул. Січових Стрільців (Київ) [Електронний ресурс] : [історія,
забудова, установи] // Wikimapia.org [веб-сайт]. — Електрон. дані. —
Режим доступу: http://wikimapia.org/street/226494/uk/вул-Січових-
Стрільців. — Назва з екрана.
Друг О. М. Артема, 46 (кол. Львівська, 44) [Електронний ресурс] :
[особняки Києва] / О. М. Друг, Д. В. Малаков // Архитектор Павел
Алешин : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_091.html. — Назва з
екрана.
Читай у мережі Інтернет:
http://archunion.format-maket.com.ua/
http://uk.wikipedia.org/
http://www.grad.kiev.ua/
http://www.alyoshin.ru/
http://starkiev.com/
http://mapio.net/
http://kievlyanin2015.livejournal.com/
http://zeft.in.ua/
http://toyota-club.net/
https://www.retroua.com/
http://www.5.ua/
https://varianty.lviv.ua/
Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С.В. Кисельова, Л.Г. Кунах.
Редактор: О.А. Кадькаленко
Шевченківський район

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Січових Стрільців

  • 1.
    /віртуально-краєзнавча подорож зциклу «Історія однієї вулиці» для користувачів середнього шкільного віку/ Випуск 9
  • 2.
    Загальні відомості прорайон: Один із центральних районів столиці, названий на честь великого Кобзаря. Дата утворення: 1937 рік Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва) Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським, Святошинським, Подільським районами м. Києва Чисельність населення: 231,3 тис. осіб. (станом на 01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва) Герб Шевченківського району м. Києва Прапор Шевченківського району м. Києва Карта Шевченківського району м. Києва Шевченківський район
  • 3.
    Вулиця Січових Стрільців *Кудрявець,Кудрявська гора — історична місцевість у Києві. Розташована вздовж вулиці Січових Стрільців, охоплює південні схили над Глибочицькою вулицею. Назва – від дерев і чагарників, які мальовничо «кудрявилися» в цьому колишньому передмісті Києва. Лук’янівка — історична місцевість у Шевченківському районі міста Києва між вулицями Дегтярівською і Багговутівською (до вулиці Кмитів Яр) і Бабиним яром. Шевченківський район Місцевість: Кудрявець, Лук’янівка*. Пролягає від Львівської до Лук’янівської площі. Прилучаються: Вознесенський узвіз, вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Некрасівська, Гоголівська, Полтавська, Пимоненка, Тургенєвська, Студентська, В'ячеслава Чорновола, Вільгельма Котарбінського, Коперника, Глибочицька, Дегтярівська, Мельникова, Бехтеревський провулок, Кудрявський узвіз і Глибочицький проїзд. Колишні назви: Житомирська, Львівська, Троцького (1925-1929 рр.), Лембергерштрасе (1942-1943 рр.), Артема (1929-2015 рр.) Січових Стрільців (з 2015 р.) Протяжність: 1,82 км
  • 4.
    Вулиця Січових Стрільцівна карті міста Шевченківський район
  • 5.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців *Місто Ярослава — історичний район стародавнього Києва, забудований у першій половині XI ст. великим князем Київським Ярославом Мудрим. Головною брамою до міста Ярослава були Золоті ворота. Ще в середині XX століття вулиця була мало заселеною. На ній тулилися дерев’яні, а подекуди й глиняні хатинки. Виникла за часи Київської Русі як торговельний шлях, що брав початок від Жидівської (Львівської) брами «міста Ярослава»* і вів до Дорогожичів. Сучасну трасу вулиці накреслено генеральним планом Києва, затвердженим у 1837 році та реалізованим у 40-50-х роках XIX століття. Активно почала заселятися після великої повені на Подолі у 1845 році, коли місцева влада мусила переселити мешканців до верхнього міста на Лук’янівку. Небагато що збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви вулиць нагадують нам про давнину. Одна з них — Січових Стрільців.
  • 6.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців У 1869 році відрізок між Львівською і Лук'янівською площами було виділено в окрему вулицю під назвою Львівська, до цього вона становила частину вул. Житомирської. У 90-х роках XIX – на початку XX століття тут почали з’являтися великі прибуткові будинки у стилях еклектизму та модерну. Чимало з них збереглося донині. Вулиця Січових Стрільців у цей час набула важливішого значення завдяки промисловому розвитку Лук’янівки, яку вона пов’язувала з центром міста. Початок формування об'ємно-просторової композиції вулиці було покладено переплануванням Львівської площі під Сінний ринок (1873), влаштуванням Лук’янівського ринку й площі. На рубежі XIX-XX століть периметр вулиці забудовувався багатоповерховими прибутковими житловими будинками. У 1897 році вулицею було прокладено трамвайну лінію за маршрутом Думська площа — вулиця Багговутівська.
  • 7.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців Важливою умовою подальшої реконструкції та розширення вулиці було виникнення Петрівсько-Куренівського промислового району, розвиток житлового району Лук’янівки, включення її до складу загальноміської магістралі, що з’єднувала північні райони з центром міста. Реконструкція зі знесенням будинків і влаштуванням на їхньому місці розкритих озеленених просторів торкнулася незначних ділянок вулиці. Джерело: http://toyota-club.net/
  • 8.
    Січових Стрільців, 12 Первісно— змішаний, одноповерховий на цокольному напівповерсі з мезоніном будинок. Зведений в третій чверті ХІХ століття (є припущення, що його автором був архітектор О. Беретті). Василь ГАЛАЙБА ,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН Cічових Стрільців, 17 та 19/16 Будинок № 19/16 на розі вул. Обсерваторної споруджений наприкінці ХІХ століття, № 17 — на початку ХХ. Знесені 1981 року. № 12 № 17, 19/16 Шевченківський район
  • 9.
    Січових Стрільців, 20 Одноповерховийдерев’яний будинок, зведений на терені великої садиби чиновника М. Вуяхевича за типом п’ятивіконок середини ХІХ століття. Надбудований і розширений у 1896 році. Знесений 1980 року.№ 20 Січових Стрільців, 28 Двоповерховий будинок, споруджений у 1895 році. Знесений 1982 року. № 28 Василь ГАЛАЙБА ,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН Шевченківський район
  • 10.
    Січових Стрільців, 32 Забудова1894-1895-х років. За первісним задумом проектувався як триповерховий дім. Знесений у 1980-1981-х роках. Січових Стрільців, 34 Двоповерховий цегляний житловий будинок кінця ХІХ століття. Знесений у грудні 1980 року. № 32 № 34 Василь ГАЛАЙБА ,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН Шевченківський район
  • 11.
    Січових Стрільців, 37 Двоповерховийз напівпідвалом змішаний будинок відставного майора І. Глуханіна. Споруджений 1886 року, згодом обкладений цеглою. Знесений близько 1980 року разом з пізнішою наріжною будівлею майстерні по ремонту взуття. Січових Стрільців, 36 та 38 Будинок зведено на терені великої садиби чиновника М. Вуяхевича. Спершу (1881) – одноповерховий, дерев’яний, за типом п’ятивіконок середини ХІХ століття; у 1896 році надбудований і розширений. Знесений 1980 року. № 37 № 36, 38 Василь ГАЛАЙБА ,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН Шевченківський район
  • 12.
    Січових Стрільців, 44 СтарокиївськаВознесенська церква споруджена 1872 року. У 1908-1909-х роках храм був розширений (архітектор В. Моцок). Церкву знесено у 1930-х роках, сторожку на червоній лінії забудови розібрано 1978 року, брама збереглася. Січових Стрільців, 66 Двоповерхова пізньокласична будівля другої половини ХІХ століття. Знесена близько 1980 року. № 44 № 66 Василь ГАЛАЙБА ,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН Шевченківський район
  • 13.
    Січових Стрільців, 67 Забудовафронту садиби австрійського підданого І. Жихальського велася з 1880 року. Будинок знесений у серпні 1982 року. Січових Стрільців, 78 Двоповерхова споруда початку ХХ століття. Знесена у 1980 році. № 78 № 67 Василь ГАЛАЙБА ,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН Шевченківський район
  • 14.
    № 1/5 —Будинок художника. № 7 — житловий будинок, 1910 р., стиль модерн. № 10 — прибутковий будинок, проект А. Трахтенберга, кінець XIX-початок XX ст. № 12 — прибутковий будинок, 1911 р. № 13 — прибутковий будинок, початок XX ст. № 14 — прибутковий будинок, 1898 р., архітектор В. Ніколаєв, стиль еклектизм. № 18 — прибутковий будинок, в якому мешкав у 1910-х рр. відомий вчений-хімік С. Реформатський та розташовувалася жіноча гімназія Н. Конопацької. № 22 — житловий будинок, середина XIX ст., стиль класицизм. № 24 — садиба другої половини XIX ст., цегляний стиль. № 26 — житловий будинок, 1890 р., стиль еклектизм, проект М. Горденіна. № 26-а — житловий «Будинок комунальників», 1935 р., стиль конструктивізм, проект М. Гречини. № 27 — колишня приватна жіноча гімназія Жекуліної, 1912 р., архітектор В. Осьмак. № 31 — прибутковий будинок, 1903 р. № 33-а — прибутковий будинок А. Павлова-Сильванського, 1913 р., архітектор А. Трахтенберг, стиль модерн. № 35 — прибутковий будинок, 1913-1914 рр. № 40 — житловий будинок, 1913-1915 рр., архітектор В. Безсмертний, стиль пізній модерн. № 42 — прибутковий будинок, 1910 р., архітектор В. Безсмертний, стиль модерн. № 45-а — флігель житловий з риборозплідником, 1910 р. № 46 — особняк зведений у 1946 р. на місці колишньої Старокиївської Вознесенської церкви. № 47 — житловий будинок 1913–1914 рр., стиль пізній модерн з елементами класицизму. № 48 — житловий будинок, 1930-ті рр., стиль конструктивізм, проект С. Царьова. № 72 — житловий будинок, кінець XIX- початок XX ст., стиль еклектизм. № 76 — житловий будинок, 1930-ті рр., стиль пізній конструктивізм. № 79 — житловий будинок, проект архітектора Є. Яхненко. Зразок архітектури 1930-50-х рр. № 84 — прибутковий будинок, 1899-1900 рр. № 93 — будівля кінотеатру «Київська Русь», відкритого в 1982 році. Вулиця є однією з найцінніших пам'яток історії та культури Києва XIX-XX ст. Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність. Пам'ятки архітектури Шевченківський район Вулиця Січових Стрільців
  • 15.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 1/5 Архітектор: А. Добровольський, А. Макухіна Початок будівництва:1977 рік Кінець будівництва: 1978 рік Стиль: функціоналізм Оздоблений білим інкерманським каменем, кольоровою керамікою. Зовні будинок прикрашають 7 карбованих з металу фігур, що символізують музи образотворчого мистецтва — мистецтвознавство, сценографію, скульптуру, архітектуру, живопис, графіку, декоративне мистецтво. Будинок художника
  • 16.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 24 Будинок дав вулиці нову назву. Тут, у колишніх Бессарабських казармах, у листопаді 1917 року почав формуватися Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців. Керували цим формуванням Є. Коновалець та А. Мельник. На честь полковника Коновальця у 2017 році на будинку встановлено меморіальну дошку. Під час оборони Києва у липні-вересні 1941 року в будівлі містився штаб Київського укріпрайону.
  • 17.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 24 Казарми Січових Стрільців на вул. Львівській (Січових Стрільців), 24 в Києві. 4 травня 1918 року.
  • 18.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 40 Будинок споруджений за проектом В. Безсмертного у стилі пізнього раціоналістичного модерну. Первісно п'ятиповерховий, реконструйований у 1990-х роках з надбудовою шостого поверху. Пам'ятка є оригінальним прикладом багатоквартирного житлового будинку у стилі модерн. У 1917-1942 роках в цьому будинку проживав М. Даміловський — архітектор та інженер-будівельник, педагог, автор проектів багатьох житлових і промислових споруд у Києві та в інших містах України, один із засновників української архітектурної школи. З 1997 до 2005 року в будинку мешкала відома українська співачка Раїса Кириченко, їй встановлено меморіальну дошку.
  • 19.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 40 . 1978 .Фото р. 1978 .Фото р http://starkiev.com/
  • 20.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 40 . 1982 .Фото р. 1982 .Фото р http://starkiev.com/
  • 21.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 46 Вознесенська церква знаходилася на місці будинку № 46 по вул. Січових Стрільців. Початок будівництва: 9 травня 1863 року Кінець будівництва: 1870 рік У середині 1930-х років храм і кладовище навколо було знищено. Від церковного подвір'я залишилася тільки триаркова цегляна брама, обіч якої ще у 1970-х роках стояла мурована сторожка. Цегляна ж брама дивом вціліла до нашого часу і нині є останнім нагадуванням про Вознесенський храм. Вознесенська церква
  • 22.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 46 У 1948 року на місці Вознесенської церкви було зведено за проектом архітектора А. Добровольського невеликий двоповерховий особняк. На початку 1990-х років тут розмістився український фонд «Відродження». …під час проведення в будинку ремонтних робіт у 1999 році знайдено капсулу з запискою, що пролежала у схованці десятки років. Її залишили будівельники. Ось повний текст, у перекладі з угорської: «Київ, 1948, лютого 10. Цей будинок будували 20 чоловік угорських військовополонених, це їхня чесна робота. Хто знайде цю записку: пригадай про роботу рук угорського чоловіка». На звороті — 20 прізвищ, із зазначенням військових звань та фаху: муляри, теслі, штукатури, слюсарі, від керівника бригади — до кухаря. Цікаво, що… 1950-ті рр.
  • 23.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 93 У 1982 році до святкування 1500-річчя заснування Києва на місці, де знаходився кінотеатр «Комунар» (вул. Артема, 95), було збудовано новий, що отримав назву «Київська Русь». На той момент це був найбільший кінотеатр України та один з найбільших у Європі. 1990 року, коли в Києві проходив фестиваль британського кіно, на сцену кінотеатру «Київська Русь» піднімалися зірки світового кінематографа: Ліндсей Андерсен, Малкольм Мак Дауел. Своїм візитом вшанували кінотеатр принцеса Діана і Маргарет Тетчер. 1950-ті рр. Кінотеатр «Комунар»
  • 24.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців, 93 .Будівництво кінотеатру 1981-1982 .рр .Будівництво кінотеатру 1981-1982 .рр
  • 25.
    Поблизу будинку №37 в 2009 році відкрито скульптуру «Сірник, що ожив», яка символізує екологічні проблеми Києва — загазованість та нестачу зелених зон. Автор і скульптор пам'ятника — В. Білоконь. Композиція є кованим чотириметровим згорілим сірником — образом знищеного дерева. Але повна історія скульптури зовсім не сумна. Відбувається диво — із згорілого стовбуру з'являється жива гілочка із зеленим листком. Сірник «оживає» і стає знову деревцем. Шевченківський район Вулиця Січових Стрільців
  • 26.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців Цікаво що… …площа муралу склала 160 квадратних метрів. На його створення пішло близько 7 днів і понад 150 аерозолів різних кольорів. Раніше на цій стіні можна було побачити рекламу будівельної компанії. Мурал «Михайло Грушевський» У 2015 році на фасаді будинку за адресою вул. Січових Стрільців, 75 намалювали мурал із найбільшим у світі портретом М. Грушевського. Створення портрету було приурочено до 150-річчя від дня народження видатного українського історика та політичного діяча. Автор: компанія «Kailas-V» Дата створення: листопад 2015 року
  • 27.
    Шевченківський район Вулиця СічовихСтрільців …будинок № 10 є комплексом суміжних прибуткових чотири- та п'ятиповерхових цегляних будинків, що поступово прибудовувалися один до одного і тепер утворюють єдину споруду. Садиба остаточно сформувалася 1910 р. (архітектор А. Трахтенберг). З 1910 до лютого 1917 тут містилося губернське жандармське управління. В будинку проживав П. Житецький, вчений- філолог, викладач колегії Павла Ґалаґана та Володимирського кадетського корпусу. Його дім відвідував І. Франко. …будинок № 41, зруйнований у 1960-х рр., належав лікарю-окулісту В. К. Думитрашку, сину поета К. Думитрашка. Тут у 1911 р. мешкав український письменник І. Нечуй-Левицький. …у будинку № 50 з 1926 р. до 1932 р. мешкав український письменник і педагог С. Васильченко. …на вулиці жили відомі діячі культури: художник В. Пальмов, академік живопису І. Селезньов, оперний співак А. Кікоть тощо. Цікаво що…
  • 28.
    1. Де розташованавулиця Січових Стрільців? 2. Які назви мала згадана вулиця за усю історію свого існування? 3. Коли вулиця отримала сучасну назву? 4. Яка довжина вулиці? 5. Які вулиці та провулки прилучаються до вулиці Січових Стрільців? 6. Який відомий український письменник мешкав на вулиці Січових Стрільців, 41? 7. Назвіть ім’я видатного письменника України, який бував у будинку №10 на вулиці Січових Стрільців під час відвідування Києва? 8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва? Перевір свої знання ( -міні вікторина) Шевченківський район
  • 29.
    1. Де розташованавулиця Січових Стрільців? (простягається від Львівької площі до Лук’янівської площі) 2. Які назви мала згадана вулиця за усю історію свого існування? (Житомирська, Львівська, Троцького, Лембергерштрасе, Артема) 3. Коли вулиця отримала сучасну назву? (2015 р.) 4. Яка довжина вулиці? (1,82 км) 5. Які вулиці та провулки прилучаються до вулиці Січових Стрільців? (Вознесенський узвіз, вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Некрасівська, Гоголівська, Полтавська, Пимоненка, Тургенєвська, Студентська, В'ячеслава Чорновола, Вільгельма Котарбінського, Коперника, Глибочицька, Дегтярівська, Мельникова, Бехтеревський провулок, Кудрявський узвіз і Глибочицький проїзд) 6. Який відомий український письменник мешкав на вулиці Січових Стрільців, 41? (І. С. Нечуй-Левицький) 7. Назвіть ім’я видатного письменника України, який бував у будинку №10 на вулиці Січових Стрільців під час відвідування Києва? (І. Я. Франко) 8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва? Перевір свої знання ( -міні вікторина) Шевченківський район І. Я. Франко І. С. Нечуй-Левицький
  • 30.
    Артема вулиця //Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. — Київ, 2006. — С. 100-102. Гирич І. Вулиця Січових Стрільців : найцікавіші вулиці старого Києва / І. Гирич // Київ XIX- XXI : путівник / І. Гирич. — Київ, 2013. — С. 123-125. Гирич І. Вулиця Січових Стрільців : Київ середини XIX – початку XX ст. / І. Гирич // Київ. Люди і будинки / І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 372-374. Гирич І. Київський путівник : найцікавіші вулиці старого Києва : Велика Житомирська. Вулиця Січових стрільців (Артема). Вулиця Ярославів Вал. Рейтарська вулиця. Стрілецька вулиця / І. Гирич // Київ. — 2012. — № 10. — С. 163-177. Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. — Київ : [б. в.], [2013?]. — 130 c. : фотоіл. Кудрявцев Л. Артема вулиця / Л. Кудрявцев // Град над Борисфеном / Л. Кудрявцев. — Київ, 2007. — С. 20-29. Дізнайся більше:
  • 31.
    Артема [Електронний ресурс]// Интересный Киев. Звід пам’яток історії та культури : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://pamyatky.kiev.ua/streets/artema-30995. — Назва з екрана. Вул. Січових Стрільців (Київ) [Електронний ресурс] : [історія, забудова, установи] // Wikimapia.org [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://wikimapia.org/street/226494/uk/вул-Січових- Стрільців. — Назва з екрана. Друг О. М. Артема, 46 (кол. Львівська, 44) [Електронний ресурс] : [особняки Києва] / О. М. Друг, Д. В. Малаков // Архитектор Павел Алешин : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_091.html. — Назва з екрана. Читай у мережі Інтернет:
  • 32.