Kononets

Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Черкаської обласної державної адміністрації
Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
Золотоніська гімназія ім. С. Д. Скляренка
Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
Кононець Ірина Анатоліївна,
учитель біології вищої категорії
Навчально-методичний посібник
м. Золотоноша
2015

АВТОРИ:
Кононець І.А. – учитель біології та екології
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Даниленко Любов Іванівна – методист біології та екології ЧОІПОПП
Строкань Наталія Василівна – завідувач методичним кабінетом відділу
освіти Золотоніської міської ради
Новик Людмила Віталіївна – методист хімії відділу освіти Золотоніської
міської ради

Виставка ППД «Освіта Черкащини» Проектні технології на уроках…
Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка І.А. Кононець
5
ЗМІСТ
Методичний коментар ........................................................................... 6
Методи проекту на уроках екології................................................... 10
Особливості поширення омели білої на території Золотоноші......... 11
Дослідження проблем довкілля, пов’язаних з твердими
побутовими відходами (на прикладі Золотоноші)................... 54
Спалювання органічних залишків як негативний чинник екології
сучасного міста (на прикладі Золотоноші)............................. 114
Живи земле. Всеукраїнська учнівська експедиція ............................ 155
Система уроків з екології на тему «Середовище існування»..... 184
З досвіду роботи – інтерактивні методичні перлини:
позакласні заходи..................................................................... 228

6
Методичний коментар
Модернізація освіти, перехід до її компетентності зумовили широкий
інтерес до проектування, тому що основна характеристика компетентності
пов’язана зі способом її формування: вона формується і проявляється лише в
процесі діяльності, а її якість виражається мірою залучення.
Таким чином, на метод проекту в освіті стали покладатися великі надії,
пов’язані з його можливостями організовувати навчання в процесі діяльності,
розвивати здібності використовувати і застосовувати знання, уміння й
навички для розв’язання практичних, життєво необхідних задач. Маємо
припущення, що проектний зміст діяльності змінює навчальну практику,
даючи можливість учасникам навчального процесу проявляти власні
ініціативи, задуми, розкривати особистісний зміст діяльності учасникам
навчального процесу.
Відмічено, що проектування розглядається як засіб для розвитку
компетентності. Модернізація освіти припускає пріоритет
компетентністного підходу, тоді коли на перше місце ставиться не
поінформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми, які виникають в
різних ситуаціях. Таке навчання відрізняється від того, де необхідно
«запам’ятати і відповісти», де є готова формула, в котру треба тільки
поставити значення. Учень повинен усвідомлювати ефективність власних
дій. Мова йде про проектування тих чи інших проблем. Звідси і назва методу
– метод проекту.
Проектування сьогодні – один з важливих факторів розвитку навчання і
практика його розвитку багатогранна.
Метод проектів – це система навчання, при якій учні отримують знання
в процесі планування і виконування завдань, які поступово ускладнюються.
Цей метод відкриває перед кожним школярем можливість проявити себе,
виявити свої здібності, накреслити майбутню професійну діяльність, тобто

7
попробувати випробувати себе у різних сферах, виявити щось близьке і
цікаве для себе і сконцентрувати на цьому свої бажання, сили, можливості.
Це дозволяє включити у навчальний процес найважливіше: активність,
інтерес і усвідомити самореалізацію головного учасника – учня.
У нашій гімназії ми використовуємо нові інформаційні технології:
мультимедійні навчальні матеріали, навчальні портали, інтернет-конференції,
проводимо мультимедійні уроки, використовуємо анімаційні моделі у
навчанні, в старших класах на уроках біології застосовуємо метод
навчального проекту для розкриття творчого потенціалу школярів, їх
індивідуальності.
Проект спрямований на актуальні екологічні проблеми сьогодення.
Його метою є: привернути увагу учнів до проблем, які існують, змусити
задуматися над своїм майбутнім. Показати, що не тільки дорослих
стосуються існуючі проблеми, що підлітки також можуть щось зробити для
покращення екологічного стану планети.
В своїй педагогічній діяльності я використовую такі види проектів:
інформаційний, ігровий, творчий. Вид проекту залежить від віку учнів і теми.
За змістом проекти переважно є міжпредметні. За способом виконання –
індивідуальні та групові. Цінність проектів полягає в тому, що вони
побудовані на місцевому матеріалі, на основі якого розроблені рекомендації.
Так, наприклад, тема проекту: «Особливості поширення омели білої
на території м. Золотоноша» зумовлена передовсім реальною загрозою
знищення деревостою міста та погіршенню екологічного стану в цілому.
Актуальність досліджуваного питання полягає в тому, що ситуація з
поширенням омели є глобальною і загрожує екологічним лихом, рослина-
напівпаразит, що поселяється на деревах, призводить до їх поступової
загибелі.
Кількісний аналіз статистичного матеріалу міста дозволяє накреслити
реальну картину заселення напівпаразиту, його вплив на стан зелених

8
насаджень Золотоноші та здоров’я золотонісців. Омела знищує наш кисень,
зникають тисячі дерев – за ними всихають річки.
На основі вивченого матеріалу розроблені основні заходи боротьби з
поширенням напівпаразиту:
 вчасне виявлення пошкодження і його видалення механічним
способом;
 проріджування крони дерева, знищення вражених гілок;
 постійне механічне вилучення омели на окремих інфікованих деревах
(залишаючи до 30% крони);
 використовувати природні або створювати штучні розмежувальні лінії
на ділянках прилеглих до зон враження (несприйнятливі види дерев і т.
д.);
 висадка видів дерев, які не вражаються шкідником (дуб, горіхоплідні,
шовковиця, маслина, черешня, гірко каштан).
В проекті: «Дослідження проблем довкілля пов’язаних з ТПВ»
метою дослідження є: підвищення екологічної свідомості школярів та
населення м. Золотоноші шляхом вивчення проблеми ТПВ та шляхів її
подолання; виховувати дбайливе відношення до навколишнього середовища;
навчитись самому і навчити однокласників сортувати сміття по групам.
Завданнями проекту є: сприяти усвідомленню школярами
особистої причетності до проблеми побутового забруднення; формувати
почуття особистої відповідальності за стан найближчого оточення в процесі
вивчення глобальної екологічної проблеми побутового забруднення і
дослідження її проявів на місцевому рівні; привернути увагу широких кіл
громадськості до глобальної проблеми побутового забруднення; активізувати
практичну природоохоронну діяльність молоді і дорослого населення;
сприяти практичному вирішенню проблеми побутового забруднення;
підвищити рівень обізнаності школярів та населення з проблем довкілля,
пов’язаних з ТПВ;

9
провести практичні заняття з учнями 6-11 класів Золотоніської гімназії ім.
С.Д. Скляренка, спрямовані на зменшення об’єму ТПВ; виготовити та
розповсюдити друковану інформацію серед учнів та населення; провести
агітаційно - роз’яснювальну роботу серед школярів та населення.
З-поміж багатьох проблем, які суттєво погіршують екологію сучасного
міста, саме для провінційних міст характерним є питання спалювання
органічних залишків восени. Золотоноша – не виняток: з року в рік місто
потопає в клубах диму через спалювання листя та трави. Тому тема нашого
наукового дослідження «Спалювання органічних залишків як негативний
чинник екології сучасного міста (На прикладі м. Золотоноша)»
Окрім того, що специфічні тліючі вогнища досить часто стають
причиною пожеж у присадибних ділянках, вони завдають шкоди
навколишньому середовищу та здоров’ю людей. Як відомо, рослини
очищають повітря від шкідливих речовин, які потрапляють у повітря через
викиди з промислових підприємств та з автомагістралей. Усі ці речовини
накопичуються в листі дерев. Спалюючи листя, люди сприяють повторному
потраплянню шкідливих речовин в атмосферу.
Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, отже матеріали та
висновки наукової роботи будуть вартими уваги не лише вчителів хімії,
біології, екології, медицини, але й пересічних жителів, для яких питання
здоров’я та естетики,сприяння екологічно чистому обличчю міста є
актуальним сьогодні. Практична цінність дослідження полягає у можливості
привернути увагу комунальних служб та органів місцевого самоврядування
до нагальної проблеми нашого міста, залучити учнів до проведення
екологічних акцій та рейдів, провести виховну та просвітницьку роботу через
засоби масової інформації, на уроках та в позакласній роботі. Зазначені
матеріали результатів наукових проектів можуть бути рекомендованими для
публікації на шпальтах міських газет з метою інформування жителів про
реальну картину екологічної ситуації нашої Золотоноші.

10
Методи проекту
на уроках еології

11
Управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації
Черкаське територіальне відділення МАН України
Відділення: екології та аграрних
наук
Секція: екологія
ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ОМЕЛИ БІЛОЇ НА
ТЕРИТОРІЇ М. ЗОЛОТОНОША
Роботу виконала:
Середа Катерина Олександрівна,
учениця 11-А класу
Золотоніської гімназії
ім. С.Д. Скляренка
Науковий керівник:
учитель біології та екології
вищої категорії
ім. С.Д. Скляренка
Рецензент:
Дерій С.І.,
доцент кафедри екології та
агробіології Черкаського
національного університету
ім.. Богдана Хмельницького
Золотоноша – 2014

12
Тези
«Особливості поширення омели білої на території м.
Золотоноша»
учениці 11- А класу Золотоніської гімназії імені С.Д. Скляренка
Середи Катерини Олександрівни,
члена Золотоніського територіального відділення Малої академії наук.
Науковий керівник: вчитель біології вищої категорії гімназії імені
С.Д. Скляренка м. Золотоноші
Кононець Ірина Анатоліївна.
Представлена наукова робота присвячена дослідженню поширення
омели білої на території м. Золотоноша. Відповідно, метою даної роботи є
проведення моніторингу поширення омели білої в деревних насадженнях
міста та визначення ступеню пошкодження нею деревостою Золотоноші.
загибелі. Це дослідження, проаналізоване виключно на місцевому матеріалі,
покликане привернути увагу комунальних, соціальних служб та пересічних
громадян до питання покращення життєдіяльності нашого міста.
Таким чином, завданнями проекту є: створення карти поширення
омели в м. Золотоноша для проведення подальшого моніторингу за
розширенням її ареалу; встановлення видового складу рослин-господарів
омели білої, які зростають на території міста. Крім того, мається на меті
вироблення конкретних практичних рекомендацій для покращення
ефективності боротьби з омелою.
В результаті наукового дослідження було проведено аналітичну
роботу. Щоб дослідити ступінь пошкодження деревостою та визначити
видовий склад дерев – живителів, було оглянуто територію, обмежованою
вулицями Шевченка, Канівською, Максимовича, Незалежності, Черкаською,
Гайдара.

13
На основі проведеного моніторингу поширення омели білої в місті
Золотоноша можна зробити наступні висновки: омела поширюється в
геометричній прогресії і якщо її не зупинити – це приведе до втрати великої
кількості деревостою. Створили карту поширення омели на території
Золотоноші для проведення подальшого моніторингу за розширенням її
ареалу. Було досліджено, що омела поселяється частіше на тополі чорній,
осиці, акації білій, липі серцевидній, горобині звичайній, середнє
пошкоджені береза повисла, клен гостролистий, яблуня домашня, не
пошкоджені сосна і ялина. Найефективнішою боротьбою є вилучення
пошкодження на ранніх етапах розвитку шкідника, висаджування стійких
видів (горіхоплідні, шовковичні, хвойні). За рахунок малого кута між гілкою і
стовбуром у тополі пірамідальної, не відбувається зараження омелою.
Найбільше локалізується паразит по узбіччям доріг, залізниць, полезахисні
смуги слугують містками для розселення.

14
ВСТУП
З давніх-давен людину вражала здатність листя омели зеленіти серед
морозів та снігів. В окремих народів Європи існує звичай прикрашати нею
житло під час зимових свят, урочистих подій як символом вічного,
невмирущого життя. Це надзвичайний витвір природи, в якому поєднуються
оригінальність з винахідливістю, підступність з корисністю.
На жаль в Україні все помітнішими стають темпи поширення омели
білої та масштаби ураження цим напівпаразитом зелених насаджень,
полезахисних смуг та вікових дерев в садах, парках і скверах міст. Омела
біла, яка оселяється на гілках багатьох видів рослин, виділяється серед
рослин-напівпаразитів більш агресивною дією.
Зелені насадження є одним із головних елементів благоустрою
населених пунктів. Вони відіграють важливу роль у формуванні середовища
міста, мають велике санітарне значення. Зелені насадження – це своєрідні
легені, які очищають забруднене повітря міста. Крім того, вони створюють
сприятливий мікроклімат і оздоровлюють довкілля.
З-поміж багатьох проблем, які суттєво погіршують екологічний стан
сучасного міста є питання про стан зелених насаджень. Вони виконують
безліч різноманітних функцій, серед яких: санітарно-гігієнічна, рекреаційна,
структурно-планувальна, декоративно-художня[15]. На сьогодні в умовах
антропогенного тиску міста зелені насадження є надто уразливими до
захворювань та пошкоджень. Одним із надзвичайно небезпечних
захворювань зелених насаджень є рослина-напівпаразит омела біла (Viscum
album), що поселяється на деревах та призводить до їх поступової загибелі.
Омела біла (Viscum album L.) − це рослина-напівпаразит деревних порід,
яка спричиняє погіршення санітарного стану і естетичного вигляду рослин.
Сприятливі умови розвитку популяцій омели складаються саме в містах, де
насадження більш ослаблені у порівнянні з природними внаслідок значного
антропогенного навантаження. Єдиним заходом боротьби з омелою в умовах

15
міста залишається механічне видалення уражених нею гілок або повне
видалення дерева при сильному ураженні. При інтенсивному
розповсюдженні омели догляд за міськими насадженнями стає все більш
витратним [10], тому моделювання розвитку популяції омели білої у міських
умовах має бути корисним для контролю її чисельності.
Знищити напівпаразита мало, треба зрізати ще 2,5 м гілки; на таку
відстань сягає коріння омели. Оскільки швидкість розмноження омели майже
космічна і втрачено час, тепер маємо екологічну біду. Потрібно оголосити
загальнодержавну мобілізацію на боротьбу із омелою. Нехай на це піде
кілька місяців, але всі насадження маємо очистити від паразита. Омела
знищує наш кисень, зникають тисячі дерев – за ними всихають річки.
Тема проекту: «Особливості поширення омели білої на території
м. Золотоноша» зумовлена передовсім реальною загрозою знищення
деревостою міста та погіршенню екологічного стану в цілому.
загибелі. Це дослідження, проаналізоване виключно на місцевому
матеріалі, покликане привернути увагу комунальних, соціальних служб та
пересічних громадян до питання покращення життєдіяльності нашого міста.
Мета дослідження: провести моніторинг поширення омели білої в
деревних насадженнях міста та визначити ступінь пошкодження нею
деревних рослин на території м. Золотоноша.
Завданнями проекту є:
 створити карту поширення омели на території Золотоноші для
проведення подальшого моніторингу за розширенням її ареалу;
 встановити видовий склад рослин-господарів омели білої, які
зростають на території м. Золотоноша;
 розробити рекомендації для покращення ефективності боротьби з
омелою;

16
 формувати почуття особистої відповідальності за стан найближчого
оточення в процесі вивчення глобальної екологічної проблеми
поширення омели білої і дослідження її проявів на місцевому рівні;
 привернути увагу широких кіл громадськості до глобальної проблеми
пошкодження деревостою міста;
 активізувати практичну природоохоронну діяльність молоді і
дорослого населення;
 підвищити рівень обізнаності школярів та населення з проблем
довкілля,
пов’язаних з поширенням омели білої;
 провести агітаційно - роз’яснювальну роботу серед школярів та
населення;
 сформулювати висновки дослідження.
Об’єкт дослідження: процес поширення омели білої в деревних
насадженнях міста Золотоноша.
Предмет дослідження: зелені насадження м. Золотоноша та рослина-
напівпаразит омела біла.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що проблема
знешкодження рослини напівпаразита омели білої є ключовою з-поміж
екологічних проблем, можливих для вирішення на місцевому рівні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в умовах
м. Золотоноша і на його околицях досліджено та проаналізовано
особливості поширення омели білої в деревних насадженнях.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень
можуть бути використані спеціалістами житлово – комунальних служб в
місті Золотоноші при розробці заходів щодо обмеження поширення омели
білої та оздоровлення деревних насаджень.
Методологічну основу дослідження складає синтез методів – аналіз,
синтез, опис, експеримент, кількісні методи.
Особистий внесок у виконання роботи.

17
У роботі систематизовано комплекс інформації про феномен омели
білої як рослини напівпаразиту. Дослідження передбачає синтезований
підхід до окреслення проблеми омели білої – з екологічного боку,
біологічного, хімічного, медичного та соціального. Кількісний аналіз
статистичного матеріалу міста дозволяє накреслити реальну картину
заселення напівпаразиту, його вплив на стан зелених насаджень Золотоноші
та здоров’я золотонісців. Крім того, мається на меті вироблення конкретних
практичних рекомендацій щодо організації зменшення кількості омели
білої.
Додатки містять ілюстративний супровід наукової роботи, а саме:
фотографії процесу проведення експериментальних спостережень та
створення порівняльних таблиць; копії статистичних матеріалів.
Список використаної літератури налічує фундаментальні
першоджерела, серед яких: Небел Б. « Наука об окружающей среде»,
«Экология города» Учебник, Шлапак В.П. «Особливості визначення
ступеня пошкодження Viscum album L», Таран Н. Ю. «Фізіологічне
обґрунтування методів профілактики розповсюдження та боротьби з
омелою білою у лісопаркових ландшафтах».
Структурно наукове дослідження побудоване наступним чином: крім
вступу, висновку та переліку використаних джерел, воно містить три
розділи. Перший присвячений феномену омели білої – її загальній
характеристиці, способу поширення, впливові на навколишнє середовище та
здоров’я людини. Другий розділ, практичний, містить розробку плану
практичного експерименту, порівняльний аналіз статистичного матеріалу,
узагальнені висновки цього аналізу. Третій розділ має прикладний характер
і містить практичні рекомендації щодо поводження з омелою білою та
альтернативних способів боротьби з нею.
Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, отже, матеріали та
висновки наукової роботи будуть вартими уваги не лише вчителів, біології,
екології, медицини, але й пересічних громадян, для яких питання здоров’я

18
та естетики є пріоритетним на сьогодні. Практична цінність дослідження
полягає у можливості привернути увагу комунальних служб та органів
місцевого самоврядування до нагальної проблеми нашого міста, залучити
учнів до проведення екологічних рейдів, провести виховну та просвітницьку
роботу через засоби масової інформації, на уроках та в позакласній роботі.
Зведені матеріали результатів наукового проекту можуть бути
рекомендованими для публікації на шпальтах місцевих газет з метою
інформування громадян про реальну картину життєдіяльності нашої
Золотоноші.

19
РОЗДІЛ 1
ФЕНОМЕН ОМЕЛИ БІЛОЇ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ
1.1. Загальна характеристика біологічного виду омела біла
1.1.1. Ботанічний опис
Восени, коли з дерев опадає листя, іноді на гілках залишаються зелені
кулясті “кущі”. Це омела, рослина-паразит. На противагу іншим квітковим
рослинам наших теренів, омела є вічнозеленою рослиною, більша частина
котрої схована у товщі гілок та стовбурів дерева-господаря. Вона живцем
“поїдає” дерево, наближаючи його загибель [20].
Омела біла (Viscum album L.) з родини омелових - Loranthaceae.
напівпаразитна рослина, що оселяється на надземних частинах листяних,
рідко хвойних дерев. Багаторічний кущик (20-60 см заввишки), здебільшого
кулястої форми (20-120 см у діаметрі) з багаторазово дихотомічно
розгалуженими, голими, зеленувато-жовтими, дерев'янистими гілками.
Корені проникають під кору дерев рослин-живителів і розвивають присоски
(гаусторії), що вростають углиб стовбура. Листки супротивні (3-6 см
завдовжки, 6-15 см завширшки), зимуючі, сидячі, шкірясті, товсті, жовто-
зелені, видовжені, на верхівці тупі, цілокраї, голі. Квітки жовті, непомітні,
роздільностатеві, сидячі розміщені по
3-6 у розвилках гілок. Рослини дводомні. Тичинкові квітки з простою,
віночкоподібною, трубчастою, чотири роздільною оцвітиною, тичинок
чотири, пиляки сидячі, прирослі до листочків оцвітини. Оцвітина маточкових
квіток з 3-4-роздільним відгином; стовпчика немає, приймочка сидяча,
порошкоподібна, зав'язь нижня.
Плід — ягодоподібний, білий, кулястий або коротко овальний (6-9 мм
завдовжки, 5,5-9,5 мм завширшки) з трохи вдавленого верхівкою, одно- або
двонасінний.

20
Омела паразитує на листяних породах — тополях, кленах, березах,
вербах, липах, дубах, в'язах, грушах, яблунях, зрідка на хвойних — сосні та
ялиці. Цвіте у березні — квітні. [12] (додаток А).
1.1.2. Біологія розвитку .
Омела біла відноситься до облігативних паразитів із життєвим циклом
4-6 років. Має свою хлорофілоносну систему, що дозволяє їй частково бути
незалежною від господаря, на якому вона оселилась. Воду і мінеральне
живлення вона отримує від "господаря" (дерева, на якому живе), а органічні
речовини синтезує самостійно [1, 2]. Розмножується насінням, яке
поширюють птахи. Заселяє деревні породи, передусім – тополі, які мають
м'яку кору і слабкий корковий шар [3, 5]. Для омели білої характерний
закритий період розвитку (3-5 років), коли вона розвивається під корою
рослини-господаря.
Передумовами для проростання насіння являються оптимальні умови:
температура, освітлюваність та вологість. Насіння омели білої проростають
навесні одним або двома виростами жовтувато-зеленого кольору[5].
Клітини виросту заглиблюються в перидерму перпендикулярно до
стебла рослини-господаря. У первинній або вторинній корі від виросту в
горизонтальному напрямку починають відходити бічні тяжі (первинні
гаусторії).
Гаусторії збільшуються разом із потовщенням стебла господаря. Таким
чином, розвинута внутрішня система паразита являється життєдайною
доволі довго — від декількох років до десятиліть.
Пагони першого року розвитку досягають лише декількох міліметрів в
довжину. У подальшому їх приріст становить декілька сантиметрів на рік.
У середньому діаметр куща омели дорівнює діаметру системи
гаусторій в рослині-господарі.
Перші фази розвитку омели характеризуються сповільненим темпом.
У цей період неможливо встановити пошкоджену нею деревну рослину.

21
Стебло і листяні зелені пагони починають розвиватися тільки через
декілька років, а після їх формування розвиток паразита прискорюється: на
протязі трьох років утворюється кущ діаметром до 30 см [9].
Тому основною задачею є вчасне виявлення пошкодження і його
видалення механічним способом.
1.1.3. Способи поширення.
Агентами розповсюдження омели у межах її ареалу є омелюх звичайний
(Bombycilla garrulus) та дрізд-омелюх (Turdus Viscivorus) (додаток Б), птахи,
які надзвичайно охочі до її плодів — соковитих білих, рідше жовтих
кістянок. Але плоди омели мають важливу властивість: соковитий вміст його
являє собою дуже клейку речовину, яка довго не висихає. Поїдаючи плоди,
птах часто чистить дзьоб від насіння, що приліпилося до нього. Це насіння
пристає до кори дерев. Але основна маса його прикріплюється до гілок разом
з послідом. Ці птахи перелітають з гілки на гілку, тому насіння омели
поширюється далеко за межі сусідніх дерев. Послід птахів з насінням омели
не просто падає, куди прийдеться. Завдяки клейкій речовині цих плодів
послід довго звисає з клоаки птаха. Нарешті, він чіпляється за гілочку, на
якій стрибає птах і відривається. Таким чином все насіння потрапляє
безпосередньо на місце призначення і там залишається[11].
Птахи сідають переважно на верхні гілки розріджених крон старих
дерев, які мають достатню освітленість і добре прогріваються, що важливо
для проростання насіння омели.
Кут між гілками і стовбуром, розміщення гілок у кроні дерева
впливають на динаміку пошкодження напівпаразитом.
Таким чином, чим більший кут між гілкою і стовбуром дерева, тим
більша імовірність пошкодження паразитом і навпаки – густий ліс, в якому
дерева ростуть вгору і не мають дуже розгалуженої крони, практично не
заражаються, зони інфекції тут не життєдайні, вони відмирають через
недостатню кількість світла.

22
Паразитування омели – типове явище парків, скверів та лісосмуг.
Лісосмуги, які заражені омелою, можуть слугувати її поширенням за
принципом так званих мостів.
1.1.4. Хімічний склад.
З рослини виділена біла аморфна речовина віскотоксин, що складається
з великої кількості біологічно активних речовин: азотовмістних сполук –
гама-аміномасляної кислоти, ацетилхоліну (пагони), холіну (плоди, листя);
терпеноїдів; сапонінів; алкалоїдів; флавоноїдів (листя, квіти); гістамінів;
органічних кислот; вітаміну Е, С, аскорбінової кислоти, каротину,
смолянистих речовин й мінеральний солей[1].
1.1.5. Господарське значення.
Науковці виявили, що присутність і рясність омели у кроні дерева тісно
зв’язані зі зростанням ефективності колообігу речовин у екосистемі завдяки
опаду мертвої омели; зростання різноманіття мікоризних грибів на коренях
заражених омелою дерев; ускладнює структуру крон дерев, створюючи
додаткові екологічні ніші; впливає на сукцесійні процеси – відновлення
екосистеми…[21]
Омела біла являє собою справжнє лихо для зелених насаджень, вона
успішно захоплює все нові і нові території, розширює коло рослин-
господарів. Дерева від омели помітно страждають, вона викликає
сповільнення росту дерев, їх суховершиність аж до повного всихання,
деревина втрачає міцність, стає крихкою, дерево трухлявіє. Ураження дерев
омелою знижує їх довговічність, а ландшафти втрачають декоративність. Це
призводить до зменшення кількості і розмірів листя на 18% та на 40-60%
річного приросту пагонів ураженого дерева. До того ж омела, як вічнозелена
рослина, продовжує випаровувати воду й тоді, коли дерево-господар вже
скинуло листя на зиму. Дерево, зрештою, передчасно гине[19]. Велику
загрозу такі дерева становлять під час сильних вітрів і буревіїв.
Корисне те, що омела має цілющі властивості. Її листки та кінці пагонів
використовують для лікування наривів, як знеболювальний засіб. Витяжка з

23
омели знижує артеріальний тиск і позитивно впливає на роботу серця. Отже,
обрізку омели в паркових насадженнях можна проводити разом з заготівлею
лікарської сировини.
1.1.6. Застосування в народній медицині.
Для лікарських цілей пізньої осені збирають молоді гілки з листям.
Плоди омели отруйні та особливо небезпечні для дітей. У народній медицині
використовуються молоді гілочки, листя, ягоди. З лікувальною метою омелу
використовували ще древні греки та римляни. У медичній практиці відвар з
молодих гілок омели застосовують при гіпертонії, а також як тонізуючий
засіб при атонії кишечника; рідкий екстракт з молодих листків - при
легеневих і носових кровотечах. Омела широко застосовується в народній
медицині для лікування різних захворювань: як проти судомний засіб при
епілепсії, істерії, запамороченні, як кровоспинний при маткових і
гемороїдальних кровотечах, як зовнішнє для пом'якшення наривів. Зазвичай
використовують омелу з беріз. Водний відвар п'ють при підвищеному тиску
крові, головному болю. Відвар омели, зібраної з граба, дуба або сосни,
вживають при хворобах серця, нервових захворюваннях, астмі, ревматизмі,
раку, при туберкульозі легень і пухлинах, при довготривалих менструаціях і
як глистогінний засіб. Омелу білу слід приймати короткими курсами з
перервами, тому що рослина токсична[22].

24
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Програма та проведення практичних спостережень
Ми підготували карту території в М1:10 000 (додаток В).
На карті червоним олівцем позначаємо межі обраної ділянки (додаток
Г).
Обрали ділянку, обмежену вулицями: Шевченка, Черкаська,
Незалежності, Новоселівська, Максимовича, Канівська (західно – північна
частина
м. Золотоноші) (додаток Д ).
Виділяємо підділянки в межах обраної ділянки (вони співпадають із
границями житлових кварталів у межах забудованої частини міста).
Визначаємо ділянки з однаковими типами урбанізованого ландшафту
та наносимо їх на карту використовуючи різні кольори. Для визначення типів
ландшафтів користуємося інформацією та кодами, викладеною в підручнику
«Екологія міста» (К., 2000, рос. мовою), розділ 5.2.
Виходимо на обрану ділянку (з картою, робочим щоденником
(блокнотом і олівцем).
Побачивши дерево (-а), на якому (-их) росте омела, за допомогою карти
визначаємо його (або їх, якщо це група дерев) місцезнаходження.
На карті олівцем ставимо крапку з відповідною маленькою літерою
латинського (англійського) алфавіту (а, b, c, d…), тобто а, і т.д.
Користуючись кольоровою класифікацією для картографічного
зображення за індексом чисельності кущів омели на дереві(додаток Ж ),
робимо відповідні позначки на карті (додаток З).
2.2. Методика дослідження популяцій омели білої в
урбанізованих ландшафтах.

25
2.2.1. Визначення ступеня пошкодження омелою білою
При визначенні ступеня пошкодження омелою білою Viscum album
деревних рослин м. Золотоноші ми використовували 7-ми бальну шкалу
ступеня пошкодження крони та 7-ми бальну шкалу визначення локалізації і
характерних особливостей пошкоджень стовбурів В.П. Шлапака, Г.І.
Музики, В.А.Вітенка, В.Ф. Собченка, Л.І. Марно та О.П. Тисячного [18].
Під час обстеження зелених насаджень міста нашу увагу привернула
різна ступінь і характерні особливості ураження деревних рослин омелою:
часткове, середнє, масове ураження крони; часткове середнє і масове
ураження стовбура та скелетних гілок; ураження, які суттєво погіршують
декоративність окремих рослин, окремих картин та масивів в цілому.
У зв'язку з цим виникла необхідність у систематизації характеру
пошкоджень та проведені комплексної оцінки пошкоджень омелою зелених
насаджень за розробленими шкалами В.П. Шлапака, Г.І. Музики, В.А.
Вітенка, В.Ф. Собченка, Л.І. Марно та О.П.Тисячного, де визначалась ступінь
пошкодження омелою білою крони за 7-ми бальною шкалою: 1 бал –
непошкоджені дерева; 2 бали – умовно пошкоджені (поблизу зростає дерево-
господар того самого виду і віку, яке середньо, сильно або дуже пошкоджене
Viscum album); 3 бали – мало пошкоджені (дерева, ураженість крони яких
становить 20-25%); 4 бали – середньо пошкоджені (дерева, ураженість крони
яких становить 30 – 50%); 5 балів – сильно пошкоджені (дерева, ураженість
крони яких становить 60-80%); 6 балів – дуже сильно пошкоджені (дерева,
ураженість крони яких становить 90-100%); 7 балів – суховершиність
(наявність сухих гілок по периметру крони, та всихання верхівки, разом з
масовим ураженням крони омелою, що призводить до прогнозованого
відмирання пошкоджених дерев) (додаток И, І ).
2.2.2. Визначення локалізації і характерних особливостей
пошкоджень стовбурів деревних рослин омелою білою.

26
Визначення проводили за 7-бальною шкалою В.П. Шлапака, Г.І.
Музики, В.А. Вітенка, В.Ф. Собченка, Л.І. Марно та О.П. Тисячного: 1 бал
(незначне ураження верхньої частини стовбура) – від 1 до 5 "кущів" омели; 2
бали (середнє ураження верхньої частини стовбура – від 6 до 10 "кущів"
омели; 3 бали (сильне ураження в середній частині стовбура) – від 6 до 10
"кущів" омели; 4 (незначне ураження середньої частини стовбура) – від 1 до
5 "кущів" омели; 5 балів (середнє ураження середньої частини стовбура) – від
6 до 10 "кущів" омели; 6 балів (сильне ураження середньої частини стовбура)
– від 11 і більше "кущів" омели; 7 балів (ураження нижньої частини
стовбура) – від одного і більше кущів омели.
Об’єднання об’єктивних показників пошкоджень рослин за
результатами двох семибальних шкал дозволило нам уточнити і узагальнити
загальну картину пошкоджень та визначити комплексну оцінку ураження
деревних рослин.
2.2.3. Проведення комплексної оцінки ураження деревних рослин.
Для цього використовували запропонований В.П. Шлапаком, Г.І.
Музикою, В.А. Вітенко, В.Ф.Собченко, Л.І. Марно та О.П. Тисячним,
коефіцієнт комплексної оцінки пошкодження рослин. Цей коефіцієнт
визначається за формулою: Ккопо = Пк + Пст, де: Ккопо – коефіцієнт
комплексної оцінки пошкоджень Viscum album; Пк – ступінь пошкодження
крони; Пст. – локалізація і характерні особливості пошкодження стовбура. На
основі набраних балів рослини поділяють на: дуже сильно уражені (12-14
балів) – рослини підлягають видаленню; сильно уражені (10-11 балів) –
рослини підлягають видаленню або обрізці; середньо уражені (7-9 балів) –
рослини підлягають обрізці; мало уражені (3-6 балів) – рослини підлягають
обрізці; незначною мірою уражені (1-2 бали) – рослини підлягають обрізці.
Підставивши дані зі шкальних оцінок пошкодження деревних рослин
омелою, які внесені у формулу, отримуємо комплексну 5-ти бальну оцінку
пошкодження рослин.

27
На основі аналізу даних комплексної оцінки деревних рослин за
ступенем пошкодження Viscum album дані насадження можна поділити на 5
груп: 1 – дуже сильно уражені ; 2 – сильно уражені ; 3 – середньо уражені; 4 –
мало уражені; 5 – незначною мірою уражені. В залежності від отриманої
оцінки величини коефіцієнта комплексної оцінки пошкодження рослин
Viscum album вони: 1 – підлягають видаленню (12-14 балів); 2 – підлягають
видаленню або обрізці (10-11 балів); 3 – підлягають обрізці (1-9 балів) різної
інтенсивності.
2.3. Карта поширення омели білої на досліджувальній
території
Використовуючи методику дослідження популяції омели («Комплексна
порівняльна ландшафтно-екологічна характеристика ділянок міської
території, що належать до різних функціональних зон». Розробники – Ю. І.
Вергелес, І. О. Рибалка (Харківська національна академія міського
господарства, 2011 рік)) було проведено дослідження наявної ситуації
поширення омели білої в місті Золотоноша станом на місяць грудень 2014 р.
за вищезазначеними адресами.
Для екологічного аналізу поширення омели була розроблена кольорова
класифікація для картографічного зображення за індексом чисельності кущів
омели на дереві. За даними візуального дослідження була створена карта
поширення омели в місті Золотоноша (див. додаток З).
З даних карт чітко видно, що серед інших кольорів переважає червоний і
помаранчевий, що символізує 5 і 6 ступені зараження дерева омелою, а це від
41 до 160 кущів омели, а в найменшій кількості дерева з ураженням 1-го
ступеня – фіолетовий колір.
2.4. Розрахунки щільності омели білої на досліджувальній території

28
Станом на листопад 2014 року в м. Золотоноша (на досліджувальній
ділянці) нараховано 970 дерев, з них уражених омелою 677. Такі дані
отримали в результаті дослідження. З усієї кількості вилікувати неможливо
285 дерев, на них уражені омелою більше 60% гілок, тому їх доведеться
повністю зрізати і викорчовувати. Решта дерев потребують видалення гілок,
заражених омелою.
З 970 дерев, 640 - це дерева, які знаходяться в парку, на територіях
підприємств та навчальних закладів, вулицях міста. Рекордсменами по
"розведенню омели" на деревах виявилася тополя чорна, на своїй території
– центральний стадіон, м’ясокомбінат, консервний завод «Роял Фрут», ПМК-
2, узбіччя автомобільних доріг та залізниці.
Полезахисна смуга на околиці міста (вул. Канівська), видовий склад якої
складається з акації білої, тополі чорної, осики, клена гостролистого, вражена
омелою на 90% (додаток Ї, Й).
Біля входу на міський стадіон було виявлено майже 100% враження
тополі чорної. Поступово зрізують уражені омелою дерева (додаток К).
На прилеглих до ПМК-2 територіях омела біла найчастіше вражала
акацію білу, тополю чорну, клен гостролистий; відносно рідко – ясен
звичайний та вербу ламку.
На пришкільній території та в прилеглих районах гімназії ім. С.Д.
Скляренка (вул. Черкаська, Скляренка, Гагаріна, пров. Піонерський, Гончара)
стовбур акації білої пошкоджений на 5 балів, берези повислої – 2 бали, липи
серцевидної – 6 балів, сосна зовсім не пошкоджена, яблуні домашньої – 3
бали, тополі чорної –7 балів (додаток Л, М). Поодинокі дерева на вул.
Максимовича вражені на 100% (додаток Н).
Вулиця Шевченка обсаджена деревами тополі чорної та липи
серцевидної, котрі пошкоджені майже на 97%. Проводиться вирізання
уражених гілок (додаток О).
2.5. Приуроченість омели білої до дерев-хазяїв різних видів

29
Дані спостережень за 2014 рік засвідчили, що список рослин-господарів,
які уражуються Viscum album включає 11 видів та форм деревних рослин:
клен гостролистий (Acer platanoides L.), тополя чорна (Populus nigra L.), осика
(Populus tremula L.), верба біла (Salix alba L.), ясен звичайний (Fraxinus
excelcior L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill), горобина звичайна (Sorbus
aucuparia), яблуня домашня (Malus domestica), слива домашня (Prúnus
domestica), береза бородавчата, звисла (Betula pendula Roth.), акація біла
(Robinia pseudoacacia L). У процесі проведення досліджень було відмічено,
що уражуються омелою білою дерева не тільки з м’якою деревиною.
2.6. Зв’язок щільності омели із ландшафтними характеристиками
досліджувальної ділянки.
Ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні,
натомість зараз дерева уражені суцільними територіями. Спостерігається
значне ураження зелених насаджень не тільки уздовж автомобільних доріг та
обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах: біля шкіл, підприємств
тощо.
З минулого року по м. Золотоноша ведеться активна боротьба з омелою,
однак залишається значна кількість дерев, стан яких критичний і потребує
негайних вирішувань проблеми.
Зробивши дослідження вулиць міста на наявність омели на деревах,
побачили що біля проїздньої частини вулиць та на території підприємств
знаходиться більша кількість заражених дерев, звідси припущення, імовірно
вихлопні гази автомобілів позитивно впливають на поширення омели білої.
Відмітили що напівпаразити віддають перевагу старим розлогим деревам,
втой час, як на молодих насадженнях її мало.
На території центрального стадіону переважають старі, розлогі дерева
тополі чорної: стовбури котрої вражені шкідником майже на 97%, хоча
загазованість тут незначна.
Було помічено такий факт: якщо омела вражає горобину, то це веде до

30
швидкої загибелі цього дерева у молодому віці.
У районі, прилеглому до гімназії ім. С.Д. Скляренка (вул. Скляренка,
Гагаріна, пров. Піонерський, вул.. Черкаська) стовбур акації білої
пошкоджений на 5 балів, тополі чорної – 7 балів, берези повислої – 2 бали,
липи серцевидної – 5 балів, яблуні – 3 бали, сосна зовсім не
пошкоджена(додаток 6,7).
Поодинокі дерева тополі чорної на вул. Максимовича вражені на 100%,
берези пониклої – на 10%, яблуні домашньої –60%.
Полезахисна смуга на околиці міста (вул. Канівська), видовий склад
якої складається з акації білої, тополі чорної, осики, клена гостролистого,
вражена омелою на 90%. На основі спостережень ми дійшли висновку, що
полезахисні смуги слугують своєрідним «місточком» для поширення омели
білої.

31
РОЗДІЛ 3
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ.
3.1. Найефективніші методи боротьби з омелою білою
Провівши аналітичний огляд літератури, були розроблені рекомендації щодо
покращення ефективності боротьби з омелою.
Найефективнішим методом боротьби з омелою білою є її знищення на ранній
стадії розвитку адже вона розмножується занадто швидко. Знищити напівпаразита
мало, треба зрізати ще два із половиною метри гілки – на таку відстань сягає
коріння омели[17]. Швидкість розмноження омели майже космічна. Тому єдиним
виходом з ситуації, що склалася на даний момент є загальнодержавна мобілізація
на боротьбу з омелою. Якщо в одному місті боротьба буде вестись, а в сусідніх ні –
то результат буде малопомітним, ураження омелою буде починатись заново. Саме
тому необхідно діяти злагоджено всією країною. Нехай на це буде витрачено кілька
місяців, але всі насадження маємо очистити від паразита. Омела знищує наш
кисень, зникають тисячі дерев – за ними всихають річки.
Основними заходами боротьби з поширенням напівпаразиту є:
 вчасне виявлення пошкодження і його видалення механічним способом;
 проріджування крони дерева, знищення вражених гілок;
 постійне механічне вилучення омели на окремих інфікованих деревах
(залишаючи до 30% крони);
 використовувати природні або створювати штучні розмежувальні лінії на
ділянках прилеглих до зон враження (несприйнятливі види дерев і т. д.);
 висадка видів дерев, які не вражаються шкідником (дуб, горіхоплідні,
шовковиця, маслина, черешня, гірко каштан);
 досліджувати більш гуманні методи боротьби ніж спилювання гілок і дерев.

32
ВИСНОВКИ.
На основі проведеного моніторингу поширення омели білої в місті
Золотоноша можна зробити наступні висновки:
1. Зелені насадження м. Золотоноша є важливою та невід’ємною
складовою інфраструктури міста і виконують такі важливі екологічні
(газоочисну, фільтрувальну, шумопоглинальну, санітарно-захисну), етико-
естетичну та рекреаційну функції. Озеленення міста – це складна система
заходів, яка спрямована на формування структури зелених насаджень міста,
посадку дерев та квітників, догляд за хворими та аварійними деревами,
забезпечення використання зелених насаджень міським населенням для
рекреації та оздоровлення. Проведені дослідження щодо поширення омели
білої в деревних насадженнях м. Золотоноша показують, що міська влада цю
функцію почала виконувати тільки по приходу до посади мера В.О.
Войцехівського.
2. Основними видами дерев, які уражені омелою білою в Золотоноші, є:
тополя чорна, ясен звичайний, береза повисла, акація біла, горобина
звичайна, яблуня домашня, осика, слива домашня, липа серцевидна, клен
гостролистий.
3. Найвищий ступінь зараження омелою (більше 90 %) відмічається в
біотопах полезахисних смуг, в парку біля центрального стадіону вздовж доріг
та залізниці, середня (30-60 %) – на промислових територіях міста, найнижча
(до 30 %) – в плодових садах присадибних ділянок, це говорить про те, що
поширенню напівпаразита сприяє загазованість повітря(цю гіпотезу треба ще
довести), вік дерева та розташування гілок на дереві. Розлогі дерева з рідкою
кроною уражаються частіше ніж ті, що мають густі верхів’я.
4. Дерева одного виду в умовах міста характеризуються різною
інтенсивністю зараження омелою: від 1 до 10 для плодових дерев, ясеня
звичайного, берези повислої; від 10 до 50 для клена гостролистого, горобини
звичайної; більше 50 для тополі чорної, осики, акації білої, липи серцевидної,

33
що залежить від багатьох факторів – віку дерев, їх стану, умов біотопу,
людської діяльності.
5. Інтенсивність зараження дерев в умовах Золотоноші різних видів
також різна – тополям, акаціям, липі властивий середній та високий ступінь
зараження, горобині та клену – середній та низький, плодовим та березі –
низький.
6. Такий метод боротьби як обрізка уражених насаджень є недостатньо
ефективним, оскільки через певний час на обрізаному дереві знову
реєструються молоді кущики омели. Доцільно проводити масову одночасну
повну (в короткий термін – 1-3 роки) обрізку та видалення уражених омелою
білою дерев по всій території м. Золотоноша, при цьому на обрізаних
деревах не дозволяється залишати бодай 1-2 кущика омели.
7. Якщо пошкоджується дерево горобини звичайної омелою білою, то це
приводить до загибелі дерева в досить молодому віці.
8. Для озеленення міста треба використовувати стійкі до паразитування
види рослин: шовковицю, горіхоплідні, дуби, маслину, тополю пірамідальну.
9. Кут між гілками і стовбуром, розміщення гілок у кроні дерева
впливають на динаміку пошкодження напівпаразитом. Таким чином, чим
більший кут між гілкою і стовбуром дерева, тим більша імовірність
пошкодження паразитом і навпаки.
10. Карта поширення омели білої в м. Золотоноша дає можливість
проводити подальші моніторинги щодо розповсюдження даного
напівпаразиту, виявляти осередки на ранніх етапах і видаляти їх, завдаючи
тим самим меншої шкоди деревостою.

34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Астахова, Л. Є. Деякі аспекти морфології, біології та екології омели білої
(Viscum album) на Житомирщині / Л. Є. Астахова, М. І. Дудар, Н. М. Процюк
// Вісник ДАУ. – № 2. – Житомир, 2005. – С.131-136.
2. Бейлин И. Г. Цветковые паразиты и полупаразиты.— М.: Наука, 1968.— 31
c
3. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования /Т.Т. Битвинскас. –Л.
: Гидрометеоиздат, 1974. – 170 с.
4. Букша И.Ф. Изменение климата и лесное хозяйство Украины /И.Ф. Букша
// Наукові праці Лісівничої академії наук України : зб. наук. праць. – Львів :
РВВ НЛТУ України. – 2009.– № 7. – С. 11-17.
5. Булгакова Т.О. Омела та її рослини-господарі в дендропарку
«Олександрія» АН УРСР // Інтродукція деяких екзотів і політомічний метод
їх визначення.— К.: Наук. думка.— 1969.— С. 49–50.
6. Вергелес Ю.І. Екологія міських систем / Комплексна порівняльна
ландшафтно - екологічна характеристика ділянок міської території, що
належать до різних функціональних зон : метод. вказівки до викон. розрах.-
граф. роботи /Ю.І. Вергелес, І.О. Рибалка. – Харків : Вид-во Харківської
НАМГ. – 2011. – 19 с.
7. Виноградов Ш. Заметки об омеле /Ш. Виноградов, П. Никитин // Труды
Ботанического сада Юрьевского ун-та. – 1912. –Т. Х. –С. 45.
8. Дідух Я. Глобальні зміни клімату: що робити екологам? /Я. Дідух //
Дзеркало тижня.– 2008. – 15-21 листопада. –№ 43(722).
9. Иванова И.Л. Механизм внедрения омелы в ткань растения-хозяина.—
Изд-во АН СССР, 1951.—Т. 81.— Вып. V.— С. 15–16.
10. Экология города: Учебник.- К.: Либра, 2000.- 464 с.
11. Косенко І.С., Грабовий В.М. Омела в зелених насадженнях м. Умані та
Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України // Проблеми
збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах
антропогенно зміненого середовища. Мат. міжнар. наук. конф. — Кривий Ріг,
2005. — С. 225–228
12. Кохно М.А. До біології омели / М.А. Кохно.–К. : Вид-во АН УРСР, 1960.
–С. 32.
13. Кузнецов С.І. Сучасний стан та шляхи оптимізації зелених насаджень в
Києві / С. І. Кузнецов,Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук, М.І.
Шумік // Інтродукція і зелене будівництво.—Біла Церква: Мустанг, 2000.—
С. 90–104.
14. Крамер П.Д. Физиология древесных растений /П.Д. Крамер, Т.Т.
Козловський. – М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. – 464 с.
15. Небел Б. Наука об окружающей среде. -М.: Мир.-1993.-е. 270

35
16. Рум'янков Ю.О. Ступінь пошкодження омелою Viscum album L. видів
роду Celtis L. У насадженнях Національного дендрологічного парку
"Софіївка" НАН України /Ю.О. Рум'янков // Автохтонні та інтродуковані
рослини. – 2010. –№ 6. –С. 42-45.
17. Таран Н. Ю. Фізіологічне обґрунтування методів профілактики
розповсюдження та боротьби з омелою білою у лісопаркових ландшафтах /
Таран Н.Ю., Бацманова Л. М., Мелешко А. О., Улинець В.З., Лукаш О.В.—
К.: Ленвіт, 2007.— 51с.
18. Шлапак В.П. Особливості визначення ступеня пошкодження Viscum
album деревних насаджень в історичній частині дендропарку "Софіївка" /В.П.
Шлапак, Г.І. Музика, В.Ф. Собченко, В.А. Вітенко, Л.І. Марно, О.П.
Пасічний // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів :
РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.7. –С. 8-14.
19. Усцький І.М. Вплив омели на деякі біохімічні показники уражених дерев
/ І.М. Усцький, Л.В. Полякова // Лісівництво і агролісомеліорація : зб. наук.
праць. – Харків :Вид-во УкрНДІЛГА. – 2008. – Вип. 114. –С. 212-
215.Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.151. Лісове та садово-
паркове господарство 63
20. Read more: http://www.naturalist.if.ua/?p=5312#ixzz3NYnsiJNb
21. Read more: http://www.naturalist.if.ua/?p=5312#ixzz3NYnd5ioB
22. за матеріалами сайту http://www.iducz.gov.ua

36
ДОДАТКИ
Додаток А
Восени, коли з дерев опадає листя, іноді на гілляччі залишаються зелені
кулясті “кущі.” Це омела, рослина-паразит.

37
Додаток Б
Агентами розповсюдження омели у межах її ареалу є
омелюх звичайний (Bombycilla garrulus)
та дрізд-омелюх (Turdus viscivorus).

38
Додаток В
Ми підготували карту території м. Золотоноша в М 1:10 000.

39
Додаток Г
На карті червоним олівцем позначаємо межі обраної ділянки.

40
Додаток Д
Обрали ділянку, обмежену вулицями: Шевченка, Черкаська, Незалежності,
Гайдара, Максимовича, Канівська (західно – північна частина м. Золотоноші)

41
Додаток Ж
Для встановлення кількості кущів омели в кожній окремій дискретній групі
застосовується індекс чисельності: для кількості від 1 до 5 індекс чисельності
становить «1»; для 6-10 – «2»; 11-20 – «3»; 21-40 – «4» і т.д. ми
використовували 7-ми бальну шкалу ступеня пошкодження крони та 7-ми
бальну шкалу визначення локалізації і характерних особливостей
пошкоджень стовбурів В.П. Шлапака, Г.І. Музики, В.А.Вітенка, В.Ф.
Собченка, Л.І. Марно та О.П. Тисячного
Позначення Індекс чисельності Кількість кущів омели
фіолетовий 1 1-5
блакитний 2 6-10
зелений 3 11-20
жовтий 4 21-40
помаранчевий 5 41-80
червоний 6 81-160

42
Додаток З
За даними візуального дослідження була створена карта поширення омели в
місті Золотоноша

43
Додаток И
Поширення омели білої на досліджувальній території міста.
Назва виду
Загальна
кількість
досліджуваних
дерев
кількість
пошкоджених
дерев
%
пошкодження
1 Тополя чорна 250 242 97%
2 Осика 200 172 86%
3 Липа серцелиста 100 83 83%
4 Клен
гостролистний
50 32 74%
5 Горобина
звичайна
50 31 62%
6 Яблуня домашня 50 25 50%
7 Ясен звичайний 50 24 48%
8 Верба біла 50 19 38%
9 Слива домашня 50 18 36%
10 Береза
бородавчаста
50 16 32%
11 Акація біла 50 15 30%
12 Сосна 10 0 0%
13 Ялина 10 0 0%

44
Додаток І
Омела біла на поодинокому дереві та деревах, що ростуть групою
вул. Скляренка
вул. Незалежності

45
Додаток Ї
Полезахисна смуга на околиці міста, вул. Канівська, видовий склад якої
складається з акації білої, тополі чорної, клена гостролистого, вражена
омелою на 90%

46
Додаток Й
Поширення омели білої вздовж вул. Канівська
Назва дерев
Кількість
обстежених
дерев
Кількість
заражених дерев
Інтенсивність
зараження
(кількість
кущиків омели
білої на одному
дереві)
Тополя чорна 90 85
від 50 до 100 і
більше
Біла акація 60 58
більше
Клен
гостролистий
58 46
більше

47
Додаток К
Біля входу на міський стадіон було виявлено майже 100% враження тополі
чорної. Поступово зрізують уражені дерева

48

49
Додаток Л
В районі гімназії ім. С.Д. Скляренка (вул. Черкаська, Скляренка, Гагаріна,
пров. Піонерський, Гончара) стовбур акації білої пошкоджений на 5 балів,
берези повислої – 2 бали, яблуні – 3 бали, липи серцевидної – 6 балів, сосна
зовсім не пошкоджена

50
Додаток М
Поширення омели білої в районі гімназії ім. С.Д. Скляренка
Назва дерев
Кількість
обстежених
дерев
Кількість
заражених дерев
Інтенсивність
зараження
(кількість
кущиків омели
білої на одному
дереві)
Липа
серцевидна
60 53
більше
Біла акація 30 23
більше
Береза повисла 10 6
більше
Сосна 10 0
0

51
Додаток Н
Поодинокі дерева на вул. Максимовича вражені на 100%

52
Додаток О
Вражені дерева частково зрізують (вул. Шевченка)

53
Додаток П
Досліджуємо кущ омели білої
100 см

54
Управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації
Черкаське територіальне відділення МАН України
Відділення: екології та аграрних
наук
Секція: охорона довкілля та
раціональне
природокористування
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ТПВ
(на прикладі м. Золотоноша)
Роботу виконав:
Пугач Олександр Миколайович
учень 11-А класу Золотоніської
гімназії ім. С.Д. Скляренка
вчитель біології та екології
вищої категорії
ім. С.Д.Скляренка
Золотоноша – 2013

55
ВСТУП
На сьогодні навколишнє природне середовище потребує бережливого
ставлення до себе та відновлення, оскільки від ставлення до природи
залежить майбутнє самої людини. Чисте повітря, якісна питна вода,
повноцінні парки та сквери, прозорі ріки та озера – все це потребує
дбайливого нагляду. Саме стан здоров’я людини є важливим показником
якості життя. «Рівень захворюваності залежить від багатьох факторів і
визначається передовсім економічними, соціальними умовами, екологічною
ситуацією та рівнем медичної допомоги. Значна частка ймовірності
загострення тих чи інших видів хвороб пов’язана передовсім із забрудненням
навколишнього середовища. [7;280].
З розвитком науково-технічного прогресу збільшується процес
втручання людини в природу і забруднення навколишнього середовища.
Хоча, здавалося б, чим більш розвинуте суспільство, тим менш воно мало би
залишати після себе бруду. Проте на практиці ми спостерігаємо, що чим
більше «цивілізованою» стає країна, тим більше ресурсів вона споживає і тим
більше відходів починає виробляти. (додаток Б, В )
Викидаючи сміття, ми брутально порушуємо один з основних
екологічних законів – кругообігу речовин у природі. Адже, вилучаючи з
природи значну кількість речовин, людина змінює їх до невпізнанності і
повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні
речовини природнім шляхом. (додаток Г )
Таким чином, кожен з нас причетний до накопичення та продукування
сміття. (додаток Г)
За межами Золотоноші функціонує полігон (сміттєзвалище),
технічний стан якого перевищує норму і становить небезпеку для
навколишнього природного середовища, а отже, і для здоров’я людини.
(додаток Д)

56
Відходи – це наша загальна проблема, отже, кожен повинен взяти
участь в її вирішенні.
Тема проекту: «Дослідження проблем довкілля пов’язаних з
ТПВ» зумовлена передовсім реальною загрозою здоров’ю мешканців міста
та екології планети в цілому.
Актуальність досліджуваного питання полягає в тому, що
проблема побутових відходів, проаналізована виключно на місцевому
матеріалі, покликана привернути увагу комунальних, соціальних служб та
пересічних громадян до питання покращення життєдіяльності нашого міста.
Мета дослідження:
- підвищити екологічну свідомість школярів та населення м.
Золотоноші шляхом вивчення проблеми ТПВ та шляхів її подолання;
- виховувати дбайливе відношення до навколишнього середовища;
- навчитись самому і навчити однокласників сортувати сміття по
групам.
Завданнями проекту є:
- сприяти усвідомленню школярами особистої причетності до
проблеми побутового забруднення;
- формувати почуття особистої відповідальності за стан
найближчого оточення в процесі вивчення глобальної екологічної проблеми
побутового забруднення і дослідження її проявів на місцевому рівні;
- привернути увагу широких кіл громадськості до глобальної
проблеми побутового забруднення;
- активізувати практичну природоохоронну діяльність молоді і
- сприяти практичному вирішенню проблеми побутового
забруднення;

57
- підвищити рівень обізнаності школярів та населення з проблем
довкілля, пов’язаних з ТПВ;
- провести практичні заняття з учнями 6-11 класів Золотоніської
гімназії ім. С.Д. Скляренка, спрямовані на зменшення об’єму ТПВ;
- виготовити та розповсюдити друковану інформацію серед учнів
та населення;
- провести агітаційно - роз’яснювальну роботу серед школярів та
населення;
- сформулювати висновки дослідження.
Об’єкт дослідження: майданчики з контейнерами для сміття на
території
м. Золотоноша та баки для сміття Золотоніської гімназії ім. С.Д.
Скляренка.
Предмет дослідження : статистичні показники різноманітних установ
міста.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що, проблема
знешкодження відходів є ключовою з-поміж екологічних проблем, можливих
для вирішення на місцевому рівні.
Новизна теми: запропонована тема є мало вивченою не лише в
Черкаській області, а й по всій Україні. Недостатньо уваги приділяється
підвищенню екологічної грамотності населення, агітаційної, роз’яснювальної
роботи.
Наша наукова робота має практичне значення.
Особистий внесок у виконання роботи.

58
У роботі систематизовано комплекс інформації про феномен відходів
як продукту життєдіяльності людини. Дослідження передбачає синтезований
підхід до окреслення проблеми ТПВ – з екологічного боку, біологічного,
хімічного, медичного та соціального. Кількісний аналіз статистичного
матеріалу різних установ міста дозволяє накреслити реальну картину
забруднення навколишнього середовища та його вплив на здоров’я
золотонісців. Крім того, мається на меті вироблення конкретних практичних
рекомендацій щодо організації зменшення об’єму відходів та сортування
сміття і компостування біо відходів.
створення порівняльних графіків та діаграм; копії статистичних матеріалів.
Список використаної літератури налічує 22 першоджерела, серед яких:
Новиков Ю.В. « Экология, окружающая среда и человек», Небел Б. «
Наука об окружающей среде», «Экология города» Учебник, Г.О. Білявський,
JI.I. Бутченко, В.М.Навроцький « Основи екології: теорія та
практикум».
вступу, висновку та переліку використаних джерел, воно містить три розділи.
Перший присвячений феномену відходів – їх класифікації, впливові на
навколишнє середовище та здоров’я людини. Другий розділ, практичний,
містить розробку плану практичного експерименту, порівняльний аналіз
статистичного матеріалу, узагальнені висновки цього аналізу. Третій розділ
має прикладний характер і містить практичні рекомендації щодо поводження
з ТПВ та альтернативних способів утилізації органічних залишків.
Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, отже, матеріали та
біології, екології, медицини, але й пересічних громадян, для яких питання
здоров’я та естетики є пріоритетним на сьогодні. Практична цінність

59
дослідження полягає у можливості привернути увагу комунальних служб та
органів місцевого самоврядування до нагальної проблеми нашого міста,
залучити учнів до проведення екологічних акцій та рейдів, провести виховну
та просвітницьку роботу через засоби масової інформації, на уроках та в
позакласній роботі. Зведені матеріали результатів наукового проекту можуть
бути рекомендованими для публікації на шпальтах місцевих газет з метою

60
РОЗДІЛ 1
Феномен відходів та його сутність
1.1.Феномен відходів.
Відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що
утворюються у процесі людської життєдіяльності і не мають подальшого
використання та які їх власник позбувається або повинен позбутися шляхом
утилізації чи видалення.
Це визначення є дуже відносним, тому що одна і та ж річ може бути
для когось сміттям, а для когось потрібною річчю, яку можна використати.
У широкому розумінні відходи — це все те, що людина викидає на
планету в результаті господарювання, одержання енергії та всієї
життєдіяльності. Це — вихлопні гази автомобілів, нечистоти промисловості
і сільського господарства, побуту, дим та гази з труб. Відходами є й важкі
метали та отруйні речовини, які насичують грунт, повітря, воду і
харчопродукти. Відходи — це і паливо атомних електростанцій, надійно
захороняти які поки що не навчились. Відходи — це пластики, які не
розкладаються в землі (у воді їх ковтають морські тварини і від цього
гинуть). Відходи — це хімікати, які витікають із звалищ в грунтові води.
Велика тваринницька ферма отруює воду в річці приблизно так само, як
місто із 100-тисячним населенням. Відходи — це і звичайне побутове сміття.
[4;78]
Кожен мешканець міста майже щодня утворює тверді побутові відходи
і збільшує кількість сміття на планеті.
1.2. Класифікація відходів.
За сферою утворення відходи поділяють на відходи виробництва
та споживання (промислові відходи і побутові відходи).

61
Тверді побутові відходи (ТПВ) утворюються в процесі життєдіяльності
людини і накопичуються в житлових будинках, закладах соціальної сфери
(школи, ВУЗи тощо) і не мають подальшого використання за місцем їх
утворення. Це – харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, опале
листя, папір, скло, пластмаси, полімери, тощо.
«Види ТПВ (твердих побутових відходів):
• «сухі» вторинні ресурси, придатні для промислової переробки
(пластмаси, склобій, метали, папір і текстиль), які складають 35-45% від
загальної маси;
• «вологі» біовідходи, що розкладаються для компостування
(кухонні, харчові, садові відходи, а також вологі і забруднені відходи паперу)
- 25-35%;
• інші відходи, що не переробляються. До них у кожному
конкретному випадку можуть бути віднесені і відходи, які потенційно
переробляються, але економічно обгрунтовані технології переробки в
зазначеному регіоні для них відсутні (наприклад одноразові підгузники або
композитні упаковки)». [15;74]
«Накопичення побутових відходів значною мірою залежить від
погодніх умов, пори року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня
життя населення тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься
10,3 — 26,4% паперу, 20 — 40 — харчових відходів, 0,75 — 3,7 — деревини,
0,2 — 8 — текстилю, 1 — 5,8 — металів, 1,1 — 9 — скла, 0,6 — 6 —
полімерних відходів та інших речовин» [13;480]. (додаток Ж)
«Час розкладу сміття в грунті неоднаковий і сягає від декількох місяців
до декількох тисячоліть: папір – 3 місяці, шкірка від фруктів – 6 місяців,
газета – 1 рік, сигаретний фільтр – 2 роки, жувальна гумка – 5 років,
консервна банка – від 10 до 100 років, підгузники – 500 років, пластик – від
100 до 1 000 років, пластикові картки (телефонні, банківські) – 1 000 років,
скло – 4 000 років». [15;380] (додаток З)

62
1.3. Негативні впливи відходів на навколишнє середовище та
здоров’я людини.
«Рівень захворюваності залежить від багатьох факторів і визначається
передовсім економічними, соціальними умовами, екологічною ситуацією та
рівнем медичної допомоги. Значна частка ймовірності загострення тих чи
інших видів хвороб пов’язана передовсім із забрудненням навколишнього
середовища. [7;280]
Більше 95% всієї маси відходів вивозяться на звалища або спалюються.
[додаток І]
Полігони сміття в цілому не відповідають санітарним вимогам, що
призводить до забруднення ґрунтів, атмосфери, підземних і поверхневих вод.
Пластикові відходи розкладаються 300-500 років! Мільйонами викинуті в
навколишнє середовище, в першу чергу, поліетиленові пляшки від напоїв, які
загрожують справжньою катастрофою — забруднюють моря, ріки і озера,
околиці доріг, міст і сіл.
Переповнені звалища й полігони виводять з використання величезні
площі, отруюють водойми та є розсадниками гризунів, інкубаторами
хвороботворних організмів.
. Стічні води звалищ (фільтрат), які є токсичними, забруднюють
ґрунти, поверхневі та ґрунтові води на великі відстані від місць
розташування звалищ. Самоспалення ТПВ та їх гниття на сміттєзвалищах
призводить до викидів в повітря токсичних речовин.
Одним із наслідків спалювання органічних залишків на полях та
присадибних ділянках, городах є не лише токсичність диму. Вогнем
знищують найцінніші ґрунтові мікроорганізми, які забезпечують корисні
якості ґрунтів. [додаток Ї]. Вогнища призводять і до погіршення середовища
проживання тварин і птахів, знищення ґрунтового гумусу, порушення
структури ґрунту, зниження його родючості, оскільки «… у ґрунті

63
відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси, від інтенсивності й
співвідношення яких залежить форма , в якій перебувають хімічні елементи,
їх доступність для рослин, швидкість міграції, стійкість ґрунтів» [ 2;119].
Досить часто вогнища знищують коріння і гілля кущів, пошкоджують
стовбури молодих дерев, нищать насіння цінних рослин, перетворюють цілий
пласт ґрунту у мертвий. (Додаток Й).У сухій траві згорають і корисні
комахи, наприклад, сонечка. Натомість їхня здобич, тля, залишається
зимувати на стадії яєць на гілках. Таким чином, спалюючи листя, людина
восени своїми руками створює оптимальні умови для розмноження тлі
навесні. Ці процеси, у свою чергу, призводять до масового поширення тлі та
хімічної війни з нею.
1.4. Ситуація в Україні та за кордоном.
Україна – це країна з високим рівнем негативних екологічних наслідків
виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього
середовища і раціонального використання природних ресурсів потребує
першочергового вирішення. Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна
охарактеризувати як кризову, сформовану протягом тривалого періоду через
нехтування об'єктивних законів розвитку і відтворення природно-ресурсного
комплексу України.
Проблема поводження з твердими побутовими відходами існує тисячі
років з моменту виникнення людської цивілізації. Але в останні десятиріччя
ця проблема набула великої загостреності у зв’язку з появою нових
матеріалів та речей в життєвому обігу людей. Це привело до суттєвої зміни
морфології ТПВ та появи в ній додаткових фракцій, які насичені шкідливими
для довкілля та здоров’я людей компонентами (пластик, важкі метали, інші
токсичні компоненти).
Газоподібні і рідкі відходи швидко поглинаються природним
середовищем, на відміну від них, тверді відходи асимілюються протягом

64
десятків і сотень років. Місця складування твердих відходів займають великі
території. « В Україні щороку утворюється до 1,5млрд. т. твердих відходів.
Загалом в країні накопичилось до 30 млрд. тон. Звалища відходів займають
більше 150 тис. га. Найбільші площі під полігони зайняті в
Дніпропетровській — 140 гектарів, Донецькій — 330, Одеській — 195,
Запорізькій — 153, Луганській області — 129 гектарів.
І темпи накопичування зростають, оскільки основними технологіями
поводження з ТПВ в нашій країні залишаються захоронення на полігонах і
сміттєспалювання. За рівнем впливу полігонів на довкілля Україна посідає
перше місце в Європі (і це не враховуючи впливу тисяч несанкціонованих
звалищ).
Об’єм утворення твердих відходів в Україні в 6,5 разів більший, ніж в
США і в 3,2 рази ніж в країнах ЄЕС». [18;430]
Проблема відходів – це, в основному, проблема міст: чим більше
місто, тим більше відходів.
Сміття на українських вулицях давно перейшло з розряду побутових
проблем в ранг загальнонаціонального лиха. Українські парки та вулиці,
тротуари й двори буквально встелені сміттям – від поодиноких недопалків та
папірців до цілих куп непотребу. Бруд у парках і лісах, на берегах річок і озер
став настільки звичним, що багато хто взагалі не помічає його, сприймаючи
як невід’ємну й неминучу частину пейзажу.
Розсипи бичків можна бачити біля лавочок в парках і зупинок
громадського транспорту, в траві обабіч пішохідних доріжок і під
балконами, на яких люблять «подихати» курці. До бичків додаються
різноманітні обгортки, шкаралупа, лушпиння, пластикові пляшки й жерстяні
банки, бите скло від кинутих пляшок. Значна кількість українців навіть не
замислюється над тим, щоб якось утилізувати сміття - і просто кидає його де
заманеться.

65
Ця бездумна й безкарна поведінка і є головною причиною ганебного
стану наших вулиць. І лише змінивши її кардинально, ми зможемо
звільнитися від бруду.
Громадські активісти, які не бажають миритися з перетворенням країни
на суцільний смітник, переконані, що ключове завдання – зміна свідомості
людей.
Прибрати разом свій двір чи парк, посадити на місці купи сміття дерева
чи квіти, організувати роздільне збирання відходів – такі прості спільні дії
допомагають виробленню звички ніколи не смітити.

66
РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В
м. ЗОЛОТОНОША НА ПРИКЛАДІ ВИБРАНОГО
МІКРОРАЙОНУ
2.1.Огляд ситуації та збір інформативного матеріалу.
«Золотоноша – місто обласного підпорядкування Черкаської області (з
01.01.1993р.), член Асоціації міст України.
Населення – 29,6 тис. осіб ( станом на 01.01.2010 року).
Територія – 2165 га.
У місті нараховується 266 вулиць загальною протяжністю більше 140
км, близько 6800 будівель і споруд, 6 тисяч з яких – індивідуальні будинки».
Територію обслуговує: КП “Міськводоканал”
Обладнано: 60 майданчиків для сміття, які обслуговують 3
спецобладнанні транспортні засоби та декілька приватних, що
використовуються за необхідності.
Контейнери вивозять 1 раз в три дні у дві зміни: з 6-ї до 13-ї години і з
13-ї до 20-ї. (додаток К)
2.2. Програма проведення практичних спостережень та
практичного експеримент.
Для проведення практичного експериментального спостереження та
організації його результатів була складена наступна програма:

67
1. Актуальність, необхідність, значущість практичного
спостереження полягає у перевірці реальних доказів інформованості
мешканців та учнів
м. Золотоноші щодо поводження з ТПВ, свідчення про їх екологічну
свідомість.
2. Мета і завдання експериментального спостереження:
Мета: дослідити прояви екологічної проблеми побутового
забруднення на місцевому рівні;
звернути увагу школярів та населення до проблеми ТПВ та спонукати
їх до дій.
Завдання:
- вивчити фракційний складу ТПВ;
- провести анкетування;
- провести інформаційну кампанію;
- провести навчальні тренінги по відпрацюванню дії щодо зменшення
об’єму ТПВ;
- провести лекцію «Чистий двір – чиста планета»;
- провести конкурс малюнків «Мелодія моєї планети»;
- провести агітаційну роботу серед населення;
- ознайомити населення стосовно проблем ТПВ;
- розповсюдити листівки;
- сформулювати правила поводження з ТПВ;
- підвести підсумки проведення інформаційно – агітаційної кампанії.
3. Визначення етапів реалізації практичного спостереження:
Етапи проекту:

68
- сутність та причини виникнення проблем;
- шляхи розв’язання;
- зв’язок з іншими проблемами;
- участь населення і школярів у розв’язанні проблеми.
4. Механізм реалізації спостереження.
- спостереження проводилося на місцевому матеріалі;
- фіксація результатів здійснювалася за допомогою електронних
засобів обробки інформації.
5. Відповідальність за проведення експериментального спостереження:
- керівник наукової роботи відповідає за методичний інструктаж та
узагальнення результатів;
- учень відповідає за практичне проведення спостереження, візуальний
та вербальний аналіз проведеної роботи.
6. Очікувані результати практичного спостереження:виявити рівень
екологічної свідомості учнів гімназії та жителів м. Золотоноша, дослідити
прояви екологічної проблеми побутового забруднення на місцевому рівні.
7. Ресурсне забезпечення проекту спостереження здійснюється учнем-
виконавцем.
8. Опис процесу.
2.2.1. Вивчення фракційного складу ТПВ.
Об’єкт досліджень: 5 пробних майданчиків для сміття, розташованих
на вулицях Шевченка, Обухова, Черкаська, Канівська, Саксаганського. Було
взято: по два контейнери для сміття з кожного майданчика та 10 баків для
сміття 2 та 3 поверху гімназії.
Морфологічний склад побутового сміття, сміттєвих баків м.
Золотоноші (додаток Л, М).

69
Таким чином, нами було визначено, що основу ТПВ складають:
харчові відходи, папір, поліетиленові пакети та обгортки, пластикові
пляшки, Тетра Паки (упаковки з під соків і т. д.); постійно збільшується вміст
фольги, паперу, поліетиленових обгорток, пластмас, скла. Тари із скла та
виробів з металу було зафіксовано значно менше.
Більшість населення досліджувальних вулиць користується послугами
прийомних пунктів - склотари, металобрухту та макулатури. (додаток Н).
Утворення стихійних сміттєзвалищ призводить до погіршення
екологічного стану міста і наносить значну шкоду здоров’ю
Спеціального ж пункту з переробки вторинної сировини м. Золотоноша
не має, що складає ще одну екологічну проблему для місцевого населення
(додаток О).
2.2.2. Проведення анкетування та визначення рівня екологічної
свідомості населення.
.(додаток П, Р).
Нами було проведено анкетування серед учнів гімназії ім.. С.Д.
Скляренка 6-11 класів і встановлено РЕС (додаток С).
Це свідчить про те, що школярі та населення усвідомлюють масштаби
екологічної небезпеки, пов’язаної з ТПВ.
Намагаються незасмічувати територію місця проживання, але досить
пасивно ставляться до утворення стихійних сміттєзвалищ.
Це є свідченням низької свідомісті населення (50%).
2.2.3. Проведення інформаційної кампанії «Натисни на сміття».
(додаток Т).
2.2.4. Проведення навчальних тренінгів по відпрацюванню дії щодо
зменшення об’єму ТПВ.
(додаток У, Ф).

70
2.2.5. Лекція «Чистий двір – чиста планета».
(додаток Х).
2.2.6. Конкурс малюнків «Мелодія моєї планети».
(додаток Ц).
2.2.7. Проведення агітаційної роботи серед населення.
(додаток Ч).
Ми, молоде покоління, не бажаємо миритися з перетворенням країни на
суцільний смітник, тому переконані, що ключове завдання – зміна свідомості
людей. Прибрати разом свій двір чи парк, посадити на місці купи сміття
дерева чи квіти, організувати роздільне збирання відходів – такі прості
спільні дії допомагають виробленню звички ніколи не смітити. Людина, яка
хоч раз добровільно прибирала парк, вже не кидатиме сміття де заманеться і
робитиме зауваження своїм друзям чи колегам, які ще не позбулися
шкідливої звички.
У нашому місті функціонує громадська організація «Центр розвитку
молоді», волонтерами якої є також учні нашої гімназії. Неодноразовочлени
організіції брали участь в екологічних акціях, таких як: «Прибери довкілля»,
«Посади дерево», тощо.
2.2.8. Ознайомлення населення стосовно проблеми ТПВ.
(додаток Ш).
2.2.9. Виготовлення та розповсюдження друкованої продукції про
ТПВ.
(додаток Щ).
2.2.10. Правила поводження з ТПВ.
Для зменшення об’єму упаковки Тетра Пак (соки, напої) необхідно
спочатку розправити зігнуті кути і скласти пакет так, щоб він став пласким.

71
Стаканчики з під молочних продуктів, йогуртів стискають легким
натиском руки згори й донизу.
Пластикову пляшку відкритою зменшити в об’ємі, а потім закрутити
знову.
Туби (крем, зубна паста) розрізають ножицями навпіл, а потім
вкладають половинки одна в одну.
Жестяні та алюмінієві банки (напої, пиво) легко можна зменшити об’єм
натиском руки з боків.
Коробки з під цукерок, тортів, та інших товарів просто розібрати до
плаского стану.
2.2.11. Підсумки проведення інформаційно – агітаційної кампанії.
Після завершення акцій проводилися спостереження за змінами.
Це повторне анкетування, візуальні спостереження за контейнерами та
баками для сміття. (додаток Ь).
При візуальному спостереженню за вмістом контейнерів та баків
для сміття було відмічено, що більшість (70%) ТПВ населення викидає в
зменшеному вигляді. (додаток Ю).
2.3. Динаміка змін рівня екологічної свідомості (РЕС) школярів та
населення.
У результаті проведеної інформаційно-агітаційної роботи цей
рівень зріс на 20 % і становить 70 %.(додаток Я).
Школярі та населення досить чітко усвідомлюють яку екологічну
небезпеку складають ТПВ.• Намагаються не засмічувати територію місця
проживання (двору), але досить пасивно реагують на утворення
несанкціонованих сміттєзвалищ.

72
РОЗДІЛ ІІІ
РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ
3.1. Друге життя відходам.
Єдиним безпечним шляхом поводження з твердими побутовими
відходами є мінімізація утворення сміття та його спрямування на «друге
життя».
Майже всі компоненти ТПВ можуть бути використані повторно
(перероблені).
Основою будь-якої переробки служить сортування. «Зі змішаного
сміття можна вилучити для переробки лише 10-15%. .(додаток АА)
Сортуючи і здаючи макулатуру, пластикові пляшки, скло та ін. для
переробки,Ви можете зберегти природні ресурси та покращити екологію:
• 1 т макулатури зберігає від вирубування 17 дерев;
• 1 т пластику економить 750 кілограм нафти;
• 1 т склобою економить 300 кг кальцинованої соди та 1250 кг
первинних матеріалів для шихти» [12, 245] (додаток АБ)
Скло зазвичай переробляють шляхом подрібнення і переплавлення
(бажано, щоб вихідне скло було одного кольору). Скляний бій низької якості
після подрібнення використовують як наповнювач для будівельних
матеріалів.
Полівінілхлорид (ПВХ), який дуже часто використовують для
виготовлення віконних профілів, натяжних стель а також в одязі та
аксесуарах для створення подібного шкірі матеріалу тощо, після переробки
може бути використаний виключно в якості будівельних матеріалів.
«Завдяки вмісту в ТПВ великої кількості органічних речовин, які
швидко розкладаються, вони можуть бути використані для отримання біогазу

73
— однієї з альтернатив природного газу, який стає менш доступним та більш
дорогим. Біогаз складається на 60—70% з метану та оксиду - вуглецю і має
теплотворну здатність 4000–6000 ккал/м3». [8,380]
Важливу роль у вирішенні проблеми з ТПВ посідає також культура
споживання та поводження з відходами пересічними громадянами. Так,
наприклад, запобігти надмірному утворенню відходів можна шляхом
зменшення обсягів придбання товарів, від яких можна відмовитись
(одноразового посуду і упаковки, одноразових рушників та серветок,
дешевих недовговічних та тих, що не підлягають ремонту, товарів); повторно
використання багаторазової упаковки або упаковки, виготовленої з
екологічно нешкідливих матеріалів (паперу, скла, тканини), сортування
відходів в момент їхнього утворення та здачі вторинної сировини.
3.2. Компостування.
Компостування - це найбільш простий спосіб знешкодження ТПВ.
«Якщо на полігонах процес розкладання триває 50-100 років, то при
компостуванні цей процес відбувається за 6-18 місяців. .(додаток АВ)
Компостування – це складний аеробний біологічний процес, який
супроводжується виділенням тепла і утворенням гумусу. Основою
компостування є процес амоніфікації під впливом аеробних бактерій»
[1;273].
Отже, компости – це добрива, отримані в результаті розкладу суміші
різноманітних органічних речовин. Основними компонентами для
компостування є торф, перегній, пташиний помет, опале листя, трава,
рослинні відходи та залишки після збирання врожаю.
Компост здатний частково замінити мінеральні добрива. В одній тоні
компосту наявні 30-40 кг .азоту, 10-30 кг фосфору, 15-20 кг калію. Компост

74
складає однорідну сипку масу від темно-коричневого до чорного
кольору.[12; 22].
ВИСНОВКИ
Таким чином, ми з’ясували, що ТПВ є екологічною проблемою як по
всій Україні, так і в досліджуваному мікрорайоні, зокрема так як (їх
утворення, накопичення, захоронення та утилізація) безпосередньо пов’язане
із здоров’ям людини.
.• Площі під сміттєзвалищами ТПВ займають значні території корисних
земель, забруднюючи при цьому навколишнє середовище, оскільки відсутні
заводи (зокрема в Черкаській області) з їх переробки.
• Неякісно обслуговуються райони приватного сектору з вивозу сміття,
на що й вказує періодична поява несанкціонованих сміттєзвалищ.
.• В цілому учні та населення м. Золотоноші намагаються не
засмічувати територію проживання (двору, під’їзду), але досить пасивно
реагують на засмічення прилеглої території, що свідчить про низьку
екологічну свідомість мешканців міста.
• Контейнери для сміття заповнені великою кількістю пакувальних
матеріалів складної геометричної форми, які мають великий об’єм. Це вказує
на слабку проінформованість населення щодо поводження з ТПВ та
відсутність системи роздільного сортування сміття.
.• В середньому рівень екологічної свідомості учнів та населення
досліджуваного мікрорайону складає 50 % . У результаті ж проведеної
інформаційно-агітаційної роботи цей рівень зріс на 20 % і складає 70 %.

75
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Відходи – це наша загальна проблема. Кожен з нас вкладає внесок в цю
проблему, а отже, кожен повинен взяти участь в її вирішенні. Що зможете
зробити ви? Те саме, що й може кожен.
Як зменшити накопичення ТПВ?
• Віддавати перевагу продуктам в упаковці, яку потім можна здати в
пункт прийому вторинної сировини.
• Купувати продукти без упаковки – звичайно, коштує дешевше. І якщо
хтось і повинен платити за упаковку, то чому це повинні бути ви?
• Брати з собою пакет чи сумку для продуктів, коли ви йдете до
магазину, а не купувати новий.
• Здавати вторинну сировину в пункти прийому – один з найкращих
методів зекономити природні ресурси, одночасно зменшуючи об’єм сміття.
• Перетворити в компост для саду та городу 30 % вашого сміття.
Як зменшити об’єм ТПВ?
• Для зменшення об’єму упаковки тетра Пак (соки, напої) необхідно
спочатку розправити зігнуті кути і скласти пакет так, щоб він став пласким.
• Контейнери з-під йогуртів, морозива, стаканчики з молочних
продуктів стискають легким натиском руки згори донизу.
• Жерстяні та алюмінієві банки (напої, пиво) легко можна зменшити
об’єм простим натиском руки з боків.
• Пластикову пляшку відкритою зменшити в об’ємі, а потім закрутити
повторно.
.• Коробки з під цукерок, тортів, та інших товарів пропонуємо просто
розібрати а потім скласти до плаского стану.
• Туби (крем, зубна паста ) розрізають ножицями навпіл і вкладають
половинки упаковки одна в одну.

76
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Білявській Г.О. та ін. Основи екології. – К.: Либідь, 2004. – 408с.
2. Г.О. Білявський, JI.I. Бутченко, В.М.Навроцький. Основи екології:
теорія та практикум. Навчальний посібник. - А.: Лібра, 2002. - 352 с.
3.Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект
лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.
4. В.Ф. Денисов, Комплекс по утилізації ТБ і ПЗ з використанням
процесу Ванюкова// Там же, с.77-79.
5.Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика
/А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. — К.: НІСД, 1997. — 127 с.
7. Екологія міста: Підручник. / / За ред. Ф.В. Стольберг. – К.: Лібра,
2004.
8. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. –
Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 416 с.
9. Кондратюк Є.М., Харкота Г.І. Словник-довідник з екології. К.,
1987.
10. Костецький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право,
економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього
природного середовища в Україні). — К., 2001.
11. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.
13. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: Учеб.
пособие для вузов, средних школ и колледжей. - 2-е изд., испр. и доп. /
Ю.В. Новиков. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 560 с.

77
14.А.Н. Сачков, К.С. Нікольський, Ю.І. Маринин, Про
високотемпературної переробки твердих відходів у Володимира//
Інформаційний збірник. Екологія міст. М., 8, 1996, с.79-81.
15. В.Н. Сарієв. Шляхи досягнення оптимального господарювання
твердими муніципальними відходами// Інформаційний збірник. Екологія
міст. М., 5, 1995, с.73-75.
16. Ситник К.М., БрайонА.В., Городецкий А.В. Биосфера, экология,
охрана природы. К., 1980.
17. Стегній О.Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний
стан і перспективи розвитку (за рез. нац. соціол. досл.). — К.: Наук, думка,
1996. — 111 с.
18. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячо-літь/А.С.
Філіпенко,В.С. Будкін,А.С. Гальчинський та ін. — К.:Либідь, 2002. - 470 с.
19 . http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&catid=127
20. http://pidruchniki.ws/ekologiya/
21. http://works.tarefer.ru/98/index.html
22. http://www.info-library.com.ua/books-book-94.html

78
Додаток А
Чим більш «цивілізованою» стає країна, тим більше ресурсів вона
споживає і тим більше відходів починає виробляти

79
Додаток Б
Виставка твердих побутових відходів

80
Додаток В
Викидаючи сміття, ми порушуємо один з основних екологічних законів
– кругообігу речовин у природі. Сміття не розкладається на вихідні речовини
природнім шляхом

81
Додаток Г
Таким чином, кожен з нас причетний до створення сміття.

82
Додаток Ґ
За межами м. Золотоноші функціонує сміттєзвалище, яке перевищує
санітарно – гігієнічні вимоги і становить небезпеку для навколишнього
природного середовища, а отже, і для здоров’я людини.

83
Додаток Д
Завдання проекту:
вивчити глобальну екологічну проблему побутового забруднення і
дослідити її прояви на місцевому рівні;
сприяти усвідомленню школярами особистої причетності до проблеми
побутового забруднення;
формувати почуття особистої відповідальності за стан найближчого
оточення;

84
Додаток Е
Привернути увагу широких кіл громадськості до глобальної проблеми
побутового забруднення;

85
Додаток Є
активізувати практичну природоохоронну діяльність молоді і
сприяти практичному вирішенню проблеми побутового забруднення.

86
Додаток Ж
Вміст цінної вторсировини у побутовому смітті, %
Папір 10,3 — 26,4
Харчові відходи 20 — 40
Деревина 0,75 — 3,7
Текстиль 0,2 — 8
Метал 1 — 5,8
Скло 1,1 — 9
Полімери 0,6 — 6

87
Додаток З
Час розкладу сміття в ґрунті
 Папір – 3 міс
• Шкірка від фруктів – 6 міс
• Газета – 1 рік
• Сигаретний фільтр – 2 роки
• Жувальна гумка – 5 років
• Консервна банка – від 10 до 100 років
• Підгузники – 500 років
• Пластик – від 100 до 1 000 років
• Пластикові картки (телефонні, банківські) – 1 000 років
• Скло – 4 000 років

88
Додаток І
Більше 95% всієї маси відходів вивозяться на звалища або спалюються.
Додаток Ї

89
якості ґрунтів.

90
Додаток Й
Досить часто самі вогнища знищують коріння і гілля кущів,
пошкоджують стовбури молодих дерев, нищать насіння цінних рослин,
перетворюють цілий пласт ґрунту на мертвий.

91
Додаток К
Огляд ситуації та збір інформаційного матеріалу
Золотоноша – місто обласного підпорядкування Черкаської області (з
01.01.1993р.), член Асоціації міст України.
Населення – 29,6 тис. осіб ( станом на 01.01.2010 року).
Територія – 2165 га.
У місті нараховується 266 вулиць загальною протяжністю більше 140
км, близько 6800 будівель і споруд, 6 тисяч з яких – індивідуальні будинки.
Територію обслуговує:
КП “Міськводоканал”
Обладнано: 60 майданчиків для сміття, які обслуговують 3
спецобладнанні транспортні засоби та декілька приватних, що
використовуються за необхідності.
Контейнери вивозять 1 раз в три дні у дві зміни: з 6-ї до 13-ї години і з
13-ї до 20-ї.
Додаток Л

92
Вивчення фракційного складу ТПВ

93
Додаток М

94
Додаток Н
Більшість населення досліджувальних вулиць користується послугами
прийомних пунктів: склотари, металобрухту та макулатури.

95
Додаток О
Утворення стихійних сміттєзвалищ призводить до погіршення
екологічного стану міста і наносить значну шкоду здоров’ю.
Спеціального ж пункту з переробки вторинної сировини м. Золотоноша
не має, що складає ще одну екологічну проблему для місцевого населення.

96
Додаток П
Проведення анкетування

97
Додаток Р
Анкета «Що сьогодні ми робимо зі своїм сміттям?»
• В якому житловому секторі ви проживаєте?
– Багатоповерхівка;
– Приватний сектор.
• Які ви знаєте види твердих побутових відходів( далі ТПВ)?
• Чи являються ТПВ на сьогодні екологічною проблемою?
– Так;
– Ні.
• Скільки пакетів сміття з ТПВ ваша сім’я накопичує за тиждень?
– Менше 2-3;
– Більше 5-6;
– Більше 10
.• Що ви робите з упаковками після споживання продукту?
– Викидаю цілою у пакет для сміття;
– Стискаю або складаю, скручую і лише після цього викидаю;
– Інші дії.
• При закупці продуктів в магазині ви віддаєте перевагу продуктам:
– В упаковці;
– Без упаковки, бо це дешевше.
• Їдучи до магазину ви:
– Берете з собою сумку;
– Купуєте пакети кожного разу в магазині.
• Ви виготовляєте компост з ТПВ?
– Так;
– Іноді;
– Ніколи.
• Чи є у вашому мікрорайоні контейнери для сміття?
– Так;
– Ні.
• Чи задовольняють вас майданчики з контейнерами для сміття?
– Так;
– Ні;
• Куди ви діваєте ТПВ?

98
– Деякі використовую як корисні речі;
– Спалюю;
– Здаю на переробку;
– Викидаю у баки для сміття;
– Викидаю на несанкціоновані сміттєзвалища
.• Чи вважаєте ви свій мікрорайон екологічно чистим?
– Так;
– Ні.
• Чи готові ви до роздільного збору сміття?
– Так;
– Ні.
Ваші пропозиції щодо вирішення екологічної проблеми стосовно ТПВ.

99
Додаток С

100
Додаток Т
Проведення навчальних тренінгів

101
Додаток У
Зменшений об’єм упаковок

102
Додаток Ф
Лекція: «Чистий двір – чиста планета»

103
Додаток Х
Конкурс малюнків «Мелодія моєї планети».

104
Додаток Ц
Агітаційна робота.

105
Додаток Ч
Ознайомлення населення стосовно проблеми ТПВ

106
Додаток Ш
Розповсюдження листівок.

107
Додаток Щ
Діаграма визначення рівня екологічної свідомості учнів гімназії ім.
С.Д. Скляренка станом на грудень 2013 р.

108
Додаток Ь
Підсумки проведення інформаційно – агітаційної кампанії
ТПВ листопад 2012 ТПВ грудень 2013

109
Додаток Ю

110

111
Додаток Я

112
Додаток АА

113
Додаток АБ
Сортуючи і здаючи макулатуру, пластикові пляшки, скло та ін. для
переробки, Ви можете зберегти природні ресурси та покращити екологію:
•1 т макулатури зберігає від вирубування 17 дерев;
•1 т пластику економить 750 кілограм нафти;
•1 т склобою економить 300 кг кальцинованої соди та 1250 кг
первинних матеріалів для шихти

114
Мала академія наук України
Черкаське територіальне відділення
Відділення: хіміко-біологічне
Секція: екологія
«Спалювання органічних залишків
як негативний чинник екології
сучасного міста
(На прикладі м. Золотоноша)»
Роботу виконала:
,
Учениця 11-А класу
гімназії ім.. С. Д. Скляренка
м. Золотоноші
учитель біології I категорії
гімназії ім.С.Д.Скляренка
м.Золотоноші
2010 рік

115
ВСТУП
Сьогодні навколишнє природне середовище потребує бережливого
ставлення до себе та відновлення, адже від ставлення до природи залежить
майбутнє самої людини. Чисте повітря, якісна питна вода, повноцінні парки
та сквери, прозорі ріки та озера – все це потребує дбайливого нагляду. Саме
стан здоров’я людини є важливим показником якості життя. «Рівень
захворюваності залежить від багатьох факторів і визначається передовсім
економічними, соціальними умовами, екологічною ситуацією та рівнем
медичної допомоги. Значна частка ймовірності загострення тих чи інших
видів хвороб пов’язана передовсім із забрудненням навколишнього
середовища. [8;280]
Однією з сучасних екологічних проблем є забруднення атмосфери.
Серед джерел забруднення атмосфери природні джерела забруднення
посідають чільне місце. До числа природніх джерел належать пилові бурі,
масиви зелених насаджень у період цвітіння, степові та лісові пожежі,
виверження вулканів. До домішок, виділених природніми джерелами,
належать: пил рослинного, вулканічного та космічного походження, тумани,
дим і гази від лісових пожеж, продукти рослинного, тваринного та
бактеріального походження, гази вулканічного походження.
З-поміж багатьох проблем, які суттєво погіршують екологію
сучасного міста, саме для провінційних міст характерною є питання
спалювання органічних залишків восени. Золотоноша – не виняток: з року в
рік місто потопає в клубах диму через спалювання листя та трави.(додаток
№1) Окрім того, що специфічні тліючі вогнища досить часто стають
причиною пожеж у присадибних ділянках, вони завдають шкоди
навколишньому середовищу та здоров’ю людей. Як відомо, рослини
очищають повітря від шкідливих речовин, які потрапляють у повітря через
викиди з промислових підприємств та з автомагістралей. Усі ці речовини
накопичуються в листі дерев. Спалюючи листя, люди сприяють повторному

116
потраплянню шкідливих речовин в атмосферу. Зміна хімічного складу
повітря несприятливо впливає на більшість біосферних процесів.
Забруднення повітря токсичними хімічними речовинами навіть при малій
їхній концентрації веде до зниження неспецифічної стійкості організму та
сприяє розвитку багатьох захворювань людини. [9;221]
Попри шкідливість цього процесу з року в рік практика спалювання
листя не лише не припиняється, але й заохочується комунальними службами
з метою економії коштів. Логічно постає питання: «Чи проводиться аналіз
ситуації, що склалася, чи визначається стратегія, яка дозволяє уникнути
подальшого погіршення екологічної ситуації?
Тема нашого наукового дослідження «Спалювання органічних
залишків як негативний чинник екології сучасного міста (На прикладі м.
Золотоноша)» зумовлена передовсім реальною загрозою здоров’ю мешканців
міста, які потерпають від неконтрольованого спалювання листя.
Актуальність досліджуваного питання полягає в тому, що проблема
спалювання листя, проаналізована виключно на місцевому матеріалі,
покликана привернути увагу медичних, санітарних, комунальних, соціальних
служб до питання реального покращення життєдіяльності нашого міста.
Сформульовану тему розмежовуємо на об’єкт та предмет
дослідження.
Об’єкт дослідження : продукти спалювання біологічних залишків,
хіміко-біологічні їх складові.
Предмет дослідження : статистичні показники лікувальних установ
міста.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що, вірогідно, саме в
період інтенсивного спалювання листя загострюється цілий ряд хвороб
золотонісців, а саме: серцево-судинні захворювання, захворювання
дихальних шляхів, гіпертонія, мігрень тощо, що спричинене потраплянням
продуктів згорання та тління органіки в організм людей.

117
Мета дослідження: встановити залежності рівня захворюваності серед
мешканців міста від рівня забруднення навколишнього середовища, а саме
повітря як основної його складової.
Завдання (теоретичні та практичні):
1. аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;
2. визначення з поняттєвим апаратом;
3. теоретичне обґрунтування заявленої теми;
4. визначення методичного інструментарію дослідження;
5. проаналізувати статистичні матеріали районної метеослужби;
6. проаналізувати статистичні матеріали служби швидкої
допомоги;
7. проаналізувати статистичну звітність ЦРЛ;
8. здійснити порівняльний аналіз;
9. узагальнення результатів дослідження;
10. визначити найпоширеніші хвороби, спричинені димом;
11. дати рекомендації щодо альтернативних шляхів ліквідації
опалого листя;
12. формулювання висновків наукового дослідження;
Експериментальна база дослідження містить статистичні дані, надані
лікувальними установами міста та статистичні дані метеослужби.
Особистий внесок у виконання роботи
У роботі систематизовано комплекс інформації про феномен диму як
продукт згорання опалого листя. Дослідження передбачає синтезований
підхід до окреслення проблеми спалювання міста – з екологічного боку,
біологічного, хімічного, медичного та соціального. Кількісний аналіз
статистичного матеріалу лікувальних установ міста дозволяє накреслити
реальну картину забруднення повітряного середовища та його вплив на

118
здоров’я золотонісців. Крім того, мається на меті вироблення конкретних
практичних рекомендацій щодо організації утилізації опалого листя та його
компостування.
створення порівняльних графіків та діаграм; копії статистичних матеріалів.
Список використаної літератури налічує 15 першоджерел, серед яких
і Новиков Ю.В. « Экология, окружающая среда и человек», Небел Б. « Наука
об окружающей среде», «Экология города» Учебник, Г.О. Білявський,
JI.I.Бутченко, В.М.Навроцький « Основи екології: теорія та практикум».
вступу, висновку та переліку використаних джерел, воно містить три розділи.
Перший присвячений феномену диму – його хіміко-біологічному складу,
впливові на навколишнє середовище та здоров’я людини. Другий розділ,
практичний, містить розробку плану практичного експерименту,
порівняльний аналіз статистичного матеріалу, узагальнені висновки цього
аналізу. Третій розділ – прикладного характеру – містить практичні
рекомендації щодо альтернативних способів утилізації органічних залишків –
листя та трави.
Дослідження побудоване на місцевому матеріалі, отже матеріали та
біології, екології, медицини, але й пересічних громадян, для яких питання
здоров’я та естетики є пріоритетним на сьогодні. Практична цінність
дослідження полягає у можливості привернути увагу комунальних служб та
органів місцевого самоврядування до нагальної проблеми нашого міста,
залучити учнів до проведення екологічних акцій та рейдів, провести виховну
та просвітницьку роботу через засоби масової інформації, на уроках та в
позакласній роботі. Зведені матеріали результатів наукового проекту можуть
бути рекомендованими для публікації на шпальтах місцевих газет з метою

119
1.1 Феномен диму та його сутність
« Дим - стійка дисперсна система, яка складається із дрібних
твердих частин, які перебувають у підвішеному стані в газах. Дим – типова
аерозоль з розмірами твердих частинок від 10-7 до 10-5 м. На відміну від
пилу – більш грубої дисперсної системи, частки диму практично не осідають
під дією сили тяжіння. Частинки диму можуть служити ядрами конденсації
атмосферної вологи, внаслідок чого виникає туман.
Дим – суцільне помутніння атмосфери з горизонтальною дальністю
видимості». [2;186]
«Відстань від спостерігача до лінії видимого горизонту прийнято
називати дальністю видимості . Рівень дальності видимості : 2 м- від 1 до 9
км. Видимість може знижуватися на декілька сотень чи кількадесят метрів.»
[10;37]
Скаламучення атмосфери: за рахунок завислих у повітрі часток
диму, сажі тощо найрізноманітнішого походження.
Крім того, дим від згарищ у туманні дні може утворювати смог і
надовго зависати у повітрі. У цьому разі значно погіршується видимість на
дорогах, яка, у свою чергу, призводить до збільшення кількості ДТП. Крім
того, потрапляючи в легені, дим істотно погіршує стан здоров’я та впливає на
самопочуття людини.
Насамкінець, задимлені населені пункти потребують додаткових
енерговитрат на освітлення, що спричиняє додаткові витрати електроенергії.
1.2.Хімічний склад диму від опалого листя та його вплив на
навколишнє середовище

120
У результаті високої температури згорання будь-якого органічного
сміття і достатньої кількості кисню повинні утворитися: водяна пара,
вуглекислий газ, окиси азоту в невеликих кількостях через наявність азоту
в білках і нуклеїнових кислотах. Однак навіть за умов незначної вологості
листяного сміття температура значно знижується. Наприклад, при
спалювання сміття з зів’ялого листя чи трави горить лише верхня частина
купи, в той час як нижня лише тліє, димить.( Додаток №2) Цей процес
супроводжується недоліком в атмосфері кисню що спричиняє виділенню
значної кількості небезпечних для здоров’я людини речовин. Основними
компонентами диму є чадний газ, монооксид вуглецю (СО). Крім того,
концентрація його у процесі спалювання листя може бути рівнозначною
тій, яку реєструють на міських автомагістралях. Чадний газ - хімічно
активна стійка сполука. Вона, легко сполучається із гемоглобіном крові,
внаслідок чого кров не може транспортувати кисень і в результаті швидко
настає отруєння. Дрібні частки диму, потрапляючи до легень, спричиняють
значної шкоди людському здоров’ю. У процесі спалювання 1 тони
рослинних відходів відкритим способом в атмосферу виділяється більше 9
кілограмів мікрочастинок диму та 30 кілограм чадного газу. Навіть у процесі
спалювання звичайної целюлози (природного полімеру) виділяються
поліциклічні сполуки, які мають мутагенний та канцерогенний ефект.
Найшкідливішими для людини є ірританти - речовини, які особливо
небезпечні для здоров’я людей, що страждають ОРЗ, астмою, хронічними
бронхітами. Ірританти подразнюють нервові закінчення в бронхах,
викликаючи задушшя та кашлі. Одними з найпотужніших ірритантів є
оцтова кислота та акролеїн, які виділяються у процесі горіння вогнищ. Саме
через них червоніють і сльозяться очі, наступають інтенсивні напади кашлю.
На присадибних ділянках рослини, як відомо, часто обробляються
пестицидами, які, у свою чергу, потрапляють у повітря у процесі згорання
листя, трави та бадилля. Найбільшу кількість пестицидів містить бадилля
картоплі.

121
знищують найцінніші грунтові мікроорганізми, які забезпечують корисні
якості грунтів. (Додаток №3) Вогнища призводять і до погіршення
середовища проживання тварин і птахів, знищення ґрунтового гумусу,
порушення структури ґрунту, зниження його родючості, оскільки «… у
ґрунті відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси, від інтенсивності
й співвідношення яких залежить форма , в якій перебувають хімічні
елементи, їх доступність для рослин, швидкість міграції, стійкість ґрунтів» [
3;119]
перетворюють цілий пласт ґрунту у мертвий. (Додаток № 4).
У сухій траві згорають і корисні комахи, наприклад, сонечка.
Натомість їхня здобич, тля, залишається зимувати на стадії яєць на гілках.
Таким чином, спалюючи листя, людина восени своїми руками створює
оптимальні умови для розмноження тлі навесні. Що, у свою чергу, призведе
до масового поширення тлі та хімічної війни з нею.
1.3. Негативні впливи диму на здоров’я людини
Напружений ритм міського життя, ускладнений складною
екологічною ситуацією, викликає психоневрологічні розлади та депресії,
призводить до зростання серцево-судинних захворювань, хвороб нервової
системи, діабету. На відміну від мешканців сільської місцевості міські жителі
більше схильні до значної кількості хвороб. Причиною багатьох із них
можуть стати продукти органічних залишків.
Дим руйнує здоров’я людини, сприяє виникненню хворобливих станів
(катарів верхніх дихальних шляхів, бронхітів, фіброзних змін у легенях
тощо). Наявність у димові конденсатів важких металів (свинець, ртуть тощо)

122
викликає зміни у формулі крові, відставання у фізичному розвитку дітей та
інші наслідки. Деякі компоненти диму містять канцерогенні речовини, які
сприяють утворенню пухлин. Більші за розміром частки диму, потрапляючи
у вічі, пошкоджують роговицю та слизову оболонку.
Найбільш шкідливим продуктом відкритого згорання органічних
відходів є поліароматичні вуглеводні, які відносяться до найвищого класу
небезпечності і володіють відносно найбільшою канцерогенністю – бенз-а-
пірени. Згорання сміття провокує появу токсичних речовин під назвою
діоксини, які викликають токсичний ефект у більшості людських органів. До
того, в атмосферу виділяється фосген, який за часів першої світової війни
використовувався у якості хімічної зброї.
Якщо врахувати той факт, що до органічного сміття досить часто
долучають різноманітні плівки, паралон, пінопласт, то у процесі згорання
такого комбінованого сміття у повітря виділяються ціаніди, які здатні
призвести до летальних наслідків навіть на побутовому рівні (Додаток № 5).
У звичайному згарищі через недостатність кисню ціаніди не руйнуються,
натомість потрапляють у навколишнє середовище. Поліуретанові піни
утворюють щільний задушливий дим жовтого кольору, який містить
ізоціани, які разом із тим є потужнім алергеном та подразником, що
називається дизоціанат толуолу.
Побутові відходи, які спалюються паралельно з листям, суттєво
забруднюють атмосферу і спричиняють цілий ряд хвороб (Додаток № 6).
Наприклад, чорний дим, утворений від згорання пластика, містить
канцерогенні поліциклічні вуглеводні. У процесі згорання гуми утворюється
канцерогенна сажа та оксиди сірки, які викликають респіраторні
захворювання.
Постійне подразнення димом слизової оболонки може сприяти
утворенню мікробів, від яких особливо потерпають люди, хворі на бронхіти,
бронхіальну астму, риніти та тонзиліти.

123
Існує два основні механізми впливу диму на здоров’я людини.
Перший із них полягає в тому, що листя накопичує в собі радіоактивні
елементи, які легко проникають в організм разом з димом. А, як відомо,
більшість радіоактивних елементів нешкідливі для людини, допоки
перебувають поза організмом. Потрапивши ж всередину, вони стають
причиною поступової смерті.
Другий механізм полягає в тому, що дим сприяє більш активному
утворенню туману, при тому з туманом і змішується. Мікрочастинки, які
виділяються у процесі спалювання листя, сполучаються із водяною парою і
значно ускладнюють функціонування альвеол, адже змішаний з туманом,
дим найбільше осідає в легенях.(Додаток № 7) Чим дрібніша частка, тим
швидше вона проникає в легені і більшої шкоди може спричинити.
Вдихання чадного газу може призвести і до головного болю, втрати
свідомості, загострення респіраторних захворювань. Найбільш вразливими
до продуктів спалювання органіки є діти, люди похилого віку, а також ті, хто
страждає захворюваннями серця та легенів. Як відомо, дитині для отруєння
потрібно в 5 разів менше токсичних речовин, ніж дорослому. Крім того,
сажа та попіл, які осідають на землю, швидше поглинаються дітьми, які за
зростом набагато нижчі і вдихають більше цих відходів спалювання
(.Додаток № 8) Можемо зробити висновок, що дорослі свідомо нищать
природу, здоров’я своє та своїх дітей, спалюючи листя біля своїх будинків.

124
РОЗДІЛ ІІ
Визначення рівня погіршення екологічної ситуації шляхом
аналізу статистичних даних лікувальних установ міста.
2.1. Програма та проведення практичних спостережень та практичного
експерименту
Для проведення практичного експериментального спостереження та
організації його результатів була складена наступна програма:
1. Актуальність, необхідність, значущість практичного спостереження
полягає у перевірці реальних доказів негативного впливу продуктів
спалювання опалого листя на стан здоров’я мешканців Золотоноші у період
спалювання.
2. Мета і завдання експериментального спостереження:
Мета: дослідити пряму залежність різкого погіршення показників
стану здоров’я від процесу спалювання листя.
Завдання:
- одержати статистичні відомості метеостанції;
- проаналізувати кількість викликів швидкої допомоги за
періоди до спалювання, у процесі спалювання та після;
- визначити термін проведення експериментального
спостереження;
- визначити методику фіксації результатів спостереження
(опис, порівняння, зіставлення, систематизація та узагальнення);
- зафіксувати процес проведення спостереження на
електронних носіях;
- підбити конкретні підсумки спостереження та описати
результати.
3. Визначення етапів реалізації практичного спостереження,
I Планування роботи.

125
II Хід спостереження.
III Узагальнення результатів та формулювання висновків.
4. Механізм реалізації спостереження.
- спостереження проводилося на місцевому матеріалі;
- фіксація результатів здійснювалася за допомогою електронних
засобів. Обробки інформації.
5. Відповідальність за проведення експериментального
спостереження:
- керівник наукової роботи відповідає за методичний інструктаж та
узагальнення результатів;
- учень відповідає за практичне проведення спостереження,
візуальний та вербальний аналіз проведеної роботи.
6. Очікувані результати практичного спостереження: спростувати чи
підтвердити висунуту гіпотезу наукового дослідження про те, що продукти
спалювання опалого листя безпосередньо негативно впливають на
погіршення стану здоров’я мешканців міста.
7. Ресурсне забезпечення проекту спостереження здійснюється учнем-
виконавцем.
8. Опис процесу
2.2. Статистичні дані метеослужби м. Золотоноші про погіршення
видимості через дим
Традиційно сезон спалювання органічних речовин у Золотоноші
розпочинається з жовтня місяця, хоч варто зауважити, що на початку
вересня частково спостерігалося забруднення повітря внаслідок спалювання
картопляного бадилля після збору врожаю, але період спалювання тривав
недовго.
Як свідчать статистичні дані метеорологічної служби, активне
спалювання органічних залишків розпочалося з 16 жовтня.

126
Дні погіршення дальності видимості через дим:
Вересень—1, 2, 3, 7;
Жовтень---16, 17, 23, 25, 30, 31;
Листопад---1, 3, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 21, 24.
(додаток № 9 )
2.3. Динаміка змін у роботі відділення швидкої допомоги
Середня кількість викликів карети швидкої допомоги на добу за
листопад місяць, у порівнянні з вереснем, збільшилась у два рази: (додаток
№ 10)
Вересень Жовтень Листопад
30-40 біля 50 60-70
Діаграма збільшення відвідувань лікувальних закладів засвідчує
погіршення загального стану здоров’я. Однак домінуючим діагнозом проміж
захворювань є : серцево-судинні, органів дихання, алергічні.
2.4. Порівняльний статистичний аналіз роботи ЦРЛ за вересень-
листопад місяці 2010р
Середній показник видачі талонів на щоденний прийом до лікарів:
Дерматолог.
Всього 21 30 52
Дорослі 15 19 28
Діти 3 6 14
Підлітки 3 5 10
.Збільшення кількості відвідувань дерматолога—це несуттєво для
осені, але як бачимо із графіка, ( додаток № 11 ) порівняно з вереснем, у
листопаді ця кількість збільшилась в 2-3 рази. Кількість нарікань на алергічні

127
захворювання зросла, також на різного роду дерматити. Навіть зафіксовані
факти алергічного дерматиту серед золотонісців. (додаток № 6).
Лор.
Всього 56 85 149
Дорослі 40 53 76
Діти 11 22 48
Здавалося б в таку суху, теплу осінь не буде черги під кабінетом лора,
та дарма. Окрім дії мікробних чинників на органи дихання є ще й
антропогенні , тобто механічні частинки диму і хімічних сполук, які входять
до складу повітря. Виходячи з даних графіка ( додаток № 12 ), ми бачимо,
що кількість відвідувань у листопаді, порівняно з вереснем, серед дорослих
зросла майже вдвічі, серед дітей в чотири рази, а серед підлітків—у п’ять
разів.
Терапевт.
Всього 198 238 293
Дорослі 187 219 258
Діти 1 4 9
Тенденцію зростання кількості відвідувань терапевта за осінні
місяці ми спостерігаємо виходячи з діаграми ( додаток № 13 ). Не можна
запевняти на всі 100%, що кількість походів зумовлена фактом спалювання
відходів палого листя. Але статистичні дані говорять про збільшення числа
випадків серцево-судинних захворювань, почастішали скарги на головні болі,
астматичні напади, мігрень, гіпертонію.
Сімейний лікар

128
Всього 269 321 387
Дорослі 227 259 298
Діти 23 40 57
Про погіршення загального стану хворих говорить діаграма
відвідувань сімейного лікаря ( додаток №14).

129
РОЗДІЛ ІІІ. Раціональне використання опалого листя як
альтернатива спалюванню
3.1. Компостування
Прибирання сухого листя з поверхні насправді збіднює грунт. Крім того,
через це істотно зменшується видовий склад рослин, що, у свою чергу,
призводить до зникнення з міських парків багатьох видів птахів.
Листя – це джерело органічних речовин, потрібних рослинам. За умов
помірно-континетального клімату минулорічне листя вже в травні повністю
перегниває. [13;50] Ось чому можемо зробити перший висновок: опале листя –
не сміття. Розкладаючись в ґрунті, воно додає в нього мінерали та органічні
речовини, накопичені за літо. Частини листка (жилки, черешки), які повільно
розкладаються, суттєво структурують грунт, підвищуючи його якість.
Поступова деструкція опалого листя створює умови для ґрунтової мікрофлори і
фауни, яка, з одного боку, виконує роботу з переробки листя, а з іншого -
перешкоджає розвитку патогенних для листя організмів - грибкових,
бактеріальних захворювань дерев. [5;74]
Як відомо, міські дерева надто чутливі до різноманітних хвороб. Часто
можемо побачити цілком хворе дерево, тим паче складно виростити молоді
дерева. Тільки поодинокі саджанці приживаються у міському середовищі .
Однією з причин цього явища можна назвати якість міських ґрунтів. Натомість
у лісі ніхто не готує ґрунти – вони формуються природнім чином із опалого
листя. Листяна подушка – фабрика з виготовлення лісового ґрунту, який
забезпечує лісові дерева усім необхідним для росту.
Для раціонального використання біологічних відходів у міському
середовищі рекомендовано складати листя в компостні ями. (додаток №.15)
Найпростіше це робити восени, щоб весною можна було отримати очікуваний
результат – корисні органічні добрива. Весною минулорічні залишки можна
прикопати в борозни, рівчаки або підготувати окрему компостну яму, вміст якої
можна буде використати наступного року.

130
Отже, компости – це добрива, отримані в результаті розкладу суміші
різноманітних органічних речовин. Основними компонентами для
компостування є торф, перегній, пташиний помет, опале листя, трава, рослинні
відходи та залишки після збирання врожаю.
Компост здатний частково замінити мінеральні добрива. В одній тоні
компосту наявні 30-40 кг .азоту, 10-30 кг фосфору, 15-20 кг калію. Компост
складає однорідну сипку масу від темно-коричневого до чорного кольору.[12;
22]
Особливий вид компосту - компост від опалого деревного листя. Його
готують окремо, оскільки опале листя розкладається іншою мікрофлорою, ніж
інші рослинні залишки, переважно мікроскопічними грибами. Листя багате на
важко розкладні речовини – геміцелюлозу та лігнін, танін (у дубах та буках).
Саме тому процес розкладу листя потребує більше часу – до двох років.
Компост із листя слугує джерелом стабільного гумусу ґрунту, який покращує
його структуру.
Для компостування листя збирають у спеціальні контейнери, тісно
втрамбовують, зволожують і залишають на 2 роки. Компост із листя особливо
корисний на піщаних та важких ґрунтах. Його закопують у грунт разом із
звичайним компостом та вапном. Компост із листям здатний цілком замінити
торф.[14; 87]
За кордоном уже кілька десятків років у межах паркових зон
встановлюють прямо на газонах, в парках, скверах так звані «компостери» -
баки для компосту. Останнім часом ця практика поширюється особливо
активно, оскільки це не лише екологічно чиста технологія утилізації біомаси,
але й економічно вигідна справа.
Крім того, такі компостери мають естетично привабливий вигляд, адже
поряд з ними розбивають клумби, покликані приносити естетичну насолоду і
примножувати урбаністичний пейзаж сучасного міста.

131
3.2. Утилізація
Крім компостування, існує інший спосіб утилізації опалого листя.
Безперечно, органічні залишки не повинні залишатися на території парків,
оскільки це суперечить санітарним нормам та правилом експлуатації зелених
насаджень. Тим паче, що листя, як було доведено, не повинно спалюватися:
це небезпечно з екологічного боку, оскільки накопичені токсичні речовини
не розчиняються у повітрі. Спалювання сміття на території міст заборонено.
Вивіз зібраного листя повинен бути передбачений комунальними службами
та господарями домоволодінь.(додаток № 16)
Одним із напрямків утилізації листя може бути його піролітична
переробка з отриманням сорбційних матеріалів, важливим компонентом яких
є активоване вугілля, а також отримання із листя цінних органічних речовин.
Враховуючи те, що в торішньому листі відбувається накопичення фенолових
сполук, які виконують функції природних інгібіторів, наукою було вивчено
структурно-груповий склад пожовклого листя, досліджена антирадикальна
активність екстракту листя, відпрацьовані режими отримання активованого
вугілля із цього нетрадиційного виду сировини, вивчено вплив
термообробки листя на основі твердого вуглецевого продукту, визначені його
фізико-хімічні характеристики.[4; 30] (додаток №17).
Як бачимо на таблиці №2 (додаток № 18), провідним компонентом
листя є целюлоза (клітковина)- 37%
Вміст аморфного полімеру складає 24%. Таке співвідношення
лігнін/целюлоза є типовим для вищих рослин. Досить суттєвим вмістом є
фенольні сполуки.(до 12%). Відомо, що ці сполуки наділені високою
біологічною активністю і є ефективними антиоксидантами

132
ВИСНОВКИ
У результаті наукового дослідження було проведено аналітичну
роботу із статистичними даними метеослужби та лікувальних установ міста,
який засвідчив безпосередню залежність рівня забруднення повітря із
загостренням хвороб мешканців міста у період спалювання органічних
відходів та залишків – листя і трави.
Так, з початком масового спалювання органіки , інтенсивно зросла
кількість відвідувань деяких лікарів, погіршився загальний стан здоров’я
мешканців Золотоноші, збільшилось число нарікань на головну біль, мігрень,
астматичні та серцеві напади. Дивлячись на графіки і діаграми ми бачимо, що
з вересня по листопад кількість відвідувань лікарів зросла.
Терапевт
Дорослі — на 27,5%;
Діти — на 11,1%;
Підлітки— на 61,5%.
Лор
Дорослі — на 47,4%;
Діти --- на 77,1%;
Підлітки— на 80%.
Дерматолог
Дорослі — на 50%;
Діти --- на 78,6%;
Підлітки— на 70%.
(додаток № 19)
Спалювання рослинних залишків і частково пластикового сміття
надзвичайно шкідливе для навколишнього середовища та здоров’я людей.
Дим від спалювання сміття містить отруйні речовини – окиси азоту, сірки,
феноли, токсичні вуглеводні, канцерогенні діоксини, здатні впливати на
спадковість. Сполуки ртуті, свинцю та інших важких металів завдають

133
шкоди здоров’ю людей, особливо дітей та людей похилого віку. Зокрема,
діоксин – найнебезпечніша отрута, створена людиною. Він здатний
накопичуватися в організмі, поступово отруюючи і вбиваючи його. Щороку,
згідно з заявами організації Грінпіс, від наслідків отруєння діоксином
помирає близько 20 000 людей.

134
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. - М.: Мысль,
1986. - 391 с.
2. Д. П. Беспалов, О.А. Городецкий. Наставление
гидрометеорологическим станциям и постам. Гидрометеоиздат 1985г .
Вып. 3. С. 487.
3. Г.О. Білявський, JI.I. Бутченко, В.М.Навроцький. Основи екології:
теорія та практикум. Навчальний посібник. - А.: Лібра, 2002. - 352 с.
4. Дмитрук А.Ф., Лесишина Ю.О., Шендрик Т.Г., Галушко О.Л.,
Константинова Т.Е., Глазунова В.А. Свойства активированного угля,
полученного на основе палой листвы каштана. // Углехим. журн. - 2005. -
№ 1-2. -С.29-34.
5. Дмитрук А.Ф., Лесишина Ю.О., Шендрик Т.Г., Галушко Л.Я, Горбань
О.А., Чотий К.Ю. Возможности комплексного использования палой
листвы. // Химия раст. сырья. - 2005. - №4. - С. 71-78.
6. О. Дмитрук, Т. Крюк, Ю. Лесишина, Л. Пікула "Вивчення сорбційної
здатності й антиоксидантної активності листя каштана кінського" 36. наук,
пр. IX наукової конференції "Львівські хімічні читання" 21-23 травня 2003.
- Львів. - С. А15.
7. «Екологія та охорона навколишнього середовища» B.C. Джигирей Київ
« Знання» 2000р.
9. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія: Навчальний посібник.—
Суми: ВТД « Університетська книга», 2003. -416с.
10. Кузьмин Б. С., Герасимов Ф. Я., Молоканов В. М. и др. Краткий
топографо-геодезический словарь. — М.: Недра, 1979. — С. 67.
11. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2000. - 500 с.

135
12. Лесишина Ю.О., Дмитрук А.Ф. Возможности рационального
использования листового опада // Экологические проблемы
индустриальных мегаполисов: Матер. III международной научн-практ.
конференции- выставки, г. Донецк - Авдеевка. 23-27 мая 2006г. - Донецк,
ДонНТУ, 2006. - С. 78
14. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. пособие
для вузов, средних школ и колледжей. - 2-е изд., испр. и доп. / Ю.В.
Новиков. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 560 с.
15. Попов А.И. Элементный анализ листьев Polemonium caeruleum L.
//Растительные ресурсы. 1993. Т. 29. Вып. 4. С. 87-90
16. 100 советов садоводу- огороднику. Харьков. МП «Ника», 1991.—95с.

136
Додаток №1
З-поміж багатьох проблем, які суттєво погіршують екологію
сучасного міста, саме для провінційних міст характерною є питання
спалювання органічних залишків восени. Золотоноша – не виняток: з
року в рік місто потопає в клубах диму через спалювання листя та
трави.

137
Додаток №2
При спалювання сміття з зів’ялого листя чи трави горить лише
верхня частина купи, в той час як нижня лише тліє, димить.

138
Додаток №3
якості ґрунтів.

139
Додаток № 4
перетворюють цілий пласт ґрунту на мертвий.

140
Додаток №5
Якщо врахувати той факт, що до органічного сміття досить
часто долучають різноманітні плівки, паралон, пінопласт, то у процесі
згорання такого комбінованого сміття у повітря виділяються ціаніди,
які здатні призвести до летальних наслідків навіть на побутовому
рівні.

141
Побутові відходи, які спалюються паралельно з листям, суттєво
забруднюють атмосферу і спричиняють цілий ряд хвороб, .зокрема
захворювання шкіри.
Так виглядає дерматит.
Алергічний дерматит.

142
Додаток №7
Дим сприяє більш активному утворенню туману, при тому з
туманом і змішується. Мікрочастинки, які виділяються у процесі
спалювання листя, сполучаються із водяною парою.

143
Найбільш вразливими до продуктів спалювання органіки є діти,
люди похилого віку, а також ті, хто страждає захворюваннями серця
та легенів. Як відомо, дитині для отруєння потрібно в 5 разів менше
токсичних речовин, ніж дорослому.

144
Як свідчать статистичні дані метеорологічної служби, активне
спалювання органічних залишків розпочалося з 16 жовтня.

145
Додаток №10
Динаміка змін у роботі відділення швидкої допомоги.
Середня кількість викликів карети швидкої допомоги на добу за
вересень - листопад місяці збільшилась у два рази:
Кількість викликів швидкої
допомоги
35
50
65 Вересень
Жовтень
Листопад

146
Збільшення кількості відвідувань дерматолога—це несуттєво для
осені, але як бачимо із графіка, порівняно з вереснем, у листопаді ця
кількість збільшилась в 2-3 рази.
Дерматолог
3
5
10
3
6
1415
19
28
0
5
10
15
20
25
30
Кількістьвиданихталонів
Діти
Підлітки
Дорослі

147
Окрім мікробних чинників дії на органи дихання є ще й
антропогенні , тобто механічні частинки диму і хімічних сполук, які
входять до складу повітря. Виходячи зданих графіка, ми бачимо, що
кількість відвідувань у листопаді, порівняно з вереснем, серед дорослих
зросла майже вдвічі, серед дітей в чотири рази, а серед підлітків—у
п’ять разів.
ЛОР
11
22
5
10
25
40
53
76
48
0
10
20
30
40
50
60
70
80
Діти
Підлітки
Дорослі

148
Тенденцію зростання кількості відвідувань до терапевта за осінні
місяці ми спостерігаємо виходячи з діаграми. Не можна запевняти на всі
100%, що кількість походів зумовлена фактом спалювання відходів палого
листя. Але статистичні дані говорять про збільшення числа випадків
серцево-судинних захворювань, почастішали скарги на головні болі,
астматичні напади, погіршився загальний стан хворих .
Терапевт
1 4 910 15 26
187
219
258
0
50
100
150
200
250
300
Діти
Підлітки
Дорослі

149
Сімейний лікар
298
259
227
32
22
19
57
40
23
0 100 200 300 400
Листопад
Жовтень
Вересень
Кількість виданих талонів
Діти
Підлітки
Дорослі
Про погіршення загального стану хворих говорить діаграма
відвідувань сімейного лікаря .

150
Додаток №.15
Для раціонального використання біологічних відходів у міському
середовищі рекомендовано складати листя в компостні ями.

151
Спалювання сміття на території міст заборонено. Вивіз
зібраного листя повинен бути передбачений комунальними службами та
господарями домоволодінь.

152
Одним із напрямків утилізації листя може бути його піролітична
переробка з отриманням сорбційних матеріалів, важливим компонентом
яких є активоване вугілля, а також отримання із листя цінних
органічних речовин.
Таблиця 1.
Вміст елементів у листках кінського каштану (мг/кг сухої сировини)
Елемент Вміст Елемент Вміст
Sr 29,4 ± 0,9 V 0,467 ± 0,015
Rb 7,76 ± 0,29 La 1,83 ± 0,04
Br 10,45 ± 0,36 Ti 10,83 ± 0,11
Se 0,056 ± 0,006 Ba 46,44 ± 0,11
Bi 0,063 ± 0,006 Sc 0,01
Pb 1,34 ± 0,06 (0.2*) Ca 10416,64± 339,8
(14000*)
As 0,21 ± 0,01 Sb 0,01
Hg 0,027 ± 0,006 Sn 0,11
Zn 31,11 ± 1,17 Cd 0,35 ± 0,01
Cu 2,52 ± 0,06 Ag 0,087 ± 0,006
Ni 0,753 ± 0,021 Mo 2,99 ± 0,07
Co 0,063 ± 0,006 Nb 0,853 ± 0,015
Mn 124,7 ± 4,5 (120*) Zr 1,46 ± 0,03
Fe 544,1 ± 18,6 (730*) Cs 0,077 ± 0,006
Cr 0,91 ± 0,03 Mg 2300

153
Відомо, що ці сполуки наділені високою біологічною активністю і є
ефективними антиоксидантами
Таблиця 2.
Результати групового хімічного аналізу опалого листя.
Група сполук Склад, %
Целлюлоза 37
Лігнін 24
Екстрактивні речовини 18
Кількість фенольних сполук 11,8
Сума флавоналів 58
Мінеральні речовини 7

154
11,1
77,1 78,6
61,5
80
70
27,5
47,4 50
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
Терапевт Лор Дерматолог
Збільшеннякількостівідвудувань
лікарів,%
Діти
Підлітки
Дорослі
Так, з початком масового спалювання органіки , інтенсивно зросла
кількість відвідувань деяких лікарів, що ми й спостерігаємо дивлячись на
графіки і діаграми, бачимо, що з вересня по листопад кількість відвідувань
лікарів зросла.

155
Черкаська область
Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка
Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді
«Моя Батьківщина Україна»
«Живи земле»
2014 рік

156
Проект підготували:
Учасник гуртка юних екологів
Золотоніської гімназії ім.
С.Д.Скляренка,
учениця 7-а класу Пліс Анна
Керівник гуртка:
Кононець Ірина Анатоліївна
Учитель біології вищої категорії
Золотоніської гімназії ім. С.Д.
Скляренка тел. 0964921501

157
РОЗДІЛ I. Моє місто - Золотоноша .
1.1. Походження назви.
Назву Золотоноша пов'язують із назвою річки: її піщане
дно, покрите шаром золотавої слюди, сяяло, мов золото.
Назва "Золотоноша" викликала цілий цикл "золотих"
легенд... Згідно з однією з них, у другій чверті XVII ст.
Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і
збірним місцем податків, сплачуваних з його
величезного феоду - так званої "Вишневеччини".
Зосередження в місті податків - золотих грошей - нібито
й дало привід назвати його Золотоношею, тобто
"золотою ношею". Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне,
бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII ст., а
назва міста з коренем "золот" з'явилася за 60 років до того. За другою
легендою, черкаські козаки придбане "вогнем і мечем" золото складали в
напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.
Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга.
Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду,
поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода
поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали
прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші.
Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж
назву. На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним
особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, мов
золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найбільш вірогідним є
твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що
проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.
1.2. Історія.
На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя
праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення
черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.
Перша писемна згадка про Золотоношу припадає на 1576 рік. У своїй
духівниці, складеній того року, волинський воєвода князь Богуш Корецький
згадує Золотону, яку звуть Глинщина, у воєводстві Київському

158
розташовану". У цьому документі колишнім власником осади названо князя
Богдана Глинського. Не виключено, що осада й річка з назвою "Золотоноша"
існували ще за Київської Русі. І за формою, і за змістом це типовий топонім
великокнязівської доби. Розташована на майже неприступному острові поряд
з давнім торговельним шляхом - Царгородською дорогою, осада мала зручне
оборонне і вигідне географічне положення, що сприяло її швидкому
розвиткові. Уже в 1616р.
Золотоноша згадується як місто, а на карті французького інженера
Боплана (40-ві роки XVII ст.) - як укріплене місто. 1647 року тут
налічувалося 273 господарства, або приблизно 1700 осіб населення. З 1625
року створено Золотоніську козацьку сотню у складі Черкаського полку, 1627
року - ремісниче братство. Останнє проіснувало біля 225 років. Від 1648 році
Золотоноша - центр сотні як адміністративно-територіальної одиниці.
Золотоніська делегація, очолена сотником Остапом Зайцем, брала участь у
Переяславській раді. 1666 року Золотоноша - центр Переяславського
повстання. Маючи фортецю (на території нинішньої загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 3) й оточена зусюдибіч водою, Золотоноша вважалася
неприступною. Урядовим військам не здалося здобути її. Золотоніська
козацька сотня брала участь у бою зі Шведами під Ерестфером і в
Полтавській битві 1709 року. У зв'язку з ліквідацією козацького устрою в
Україні, 1781 року Золотоноша, до того містечко, стала містом, центром
повіту Київського намісництва, 1796 року - Малоросійської, а 1802 року -
Полтавської губернії. Козаки і селяни Золотоноші билися з французькими
загарбниками під час Вітчизняної війни 1812 року.
У місті формувалося селянське ополчення Золотоніського повіту, у
Кропивні - козацьке. В 1783 до 1786 року в Золотоноші жив майбутній герой
Вітчизняної війни 1812 року, командир славетної 27-ї піхотної дивізії,
генерал-лейтенант Дмитро Неверовський. 1897 року через Золотоношу
прокладено вузькоколійну залізничну лінію Бахмач - Красне, 1912 року -
ширококолійну Бахмач - Одеса. На початку XX ст. Золотоноша - дрібний
промисловий і помітний торгівельний осередок. 1913 року тут працювали
чавуноливарний завод, відкритий 1911 року, цегельня "Вулкан" (з 1911 року),
броварня (з 1903 року), оцтовий і миловарний заводи, завод газових і
фруктових вод, 2 парових та 2 простих млини, 2 олійниці, 3 крупорушки
тощо. Відбувалося 6 щотижневих ярмарок і 3 щотижневі базари. 1820 року в
Золотоноші відкрито повітову школу, 1871 року - дівчачу прогімназію (від
1904 року-гімназія), 1898 року - нижчу сільськогосподарську школу, 1906
року - хлоп'ячу пропгімназію (від 1910 року - гімназія), 1897 року - театр.

159
1910 року в місті мешкало 13800 чоловік. Від 1920 року Золотоноша -
повітове місто Кременчуцької губернії, від 1922 року - Полтавської, 1923
року створено Золотоніський район у складі Золотоніської округи, від 1925
року - Черкаської, від 1927 року - Шевченківської округи, ліквідованої 1930
року. Від 1932 року Золотоноша - районний центр Київської, а від 1937 року -
Полтавської області. За роки довоєнної п'ятирічки в місті створено нову
промисловість: - 1929 р. - ремонтно-механічний завод; - 1930 р. - інкубаторну
станцію; - 1931 р. - коноплезавод, чинбарню, кромалопатоковий завод; - 1933
р. - деревообробну артіль "Перемога"; - 1934 р. - м'ятний завод; - 1938 р. -
харчокомбінат та інші підприємства. Від 19 вересня 1941 року до 22 вересня
1943 року Золотоноша перебувала в німецькій окупації. У місцевому
концентраційному таборі ворог знищив 12570 осіб.
У лютому 1942 року виникла Золотоніська антифашистська
організація, керована М. І. Савраном, М. О. Соловйовим та Г. Н. Ніколаєвим.
Понад 2000 золотонісців брало участь у Великій Вітчизняній війні, близько
1000 з них - загинуло, понад тисячу нагороджено орденами і медалями.
Фашисти заподіяли місту збитків на 79,5 млн. крб. Від 1945 року Золотоноша
- районний центр Черкаської області. За післявоєнні роки було відновлено і
розширено промисловість: виноробний комбінат, створений 1968 року на базі
харчокомбінату, комбінат хлібопродуктів - від 1959 року, маслоробний завод,
консервний завод - 1968 року, швейна фабрика - відкрита 1946 року, 4
цегельні заводи, завод металовиробів. Від 1954 року Золотоноша —
районний центр Черкаської області. В грудні 1992 pоку Золотоноша
отримала cтатуc мicта обласного підпорядкування.
Джерела Портал «Черкащина»
Посилання
↑ Архив Юго-Западной России, ч.7, т.1, стор. 259
↑ Журнал «Киевская старина», 1885, № 2, стор. 744 — 746.
↑ Реестры войска запорожского после Зборовского договора с королем Яном
Казимиром, составленные 1649 г. Москва, 1875, стор. 56 — 58.
↑ И.Павловский. Статистические сведения о Полтавской губернии 100 лет
назад. Полтава. 1905, стор.43.

160
↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по
свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ
комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263
с., (код 3)
Література[ред. код]
Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
Ресурси інтернету[ред. код]
who-is-who.com.ua
zolotonosha.osp-ua.info

161
РОЗДІЛ IІ. Золотоноша – місто чорнобривців.
Наше місто практично
потопає в
чорнобривцях. Кожне
підприємство,
організація, приватна
садиба висаджують ці
квіти на своїй
території. Котрий рік
поспіль в Золотоноші
проходить фестиваль
чорнобривців.

162

163
РОЗДІЛ IІ. Пам'ятки природи і архітектури.
Золотоніщина багата на пам'ятки природи.
Серед них:
Липівський орнітологічний заказник загальнодержавного значення;
Горіхове Озеро;
Святе Озеро;
липа Максимовича та інші.
На теренах краю височать скіфські кургани та козацькі могили.
Серед пам'яток архітектури найвідомішими є:
Преображенська церква Красногірського монастиря (с. Бакаївка, 1771 р.);
Троїцька церква (с. Гельмязів, 40-ві роки XIX ст.);
дерев’яна Параскевська церква (с. Антипівка, 1890 р.);
Троїцька дерев’яна церква (1794 р.);
Миколаївська (с. Драбівці, XVIII ст.);
дерев’яна церква в с. Скориківка (XIX ст.).
Вигляд Красногірського монастиря
XIX сторіччя.
Сучасний вигляд.

164
РОЗДІЛ IІІ. Природа рідного краю.
Золотоніський район розташований у північно-східній частині Черкаської
області на лівому березі Дніпра, у лісостеповій зоні в межах Наддніпрянської
низовини. Клімат помірно – континентальний, зима м’яка. Ліси
Золотоніщини сформовані більше ніж десятьма видами головних та супутніх
лісоутворюючих порід, серед яких домінують дуб (Quercus robur), сосна
(Pinus silvestris), ясен (Fraxinus excelsior), граб (Carpinus betulus), вільха
(Alnus glutinosa).
За фізико-географічними, кліматичними і ґрунтовими ознаками територія
Золотоніщини цілком належить до лісостепової природно-кліматичної зони.
За сприятливих кліматичних умов Черкаська область багата на рослинність,
славиться цінними мальовничими лісами. Ліси Черкащини за своїм
народногосподарським значенням та місцезнаходженням виконують
переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та
оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Вони
відіграють значну роль у розвитку регіональної економіки, покращенні
навколишнього природного середовища.

165

166
Наші краєвиди

167
Ліси Золотоніщини восени.

168
А грибів у нас, та ще й які м…
Повітря чисте - чисте, а небо синє – синє, а сосни високі аж до неба

169

170
Золотоніське лісництво, яке розміщене на території села Вільхи, має
великий дендропарк.

171
Росте тут і реліктове дерево Гінкго дволопатеве.

172
Милують око ось такі дерев’яні істукани.

173
Наш клас полюбляє ходити в ліс і до Дніпра.

174
Проводимо рухові ігри, в які залучаємо і батьків, та варимо козацьку
кашу.

175
Для відпочинку в лісі є спеціально об лаштовані місця.
Але, нажаль, не всі знають як треба себе поводити серед природи.

176
РОЗДІЛ VІ. Природоохоронна діяльність.
Молодіжна громадська організація "Центр розвитку молоді"
зареєстрована та діє з грудня 2007 року в м. Золотоноша.
Основною метою діяльності організації є задоволення і захист законних
соціальних, економічних, творчих, вікових, національно - культурних та
інших інтересів її членів та сприяння розвитку громадського суспільства,
через громадську діяльність, спрямовану на сприяння та підтримку
громадських ініціатив й молодіжних лідерів в місті Золотоноша.
Центр організує свою діяльність на принципах добровільності, гласності,
рівноправності всіх своїх членів незалежно від політичних поглядів,
релігійних переконань, мови, роду занять, спираючись на їх ініціативу та
громадську активність.
Відповідно до статутних завдань Центр:
- організовує молодіжні програми, обміни, програми добровільної праці
молоді
- членів Центру;
- сприяє в організації та проведенні трудових волонтерських таборів, що
мають
соціальний та екологічний характер;
- організовує і здійснює туристичні подорожі своїх членів та сприяє розвитку
молодіжного туризму;
- сприяє розробці і здійсненню екологічних, соціальних та інших проектів на
території міста Золотоноші, що спрямовані на розвиток демократично-
правового суспільства та поліпшення соціально-економічного становища;
- організовує чи приймає участь у проведенні семінарів, тренінгів,
конференцій, круглих столів та інших навчальних заходів;
- організовує культурно - масові заходи, змагання, свята, конкурси, акції,
екскурсії, концерти, лекторії для членів Центру;
- організовує культурний обмін з національними та зарубіжними
організаціями;
- сприяє навчанню і підготовці спеціалістів, які є членами Центру у
різноманітних сферах діяльності на території України;

177
- поширює інформацію про молодіжний та волонтерський рух в Україні та за
її межами;
- співпрацює з громадськими організаціями, державними органами та
підприємствами, установами і організаціями, а також сприяє розвитку
громадських та приватних ініціатив;
- надає підтримку громадським ініціативам, спрямованих на соціально-
економічний розвиток регіону, профілактику наркоманії, алкоголізму,
боротьбу з поширенням ВІЛ-СНІДУ.

178

179
З метою підвищення рівня свідомості населення, проводиться
роз’яснювальна робота серед школярів та населення.

180
Якщо кожний прибере за собою сміття, то наша Земля буде жити довго.

181

182
їНа центральній клумбі в Золотоноші оселився лелека
Лелекою вже нікого не
здивуєш. А як щодо птаха,
який приземлився у завжди
людному центрі міста? Та ще й
такого, що нічого не боїться,
охоче приймає їжу з рук і
позує на фото?
19 вересня в Золотоношу
звідкись прилетів та оселився
на квітучій клумбі перед
торговим центром в центрі
міста довгоногий білий лелека.
Добродушний і довірливий,
Корм бере буквально з рук
тих, хто намагається його
підгодувати.
Тут же на клумбі для нього
поставили відерце з водою і свіжою рибкою. Між квітами лелека почувається
як господар, нікуди звідси не йде. Навпаки, до нього йдуть люди,
подивитися-полюбуватися, сфотографуватися. Найбільше потішаються
крилатим гостем діти.
Люди впевнені: лелека приніс у Золотоношу щастя й добробут, адже здавна
вважається символом України.
Приїздіть до нас у гості.

183
Система уроків з
екології на тему
«Середовище
існування»

184
Урок № 1
Тема: Класифікація чинників середовища: абіотичні, біотичні,
антропогенні. Закон оптимуму.
Мета: Освітня: вивчити особливості екологічних факторів, дати їм
послідовну характеристику, ознайомити з дією факторів на живі організми;
систематизувати й узагальнити знания з біології, екології та географії.
Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати факти, формувати
екологічне мислення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів
планети, а також бережливе ставлення до довкілля.
Методи і методичні прийоми: проблемний виклад, робота в групах,
складання схем, елементи бесіди та пізнавальної інтерактивної гри.
Міжпредметні зв’ язки: географія, екологія.
Матеріали та обладнання: слайди презентації із зображенням
екологічних факторів, підручник «Біологія» 11 клас
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Перший урок з теми.
Основні поняття та терміни: абіотичні, біотичні, антропогенні
фактори, адаптація, закон оптимуму.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети
уроку.
Добрий день, діти!
Іще один урок за розкладом
сьогодні.

185
Отож давайте зробимо ще крок
До пізнання загадок матінки-
природи!
Отже, тема уроку — « Класифікація чинників середовища:
абіотичні, біотичні, антропогенні. Закон оптимуму » :( Сл. №1)
(проектується на екран). (Учні записують у зошит.)
Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Організми не можуть існувати ізольовано від навколишнього
середовища, на них постійно діють екологічні фактори.
Як вони класифікуються, чи впливають на живі організми, і як
останні пристосувалися до них?
---Як ви вважаєте, про що ми маємо дізнатися на уроці?
---Чого навчимося?
Мета нашого уроку: розширити знання про середовище існування
живих організмів, взаємозв'язок будови й функцій організмів із середовищем
існування, розвивати вміння аналізувати і встановлювати причинно-
наслідкові зв'язки, робити висновки.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Інформаційно- рецептивний:
Між живими організмами і довкіллям існує взаємовплив, постійний
обмін речовин і енергії, організми пристосовуються до мінливих умов
середовища. (Сл. №2) Вони бувають різноманітними: необхідними чи
шкідливими для живих організмів, сприяти чи перешкоджати виживанню і
розмноженню тощо. Екологічні фактори — це всі компоненти довкілля,
що впливають на живі організми та їхні угруповання.
1. Класифікація екологічних факторів.

186
Залежно від природи й особливостей дії на організм екологічні фактори
поділяються на:( Сл. №3)
1) Абіотичні: світло (Сл.№4), температура(Сл.№5), вода (Сл.№6) ,
солоність, повітря (Сл.№7), грунт.
2) Біотичні: (Сл. №8)
а)симбіоз:-- коменсалізм, протокооперація, мутуалізм;
б) антибіоз:-- хижацтво, паразитизм, конкуренція;
в) нейтралізм.
Виділяють piзні форми біотичних відносин.
Симбіоз (iз грец. «sum» — разом, «bios» — життя) — форма взає-
мовідносин між організмами, за яких обидва організми або один з них
отримує користь. Позитивні симбіотичні взаємовідносини в природі
представлені різноманітними формами. (Сл.№ )
Коменсалізм — тип симбіозу, при якому організм одного виду
використовує організм, житло, їжу або продукти життєдіяльності іншого
виду (хазяїна), не наносячи при цьому шкоди.
Риби лоцмани харчуються залишками їжі тварин, яких вони
супроводжують в океані. Гієни підбирають залишки недоїденої
левами здобичі. Taкi відносини мають назву нахлібництво.
Риби прилипали використовують великих риб як візників.
Мальки риби ховаються під парасольками великих медуз.
Прісноводний гірчак відкладає ікру в порожнину беззубки.
Eniфіти використовують дерева як місце прикріплення, а не як
джерело одержання поживних речовин. Ця форма взаємовідносин
одержала назву квартирантство.
Протокооперація — тип симбіозу, коли спільне існування вигідне
обом видам, але не обов'язкове для них. Актинія (кораловий поліп)
поселяється на пустій мушлі молюска. Тут також знаходить схованку i рак
самітник. Такі відносини взаємовигідні: рак переміщує актинію до нових

187
місць для вилову здобичіа частина здобичі, яку не захопила актинія, падає на
дно i поїдається раком. Цей зв'язок необов'язковий, адже i рак, i актинія
можуть жити окремо.
Мутуалізм — тип симбіозу, коли спільне існування вигідне обом
видам i вони не можуть жити самостийно. Наприклад, відносини термітів i
найпростіших джгутикових, які живуть у їхньому кишечнику. Харчуючись
деревиною, терміти не мають ферментів для перетравлення їжі. Джгутикові
виробляють ці ферменти, одержують у кишечнику їжу й умови для
розмноження.
Антибіоз (Сл. № )— форма взаємовідносин, за яких обидва
організми або один iз них негативно впливае на іншого. Поширеним типом
антибіозу є хижацтво. Хижаки — це тварини чи рослини, які ловлять i
поїдають інші живі організми.
Паразитизм — форма біологічних зв'язків організмів різних видів, за
яких один живе за рахунок іншого, перебуваючи всередині або на ПОВЕРХНІ
ТІЛа. При цьому організм-споживач використовує живого хазяїна не лише як
джерело їжі але i як місце постійного чи тимчасового існування. Паразити
використовують у їжу організм господаря поступово, зберігаючи життя
жертви до закінчення свого життєвого циклу.
Конкуренція — тип взаємовідносин, за яких організми в боротьбі за
середовище існування впливають один на одного негативно.
Нейтралізм (Сл.№ )— тип взаємовідносин, при якому організми,
проживаючи на одній території, не впливають один на одного.
Підсумок. Дайте визначення та наведітъ приклади абіотичних
факторів. Які екологічні фактори називаються біотичними? Скласти схему
класифікації факторів.( Візуальний метод.)

188
2. Антропогенні фактори .(.Сл.№ )
Вивчення антропогенного фактора та його впливів проводиться за
завданнями, що опрацьовуються інтерактивно в групах. Учні складають
необхідні схеми виходу з проблемної ситуації.
Проблема 1. Спеціалісти підрахували: якщо сміття не знищувати,
то через 10—15 років воно вкриє всю нашу планету шаром товщиною 5
метрів.
Запитання. Як утилізувати сміття? (мал.. із стійкого розвитку)
Проблема 2. Прісна вода, придатна для використання, становить
на Землі лише близько 2 %, причому 72 % її припадає на льодовики.
Алжир існує на воді, що завозиться в країну. Нестача чистої води
відчувається і в Югославії, і в Ереції, де вона ціниться вище за вино!
Запитання. Як збільшити запаси питної води? (мал.. із стійкого
розвитку)
Проблема 3. Чистота повітря — це міжнародна проблема! ТЕЦ
серед-ньої потужності викидає в атмосферу за добу близько 400 тонн
сірчис-того газу. Запилене повітря погано пропускає ультрафіолетові
промені, необхідні для нормального формування скелета дитини, унаслідок
чого розвивається рахіт. Пил і сажа осідають на поверхні грунту. 1 км
території великого міста збирає за місяць 25 тонн сажі!
Запитання. Які існують шляхи очищення повітря? (мал.. із стійкого
розвитку)
Підсумок.
1.Наведггь приклади (різних форм біотичних зв'язків).

189
2.Що таке антропогенні фактори? Наведать приклади.
3. Назвітъ основні антропогенні фактори, характер дії, наслідки.
3. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
Закон оптимуму. (Сл.№ )
Хороше пристосування організмів до дії певного фактора залежить від
інтенсивності дії інших факторів. Тому оптимум і межі витривалості
організмів можуть зміщуватися в той чи інший бік залежно від того, з якою
інтенсивністю і в якому поєднанні будуть діяти інші чинники. . (Сл.№ )
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Опрацювання термінів, вивчених на уроці
Тести
---Екологія — це наука про:
а) тварин;
б) рослини;
в) зв'язки організмів між собою та з довкіллям.
---Рельєф, клімат, ґрунт, повітря є факторами середовища:
а) антропічними;
б) біотичними;
в) абіотичними.
---Фактори середовища — це:
а) усе, що оточує організм і впливає на його існування:
б) тільки температура;
в) тільки вологість.
---Указати абіотичний фактор природного середовища:
а) вологість;
б) землеробство;

190
в) взаємозв'язки між особинами в популяції.
---Указати біотичний фактор природного середовища:
а) клімат;
б) взаємозв'язки між особинами в популяції;
в) полювання.
---Указати антропічний фактор середовища:
а) світло;
б) взаємозв'язки між особинами в популяції;
в) розвиток промисловості.
IV. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у
вивченому матеріалі.
Бесіда за запитаннями.
1.На які групи поділяються екологічні фактори?
2.Які групи біотичних відносин можна виділити?
3.Наведітъ приклади взаємодії рослин, тварин, мікроорганізмів один з
одним.
4.Які фактори належать до антропогенних?
5. Назвіть наслідки дії антропогенних факторів.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Установити відповідність між термінами і визначенням:
А коменсалізм---
Б мутуалізм ---
В паразитизм ---
Г конкуренція ---

191
1) взаємини особин різних видів, які їм не шкодять, проте й не дають
користі,
2) організм одного виду використовує організм, житло, їжу іншого
виду не наносячи при цьому шкоди,
3) спільне існування вигідне обом видам і вони не можуть жити
самостійно,
4) взаємини за яких один живе за рахунок іншого, зберігаючи життя
жертви до закінчення свого життєвого циклу,
5) тип взаємовідносин, за яких організми в боротьбі за середовище
існування впливають один на одного негативно.
VІ. Підведення підсумків інтерактивної гри, визначення
переможців.
VІІ. Домашнє завдання. (Сл. № )
Прочитати й осмислити конспект; вивчити основні поняття;
підготувати повідомлення про форми біотичних відносин.
§ 54, 55. Відповісти на запитання: «На чому грунтується явище
взаємодії екологічних факторів?»

192
УРОК №2
Тема: Основні середовища життя й адаптації до них організмів.
Наземно-повітряне середовище.
Мета: Освітня: поглибити знання про взаємний вплив організмів і
середовища існування; вміти характеризувати основні середовища існування
за фізичними і хімічними показниками.
Розвиваюча: розвивати вміння учнів аналізувати, систематизувати,
встановлювати й пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, використовуючи
знання з ботаніки, екології, географії, фізики.
Виховна: виховувати екологічну культуру, уміння працювати в групах.
Методи і методичні прийоми: методи (словесні, репродуктивні,
самоаналізу й колективної творчості), прийоми розвитку мотиваційної сфери
учнів, контролю й самоконтролю.
Міжпредметні зв’ язки: ботаніка, зоологія, екологія, географія, фізика.
Матеріали та обладнання: слайди презентації із зображенням
середовищ існування, підручник «Біологія» 11 клас
Тип уроку. Комбінований.
Поточний урок з теми.
Основні поняття та терміни: біосфера, середовище існування,
літосфера, атмосфера, гідросфера.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за запитаннями (словесний метод) (Сл.№ 1)
1. Дайте визначення поняття «біосфера».
2. Які частини оболонки Землі входять у біосферу? (Верхній шар
літосфери, вся гідросфера, нижній шар атмосфери).)
3. Як ці поняття можна назвати у зв'язку з їх взаємодією з живими
організмами? (Середовище існування.)

193
4. Пригадайте з курсу біології 6—7-х класів, які середовища
існування організмів вам відомі? (Наземно-повітряне, водне, грунт, живі
організми.)
5. Які організми зустрічаються в цих середовищах? (Рослини,
тварини, гриби, бактерії, віруси.)
6. Назвіть чинники, які найбільше впливають на організми. (Світло,
температура, вологість, тиск, кисень.)
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Діти, зараз ви переглянете «картинну галерею».
Перед тим як переглянути, подумайте над такими питаннями:
---Що є спільного в зображеннях, які ви побачите?
---У чому їх відмінність?
Демонстрація слайдів із зображенням тварин різних середовищ життя.
(Сл.№ 2)
---Яке основне поняття об'єднує ці зображення?
(Середовище існування організмів)
Отже, тема уроку — « Основні середовища життя й адаптації до них
організмів. Наземно-повітряне середовище. » (проектується на екран).
(Сл. № 3), (Учні записують у зошит.)
---Як ви вважаєте, про що ми маємо дізнатися на уроці?
---Чого навчимося?
Мета нашого уроку: розширити знання про середовище існування,
взаємозв'язок будови й функцій організмів із середовищем існування,
розвивати вміння аналізувати і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки,
робити висновки.
(Повідомляється план уроку.) (Сл.№4)
IІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Взаємовплив організмів і середовища існування (лекція).

194
Середовище, що оточує людину, формувалося мільйони років. Воно
складається із штучного середовища, створеного людьми (господарсько-
побутової, промислової, транспортної, енергетичної та інших
інфраструктур); природного середовища, яке утворилося в процесі
еволюційного формування Землі й життя на ній; природних ресурсів, без
яких неможливе існування та розвиток суспільства.
--- Пригадайте, що таке середовище існування.
Середовище існування—це умови, що оточують організм (запис в
зошит).
Життя існує за рахунок кругообігу органічної речовини, зумовленого
взаємодією процесів її синтезу і руйнування. Жива речовина, утворившись
на Землі, втягла в грандіозний кругообіг всі елементи.
Життя будь-якого організму у всіх його виявах можливе лише за умови
постійної взаємодії з навколишнім середовищем, яке становить неорганічна
й органічна природа.
Неорганічне середовище біосфери поділяється на літосферу,
гідросферу й атмосферу. (Сл.№ 5 )
Життя в літосфері концентрується тільки в поверхневому шарі земної
кори — ґрунті, у межах ґрунтових зон (тундрові ґрунти, підзолисті ґрунти
лісової зони, каштанові ґрунти тощо). У кожній з них формуються
специфічні угруповання рослин, тварин і мікроорганізмів. Це пояснюється
тим, що рослинність, з одного боку, є важливим фактором ґрунтоутворення,
Середовища біосфери
Літосфера Гідросфера Атмосфера

195
а з іншого — висуває певні вимоги до умов існування й, у першу чергу, до
ґрунтового.
Гідробіонти, що заселяють водне середовище життя, за рядом ознак,
які залежать від фізико-хімічних особливостей води, істотно відрізняються
від інших мешканців біосфери. Особливістю водного середовища є те, що
гідро-біонти заселяють усю його товщу — від поверхневої плівки до глибин
в океанських западинах.
Атмосфера — це газова оболонка Землі. І хоча нема специфічних
організмів, які були б пов'язані виключно з повітрям, всі організми, особливо
наземні й ґрунтові, тісно з ним взаємодіють.
У повітряному середовищі значну частину свого життя проводять
птахи і комахи.
2. Основні середовища існування організмів.
Розподіл організмів у біосфері за мінеральними оболонками Землі,
неорганічними середовищами життя складний: деякі з них пристосувалися
до якогось певного середовища.(гідробіонти — риби, водорості — до
водного; едафобіонти — земляні черв'яки, личинки багатьох комах, гриби,
бактерії — до ґрунтового). Але найчастіше організми існують на межі
середовищ або періодично переходять з одного в інше. Наприклад, наземні
рослини живуть і в ґрунті (корені), і в повітряному середовищі (стебла і
листки), при цьому співвідношення підземних і наземних частин буває
неоднаковим.
Наземні тварини мешкають на грунті й у повітряному середовищі,
земноводні — або на суходолі, або у воді, а багато комах у дорослому віці на
суходолі, тоді як їх личинки — або у воді, або в ґрунті. Таким чином, у
межах біосфери виділяються чотири середовища життя — наземно-
повітряне, водне, ґрунт, організми інших тварин (для симбіонтів). (Сл.№ 6)

196
3. Характеристика наземно-повітряного середовища за
фізичними і хімічними показниками. (Сл.№7)
Серед абіотичних факторів наземно-повітряного середовища провідна
роль належить освітленості, температурі, вологості й газовому складу
атмосфери. Візуальний метод: складання схеми.
Освітленість. (Сл.№ 8) Існують добові та сезонні зміни освітленості.
У сонячному спектрі розрізняють три ділянки: ультрафіолетову, видиму,
інфрачервону. Ультрафіолетові промені згубно діють на живу матерію, але їх
майже повністю поглинає захисний озоновий екран атмосфери. Завдяки
видимим променям зелені рослини та деякі прокаріоти здатні до
фотосинтезу. Інфрачервоні промені є джерелом теплової енергії.
Температура (Сл.№ 9) навколишнього середовища впливає на тем-
пературу тіла. Оптимальні значення коливання температури +10°—30 °С. У
неактивному стані живі організми здатні витримувати діапазон від —200 °С
до + 100 °С.
Наземно-повітряне середовище
освітленість температура Газовий склад
атмосфери
вологість
Основні середовища існування
наземно-
повітряне
водне грунт організми
інших істот

197
Вологість — один з найважливіших факторів середовища. Нестача
води є причиною обмеження життєдіяльності та географічного поширення
наземних живих організмів.
Запитання. До яких показників належать перелічені абіотичні
чинники? (Фізичні.)
Повітря. (Сл.№10) Його газовий склад такий: кисень (21 %),
вуглекислий газ (0,03 %) та азот (78 %), водяна пара (3 %). У повітрі також
знаходяться домішки: метан, сірководень, аміак, оксиди сірки та азоту,
частинки пилу.
Подальша робота проводиться у групах. Клас поділяється на 6 груп,
вони отримують завдання (робота з § 56 підручника)
Завдання для груп. (Роздаються карточки з завданнями)
1- Перша група: визначте функції атмосфери та її основні
компоненти. До яких показників вони належать (хімічні)
2- Друга група: визначте будову атмосфери Землі. Яке значення
кожного шару? Які домішки містяться в атмосфері?
3 Третя група: парниковий ефект: причини його виникнення та
наслідки.
4 Четверта група: озоновий шар атмосфери, причини зниження
вмісту в ньому озону.
5 П'ята група: негативні атмосферні явища. Смог.
6 Шоста група: негативні атмосферні явища. Кислотні дощі.
(На виконання цієї роботи відводиться певний фіксований час.) Після
закінчення роботи кожна група у стислій формі повідомляє опрацьований
матеріал. Робляться відповідні висновки, записи.

198
ІV. Закріплення й перевірка знань.
Біологічний диктант «Закінчити фразу»
Варіант І
1Частина природи, що оточує живий організм,— це...
2. Високу густину й велику виштовхувальну силу має... середовище.
3.Організм, що тривалий час використовує інший організм як джерело
живлення і середовище існування, називається...
4.Найрізноманітніше за умовами... середовище.
5.Дощовий черв'як живе у...
6.Організми, що живляться готовими органічними речовинами,— це...
7.Температура, вологість, світло — це...
8.Організми, які самостійно синтезують органічні речовини з
неорганічних...
9.Кит не зможе жити в наземно-повітряному середовищі, бо його
роздавить...
10. Личинка хруща (хробак) живе у...
Варіант II
1. 3а допомогою зору орієнтуються тварини... середовища.
2.Тварини, що живуть у ґрунті, мають... кінцівки.
3.Утворювачі органічної речовини — це...
4.Найбільша наземна тварина...

199
5.Тварини, здатні набувати різного забарвлення відповідно до умов
життя...
6.Дефіцит кисню й велика сила опору в... середовищі.
7.Достатня кількість їжі й обмеженість життєвого простору характерна
для середовища існування...
8.Наземні тварини найчастіше пересуваються за допомогою...
9.Павук-хрестовик живе в... середовищі.
10. Організми, що живляться відмерлими рештками,— це...
(Сл.№ )
V. Рефлексія.
-- Що нового ви дізналися на уроці?
-- Чого навчилися?
-- Де знадобляться вам знання, отримані на уроці?
VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання навчальних досягнень
учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
Вивчити § 56 підручника. Оформити в робочому зошиті (с. 62 №1).

200
ДОДАТОК
Відповіді на питання біологічного диктанту
Варіант І
1. Середовище існування. 2. Водне середовище. 3. Паразит. 4.
Наземно-повітряне. 5. Ґрунті. 6. Гетеротрофи 7. Фактори середовища. 8.
Автотрофи. 9. Тиск. 10. Ґрунті.
Варіант ІІ
1. Наземно-повітряного. 2. Риючі кінцівки. 3. Продуценти. 4. Слон. 5.
Хамелеон, восьминіг. 6. Водному. 7. «Живий організм». 8. Кінцівок. 9.
Наземно-повітряному. 10. Редуценти.

201
УРОК 3
Тема: Вода як середовище існування і регулятор температури.
Мета: Освітня: закріпити знання про водне середовище існування;
визначити і вивчити склад гідросфери та її значення;
Розвиваюча: розвивати уміння учнів структурувати матеріал,
узагальнювати його, логічно мислити і послідовно викладати свою думку;
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети
як основної складової частини біосфери.
Методи і методичні прийоми: методи ( словесні, репродуктивні,
наочні, візуальні, колективної творчості), прийоми розвитку мотиваційної
сфери учнів.
Міжпредметні зв’ язки: географія, екологія, фізика, хімія.
Матеріали та обладнання: слайди презентації із зображенням води, як
середовища існування, підручник «Біологія» 11 клас
Тип уроку. Комбінований.
Поточний урок з теми.
Основні поняття та терміни :гідросфера, температурний режим,
освітленість, тиск.
ХІД УРОКУ.
I. Організаційний момент.
Перевірка готовності учнів до уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за запитаннями .(словесний метод). «Мікрофон» (Сл.№1)
1. Що таке середовище існування організмів?
2. Які ви знаєте основні середовища існування організмів?
3. Як відбувається взаємодія організмів і середовища?
4. Які фізичні показники наземно-повітряного середовища вам
відомі? Охарактеризуйте їх.
5. Назвіть хімічні показники наземно-повітряного середовища.

202
6. Охарактеризуйте склад атмосфери.
7. Які антропогенні забруднювачі повітря найнебезпечніші й чому?
8. Як відбувається руйнування озонового шару?
9. Як утворюються кислотні дощі? Якої шкоди вони завдають
природі?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Пам'ятайте, люди, назавжди,
Неможливо жити без води,
Це життя колиска, це дощі,
Це роса і квітка на межі.
Це тумани, ріки і моря.
Джерело у спеку, це — життя.
Р.Воробйова
За своїми умовами водне середовище значно відрізняється від наземно-
повітряного. Вода має високу густину, менший вміст кисню, значні перепади
тиску. Водойми відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій
тощо.
Океани, річки, маленькі джерела утворюють водну оболонку Землі —
гідросферу. На цьому уроці ми ознайомимося зі складом гідросфери, її
значенням.
Сл.№2 (тема)
«Мозковий штурм» --Водне середовище.( Всі ідеї записуються на
ватмані.)

203
Сл.№2(завдання).
IV. Вивчення нового матеріалу.
Сьогодні ми розглянемо найбільш таємничу частину нашої планети, а
саме – водойми. Ми з’ясуємо, чим же відрізняється водне середовище
існування від усіх інших і як пристосовуються водні організми до життя в
таких умовах. Сл.№3(мотивація).
Дослідницько-пошукова робота:
Для опрацювання матеріалу ми створили 3 групи. У кожній групі є
керівник, секретар, доповідачі. Групи отримали випереджальне завдання—
вивчити:
-- група 1—водне середовище;
--група 2—підземне середовище;
--група 3—середовище життя, «живий організм».
Групи мали працювати за певним планом.
План
1. Умови середовища існування.
2. Пристосування організмів до середовища існування.
3. Видовий склад середовища існування. Кожне середовище
існування має свої умови. Назвіть ці умови.
Демонстрація слайда
• Світло.
• Кисневий режим.
• Температура.
• Вологість.

204
• Тиск.
1. Умови існування середовища: Використовуючи умовні
позначення,
група 1 має представити характеристику умов існування водного
середовища середовища.
Учні повинні записати характеристику середовищ існування в
зошитах і отримати загальну картину.
1. Специфіка водного середовища існування
Давайте подумаємо! Які основні властивості водного середовища? Це:
• тиск, що змінюється з глибиною;
• велика густина води;
• температура (більш стала, ніж в наземно-повітряному
середовищі);
• низький вміст кисню;
• різна освітленість (значне поглинання сонячних променів);
• течія води;
• вміст твердих часток;
• властивості ґрунту;
• режим розкладу органічних залишків.
• Зверніть увагу! Всі жителі водного середовища
називаються гідробіонтами. Сл.№4(специфіка).
2. Основні властивості водного середовища. Сл.№5

205
Зони Світового океану відрізняються за характером дії екологічних
факторів, серед яких провідна роль належить температурі, освітленості,
тиску, газовому складу, солоності, течіям.
— Температурний режим. ( Сл№6) Водойми характеризуються
високою питомою теплоємністю, що зумовлює незначні коливання
температури в поверхневих шарах води порівняно з повітрям (річна
амплітуда температур у поверхневих шарах океану не перевищує 10-15 С, а
на великих глибинах взагалі стала—від –1,5 до –2 С), але різні типи водойм
значно відрізняються за температурним режимом.
— Світло. (Сл.№7) Із збільшенням глибини, освітленість водойм
зменшується. На глибинах 150—200м фотосинтезуючі водорості існувати не
можуть, а понад 1 500 м світло не проникає взагалі. Деякі глибоководні
організми самі здатні виробляти світло за рахунок окиснення певних ліпідів.
— Вміст кисню. Кисень надходить у воду з атмосферного повітря
шляхом дифузії, а також завдяки фотосинтезуючим організмам. Зі
збільшенням глибини його концентрація зменшується, тому глибоководним
організмам доводиться пристосовуватися до існування в умовах дефіциту
кисню.
(Сл.№8 солоність)
(Сл №9 течія)
2. Пристосування організмів до середовища існування.
(учнівські презентації)
Водне середовище:
• на глибині забарвлення тварин переважно червоне (червоні
рибки й корали);
• більшість організмів холоднокровні (риби);
• загальне збільшення поверхні тіла — вирости, щетинки (морські
зірки);
• накопичення в тілі жирів (тюлені, моржі);

206
• зменшення щільності за рахунок скелета (радіолярії і
променевики);
• обтічна форма тіла, добре розвинута мускулатура (дельфіни);
• органи дихання — зябра, легені (риби, кити);
• тіло вкрите лускою, слизом (риби, кальмари);
• органи руху — плавці, ласти (риби, тюлені);
• існування найбільших у світі тварин у зв'язку з великою
густиною води (кити).
3. Екологічні групи гідробіонтів. (Сл.№10)
(Сл.№ 11-15)
Самостійна робота з підручником:
Робота проводиться у групах. Учні опрацьовують протягом 10 хв § 57 і
виконують завдання. (карточки з завданням)
Завдання для 1-ї групи
3. Характеристика гідросфери за фізичним та хімічним складом.
4. Назвіть функції води.
Використання прісної води: порівняння прямоточної й оборотної
систем споживання води.
Забруднення води:
а) фізичне забруднення;
б) хімічне забруднення.
Забруднення води:
а) біологічне забруднення;

207
б) теплове забруднення.
1. Очищення стічних вод:
а) механічне;
б) хімічне;
в) біологічне;
г) самоочищення.
Після опрацювання матеріалу у вигляді схем, стислих записів, міні-
лекцій групи повідомляють про свою роботу.
II Закріплення нових знань. (Сл.№ 16)
1. Якими властивостями характеризується водне середовище?
2. Які екологічні функції води?
3. Що утворює водяна оболонка Землі?
4. Як використовуються водні ресурси?
5. Які види забруднень води ви знаєте?
6. Перелічіть заходи, які забезпечують нормальний стан водних
об'єктів.
III Підсумки уроку.
Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах
розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та розвитку. У
біосфері вона перебуває в безперервному русі, бере участь у геологічному та
біологічному кругообігу речовин. Вода є основою життя на Землі, без неї не
може існувати людська цивілізація, бо вода використовується не тільки для
пиття, а й для забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових
потреб.
VII. Домашнє завдання (Сл.№17)
Вивчити § 57, відповісти на запитання (с. 290), копект.

208
УРОК 4
Тема. Ґрунт як середовище існування організмів. Практична
робота №5 «Визначення пристосувань тварин до існування в ґрунті»
Мета: поглибити знання про грунт як середовище існування;
удосконалювати вміння характеризувати літосферу та визначати її функції;
розвивати вміння самостійно працювати з підручником, аналізувати,
систематизувати, встановлювати й пояснювати причинно-наслідкові зв’язки,
використовуючи знання з фізики, географії, екології, хімії, формувати
науковий світогляд, екологічну культуру, вміння працювати в групах.
Обладнання: ноутбук, презентації учнів, підручник (Загальна біологія:
Підручник 10—11-х кл. /М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Баган. — К.:
Генеза, 1998.), карта грунтів світу.
Терміни і поняття: літосфера, ґрунт, мезотрони, оліготрофи,
.евтрофи.
Тип уроку: комбінований урок.
Методи й прийоми: методи (словесні, репродуктивні, самоаналізу й
колективної творчості), прийоми розвитку мотиваційної сфери учнів,
контролю й самоконтролю.
Хід уроку
3- Організаційний момент.
Перевірка готовності учнів до уроку.
4- Актуалізація опорних знань. Інтелектуальна гра «Футбол».
Бесіда за запитаннями. Клас ділиться на дві команди. По черзі кожна
команда дає відповіді на запитання:

209
V. Якими властивостями характеризується водне середовище?
VI. Охарактеризуйте водне середовище за фізичними
показниками.
VII. Що таке фізичне та хімічне забруднення води?
VIII. Як відбувається біологічне і теплове забруднення води?
IX. Як відбувається очищення забруднених вод? Чи можна
штучними методами очистити забруднену на 100 % воду?
X. Пристосування організмів до існування у воді.
Доповнити речення.
XI. Нейстон – це…
XII. Бентос—це…
XIII. Перифітон – це…
XIV. Планктон – це…
5- Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності. (Сл. №3 )
Ґрунт — це верхній шар літосфери, утворений внаслідок
життєдіяльності організмів. Сьогодні ми поглибимо знання про це
середовище існування живих організмів. (Сл. № 1) Тема записується учнями
у зошит. (Сл. №2)
6-Вивчення нового матеріалу.
1. Літосфера. (Сл. № 4)
Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю
земну кору й частину верхньої мантії. Її функції:
а) на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у
тому числі й людина;

210
б) верхня тонка оболонка літосфери на материках — це грунти, що
забезпечують умови життя для рослин і є основним джерелом отримання
продуктів харчування для людей;
в) це й «комора» корисних копалин — енергетичної сировини, руд
металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо.
2. Особливості грунту як середовища існування (робота з
підручником, § 58 ст. 290-291). (Сл.№ 5 )
Учні опрацьовують текст, після чого проводиться бесіда.
1. Дайте визначення поняття «грунт».
2. Родючість грунтів.
3. Механічний та хімічний склад ґрунтів.
4. Шари ґрунту. (Сл. № 6 )
5. Повітря грунту.
3. Мешканці грунтів. (Сл. № 7 )
Видовий склад мешканців грунту дуже багатий. У грунті розміщено
кореневі системи, ризоїди, видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні й
у верхніх шарах грунту ростуть водорості, гриби, лишайники, ціанобактерії.
Ґрунтові бактерії дуже різні. Серед них є автотрофи (переважно хемо-
синтетики — нітрофіксуючі бактерії) і гетеротрофи (сапрофіти, симбіонти,
спори збудників захворювань людини, тварин, рослин).
Ґрунтові водорості трапляються й на поверхні ґрунту, і в його товщі —
автотрофні організми, які населяють різні типи ґрунтів.
Ґрунтові гриби існують у грунтах, де є органічна речовина. Серед них є
і сапротрофи, і паразити.

211
Тварини ґрунтів належать до різних систематичних груп:
найпростіших (амеби, джгутикові, інфузорії), червів (круглі, кільчасті та ін.),
членистоногих (комахи, багатоніжки, ракоподібні, павукоподібні),
черевоногих молюсків, хребетних (земноводні, плазуни, ссавці).
Серед них є постійні мешканці ґрунту (дощові черв'яки, деякі кліщі,
комахи, кроти, сліпаки тощо), і види, які живуть протягом певної частини
свого життєвого циклу (личинки хрущів, коваликів тощо). Деякі тварини
перебувають у грунті лише під час несприятливого періоду: комахи,
земноводні, лускаті плазуни та ін.
3. Адаптації організмів до існування у ґрунті (учнівські презентації ).
Учні отримали випереджувальне завдання.(Сл. № 8)
Тварини мають певні пристосування до існування в ґрунті, наприклад
до пересування. Вони можуть прокладати ходи за допомогою скорочення
м'язів тіла (дощовий черв'як), кінцівок (кроти) або голови (сліпак), деякі
дрібні тварини пересуваються у ґрунті по вузьких шпаринах, заповнених
водою. Інше пристосування — адаптація до низького вмісту кисню, тобто
здатність вбирати його крізь тонкі покриви (наприклад, дощові черв'яки), а
також можливість вертикально пересуватися (круглі, кільчасті черви, кліщі,
личинки комах тощо).
Вправа на закріплення.
Учні виконують практичну роботу №5 у практичних зошитах (с. 32-
33)
4. Групи рослин по відношенню до родючості грунтів. (Сл. № 9)
Залежно від родючості грунтів рослини об'єднуються в такі групи:

212
1. оліготрофи — ростуть на бідних на поживні речовини грунтах
(сосна, верес, сфагнові мохи тощо);
2. мезотрофи — помірно вимогливі до родючості грунтів (ялина,
полуниці, мати-й-мачуха тощо);
3. евтрофи — ростуть на багатих на поживні речовини грунтах
(черемха, ліщина, кропива тощо);
4. у грунтах, в яких є велика кількість легкорозчинних солей, ростуть
галофіти (полин, кермек тощо).
V. Закріплення знань.
 Що таке грунт?
 Які характерні риси ґрунту як середовища
існування?
 Який склад ґрунту?
 Які екологічні функції літосфери?
 Які пристосування до існування мають
мешканці ґрунтів?
VІ. Рефлексія.
--Що нового ви дізналися на уроці?
-- Чого навчилися?
--Де знадобляться вам знання, отримані на уроці?
VІІ. Підсумки уроку.
Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати конспект уроку, прочитати § 56—58. Підготувати
повідомлення про роль людини в навколишньому середовищі та
відповідальність за нього.

213
УРОК 5
Тема: Тварини гомойотермні й пойкілотермні.
Мета: сформувати в учнів поняття про спроможність тваринних
організмів підтримувати сталою температуру тіла, систематизувати й
узагальнити знання учнів з білогії, фізики, географії; розвивати вміння
аналізувати, встановлювати i пояснювати зв'язки між абіотичними
факторами, формувати екологічну культуру.
Обладнання: ноутбук, презентації учнів, підручник «Біологія»
Терміни й поняття: гомойотерми, пойкілотерми, терморегуляція.
Тип уроку: комбінований.
Xiд уроку
I. Актуалізація опорних знань.
Учні розв’язують кросворд(Сл. № 1)
1. Що таке екологічні фактори?
2. Які групи екологічних факторів вам відомi?
3. Яку роль відіграє світло в забезпеченні життєдіяльності
opгaнiзмiв?
4. Як організми пристосувалися до життя в грунті?
5. Зачитайте повідомлення про вплив світла на життєдіяльність
живих opгaнiзмiв.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Оптимальні температури для більшості організмів +25—30 °С.
Здатність до життя при певній температурі забезпечує терморегуляція
(можливість живих icтот підтримувати постійне співвідношення між
утворенням тепла в організмі або його поглинанням iз зовнішнього сере-
довища i втратами теплової енергії).

214
Які види тварин виділяють стосовно тепла? (Сл. № 2 )тема
(Мозковий штурм)
Записуються всі ідеї на дошці. Здійснюється відбір правильних ідей.
III. Вивчення нового матеріалу.
Тепло — один з найважливіших екологічних факторів, оскільки вci
фізіологічні процеси, які проходять у живих організмах, можливі лише за
певних температур.
Запитання
• Від чого залежить розподіл температури на Землі?
• Як вiн впливає на розподіл рослин та тварин?
• Чи пов'язаний фотоперіодизм зi зміною температури?
Учні отримали випереджувальне завдання. Повідомлення учнів.
Кожний організм існує в певному температурному інтервалі, з мак-
симальним i мінімальним значенням. За межами цього значення організм
гине або від жари, або від холоду. Між мінімальним i максимальним
значеннями знаходиться оптимальний тепловий режим, при якому ВCI
фізіологічні й біологічні процеси в організмі проходять активніше. Верхня
межа біля +60 °С (межа зсідання білків), нижня — О °С, при цьому водорості
гарячих джерел ростуть за температури +70 °С, таку саму температуру
витримує верблюжа колючка. При температурі +52 °С у гарячих джерелах
Каліфонії живе риба — плямистий шиприндон.
Розповідь вчителя.
У тварин розрізняють організми зi сталою температурою тіла — теп-
локровні або гомойотермні, i несталою — холоднокровні або пойкілотермні.
- Як пристосувалися ці тварини до певних температур? (Сл. № 3)

215
1. Пойкілотермні організми.(Сл. № 4 )
Пойкілотермні організми — організми, які не спроможні
підтримувати температуру тіла на стабільному рівні.
До пойкілотермних тварин належать усі безхребетні, а з хребетних –
круглороті, риби, земноводні і плазуни. (Сл. № 5)
Терморегуляція у цих тваринп на відміну від гомойотермних тварин
недосконала. Лише при руховій активності температура тіла п.т. може значно
відрізнятися від температури зовнішнього середовища.
Наприклад, у тунця під час швидкого плавання, вона перевищує
температуру морської води на 10º. (Сл. №6)
У джмеля в повітрі температура тіла становить 38-40ºС при
температурі повітря 4-8ºС. (Сл. № 7)
При підвищенні або зниженні температури середовища за межі
оптимальної п.т. впадають у заціпеніння або гинуть. (Сл. № 8)
2. Контроль температури холоднокровних тварин. (Сл. № 9)
Багато «холоднокровних» тварин використовують динамічні засоби
для регулювання своїх внутрішніх температур: (Сл. № 10)
Ящірки і змії гріються на сонці вранці та ввечері, і шукають притулок
біля полудня.
Багато видів бджіл і метеликів активно махають крилами для підняття
температури м'язів перед польотом. (Сл. № 11)
Бджоли у великих вуликах холодять вулик протягом жарких періодів,
збираючись біля входів і використовуючи свої крила в якості вентиляторів,
продуваючи холодніше зовнішнє повітря через вулик. Вони також

216
нагрівають вулик за часів холодів, збираючись посередині і тремтячи для
виробництва тепла.
Деякі інші «холоднокровні» організми використовують внутрішні
механізми для підтримки температури тіла вище за рівень середовища: (Сл.
№ 12)
Тунець і риба-меч довго вважалися чисто холоднокровними тваринами.
Вони мешкають на великих океанських глибинах, де вода дуже холодна.
Риба-меч, проте, може піднімати температуру своїх мізків і очей, що
дозволяє швидші рухи ока та обробку інформації під час полювання. Тунці
можуть нагрівати все тіло за допомогою механізмів рете-мірабле (лат. rete
mirabile), що допомогають утримувати тепло усередині тіла, і мінімізують
втрату тепла через зябра. Вони також мають свої плавникові м'язи біля
центру тіла, що мінімізує втрату тепла.
Акули (Сл. № 13) (наприклад, мако і біла акула) мінімізують
втрату тепла, використовуючи свої зябра в якості теплообмінників — вени
розташовані поряд з артеріями і тому витягують тепло від артерій та несуть
назад в тіло.
Великі морські черепахи проявляють інерційну гомойотермію
(гігантотермію) — їх низьке співвідношення зовнішньої площі до об'єму
мінімізує втрату тепла.
Існує певний зв'язок між розмірами та пропорціями тіла тварин i кліма-
тичними умовами їx існування. Згідно з правилом К.Бергмана, якщо два
близькі види або підвиди відрізняються розмірами, то крупніший живе в
холоднішх, а менший — у тешліших кліматичних умовах.
За правилом Д.Аллена, у ссавців i птaxiв північної півкулі відносні
poзміри виступаючих частин тіла збільшуються до півдня, що є одним з
виявів терморегуляції.

217
3. Гомойотермні організми (Сл. № 14)
Гомойотермні організми — це організми, що здатні
підтримувати температуру тіла на відносно стабільному рівні з добовими,
сезонними коливаннями, котрі не перебільшують 2°С.
(Сл. № 15) Теплокровні тварини - тварини з відносно сталою
температурою тіла, що майже не залежить від температури навколишнього
середовища. Для цих тварин характерна наявність механізмів хімічних і
фізичних терморегуляцій. До них належать птахи і ссавці (крім
однопрохідних і деяких гризунів, у яких температура тіла коливається в
певних межах залежно від температури середовища).
Гомойотермія (Сл. № 16)— терморегуляція, що дозволяє
підтримувати постійну внутрішню температуру тіла не зважаючи на
зовнішній вплив. Ця температура зазвичай вища, ніж температура
безпосереднього оточення. Протилежність гомойотермії — пойкілотермія.
4. Порівняння теплокровної та холоднокровної стратегій (Сл. №
17)
Переваги швидкого метаболізму (Сл № 18).
Повна швидкість метаболізму тварин зростає приблизно удвічі на
кожні 10 C° підвищення температури тіла (крім випадків, коли необхідно
уникати гіпертермії). Теплокровність не забезпечує більшу швидкість руху,
ніж холоднокровність — холоднокровні тварини можуть рухатися так само
швидко, як і теплокровні тварини того ж розміру і будови тіла. Але
теплокровні тварини значно витриваліші, ніж холоднокровні організми, тому
що їх швидший метаболізм дозволяє швидко відновлювати джерела
енергопостачання (особливо АТФ) і усувати продукти метаболізму
(особливо молочну кислоту). Це надає можливість теплокровним хижакам
наздоганяти здобич, а потенційній теплокровній здобичі уникати
холоднокровних хижаків, що робить теплокровних тварин успішнішими.

218
Переваги гомойотермії (Сл. №19).
Ферменти мають сильну залежність активності від температури і
їх ефективність набагато зменшенується за межами оптимальної
температури. Організми із постійною температурою тіла, таким чином
можуть використовувати ферменти, найефективніші при певній температурі.
Інша перевага гомейотермічних тварин полягає в їх здатності підтримувати
постійну температуру тіла та активність навіть за умовами дуже холодної
погоди. Пойкілотермічні організми повинні або ефективно функціювати
далеко за межами максимальної температури протягом більшості часу, або
витрачати додаткові ресурси для створення ширшого ряду ферментів, щоб
покрити ширший ряд температур тіла.
Недоліки теплокровності (Сл. № 20).
Оскільки теплокровні тварини використовують ферменти, які
специфічні для вузького ряду температур, гіпотермія (перехолодження) тіла
швидко приводить до втрати активності та смерті. Також для підтримки
постійної температури необхідна енергія — це приводить до необхідності
гомойотермічним тваринам споживати набагато більше їжі, ніж
пойкілотермічним.
Тремтіння та спалювання жиру для підтримки температури
вимагає великих витрат енергії, що приводить до певних проблем,
наприклад:
- протягом зими, багато маленьких птахів втрачають
біля третини ваги свого тіла протягом ночі;
- загалом теплокровна тварина вимагає від 5 до 10 разів більше
їжі, ніж холоднокровна тварина того ж розміру і будови, тому
холоднокровні тварини краще виживають за умов голоду й у

219
безплідних середовищах.
IV. Систематизація знань. (Сл. № 21).
1. Що таке терморегуляція? Наведітъ приклади.
1. Які види рослин виділяють за відношенням до тепла? Наведіть
приклади.
1. Чим відрізняються гомойотермні організми від пойкілотермних?
V.Домашнє завдання (Сл. №22).
Прочитати й осмислити конспект; вивчити визначення основних по-
нять; підготувати повідомлення про вплив температури на життєдіяльність
живих opгaнiзмiв.

220
УРОК 6
Тема: Тематичне оцінювання.
Мета: виявити рівень знань, умінь і навиків учнів про основні
екологічні поняття та закономірності; виховувати бережне ставлення до
навколишнього середовища.
Тип уроку: контроль знань.
Xiд уроку
I. Виконання роботи.
Варіант 1
1рівень
1. У яких середовищах існують живі організми:
а) наземно-повітряне; б) водне; в) грунтове; г) екосистеми?
2. Фактори неживої природи називають:
а) абіотичними; б) біотичними; в) домінуючими; г) антропогенними.
3.Закон «обмежуючого фактора» відкрив:
а) В.І.Вернадський; б) Ю.Лiбix; в) С.І.Дерій; г) Є.Геккель.
4.Організми з малою пристосованістю до змін середовища називаються:
а) еврибіонтами; б) аутекологією; в) стенобіонтами; г) толерантністю.
5.Форма взаємовідносин мiж організмами, коли обидва організми або один з
них отримує користь:
а) конкуренція; б) симбіоз; в) антабіоз; г) нейтралізм.

221
6.Тип взаємовідносин між організмами, при якому організми в боротьбі за
середовище існування впливають один на одного негативно:
а) конкуренція; б) паразитизм; в) мутуалізм; г) симбіоз.
7.Які групи рослин розрізняють стосовно світла:
a) тіньовi; б) фотофіти; в) геліофіти; г) тіньовитривалі.
8.Організми зi сталою температурою тіла називаються:
а) терморегулянтами; б) гомойотермними;
в) пойкілотермними; г) геліофітами.
9.Реакція організмів на зміну довжини світового дня — це:
а) фотоперіодизм; б) терморегуляція; в) біологічний годинник;
г) адаптація.
10.Рослини вологих місць існування — це:
а) ксерофіти; б) мезофіти; в) гігрофіти; г) теплолюбиві.
11.Рослини, що ростуть на грунтах, у яких є велика кількість легкорозчинних
солей, називаються:
а) евтотрофами; б) галофітами; в) мезофітами; г) евтрофітами.
12.Назвіть позитивне значення вітру для рослин:
а) вітровали; б) запилення; в) розповсюдження; г) деформація росту.

222
II piвeнь
1. Що таке екологічні фактори? Які групи факторів до них належать?
2. Що таке адаптація? Наведіть приклади адаптації живих організмів.
3. Що таке симбіоз? Які типи симбіозу ви знаєте?
4. Який вплив на живі організми має світло?
ІІІ рівень
Установіть відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами.
А.
1. планктон А мешкають на поверхні предметів в товщі води
2. бентос Б мешкають в товщі води і не здатні до дії течіям
3. нектон В мешкають товщі води і здатні до протидії течіям
4. перифітон Г мешкають на поверхні та в товщі ґрунту водойм
Б.
1. 2
3. 4.

223
а) перифітон, б) нейстон, в)бентос, г) нектон, д)пла нктон.
IV рівень
1. Накреслітъ i дайте характеристику кривої толерантності північних оленів.
2. Чому К.А.Тимірязєв назвав рослини «дітъми Сонця»?
3. Чому вода є обмежуючим фактором у життєдіяльності живих організмів?
Варіант 2
I piвень
1. Фактори живої природи називають:
а) абіотичними; б) біотичними; в) домінуючими; г) антропогенними.
2. Організми з більшою пристосованістю до змін середовища — це:
а) еврибіонти; б) аутекологія; в) стенобіонти; г) толерантність.
3 Форма взаємовідносин між організмами, коли обидва організми або один
з них негативно впливає на іншого:
4 Тип симбіозу, за якого спільне існування вигідне обом видам i вони не
можуть жити самостийно:
5 Тип взаємовідносин, при якому організми, проживаючи на одній
території, не впливають один на одного:
а) конкуренція; б) симбіоз; в) антибіоз; г) нейтралiзм.
6 Які групи тварин розрізняють стосовно світла:

224
а) тіньові; б) фотофіти; в) геліофіти; г) фотофоби.
7 Організми з непостійною температурою тіла називаються:
а) терморегулянтами; б) гомойотермними;
в) пойкілотермними; г) геліофітами.
8 Здатність до життя за певної температури забезпечує:
а) фотоперіодизм; б) адаптація;
в) терморегуляція; г) біологічний го- динник.
9 Які способи регуляції водного балансу у тварин:
а) фізіологічні; б) xiмiчнi; в) поведінкові; г) морфологічні?
10 Залежно від родючості грунтів рослини, що ростуть на них, поділяють
на:
а) евтотрофи; б) галофіти; в) мезофіти; г) евтрофіти.
11 Негативне значення вітру для рослин — це:
а) вітровали; б) запилення; в) розповсюдження; г) деформація росту.
12 У яких середовищах існують живі організми:
а) наземно-повітряне; б) водне; в) грунт; г) екосистеми?
II piвeнь
1. Що таке навколишнє середовище? Які середовища освоїли живі
організми?
2. Що таке анабіоз? Які типи анабіозу ви знаєте?
3. Що таке екологічна валентність? На які групи поділяють
організми з екологічною валентністю?

225
4. Чому температура є обмежуючим фактором у життєдіяльності
живих організмів?
III рівень
Установіть відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами.
А.
1. Космополіти А тварини, які живуть біля людини
2. Синантропи Б рослини посушливих місць, які запасають воду
3. Сукуленти В тварини, які поширені по всій планеті
4. Ендеміки Г організми з обмеженим ареалом існування
Б.
1. 2.
3. 4.

226
а) ксерофіти, б) геліофіти, в)мезофіт, г)гігрофіти, д) гідрофіти.
IV рівень
1. Накреслітъ i дайте характеристику кривої толерантності тропічних
коралів.
2. Чому хризантеми починають цвісти восени?
3. Чим пояснюється відсутність на островах літаючих комах?
II. Домашнє завдання.
Повтори конспект.

227
З досвіду роботи –
інтерактивні методичні
перлини:
позакласні заходи

228
Формування екологічної культури на уроках
біології.
Екскурсія «Ознайомлення з умовами середовища і пристосуванням
до життя в ньому живих істот».
Мета: закріпити основні поняття: середовища існування, екологічні
фактори, життєві форми рослин, тварин, рослинні угрупування, біогеоценоз,
ярусність, ланцюги живлення, грунт;
3. показати структуру середовища, різноманітність видів біогеоценозу;
формувати і розвивати поняття про взаємозв'язки різних явищ природи;
4. виховувати бережливе і свідоме ставлення до природи;
5. вказати на правила поведінки в природних угрупованнях.
Тип уроку: застосування вмінь і навичок.
Обладнання: блокноти, олівці, ручки.
Місце проведення: мішаний ліс.
Місце уроку в навчальній темі: заключний.
Методи навчання: інформаційно-рецептивний (словесний), евристично-
пошуковий.
Форми навчання: розповідь, бесіда, інструктаж, розв'язання проблемних
завдань, евристична бесіда.
Міжпредметні зв'язки: екологія, географія.
Прийоми перевірки знань учнів: самостійна робота, усні відповіді.

229
В. О. Сухомлинський підкреслював, що краса природи рідного краю,
навколишнього світу розвиває мислення дитини, пробуджує думку й
почуття прекрасного.
ідготовка учнів до екскурсії:
---ознайомлення із завданнями екскурсії;
--- роз'яснення ходу і порядку роботи;
--- ознайомлення з вимогами до оформлення результатів спостережень;
6. поділ учнів на групи.
Зміст екскурсії:
II Вступна бесіда про екологічні фактори,
основні середовища життя,
різноманітність біоценозів у природі про
те, як живі організми адаптувалися до
умов існування.
III Бесіда про основні риси рослинного
угруповання (умови життя, видовий склад,
кількість співвідношення організмів,
ярусність, особливості взаємовідносин
організмів); деякі учні можуть зробити
короткі повідомлення.
IV Завдання учням для
збирання фактичного
матеріалу. Самостійна робота
учнів.
V Огляд зібраного матеріалу.
Узагаль-нення і висновки
щодо спостережень.

230
VI Бесіда про пер-спективу подальшого співіснування угру-повання.
VII Бесіда про роль людини в житті даного біоценозу.
VIII Підведення підсумків екскурсії. Узагальнення результатів
спостережень, формування висновку про взаємозв'язки тварин, рослин,
грибів у даному біогеоценозі.
Починається екскурсія з бесіди,
в ході якої з'ясовується, що один тип
лісу відрізняється від іншого складом
дерев'яних порід і особливими
умовами життя, що умови життя в лісі
залежать від кліматичних
особливостей даного району, від
своєрідності ґрунту, від глибини
залягання ґрунтових вод і від того, які
рослини і в якій кількості
представлені в даному угрупованні.
Чим більше екземплярів
якогось виду живе в даному
угрупованні, тим більший вплив він
здійснює на умови життя, в
результаті чого всередині кожного
угруповання створюються своєрідні
умови, місце існування, особливе
фітосередовище.

231
Учні отримують
завдання, яке
опрацьовують у ході
спостереження. Кожне
завдання (і інструкція
до виконання)
віддруковане на
карточці і розраховане
на групу з трьох-
чотирьох чоловік.
Завдання.
7-На території 25 м2
підрахуйте кількість екземплярів дерев: ялин, беріз,
сосен, дубів.
8-На території 1 м2
підрахуйте кількість трав'янистих рослин.
9- На території 25 м2
визначте переважаючі кількісно види деревних і
трав'яних рослин.
10- На території 25 м2
відшукайте різновікові екземпляри переважаючого
виду, наприклад сосни або дубу. Врахуйте кількість дорослих і молодих,
рахуючи лише ті, що досягли висоти не менш як 1,5 метра.
11- Порівняйте вологість ґрунту в лісі, на лісовій галявині і на
незадернованій поверхні проїжджої частини дороги. (Завдання виконується
без приладів, шляхом визначення ступеня забруднення рук під час
здавлювання комочків ґрунту і за ступенем комковитості ґрунту. Чим
брудніші руки, тим вологіший ґрунт.)
6. Визначте кількість надземних ярусів у фітоценозі лісу, який вивчають.
. Назвіть головні види, які входять в І, II, III і IV яруси.
7.Знайдіть 2—3 види, які цвітуть, назвіть способи їх запилення, визначте
ярус, у який входять ці рослини.

232
8.З території 1 м2
зберіть у півлітрову банку всіх знайдених тварин, які видно
неозброєним оком, підрахуйте їх.
9. Знайдіть об'єкти, які свідчать про паразитизм одних організмів за
рахунок інших (гриби — трутовики, сажка, чага; короїди, листоїди).
10. Знайдіть приклади, які свідчать про шкідливий вплив людини на дане
угрупування.
Із звіту за перші три завдання учні дізнаються, що в даному лісі серед
дерев переважає сосна, ліщина, дуб, а ялина і береза зустрічаються в меншій
кількості.
Так, на площі приблизно 25 м2
знайшли 16 сосон (з них 5 дорослих), 7 ліщин
(1 доросла), і 3 молоді дуби. Крім дерев, тут росте багато видів кущів і трав,
на окремих ділянках їх кількість становить 18—20. Одні представлені
великою кількістю екземплярів, інші — малочисленні, місцями багато
анемони, а поблизу ялин — кислиці. Тут же ростуть зелені мохи,
зустрічаються лишайники. Слід звернути увагу на одноклітинні зелені
водорості, що поселилися на стовбурах дерев, на грибницю, що живе у
верхніх шарах.
Учні згадують, що гриби мають велике значення в житті рослин лісу. Одні
з них, утворюючи мікоризу, допомагають вищим рослинам поглинати із
ґрунту вологу і мінеральні солі. Можна викопати маленьку сосну 10—15 см і
показати мікоризу; зазначити, що ті дерева, які мають товстий шар мікоризи,
ростуть значно краще. Паростки, які її не мають, як правило, невдовзі
загинуть.
За завданням № 9 учні шукають грибкові ураження листків і стовбурів (на
березі, вербі), скупчення на верхівках стебел ряду рослин. У ході бесіди учні
переконуються про наявність в угрупованні великої кількості різноманітних
рослин (вищих, нижчих), що всі рослини взаємопов'язані.
З'ясувавши кількість рослин мають різні фенологічні фази — одні цвітуть
(ожина, кислиця), інші ще тільки в пуп'янках (чорниця), треті розвивають

233
свої вегетативні органи (звіробій) і зацвітуть пізніше. Це дає змогу зробити
висновок, що такий різночасовий розвиток рослин протягом вегетаційного
періоду обумовлений різними вимогами рослин до умов навколишнього
середовища, сприяє існуванню великої кількості видів у межах кожного
фітоценозу. Цьому ж сприяє і просторова ярусність.
Аналіз за ярусами робить група учнів, що виконували завдання №6.
Після цього звітує група із завданням № 7. Серед квітучих знайдені:
фіалка, анемона, кислиця, ожина та інші. Учні зазначають, що більшість
видів нижчих ярусів лісу опилюється комахами, вітром опилюється мало. На
прикладі фіалки необхідно розповісти, як комахи переносять пилок з квітки
на квітку. Колір і аромат фіалки приваблює комах, в основному джмелів і
бджілок.
Слід нагадати учням і про розповсюдження насінням. Так, у фіалки дозрілі
плоди можуть самостійно розкидатися на 1,5—2 м, а ще далі їх можуть
розносити мурашки, тому часто фіалки ростуть обабіч мурашиних стежок.
Таким чином розносяться насіння ожини, чистотілу й інших.
Необхідно згадати про розповсюдження плодів птахами (бузина,
чорниця).
Ці приклади переконують учнів, що життя рослин лісу тісно пов'язане
з життям тварин. Ще більше в цьому переконуються діти, які виконували
завдання № 8. Слід підкреслити роль мурашок як санітарів лісу, дощових
червів, які поліпшують якість ґрунту, знищуючи шкідників (листоїдів),
шкідливу роль гусені, яка поїдає листя і хвою, попелиці, яка висмоктує сік із
молодих пагонів.
Учні усвідомлюють, що населення лісу різноманітне, що серед тварин
багато корисних для рослин. Є також паразити і шкідники лісу. Наприклад,
черви-паразити знищують жуків-вусачів, довгоносиків, . Повідомлення про
користь сонечка дає можливість переконати учнів у цінності біологічних
методів боротьби з шкідниками. Необхідно згадати про роль птахів —

234
санітарів лісу. Учні самі повинні назвати відомих їм птахів (дятел, синиця,
зозуля).
Під час бесіди про роль птахів у житті рослинного угруповання
наголошується на тому, що фітоценозів без тварин у природі не існує. Вис-
новки роблять учні:
--- рослини, утворюючи органічні речовини, дають їжу великій армії
тварин, а також слугують притулком;
--- тварини переносять пилок; розповсюджують насіння; ведуть боротьбу
із шкідниками;
--- мікроорганізми переробляють опале листя до мінеральних солей,
виділяють при цьому СО2, необхідний для зелених рослин.
Після цього, роблячи підрахунки за завданням № 3 і 4, проводиться бесіда
про перспективи подальшого існування даного фітоценозу. Більша кількість
підростаючих ялинок дає основу передбачити швидку заміну мішаного лісу
на хвойний.
У заключній частині екскурсії, підводячи підсумки про життя
організмів в угрупованні, обов'язково треба звернути увагу учнів на
необдуману роль діяльності людини в біоценозі. Цьому присвячено завдання
№ 10. Учням важливо пояснити, як часто діти, коли ламають верхівку
пошкоджують кору молодих дерев, гублять їх. Сміття (консервні бляшанки,
папір, тощо) утруднює життя багатьом організмам лісу, витісняє корисні
види.
Тут, на екскурсії важливо ще раз звернути увагу учнів на питання
охорони природи і заходи, які робляться в цьому напрямку, на роль учнів у
природоохоронній роботі, на необхідності бережливого обходження з
рослинами і тваринами будь-якого угруповання.

235
Удосконалення екологічної освіти і виховання, як невід'ємної складової
частини навчально-виховного процесу в школі, потребує повнішого
розкриття в змісті кожного навчального предмета його екологічної
спрямованості. У всіх формах урочної і позаурочної діяльності учнів
важливо формувати систему екологічних знань, які забезпечують активну
життєву позицію школярів відносно природного середовища, допомагати їм
оволодівати екологічною культурою. Це означає пізнання учнями загальних
закономірностей розвитку природи і суспільства, значення соціально-
економічних факторів, що обумовлюють моральні позиції школярів відносно
довкілля.

236
Екологічна стежка — одна із форм природоохоронної роботи.
Тема: Вивчення біоценозу берегів річки Золотоношки.
Маршрут: від очисних споруд в центрі міста вздовж узбережжя річки
Золотоношки до заводу «Супутник».
Мета: ознайомити учнів з природою берегів річки Золотоношки, виявити джерела та
види забруднень; проведення навчальної та пропагандиської роботи з питань охорони
природи, навчити правил поведінки в природі.
Матеріали та обладнання: маршрутний лист, фотоапарат, робочі зошити,
поліетиленові пакети, лопата.
Маршрутний лист готується заздалегідь, у ньому розробляються практичні
завдання для кожної зупинки.
Антропогенна діяльність у навколишньому середовищі торкнулася кожного куточка
планети Земля, нашої країни, краю і набула загрозливого характеру для долі народів.
Людство зіткнулося з такими основними екологічними проблемами, як:
1. кислотні дощі;
2. виникнення та подальший розвиток «парникового ефекту»;
3. руйнування озонового шару;
4. забруднення водного середовища;
5. забруднення атмосфери, погіршення якості ґрунту;
6. скорочення біологічної різноманітності (одна з найстрашніших для майбутнього
людства, оскільки вид, що зникає, відновити практично не-можливо).
Організаційний момент.
Учням пропонується ознайомитися з технікою безпеки і правилами по-ведінки в
природі.
--Потрібно пам'ятати, що вулицю слід переходити тільки в тому разі, коли поблизу немає
машин, і в місці, що призначене для пішоходів.
--Ніколи не пити воду з відкритої водойми.
--Не підходити до річки самому.
--Не відходити без дозволу вчителя від групи учнів.
Ознайомлення учнів з маршрутним листом, завданнями, які вони повинні
виконати на кожній зупинці.

237
Перед тим, як вирушити в похід, учнів знайомлять з отруйними рослинами
(дурман, блекота) і небезпечними тваринами (змії, павуки, кліщі тощо).
Забороняється їсти невідомі ягоди, викопувати рослини незахищеними
руками.
Хід екскурсії
Учитель. Дорогі друзі! Ця стежина створена для того, щоб ви,
пройшовши по ній, побачили і довідалися, як живе й почуває себе оточуюча
нас природа. Щоб у кожного з вас утвердилося бажання зберігати і захищати
довкілля від бездушного та нерозумного поводження.
Зупинка 1 Річка.
Коротка характеристика річки. Золотоношка — річка в Золотоніському
районі Черкаської області, біля с. Чехівка впадає в Дніпро. Глибина 0,8-1,5 м
ширина 3-5 м, швидкість води 15 см сек. Живлення снігове і дощове.
Замерзає у грудні, скресає у березні. Уздовж берегів Золотоношки ростуть
дерева, є затоплені. Береги – торфові. З правого боку городи з культурними
рослинами. В прибережній зоні ростуть дерева: верба, тополя, береза, алича.
Грунт болотяно-луковий, частково сірозем.
Завдання.
1. Виконати фізико-географічний опис водойми.
2. Провести геоботанічний і зоологічний опис водойми та прилеглої
берегової лінії на ширину до 0,5 м від води.
3. Оцінити стан рослинності в береговій смузі (до 10 м від води), для нього
закласти на 100 м берегової лінії по дві пробні ділянки (розміром 10 X 10 м) і
виявити ступінь порушення рослинності за такими критеріями:
а) практично не порушена;
б) порушена (пошкоджені дерева, кущі; види, невластиві даному фітоценозу);
в) вибита (дерева і кущі знищені, ґрунт оголений).
4. Антропогенне забруднення р. Золотоношки.

238
1) Розрахувати, скільки відсотків території вздовж берегової смуги
використовується людиною для відпочинку. Оцінити даний стан.
2) Чи бачите ви ознаки забруднення водойми? Як пояснити виникнення
сміттєзвалища поблизу водойми? Як можна з цим боротися?
Зупинка 2 Очисні споруди.
Вирубали парк ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією. Побудовані
очисні споруди в центрі міста. Іноді вони не в змозі перероблювати відходи
та скидають в річку стоки. Річка дуже забруднена. Меліоративні роботи в
районі очисних споруд ще більше згубили річку та її жителів. Гине живність
тому, що є перепад, штучно зроблений людиною. Перепад в 60 см не
дозволяє підніматись живим істотам. Хоча річка і забруднена, а карась
водиться.
Видно різні типи природних угруповань і прояви господарської діяльності
людини.
Завдання
Визначити видовий склад рослин, що характерні для цієї ділянки.
Більш детально зупинитися на розгляді лишайників і мохів, що є лише на цій
території, якими вкриті майже всі дерева. За морфологією лишайники
поділяються на накипні (мають вигляд кірки, якою тісно приростають до
субстрату), листуваті (прикріплюються центральною частиною талому),
кущисті (мають вигляд кущів). Визначити, які лишайники найбільш
поширені на цій території.
Зупинка 3. Агроценоз.
На цій зупинці ознайомимося з агроценозом. На даній місцевості дуже багата
рослинність. Це городи з культурними рослинами. В даному місці річка має
розширення, і перед нами знаходиться два невеличких озерця. Річка заросла
очеретом.
Завдання
Розчистити джерельце і разом з тим розглянути видовий склад рослин,
який спричинив заростання водойми.
Серед основних видів, що спричинили заростання, — рогіз, очерет, осока
тощо. Водна рослинність бере участь у процесах очищення і захищає від

239
забруднювачів антропогенного походження, створює умови для нересту і
розвитку риби, значною мірою впливає на гідрохімічний режим водойм
тощо. Проте надмірне заростання води погіршує її стан та можливість
водокористування. Живлення річки за рахунок підземних вод зумовлює
підвищення мінералізації, дощові й талі води знижують її, тому протягом
року хімічні властивості води річки можуть значно змінюватися.
На цій території поширеним є жабурник звичайний — плаваюча на
поверхні води рослина, яка має невеликі округлі ниркоподібні черешкові
листки, плівчасті прилистки і білі квітки. Зимуючі бруньки жабурнику
ослизнюються, прилипають до тварин, які й переносять їх в інші водойми.
Зупинка 4 Гайок.
Рухаючись далі берегом річки, ми, піднімаючись проти течії, підходимо
до гайка.
Дерева — наші найкращі помічники в боротьбі за оздоровлення
навколишнього середовища. А скільки радощів та душевного спокою
дарують нам їхня краса, аромат, лагідне шелестіння листя!
Шматочки скла з пляшок можуть фокусувати сонячні промені й
викликати загорання сухого листя або трави. Дорогі діти, прошу вас пройти
по березі і визбирати все скло.
Завдання
1) Дітям називається дерево. Завдання — якомога швидше добігти до нього.
Гру можна ускладнити: описати дерево, не називаючи його.
2) Порахувати на 10 м2
пошкоджені дерева, кількість зламаних гілок на них.
Зупинка 5. Завод «Супутник».
Завод «Супутник» на даний час не працює. Але він викидає свої відходи
виробництва. На це вказує труба, яка проложена з території заводу до річки.
Завдання
3 усіх пройдених зупинок визначити ті, на яких вплив людини найбільш
яскраво виявляється

240
«Перевір свою спостережливість»
Учитель вибирає цікавий куточок природи і пропонує його добре
роздивитися. Потім діти повертаються в протилежний бік і розповідають про
те, які деталі пейзажу вони запам'ятали. Можна розділити учнів на дві
команди, які ставлять запитання одна одній.
Підбиття підсумків
Мешкаючи в природі, ми навчаємося розуміти, намагаємося пізнати її,
хоч це дається не просто, і найголовніше — по-справжньому починаємо
любити її. Вивчення природи, осягнення її таємниць є основою для охорони
довкілля. Закони природи мають бути непорушними.
Головною метою екологічної стежки є формування у школярів
відповідального ставлення до природи. Тому в навчальний зміст важливо
внести етичні і правові знання.
Вивчаючи зміни видового складу трав'янистих рослин, стан деревостою і
підліску в зоні відпочинку, діти роблять висновок про згубний вплив
витоптування.

241
Прес-конференція.
ролева гра з екології для учнів 11 класу
Тема:” Застосування екологічних знань у
практичній діяльності людини.”
Мета: розвивати в учнів вміння самостійно добувати знання із різних
джерел інформації, переробляти їх і творчо застосовувати в конкретній
ситуації.
Завдання:
1.сформувати поняття про екологічне мислення;
2. вміння застосовувати екологічні знання на практиці;
3.ознайомити учнів з практичними екологічними порадами.
І.Підготовча робота логіка прес-конференції.
1.Визначення учнями основних питань прес-центра, які будуть
обговорюватися на прес-конференції.
2.Розподіл ролей, вибір тем для виступів, виявлення індивідуальних
схильностей і визначення спеціалістів.
3.Оголошення списку літератури:
-“ Основи загальної екології” –Г. О. Білявський, М. М. Падун.
-“ Охорона природи” –В. М. Бровдій, О. Ю. Дмитрук.
-“ Азбука садовода.” Справочноя книга.М.,
-“ Дорогоцінна енциклопедія. Сад і город: 1000 чудових порад
садівнику і городнику.”
4.Оформлення аудиторії: виставка плакатів на природоохоронну
тематику, кімнатні рослини: хлорофітум, сансевієрія, плющ, папороть,
каланхое, кактус, кала, драцена, диффенбахія, герань, бегонія, аспарагус,
алое, гібіскус, вислови великих людей:
1)Жити щасливо і жити в злагоді з природою -одне й те
саме".
Л. Сенека
2) Цінуй, людино, доброту природи,
Все, що дарує вона нам:

242
Тож бережи її ліси, поля, повітря, води —
То вічний і святий, величний храм!
3)Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
М. Рильський
4)Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас.
Та вірю серцем щирим і гарячим
Нема землі такої, як у нас.
В. Симоненко.
5)Природа-це не те, що ми отримали у спадщину від пращурів, а те що
ми взяли у позику від нащадків.
Древня індійська сентенція.
ІІ. Проведення прес-конференції.
1.Вступне слово ведучого.
Шановні пані та панове! За проханням українських та зарубіжних
журналістів прес-центр організував цю зустріч. Ми зібралися тут для того,
щоб обговорити ряд питань пов’язаних з такою важливою проблемою
сучасності як забруднення навколишнього середовища, виділити ряд
екологічних порад. На прес-конференції присутні
вчені, спеціалісти:
1) ведучий академік медичних наук член Всесвітньої організації охорони
здоров’я ВООЗ.
2) старший науковий співробітник науково-дослідницької лабораторії
Центрального НДІ міністерства охорони здоров’я України кандидат
медичних наук.
3) лікар райепідемстанції.
4) завідуючий відділом екологічної служби .

243
5)завідуючий міським відділом охорони здоров’я.
6)головний агроном ТОВ «Красногірське»
7) інженер-технолог.
8)доцент кафедри ботаніки Черкаського педуніверситету ім.
Б.Хмельницького.
Організатори прес-центру:
1)художник-оформлювач
2)фотокореспондент
3)оператор звукозапису
4)стенографіст.
Кореспонденти:
1.Журнал “Твоє здоров’я.”
2.Газета “ Молодь Черкащини.”
3.Газета “ Медицина.”
4.Укррадіо, передача “Ваше здоров’я.”
5.Телекомпанія “ ВІККА”, “ Сільська година.”
Програма конференції:
1.Екологічні технології обробітку ґрунту.
2.Екологічно чисті методи захисту рослин.
3.Забруднення міських приміщень.
4.Питна вода-найважливіший фактор здоров,я людини.
5.Вплив електропобутових приладів.
6.Наша їжа.
7.Утилізація.
8.Опалення.
(Включити заставку про природу)
Людської треба доброти,
Щоб цвіт з 'явився на калині

244
Щоб ночі в ранок перейшли,
Щоб соловейко тьохкав нині.
Природі, звіру і людині
Людської треба доброти.
1 Ведучий. Твердження, що краса врятує світ, відомо всім, бо людина
стала людиною, коли побачила яскраве різнобарв'я рідної природи, коли
почула спів жайворонка й тьохкання солов'я, коли відчула тонкі пахощі
бузкового цвіту й медові розливи білої акації. Але людина інколи забуває,
що вона є лише часточкою природи, із законами й силами якої необхідно
рахуватися.
Не володарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не
«царем природи», а її невіддільною частинкою.
2 Ведучий. Певна річ, ніхто не проти досягнень цивілізації як наслідку
роботи рук і розуму людства, однак у даному випадку слід підкреслити інше
– ті «досягнення», які обертаються на свою протилежність і загрожують
існуванню всього живого на планеті, в тому числі й людини. Зрозуміло, що і
використання природних багатств Землі не припиниться за жодних умов.
Проте використання природних ресурсів аж ніяк не може означати
беззастережного панування людства над природою.
1 Ведучий. На столах є питання нашої конференції. До нас завітав
агроном ТОВ «Красногірське». Він розповість нам про обробіток ґрунту.
Учень 1. Земля має властивості самовідновлюватися, якщо до неї
вибагливо відноситися, то вона нас обдаровує високим врожаєм.
Коли хімічна промисловість набрала швидкого розмаху, людина
втрутилась в природу. І розраховуючи на те, що з допомогою хімічних
препаратів і генної технології природа збагатить людство надвисоким
врожаєм, але все, що штучне не завжди добре. Минув час і ми побачили, що
вбиваємо всесвіт, що природа вже не встигає очищуватись, відроджуватись і
тому заявляє нам протестом: землетрусами там де їх не повинно бути,

245
глобальними потопами, і різними катаклізмами. Сьогодні вчені екологи
всього світу б’ють тривогу, взивають людство до органічного землеробства.
Багато хто з нас вже знає, що це таке.
Ще наші предки ніколи не обробляли землю глибоким боронуванням.
Жива земля і сама родюча знаходиться на глибині 15 -20 см. При глибокому
боронуванні бактеріальна флора руйнується і може відродитися тільки через
3 – 4, а то й біле років. Велику роль в збережені врожаю грає мульча, так
називають шар листя, соломи і різних органічних речовин товщиною в 10 -
15 см., який вкриває землю і не дає можливості для росту бур'янів, а також
зберігає її від сонячного проміння, морозів і інших негативних природних
явищ. Мульча для землі це як ковдра для людини, під нею розвивається
органічна мікрофлора, яка позитивно впливає на родючість ґрунту, тобто на
хороший врожай.
Є такі правила:
- якщо ґрунти захищені і оздоровлені, то на них не має шкідників і
різних ґрунтових хвороб, це як у людини при здоровій імунній системі, вона
не хворіє;
- земля ніколи не повинна бути голою;
- боротися із шкідниками тільки органічними препаратами, які можна
виготовити самостійно, або їх випускають в промисловості.
Бережіть природу і вона віддячить вам сторицею. Ще в Біблії
говориться: “Шість років засівай землю твою і збирай те, що родить вона, а
на сьомий — дай їй спокій, щоб харчувалися убогі з твого народу, а
залишками після них, щоб харчувалися звірі польові; так само роби з
виноградником твоїм і оливками твоїми “
2 Ведучий Щоб менше забруднювати грунт пестицидами,
отрутохімікатами, треба застосовувати біологічні методи боротьби з
шкідниками. .Доцент кафедри ботаніки Черкаського педуніверситету ім. Б.

246
Хмельницького розповість нам про екологічно чисті методи захисту
культурних рослин від шкідників.
Учень 2 Презентація роботи Малимона В.
1 Ведучий (Заставка про рутину міста, дим заводів і фабрик)
Ми — атомні заложники прогресу,
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу.
Абетку смерті маємо — АЕС.
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації.
Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним
вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в
усіх сферах.
Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для
людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому
тисячоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище
шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення
атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також
стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя,
скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо.
Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові,
вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних,
магнітних, іонізаційних полів
(Проблеми Золотоноші) Виступ працівника екологічної
служби Лістрової Ліди Іванівни.
2 Ведучий. До нас завітав еколог і розповість про заходи поліпшення
якості повітря в приміщеннях.
Учень 3.Специфіка проживання в місті веде до того, що люди 80-
95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро,
службові приміщення). Одним з показників якості міського життя є

247
повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони
навколишнього середовища США, повітря всередині міських
приміщень забруднено у 100 разів більше ніж зовні.
Токсичні матеріали приміщень — олійні фарби і розчинники,
килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та
інші речовини.
Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:
• ефективний засіб проти токсинів — кімнатні рослини; замість
освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку і
поставивши на 1-2 години в кімнаті; в закритих невеликих приміщення
(холодильники, туалет) поставити відкриту коробочку з харчовою содою;
внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;
• замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;
• робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також
провітрювання;
• обладнати кухню витяжною шафою;
• не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими
засобами.
Чудо зеленого «фільтру».
Ви навіть не уявляєте, наскільки безмежні можливості оздоровлення
повітря в квартирі за допомогою кімнатних рослин. Коли вивчили
антибактеріальні властивості амариліса, агапантуса, зефірантеса, гіппеаструма
і ряду інших рослин, виявилося, що від їх летючих фітонцидів деякі бактерії
гинуть швидше, ніж від всім відомого часнику.
Що такі всім відомі рослини, як хлорофітум, хризантема і алое, є
високоефективними очисниками повітря. Особливо відзначився хлорофітум.
У спеціальну камеру поміщали рослину і закачували туди гази, що
забруднюють повітря в приміщеннях. А потім вимірювали поглинається
рослиною обсяг газів.Так було з'ясовано, що за 24 години хлорофітум
повністю очищає повітря

248
Що стосується іонізації повітря, тут незамінними будуть криптомерія і
ялівець. Вони наповнять квартиру негативно зарядженими іонами, які
поглинуть і нейтралізують випромінювання телевізорів і комп'ютерів.А така
рослина, як циперус, взагалі здатна перетворити будь-яку «пустелю» в оазис.
Так, і бажано, щоб у домі був хоча б один кущ герані. Герань чудово
дезінфікує та дезодорує повітря.
Запитання: Журнал "Твоє здоров'я." А чи можна лікуватісь енергією
рослин?
Зцілення живою енергією рослин
Вони - великі лікарі всіх часів і народів. Сьогодні цілющі рослини
займають почесне місце в системі лікування різних захворювань. Але, на
відміну від наукової фітотерапії, у якій все побудовано на суворому аналізі
хімічного складу рослин та їх застосування, стародавні лікарі керувалися
зовсім іншими знаннями. А саме знаннями про біоенергію - життєву силу,
що циркулює в рослинах. Адже відновлювати стан нашого організму і
лікувати багато захворювань ми можемо не тільки рослинними настоянками
та відварами, а й енергією самих рослин, що в ряді випадків більш
ефективно і дієво.
Кімнатні рослини, безумовно володіють особливою життєвою силою і
готові нею з нами поділитися. Енергія рослин дуже добре сприймається
людською аурою, завдяки чому енергетика зелених «лікарів» через нервову
й ендокринну системи потрапляє в кров. Кров же, в свою чергу, несе її в
кожну клітину і кожен наш орган, оздоровлюючи їх.
Секрет методу, при якому ви можете зробити зі своїх домашніх
рослин справжніх лікарів, дуже простий. Виходячи з вашого захворювання,
виберіть рослину, яка володіє необхідними цілющими якостями для його
лікування. Почніть дбайливо доглядати за нею, розмовляйте, подружітеся зі
своїм вихованцем. Коли ваша дружба стане міцною, а ви це відчуєте,
розкажіть рослині про свою хворобу і щиро попросіть вам допомогти.

249
На ніч розміщуйте рослину як можна ближче до свого узголів'я. А
вранці відносьте на колишнє освітлене місце. Якщо рослина велика і
перенесення проблематичне, можна залишити його на місці, але догляду
приділяти більше часу.
Для встановлення кращого контакту з рослиною використовуйте для
поливу воду, якою ви вмивалися. Тим самим обмін вашими енергіями
пройде набагато швидше.
Найбільшою силою рослини володіють після грози, коли з'являються
сонце і веселка. У такі дні біоенергетика рослин найсильніша і цілюща. Тому
по можливості намагайтеся проводити лікування енергією рослин в ясну
погоду.
Але найголовніше в цьому методі - ваше особисте ставлення до рослини.
Воно повинно бути завжди дружнім. Не здумайте ставитися до зеленого
вихованця тільки з споживчої точки зору. Пам'ятайте: це жива істота, яка
завжди прочитає ваші думки і розкриє справжні наміри господаря.
Енергетичні властивості кімнатних рослин
Азалія
Насичує будинок бадьорою і життєствердною енергією. Будучи
прекрасним захистом від пліткарів та брехунів, перешкоджає прояву
нервозності і невпевненості.
Алое
Відоме як рослина, що виявляє свої цілющі властивості у настойках і
екстрактах. Але, виявляється, алое ще й донор, який віддає енергію для
підтримки нашого енергетичного імунітету; страж на воротах, не пропускає і
безжально розправляється з хвороботворними енергіями, які прагнуть
приборкати нас і наш будинок
Аспарагус
Відновлює енергетичні пробої в аурі людини. Завдяки такій дії ми
маємо можливість зберігати свій енергетичний потенціал.
Аспідистра

250
Підвищує життєздатність, очищає енергетику житла. Рослина захищає
від злих впливів, зміцнює енергетику будинку, створюючи міцний
енергетичний захист житла. Більше того, аспідистра багаторазово збільшує
енергію рослин, що знаходяться поруч. Тим самим, розташовуючи її поблизу
інших кімнатних квітів, ви посилюєте їх енергетичні властивості.
Бегонія
Енергія бегонії здатна розщеплювати, перетворювати і
систематизувати шкідливу чужорідну енергію, перетворюючи її в цілющу.
Бегонія дуже швидко може зняти нервовий і хворобливий стан, а також
ефективно очистити повітря в приміщенні. Тому таку рослину дуже добре
тримати в спальнях, дитячих, лікарнях і поліклініках.
Герань
Здатність герані - чудово гасити негативні і агресивні енергії. Тому
герань просто незамінна в будинках, в яких відносини на грані зриву і
нерідкі прояви гніву і роздратування.
Кімнатна троянда
У цієї квітки найвища енергія з усіх рослин, особливо в період цвітіння. Роза
стимулює любов до світу, тварин, а також сприяє дружнім стосункам між
людьми.
Диффенбахія
Гідність цієї рослини - позбавляти від страхів і загострювати інтуїцію.
Її енергія корисна тим, хто зайнятий інтелектуальною діяльністю. Робочий
кабінет - найкраще місце для диффенбахії.
Драцена
Володіє позитивним для людини енергетичним полем, вона є
справжнім насосом, накачують енергію. Відмінно усуває з повітря хімічно
шкідливі речовини.

251
Кала
Могутня квітка, яка взмозі перетворити злу і агресивну енергію в
енергію радості й урочистості. Все, що стосується смутку, песимізму і туги,
без залишку знищується світлою і потужною енергетикою кали. Кала -
оберіг дому, генератор добра, світла і радості
. Кактус
Енергія кактусів дуже войовнича. Чим довші гостріші колючки
кактусу, тим жорсткіша енергія рослини. Кактуси добре відбивають напад
ззовні. Це справжній громовідвід негативних енергій. Будучи поставлений
напроти дверей, кактус не дозволить надовго затриматися в будинку людині
зі злими намірами. Ненависть, злість, роздратування, заздрість поглинаються
кактусом і перетворюються ним.
Каланхое
Допомагає при апатії і занепаді сил. Сприяє усуненню з квартири
енергії зневіри.
Молочай прекрасний
Має позитивну енергію, активізує нервову систему і тіло.
Монстера
Ця ліана вважається «енергетичним вампіром», віднімають сили і
здоров'я. Дійсно, ця рослина «харчується» будь-якою енергією. Тому в
квартирі, де панує здорова атмосфера, монстера створить негативні умови.
Але там, де переважає негативна енергія, монстера принесе велику користь.
Наприклад, в лікарнях і поліклініках монстера очистить атмосферу від
негативної енергії і допоможе при хворобливих станах.
Папороть
Володіє потужною здатністю поглинати з атмосфери шкідливі хімічні
речовини, в тому числі формальдегід, ксилол і толуол. Надає гармонізуючий
вплив на психоемоційний стан людини. Діє на нервову систему як миючий
фільтр. Ідеально підходить для приміщень з важкою енергетикою.
Плющ

252
Плющ - атмосферний фільтр. Він очищає повітря від шкідливих
речовин, у тому числі від формальдегіду, трихлоретилену, ксиліт-бензолу.
Плющ оживляє, живить сили, налаштовує на успіх і перемогу, підвищує
працездатність, звільняє від страхів і тривожних станів. Ця рослина
прекрасно підходить для озеленення робочих і виробничих приміщень. А от
для спалень і дитячих він не годиться.
Примула
Випромінює добру енергію, яка привносить в атмосферу дому
бадьорість і оптимізм. Вона допомагає подолати втому після робочого дня і
сприяє розвитку фізичної витривалості. Рослину краще розташувати у
вітальні або передпокої.
Сансевієрія
Енергетика сансевіерії береже від застуд, нездужань і загальної
слабкості при зміні атмосферного тиску. Має здатність поглинати шкідливе
випромінювання комп'ютера і телевізора. Енергія сансевіеріі спрямована на
облагороджування простору. Грубість, злість, заздрість сансевієрія поглинає
і нейтралізує. Її місце там, де можуть виникнути конфлікти і суперечності.
Хлорофітум чубатий
Нейтралізує отруйні речовини в приміщеннях, створює гарний
настрій, перетворює негативну енергію в позитивну. Є чудовим
енергетичним фільтром.
Юкка
Агресивна енергетика юки може довести до
вибухонебезпечного стану і внести неспокій у всі приміщення. Тому
місце цій рослині тільки біля входу в будинок..
Ролик «Чистота»
1.Ведучий. Пам'ятайте, люди, назавжди,
Неможливо жити без води,
Це життя колиска, це дощі,
Це роса і квітка на межі.

253
Це тумани, ріки і моря.
Джерело у спеку, це — життя.
Р.Воробйова
Ось лікар місцевої СЕС розповість нам яку воду треба пити.
Ролик «Чиста вода».
Учень 4. Питна вода — найважливіший фактор здоров'я людини. В
крани міських квартир питна вода потрапляє з річок, водосховищ, озер, з
підземних глибин. Найчистіша — підземна (особливо глибинна,
артезіанська) вода. Але для великих міст цієї води не вистачає.
За даними ВООЗ, вода може містити 13 тисяч токсичних речовин,
водою передається до 80% усіх захворювань, від яких у світі щорічно
вмирає 25 млн. осіб.
Щоб природна вода була придатна для вживання, вона проходить
декілька стадій очищення та знезараження на водопровідних станціях.
Способи очищення забруднених вод можна об'єднати в такі групи:
• механічні, * фізичні, *фізико-механічні, * хімічні, * фізико-хімічні,
• біологічні, *комплексні.
Після визначених методів очищення у воді можуть знаходитись
різноманітні віруси та бактерії (дизентерійні бактерії, холерний вібріон,
збудники черевного тифу, вірус поліомієліту, вірус гепатиту та ін.).
Знешкодити мікроорганізми, які залишились, можна чотирма
способами:
• термічна (скип'ятити);
за допомогою сильних окисників (наприклад, хлору, озону,
марганцевокислого калію);
• впливом іонів благородних металів (зазвичай використовується срібло);
.фізичними методами (за допомогою ультрафіолетових променів або
ультразвуку).

254
Взагалі ж на сьогодні відомо близько 100 хвороб, які «дарує» нам
питна вода.
Яку ж воду треба пити, щоб бути здоровим? Одні спеціалісти
радять пити воду кип'ячену та відстояну, інші наполягають на воді
«срібній», через те, що срібло вбиває мікроорганізми. Але срібло — це
метал, який здатний накопичуватись в організмі людини, зокрема, в
нирках. Сьогодні можна сказати, що «срібна» вода є лікувальним
засобом, який може допомогти при лікуванні деяких хвороб тільки у
випадку її вживання в певних дозах і нетривалий час. Як альтернативу
питній воді використовувати її просто недопустимо.
Екологічно найчистішою вважається тала вода (профільтровану
відстояну воду заморозити).
Запитання: Газета «Медицина.» Чому свячена вода довго не псується.
2.Ведучий. Як очищається вода на підприємстві «Златогор» розповість
нам лаборант . . .
1.Ведучий. Для мешканців міста шум — справа звичайна. Досить
часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. В
будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з
певним шумом працює підприємство, поблизу злітають з аеродрому
літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в
під'їздах — ліфти. Цей перелік можна продовжити. Якщо шуму так
багато в нашому житті, може здатися, що він не шкідливий. Однак за
своїм впливом на організм людини шум більше шкідливий, ніж хімічне
забруднення. За останні ЗО років у всіх великих містах шум
збільшився на 12-15 дБ, а суб'єктивна гучність виросла в 3-4рази.
2.Ведучий. Шум знизив продуктивність праці на 15-20%, суттєво
підвищив ріст захворюваності. Експерти вважають, що у великих
містах шум скорочує життя людини на 8-12 років.
На нашу конференцію завітав інженер-технолог. Він розповість нам як
можна зменшити шкідливість впливу шуму.

255
Учень 5. .Шум діє на організм людини не тільки прямо й
опосередковано. Шум має й інші можливості впливу. Так, у міських
умовах тривалість Життя дерев коротша, ніж у сільській місцевості.
Головною причиною цього є вплив інтенсивного шуму. При дії шуму в
100 дБ рослини виживають 10 днів. При цьому швидко гинуть квіти і
уповільнюється ріст рослин.
Отже, шум шкідливий, але чи можна зменшити його вплив на живі
організми, включаючи людину. Виявляється, можливо, і таких заходів
багато. Насамперед, необхідно суворо дотримуватись чинних
нормативів. На сьогодні на вулицях великих міст шум не спускається
нижче 80 дБ. Для того, щоб зменшити цей рівень, докладаються значні
зусилля, насамперед, з удосконалення самої техніки. Конструктори
працюють над малошумними двигунами й транспортними засобами,
житлові забудови віддаляють від вуличних магістралей, останні
відокремлюють від будинків бетонними екранами, поліпшують
покриття.
Ефективним заходом боротьби з шумом в містах є озеленення.
Дерева, які посаджені близько одне від одного, оточені густими
кущами, значно знижують рівень техногенного шуму і покращують
міське середовище. Запис співу пташок.
Поради щодо зменшення шуму в квартирі І
- відрегулюйте в найбільш сприятливому для вас режимі гучність
дзвоника вхідних дверей та телефону;
- для звукоізоляції стін використовуйте гіпсокартонні плити (їх
закріплюють під шпалерами) або спеціальні прокладки з натуральної
пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет;
- щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не
грюкали, прибийте до косяка смужку тонкої гуми;

256
- замініть двері в ванну кімнату на пластикові або дерев'яні, які
герметично закриваються;
- коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте
там телевізор;
- привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати,
не вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність.
До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація.
Джерелами вібрації в містах є: *рейковий транспорт, * автомобільний
транспорт, * будівельна техніка, *промислові установки.
Зазвичай вібрація розповсюджується від її джерела на відстань до
100 м. Найбільш потужне джерело вібрації — залізничний транспорт.
Коливання ґрунту поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6-7
балів. В метро інтенсивна вібрація розповсюджується на 50-70 м.
Несприятливо впливають на організм людини і електромагнітні
випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот
радіохвильового діапазону. В помешканнях електромагнітні поля
створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що
становить певну небезпеку. Якщо поруч знаходиться постійне джерело
електромагнітного випромінювання, яке працює на аналогічній (чи є
кратною) частоті, що може призвести до збільшення або зменшення
нормальної частоти роботи людського органа, то наслідком цього
можуть бути головний біль, порушення сну, перевтома, навіть загроза
виникнення стенокардії. Найбільш небезпечним випромінювання є,
коли людина (а особливо дитина) спить.
Безперечно, обійтися без електропобутових приладів неможливо,
та й не потрібно. Головне — дотримуватись певних правил:
• у спальні не варто встановлювати комп'ютер, «базу» для
радіотелефони, а також вмикати пристрої для підзарядки батарейок та
акумуляторів;

257
• телевізор, музичний центр, відеомагнітофон на ніч треба вимикати з
електромережі;
• електронний будильник не повинен стояти в головах;
• потужність мікрохвильових печей може змінюватись, тому час від часу
треба звертатися до майстра, щоб контролювати рівень випромінювання.
1.Ведучий. Гостро стоїть питання щодо нашого харчування. Лікар-
дієтолог ознайомить нас з такими фактами:
Ролик « Їжа». Який напрошується висновок?
2.Ведучий. Забруднюємо ми навколишнє середовище і відходами
Ролик «Міські смітне звалища.»
слова Р.Рождественського.
Кромсая лёд, меняем рек теченье,
Твердим о том, что дел не впроворот,
Но мы еще придем просить прощенье
У этих рек, барханов и болот,
У самого гигантского восхода,
У самого мельчайшего малька...
Пока об этом думать неохота,
Сейчас нам не до этого... пока,
Аэродромы, пирсы и перроны,
Леса без птиц и земли без воды...
Все меньше окружающей природы,
Все больше окружающей среды.
А як проходить утилізація за кордоном? Виступ Олександра Омельченко.
Вчитель. Затишок у нашому домі це і тепло наших осель. Ми його
отримуємо від газової промисловості , ТЕЦ. (Ролик як димлять ТЕЦ).
Розповість нам про опалення в Туреччині Іра Малиновська.

258
• ІІІ.Узагальнення знань учнів.
10.Вчитель. Отже, сьогодні на уроці ми розглянули застосування
частини екологічних знань у практичній діяльності людини:
- 1)якщо ґрунти захищені і оздоровлені, то на них не має шкідників і
різних ґрунтових хвороб, це як у людини при здоровій імунній системі вона
не хворіє;
- земля ніколи не повинна бути голою;
- боротися із шкідниками тільки органічними препаратами, які можна
виготовити самостійно, або їх випускають в промисловості.
2)Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:
• ефективний засіб проти токсинів — домашні рослини;
• замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його
в тарілку і поставивши на 1-2 години в кімнаті; в закритих невеликих
приміщення (холодильники, туалет) поставити відкриту коробочку з
харчовою содою; внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;
• замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;
• робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також
провітрювання;
• обладнати кухню витяжною шафою;
• не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими
засобами.
3)Екологічно найчистішою вважається тала вода (профільтровану
відстояну воду заморозити).
4)Поради щодо зменшення шуму в квартирі І
- відрегулюйте в найбільш сприятливому для вас режимі гучність
дзвоника вхідних дверей та телефону;
- для звукоізоляції стін використовуйте гіпсокартонні плити (їх
закріплюють під шпалерами) або спеціальні прокладки з натуральної
пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет;

259
- щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не грюкали,
прибийте до косяка смужку тонкої гуми;
- замініть двері в ванну кімнату на пластикові або дерев'яні, які
герметично закриваються;
- коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там
телевізор;
- привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати, не
вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність.
5) Правила користування електроприладами:
• у спальні не варто встановлювати комп'ютер, «базу» для
радіотелефони, а також вмикати пристрої для підзарядки батарейок та
акумуляторів;
• телевізор, музичний центр, відеомагнітофон на ніч треба вимикати з
електромережі;
• електронний будильник не повинен стояти в головах;
• потужність мікрохвильових печей може змінюватись, тому час від часу
треба звертатися до майстра, щоб контролювати рівень випромінювання.
Ведуча.
(За кулісами лунають голоси птахів.)
Все на Землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту тварину.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти — лише її частина.
Так, частка — невелика і залежна.
Цю істину сприймай беззастережно.
Якщо береш, то треба й віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати

Kononets

More Related Content

What's hot

Similar to Kononets

More from zologym

Kononets