Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Обласної Державної Адміністрації Золотоноське міськрайонне управління юстиції

1. Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Обласної Державної Адміністрації
Золотоноське міськрайонне управління юстиції
Конкурс:
Світ моїх прав
Значення права в
моєму житті
Автор:
Заболотня Анастасія
учениця 11 класу
гімназії ім. С.Д. Скляренка
Керівник:
Ковтуненко Л.О.
вчитель історії та основ правознавства
гімназії ім. С.Д. Скляренка
Золотоноша 2015

2. Іди уперед, не вагайся,
Бо вибрав ти сам собі шлях,
На світло в кінці сподівайся,
Себе не згуби у світах.
М. Стадницька
Право відіграє надзвичайно важливу роль в житті суспільства. Якби
не існувало законів, прав та обов’язків, все, що б ми мали, – хаос. Закон, в
своючергу, обмежує людську свободу та не допускає свавілля. Він регулює і
встановлює конкретні правила за якими має слідувати суспільство з
усвідомленням того, що при порушенні будь-якої з установ буде виконане
кримінальне покарання. Безсумнівно: деякі закони бувають недоречними,
втім, повне беззаконня несе за собою страшні наслідки, і єдине обмеження,
яке могло б існувати, – мораль кожного з нас.
Термін «права людини» вперше було вжито у французькій
Декларації прав людини і громадянина близько двохсот років тому. Пізніше
Генеральна Асамблея ООН заявила про Загальну декларацію прав людини, в
якій сказано: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та
правах. Вони наділені розумом і совістю, і повинні діяти у відношенні один
до одного в дусі братерства. Також тут говориться про основні права, як-от:
право на життя, науку і про те, що жодна людина не може позбавити себе
відповідальності до законів. Це означає, що права людини невід’ємні,
оскільки вони мають відношення до самого факту людського існування.
Право поділяється на два типи: права людини і права громадянина.
Вони є тісно взаємозалежними, але не тотожними. Відмінності між правами
людини і правами громадянина. Визначення цих термінів можна підтвердити,
цитуючи двох персон. Відомий польський журналіст, письменник та юрист
Віктор Осятинський зазначає, що «уповноважена людина спирається на три
аргументи: по-перше, що кожна влада обмежена в своїх діях, по-друге, що
кожна людина має свою автономію, в яку не може втручатися жодна інша
сила і по-третє, що кожна людина може вимагати захисту своїх прав від
держави». У свою чергу, колишній ректор Університету Кардинала Стефана
Вишинського і професор Генріх Скоровський говорить, що права людини
виходять з можливості прийняття та здійснення власних рішень.
Втім, першочергове право людини – бути вільним. Вільним у своїх
ідеях, рішеннях та діях. Таким чином, я маю повне право на яблука в кошику,

3. за які я щойно заплатила. Громадяни мають право обирати президента, якщо
це передбачено законом конституції їхньої країни, а дитина має право на
морозиво, якщо її батьки їй це пообіцяли. У більшості випадків право
залежить від відповідної обіцянки або гарантії з іншої сторони. Однак, право
людини на життя не залежить від обіцянки іншої не вбивати її, тобто права
людини – це вимоги вищого штабелю. «Якщо ми називаємо щось правом
людини, то маємо на увазі, що вона обґрунтовано претендує на свій захист з
боку суспільства у своїйможливості володіти цим правом, силою закону або
через освіту і формування суспільної думки», - зазначаєбританськийфілософ
Джон Стюарт Мілл.
Для мене визначальним є напрямки юриспруденції: права дитини,
громадянина і журналіста. Наразі я маю свої ідеї, інтереси, знання і права.
Щоб їх підтвердити, можу користуватись основними положеннями Ковенції
ООН про захист прав дітей.
Організація Об’єднаних Націй проголосила, що діти мають право
на особливийзахист, турботу і допомогу, іщо «дитина внаслідок її фізичної і
розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи
належний правовий захист як до, так і після народження» (Нью-Йорк,
20 листопада 1989 р.). А це означає, що якщо я буду потребувати допомоги,
то її отримаю, оскільки маю право на неї.
У майбутньому, коли мені виповниться 18 років, настане повна
дієздатність як громадянина, я отримаю всі права та обов’язки. У багатьох
статтях Конституції України зафіксовано, що держава гарантує, забезпечує
права і свободи людини, створює умови для їх реалізації.
У мої обов’язки громадянина входять конституційні права і свободи,
які поділяються на громадянські, соціально-економічні, культурні та ін.
До громадянських (особистих) прав і свобод людини належать: права
людини на життя та його захист, на повагу до її гідності, на свободу та
особисту недоторканість, на невтручання в особисте життя та таємницю
листування, на недоторканість житла, на свободу думки і слова, світогляду і
віросповідання, пересування.
До культурних прав належать: право на освіту, на свободу
літературної, художньої, наукової і технічної творчості та інші.
Держава покладає на себе відповідальність забезпечувати реалізацію моїх
прав і свобод, охороняти і захищати їх.
Оскільки я маю право на власні інтереси, я цікавлюсь журналістикою
(пишу статті, репортажі). Загальновідомо, що однією з найважливіших
складових, які засвідчують авторитет тієї чи іншої країни, є свобода слова та
розвиток засобів масової інформації. Не остання роль в цьому належить
гарантіям незалежної діяльності журналістів.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про друковані засоби масової
інформації в Україні» зазначено, що свобода ЗМІ, зокрема журналістів,

4. проявляється у вільному вираженні поглядів та свободи інформації. Свобода
преси не може існувати на чолі з «диктатором», який би диктував вигідні для
себе ідеї для висвітлення. Тому одним з головним етапів журналістики є
незалежність. Законами України встановлена заборона цензури
інформаційної діяльності, ЗМІ є незалежними у визначенні змісту сюжету;
несеться відповідальність за посягання на життя і здоров’я журналіста, так
само як і за перешкоджання службової діяльності.
Безперечно, права людини взаємопов’язані і їх не можна розглядати
окремо, втім для кожного є щось важливішеза інше. Права людини як броня
— вони захищають нас, вони як правила — говорять нам, як себе поводити.
Втім, ти сам ставиш собі кордони. І вони лише в твоїй голові. Ти сам
вибираєш, де будеш працювати і як вчитися. Які оцінки отримувати і якого
кольору буде твій диплом. Твоя робота - це твій вибір. За тобою вибір міста-
мрії. І тільки ти вибереш свій шлях. Кожен день - це вибір. І він за тобою.
Позаяк я є громадянкою України, мене не менше за інших хвилює
ситуація, яка склалася в нашій країні. Кожен з нас прагне бути вільним і
незалежним. Ми хочемо мати право на вираження своїх ідей та інтересів, так
само як і прагнемо на захист своїх прав зі сторони держави. Наразі українці
ідуть на смерть за право бути вільним. Під час Революції Гідності Україна
відстоювала свої законні права на свободу слова та думки. Свобода слова
сьогодні існує, але в дуже обмеженому форматі.
У першу чергу, за захистом своїх прав ми звертаємось до суду. Втім,
сьогоднів більшості випадків ми можемо спостерігати дуже прикрукартину.
У такій «правовій святині» як суд, досить часто здійснюються
правопорушення. Це свідчить про те, що навіть такі страшні події не
вплинули на наших держслужбовців. Закриваючиочі на тисячі смертей, вони
продовжують скоюватиправопорушення. Найголовнішою проблемою наших
чиновників залишається корупція.
Однак, корупція далеко не завжди залежить виключно від влади. Це
своєріднедзеркало суспільства, його моральної і правової чистоти. Якщо ми
боремося за демократичну країну, прагнемо змін на краще, – варто почати
зміни з себе. Наступним пунктом, звісно ж, є влада.
Суть демократичної країни – віддзеркалювати інтереси не лідерів
політичних партій, а суспільства. Країна, в якій владу продовжує формувати
сама ж влада, формально прикриваючись процедурою виборів, не може бути
вільною. Донедавна «Демократія по-українськи» – це управління олігархів,
політиків та чиновників при повному ігноруванні громадянського
суспільства, але моя молода Батьківщина поступово виборює вірний
демократичний вибір.
Зміни почнуть з’являтися тільки після принципово нового виборчого
законодавства та інших реформ у всіх сферах життя. Лише такий старт може
започаткувати процес переведення України на демократичні рейки. Проте,
тут варто відмітити, що жодні люстрації, жодні звільнення суддів,прокурорів
чи інші радикальні дії не призведуть до змін, якщо більшість з нас, ще
«навіть з дерева не злізла…» за влучним висловом Ліни Костенко.

5. Я сподіваюсь побачити своїх співвітчизників згуртованими і сильними для
того, щоб побудувати справді правову державу, де громадяни відчувають
себе людьми, а це – найвище право на Землі, яке нікому не зламати.
Заболотня Анастасія Сергіївна
учениця 11 класу
Золотоніської гімназії
ім С.Д. Скляренка