Kononets

Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Черкаської обласної державної адміністрації
Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
Золотоніська гімназія ім. С. Д. Скляренка
Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
Кононець Ірина Анатоліївна,
учитель біології вищої категорії
Навчально-методичний посібник
м. Золотоноша
2015

АВТОРИ:
Кононець І.А. – учитель біології та екології
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Даниленко Любов Іванівна – методист біології та екології ЧОІПОПП
Строкань Наталія Василівна – завідувач методичним кабінетом відділу
освіти Золотоніської міської ради
Новик Людмила Віталіївна – методист хімії відділу освіти Золотоніської
міської ради

Виставка ППД «Освіта Черкащини» Проектні технології на уроках…
Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка І.А. Кононець
5
ЗМІСТ
Методичний коментар ........................................................................... 6
Методи проекту на уроках екології................................................... 10
Особливості поширення омели білої на території Золотоноші......... 11
Дослідження проблем довкілля, пов’язаних з твердими
побутовими відходами (на прикладі Золотоноші)................... 54
Спалювання органічних залишків як негативний чинник екології
сучасного міста (на прикладі Золотоноші)............................. 114
Живи земле. Всеукраїнська учнівська експедиція ............................ 155
Система уроків з екології на тему «Середовище існування»..... 184
З досвіду роботи – інтерактивні методичні перлини:
позакласні заходи..................................................................... 228

6
Методичний коментар
Модернізація освіти, перехід до її компетентності зумовили широкий
інтерес до проектування, тому що основна характеристика компетентності
пов’язана зі способом її формування: вона формується і проявляється лише в
процесі діяльності, а її якість виражається мірою залучення.
Таким чином, на метод проекту в освіті стали покладатися великі надії,
пов’язані з його можливостями організовувати навчання в процесі діяльності,
розвивати здібності використовувати і застосовувати знання, уміння й
навички для розв’язання практичних, життєво необхідних задач. Маємо
припущення, що проектний зміст діяльності змінює навчальну практику,
даючи можливість учасникам навчального процесу проявляти власні
ініціативи, задуми, розкривати особистісний зміст діяльності учасникам
навчального процесу.
Відмічено, що проектування розглядається як засіб для розвитку
компетентності. Модернізація освіти припускає пріоритет
компетентністного підходу, тоді коли на перше місце ставиться не
поінформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми, які виникають в
різних ситуаціях. Таке навчання відрізняється від того, де необхідно
«запам’ятати і відповісти», де є готова формула, в котру треба тільки
поставити значення. Учень повинен усвідомлювати ефективність власних
дій. Мова йде про проектування тих чи інших проблем. Звідси і назва методу
– метод проекту.
Проектування сьогодні – один з важливих факторів розвитку навчання і
практика його розвитку багатогранна.
Метод проектів – це система навчання, при якій учні отримують знання
в процесі планування і виконування завдань, які поступово ускладнюються.
Цей метод відкриває перед кожним школярем можливість проявити себе,
виявити свої здібності, накреслити майбутню професійну діяльність, тобто

7
попробувати випробувати себе у різних сферах, виявити щось близьке і
цікаве для себе і сконцентрувати на цьому свої бажання, сили, можливості.
Це дозволяє включити у навчальний процес найважливіше: активність,
інтерес і усвідомити самореалізацію головного учасника – учня.
У нашій гімназії ми використовуємо нові інформаційні технології:
мультимедійні навчальні матеріали, навчальні портали, інтернет-конференції,
проводимо мультимедійні уроки, використовуємо анімаційні моделі у
навчанні, в старших класах на уроках біології застосовуємо метод
навчального проекту для розкриття творчого потенціалу школярів, їх
індивідуальності.
Проект спрямований на актуальні екологічні проблеми сьогодення.
Його метою є: привернути увагу учнів до проблем, які існують, змусити
задуматися над своїм майбутнім. Показати, що не тільки дорослих
стосуються існуючі проблеми, що підлітки також можуть щось зробити для
покращення екологічного стану планети.
В своїй педагогічній діяльності я використовую такі види проектів:
інформаційний, ігровий, творчий. Вид проекту залежить від віку учнів і теми.
За змістом проекти переважно є міжпредметні. За способом виконання –
індивідуальні та групові. Цінність проектів полягає в тому, що вони
побудовані на місцевому матеріалі, на основі якого розроблені рекомендації.
Так, наприклад, тема проекту: «Особливості поширення омели білої
на території м. Золотоноша» зумовлена передовсім реальною загрозою
знищення деревостою міста та погіршенню екологічного стану в цілому.
Актуальність досліджуваного питання полягає в тому, що ситуація з
поширенням омели є глобальною і загрожує екологічним лихом, рослина-
напівпаразит, що поселяється на деревах, призводить до їх поступової
загибелі.
Кількісний аналіз статистичного матеріалу міста дозволяє накреслити
реальну картину заселення напівпаразиту, його вплив на стан зелених

8
насаджень Золотоноші та здоров’я золотонісців. Омела знищує наш кисень,
зникають тисячі дерев – за ними всихають річки.
На основі вивченого матеріалу розроблені основні заходи боротьби з
поширенням напівпаразиту:
 вчасне виявлення пошкодження і його видалення механічним
способом;
 проріджування крони дерева, знищення вражених гілок;
 постійне механічне вилучення омели на окремих інфікованих деревах
(залишаючи до 30% крони);
 використовувати природні або створювати штучні розмежувальні лінії
на ділянках прилеглих до зон враження (несприйнятливі види дерев і т.
д.);
 висадка видів дерев, які не вражаються шкідником (дуб, горіхоплідні,
шовковиця, маслина, черешня, гірко каштан).
В проекті: «Дослідження проблем довкілля пов’язаних з ТПВ»
метою дослідження є: підвищення екологічної свідомості школярів та
населення м. Золотоноші шляхом вивчення проблеми ТПВ та шляхів її
подолання; виховувати дбайливе відношення до навколишнього середовища;
навчитись самому і навчити однокласників сортувати сміття по групам.
Завданнями проекту є: сприяти усвідомленню школярами
особистої причетності до проблеми побутового забруднення; формувати
почуття особистої відповідальності за стан найближчого оточення в процесі
вивчення глобальної екологічної проблеми побутового забруднення і
дослідження її проявів на місцевому рівні; привернути увагу широких кіл
громадськості до глобальної проблеми побутового забруднення; активізувати
практичну природоохоронну діяльність молоді і дорослого населення;
сприяти практичному вирішенню проблеми побутового забруднення;
підвищити рівень обізнаності школярів та населення з проблем довкілля,
пов’язаних з ТПВ;

9
провести практичні заняття з учнями 6-11 класів Золотоніської гімназії ім.
С.Д. Скляренка, спрямовані на зменшення об’єму ТПВ; виготовити та
розповсюдити друковану інформацію серед учнів та населення; провести
агітаційно - роз’яснювальну роботу серед школярів та населення.
З-поміж багатьох проблем, які суттєво погіршують екологію сучасного
міста, саме для провінційних міст характерним є питання спалювання
органічних залишків восени. Золотоноша – не виняток: з року в рік місто
потопає в клубах диму через спалювання листя та трави. Тому тема нашого
наукового дослідження «Спалювання органічних залишків як негативний
чинник екології сучасного міста (На прикладі м. Золотоноша)»
Окрім того, що специфічні тліючі вогнища досить часто стають
причиною пожеж у присадибних ділянках, вони завдають шкоди
навколишньому середовищу та здоров’ю людей. Як відомо, рослини
очищають повітря від шкідливих речовин, які потрапляють у повітря через
викиди з промислових підприємств та з автомагістралей. Усі ці речовини
накопичуються в листі дерев. Спалюючи листя, люди сприяють повторному
потраплянню шкідливих речовин в атмосферу.
Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, отже матеріали та
висновки наукової роботи будуть вартими уваги не лише вчителів хімії,
біології, екології, медицини, але й пересічних жителів, для яких питання
здоров’я та естетики,сприяння екологічно чистому обличчю міста є
актуальним сьогодні. Практична цінність дослідження полягає у можливості
привернути увагу комунальних служб та органів місцевого самоврядування
до нагальної проблеми нашого міста, залучити учнів до проведення
екологічних акцій та рейдів, провести виховну та просвітницьку роботу через
засоби масової інформації, на уроках та в позакласній роботі. Зазначені
матеріали результатів наукових проектів можуть бути рекомендованими для
публікації на шпальтах міських газет з метою інформування жителів про
реальну картину екологічної ситуації нашої Золотоноші.

10
Методи проекту
на уроках еології

11
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації
Черкаське територіальне відділення МАН України
Відділення: екології та аграрних
наук
Секція: екологія
ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ОМЕЛИ БІЛОЇ НА
ТЕРИТОРІЇ М. ЗОЛОТОНОША
Роботу виконала:
Середа Катерина Олександрівна,
учениця 11-А класу
Золотоніської гімназії
ім. С.Д. Скляренка
Науковий керівник:
Кононець Ірина Анатоліївна,
учитель біології та екології
вищої категорії
Золотоніської гімназії
ім. С.Д. Скляренка
Рецензент:
Дерій С.І.,
доцент кафедри екології та
агробіології Черкаського
національного університету
ім.. Богдана Хмельницького
Золотоноша – 2014

12
Тези
«Особливості поширення омели білої на території м.
Золотоноша»
учениці 11- А класу Золотоніської гімназії імені С.Д. Скляренка
Середи Катерини Олександрівни,
члена Золотоніського територіального відділення Малої академії наук.
Науковий керівник: вчитель біології вищої категорії гімназії імені
С.Д. Скляренка м. Золотоноші
Кононець Ірина Анатоліївна.
Представлена наукова робота присвячена дослідженню поширення
омели білої на території м. Золотоноша. Відповідно, метою даної роботи є
проведення моніторингу поширення омели білої в деревних насадженнях
міста та визначення ступеню пошкодження нею деревостою Золотоноші.
загибелі. Це дослідження, проаналізоване виключно на місцевому матеріалі,
покликане привернути увагу комунальних, соціальних служб та пересічних
громадян до питання покращення життєдіяльності нашого міста.
Таким чином, завданнями проекту є: створення карти поширення
омели в м. Золотоноша для проведення подальшого моніторингу за
розширенням її ареалу; встановлення видового складу рослин-господарів
омели білої, які зростають на території міста. Крім того, мається на меті
вироблення конкретних практичних рекомендацій для покращення
ефективності боротьби з омелою.
В результаті наукового дослідження було проведено аналітичну
роботу. Щоб дослідити ступінь пошкодження деревостою та визначити
видовий склад дерев – живителів, було оглянуто територію, обмежованою
вулицями Шевченка, Канівською, Максимовича, Незалежності, Черкаською,
Гайдара.

13
На основі проведеного моніторингу поширення омели білої в місті
Золотоноша можна зробити наступні висновки: омела поширюється в
геометричній прогресії і якщо її не зупинити – це приведе до втрати великої
кількості деревостою. Створили карту поширення омели на території
Золотоноші для проведення подальшого моніторингу за розширенням її
ареалу. Було досліджено, що омела поселяється частіше на тополі чорній,
осиці, акації білій, липі серцевидній, горобині звичайній, середнє
пошкоджені береза повисла, клен гостролистий, яблуня домашня, не
пошкоджені сосна і ялина. Найефективнішою боротьбою є вилучення
пошкодження на ранніх етапах розвитку шкідника, висаджування стійких
видів (горіхоплідні, шовковичні, хвойні). За рахунок малого кута між гілкою і
стовбуром у тополі пірамідальної, не відбувається зараження омелою.
Найбільше локалізується паразит по узбіччям доріг, залізниць, полезахисні
смуги слугують містками для розселення.

14
ВСТУП
З давніх-давен людину вражала здатність листя омели зеленіти серед
морозів та снігів. В окремих народів Європи існує звичай прикрашати нею
житло під час зимових свят, урочистих подій як символом вічного,
невмирущого життя. Це надзвичайний витвір природи, в якому поєднуються
оригінальність з винахідливістю, підступність з корисністю.
На жаль в Україні все помітнішими стають темпи поширення омели
білої та масштаби ураження цим напівпаразитом зелених насаджень,
полезахисних смуг та вікових дерев в садах, парках і скверах міст. Омела
біла, яка оселяється на гілках багатьох видів рослин, виділяється серед
рослин-напівпаразитів більш агресивною дією.
Зелені насадження є одним із головних елементів благоустрою
населених пунктів. Вони відіграють важливу роль у формуванні середовища
міста, мають велике санітарне значення. Зелені насадження – це своєрідні
легені, які очищають забруднене повітря міста. Крім того, вони створюють
сприятливий мікроклімат і оздоровлюють довкілля.
З-поміж багатьох проблем, які суттєво погіршують екологічний стан
сучасного міста є питання про стан зелених насаджень. Вони виконують
безліч різноманітних функцій, серед яких: санітарно-гігієнічна, рекреаційна,
структурно-планувальна, декоративно-художня[15]. На сьогодні в умовах
антропогенного тиску міста зелені насадження є надто уразливими до
захворювань та пошкоджень. Одним із надзвичайно небезпечних
захворювань зелених насаджень є рослина-напівпаразит омела біла (Viscum
album), що поселяється на деревах та призводить до їх поступової загибелі.
Омела біла (Viscum album L.) − це рослина-напівпаразит деревних порід,
яка спричиняє погіршення санітарного стану і естетичного вигляду рослин.
Сприятливі умови розвитку популяцій омели складаються саме в містах, де
насадження більш ослаблені у порівнянні з природними внаслідок значного
антропогенного навантаження. Єдиним заходом боротьби з омелою в умовах

15
міста залишається механічне видалення уражених нею гілок або повне
видалення дерева при сильному ураженні. При інтенсивному
розповсюдженні омели догляд за міськими насадженнями стає все більш
витратним [10], тому моделювання розвитку популяції омели білої у міських
умовах має бути корисним для контролю її чисельності.
Знищити напівпаразита мало, треба зрізати ще 2,5 м гілки; на таку
відстань сягає коріння омели. Оскільки швидкість розмноження омели майже
космічна і втрачено час, тепер маємо екологічну біду. Потрібно оголосити
загальнодержавну мобілізацію на боротьбу із омелою. Нехай на це піде
кілька місяців, але всі насадження маємо очистити від паразита. Омела
знищує наш кисень, зникають тисячі дерев – за ними всихають річки.
Тема проекту: «Особливості поширення омели білої на території
м. Золотоноша» зумовлена передовсім реальною загрозою знищення
деревостою міста та погіршенню екологічного стану в цілому.
загибелі. Це дослідження, проаналізоване виключно на місцевому
матеріалі, покликане привернути увагу комунальних, соціальних служб та
пересічних громадян до питання покращення життєдіяльності нашого міста.
Мета дослідження: провести моніторинг поширення омели білої в
деревних насадженнях міста та визначити ступінь пошкодження нею
деревних рослин на території м. Золотоноша.
Завданнями проекту є:
 створити карту поширення омели на території Золотоноші для
проведення подальшого моніторингу за розширенням її ареалу;
 встановити видовий склад рослин-господарів омели білої, які
зростають на території м. Золотоноша;
 розробити рекомендації для покращення ефективності боротьби з
омелою;

16
 формувати почуття особистої відповідальності за стан найближчого
оточення в процесі вивчення глобальної екологічної проблеми
поширення омели білої і дослідження її проявів на місцевому рівні;
 привернути увагу широких кіл громадськості до глобальної проблеми
пошкодження деревостою міста;
 активізувати практичну природоохоронну діяльність молоді і
дорослого населення;
 підвищити рівень обізнаності школярів та населення з проблем
довкілля,
пов’язаних з поширенням омели білої;
 провести агітаційно - роз’яснювальну роботу серед школярів та
населення;
 сформулювати висновки дослідження.
Об’єкт дослідження: процес поширення омели білої в деревних
насадженнях міста Золотоноша.
Предмет дослідження: зелені насадження м. Золотоноша та рослина-
напівпаразит омела біла.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що проблема
знешкодження рослини напівпаразита омели білої є ключовою з-поміж
екологічних проблем, можливих для вирішення на місцевому рівні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в умовах
м. Золотоноша і на його околицях досліджено та проаналізовано
особливості поширення омели білої в деревних насадженнях.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень
можуть бути використані спеціалістами житлово – комунальних служб в
місті Золотоноші при розробці заходів щодо обмеження поширення омели
білої та оздоровлення деревних насаджень.
Методологічну основу дослідження складає синтез методів – аналіз,
синтез, опис, експеримент, кількісні методи.
Особистий внесок у виконання роботи.

17
У роботі систематизовано комплекс інформації про феномен омели
білої як рослини напівпаразиту. Дослідження передбачає синтезований
підхід до окреслення проблеми омели білої – з екологічного боку,
біологічного, хімічного, медичного та соціального. Кількісний аналіз
статистичного матеріалу міста дозволяє накреслити реальну картину
заселення напівпаразиту, його вплив на стан зелених насаджень Золотоноші
та здоров’я золотонісців. Крім того, мається на меті вироблення конкретних
практичних рекомендацій щодо організації зменшення кількості омели
білої.
Додатки містять ілюстративний супровід наукової роботи, а саме:
фотографії процесу проведення експериментальних спостережень та
створення порівняльних таблиць; копії статистичних матеріалів.
Список використаної літератури налічує фундаментальні
першоджерела, серед яких: Небел Б. « Наука об окружающей среде»,
«Экология города» Учебник, Шлапак В.П. «Особливості визначення
ступеня пошкодження Viscum album L», Таран Н. Ю. «Фізіологічне
обґрунтування методів профілактики розповсюдження та боротьби з
омелою білою у лісопаркових ландшафтах».
Структурно наукове дослідження побудоване наступним чином: крім
вступу, висновку та переліку використаних джерел, воно містить три
розділи. Перший присвячений феномену омели білої – її загальній
характеристиці, способу поширення, впливові на навколишнє середовище та
здоров’я людини. Другий розділ, практичний, містить розробку плану
практичного експерименту, порівняльний аналіз статистичного матеріалу,
узагальнені висновки цього аналізу. Третій розділ має прикладний характер
і містить практичні рекомендації щодо поводження з омелою білою та
альтернативних способів боротьби з нею.
Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, отже, матеріали та
висновки наукової роботи будуть вартими уваги не лише вчителів, біології,
екології, медицини, але й пересічних громадян, для яких питання здоров’я

18
та естетики є пріоритетним на сьогодні. Практична цінність дослідження
полягає у можливості привернути увагу комунальних служб та органів
місцевого самоврядування до нагальної проблеми нашого міста, залучити
учнів до проведення екологічних рейдів, провести виховну та просвітницьку
роботу через засоби масової інформації, на уроках та в позакласній роботі.
Зведені матеріали результатів наукового проекту можуть бути
рекомендованими для публікації на шпальтах місцевих газет з метою
інформування громадян про реальну картину життєдіяльності нашої
Золотоноші.

19
РОЗДІЛ 1
ФЕНОМЕН ОМЕЛИ БІЛОЇ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ
1.1. Загальна характеристика біологічного виду омела біла
1.1.1. Ботанічний опис
Восени, коли з дерев опадає листя, іноді на гілках залишаються зелені
кулясті “кущі”. Це омела, рослина-паразит. На противагу іншим квітковим
рослинам наших теренів, омела є вічнозеленою рослиною, більша частина
котрої схована у товщі гілок та стовбурів дерева-господаря. Вона живцем
“поїдає” дерево, наближаючи його загибель [20].
Омела біла (Viscum album L.) з родини омелових - Loranthaceae.
напівпаразитна рослина, що оселяється на надземних частинах листяних,
рідко хвойних дерев. Багаторічний кущик (20-60 см заввишки), здебільшого
кулястої форми (20-120 см у діаметрі) з багаторазово дихотомічно
розгалуженими, голими, зеленувато-жовтими, дерев'янистими гілками.
Корені проникають під кору дерев рослин-живителів і розвивають присоски
(гаусторії), що вростають углиб стовбура. Листки супротивні (3-6 см
завдовжки, 6-15 см завширшки), зимуючі, сидячі, шкірясті, товсті, жовто-
зелені, видовжені, на верхівці тупі, цілокраї, голі. Квітки жовті, непомітні,
роздільностатеві, сидячі розміщені по
3-6 у розвилках гілок. Рослини дводомні. Тичинкові квітки з простою,
віночкоподібною, трубчастою, чотири роздільною оцвітиною, тичинок
чотири, пиляки сидячі, прирослі до листочків оцвітини. Оцвітина маточкових
квіток з 3-4-роздільним відгином; стовпчика немає, приймочка сидяча,
порошкоподібна, зав'язь нижня.
Плід — ягодоподібний, білий, кулястий або коротко овальний (6-9 мм
завдовжки, 5,5-9,5 мм завширшки) з трохи вдавленого верхівкою, одно- або
двонасінний.

20
Омела паразитує на листяних породах — тополях, кленах, березах,
вербах, липах, дубах, в'язах, грушах, яблунях, зрідка на хвойних — сосні та
ялиці. Цвіте у березні — квітні. [12] (додаток А).
1.1.2. Біологія розвитку .
Омела біла відноситься до облігативних паразитів із життєвим циклом
4-6 років. Має свою хлорофілоносну систему, що дозволяє їй частково бути
незалежною від господаря, на якому вона оселилась. Воду і мінеральне
живлення вона отримує від "господаря" (дерева, на якому живе), а органічні
речовини синтезує самостійно [1, 2]. Розмножується насінням, яке
поширюють птахи. Заселяє деревні породи, передусім – тополі, які мають
м'яку кору і слабкий корковий шар [3, 5]. Для омели білої характерний
закритий період розвитку (3-5 років), коли вона розвивається під корою
рослини-господаря.
Передумовами для проростання насіння являються оптимальні умови:
температура, освітлюваність та вологість. Насіння омели білої проростають
навесні одним або двома виростами жовтувато-зеленого кольору[5].
Клітини виросту заглиблюються в перидерму перпендикулярно до
стебла рослини-господаря. У первинній або вторинній корі від виросту в
горизонтальному напрямку починають відходити бічні тяжі (первинні
гаусторії).
Гаусторії збільшуються разом із потовщенням стебла господаря. Таким
чином, розвинута внутрішня система паразита являється життєдайною
доволі довго — від декількох років до десятиліть.
Пагони першого року розвитку досягають лише декількох міліметрів в
довжину. У подальшому їх приріст становить декілька сантиметрів на рік.
У середньому діаметр куща омели дорівнює діаметру системи
гаусторій в рослині-господарі.
Перші фази розвитку омели характеризуються сповільненим темпом.
У цей період неможливо встановити пошкоджену нею деревну рослину.

21
Стебло і листяні зелені пагони починають розвиватися тільки через
декілька років, а після їх формування розвиток паразита прискорюється: на
протязі трьох років утворюється кущ діаметром до 30 см [9].
Тому основною задачею є вчасне виявлення пошкодження і його
видалення механічним способом.
1.1.3. Способи поширення.
Агентами розповсюдження омели у межах її ареалу є омелюх звичайний
(Bombycilla garrulus) та дрізд-омелюх (Turdus Viscivorus) (додаток Б), птахи,
які надзвичайно охочі до її плодів — соковитих білих, рідше жовтих
кістянок. Але плоди омели мають важливу властивість: соковитий вміст його
являє собою дуже клейку речовину, яка довго не висихає. Поїдаючи плоди,
птах часто чистить дзьоб від насіння, що приліпилося до нього. Це насіння
пристає до кори дерев. Але основна маса його прикріплюється до гілок разом
з послідом. Ці птахи перелітають з гілки на гілку, тому насіння омели
поширюється далеко за межі сусідніх дерев. Послід птахів з насінням омели
не просто падає, куди прийдеться. Завдяки клейкій речовині цих плодів
послід довго звисає з клоаки птаха. Нарешті, він чіпляється за гілочку, на
якій стрибає птах і відривається. Таким чином все насіння потрапляє
безпосередньо на місце призначення і там залишається[11].
Птахи сідають переважно на верхні гілки розріджених крон старих
дерев, які мають достатню освітленість і добре прогріваються, що важливо
для проростання насіння омели.
Кут між гілками і стовбуром, розміщення гілок у кроні дерева
впливають на динаміку пошкодження напівпаразитом.
Таким чином, чим більший кут між гілкою і стовбуром дерева, тим
більша імовірність пошкодження паразитом і навпаки – густий ліс, в якому
дерева ростуть вгору і не мають дуже розгалуженої крони, практично не
заражаються, зони інфекції тут не життєдайні, вони відмирають через
недостатню кількість світла.

22
Паразитування омели – типове явище парків, скверів та лісосмуг.
Лісосмуги, які заражені омелою, можуть слугувати її поширенням за
принципом так званих мостів.
1.1.4. Хімічний склад.
З рослини виділена біла аморфна речовина віскотоксин, що складається
з великої кількості біологічно активних речовин: азотовмістних сполук –
гама-аміномасляної кислоти, ацетилхоліну (пагони), холіну (плоди, листя);
терпеноїдів; сапонінів; алкалоїдів; флавоноїдів (листя, квіти); гістамінів;
органічних кислот; вітаміну Е, С, аскорбінової кислоти, каротину,
смолянистих речовин й мінеральний солей[1].
1.1.5. Господарське значення.
Науковці виявили, що присутність і рясність омели у кроні дерева тісно
зв’язані зі зростанням ефективності колообігу речовин у екосистемі завдяки
опаду мертвої омели; зростання різноманіття мікоризних грибів на коренях
заражених омелою дерев; ускладнює структуру крон дерев, створюючи
додаткові екологічні ніші; впливає на сукцесійні процеси – відновлення
екосистеми…[21]
Омела біла являє собою справжнє лихо для зелених насаджень, вона
успішно захоплює все нові і нові території, розширює коло рослин-
господарів. Дерева від омели помітно страждають, вона викликає
сповільнення росту дерев, їх суховершиність аж до повного всихання,
деревина втрачає міцність, стає крихкою, дерево трухлявіє. Ураження дерев
омелою знижує їх довговічність, а ландшафти втрачають декоративність. Це
призводить до зменшення кількості і розмірів листя на 18% та на 40-60%
річного приросту пагонів ураженого дерева. До того ж омела, як вічнозелена
рослина, продовжує випаровувати воду й тоді, коли дерево-господар вже
скинуло листя на зиму. Дерево, зрештою, передчасно гине[19]. Велику
загрозу такі дерева становлять під час сильних вітрів і буревіїв.
Корисне те, що омела має цілющі властивості. Її листки та кінці пагонів
використовують для лікування наривів, як знеболювальний засіб. Витяжка з

23
омели знижує артеріальний тиск і позитивно впливає на роботу серця. Отже,
обрізку омели в паркових насадженнях можна проводити разом з заготівлею
лікарської сировини.
1.1.6. Застосування в народній медицині.
Для лікарських цілей пізньої осені збирають молоді гілки з листям.
Плоди омели отруйні та особливо небезпечні для дітей. У народній медицині
використовуються молоді гілочки, листя, ягоди. З лікувальною метою омелу
використовували ще древні греки та римляни. У медичній практиці відвар з
молодих гілок омели застосовують при гіпертонії, а також як тонізуючий
засіб при атонії кишечника; рідкий екстракт з молодих листків - при
легеневих і носових кровотечах. Омела широко застосовується в народній
медицині для лікування різних захворювань: як проти судомний засіб при
епілепсії, істерії, запамороченні, як кровоспинний при маткових і
гемороїдальних кровотечах, як зовнішнє для пом'якшення наривів. Зазвичай
використовують омелу з беріз. Водний відвар п'ють при підвищеному тиску
крові, головному болю. Відвар омели, зібраної з граба, дуба або сосни,
вживають при хворобах серця, нервових захворюваннях, астмі, ревматизмі,
раку, при туберкульозі легень і пухлинах, при довготривалих менструаціях і
як глистогінний засіб. Омелу білу слід приймати короткими курсами з
перервами, тому що рослина токсична[22].

24
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Програма та проведення практичних спостережень
Ми підготували карту території в М1:10 000 (додаток В).
На карті червоним олівцем позначаємо межі обраної ділянки (додаток
Г).
Обрали ділянку, обмежену вулицями: Шевченка, Черкаська,
Незалежності, Новоселівська, Максимовича, Канівська (західно – північна
частина
м. Золотоноші) (додаток Д ).
Виділяємо підділянки в межах обраної ділянки (вони співпадають із
границями житлових кварталів у межах забудованої частини міста).
Визначаємо ділянки з однаковими типами урбанізованого ландшафту
та наносимо їх на карту використовуючи різні кольори. Для визначення типів
ландшафтів користуємося інформацією та кодами, викладеною в підручнику
«Екологія міста» (К., 2000, рос. мовою), розділ 5.2.
Виходимо на обрану ділянку (з картою, робочим щоденником
(блокнотом і олівцем).
Побачивши дерево (-а), на якому (-их) росте омела, за допомогою карти
визначаємо його (або їх, якщо це група дерев) місцезнаходження.
На карті олівцем ставимо крапку з відповідною маленькою літерою
латинського (англійського) алфавіту (а, b, c, d…), тобто а, і т.д.
Користуючись кольоровою класифікацією для картографічного
зображення за індексом чисельності кущів омели на дереві(додаток Ж ),
робимо відповідні позначки на карті (додаток З).
2.2. Методика дослідження популяцій омели білої в
урбанізованих ландшафтах.

25
2.2.1. Визначення ступеня пошкодження омелою білою
При визначенні ступеня пошкодження омелою білою Viscum album
деревних рослин м. Золотоноші ми використовували 7-ми бальну шкалу
ступеня пошкодження крони та 7-ми бальну шкалу визначення локалізації і
характерних особливостей пошкоджень стовбурів В.П. Шлапака, Г.І.
Музики, В.А.Вітенка, В.Ф. Собченка, Л.І. Марно та О.П. Тисячного [18].
Під час обстеження зелених насаджень міста нашу увагу привернула
різна ступінь і характерні особливості ураження деревних рослин омелою:
часткове, середнє, масове ураження крони; часткове середнє і масове
ураження стовбура та скелетних гілок; ураження, які суттєво погіршують
декоративність окремих рослин, окремих картин та масивів в цілому.
У зв'язку з цим виникла необхідність у систематизації характеру
пошкоджень та проведені комплексної оцінки пошкоджень омелою зелених
насаджень за розробленими шкалами В.П. Шлапака, Г.І. Музики, В.А.
Вітенка, В.Ф. Собченка, Л.І. Марно та О.П.Тисячного, де визначалась ступінь
пошкодження омелою білою крони за 7-ми бальною шкалою: 1 бал –
непошкоджені дерева; 2 бали – умовно пошкоджені (поблизу зростає дерево-
господар того самого виду і віку, яке середньо, сильно або дуже пошкоджене
Viscum album); 3 бали – мало пошкоджені (дерева, ураженість крони яких
становить 20-25%); 4 бали – середньо пошкоджені (дерева, ураженість крони
яких становить 30 – 50%); 5 балів – сильно пошкоджені (дерева, ураженість
крони яких становить 60-80%); 6 балів – дуже сильно пошкоджені (дерева,
ураженість крони яких становить 90-100%); 7 балів – суховершиність
(наявність сухих гілок по периметру крони, та всихання верхівки, разом з
масовим ураженням крони омелою, що призводить до прогнозованого
відмирання пошкоджених дерев) (додаток И, І ).
2.2.2. Визначення локалізації і характерних особливостей
пошкоджень стовбурів деревних рослин омелою білою.

26
Визначення проводили за 7-бальною шкалою В.П. Шлапака, Г.І.
Музики, В.А. Вітенка, В.Ф. Собченка, Л.І. Марно та О.П. Тисячного: 1 бал
(незначне ураження верхньої частини стовбура) – від 1 до 5 "кущів" омели; 2
бали (середнє ураження верхньої частини стовбура – від 6 до 10 "кущів"
омели; 3 бали (сильне ураження в середній частині стовбура) – від 6 до 10
"кущів" омели; 4 (незначне ураження середньої частини стовбура) – від 1 до
5 "кущів" омели; 5 балів (середнє ураження середньої частини стовбура) – від
6 до 10 "кущів" омели; 6 балів (сильне ураження середньої частини стовбура)
– від 11 і більше "кущів" омели; 7 балів (ураження нижньої частини
стовбура) – від одного і більше кущів омели.
Об’єднання об’єктивних показників пошкоджень рослин за
результатами двох семибальних шкал дозволило нам уточнити і узагальнити
загальну картину пошкоджень та визначити комплексну оцінку ураження
деревних рослин.
2.2.3. Проведення комплексної оцінки ураження деревних рослин.
Для цього використовували запропонований В.П. Шлапаком, Г.І.
Музикою, В.А. Вітенко, В.Ф.Собченко, Л.І. Марно та О.П. Тисячним,
коефіцієнт комплексної оцінки пошкодження рослин. Цей коефіцієнт
визначається за формулою: Ккопо = Пк + Пст, де: Ккопо – коефіцієнт
комплексної оцінки пошкоджень Viscum album; Пк – ступінь пошкодження
крони; Пст. – локалізація і характерні особливості пошкодження стовбура. На
основі набраних балів рослини поділяють на: дуже сильно уражені (12-14
балів) – рослини підлягають видаленню; сильно уражені (10-11 балів) –
рослини підлягають видаленню або обрізці; середньо уражені (7-9 балів) –
рослини підлягають обрізці; мало уражені (3-6 балів) – рослини підлягають
обрізці; незначною мірою уражені (1-2 бали) – рослини підлягають обрізці.
Підставивши дані зі шкальних оцінок пошкодження деревних рослин
омелою, які внесені у формулу, отримуємо комплексну 5-ти бальну оцінку
пошкодження рослин.

27
На основі аналізу даних комплексної оцінки деревних рослин за
ступенем пошкодження Viscum album дані насадження можна поділити на 5
груп: 1 – дуже сильно уражені ; 2 – сильно уражені ; 3 – середньо уражені; 4 –
мало уражені; 5 – незначною мірою уражені. В залежності від отриманої
оцінки величини коефіцієнта комплексної оцінки пошкодження рослин
Viscum album вони: 1 – підлягають видаленню (12-14 балів); 2 – підлягають
видаленню або обрізці (10-11 балів); 3 – підлягають обрізці (1-9 балів) різної
інтенсивності.
2.3. Карта поширення омели білої на досліджувальній
території
Використовуючи методику дослідження популяції омели («Комплексна
порівняльна ландшафтно-екологічна характеристика ділянок міської
території, що належать до різних функціональних зон». Розробники – Ю. І.
Вергелес, І. О. Рибалка (Харківська національна академія міського
господарства, 2011 рік)) було проведено дослідження наявної ситуації
поширення омели білої в місті Золотоноша станом на місяць грудень 2014 р.
за вищезазначеними адресами.
Для екологічного аналізу поширення омели була розроблена кольорова
класифікація для картографічного зображення за індексом чисельності кущів
омели на дереві. За даними візуального дослідження була створена карта
поширення омели в місті Золотоноша (див. додаток З).
З даних карт чітко видно, що серед інших кольорів переважає червоний і
помаранчевий, що символізує 5 і 6 ступені зараження дерева омелою, а це від
41 до 160 кущів омели, а в найменшій кількості дерева з ураженням 1-го
ступеня – фіолетовий колір.
2.4. Розрахунки щільності омели білої на досліджувальній території

28
Станом на листопад 2014 року в м. Золотоноша (на досліджувальній
ділянці) нараховано 970 дерев, з них уражених омелою 677. Такі дані
отримали в результаті дослідження. З усієї кількості вилікувати неможливо
285 дерев, на них уражені омелою більше 60% гілок, тому їх доведеться
повністю зрізати і викорчовувати. Решта дерев потребують видалення гілок,
заражених омелою.
З 970 дерев, 640 - це дерева, які знаходяться в парку, на територіях
підприємств та навчальних закладів, вулицях міста. Рекордсменами по
"розведенню омели" на деревах виявилася тополя чорна, на своїй території
– центральний стадіон, м’ясокомбінат, консервний завод «Роял Фрут», ПМК-
2, узбіччя автомобільних доріг та залізниці.
Полезахисна смуга на околиці міста (вул. Канівська), видовий склад якої
складається з акації білої, тополі чорної, осики, клена гостролистого, вражена
омелою на 90% (додаток Ї, Й).
Біля входу на міський стадіон було виявлено майже 100% враження
тополі чорної. Поступово зрізують уражені омелою дерева (додаток К).
На прилеглих до ПМК-2 територіях омела біла найчастіше вражала
акацію білу, тополю чорну, клен гостролистий; відносно рідко – ясен
звичайний та вербу ламку.
На пришкільній території та в прилеглих районах гімназії ім. С.Д.
Скляренка (вул. Черкаська, Скляренка, Гагаріна, пров. Піонерський, Гончара)
стовбур акації білої пошкоджений на 5 балів, берези повислої – 2 бали, липи
серцевидної – 6 балів, сосна зовсім не пошкоджена, яблуні домашньої – 3
бали, тополі чорної –7 балів (додаток Л, М). Поодинокі дерева на вул.
Максимовича вражені на 100% (додаток Н).
Вулиця Шевченка обсаджена деревами тополі чорної та липи
серцевидної, котрі пошкоджені майже на 97%. Проводиться вирізання
уражених гілок (додаток О).
2.5. Приуроченість омели білої до дерев-хазяїв різних видів

29
Дані спостережень за 2014 рік засвідчили, що список рослин-господарів,
які уражуються Viscum album включає 11 видів та форм деревних рослин:
клен гостролистий (Acer platanoides L.), тополя чорна (Populus nigra L.), осика
(Populus tremula L.), верба біла (Salix alba L.), ясен звичайний (Fraxinus
excelcior L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill), горобина звичайна (Sorbus
aucuparia), яблуня домашня (Malus domestica), слива домашня (Prúnus
domestica), береза бородавчата, звисла (Betula pendula Roth.), акація біла
(Robinia pseudoacacia L). У процесі проведення досліджень було відмічено,
що уражуються омелою білою дерева не тільки з м’якою деревиною.
2.6. Зв’язок щільності омели із ландшафтними характеристиками
досліджувальної ділянки.
Ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні,
натомість зараз дерева уражені суцільними територіями. Спостерігається
значне ураження зелених насаджень не тільки уздовж автомобільних доріг та
обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах: біля шкіл, підприємств
тощо.
З минулого року по м. Золотоноша ведеться активна боротьба з омелою,
однак залишається значна кількість дерев, стан яких критичний і потребує
негайних вирішувань проблеми.
Зробивши дослідження вулиць міста на наявність омели на деревах,
побачили що біля проїздньої частини вулиць та на території підприємств
знаходиться більша кількість заражених дерев, звідси припущення, імовірно
вихлопні гази автомобілів позитивно впливають на поширення омели білої.
Відмітили що напівпаразити віддають перевагу старим розлогим деревам,
втой час, як на молодих насадженнях її мало.
На території центрального стадіону переважають старі, розлогі дерева
тополі чорної: стовбури котрої вражені шкідником майже на 97%, хоча
загазованість тут незначна.
Було помічено такий факт: якщо омела вражає горобину, то це веде до

30
швидкої загибелі цього дерева у молодому віці.
У районі, прилеглому до гімназії ім. С.Д. Скляренка (вул. Скляренка,
Гагаріна, пров. Піонерський, вул.. Черкаська) стовбур акації білої
пошкоджений на 5 балів, тополі чорної – 7 балів, берези повислої – 2 бали,
липи серцевидної – 5 балів, яблуні – 3 бали, сосна зовсім не
пошкоджена(додаток 6,7).
Поодинокі дерева тополі чорної на вул. Максимовича вражені на 100%,
берези пониклої – на 10%, яблуні домашньої –60%.
Полезахисна смуга на околиці міста (вул. Канівська), видовий склад
якої складається з акації білої, тополі чорної, осики, клена гостролистого,
вражена омелою на 90%. На основі спостережень ми дійшли висновку, що
полезахисні смуги слугують своєрідним «місточком» для поширення омели
білої.

31
РОЗДІЛ 3
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ.
3.1. Найефективніші методи боротьби з омелою білою
Провівши аналітичний огляд літератури, були розроблені рекомендації щодо
покращення ефективності боротьби з омелою.
Найефективнішим методом боротьби з омелою білою є її знищення на ранній
стадії розвитку адже вона розмножується занадто швидко. Знищити напівпаразита
мало, треба зрізати ще два із половиною метри гілки – на таку відстань сягає
коріння омели[17]. Швидкість розмноження омели майже космічна. Тому єдиним
виходом з ситуації, що склалася на даний момент є загальнодержавна мобілізація
на боротьбу з омелою. Якщо в одному місті боротьба буде вестись, а в сусідніх ні –
то результат буде малопомітним, ураження омелою буде починатись заново. Саме
тому необхідно діяти злагоджено всією країною. Нехай на це буде витрачено кілька
місяців, але всі насадження маємо очистити від паразита. Омела знищує наш
кисень, зникають тисячі дерев – за ними всихають річки.
Основними заходами боротьби з поширенням напівпаразиту є:
 вчасне виявлення пошкодження і його видалення механічним способом;
 проріджування крони дерева, знищення вражених гілок;
 постійне механічне вилучення омели на окремих інфікованих деревах
(залишаючи до 30% крони);
 використовувати природні або створювати штучні розмежувальні лінії на
ділянках прилеглих до зон враження (несприйнятливі види дерев і т. д.);
 висадка видів дерев, які не вражаються шкідником (дуб, горіхоплідні,
шовковиця, маслина, черешня, гірко каштан);
 досліджувати більш гуманні методи боротьби ніж спилювання гілок і дерев.

32
ВИСНОВКИ.
На основі проведеного моніторингу поширення омели білої в місті
Золотоноша можна зробити наступні висновки:
1. Зелені насадження м. Золотоноша є важливою та невід’ємною
складовою інфраструктури міста і виконують такі важливі екологічні
(газоочисну, фільтрувальну, шумопоглинальну, санітарно-захисну), етико-
естетичну та рекреаційну функції. Озеленення міста – це складна система
заходів, яка спрямована на формування структури зелених насаджень міста,
посадку дерев та квітників, догляд за хворими та аварійними деревами,
забезпечення використання зелених насаджень міським населенням для
рекреації та оздоровлення. Проведені дослідження щодо поширення омели
білої в деревних насадженнях м. Золотоноша показують, що міська влада цю
функцію почала виконувати тільки по приходу до посади мера В.О.
Войцехівського.
2. Основними видами дерев, які уражені омелою білою в Золотоноші, є:
тополя чорна, ясен звичайний, береза повисла, акація біла, горобина
звичайна, яблуня домашня, осика, слива домашня, липа серцевидна, клен
гостролистий.
3. Найвищий ступінь зараження омелою (більше 90 %) відмічається в
біотопах полезахисних смуг, в парку біля центрального стадіону вздовж доріг
та залізниці, середня (30-60 %) – на промислових територіях міста, найнижча
(до 30 %) – в плодових садах присадибних ділянок, це говорить про те, що
поширенню напівпаразита сприяє загазованість повітря(цю гіпотезу треба ще
довести), вік дерева та розташування гілок на дереві. Розлогі дерева з рідкою
кроною уражаються частіше ніж ті, що мають густі верхів’я.
4. Дерева одного виду в умовах міста характеризуються різною
інтенсивністю зараження омелою: від 1 до 10 для плодових дерев, ясеня
звичайного, берези повислої; від 10 до 50 для клена гостролистого, горобини
звичайної; більше 50 для тополі чорної, осики, акації білої, липи серцевидної,

33
що залежить від багатьох факторів – віку дерев, їх стану, умов біотопу,
людської діяльності.
5. Інтенсивність зараження дерев в умовах Золотоноші різних видів
також різна – тополям, акаціям, липі властивий середній та високий ступінь
зараження, горобині та клену – середній та низький, плодовим та березі –
низький.
6. Такий метод боротьби як обрізка уражених насаджень є недостатньо
ефективним, оскільки через певний час на обрізаному дереві знову
реєструються молоді кущики омели. Доцільно проводити масову одночасну
повну (в короткий термін – 1-3 роки) обрізку та видалення уражених омелою
білою дерев по всій території м. Золотоноша, при цьому на обрізаних
деревах не дозволяється залишати бодай 1-2 кущика омели.
7. Якщо пошкоджується дерево горобини звичайної омелою білою, то це
приводить до загибелі дерева в досить молодому віці.
8. Для озеленення міста треба використовувати стійкі до паразитування
види рослин: шовковицю, горіхоплідні, дуби, маслину, тополю пірамідальну.
9. Кут між гілками і стовбуром, розміщення гілок у кроні дерева
впливають на динаміку пошкодження напівпаразитом. Таким чином, чим
більший кут між гілкою і стовбуром дерева, тим більша імовірність
пошкодження паразитом і навпаки.
10. Карта поширення омели білої в м. Золотоноша дає можливість
проводити подальші моніторинги щодо розповсюдження даного
напівпаразиту, виявляти осередки на ранніх етапах і видаляти їх, завдаючи
тим самим меншої шкоди деревостою.

34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Астахова, Л. Є. Деякі аспекти морфології, біології та екології омели білої
(Viscum album) на Житомирщині / Л. Є. Астахова, М. І. Дудар, Н. М. Процюк
// Вісник ДАУ. – № 2. – Житомир, 2005. – С.131-136.
2. Бейлин И. Г. Цветковые паразиты и полупаразиты.— М.: Наука, 1968.— 31
c
3. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования /Т.Т. Битвинскас. –Л.
: Гидрометеоиздат, 1974. – 170 с.
4. Букша И.Ф. Изменение климата и лесное хозяйство Украины /И.Ф. Букша
// Наукові праці Лісівничої академії наук України : зб. наук. праць. – Львів :
РВВ НЛТУ України. – 2009.– № 7. – С. 11-17.
5. Булгакова Т.О. Омела та її рослини-господарі в дендропарку
«Олександрія» АН УРСР // Інтродукція деяких екзотів і політомічний метод
їх визначення.— К.: Наук. думка.— 1969.— С. 49–50.
6. Вергелес Ю.І. Екологія міських систем / Комплексна порівняльна
ландшафтно - екологічна характеристика ділянок міської території, що
належать до різних функціональних зон : метод. вказівки до викон. розрах.-
граф. роботи /Ю.І. Вергелес, І.О. Рибалка. – Харків : Вид-во Харківської
НАМГ. – 2011. – 19 с.
7. Виноградов Ш. Заметки об омеле /Ш. Виноградов, П. Никитин // Труды
Ботанического сада Юрьевского ун-та. – 1912. –Т. Х. –С. 45.
8. Дідух Я. Глобальні зміни клімату: що робити екологам? /Я. Дідух //
Дзеркало тижня.– 2008. – 15-21 листопада. –№ 43(722).
9. Иванова И.Л. Механизм внедрения омелы в ткань растения-хозяина.—
Изд-во АН СССР, 1951.—Т. 81.— Вып. V.— С. 15–16.
10. Экология города: Учебник.- К.: Либра, 2000.- 464 с.
11. Косенко І.С., Грабовий В.М. Омела в зелених насадженнях м. Умані та
Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України // Проблеми
збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах
антропогенно зміненого середовища. Мат. міжнар. наук. конф. — Кривий Ріг,
2005. — С. 225–228
12. Кохно М.А. До біології омели / М.А. Кохно.–К. : Вид-во АН УРСР, 1960.
–С. 32.
13. Кузнецов С.І. Сучасний стан та шляхи оптимізації зелених насаджень в
Києві / С. І. Кузнецов,Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук, М.І.
Шумік // Інтродукція і зелене будівництво.—Біла Церква: Мустанг, 2000.—
С. 90–104.
14. Крамер П.Д. Физиология древесных растений /П.Д. Крамер, Т.Т.
Козловський. – М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. – 464 с.
15. Небел Б. Наука об окружающей среде. -М.: Мир.-1993.-е. 270

35
16. Рум'янков Ю.О. Ступінь пошкодження омелою Viscum album L. видів
роду Celtis L. У насадженнях Національного дендрологічного парку
"Софіївка" НАН України /Ю.О. Рум'янков // Автохтонні та інтродуковані
рослини. – 2010. –№ 6. –С. 42-45.
17. Таран Н. Ю. Фізіологічне обґрунтування методів профілактики
розповсюдження та боротьби з омелою білою у лісопаркових ландшафтах /
Таран Н.Ю., Бацманова Л. М., Мелешко А. О., Улинець В.З., Лукаш О.В.—
К.: Ленвіт, 2007.— 51с.
18. Шлапак В.П. Особливості визначення ступеня пошкодження Viscum
album деревних насаджень в історичній частині дендропарку "Софіївка" /В.П.
Шлапак, Г.І. Музика, В.Ф. Собченко, В.А. Вітенко, Л.І. Марно, О.П.
Пасічний // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів :
РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.7. –С. 8-14.
19. Усцький І.М. Вплив омели на деякі біохімічні показники уражених дерев
/ І.М. Усцький, Л.В. Полякова // Лісівництво і агролісомеліорація : зб. наук.
праць. – Харків :Вид-во УкрНДІЛГА. – 2008. – Вип. 114. –С. 212-
215.Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.151. Лісове та садово-
паркове господарство 63
20. Read more: http://www.naturalist.if.ua/?p=5312#ixzz3NYnsiJNb
21. Read more: http://www.naturalist.if.ua/?p=5312#ixzz3NYnd5ioB
22. за матеріалами сайту http://www.iducz.gov.ua

36
ДОДАТКИ
Додаток А
Восени, коли з дерев опадає листя, іноді на гілляччі залишаються зелені
кулясті “кущі.” Це омела, рослина-паразит.

37
Додаток Б
Агентами розповсюдження омели у межах її ареалу є
омелюх звичайний (Bombycilla garrulus)
та дрізд-омелюх (Turdus viscivorus).

38
Додаток В
Ми підготували карту території м. Золотоноша в М 1:10 000.

39
Додаток Г
На карті червоним олівцем позначаємо межі обраної ділянки.

40
Додаток Д
Обрали ділянку, обмежену вулицями: Шевченка, Черкаська, Незалежності,
Гайдара, Максимовича, Канівська (західно – північна частина м. Золотоноші)

41
Додаток Ж
Для встановлення кількості кущів омели в кожній окремій дискретній групі
застосовується індекс чисельності: для кількості від 1 до 5 індекс чисельності
становить «1»; для 6-10 – «2»; 11-20 – «3»; 21-40 – «4» і т.д. ми
використовували 7-ми бальну шкалу ступеня пошкодження крони та 7-ми
бальну шкалу визначення локалізації і характерних особливостей
пошкоджень стовбурів В.П. Шлапака, Г.І. Музики, В.А.Вітенка, В.Ф.
Собченка, Л.І. Марно та О.П. Тисячного
Позначення Індекс чисельності Кількість кущів омели
фіолетовий 1 1-5
блакитний 2 6-10
зелений 3 11-20
жовтий 4 21-40
помаранчевий 5 41-80
червоний 6 81-160

42
Додаток З
За даними візуального дослідження була створена карта поширення омели в
місті Золотоноша

43
Додаток И
Поширення омели білої на досліджувальній території міста.
Назва виду
Загальна
кількість
досліджуваних
дерев
кількість
пошкоджених
дерев
%
пошкодження
1 Тополя чорна 250 242 97%
2 Осика 200 172 86%
3 Липа серцелиста 100 83 83%
4 Клен
гостролистний
50 32 74%
5 Горобина
звичайна
50 31 62%
6 Яблуня домашня 50 25 50%
7 Ясен звичайний 50 24 48%
8 Верба біла 50 19 38%
9 Слива домашня 50 18 36%
10 Береза
бородавчаста
50 16 32%
11 Акація біла 50 15 30%
12 Сосна 10 0 0%
13 Ялина 10 0 0%

44
Додаток І
Омела біла на поодинокому дереві та деревах, що ростуть групою
вул. Скляренка
вул. Незалежності

45
Додаток Ї
Полезахисна смуга на околиці міста, вул. Канівська, видовий склад якої
складається з акації білої, тополі чорної, клена гостролистого, вражена
омелою на 90%

46
Додаток Й
Поширення омели білої вздовж вул. Канівська
Назва дерев
Кількість
обстежених
дерев
Кількість
заражених дерев
Інтенсивність
зараження
(кількість
кущиків омели
білої на одному
дереві)
Тополя чорна 90 85
від 50 до 100 і
більше
Біла акація 60 58
більше
Клен
гостролистий
58 46
більше

47
Додаток К
Біля входу на міський стадіон було виявлено майже 100% враження тополі
чорної. Поступово зрізують уражені дерева

48

49
Додаток Л
В районі гімназії ім. С.Д. Скляренка (вул. Черкаська, Скляренка, Гагаріна,
пров. Піонерський, Гончара) стовбур акації білої пошкоджений на 5 балів,
берези повислої – 2 бали, яблуні – 3 бали, липи серцевидної – 6 балів, сосна
зовсім не пошкоджена

Kononets

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Kononets

Similar to Kononets (20)

More from zologym

More from zologym (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (20)

Kononets