Проект «Створення

1. ТЕМА ПРОЕКТУ
«Створення шкільної системи медіа-освіти
як складової сучасного освітнього середовища»
Анотація.
Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних
технологій зумовлює потребу до швидкого сприйняття великих обсягів
інформації, володіння сучасними методами, засобами й технологіями
переробки інформації.
Тому, роль вчителя – стати координатором інформаційного потоку по
підготовці учня з високим рівнем медіа-грамотності, необхідної сучасній
молодій людині для забезпечення її конкурентоспроможності, згідно з
європейськими стандартами.
Мета проекту: формування нової моделі особистості вчителя,
озброєного найсучаснішими методиками і розробками з медіа навчання;
здатного до інновацій, до впровадження Інтернет-технологій в урочну та
позаурочну роботу; здатного виховувати сучасну компетентну особистість,
творця власного життя.
Завдання проекту: поширювати практику інтеграції медіа-освітніх
елементів у навчальні програми з різних предметів; розвивати в учнів медіа-
культуру і забезпечувати їх підготовку до ефективної взаємодії із сучасним
інформаційним середовищем; готувати учнів до життя в розвиненому
інформаційному середовищі.
Очікувані результати проекту: інтенсифікація навчально-
пізнавальної діяльності; забезпечення широкої інтеграції знань із різних
предметів; підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності
вчителя; підвищення рівня пізнавальної активності, навчальних досліджень,
інформаційної культури учнів.
1

2. Зміст.
1. Вступ.
2. Мета, актуальність та завдання проекту «Створення шкільної системи
медіа-освіти як складової сучасного освітнього середовища».
3. Механізми впровадження проекту.
4. Досвід роботи, його теоретична та практична значимість.
5. Висновки.
6. Список використаної літератури.
7. Додатки.
2

3. Вступ.
XXI століття є «епохою змін», що вимагає від шкіл генерування та
реалізації нових ідей та освітніх ініціатив школи нового тисячоліття – школи
інноваційних перетворень.
Основні напрямки освітньої діяльності, які обумовлені розвитком
сучасного світового суспільства:
1. Навчити швидкісній комунікації
2. Сформувати в учнів розуміння неминучої єдиної світової
економіки зі спільним ринком
3. Усвідомити необхідність застосування до праці в умовах
суспільства послуг
4. Навчити переходу від традиційної форми праці до короткочасних
спецпроектів
5. Сформувати стійке бажання зберегти національну культуру в
умовах глобалізації
6. Виховувати відповідальність особистості в умовах зростання
популярності ідеї «Зроби сам».
Педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою
відродження та створення якісної нової національної системи освіти,
реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу,
впровадження інноваційної освітньої діяльності.
3

4. «Створення шкільної системи медіа-освіти як складової сучасного
освітнього середовища»
Освітні (педагогічні) інновації – це результат пошуку оригінальних,
нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Продуктом
творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні
ідеї, форми і методи виховання, нестандартні підходи в управлінні.
Продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної
майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення, світогляду.
Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учня: вони працюють
активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в
інноваційній діяльності.
Інноваційна освітня діяльність – це розробка, розповсюдження та
застосування освітніх інновацій. Освітніми інноваціями є вперше створені,
вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, управлінські системи, їх
компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.
[2, с. 12]
Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчального закладу
передбачає:
- застосування інновацій;
- експериментальне дослідження продуктивності й можливості
впровадження та застосування інновацій.
Перед сучасними керівниками закладів освіти постають питання: «Як
керувати школою? Як подолати відстань від усвідомлення проблем розвитку
до нової школи? Як привести до успіху учнів і педагогів?»
Тенденції розвитку освіти та закони ринку зумовлюють необхідність
розробки нових підходів до освіти.
4

5. Тому на певному етапі розвитку в нашій гімназії в старших класах
було введено профільне навчання за напрямками : журналістський,
юридичний та економічний (з 2002 року). Мета профілізації –
диференціювати й індивідуалізувати навчання, враховувати інтереси,
схильності і здібності учнів. Завдяки своїй особливій структурі і змістові
профільне навчання дає можливість реалізувати особистісно зорієнтований
підхід, при якому кожен старшокласник може будувати індивідуальний
освітній маршрут або особистий професійний план.
Розповсюдження на каналах масової комунікації різнорідних медіа
текстів призводить до гострої необхідності формування й розвитку в учнів
критичного мислення, творчого підходу в осягненні різних явищ і феноменів.
Нинішній активний споживач інформації перебуває у постійному діалозі з
медіа текстами: аналізує, синтезує, зіставляє, порівнює, інтерпретує їх.
Виникає потреба в медіа-освіті, головним завданням якої є підготовка
молодого покоління до життя в сучасних інформаційних умовах.
Інтенсивний розвиток медіа культури закономірно приводить до необхідності
виникнення спеціальної професійної освіти, яка б допомагала збагачувати
знання, уміння. Виникає потреба у медіа-освіті, важливим аспектом якої є
уміння критично осмислювати інформацію.
А наші школярі повинні мати право отримувати правдиву інформацію
про себе і про все те, що може вплинути на них.
Тому участь у Всеукраїнському експерименті з медіа-освіти є
органічним продовженням просвітницької роботи колективу гімназії з
підвищення рівня медіа культури учнів. Перед тим як взяти участь у
експерименті перед колективом стали два питання: хто буде цим займатись і
де взяти години. По одній годині виділено за рахунок варіативної складової у
10 класах як і передбачено програмою експерименту, а також вивчивши
вимоги і саму програму, стало зрозуміло, що медіа-освіта – це інтегрований
курс з гуманітарними та суспільствознавчими дисциплінами. А потім ми
5

6. зрозуміли, що медіа культурою можна займатися на будь-якому уроці, а
викладати ці уроки зможуть наші вчителі
Отже, з вересня 2011 року КЗНЗ «Гімназія № 15» м. Нікополя
Дніпропетровської області включився у Всеукраїнський експеримент з
упровадження медіа освіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх
навчальних закладів України «Науково-методичні засади впровадження
вітчизняної моделі медіа освіти в навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів». (Наказ Міністерства та науки, молоді
та спорту України від 27.07.2011 р. № 886 «Про проведення всеукраїнського
експерименту з упровадження медіа-освіти в навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів України»).
Чому медіа освіта? Що таке медіа-освіта? Інформаційне суспільство
набуло таку шалену динаміку розвитку, що величезні маси населення ніби
опиняються на узбіччі. Медіа-освіта є спробою повернути їх у вируючі
життєві потоки. Медіа-освіта поступово стає одним з основних предметів
шкільної програми у низці країн. По суті , ідеться про нове інтегроване
інформаційне середовище, яке увібрало в себе пошту, бібліотеку, періодичні
видання, телебачення, радіо, телефон і навіть музей чи картинну галерею.
Усе це створює принципово нове комунікаційне середовище. Відео
фрагменти, комп’ютерні презентації, що супроводжують лекцію вчителя,
унаочнюють розповідь, забарвлюють її емоційно; історичні події, постаті
стають ближчими, зрозумілішими для сучасних учнів. Використання
аудіовізуальних засобів значно активізує пізнавальну діяльність учнів,
сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, допомагає розвивати в
школярів просторове уявлення, здійснювати уявні подорожі в часі. [1, с. 32]
Школярі мають не лише насичуватися інформацією, а й вчитися
досліджувати, мислити. Аналізувати, висловлювати власні думки.
Дослідницький метод передбачає творче застосування знань, оволодіння
методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового
пошуку.
6

7. Медіа-освіта в навчально-виховному процесі загальноосвітніх
навчальних закладів – нагальна потреба, що відповідає інтересам дітей,
батьків, освітян, загальним тенденціям розвитку сучасного суспільства.
Мета експерименту.
Сприяння розбудови в Україні ефективної системи медіа-освіти
заради забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та
ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, шляхом формування у них
медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних
особливостей в межах упровадження курсу за вибором «Медіа-культура» для
учнів 10-х класів.
З метою успішного впровадження предмету «Медіа-культура» в
навчально-виховному процесі була створена модель медіа-освіти гімназії, яка
має таку мету: забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної
та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, шляхом формування у
них медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних
особливостей
Завдання впровадження даного предмету:
 Дослідити рівень медіа-культури учнів;
 Створити умови для творчого розвитку учнів, їх критичного мислення
шляхом свідомого ставлення до медіа продукції;
 Навчити практичним умінням: ефективному пошуку необхідної медіа
інформації, її аналізу;
 Стимулювати творчий потенціал учнів у творчому сприйняті медіа
продуктів і створенні власних медіа-творів.
Отже, наш заклад в рамках всеукраїнського експерименту розпочав
роботу над проектом «Створення шкільної системи медіа-освіти як
складової сучасного освітнього середовища».
Актуальність та обґрунтування вибраної теми.
7

8. Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних
технологій зумовлює потребу до швидкого сприйняття великих обсягів
інформації, володіння сучасними методами, засобами й технологіями
переробки інформації.
Розвиток електронних технологій, широке впровадження
інтерактивних систем комунікацій навчальних програм у мультимедійних
технологіях забезпечує вторгнення в суспільство недоступного раніше
потоку аудіовізуальної інформації від масової теле-, кіно-, відеопродукції до
електронних мереж Інтернет. Це спричиняє помітні трансформації у сфері
культури, як позитивні, так і негативні, майже повну зміну матриць
свідомості, ціннісних систем і мислення, сприйняття оточуючого світу.
Сьогодні медіа-культура стає потужнім інформаційним засобом,
направленим на комплексне засвоєння людиною інтелектуального,
морального, художнього, психологічного, соціального досвіду. Медіа-
культура є свідком формування «глобального», «планетарного» мислення.
Сучасна людина в інформаційному середовищі стає учасником медіа
процесу, в якому відбувається засвоєння культурних, правових, морально-
естетичних, екологічних та інших норм.
В особистісному розумінні медіа культура означає здатність людини
ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному
середовищі.
Педагогічний колектив гімназії переконаний, що впроваджувати
медіа-освіту в навчальних закладах слід на початковому етапі шкільного
навчання. І робити це мають спеціально підготовлені педагоги, а не тільки
вчителі, скажімо, інформатики чи літератури. До того моменту, коли школа
отримає фахівців, які зможуть дотримуватись часових меж упровадження
Інтернет-технологій у поурочну систему, які будуть озброєні
найсучаснішими методиками, і розробками з медіа-навчання для створення
шкільної системи медіа-освіти будуть існувати цілком зрозумілі чинники
стримування й уповільнення.
8

9. Пріоритетні напрямки роботи гімназії в даному руслі це:
 Створення системи шкільної медіа-освіти, що передбачає упровадження
курсу «Медіа-культура» у навчальний процес, розробку календарного
планування конспектів занять з даного предмету та спеціалізованої медіа
теки з матеріалами для занять;
 Участь у молодіжних медіа фестивалях, конкурсах, проектах різних
рівнів;
 Створення позакласних форм учнівської творчості медіа-освітнього
спрямування;
 Батьківська медіа-освіта.
Тому, роль вчителя – стати координатором інформаційного потоку по
підготовці учня з високим рівнем медіа-грамотності, необхідної сучасній
молодій людині для забезпечення її конкурентоспроможності, згідно з
європейськими стандартами.
Мета проекту.
Формування нової моделі особистості вчителя, озброєного
найсучаснішими методиками і розробками з медіа навчання; здатного до
інновацій, до впровадження Інтернет-технологій в урочну та позаурочну
роботу; здатного виховувати сучасну компетентну особистість, творця
власного життя.
Завдання проекту:
 поширювати практику інтеграції медіа-освітніх елементів у навчальні
програми з різних предметів;
 розвивати в учнів медіа-культуру і забезпечувати їх підготовку до
ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;
 формувати культуру спілкування та співпраці в Інтернет просторі;
9

10.  упроваджувати курс медіа-культури в позакласні форми учнівської
творчості медіа-освітнього спрямування;
 готувати учнів до життя в розвиненому інформаційному середовищі.
Об’єкт проекту.
Об’єктом дослідно-експериментальної роботи є учасники навчально-
виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, включаючи
учнів, їхніх батьків, вчителів та громадськості.
Очікувані результати проекту:
 інтенсифікація навчально-пізнавальної діяльності;
 підвищення рівня наочності матеріалу;
 забезпечення неперервності зворотного зв’язку й динамічності
процесу навчання;
 забезпечення широкої інтеграції знань із різних предметів;
 реалізація принципів наочності й науковості;
 підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності
вчителя;
 підвищення рівня пізнавальної активності, навчальних досліджень,
інформаційної культури учнів.
Механізми впровадження проекту.
1. Теоретико-методологічна основа інновації
Закон України «Про освіту», Концепція впровадження медіа-освіти в
Україні, теоретичні праці педагогів, психологів, нормативні документи про
необхідність гуманізації освітньої галузі, формування гармонійної та
духовно-інтелектуальної і фізично розвиненої особистості.
2. Науково-методичні засоби впровадження інновації
 організація педагогічного навчання й консультування;
 своєчасна психологічна та методична допомога й підтримка;
 підвищення науково-теоретичного рівня підготовки вчителя;
10

11.  активне залучення учнів і батьків до процесу впровадження
інноваційної діяльності;
 створення власних авторських методичних розробок;
 створення умов та матеріально-методичної бази для всебічного
розвитку учнів.
3. Управління процесом упровадження інновації.
 Проблема
 Мета інновації
 Суть інновації
 Прогнозований результат
 Стадії нововведення
 Перешкоди на шляху впровадження
 Готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та
організацією інноваційної діяльності
 Оцінювання інновації (моніторинг)
 Створення власних творчих завдань, методик, поширення кращого
педагогічного досвіду
4. Дидактичні принципи впровадження
 науковість;
 наочність;
 доступність;
 системність і послідовність;
 свідомість і активність;
 зв’язок теорії з практикою;
 інтерактивність;
 індивідуалізація;
 перманентність комплексного сприйняття інформації. [9, с. 34]
Теоретична значимість проекту полягає у:
11

12. підготовці авторських програм, методичних рекомендацій,
підручників і посібників, які складатимуть основу цілісної системи
психолого-педагогічних технологій розвитку медіа-культури учнів;
розробленні концепції фахової підготовки медіа-педагогів і медіа-
психологів на базі закладів системи післядипломної педагогічної освіти та
педагогічних університетів, відповідних проектів освітньо-кваліфікаційної
характеристики випускників і освітньо-професійної програми підготовки
фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.
Практична значимість проекту:
перевірка результативності і визначення умов ефективного
застосування вітчизняної моделі медіа-освіти в навчально-виховному процесі
загальноосвітніх навчальних закладів;
підготовка навчальних програм, науково-методичне і кадрове
забезпечення умов для масового впровадження медіа-освіти в навчально-
виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.
Основні складові медіа-освіти:
• Медіа-філософія;
• Масове оволодіння сучасними комунікаційними технологіями,
включно зі створенням власних Інтернет-ресурсів, для
індивідуального чи корпоративного самовираження, громадських,
наукових чи мистецьких цілей;
• Вироблення «психологічного імунітету» до потенційно негативного
впливу сучасних медіа (у Західній Європі та Північній Америці для
означення цього напряму також застосовують поняття «медіа-
грамотність»);
• Медіа-критика. [1, с. 33]
З точки зору психологів, в наш час можливості використання медіа-
освітніх технологій в навчально-виховному процесі настільки різнорідне та
12

13. багатопланове, настільки приваблює учнів своїми яскравими
мультимедійними пропозиціями, що невикористання їх призведе до
навчальної демотивації. Щоб упровадити в повсякденне використання
інформаційні технології, необхідно повністю автоматизувати управлінську
діяльність школи.
Нагальне завдання – створити кабінет мультимедійних та
інформаційних технологій, обладнати його відео-проектором,
мультимедійним проектором і відео-двойкою, створити медіатеку, відеотеку,
де будуть зібрані записи найкращих уроків та заходів.
Методика медіа-освіти.
Методика медіа-освіти шкільної аудиторії, як правило, базується на
реалізації різновидів творчих завдань. У процесі медіа-освіти
використовують різні способи діяльності:
1. Дескриптивний (переказ змісту, перелік подій медіа-тексту);
2. Класифікаційний (визначення місця медіа-тексту в історичному та
соціокультурному контексті);
3. Аналітичний (аналіз структури медіа-тексту, мови медіа-тексту,
авторських концепцій тощо);
4. Особистісний (опис відносин, переживань, почуттів, спогадів,
асоціацій, що викликані медіа-текстом);
5. Пояснювально-оціночний (формування суджень про медіа-текст,
про його переваги у відповідності з естетичними, духовними
критеріями).
Типи творчих завдань можна визначити в залежності від характеру
змісту навчального матеріалу, характеру вимог, співвідношення «даних» і
«мети» виконання навчальної роботи, форми її організації та виконання.
Важливо врахувати необхідність повторення та закріплення методичних
13

14. прийомів, поступове ускладнення завдань, поширення самостійності,
пробудження творчого начала. [1, с. 33]
Електронні навчальні ресурси (ЕНР) – це навчально-методичні
матеріали в електронній формі, які використовуються для організації й
проведення занять. До них належать:
1. Електронні конспекти лекцій;
2. Повнотекстові електронні версії навчально-методичних посібників;
3. Повнотекстові електронні версії наукових і науково-методичних
видань, які використовуються в начальному процесі;
4. Віртуальні лабораторні роботи й тренажери;
5. Мультимедійні матеріали (відео-, аудіо записи, анімації тощо).
Сучасне навчання неможливо уявити без технологій мультимедіа. Це
сукупність комп’ютерних технологій, що одночасно використовують кілька
інформаційних середовищ: графіку, текст, відео, фотографію, анімацію,
звукові ефекти. Тут ми маємо такі основні переваги:
1. Можливість порівняти словесні описи з аудіовізуальними
образами;
2. Мультимедійне середовище більш інформативне: «краще один раз
побачити, ніж мільйон разів почути»;
3. Мультимедійні уроки найбільш оптимально й ефективно
реалізують триєдину мету уроку.
Перевагою таких уроків є підвищення якості навчання завдяки
новизні діяльності.
14

15. Медіа-технології слугують не тільки для підвищення рівня знань, а й
для контролю, закріплення, повторення, узагальнення, систематизації, отже,
успішно виконують дидактичні функції. [9, с. 33]
В ході дослідження ефективності впровадження медіа-навчання
педагоги дійшли висновку, що ця система потребує використання
інноваційних засобів:
 розвивальних міні-підручників, мультимедійних комплексів,
проекторів, комп’ютерів;
 активізації процесу навчання засобами привабливих і швидкозмінних
форм подачі інформації, стимуляції пошуку відповідей;
 поліпшення сприймання матеріалу за допомогою наочності,
підкреслювання, кольорового зображення, графіки, музики, відео;
 розвитку творчого мислення шляхом експериментування, пошуку
зв’язків між новою й старою інформацією, встановлення зв’язків і
закономірностей;
 формування вмінь раціонально будувати розумові операції;
 посилення мотивації до навчання;
 перехід від інформаційно-контрольної ролі педагога до
консультаційно-координаційної;
 формування самостійної творчої активності шляхом надання
попередньо-пошуковій діяльності ролі основного елемента домашньої
роботи;
 створення умов для виявлення обдарованих дітей і розвитку їхніх
творчих здібностей.
Уже за 2011-2012 н. р. педагогічним колективом була проведена
велика робота по впровадженню медіа-освіти в навчально-виховний процес
15

16. та в позашкільну роботу. КЗНЗ «Гімназія № 15» в тісній співпраці педагогів,
учнів та їх батьків мають реальні результати впровадження експерименту:
участь у науково-практичних конференціях, семінарах, курсах у
м. Дніпропетровську, м. Марганці, створена координаційна рада гімназії по
впровадженню проекту «Медіа освіта» до складу якої входять вчителі МО
гімназії; учні 11-А класу отримали Сертифікати від Інституту соціальної та
політичної психології Національної Академії педагогічних наук України за
активну участь у науковому дослідженні у межах Першого Всеукраїнського
конкурсу творів-звітів «Діти і медіа-очима дітей» (кер. Литвин О.І.,
Ільченко О.М.).
У 2012-2013 н. р. на базі гімназії проведено обласний науково-
практичний семінар з медіа освіти «Створення шкільної системи медіа освіти
як складової сучасного освітнього середовища» для директорів
експериментальних навчальних закладів області; вчителі Литвин О.І.,
Котлярова О.О., Малій С.Я., Колмогорцева І.В., Марценко Г.О., Бебнєва Н.А.
презентували наш досвід на семінарі заступників директорів шкіл в СШ
№ 23; директор Сузанська І.В. представила досягнення гімназії на семінарі
директорів шкіл міста; під керівництвом вчителя з медіа освіти Литвин О.І.
учні гімназії прийняли участь у відео-конкурсі «Улетное лето», отримали
перше місце та нагороджені дипломами учениці Дьордій Є. та
Обжелянська В.; наші учні також зайняли 1 місце у Всеукраїнському
молодіжному фестивалі соціальних реклам м. Суми; учні-журналісти стали
лауреатами ХІV національного конкурсу шкільних газет, який проходив у м.
Миколаєві та отримали диплом від голови Національної спілки журналістів
України; учениці гімназії отримали 3 дипломи переможців Міжнародного
проекту «Медіа фестиваль для школярів 2012-2013» в номінаціях «Найкраща
анімація», «Найкраща соціальна реклама» та диплом учасника з конкурсною
роботою «Український фольклор» (кер. Литвин О.І.)
Також КЗНЗ «Гімназія № 15» нагороджена Грамотою за формування
єдиного інформаційного середовища системи навчальних закладів
16

17. Дніпропетровської області та перемогу в Обласному конкурсі на кращий
Інтернет – сайт загальноосвітнього навчального закладу за номінацією «Web-
сайт ліцею, гімназії, навчально-виховного комплексу (об’єднання)» .
Під керівництвом вчителя з медіа освіти Литвин О.І. учні гімназії
прийняли участь у V Міжнародному конкурсі дитячих і молодіжних ЗМІ
«Юнга +», м. Челябінськ (отримали дипломи та сертифікати); участь у
тренінгу з підвищення знань прав людини, організований «Центром правової
допомоги ГО НЦДСПР «Відкриті двері», за підтримки Фонду розвитку ЗМІ
Посольства США (отримали сертифікати); (висвітлено в Нікопольських
ЗМІ).
Педагогічним колективом гімназії організовано заходи з медіо-
навчання:
1. Участь у фестивалях та конкурсах з методичної роботи (конкурс
інтегрованих уроків);
2. Презентація досвіду проведення інтегрованих уроків за допомогою
комп’ютерних технологій;
3. Обговорення узагальнених результатів психологічної діагностики
«Вплив Інтернету на соціалізацію, вольову та емоційну сферу
підлітків» (батьківські збори);
4. Участь гімназистів у Науковому товаристві, захист робіт;
5. Публікації досвіду роботи на сторінках «Методичний портал»,
«Учительський он-лайн» протягом року;
6. Розробка уроків дистанційного навчання для учнів з обмеженими
можливостями.
Також КЗНЗ «Гімназія № 15» нагороджена Сертифікатом учасника ІV
конкурсу кращий Web-сайт навчального закладу на надання послуг ТОВ
«Адамант-Телеком» (Куцанян Н.Е.)
17

18. Учні журналістських класів співпрацюють з міськими ЗМІ, з
телеканалами міста. (Литвин О.І.)
У 2013-2014 н. р. на базі гімназії організовано круглий стіл за участю
наукових керівників експерименту, а саме: Найдьонова Любов Антонівна,
кандидат психологічних наук, заступник директора з наукової роботи ,
завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіа освіти
Інституту соціальної та політичної психології Національної академії
педагогічних наук України, Ватковська Марина Григорівна, кандидат
філософських наук, проректор з наднових систем навчання та комунікації,
завідуюча кафедрою управління інформаційно-освітніми проектами
ДОІППО, Піщанська Вікторія Миколаївна, доцент кафедри філософії
освіти ДОІППО, кандидат культурології; представників місьвон та колег з
Марганецької загальноосвітньої школи №2. Ця зустріч була для нас дуже
важливою, вона дала можливість поспілкуватися з цікавими людьми,
поширити свій досвід , показати свої наробітки та визначити свій подальший
план роботи з упровадження медіаосіти в навчально-виховний процес.
Вчитель з медіа освіти Литвин О.І. та психолог Машкалова Ю.С. провели
відкритий сучасний урок з медіаосвіти в 10-А класі «Психологічний захист
від непотрібної інформації» (висвітлено в Нікопольських новинах) Наш
заклад активно обмінюється досвідом своєї роботи з Марганецькою
загальноосвітньою школою № 2, яка також має статус експериментального
навчального закладу.
Спільна робота з науковими керівниками по медіа освіті
продовжилася в м. Дніпропетровську. Директор Сузанська І.В. 20.03.2014
прийняла активну участь на Першій Всеукраїнській науково-практичній
конференції «Філософія комунікації: інтелектуальні системи та інформаційні
технології в освіті».
В рамках конференції було проведено науково-методичний семінар
для директорів експериментальних закладів «Нова освітня мережа.
Формування медіа інформаційної компетентності особистості» за участю
18

19. нашого наукового керівника Найдьонової Любов Антонівни, (завідувача
лабораторії психології масової комунікації та медіа освіти Інституту
соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук
України) та Волошенюк О.В., (виконавчого директора Академії української
преси, провідного мистецтвознавця відділу кіномистецтва і телебачення
ІМФЄ ім. М.Рильського НАН України).
В листопаді 2014 року на базі гімназії проведено міський науково-
практичний семінар для заступників директорів з НВР «Впровадження медіа-
освіти в навчально-виховний процес».
Наша гімназія другий рік поспіль презентує наробки та результати
роботи закладу по впровадженню медіа-освіти на Міжнародній виставці
«Сучасні заклади освіти». У 2013 році Міністерство освіти і науки, молоді та
спорту України нагородило дипломом КЗНЗ «Гімназія №15» за вагомий
внесок в розвиток національної культури (28.02-2.03.2013 м. Київ). А вже в
2014 році КЗНЗ «Гімназія №15» отримала диплом Міністерства освіти і
науки України та золоту медаль в номінації «Педагогічна майстерність-
домінанта професійної дії вчителя, викладача» (18.03-20.03.2014 м. Київ,
висвітлено в «Репортері»№29 від 15.04 2014). Педагогічний колектив гімназії
отримав подяку Академії педагогічної майстерності Інституту педагогічної
освіти і освіти дорослих НАПН України.
З 2011 року наш заклад працює в проектах навчальної мережі ePals.
В ході співпраці ми обмінюємося інформацією з різних тем,
збагачуємо свої знання про традиції і звичаї, повсякденне життя дітей різних
країн і, звичайно ж, покращуємо рівень володіння англійською мовою. Крім
того, в рамках програми можна взяти участь у роботі міжнародних проектів.
Метод телекомунікаційних проектів – є найбільш ефективною формою
дистанційного навчання іноземної мови. Такі проекти доцільно проводити з
носіями мови, оскільки в цьому випадку учасники будуть занурені в мовне
середовище.
19

20. За цей час діти проявили себе у двох видах телекомунікаційних
проектів: WWW-проекти і E-mail-проекти.
E-mail-проекти проводяться за участі двох чи декількох груп
школярів із різних країн. За ці роки різні учні співпрацювали із однолітками
з 17 країн світу. Проект довів свою доцільність: навіть незважаючи на те, що
учні писали тільки неофіційні повідомлення один одному, вони отримали
можливість попрактикуватися в читанні і письмі, а також використовувати
англійську мову не задля спілкуванням з учителем у надуманій ситуації, а
для висловлювання своєї думки та переконання реальної аудиторії.
WWW-проекти розраховані на те, що учні отримують завдання,
спрямовані на пошук інформації в Інтернеті, і презентують потім результати
своєї праці. Під час роботи у програмі вихованці та педагоги взяли (і
продовжують донині) участь у міжнародних проектах Smithsonian on ePals,
The Way We Are мережі ePals. Телекомунікаційні проекти спонукають учнів
працювати над розвитком інтелекту, культурного рівня, власної моралі,
вчитись самостійно здобувати нові вміння і знання.
За активну участь у проектах Смітсонівського інституту ми отримали
запрошення від сайту: подати заявку на участь у конкурсі «Клас місяця на
ePals». У жовтні 2011 року наша візитка та анкета з’явилися на головній
сторінці сайту і нас побачили мільйони людей у всьому світі:
У 2011-2012 навчальному році учні працювали над проектом
«Збереження видів» від Смітсонівського інституту. Найкращі презентації
були розміщені на сайті програми і мають досить високі рейтинги переглядів
та захоплені коментарі.
Крім того, учні старших класів до всесвітнього дня толерантності
провели інформ-дайджест та позакласний захід «Зупинимо насильство серед
школярів!» («Stop bullying!») та «Cyberbullying» ,а відео-звіт помістили на
сайті ePals:
У 2012-2013 навчальному році ми охоче продовжили співпрацю з
навчальною мережею ePals. Учні обрали декілька цікавих проектів:
20

21. «Культурний колаж», «Азбука України» (The ABC book of Ukraine), «Ласкаво
прошу до мого міста!» (Welcome to my town!), «Мій культурний профіль»
(My cultural profile), «Обмін листівками» (Postcard Exchange project/ Christmas
card exchange)
У цьому навчальному році ми брали участь у декількох
короткотривалих проектах, які були анонсовані освітньою мережею TES:
• «A Teaching Moment in Time» (September, 12): У цей день більш
ніж 2000 вчителів та їх учнів із різних країн світу відправляли
повідомлення, фото та відео, в яких ділилися своїми враженнями та
думками про те, що пов'язує нас і те, що робить нас унікальними.
• «Stand Up for Girls!» проект до Міжнародного дня дівчаток,
який вперше був відзначений 11 жовтня 2012 року. Мета встановлення
цього дня — привернення уваги до дискримінації дівчат у різних країнах,
підвищення обізнаності про нерівність, з якими стикаються дівчатка у
всьому світі на основі їх статі.
В процесі роботи над проектами учні отримали широкі можливості
для розвитку творчих здібностей через участь в різноманітних творчих
конкурсах, покращили знання з англійської мови, знайшли друзів по
листуванню. Навчання іноземних мов сьогодні – це навчання міжкультурної
комунікації. Через зміст проектів формується толерантне становлення до
культури інших народів. Підвищена відповідальність за результати своєї
діяльності, з якою ознайомляться учні інших міст та країн, швидкість обміну
інформацією, творчість та можливість самовираження, створюють потрібну
мотивацію до використання Інтернету в навчальному процесі та позаурочній
діяльності вчителів і учнів.
За три роки роботи в експерименті є сенс говорити про кардинальні
зрушення в якості знань, бо є позитивні результати зрушень в мотиваційній
сфері. Як результат, маємо успішність учнів 100%, а відсоток якості
збільшився. Учні стали активно залучатися до створення презентацій,
21

22. відеороликів, до пошуку інформації, написання наукових робіт, колективної
участі у проектах різної тематики.
Бачимо, що інтерес до навчання зростає, особливо в середній ланці.
Це добра ознака. Тому що в старшому шкільному віці вже відбувається
усвідомлення особистісної значимості навчання, виникає потреба в
професійному самовизначенні. А от в підлітковому віці, коли ще незріла
самооцінка, палке прагнення до дорослості, негативне відношення до готових
знань, відсутність спрямованості інтересів, домінують соціальні мотиви
(престижу, примусу,заохочення та ін.) А вони не такі надійні, як пізнавальні
мотиви.
Системний підхід до залучення медіа-освітнього досвіду, наробок
дали можливість змінити діяльнісну сферу як учня, так і вчителя. Для учня -
це потреба в самостійному здобутті знань, більш ґрунтовний рівень
підготовки домашніх завдань, зростаюча активність на уроках, а
найголовніше свідомий критично-аналітичний підхід до оцінювання явищ
дійсності.
Можливості медіа культури розширили між предметні зв’язки.
Наприклад, література без історії не існує. Математика тісно пов’язана з
фізикою та історією, а також природознавчі науки з предметами естетичного
циклу, а все це разом, з дизайнерською роботою. Завдяки цьому учні більше
стали проявляти зацікавленість до теоретичних знань, досліджувати
походження понять слів, про які йдеться на уроках, читати літературу
(Інтернет-видання) про життя, діяльність відомих діячів; готові аналізувати
та порівнювати, а також обговорювати сучасні події в суспільстві.
Отже, медіа-освіта та основи аудіовізуальної грамотності сприяють
формуванню культурної, духовно багатої, орієнтованої в медіа просторі
особистості.
ВИСНОВКИ:
22

23. Школа XXI століття зумовлює необхідність докорінного
переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій
становлення особистості учня, як суб’єкта і проектувальника життя,
створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і
саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє
творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя
своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї
життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих
стратегій та проектів. Місія школи спрямована на оволодіння кожною
молодою людиною ключовими компетенціями, як важливим результатом
якості навчально-виховного процесу.
Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології
мають відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні
досягнення, ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей
основи моральності, духовної культури; сприяти реалізації парадигми
сучасного навчання й виховання, творчій самореалізації всіх учасників
навчально-виховного процесу.
Тому, пріоритетними напрямками створення цілісної системи
шкільної медіа-освіти є:
- сприяння розбудові ефективної системи медіа-освіти як складової
сучасного освітнього середовища;
- зміцнення матеріально-технічної бази закладу для реалізації їх медіа-
освітньої діяльності;
- забезпечення мультимедійними посібниками з медіа-освіти з
урахуванням вікових особливостей учнів;
- використання в практичній діяльності навчального закладу
інноваційного педагогічного досвіду;
- приєднатися до освітніх європейських та світових мереж для
оперативного спілкування з використанням сучасних засобів обміну
інформації при розв’язання навчальних та науково-практичних задач;
23

24. - розвивати в учнів медіа-культуру і забезпечувати їх підготовку до
ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;
- формування культури спілкування та співпраці в Інтернет-просторі;
- засвоєння інформаційних технологій у позанавчальній діяльності;
- розвиток в учнів медіа-культури і забезпечення їх підготовки до
ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.
Список використаної літератури
1. Гречко В. Інноваційна особистість і медіа-освіта //Відкритий урок. –
2014- № 09
24

25. 2. Жосан О.Е. Інноваційна діяльність гімназії // Завуч. Усе для роботи.
– 2009. - № 15-16
3. Ланько А.М., Гавриленко О.О. Проект «Творчість» // Завуч. Усе для
роботи. – 2009. - № 4
4. Медіа-культура особистості: соціально-психологічний підхід:
навчальний посібник // за ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К.:
Міленіум, 2010.
5. Медіа-культура та медіа-освіта учнів ЗОШ: візуальна медіа-
культура // Н. Череповська. – К.: Шкільний світ, 2010.
6. Пєхота О.М. та ін. Освітні технології: Навчально-методичний
посібник. – К.: А.С.К., 2002
7. Пометун О.І. Формування громадянської компетентності: погляд з
позиції сучасної педагогічної науки // Вісник програм шкільних обмінів. –
2005 - № 23
8. Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої
політики: внесення ключових компетентностей до процесу оцінювання
навчальних досягнень учнів. – К.: КІС, 2003.
9. Шишкіна Л. Електронні навчальні ресурси: мультимедійна
презентація. // Завуч. – 2014 - № 11
ДОДАТКИ.
25

26. Участь у Міжнародних телекомунікаційних проектах на базі сайту e-
Pals. Співпраця зі Смітсонівським інститутом, партнером сайту.
26

27. 27

28. Всеукраїнський конкурс «Діти і медіа» 2012-2013 н.р.;
Міжнародний освітній проект «Медіафестиваль для школярів 2012-
2013».
28

29. «Наилучшая социальная реклама», конкурсная работа «Интернет-
зависимость»;
Номінація «Лучшая анимация», конкурсна робота «Идеальная пара»,
конкурсна робота «Український фольклор»
29

30. 30

31. 31

32. 32

33. 33

34. 34

35. 35
Участь у науково-практичних
конференціях, семінарах, експериментах
 Всеукраїнський експеримент «Медіа-освіта в навчально-виховному процесі загальноосвітніх
навчальних закладів»
 Обласний науково-практичний семінар директорів експериментальних навчальних закладів
«Створення шкільної системи медіа-освіти як складової сучасного освітнього середовища»
 Перша Всеукраїнська науково-практична конференція «Філософія комунікації: інтелектуальні
системи та інформаційні технології в освіті»
 Міський методико-практичний семінар заступників директорів ЗНЗ «Медіа-освіта, культура
інфокомунікацій та інформаційної культури в Інтернеті»
 Круглий стіл за участю наукових керівників експерименту: Найдьонова Л.А. - кандидат
психологічних наук Інституту соціальної та політичної психології Національної академії
педагогічних наук України, Ватковська М.Г. - кандидат філософських наук, Піщанська В.М. -
доцент кафедри філософії освіти ДОІППО
 Міський науково-практичний семінар заступників директорів ЗНЗ «Впровадження медіа-освіти
в навчально-виховний процес»