збірник

1. Відділ освіти Маньківської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
«Сучасні підходи до планування та
організації методичної роботи в
загальноосвітньому навчальному
закладі»
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ
РАЙОННОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ
ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
ГРУДЕНЬ, 2016 р.
1

2. МАНЬКІВКА
Сучасні підходи до планування та організації методичної роботи в
загальноосвітньому навчальному закладі// Матеріали районної науково-
практичної інтернет-конференції./ Автор-упорядник І.П.Трунденко. –
Маньківка: відділ освіти Маньківської РДА РМК, 2016. – 61 с.
Збірник містить матеріали методистів, заступників директорів з
навчально-виховної роботи, які мають досвід дослідницької діяльності з
актуальних проблем планування та організації методичної роботи в
загальноосвітніх навчальних закладах.
Тексти представлено у авторській редакції. Автори несуть повну
відповідальність за зміст публікації, а також за добір і точність наведених
фактів, цитат, власних імен та інших відомостей.
2

3. ЗМІСТ
1. Візір М.В. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
5-10
2. Журба Г.С. ПЛАН – НІЩО, ПЛАНУВАННЯ – ВСЕ 11-16
3. Касянчук В.Ф. ВІД ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ 17-23
4. Копистира Л.В. НЕТРАДИЦІНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА
ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
24-31
5. Кривда Л.А. ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ШЛЯХОМ
УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
32-37
6. Левченко В.Ф. ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ОДНА З
ГРУПОВИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
38-44
7. Стороженко Н.О. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В СУЧАСНІЙ
ШКОЛІ
45-51
8. Трунденко І.П. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ
СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
52-56
9. Царук М.В. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ 57-61
3

4. Методична робота — це цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів,
яка ґрунтується на досягненнях науки, передовому досвіді й конкретному
аналізі труднощів, що виникають у вчителів, і спрямована на всебічне
підвищення професійної майстерності кожного вчителя, вихователя, керівника
закладу освіти, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного
колективу, а в результаті — на досягнення оптимальних наслідків освіти,
виховання й розвитку майбутніх громадян України.
Сучасна парадигма науково-методичної роботи передбачає підвищення
духовної культури педагогів, розвиток творчої активності кожного
працівника загальноосвітнього навчального закладу. Вона забезпечує
розширення кругозору вчителів, вивчення культурно-історичних надбань
свого народу, удосконалення психолого-педагогічної підготовки, формування
конкурентоспроможного фахівця. Форми роботи характеризуються
варіативністю, гнучкістю, мобільністю.
Саме тому матеріали, розміщені у посібнику, представляють досвід з
актуальних питань планування та організації методичної роботи в
загальноосвітніх навчальних закладах та можуть бути корисними заступникам
директора з навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
та методистам.
4

5. Візір Михайло Вікторович,
заступник директора школи з навчально-виховної роботи,
Дзензелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Маньківської районної ради Черкаської області
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація
творчих здібностей учителів. Творчий характер закладений у самій суті
професії педагога. До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній учень —
розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника.
Отже, наразі необхідно формувати тип учителя-новатора, справжнього
фахівця.
«Сійте в душі дітей добре і вічне,
Несіть пісню свою до кінця.
Хай лунає завжди одвічне:
Заступник - це вчительський витвір,
А вчитель – це скарб від творця!»
Освіта ХХІ століття потребує нових підходів до модернізації навчально –
виховного процесу. Завдання сучасної школи чітко визначене Національною
доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості й
творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління
людей, здатних ефективно працювати і навчатись протягом життя; єдність і
наступність системи освіти, безперервність і різноманітність освіти [1, с. 6].
Провідна роль у реалізації визначених завдань належить учителю, який
має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись,
5

6. розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну
культуру.
Творчі пошуки в удосконаленні вже відомих методів і засобів навчання та
опанування новими, інноваційними методами поширюються на всю систему
методичної роботи. Саме тому є традиційним проведення у навчальному
закладі нестандартних форм роботи:
• методична естафета;
• тиждень нестандартних уроків;
• педагогічна олімпіада;
• методичний ринг;
• виставка педагогічної творчості.
У їх основі лежать ділові ігри, які значно активізують пізнавальну
діяльність вчителів, оскільки вимагають від них певної теоретичної
підготовки, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Проведення
нестандартних форм методичної роботи сприяє підвищенню фахової
майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати
індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів
[3, с. 14].
У статті 55 Закону України «Про освіту» наголошується, що педагогічні та
науково-педагогічні працівники мають право на «вільний вибір форм, методів,
засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи». У цьому плані особливої
актуальності набуває індивідуальна науково-методична робота педагога.
Під індивідуальною науково-методичною роботою розуміють
цілеспрямовану, планомірну та систематичну роботу педагога над
удосконаленням теоретичної та практичної підготовки. Найважливішою
індивідуальною формою науково-методичної роботи є самоосвіта педагогів [4,
с. 59].
До найважливіших завдань самостійної роботи учителя можуть бути
віднесені: вивчення нових програм і підручників, аналіз їхніх дидактичних та
методичних особливостей; самостійне засвоєння нових технологій навчально-
6

7. виховного процесу; оволодіння методологією і методикою педагогічного
дослідження; активна участь у роботі науково-методичних семінарів і
методичних об'єднань, різних творчих груп; підготовка методичних розробок;
систематичне вивчення передового педагогічного досвіду [5, с. 8].
Групові форми об'єднують педагогів за інтересами, в них створюються
оптимальні умови для обміну досвідом роботи, для творчих дискусій,
виконання практичних завдань. До групових форм належать перш за все
методичні об'єднання, школи передового педагогічного досвіду, проблемні,
ініціативні групи.
Найбільш поширеною груповою формою науково-методичної роботи є
методичні об'єднання. До змісту роботи методичних об'єднань входять
питання підвищення рівня навчально-виховної роботи і якості знань учнів;
обговорення методик викладання, що використовуються різними учителями;
впровадження передового педагогічного досвіду і досягнень педагогічної
науки; розробка шляхів впровадження інновацій; обговорення найважчих
розділів і тем нових програм та підручників; організація позакласної роботи з
учнями в позаурочний час; професійна допомога молодим учителям.
Методичні об'єднання готують тематику і види творчих контрольних робіт
для перевірки знань учнів, систематично проводять зрізи знань учнів з
основних розділів програм у різних класах, обговорюють результати
контрольних робіт з метою надання своєчасної допомоги учителю і учням.
Школи передового педагогічного досвіду реалізують ідею наставництва,
служать для передачі цього досвіду, його набуття іншими педагогами. Така
творча співдружність допомагає удосконалювати роботу не тільки
прикріпленого вчителя, а й самого керівника школи передового досвіду.
Проблемна (інноваційна) група - форма творчої діяльності педагогів,
спрямована на вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду і
запровадження у шкільну практику досягнень педагогічної науки.
Ініціативні групи, як правило, утворюються на час підготовки і проведення
найвагоміших науково-методичних заходів (педагогічної ради, науково-
7

8. педагогічної конференції, педагогічних читань тощо). Ініціативна група вивчає
стан актуальних читань навчально-виховної та науково-методичної роботи,
відвідує уроки й позакласні заходи, проводить бесіди з учителями,
анкетування, узагальнює думки та висловлює побажання щодо удосконалення
певної ділянки роботи.
Протягом останніх років особливо активізуються практичні заняття у
вигляді ділових, рольових ігор, організаційно-діяльнісних ігор, різного роду
тренінгів. Перевага цих форм у варіативності ситуацій, що програються,
моделюванні ситуацій, можливості колективного обговорення, зіткнення
різних точок зору, що допомагає викорінити спрощений підхід до складних
педагогічних явищ.
Педагогічні читання є підсумковою формою науково-методичної роботи.
Вони проводяться за підсумками роботи певного часового відрізка або у
зв'язку із завершенням певного етапу роботи. У доповідях, рефератах,
повідомленнях педагоги інформують колег про результати своїх пошуків з тієї
чи іншої проблеми. Слухачі знайомляться з новою інформацією, співвідносять
її з власними здобутками, обмінюються досвідом, розширюють
свій педагогічний кругозір.
Шкільні педагогічні читання готує методична рада школи. Вона визначає
теми доповідей і виступів, організовує консультації, бібліографічні огляди,
виставки літератури і напрацювань учителів. Усі заплановані доповіді та
виступи, як правило, проходять апробацію у шкільних методичних
об'єднаннях.
Науково-практична конференція є формою підбиття підсумків роботи
педагогічного колективу над актуальною науково-методичною проблемою, а
також формою виявлення й узагальнення найкращого педагогічного досвіду.
На конференції обговорюються теоретичні й практичні питання навчання і
виховання, що мають здебільшого між-предметний характер. Наприклад,
«Формування громадянської культури учнівської молоді», «Індивідуалізація і
диференціація навчання учнів», «Шляхи підвищення ефективності уроку».
8

9. Педагогічна виставка є формою пропаганди і впровадження передового
педагогічного досвіду у шкільну практику. Тематика експозицій передбачає
репрезентацію досягнень педагогічного колективу у справі відродження та
розбудови української національної школи, пропаганду найефективніших
форм і методів навчання і виховання, показ системи роботи найкращих
учителів школи, висвітлення діяльності батьківських і учнівських органів
самоуправління тощо.
Сама по собі ідея результату не дає. Необхідне її перенесення,
перетворення в дію, у факти [6, с. 5].
Для сучасного уроку характерними ознаками є:
- гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;
- варіативність і гнучкість структури уроку;
- спрямованість уроку на особистість учня;
- системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;
- спрямованість уроку на головне — генералізація навчання;
- повне засвоєння нового матеріалу на уроці;
- оптимізація форм роботи на уроці;
- економія часу в шкільному навчанні.
Сучасний урок — це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а
разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою [7,
с.15].
Завдання, визначені основними державними освітянськими документами
щодо удосконалення управління навчальними закладами, неможливо
реалізувати без трансформації ідей науки та упровадження інноваційних
технологій навчання та виховання. У зв’язку з цим першочергового значення
набуває проблема створення такого педагогічного колективу, де сприятливий
психологічний мікроклімат, де панує атмосфера творчості та відповідальності,
де здатні адаптуватися до змін, де завжди вчаться новому.
9

10. Список використаної літератури:
1.Закон України «Про освіту». – К.: Вид-во «Генеза», 1996.
2.Закон України «Про загальну середню освіту».
3.Закон України «Про інноваційну діяльність».
4.Лісова Н.І. Орієнтовний план роботи заступників директорів.
Інформаційно-методичний журнал «Школа», № 9, 2007р.
5.Мануйленко С. В. Організація методичної роботи в школі. Управління
школою. – 2005.-№ 1.
6.Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. –
X.: «Основа», 2004.
7.Тевлін Б.Л. Організація методичної роботи в школі. «Завуч», № 8, 2004.
10

11. Журба Ганна Семенівна,
заступник директора школи з навчально-виховної роботи
Вікторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
імені Героя Радянського Союзу С.П.Кобця
Маньківської районної ради Черкаської області
ПЛАН – НІЩО, ПЛАНУВАННЯ – ВСЕ
У даній статі звернено увагу на актуальність та значущість методичної
роботи в школі, якій велику увагу приділяли відомі педагоги. Крім того,
розміщені власні напрацювання з планування методичної роботи в школі.
Як відомо, в науковому світі та серед практиків-управлінців постійно
точаться суперечки і дискусії щодо видів управлінських дій. Майже всі вчені
та наукові школи приділяють належну увагу такому виду управлінської
діяльності, як планування. І це не випадково, оскільки в плануванні
реалізується не лише цільовий компонент навчального процесу як системи,
але й аналіз прогнозування внутрішнього і зовнішнього середовища школи,
потреб і можливостей, вироблення різноманітних концепцій, самоаналіз
ефективності планування.
Планування покликане створити умови для успішного здійснення
управлінської діяльності. Якісне планування дає можливість правильно
зорієнтувати всю управлінську діяльність, допомагає досягти хороших
результатів і зекономити час. А ще планування має дати відповідь не лише на
запитання: хто? що? коли? (до сьогодні саме за таким принципом планувалася
робота педагогічного колективу), а й яким чином, з якими ресурсами і з якими
результатами він працюватиме. А тому головним критерієм ефективності
шкільної методичної роботи вважається не кількість проведених масових
заходів та їх учасників, а кінцевий результат.
11

12. Плануванням називається функція управління, що полягає у визначенні
мети навчального закладу та розробці програм її досягнення. Ключовим
моментом у плануванні є постановка мети діяльності школи.
Мета планування полягає у створенні системи планових документів, які
визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування
освітнього закладу. Саме планування дає змогу виявити проблеми і намітити
необхідні заходи для їх подолання.
Специфіка цілепокладання в управлінні педагогічними системами
виявляється в тому, що мета, визначена суспільством, співвідноситься з
умовами роботи школи, віковими й індивідуальними особливостями учнів.
Тому «генеральна» ціль розгалужується на цілий ряд конкретних підцілей
(завдань), тобто декомпозитується. Якщо мета передбачає досягнення
бажаного результату за більш тривалий проміжок часу, то завдання - це
результат, якого можна досягти у даний час і за даних умов. Досягнення
загальної цілі здійснюється за рахунок виконання її складових завдань.Таке
розуміння цілепокладання дозволяє реалізувати комплексно-цільове
планування, що допомагає розробляти комплексні цільові програми,
спрямовані на досягнення «генеральної» цілі.
Комплексна цільова програма є частиною плану роботи школи,
обумовленою необхідністю реалізації найгостріших проблем, що потребують
негайного вирішення. Досвід навчальних закладів показує, що більшість
обирає 3-4 проблеми, плануючи їх вирішити за 2-3 роки, іноді - за 5 років. Ці
проблеми детально опрацьовуються адміністрацією і колективом школи,
доводяться до кожного шкільного підрозділу і виконавця.
До структури комплексної цільової програми входить: короткий опис
стану проблеми, її місця і ролі у загальношкільному плані; система завдань,
доведених до виконавців; показники, які характеризують успішність
досягнення завдань; терміни, виконавці; інформаційне забезпечення
управління процесом вирішення завдань; контроль за протіканням виконання
програми; поточний і підсумковий аналіз; регулювання.
12

13. Комплексні цільові програми часто оформляються у вигляді графіка,
таблиці, де ціль, завдання, сукупність способів, засобів і впливів представлені
наочно, на одному аркуші. Така форма програми починає слугувати
керівництвом до дії. А.С.Макаренко любив повторювати: «Там, де
педагогічний колектив не має єдиного плану роботи, єдиного точного підходу,
там нема педагогічного колективу і не може бути ніякого виховного процесу.
Сила педагогічного колективу у злагодженості і плануванні» [1, c. 179].
Важливу роль у становленні педагогів відіграє методична робота в школі,
яка являє собою цілу систему. Методична робота сприяє:
- професійній майстерності вчителя;
- підвищенню творчого потенціалу педагога;
- підвищенню кваліфікаційного рівня.
Принципи методичної роботи:
- науковість;
- актуальність;
- системність;
- конкретність;
- креативність.
Складові шкільної методичної роботи:
- план методичної роботи;
- структура;
- форми методичної роботи;
- діяльність методичного кабінету;
- робота методичної ради;
- вивчення перспективного педагогічного досвіду;
- наявність картотеки ППД;
- робота з молодими педагогами;
- підвищення кваліфікації педагогів.
У Вікторівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів вся методична
робота планується завчасно. Для цього проводимо анкетування вчителів з
13

14. метою оцінки роботи за минулий рік та усунення недоліків, які були у
методичній роботі. Керує роботою методична рада школи, до складу якої
входять учителі вищої кваліфікаційної категорії, вчителі, які прагнуть
працювати по-новому та мають значні досягнення на педагогічній ниві.
Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Журба Г.С. складає
план роботи, врахувавши обов’язково всі побажання колег. Засідання
методичної ради школи проводяться згідно плану роботи, на яких розглядаємо
питання, які сприятимуть покращанню результативності методичної роботи.
Всі виступи, матеріали обов’язково зберігаються. Використовуємо у своїй
повсякденній праці такі форми методичної робота як колективні (педради,
засідання методичної ради, семінари), індивідуальні, так і групові (засідання
ШМО, участь у конкурсах тощо).
Педагогічний колектив Вікторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів - це колектив, який прагне працювати творчо. Я цілком згідна зі
словами В.О.Сухомлинського, який говорив,що «… педагогічний колектив –
творча співдружність однодумців, в якій кожен робить свій індивідуальний
внесок у колективну творчість, кожен, духовно збагачуючись завдяки
колективу, водночас духовно збагачує своїх товаришів» [2, c. 62.]. Дуже добре,
коли кожен член колективу здатний підтримати колегу, допомогти,
запропонувати власну ідею чи власне вирішення проблеми. Робота над
науково-методичною проблемою спонукає всіх учасників навчально-
виховного процесу до пошуку, до аналізу власної роботи, а головне – до
творчості. Сучасній школі потрібні саме творчі, талановиті та зацікавлені в
результатах своєї праці педагоги. «Педагогічна ідея – це крила, на яких злітає
колективна творчість…» [3, c. 74-75.]. Добре, коли ці крила не ламаються і не
опускаються.
Однією із складових методичної роботи у Вікторівській загальноосвітній
школі І-ІІІ ступенів є вивчення та впровадження перспективного
педагогічного досвіду вчителів школи. Так, протягом останніх років було
вивчено досвід учителя біології Мамзіної Г.О., учителя початкових класів
14

15. Головатої Н.П., класного керівника Патики Р.І. Всі матеріали були оформлені
та представлені на районну виставку педагогічних технологій «Освіта
Маньківщини». Такі педагоги як Мамзіна Г.О. та Патика Р.І. мають власні
сайти, які сприяють поширенню їх досвіду серед освітян.
Поширеною формою методичної роботи є підвищення кваліфікації
вчителів. Адміністрація нашої школи добре розуміє, що кожен учитель має
дбати про свій професійний рівень. Всі педагоги нашої школи проходять
курси підвищення кваліфікації у Черкаському інституті післядипломної освіти
педагогічних працівників. Крім того, вони беруть участь в інтернет-
конференціях, інтернет-семінарах, конкурсах педагогічної майстерності,
інтелектуальних конкурсах («Соняшник», «Кенгуру», «Геліантус»).
Кожного року колектив школи поповнюється молодими спеціалістами,
яким необхідна як методична, так і психологічна допомога. Мало отримати
диплом спеціаліста, потрібно ще набратися досвіду, щоб стати хорошим
учителем. У нашій школі дії школа молодого вчителя «Шанс». Кожен
молодий спеціаліст має свого наставника, який здатний допомогти, порадити,
навчити. Вчителі-наставники Омельчук В.А., Мамзіна Г.О., Марченко Т.І.,
Головата Н.П. запрошують молодих вчителів на свої уроки, діляться
секретами педагогічної майстерності. А молоді педагоги отримують шанс
стати вмілими та знаючими, такими, які потрібні нашій Україні.
Отже, варто використовувати різноманітні форми роботи з педагогами.
Оскільки на даний час неактуальною стала проблема відсутності інформації,
адже в наше життя стрімко увірвався Інтернет. Кожен педагог, звичайно, має
добре вміти ним користуватися. Сьогодні необхідно зосереджувати увагу на
стимулюванні учителів до самоосвіти, умінні підбирати, аналізувати та
використовувати потрібну інформацію
Результативною буде методична робота тоді, коли вона спроектована на
всіх учасників навчально-виховного процесу і базується на творчості.
Запам’ятайте: якщо ви прагнете надавати допомогу у професійному
становленні педагога, самі постійно удосконалюйтеся!
15

16. Список використаної літератури:
1. Макаренко А.С. Твори у 7 т. Т. 5. М., 1958.- c. 179.
2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. К.,1977.Т.4. c. 62.
3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти томах. К.,1977.Т.4.c.74-75.
16

17. Касянчук Віра Федорівна,
заступник директора школи з навчально-виховної роботи
Подібнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Маньківської районної ради Черкаської області
ВІД ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ
Створення методичного навчального середовища в навчальному закладі, а
саме організація методичної роботи в ньому спонукає вчителя до роботи над
підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного
колективу професійними знахідками, допомагає молодим учителям
переймати майстерність у більш досвідчених колег.
Вік живи – вік учись. У цьому прислів’ї закладено народну мудрість про
необхідність постійної освіти. Повною мірою ці слова стосуються педагогічної
діяльності. Важливу роль у забезпеченні реформування освіти відіграє
модернізація методичної роботи в освітньому закладі. Розвиток закладу
неможливий без внесення в його діяльність нових ідей, підтримки творчої
атмосфери, активізації особистісного потенціалу вчителів, створення умов до
пошукової, дослідної діяльності педагогів, удосконалення й відпрацювання
прогресивних технологій навчання [4, с.19].
Методична робота є життєвою потребою кожного педагога й одночасно
обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного
функціонування та розвитку навчального закладу. Вона спонукає вчителя до
підвищення свого фахового рівня, сприяє збагаченню колективу
педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати досвід
роботи своїх наставників [3, с.14].
17

18. Зараз важко визначити, де в традиційному з’являється нове, особливо в
методичній діяльності вчителя, але в процесі реалізації різних форм
методичної роботи увага зосереджується на таких проблемах: входження
педагога у професійну діяльність, розробка й упровадження інноваційних
технологій, розвиток педагогічної майстерності, формування свідомого
ставлення до загальнолюдських і національних цінностей, упровадження
сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, забезпечення
відповідальності кожного за результат своєї праці, прагнення до саморозвитку.
Вирішальним у професійному становленні вчителя є участь у методичній
роботі. Сьогодні недостатньо говорити про те, що педагог має добре знати
свій предмет, досконало володіти методикою викладання. Звичайно, що це
основа основ учительської професії, але все більше затребуваними стають такі
якості педагога, як загальна культура, спрямованість на духовний розвиток.
Тому під професійним розвитком учителя розуміється зростання, становлення,
інтеграція та реалізація в педагогічній практиці професійно значущих
особистісних якостей і вмінь [2, с. 28].
Головним у методичній роботі нашого закладу є надання реальної, дієвої
допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності. Для підвищення
ефективності функціонування системи методичної роботи в школі під час
планування роботи враховуємо вимоги, які випливають з об’єктивних
закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:
практичну спрямованість, науковість, мобільність та оперативність,
випереджаючий характер, оптимальне поєднання сучасних форм і методів
роботи.
Планування методичної роботи здійснюється на основі аналізу інформації
про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій.Усі
зусилля адміністрації школи направлені на допомогу педпрацівникам,
молодим педагогам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні
творчої атмосфери, морально-психологічного клімату, який поліпшує умови
18

19. для пошуку кращих технологій навчання, ефективному втіленню інновацій,
створенню оптимальних умов для однакового доступу до якісної освіти.
Сучасний учитель мусить постійно оновлювати свої знання й уміння,
встигати за динамікою суспільного та науково-технічного прогресу. З метою
вироблення єдиного підходу до розв’язання певних проблем, аналізу
результату колективної діяльності, обговорення актуальних питань організації
навчально-виховного процесу, вивчення і поширення педагогічного досвіду
використовуємо колективні форми роботи: семінари, методичні об’єднання,
відкриті уроки, предметні тижні, творчі звіти вчителів, засідання педагогічної
ради, робота методичної ради, науково-практичні конференції, педагогічні
виставки.
Індивідуальні форми методичної роботи використовуємо для задоволення
особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників. Їх вибір
залежить від рівня освіти, професійної компетентності, специфіки діяльності,
індивідуальних можливостей та професійних характеристик педпрацівників:
наставництво, консультації, самоосвіта, взаємовідвідування уроків, співбесіда,
надання допомоги вчителям у виборі форм та методів навчання і виховання
учнів, у вдосконаленні методики проведення навчальних занять і позакласних
заходів [6, с. 4].
До колективних і групових форм роботи належить діяльність методичної
ради, яка впродовж року координує діяльність усіх методичних структур за
темою з урахуванням рівня професійної майстерності педагогів,
диференційованого підходу до їх потреб, що визначає зміст діяльності
основних ланок управління методичною роботою в школі. Під час засідань
методичної ради обговорюються питання діяльність учителя щодо підвищення
мотивації учнів до навчання, робота школи молодого вчителя, ознайомлення з
методичними рекомендаціями щодо виховної роботи, обговорення змін
навчальних програм з базових дисциплін, рекомендацій МОН щодо
викладання предметів, робота з обдарованими учнями.
19

20. Віддавна перевіреною і традиційною формою, справжньою школою
професійної майстерності є засідання педагогічної ради, яка досліджує і
розв’язує злободенні питання життя навчального закладу, стимулює розвиток
творчого потенціалу педколективу. При визначенні змісту роботи педагогічної
ради обираємо насамперед ті питання, які цікавлять увесь педагогічний
колектив і колегіальне вирішення яких сприятиме формуванню атмосфери
творчого пошуку, підвищенню професійної компетентності учителя
забезпечить істотне піднесення якості навчально-виховного процесу.
Одним із напрямків методичної роботи є самоосвітня діяльність
педагогів. У процесі самоосвіти педагоги нашої школи дбають про зв'язок
змісту індивідуальної проблеми, що є для них актуальною, з проблемою, над
якою працює педагогічний колектив: «Створення якісної освіти за рахунок
сучасного науково-методичного забезпечення обґрунтованої системи
компетентнісно зорієнтованого навчання». Робота над єдиною темою дозволяє
спільно планувати уроки із найскладніших тем, здійснювати відвідування
уроків колег з їх подальшим аналізом, підготовку доповідей та рефератів. Крім
того, учитель удосконалює знання і вміння, необхідні для успішного
викладання конкретного предмета, підвищення власної педагогічної
майстерності. У такому випадку значно підвищується і результативність
роботи, і мотивація педагога до підвищення своєї методичної компетентності
[4, с. 23]. Результатом самоосвітньої роботи є участь вчителів у Інтернет-
конференціях, конкурсах, науково-практичних конференціях: «Софія Русова:
у витоків концепції національного виховання», «Особливості застосування
інноваційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом»,
«Розвиток ідей Олександра Захаренка в діяльності сучасних навчальних
закладів», «Європейські вектори творчої спадщини Івана Франка».
Одним із пріоритетних завдань методичної роботи є участь вчителів
школи у районній педагогічній виставці «Освіта Маньківщини» та конкурсі на
кращу серію цифрових ресурсів. За останні роки були відзначені роботи:
«Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в
20

21. педагогічному колективі», «Формування читацької компетенції школярів на
уроках зарубіжної літератури у світлі сучасного змісту шкільної літературної
освіти», «Національно-патріотичне виховання молодших школярів»,
«Організація навчально-виховного процесу в першому класі». Дані роботи
були представлені на обласній виставці «Освіта Черкащини».
Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, заплющивши
очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи учнів на життєву неуспішність,
або пробувати щось змінити в своєму ставленні до новітніх освітніх
технологій. «Від творчо працюючого вчителя – до творчого колективу» - одна
з тез, яка є домінуючою в діяльності педагогів нашої школи. Сучасне життя
ставить певні вимоги і потребує навчання з використанням інноваційних
технологій, які якісно перевищують класичну освіту [3, с. 16]. Використання
інформаційно-комунікаційних технологій, диференційованого навчання,
ігрових й інтерактивних технологій сприяє розвитку пізнавального інтересу
школярів, інформаційному збагаченню, орієнтує на профорієнтацію.
Намагаємося зацікавити й навчити вчителів використовувати інформаційні
технології для навчання, оскільки використання комп’ютера на уроці потребує
іншої схеми побудови уроку та застосування інших методичних прийомів. Від
так учителі активно втілюють інноваційні технології на уроках, у позаурочний
час, у гуртковій та індивідуальній роботі.
Найпоширеніша форма допомоги вчителям – це методичні об’єднання.
Вони покликані забезпечити ознайомлення вчителів з новою педагогічною
інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-
виховний процес. Методичні об’єднання обговорюють найважливіші розділи і
теми нових програм, підручників, організовують відкриті уроки та виховні
заходи, взаємовідвідування уроків та позакласних заходів, предметні
олімпіади, предметні тижні. Засідання проводяться у вигляді інструктивно-
методичних семінарів, семінарів-практикумів, теоретичних семінарів.
Методичні об’єднання надають дієву допомогу вчителям у вдосконаленні
методики роботи над новими програмами та підручниками.
21

22. Одна з колективних форм методичної роботи, яка підвищує майстерність
учителів – це відкриті уроки, під час яких педагоги використовують
інтерактивні, особистісно зорієнтовані форми і методи навчання, технологію
критичного мислення та створення ситуації успіху. Важливе місце в обміні
досвідом методикою викладання предметів належить взаємовідвідуванню
уроків. Молоді педагоги відвідують уроки досвідченого колеги і це збагачує їх
методичний досвід.
Значну увагу в закладі приділяємо виявленню та поширенню
педагогічного досвіду . Пропонуємо узагальнити його у міжатестаційний
період усім учителям школи. Форма узагальнення у таких випадках є
довільною, хоч учителі віддають перевагу опису досвіду роботи. Важливою
формою роботи щодо втілення у практику педагогічного досвіду,
популяризації предметів є предметні тижні, які заздалегідь сплановані, і є
своєрідним звітом учителів про свою роботу. Під час проведення предметних
тижнів оголошуємо їх план, висвітлюються творчі здобутки учнів, ілюстрації
та фотографії заходів і фрагментів проведення уроків. У рамках тижнів
проводяться відкриті уроки, вечори, вікторини. Під час проведення таких
тижнів учителі намагаються якнайкраще представити свою роботу,
досягнення, успіхи і перемоги. Така робота демонструє співдружність усіх
учасників навчально-виховного процесу, допомагає наблизити навчальний
предмет до життя, стимулювати інтерес до його вивчення.
Однією з технологій, яка підтримує компетентнісно-орієнтовний підхід у
методичній роботі є робота з портфоліо. Усі педагоги школи мають методичне
портфоліо, в якому відображено результати їхньої діяльності, фіксує зміни й
зростання за певний час, підвищує рівень методичної культури.
Керівництво й педагогічний колектив школи перебувають у постійному
творчому пошуку продуктивних шляхів розв’язання різноманітних
педагогічних проблем, нестандартних підходів до організації науково-
методичної роботи.
22

23. Список використаної літератури:
1.Василенко Н. В. Науково-методична робота в школі/ Х.: Вид. група «Основа»,
2013. – 176 с.
2. Лазебник Н.І. Модель науково-методичної роботи /Завучу. Усе для
роботи. – 2010, липень. – № 13. – с.27-34.
3. Лазебник Н.І. Робота з педкадрами/Завуч. – 2016, травень. – № 9.-с.14-19.
4. Система внутрішкільної методичної роботи/Завуч. – 2013. – № 17.- с.19-
24.
5. Павлютенков Є. М. Організація методичної роботи / Є. М.Павлютенков.
– Харків: Основа, 2005. – 80 с.
6. Підгреб’я Н.І. Науково-методична робота: орієнтація на творчість/
/Завуч. – 2011, липень. – № 19-20. – с.3-24.
23

24. Копистира Людмила Володимирівна,
заступник директора школи з навчально-виховної роботи,
Кищенецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Маньківської районної ради Черкаської області
НЕТРАДИЦІНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
У статті розкриваються питання планування й організації методичної
роботи, висвітлено досвід роботи школи з питань ефективності
впровадження нетрадиційних форм роботи з педагогічними кадрами і
посилення їх впливу на ріст творчого потенціалу вчителів, педагогічного
колективу.
Виживає не сильніший і не розумніший,
а той, хто найкраще реагує на зміни, що відбуваються.
Гордон Драйден
Зміни в системі освіти призвели до того, що всім учасникам навчально-
виховного процесу доводиться бути учителями й учнями водночас. Звичайно,
на всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається
підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Учитель – це
спеціаліст, який може оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності.
Упоратися із цим завданням можна тільки за умови добре організованої та
спланованої методичної роботи.
«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював В.О.
Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя
24

25. педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний
інтелектуальний ріст, удосконалення».
Саме тому намагаємося в нашому навчальному закладі створити
достатні й необхідні умови для професійного розвитку педагогічного
колективу:
1. Використовуємо нетрадиційні форми методичної роботи, які
спрямовують педагогів на активну творчу пошукову діяльність.
2. Створюємо умови, у яких би вчитель не залежав від оточення, не
наманився бути простим виконавцем у спільній діяльності, працював творчо, з
вогником, почував себе джерелом ініціативи для інших.
3. Підтримуємо індивідуальну ініціативу, формуємо синдром досягнень,
який підвищує почуття власної гідності, самооцінки, потреби
самовдосконалення.
4. Залучаємо кожного вчителя до колективної діяльності, яку
характеризують достатній рівень пошукової, дослідницької, творчої
активності.
5. Чітко плануємо наукову організацію шкільного життя, ураховуючи
вільний час для самостійних занять; упорядковуємо засідання, наради,
уникаючи перевантаження.
6. Створюємо позитивний настрій, ситуації успіху в роботі колективу,
сприяємо задоволенню від власних досягнень.
В структурі методичної роботи, визначеній наказом по школі на 2016-2017
навчальний рік:
 2 шкільних методичних об’єднання (вчителів початкових класів,
класних керівників);
 школа молодого вчителя;
 колективні та групові форми роботи;
 індивідуальні форми роботи: стажування, наставництво,
консультації, самоосвіта.
25

26. Така структура не випадкова. Вона обумовлена кількісним і якісним
складом педколективу, результатами діагностування і враховує практичні
потреби вчителів у підвищенні науково-теоретичного рівня і методичної
майстерності.
Враховуючи запити педагогів, серед сучасних і ефективних форм і видів
методичної роботи у школі впроваджуємо такі нетрадиційні форми роботи:
- засідання «круглих столів» з обміну досвідом та обговорення
актуальних питань викладання навчальних предметів;
- тренінги з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік
викладання;
- майстер-класи, метою яких є вдосконалення освітньої, наукової та
професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння
новими вміннями й навичками навчання та виховання школярів, постійне
збагачення їхнього досвіду у процесі формування власної системи діяльності
(наприклад, майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних
матеріалів, тестових завдань, з розробки різних етапів уроків різних типів, з
розв’язування проблемних задач тощо);
- рольові ігри, ярмарки, ринги, мозковий штурм, огляди-конкурси,
коли, отримавши завдання, учасники мають знайти найкращий варіант
утілення ідеї. Все це не базові організаційні форми методичної роботи, тому їх
називають нетрадиційними. Нетрадиційні форми методичної роботи
спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів. Вони
в більшій мірі, ніж традиційні, розширюють можливості методичної роботи,
роблять її динамічною, активно-творчою. Нарешті, вони носять інноваційний
характер, у процесі їх використання впроваджуються інтерактивні методи і
прийоми. [4, с. 14-15]
Ефективною формою підвищення професійної майстерності вчителів,
вивчення і впровадження досягнень науки і передового досвіду є в школі
педагогічна рада. На обговорення виносяться актуальні питання щодо
26

27. виконання чинних законів і нормативно-правових актів про освіту, програм,
ефективності навчально-виховного процесу.
У сучасних умовах перетворення існуючої системи освіти змінено цілі і
завдання школи, виникла потреба переходу до нової парадигми освіти.
Крокуючи в ногу з часом, педагогічний колектив працює над проблемою:
«Формування компетентної особистості учня для життя в інформаційному
суспільстві через впровадження інноваційних технологій». З метою
забезпечення теоретичної підготовки вчителів та формування мотиваційної і
психологічної готовності до розв’язання загальношкільної проблеми впродовж
двох років на засіданнях педагогічної ради розглядалися такі питання:
 виховання свідомої дисципліни та почуття обов’язку і відповідальності в
учнів.
 педагогічний тренінг «Особистісне зростання вчителя. Крок до
майстерності»;
 про використання навчальних комп’ютерних програм у навчанні учнів –
один із засобів підвищення ефективності уроку;
 стимулювання школярів до самовиховання;
 про створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку
особистості, індивідуалізації навчання.
Методична рада, як одна із форм групової роботи з педагогічним
колективом, до складу якої входять директор, заступник директора, керівники
методичних об’єднань, бібліотекар, досвідчені вчителі. Методична рада
обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми,
підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх
реалізації. В її компетенції — організація роботи з підвищення кваліфікації та
майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи,
впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду. У плані
роботи на 2016-2017 навчальний рік затверджено такі нетрадиційні форми
роботи (витяг з тематики засідань):
27

28.  психолого-педагогічний семінар: «Психологія спілкування учитель-
учень»;
 педагогічна гра «Організація роботи з «важкими учнями»;
 методичний турнір «Інтегроване навчання молодших школярів як умова
гуманізації освіти»;
 творчий звіт учителів, які атестуються.
Постійно в полі зору робота шкільних методичних об’єднань, творча
співпраця з їх керівниками в питаннях планування, визначення змісту і форм
діяльності.
У центрі уваги проблеми реформування змісту освіти, піднесення
ефективності навчально-виховного процесу. Так, наприклад, методичне
об’єднання вчителів початкових класів (керівник Л.Д. Люльченко), працюючи
над проблемою «Створення умов для розвитку ключових компетентностей
учнів через впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний
процес», зосередило увагу на (витяг з плану роботи методоб’єднання на 2016-
2017 навчальний рік):
 почерк майстра «Ознайомлення молодших школярів з народними
традиціями як засіб формування мовленнєвої компетентності»;
 обмін досвідом «Формування мовленнєвої компетентності на уроках
української мови»;
 круглий стіл «Формування і розвиток здоров’язбережувальної
компетенції учнів засобами здоров’язберігаючих технологій».
Методоб’єднання класних керівників (керівник О.М. Лавринюк)
працюючи над проблемою «Створення умов для розвитку та становлення
свідомого громадянина, соціально-активної, творчої особистості»
передбачає вивчення особистості, удосконалення громадянського виховання
учнів, формування моральної культури школярів:
 обмін думками: плюси і мінуси проектної діяльності як колективної
форми роботи з класним колективом;
 мозковий штурм «Робота із кризовими сім’ями».
28

29. У методичних об’єднаннях вчителі обмінюються досвідом, новими
ідеями, секретами майстерності, ефективно використовуючи інтерактивні
методи: дискусії, рольові ігри, методичний коментар, захист моделі уроку,
тренінги тощо.
Ефективною формою методичної роботи з педагогічними кадрами
зарекомендували себе методичні оперативні наради, на яких обговорюються
актуальні проблеми науково-методичного і організаційно-педагогічного
забезпечення навчально-виховного процесу.
Систематичне проведення інструктивно-методичних нарад дає можливість
своєчасно інформувати вчителів про нові нормативні акти і документи,
доводити конкретні навчально-виховні завдання, розглядати важливі поточні
питання.
Невід’ємним засобом підвищення професійної майстерності вчителів
також стала атестація педагогічних кадрів. Вона здійснюється відповідно до
перспективного та річних планів і чітко розроблених заходів.
Адміністрація школи глибоко вивчає систему роботи вчителів, що
атестуються, використовуючи різноманітні методи: відвідування і аналіз
уроків, проведення співбесід, контрольних зрізів знань, анкетування учнів і
батьків. Практикується проведення відкритих уроків і виховних заходів,
творчих звітів учителів у рамках декади «Я атестуюсь».
За результатами відвідування і аналізу уроків, проведення співбесід,
анкетування, атестації визначаються конкретні рекомендації щодо піднесення
професійної майстерності вчителя, підвищення його кваліфікації, змісту
самоосвіти.
Особливою увагою і турботою оточена в школі вчительська молодь.
«Досвідченим, кваліфікованим майстром своєї справи учитель може стати
лише в результаті тривалої, терпеливої і чуйної індивідуальної роботи», -
вважав В.О.Сухомлинський [ 5, c. 16].
Саме тому важливу роль у професійному становленні педагогів відіграє
школа молодого вчителя. На заняттях школи розглядаються важливі питання
29

30. практичної діяльності молодого вчителя (витяг із плану роботи на 2016-2017
навчальний рік):
 круглий стіл «Психолого-педагогічний аспект навчання, стиль
спілкування з позиції «учитель-учень» і «учень-учитель»: форма вивчення
динаміки розвитку особистостей учнів»;
 тренінг «Упевненість у собі як показник компетентності педагога»;
 методичний ринг «Оцінювання навчальних досягнень учнів у спадщині
відомих педагогів (В.Сухомлинський, А.Макаренко)»;
 бенефіс молодого вчителя.
У роботі з молодими вчителями оптимально поєднуються фронтальні,
групові форми з індивідуальними, які здійснюються в тих об’ємах і темпах, які
необхідні кожній особистості.
Суть нетрадиційних форм методичної роботи: робота організована так, що
всіх учасників залучено до процесу пізнання, формулювання висновків,
створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок,
обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Це дозволяє не тільки
отримати нові знання, а й удосконалювати пізнавальну діяльність, переводить
її у вищі форми співпраці.
Список використаної літератури:
1.Шкільне методичне об’єднання: нетрадиційні підходи/ Т.М. Криворучко
– Ж. «Завучу» (Основа), 2012 – с. 49.
2.Майстер-клас у системі методичної роботи з педагогічними кадрами /
А.І. Постельняк – Ж. «Завучу» (Основа), 2012 – с. 20.
3.Розвиток професійної майстерності педагогів в умовах профільної
школи/ З.І. Лустюк – Ж. «Завучу» (Основа), 2013 – с. 20.
30

31. 4.Форми методичної роботи з педагогічними кадрами. bilatserkva-
dnz12.edukit.kiev.ua/
5.Імпульс до творчості. Сучасні підходи до організації методичної роботи
в сільській школі. metodcentrkoippo.edukit.kr.ua/Files/downloads/imptvor.doc
31

32. Кривда Людмила Андріївна,
заступник директора школи з навчально-виховної роботи
Нестерівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
Маньківської районної ради Черкаської області
ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ШЛЯХОМ
УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
Методичні матеріали містять загальні рекомендації з питань організації
роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. У напрацюваннях
висвітлено основні аспекти інноваційної діяльності методичної роботи з
використанням сучасних засобів, що забезпечить підвищення рівня
професійної компетентності педагогів, їх залучення до самоосвіти.
«Педагоги педагогів» мають завжди відчувати
«биттям пульсу» кожного вчителя зокрема і
шкільного колективу в цілому, уявити стан
професійного зростання педагогічних працівників,
сприймати методичну роботу в сукупності
взаємозв’язаних і взаємодіючих елементів.
Н. Набока
Сьогодення освіти багатогранне й динамічне. Іноді бракує часу на чітке
апробування того, що планується.
Зорієнтуватися у цьому процесі, зуміти адаптувати упровадження
сучасних інноваційних умов, що склалися, скоординувати діяльність учасника
навчально-виховного процесу – основне завдання тих, хто координує
32

33. методичною роботою в загальноосвітньому навчальному закладі. Кожний
відповідальний за методичну роботу в школі повинен спрямувати власну
діяльність на формування професійної компетентності учителя. Ця діяльність
повинна перебувати у постійному процесі осучаснення. Результативною
методична робота є тоді, коли вона спроектована на всіх учасників навчально-
виховної роботи.
Визначенню поняття «методична робота» приділялось достатньо уваги в
наукових дослідженнях М.М.Поташника, Т. А. Загривни, А. М. Столяренко. За
визначенням С.Ж.Гончарової «науково-методична діяльність являє собою
специфічний тип освітньої діяльності, змістом якої є системна єдність
створення методу, його апробації, впровадження методу (одержання методик),
застосування методик» [1, c. 53].
Пам’ятаючи про те, що методична робота в навчальному закладі має
являти собою систему аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової,
дослідницької, науково - практичної, інформаційної діяльності, яка заснована
на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду, ми намагаємося
досягти поставленої мети – формування інноваційної внутрішньошкільної
освітньої політики, удосконалення професійної компетентності педагогічних
працівників та підвищення ефективності навчально - виховного процесу.
Система методичної роботи в школі будується на основі проектного підходу,
який є інноваційним засобом підвищення якості методичної роботи на
особистісному рівні, переведення методичної системи в режим інноваційного
розвитку. Розроблена система дозволяє створити максимально успішне,
конкурентоспроможне освітнє середовище для педагогів та учнів, реалізувати
принцип інтеграції і свободи вибору в системі роботи з педагогічними
кадрами в загальноосвітньому навчальному закладі.
Досвід організації роботи школи з питань підвищення кваліфікації вчителя
дає змогу визначити мережу традиційних та інноваційних форм внутрішньої
методичної роботи, які складають її структуру. Вона включає взаємопов’язані
та взаємодіючі елементи, що відповідають меті та завданням, які стоять перед
33

34. педагогічним колективом навчального закладу та втілюються у різних формах,
методах.
Інновація в освіті – вимога часу, передумова якісної організації навчально-
виховного процесу, продуктивного навчання. Не менш важливим механізмом
удосконалення методичної діяльності в режимі інноваційності вважаємо
проектну технологію. Основними формами інтелектуальних напрацювань
вчителів можуть бути авторські програми, положення, посібники, робочі
зошити, підручники, дидактичний матеріал, портфоліо, матеріали
перспективного педагогічного досвіду, методичні рекомендації, статті із
досвіду роботи, методичні розробки.
Плануючи методичну роботу з педагогічними працівниками, реалізуємо
традиційні, так і нетрадиційні форми її організації – в залежності від
поставленої мети та завдань.
Колективні форми методичної роботи використовуємо з метою
вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, аналізу результату
колективної діяльності, обговорення актуальних питань організації навчально-
виховного процесу, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду,
науково-технічної та педагогічної інформації. Серед них домінують
педагогічна рада, методична рада, методичні об'єднання, проблемні семінари
та семінари – практикуми, педагогічні читання, школа педагогічної
майстерності, педагогічні виставки; конкурси [2, с. 38].
Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для
задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників.
Результативним для вдосконалення фахової майстерності педагога є
наставництво, консультації, самоосвіта, індивідуальна методична допомога.
Останнім часом у роботі школи поряд з традиційними, використовуємо
нетрадиційні форми організації методичної роботи: ярмарки, фестивалі
педагогічних ідей, методичні фестивалі, панорами методичних новинок, клуби
творчих педагогів; ділові ігри [4, с. 59].
34

35. Ділові ігри – нетрадиційна форма організації методичної роботи, що дає
можливість активізувати творчу ініціативу вчителя. У співпраці з
досвідченими педагогами варто об’єднувати менш досвідчених. Це
забезпечить високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь.
Раз на два роки можна проводити «педагогічну олімпіаду», в якій беруть
участь всі вчителі школи незалежно від стажу і досвіду роботи.
Аукціон – форма творчого «продажу-купівлі» певних ідей, думок,
винаходів.
Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню
знань учителів, дає можливість виявити ерудицію.
Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на
пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення оптимальних шляхів
вирішення актуальних проблем розвитку освіти.
Педагогічний КВК – форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі
активного спілкування. Проводиться за відомим традиційним сценарієм і
передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно
активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні.
Ігрове конструювання – отримавши певне завдання, учасники команд, які
змагаються, шукають найкращий варіант його виконання.
Мозковий штурм має величезні можливості, що можна побачити,
спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».
Аналіз конкретних ситуацій – з приводу навчальної ситуації відбувається
обговорення, пропонуються варіанти можливих розв'язань.
Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук,
підтримку ППД вчителя, а також діяльність всього педагогічного колективу з
питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної
роботи в ЗНЗ.
Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-
методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж
останніх років.
35

36. Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи,
спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду
педагогічних працівників.
Тренінг – ефективна форма опанування знань, інструмент для
формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.
Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву
педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій,
наближених до реальних.
Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-
педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну
майстерність вчителя.
Важливим моментом вдалої методичної роботи в школі є діагностика
педагогічного колективу та його членів [3, с. 62].
Із метою покращення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі
варто здійснювати спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного
педагога до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню
членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим
учителям учитися педагогічної майстерності в старших і досвідчених колег,
забезпечує підтримку в педагогічному колективі.
Вдало спланована самоосвіта вчителя веде до його фахового зростання,
розвиває ініціативу і творчість педагога, дає можливість результативно
застосовувати форми і методи інноваційного зростання вчителя.
Тож представлений погляд на окремі питання планування та поєднання
традиційних та новітніх форм організації та планування методичної роботи є
орієнтовним, проте може бути використаним освітніми загальноосвітніми
навчальними закладами як допоміжний матеріал при плануванні та організації
науково – методичної роботи.
Оновлення системи науково-методичної роботи нерозривно пов’язане з
розвитком нового педагогічного мислення, вивченням інноваційних
технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчальної
36

37. діяльності, підвищує ефективність навчально-виховного процесу та
професійний рівень педагогів. Освітні технології, нетрадиційні форми
організації навчально-виховної роботи можна реалізовувати як у цілому, так і
впроваджувати окремі етапи роботи щодо її реалізації.
Список використаної літератури:
1.Гончарова С. Ж. Методическая деятельность: сущность, проблемы,
организация / С. Ж. Гончарова. – Новокузнецк: ИПК, 1999. – 72 с.
2.Жерносек І. П. Організація науково-методичної роботи в школі /
І.П.Жерносек. – Х.: Основа, 2006. – 128 с.
3.Павлютенков Є. М. Організація методичної роботи / Є. М.Павлютенков.
– Харків: Основа, 2005. – 80 с.
4.Пікельна В. С. Управління школою: в 2-х ч. / В. С. Пікельна. – Х.:
Основа, 2004. – Ч. 2. – 112 с.
37