110

1. ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
СУМСЬКА МІСЬКА РАДА
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ
«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» У 1 КЛАСІ
Суми 2018

2. 2
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ
8
1.1. Зміст поняття «підприємницькакомпетентність»………………………. 8
1.2. Структура підприємницької компетентності……………………………. 12
1.3.Методи, форми і прийоми формування підприємницької
компетентності…………………………………………………………………
16
РОЗДІЛ II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПІД ЧАС
ВИВЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
У 1 КЛАСІ
21
2.1. Результати аналізу програм О.Я.Савченко та Р.Б.Шияна з питання
формування підприємницької компетентності (підприємливості)
молодших школярів…………………………………………………………….
21
2.2. Формування основ підприємницької компетентності учнів початкової
школи під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1 класі.
24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 34
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 36

3. 3
ВСТУП
Актуальність теми. Українська початкова школа знаходиться на складному,
відповідальному й одночасно цікавому етапі реформування, приведення її до
формули нової школи. Серед її дев’яти ключових компонентів більш значущим для
безпосереднього освітнього процесу в контексті нашої теми назвемо «новий зміст
освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної
самореалізації в суспільстві; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі,
дитиноцентризм; наскрізний процес виховання, який формує цінності; педагогіка,
що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками» [11, с.7].
Важливість компоненту «нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти
новий зміст і набути компетентності для життя» має прояв у тому, що організація
навчання здійснюється через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза
його межами, учитель набуває свободу вибору (створення) навчальних програм у
межах стандарту освіти, а навчальний матеріал можна інтегрувати в змісті
споріднених предметів або вводитидо складу предметів у вигляді модулів [11, с.22].
Зауважимо, що інтеграція [за 6] як один з основних (індивідуальний, особистісно
орієнтований, компетентнісний, діяльнісний) підходів, задекларованих у новому
Державному стандарті початкової загальної освіти, сприяє зближенню освітнього
процесу й внутрішнього світу учня початкової школи, враховує вікові й
психологічні особливості сприймання ним нової інформації, налагоджує
створювання у свідомості учнів цілісної картини світу, об’єднує знання [11, с.23 ].
У вирішенні цього завдання особливе місце належить учителю початкових
класів, який здатен послідовно й безперервно, наскрізно через всі шкільні предмети
формувати й розвивати підприємливість, створивши базою для подальшого
розвитку учнів. При цьому, вчитель сам має бути професійно компетентним щодо
питання підприємливості.
Безумовно, це важливо і необхідно для досягнення мети Нової української
школи щодо набуття, розвитку та саморозвитку навичок ХХІ століття молодшими

4. 4
школярами (10 компетентностей) не тільки стосовно предметів, а що найбільш
актуально – життєво важливих компетентностей як інноваційність і
підприємливість.
Зауважимо, що ще в кінці ХХ сторіччя (дванадцять років тому (18.12.2006 р.))
американська організація «Партнерство заради вмінь ХХІ століття» (Partnership for
21st Century Skills) [за 17] задекларувала інноваційність і підприємливість у переліку
проголошенихвмінь ХХІ століття, який міститься у «Рекомендаціях Європейського
парламенту Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти
впродовж життя». При цьому на важливість навчання підприємливості Європейська
комісія звернула увагу вперше тільки у 2003 році («Зелена книга» з питань
підприємливості в Європі). Однак, на сьогодні залишається неузгодженим питання
щодо структури підприємливості як компетентності, про що висвітлюється у Звіті
Eurydice з приводу «Навчання підприємливості у навчальних закладах» 2016 року.
Нині спільнота найчастіше визначає ініціативність та підприємливість
компетентністю підприємливості.
Зауважимо, що питання розвитку підприємливості та ініціативності не є новим
у суспільній думці, існує науково-методичне забезпечення її формування,
підготовлене вже за часів незалежної України (розроблені й нові варіативні курси),
Однак, як зазначає О. Варецька, декларування важливості формування
ініціативності й підприємливості цей процес обмежується як наповнюваністю
інваріантної частини навчального плану, гранично допустимим навантаженням учня
так і зміною навчальних планів, у яких предмет «Економіка» відсутній, а в
інтегрованих курсах має несуттєву частку поруч з іншими [3, с.24].
Фрагментарність уваги підтверджується результатами аналізу Державного
стандарту початкової освіти, програм О. Савченко, Р. Шияна курсу у 1 класі «Я
досліджую світ». З огляду на це, нами запропоновано методичну розробку
формування підприємницької компетентності під час вивчення учнями курсу «Я
пізнаю світ» у 1 класі.
Теоретичне підґрунтя. Увага до проблеми починається від грецьких

5. 5
філософів (концепція «розумного егоїзму» Аристотеля, міра, розумність, духовний
елемент в господарській діяльності людини в Антисфена, Аристиппа, Епікура,
Сократа) до індустріального напряму (К. Ушинський), ділового (М. Шелгунов),
політехнічного (Н. Крупська, А. Луначарський), індустріального (П. Блонський),
господарського (А. Макаренко) виховання й сповненого економічним змістом
трудового виховання (В. Сухомлинський) у ХХ столітті [2, с. 9].
Зокрема, К.Д. Ушинський підкреслював провідну роль «науки
господарювання».Окреміпитання, пов'язані з економічною освітою досліджувалися
у філософському (В.Андрущенко, О.Дробницький, В.Куценко, Л.Понамарьов,
М.Тарасенко), психологічному (Б.Ананьєв, Л.Божович, В.Крутецький, Г.Костюк,
А.Леонтьев, К.Платонов і інші), педагогічному і історико-педагогічному(А.Вихрущ,
А.Нисимчук, В.Струманський, Б.Струманський, Б.Стунарик, І.Прокопенко,
Д.Тхоржевський) аспектах.
Важливими є дослідження проблеми економічного виховання учнів таких
авторів, як А.Аменд, О.Варецька, І. Сасова, І.Смолюк, О.Падалка, О.Шпак та інші.
Результати вивчення й аналізу літературних джерел свідчать про те, що проблема
економічної освіти учнів початкових класів перебувала в центрі уваги в наукових
працяхА.Аменда, Т.Боровікової, О.Будник, О.Варецької , Н.Кривошеї, Л.Куракова,
А.Федорова та ін. Науковці наголошують також на важливості науково-методичної
бази (про що зазначено вище), створеної за період незалежності України, яка є
підсиленням цього питання [2, с.5]. Це низка авторських програм, зокрема
«Неперервна економічна освіта» (І. Сасова, О. Падалка, О. Шпак), «Основи
економіки» для учнів 2–4 класів (Л. Бездольна, Р. Білан), «Економіка для молодших
школярів» для учнів 3–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Т. Гільберг,
О. Юхимович), «Основи економіки» для 2–11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів (Т. Власенко, М. Гуренок, І. Дорогопулько), «Азбука економіки»
(Н. Постольська,О. Куріпко), «Казковаекономіка»:програма економічних знань для
початкової школи на засадах етнопедагогіки (М. Чумарна), програми
факультативного курсу«Основиекономічнихзнань» для 3–4класів загальноосвітньої

6. 6
школи (укладач О. Божко), роботиз дітьмидошкільного і молодшого шкільного віку
з економічноговиховання(Н. Смелянська), пошуково-експериментальна програма з
економічної психології «Проектування наступності в розвитку економічного
мислення дітей дошкільного ташкільного віку» (Н. Побірченко), Концепція розвитку
економічногомислення особистості авторської школи № 37 м. Полтави (Ю. Лелюк,
О. Решетняк, І. Тимченко) та ін. Цінним надбанням (за визнанням наукової,
вчительської, учнівськоїтабатьківської спільнот)для вирішення питань, заявлених у
темі методичнихрекомендаційє цілісне науково-методичнезабезпечення процесу як
підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання та
розвитку соціальної компетентності школярів [3, с.10-11] так навчально-методичне
забезпечення освітнього процесу молодших школярів, яким є авторський курс
О. Варецької «Початки економіки» для початкової школи загальноосвітніх
навчальних закладів [за 4], розроблений у 2000 році, апробований у 45-и закладах
освіти України. Він має гриф МОН України (2006 р., 2014 р.). Результати 18-річного
упровадження підтверджуютьйого ефективність, а позитивні відгуки дітей, вчителів,
батьків – соціальну користь [3, с.11 ].
Об’єктом дослідження є процес навчання учнів початкової школи
інтегрованому курсу «Я досліджую світ» у 1 класі.
Предметом дослідження є зміст курсу «Я досліджую світ» у 1 класі, що
сприяє формуванню підприємницької компетентності.
Мета дослідження – розробити методичні матеріали, збагачені ідеями,
завданнями соціально-економічного й підприємницького змісту до інтегрованого
курсу «Я досліджую світ» у 1 класі.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
1. Проаналізувати сутність поняття «підприємницька компетентність»,
особливості, сучасні тенденції формування підприємницької компетентності у
науковій і методичній літературі, структуру підприємницької компетентності.
2. Проаналізувати програми О. Савченко та Р. Шияна з питання формування
підприємницької компетентності (підприємливості) молодших школярів.

7. 7
3.Розробитиі експериментально перевірити інтегровані завдання для розвитку
підприємливості до уроків курсу «Я досліджую світ» у 1 класі.
Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в
доповненні, урізноманітненні, систематизації, та осучасненні матеріалів щодо
формування підприємницької компетентності молодших школярів під час вивчення
курсу «Я досліджую світ» у 1 класі.
Практичне значенняотриманихрезультатів полягає у розробленні системи
інтегрованих вправ з економіки до уроків курсу «Я досліджую світ» у 1 класі.
Матеріали, що містяться в роботі, можуть бути використані вчителями початкових
класів в їх професійній діяльності.
Результативність. Апробація розробленої методики здійснювалася на базі
Комунальної установи Сумської загальноосвітньої школи I –III ступенів №27,
м. Суми, Сумської області. Результати апробації доповідалося на педагогічній раді,
методичному об’єднанні вчителів початкової школи.
Перспективність. Розробленасистема інтегрованих економічних завдань для
учнів початкових класів не вичерпує всіх проблем інтегрованого навчання. У
подальшому актуальною є розроблення системи інтегрованих економічних завдань
до уроків курсу «Я досліджую світ» у 2,3,4 класах.

8. 8
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
«ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ» У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1.Зміст поняття «підприємницька компетентність»
Результати аналізу психолого-педагогічної літератури показали, що
дослідники виявляють різні підходи до визначення поняття «підприємницька
компетентність». Зокрема, у Рекомендаціях Європарламенту і Ради Європи (18
грудня 2006року) «Ключові компетентності для навчання впродовж життя»
(Європейські орієнтири), підприємницька компетентність є однією з головних і
передбачає реалізацію здатності в учнів:
– зіставляти власні економічні інтереси й потреби з наявними ресурсами,
інтересами і потребами інших людей та суспільства;
– організовувати власну трудову та підприємницьку діяльність і роботу
колективу, орієнтуватися в нормах і етиці трудових відносин;
– аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та
співвідносити їх з потребами ринку праці;
– складати, здійснювати й оцінювати плани підприємницької діяльності та
особисті бізнес-проекти;
– презентувати й поширювати інформацію про результати власної економічної
діяльності та діяльності колективу [12 ,с.24].
У Європейській довідковій системі (Key Competences for Lifelong Learning. A
European Reference Framework) підприємницька компетентність тлумачиться як
здатність особистостівтілюватиідеї в сферу економічного життя, інтегрована якість,
що базується на креативності, творчості, інноваційності, здатності до ризику,
спроможності планувати та організовувати підприємницьку діяльність [12 ,с.24].
У переліку компетентностей Концепції нової української школи
«підприємливість» як уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у

9. 9
життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і
розвитку суспільства і держави, раціонально вести себе як споживач, ефективно
використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері
зайнятості, фінансів тощо здатність до підприємницького ризику подається
одночасно з компетентністю «інноваційність», що зрозуміло з огляду на вище
означене. Більш того, «підприємливість» віддзеркалює здатність особи втілювати
задуми в життя, креативність, потяг до інновацій, вміння ризикувати, планувати
заходи і реалізовувати їх. Перед українським вчителем висувається завдання в
умовах обмеженості та необов’язковості (на жаль, сприйняття цього як
другорядності) відповідних спеціалізованих курсів за вибором сформувати
підприємливість та ініціативність, підготувати учнів до самостійності у здобуванні
знань і вмінь у співпраці з педагогом фактично для досягнення соціального ефекту
сьогодні і у майбутньому для себе (власний соціальний статус та добробут), так і
розвитку суспільства і держави. Інструментом виконання цього завдання є
застосування інтегративного підходу в освітньому процесі початкової школи.
Як зазначає О. Варецька [3, с.5], у близькій інтерпретації ці поняття викладено
в Європейській рамці підприємницької компетентності EntreComp, яка має на меті
встановлення зв’язку і досягненні консенсусу між сферами освіти та праці й усіма
зацікавленими сторонами. Її можна вважати еталоном для будь-якої ініціативи щодо
заохочення підприємницької діяльності громадян Європи і використовувати для
розробляння навчальної діяльностіщодо формування й розвиткупідприємливості як
компетентності, визначення параметрів її оцінювання учнів й інших громадян
[за 17].
Науковець зауважує, що рамка EntreComp ґрунтується на широкому розумінні
підприємливості, котре включає в себе «ініціативність», а створені таким чином
цінності можуть бути фінансовими, культурними або соціальними (FFЕ-YЕ, 2012).
Визначаючи підприємливість як наскрізну компетентність, у рамці робиться акцент
на її застосовуванні громадянами у всіх сферах життя (піклування про власний
розвиток, активна участь у житті суспільства, входження, зокрема й повторне, на

10. 10
ринок праці як працівником, самозайнятою особою, засновником власної справи
різних напрямів як культурної, соціальної чи комерційної. Отже, вище означене вже
вказує на інтеграційний характер розуміння самої підприємливості, її соціальності,
інноваційності, й відповідно, такий підхід має застосовуватися у її формуванні,
зокрема й в молодших школярів. Концептуальні засади й вихідні положення
означеного документа важливі і для України в умовах її євроінтеграції. Однак,
суттєвим недоліком, на погляд О.Варецької є те, що попри широке схвалення цієї
рамки, її ще не було адаптовано чи апробовано в реальних умовах, на перевагу
програмам з економічної освіти й виховання, створеним науковцями й практиками у
часи незалежної України [3, с.80].
У переосмисленні змісту поняття важливим є урахування існуючого досвіду.
Такі, ініціативність і підприємливість у радянський період розглядалися у низці
результатів економічноговиховання.Зокрема, комплексні програми трудової школи
С. Шацького передбачали створення системи різнобічних впливів на дитину,
розвиток її підприємницьких здібностей, життєвої компетентності, організацію
праці на благо суспільства, вміння передбачити її наслідки для країни. У своючергу,
налагодження мажорних відносин, розвиток у дітей почуття власної гідності,
здатності до дії й гальмування, чемності в ділових відносинах , вибудову системи
перспективних ліній у вихованні, упровадження ідеї зв’язкудержави та особистості,
випереджального виховання, орієнтації на «людську творчість», виховання
бережливості, оперативності, діловитості, колективізму, чесності, дбайливості,
відповідальності, здатності до орієнтування тощо , розвиток навичок володіння
матеріальними і духовними благами, поводження з грошима відображено у
теоретичних положеннях А. Макаренка [3, с. 82-83]. Як бачимо, наявні ознаки
соціальної компетентності й критичного мислення).
Не можна обійти увагою:
– сутність підприємництва, визначену австрійським економістом
Й. Шумпетером (одним із перших, 1912 р.), пов’язану з функцією реалізації
нововведень у виробництві, створення нових комбінацій факторів виробництва і

11. 11
запровадження їх в економіку з метою забезпечення економічного росту;
– уточнену основну функцію підприємництва, яка полягає у подоланні старих
стереотипів і меж в економіці, відкритті нових прибуткових можливостей
економічних систем (В.А. фон Хайєк, Дж. Долан, Е. Лідсей);
– факт визнання підприємця як головної фігури підприємництва – такої
особистості, яка прагне до нововведень (Д. Мак Клелланд), має підприємницьку
силу для здійснення підприємницької діяльності, об’єднання навколо себе
персоналу, спрямування його зусиль на досягнення цілей підприємництва,
сприймання грошей як засобу досягнення мети [за 3, с.73];
– складний, суперечливий, рівневий процес опанування особистістю
підприємницькими знаннями та становлення підприємницької поведінки та
свідомості [11, с.298-301];
– психологічний аспект поняття як особистісну якість, здібність, модель
поведінки, необхідну для успішного вирішення певних бізнес-задач та досягнення
високих результатів у підприємницькій діяльності [8, с.23];
– особистісний акцент як: сукупність якостей, знань, які допомагають
особистості успішно та якісно вирішувати бізнес-завдання та досягати високих
результатів в підприємницькійдіяльності[8, с.63-68]; інтегральна психологічна якість
особистості, яка проявляється в мотивованій здатності до творчого пошуку та
реалізації нових економічних ідей і дає змогу вирішувати різноманітні проблеми в
повсякденному,професійному, соціальному житті; спроможність володіти засобами,
що дають особі можливість ефективно організувати особисту та колективну
підприємницьку діяльність. Наявність підприємницької компетентності дає змогу
особистості знаходити та застосовувати оптимальне поєднання ресурсів у процесі
виробництва, створюватиі впроваджувати в економічне життя суспільства інновації,
йти на певний ризик, необхідний для виконання поставленої мети. При цьому успіх
підприємницької діяльності пов’язаний із самоорганізованістю, діловими та
особистіснимиякостямипідприємця,ефективністю управління бізнесом, лідерськими
якостями, уміннями розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення в умовах

12. 12
невизначеності, працювати в команді [1, с.16].
У тойже час «духовно-економічневиховання молодших школярів» в авторстві
О. Варецької, єперетворенням духовно збагачених економічних знань в усвідомлені
ставлення, якостіта дії молодшихшколярів, втіленням їх у соціально значущі вчинки
[2, с.76]. Це визначення край важливе для нашої роботи.
Вагомим також є розвиток техніко-економічного мислення учнів початкової
школи забезпечується шляхом ознайомлення з елементарними економічними
основами як домашнього господарства, так і у сфері економіки нашої країни,
формування економічної ощадливості, бережливості, здатності орієнтуватись у
підприємницькому середовищі, а також сприяння усвідомленню взаємозв’язку
економічних та етичних процесів [8, с.29-30].
Виходячи з вище означеного, підприємницька компетентність молодших
школярів, на нашу думку є інтегральним поєднанням, здатністю особистості:
усвідомлено застосовувати набуту сукупність соціально збагачених знань, умінь,
навичок, ставлень, певного соціально-духовного досвіду з основ економіки у
процесі навчання та щоденного життя; раціонально вести себе як споживач,
зіставляючи власні економічні інтереси й потребиз наявними ресурсами, інтересами
і потребами інших людей та суспільства; ефективно використовувати індивідуальні
заощадження, приймати морально-економічні рішення для підвищення власного
соціального статусу та добробуту, розвитку суспільства і держави.
Отже, вчені спільні у думці про те, що цілеспрямоване формування
підприємницької компетентності сприятиме повноцінному розвитку особистості,
яка здатна змінювати, удосконалювати умови свого життя, вільно обирати свій
життєвий шлях, виходячи із власних прагнень, умінь, і особистісних якостей.
1.2.Структура підприємницькоїкомпетентності
Серед існуючих структур підприємницької компетентності зупинимося на
таких. Так, цікавий погляд знаходимо в Європейській рамці підприємницької

13. 13
компетентності EntreComp, про яку йшлося вище, адже вона складається з двох
основнихвимірів сферикомпетентностей та безпосередньо самих компетентностей,
а 3 сфери компетентностей охоплюють «Ідеї та можливості», «Ресурси» й
«Трансформація в дії». При цьомукожна сфера складається з п'яти компетентностей
(тобто 15 компетентностей), які вкупі становлять структурні елементи
підприємливості як компетентності. Таким чином отримується восьмирівнева
модель поступу з вичерпним переліком результатів навчання. Означену рамку
беруть за основу для розроблення навчальних планів та навчальної діяльності,
визначення параметрів оцінювання підприємливості учнів та інших громадян.
Розробники зазначають, що компетентності підприємливості є здатністю
втілювати ідеї та можливості в дії за рахунок залучення ресурсів, які можуть бути
особистими (самосвідомість, самоефективність, мотивація та витримка),
матеріальними (засобивиробництва, фінанси) чи нематеріальними (особливізнання,
вміння та установки). Як бачимо, кожна частина має свій колір: синій для
компетентностей у сфері «Ідеї та можливості», помаранчевий – для сфери «Ресурси»
та зелений – для компетентностей у сфері «Трансформація в дії».
Між сферами моделі EntreComp також існує щільний взаємозв'язок, а
підприємливість як компетентність об’єднує усі три. При цьому між 15-ма
компетентностями також існує взаємозв’язок та взаємообумовленість, тому вони
розглядаються як частини цілого. Це підтверджує той факт, що чіткої межі між
сферами компетентностей та самими компетентностями немає, а наявним є
взаємопроникнення – інтегрування [3, с.6].
На думку української дослідниці Ю. Білової, внутрішня структура
підприємницької компетентності містить мотиваційно-ціннісний, когнітивний,
діяльнісний та емоційно-вольовий компоненти, які тісно взаємопов'язані між собою
[1, с.16].
Мотиваційно-ціннісний компонент демонструє морально-етичне ставлення
особистості до підприємницьких цінностей (свобода вибору, самореалізація,
ощадливість, толерантність, чесність), що визначає суб’єкт-суб’єктніміжособистісні

14. 14
відносини, а також суб’єкт-об’єктні відносини людини з природою.
Когнітивний (або знаннєво-змістовий) компонент включає знання
теоретичного й технологічного (процедурного) характеру: сукупність знань, що
відображають розуміння сутності економічної сфери життя сучасного суспільства;
теоретичні знання про основні поняття та методи підприємницької діяльності. Цей
компонент враховує особливості і варіативність змісту освітніх та особистісних
потреб, мотивів особистості на різних етапах її економічної та підприємницької
підготовки;
Діяльнісний (або практично-технологічний) компонент передбачає
формування практичних умінь підприємницької діяльності (професійної та
соціальної), а саме:
– уміння вибору ефективної бізнес-ідеї та форм підприємницької діяльності;
– здатність до організації, планування та прогнозування підприємницької
діяльності;
– уміння презентувати власні проекти, вести конструктивний діловий діалог;
– готовність творчо розв’язувати різноманітні проблеми у сфері
підприємницької діяльності на основі набутих знань, умінь, способів мислення;
– спроможність керувати та контролювати хід і результати підприємницької
діяльності;
Емоційно-вольовий компонент включає:
– здатність розуміти власний емоційний стан у ситуації пошуку та реалізації
бізнес-проектів;
–здатність гідно переживати відсутність результату, спроможність відкрито
ділитися своїми почуттями і переживаннями;
– цілеспрямованість;
– витримка, володіння собою в ситуаціях невизначеності [1, с. 16-17].
Особистісний компонент підприємницької компетентності представлений
сукупністю професійно-ділових, адміністративно-організаторських, соціально-
психологічних та моральних якостей особистості.

15. 15
Для нашої роботи важливим є висновок О. Варецької щодо результату
духовно-економічного виховання особистості молодшого школяра, який ще раз
доводить той факт, що підприємливість є однією із змістових ліній духовно-
економічного виховання, адже полягає у такому:
– пізнання основ економічного життя, розвиток економічного мислення;
– становлення підприємливостіяк здатностіактивно діяти в ринковихумовах
з урахуванням загальнолюдських цінностей;
– розвиток заповзятливості як енергійності й наполегливості в соціально
значущій економічній діяльності, невідступності у досягненні поставленої
економічної мети на основі моральної непохитності;
– формування ціннісного ставлення до кожної людини, праці, економічних
ресурсів, природи, соціуму; вміння зіставляти потреби з економічними
можливостями, поєднувати особистий інтерес з колективним;
– виявлення відповідальності, бережливості і раціональності у побуті, праці,
дозвіллі;
– формування досвіду емоційно-ціннісного ставлення до економічних явищ
та духовного самовираження в економічній діяльності [2, с.8].
Отже, підприємницька компетентність молодшого школяра, на нашу думку,
містить такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, змістовий, діяльнісний, емоційно-
вольовий.
Мотиваційно-ціннісний компонент містить свідомі потребиучня в морально й
соціально орієнтованих економічних знаннях; внутрішню мотивацію до
самопізнання й самоактуалізації у навчальній діяльності; потреби в духовному
зростанні та взаємодії, особистісній зацікавленості навчанням і практичним
застосуванням знань у майбутній професійній діяльності й повсякденномужитті;
Змістовий компонент базується на знаннях найуживаніших економічних
категорій та понять, їх морально-духовного й соціального аспектів, деяких
доступних для цього віку економічних взаємозв’язків, які складаються у
безпосередньому оточенні дітей (в сім’ї, місті, країні), інформації про навколишнє

16. 16
економічне середовище, налагодження партнерських відносин і ділового
спілкування, внаслідок чого відбувається формування розумних потреб дитини –
матеріальних, духовних, соціальних.
Діяльнісний компонент включає уміння висвітлювати духовний зміст
економічних понять і відносин, раціонально використовувати матеріали та
обладнання на уроці, планувати й організовувати власну працю й об’єктивно
оцінювати її результати, взаємодіяти на партнерських засадах у різних соціальних
групах, колективі, родині, мислити економічно на основі засвоєних первинних
практичнихнавичокспоживача йфінансової грамотності, зіставляти власні потребиі
потреби родини з можливостями їх задоволення.
Емоційно-вольовий компонент поєднує виховання ціннісних орієнтацій
(доброта, милосердя, співчутливість, людяність, повагу до інших людей тощо),
відповідальності за прийняті рішення, бережливості, прищеплення навичок
раціональної організації та використання бюджету, часу, чесності й сумлінного
ставлення до своїх обов’язків у класі та вдома, в результаті чого відбувається
становлення людини з її вчинками, ідеями, переконаннями світоглядного,
морального, духовного характеру.
Таким чином, формування підприємницької компетентності особистості – це
складний, суперечливий і багатоетапний процес, який передбачає опанування
особистістю підприємницьких знань та становлення на цій основі підприємницької
свідомості та підприємницької поведінки.
1.3. Методи, форми і прийоми формування підприємницької
компетентності
Ефективність освіти залежить від застосування в освітньому процесі таких
форм, методів і технологій навчання, які сприяють продуктивній діяльності
школярів, створюють для них комфортні моральні умови для виконання тих ролей,
завдань, пошуку таких способів рішення проблем, таких відкриттів, які стануть їм у

17. 17
нагоді у повсякденному житті. При цьому інноваційні форми роботи сприятимуть
формуванню підприємницької компетентності. Такі уроки можна назвати уроками з
підприємницьким тлом.
Для досягнення цілей залежно від бажаних ефектів вчитель, працюючи з
різними віковими категоріями учнів, може застосовувати такі групи методів, які:
– ґрунтуються на вміннях критичного мислення, умовиводу, аналізу,
оцінювання й узагальнення фактів (мозковий штурм, сніжний ком, презентація і
робота з текстом-джерелом);
– сприяють формуванню відповідальності, здійсненню й оцінюванню вибору,
прийняттю рішень з повним усвідомленням наслідків («Дерево прийняття рішень»,
метод дискусії);
– розвивають уяву, ґрунтуються на емоціях і переживаннях учня, а також
створюють умови для дії (драма, моделювання, рольова гра, «асоціативний кущ»,
ментальні карти);
– добре відомі й часто застосовуються – лекція з презентацією, робота з
текстом-джерелом, співпраця й робота в малих групах, експертні групи, зупинки з
завданнями, а також останнім часом – проект [5, с.17-18].
Доцільними на різних етапах уроку (може мати різну структуру, однак
основними його структурними частинами є такі: вступ, термінологічна частина,
ігрова апробація матеріалу, варіативна та заключна частини [10, с.27-31]стануть
активні методи.
Так, у вступі на початку вивчення нової теми для підготовки до сприймання
матеріалу раціональним є створення проблемної ситуації, що викличе в дітей
здивування та пробудить інтерес і зацікавленість. На початковому етапі уроку
бажано застосовувати нескладні інтерактивні вправи – «Мозковий штурм»,
«Мікрофон» тощо. Повідомлення, словесно оформлене від імені учнів під час
мотивації навчальної діяльності стає своєрідним «містком» для розуміння нового. У
термінологічній частині бажано розкрити основні поняття, які будуть використані
на уроці. Ігрова апробація матеріалу для молодших школярів відбувається

18. 18
переважно у дидактичних, ситуативних, сюжетно-рольових іграх. Варіативна
частина передбачає проведення різних форм роботи з дітьми на вибір вчителя
(завдання з образотворчої діяльності, вправи на формування математичних уявлень,
ознайомлення з довкіллям тощо). У заключній частині відбувається підбиття
підсумків.
При цьому, місія вчителя – це створити атмосферу довіри, комфортні умови
для співпраці на рівні учень-учень, учень-вчитель, розвитку в них лідерських
якостей, почуття управлінської відповідальності за діяльність групи, мотиваційне
середовищеуроку. Саме через мотивацію у вступній частиніуроку існує можливість
зацікавлення учнів, занурення в їхній особистий досвід, визначення зв’язку науки з
життям. В основній частині уроку важливо підтримувати та посилювати мотивацію
до навчання через залучення учнів до активної діяльності, що забезпечить
формування цінностей особистості учня. Мотивація перспективи в підсумковій
частині уроку сприятиме усвідомленню неперервності процесу навчання.
Наголосимо, що формуванню та розвитку компетентностей учнів сприятимуть й
завдання міжпредметного типу (інтеграційний підхід серед інших є основою
діяльності у Концепції Нової української школи – прим. наша), які допомагатимуть
налаштуванню учнів на творчу пошукову діяльність і визначенню місця й ролі
конкретної дисципліни в суспільно-науковій картині світу [5, с.16].
Зауважимо, що інтегрованість змісту уроку – це важливий чинник творення
підприємницької компетентності. Традиційне шкільне життя, поділене на предмети
з їхніми окремими об'єктами, методами і вимогами, формують в учнів хибну
картину світу, а справжній світ – макросистема, у якій одночасно діють закони
багатьох галузей предметів. Змоделювати його зможуть інтегровані уроки, які
вимагають від вчителя вмотивованості й підготовленості, розуміння того, що
інтеграція допоможе учневі уникнути вузькопрофільності.
Цілком слушно А. Гельбак визначає ще одним з важливих завдань учителя –
відбір необхідних джерел інформації, підготовка текстів для критичного читання та
самостійної творчої діяльності учнів на уроці, оскільки від науковості та

19. 19
достовірності інформації, відповідного обсягу тексту, правильно сформульованих
питань для його опрацювання та вироблення алгоритму дій залежить ступінь
сформованості ключових компетентностей учнів [5, с.16].
Для формування підприємливостікориснимистануть форми роботи в групах і
парах. Така навчальна діяльність формує відповідальність за спільний результат, а
ще навчає учнів співпрацювати – спілкуватися між собою, бути лідерами й
підлеглими, дискутувати, переконувати, відстоювати власні позиції, іти на
компроміс тощо.
Для заохочування до активної діяльності, висловлювання думок кожного учня
важливими є методи як «Продовж речення», «Доведи, що…», «Кубування»,
«Мікрофон» та інші. Викликають зацікавленість до вивчення предмета такі творчі
завдання, як «Доповни малюнок», «Продовж прислів’я» тощо.
Застосування ігрових методів сприяє різноманітності, уникнення
монотонності, створенню умов для всебічного розвитку дитини, її здібностей.
Досить ефективними для розвитку підприємницьких якостей є рольові ігри, які
допомагають учням уявити себе експертами в певній сфері, продемонструвати
знання, уміння, часто здобуті завдяки методу випереджувальних завдань.
Метод проектів, який уважається основним методом формування ключових
життєвих компетентностей учнів, зокрема й підприємницької, сприяє розвитку
критичного мислення, чіткого усвідомлювання, де і як можна застосовувати набуті
знання, генеруванню нових ідей, комунікабельності, постійного
самовдосконалювання.
Вибір конкретного методу, а також спосіб його реалізації залежить від
характеристики групи учнів, їхніх запитів, потреб, можливостей тощо. Отже,
необхідно пізнавати учнів під час спілкування, бесід, спостереження й обміну
думками [5, с.17-18].
Цікавими є погляди О. Варецької та Л. Кашуби, які виокремлюють такі
методичні прийоми формування у молодших школярів підприємницької
компетентності:

20. 20
– вивчення інформації про елементарні економічні поняття і терміни;
– спостереження за доступними для дітей економічними відносинами між
людьми в сім’ї, школі, класі, суспільстві;
– мотивація економічної діяльності людей на основі головних економічних
принципів і законів;
– застосування цікавих для дітей вправ на усвідомлення і закріплення знань,
умінь і навичок, на розвиток економічного мислення;
– практичне застосування набутих знань, умінь і навичок, діагностування
рівня засвоєння навчального матеріалу (тестування з метою контролю,
самоконтролю, взаємоконтролю);
– обговорення та обґрунтування життєвих чи ігрових ситуацій з погляду
економічних правил взаємодії ;
– використання міжпредметних зв’язків [2; 4, 7].
Таким чином, вищеназвані методи, форми і прийоми формування
підприємницької компетентності допоможуть учителям свідомо підходити цього
питання під час навчальної діяльності, що підвищить рівень досягнень учнів і дасть
їм змогу бути успішними в різних видах діяльності, адже не кожен мріє стати
економістом, однак кожен хоче бути щасливою людиною.

21. 21
РОЗДІЛ II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО
КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» У 1 КЛАСІ
2.1. Результати аналізу програм О. Савченко та Р. Шияна з питання
формування підприємницької компетентності (підприємливості) молодших
школярів
У списку типових освітніх програм для 1-2 класів Нової української школи,
які затверджено Колегією Міністерства освіти і науки України, є програми
академіка НАПН України О. Савченко та доцента кафедри освітньої політики,
кандидата біологічних наук КЗ Львівської обласної ради «Львівський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти» Р. Шияна.
Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії, адже
створювались відповідно до проекту Держстандарту. Відмінність між ними полягає
у рівні інтеграції освітніх галузей у навчальні предмети, очікуваних результатах
навчання (за програмою О. Савченко їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас,
за програмою Р. Шияна– в кінці циклу (після 2-го класу).
До змісту програм входить пояснювальна записка, типовий навчальний план
та перелік освітніх галузей; визначено вимогидо конкретних очікуваних результатів
навчання, загальний обсяг навчального навантаження; коротко вказано відповідний
зміст навчальних предметів чи інтегрованого курсу.
Зупинимося більш докладно на програмі О. Савченко «Я досліджую світ» у 1
класі. Її метоює «особистісний розвиток молодших школярів на основі формування
цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який
охоплюєсистемуінтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в
різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, якіхарактеризуютьздатністьучнів розв'язуватипрактичні задачі» [13, с.1].
При цьому, науковець підкреслює, що «підприємливість та фінансова грамотність

22. 22
передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення,
вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей,
прийняття власних рішень» [14, с.3 ].
Зауважимо, що у цій програмі фрагментарно висвітлюються вимоги до
підприємницької компетентності в різних освітніх галузях.
Математична освітня галузь: учень оперує грошима в уявному (ігровому)
процесікупівлі-продажу, використовує їх короткіпозначення (гривня – грн, копійка
– к.) [14, с.25 ].
Громадянська,історична,соціальна,здоров’язбережувальна, природнича освітні
галузі : учень знає склад, імена членів сім’ї, місце, де працюють батьки, хто вони за
професією;хто працюєв школі;має уявленняпросвоїобов’язки як школяра; наводить
приклади виробів, які допомагають людині в побуті, винаходів людства; розпізнає
рукотворні тіла у найближчому оточенні; називає матеріали (деревина, гума, папір,
метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла [14, с.32-34].
Технологічна галузь: учень: добирає матеріали для моделювання,
конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і
синтетичні); розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і
нематеріального виробництва; виконує трудові дії в побуті – доглядає за одягом та
взуттям (зав’язування пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує
незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай,
канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими
учнями [14, с.42-44].
У свою чергу Р. Шиян наголошує, що «всі ці ключові компетентності можуть
бути реалізовані на рівні початкової школи». Саме тому, у програмі більш глибше,
однак теж фрагментарно, приділено увагу формуванню підприємницької
компетентності у межах освітніх галузей.
Математична освітня галузь : учень, розв’язує різні життєві проблеми (шукає
номер квартири (будинку), місця в кінотеатрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку,

23. 23
номер кабінету в різних установах, номер телефону; оперує грошима, здійснюючи
покупки у крамницях (справжніх та уявних), продаж і купівлю на шкільних
ярмарках та інше [16, с.21-29].
Природничаосвітня галузь : учень сортує сміття (папір, пластик, скло, метал),
має уявлення про тривалість розпаду поліетилену, пластику і зменшує споживання
цих матеріалів у своємупобуті;пояснює, чомуіяк потрібно ощадно використовувати
природні ресурси – воду, тепло, електроенергію; розпізнає й порівнює природні та
рукотворні(штучні) об’єктизапевнимивластивостями,наводитьприкладитого, як ці
об’єкти(серед них і механізми) допомагають людині, розрізняє природне і створене
людиноюдовкілля;пояснює,яквикористовувати штучні матеріали (пластмасу, гуму,
скло, метал, папір) на основі їхніх властивостей, описує, з чого виготовляють папір,
скло тощо; пояснює вплив штучних матеріалів та рукотворних об’єктів на довкілля
[16, с.31-36].
Технологічнаосвітня галузь : учень зіставляє та розрізняє вироби, виготовлені
традиційними та сучасними ремеслами (гончарство, ткацтво, витинанка, різьблення
та інше; виготовляє та оздоблює виріб із допомогою дорослих чи самостійно,
застосовуючи елементи традиційних та сучасних ремесел (використання різних
технік для виготовлення та оздоблення виробів: витинанка, вишивка та інше);
пояснюєважливість відродженнята збереження традиційнихремесел – бере до уваги
необхідність економного використання конструкційних матеріалів; аргументує
доцільність вторинноговикористання матеріалів та використовує їхдля виготовлення
виробів самостійно чи із допомогою дорослих; разом із дорослими планує та
реалізовує найпростішітрудовідії (ремонтує іграшки, книжки, доглядає зарослинами
і тваринами, готує страви за рецептами, доглядає за одягом та взуттям); виконує
найпростішідії щодо самостійностіу побуті(упорядковування особистих речей) [16,
с.38-43].
Здоров’язбережувальнаосвітнягалузь :учень розрізняє родинні зв’язки, дружні,
діловістосункитаподружнєжиттяйпояснює, чомутребаставитисяз повагоюдоінших
осіб, їхньогопоходження;важливііменшважливіпотреби,визначає доступні шляхи їх

24. 24
задоволенняйкорисніішкідливіпродуктихарчування;добирає продукти харчування,
орієнтуючисьнапозначкинаупаковці;визначає місця,деможна харчуватися здорово;
складає перелік речей, необхідних для конкретної життєвої ситуації; ставить перед
собою мету споживати корисні продукти, складає їхній перелік; раціонально
використовуєкишеньковігроші;пояснює, чому люди купують товари, якою має бути
підприємливалюдинайте, що не всіпотреби можна задовольнити через обмеженість
ресурсів; важливість навчання у школі для власного добробуту [16, с.53-61].
Результати аналізу змісту програм предмету «Я досліджую світ» О. Савченко
та Р. Шияна у 1 класі доводять те, що існує необхідність поглиблення соціально-
економічного змісту, урізноманітнення інструментарію, зокрема цікавих
інтегрованих вправ соціально, духовно-економічного спрямування для формування
підприємницької компетентності учнів початкової школи.
2.2. Формування підприємницької компетентності учнів початкової
школи під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1 класі
Виходячи з того, що програма Р. Шияна в інтегрованому курсі «Я досліджую
світ» в 1 класі охоплює 7 галузей (мовно-літературна, математична, природнича,
технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська і історична,
мистецька) та програма О. Савченко – 3 галузі (природнича, громадянська й
історична, соціальна, здоров’язбережувальна), з огляду на практику здійснення
духовно-економічного виховання та на власний досвід розроблено системузавдань
до кожної з галузей для формування підприємницької компетентності.
Формування підприємницької компетентності
у математичній галузі
Починаючи з першого класу, ознайомлюємо дітей не тільки з грошовими
одиницями (копійками і гривнями), а й з економічним змістом поняття «гроші» як
універсального товару, на який можна обміняти будь-який інший товар, духовним
змістом цієї категорії - використання його як засобу допомоги тим, хто на них

25. 25
чекає.
Математична галузь дає змогу розкрити такі економічні категорії, як «ринок»,
«гроші», «потреби», «праця», «підприємницька діяльність», «бюджет», «ресурси»,
«обмін», наблизити зміст задач до життя.
З огляду на практику здійснення духовно-економічного виховання та на
власні здобутки доречним стане:
– розв’язування простихзадач з економічним змістом (упродовж усіх тижнів);
– розв’язування простих задач з логічним економічним навантаженням
(тематичний тиждень «Мода», «Спорт» та інші);
– ознайомлення з ювілейними монетами «Олімпійські ігри -2018»
(тематичний тиждень «Спорт»), «Іван Федоров» (тематичний тиждень «Моя
улюблена книга», «Калина» (тематичний тиждень «Світ рослин») тощо;
– ознайомлення зі старовинними купюрами (тематичний тиждень «Світ
захоплень»);
– практичні математичні обчислення з використанням квитків на автобус,
метро, трамвай, потяг під час тематичних тижнів «Транспорт», «Літо»;
– розв’язування простих задач, пов’язаних з тематикою подорожей
(карпулінг).
Розв’язуючи задачі про ринок, уточнюємо на основі відповідей дітей
тлумачення його змісту як місця купівлі та продажу товарів та послуг, його
різновиди (магазин, ярмарок тощо), розглядаємо такі поняття, як «товар» – це річ,
предмет, створений людиною і призачений для продажу, який має бути корисним,
цінним; «дохід» – грошові надходження, які отримують громадяни, підприємства,
держава,які мають бути отримані тільки чесним шляхом, «витрати» – усі гроші,
які необхідно сплатити для забезпечення нормального життя людини як фізічної і
соціальної істоти і те, що витрати мають бути розумними, не перевищувати
доходи, зокрема й в родині.
Доречними стануть хвилинки «Цікава математика» на економічні теми з
обчислення раціональної покупки, планування та обчислення витрат на ремонт

26. 26
квартири чи будинку, ознайомлення й перевірки структури ціни (домівка ціни) на
товари, поняттям «витрати»; закріплення сутності економічних термінів «заробітна
плата», «вартість», «прибуток», «збитки», «дарунок» під час розв’язування задач
економічного змісту.
Отже, є широкі можливості для формування підприємницької компетентності в
математичній галузі під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1
класі, які не вичерпуються нашим дослідженням.
Формування підприємницької компетентності
у мовно-літературній галузі
Діти щоденно чують сучасні економічні терміни, без знань сутності яких вони
не зможуть стати повноцінними учасниками суспільно-економічних відносин в
Україні та світі. Для надолуження цієї прогалини розроблено систему вправ з
економічним навантаженням, які містять роботу над лексичним значенням слів з
економічним змістом кожного тематичного тижня : добір антонімів, синонімів,
споріднених слів тлумачення значення слова тощо.
Доречним стане й використання інформаційного стенду «Слово тижня», на
якому вивішуються слова словом тижня з економічної тематики для опрацювання
їхнього змісту.
Наведемо приклад. Для роботи над значенням економічних термінів
«благодійність», «меценатство», «потреба у навчанні» тощо в 1 класі можна
відвести декілька хвилин уроку, щоб збагатити активний словник та
вдосконалювати культуру мовлення. Стануть також доречною робота над:
– прислів’ями (поясни зміст, з’єднай частини), приказками, які містять
економічну інформацію (тематичні тижні «Я-школяр», «Моя родина», «Світ
рослин», «Світ тварин» та інші);
– загадками (тематичні тижні «Я-мандрівник», «Я – школяр», «Спорт», «Мій
клас» та інші);
– кросвордами (тематичні тижні «Моя родина», «Я-школяр» та інші), а також
вправи з літературними термінами;

27. 27
– виключення одного слова з ряду економічних, яке виявилося зайвим та
пояснення свого вибору (тематичні тижні «Моє довкілля», «Техніка, яка допомагає»
та інші);
– читання, аналізування літературних творів, які містять економічний зміст
(тематичні тижні «Світ тварин», «Світ рослин» та інші).
Так, наведені приклади показують значні можливості для формування
підприємницької компетентності в мовно-літературній галузі інтегрованого курсу
«Я досліджую світ» у 1 класі.
Формування підприємницької компетентності
у природничій галузі
Збагачення знаннями про навколишнє середовище і сучасні підходи до
вирішення проблем взаємозв’язку природи і людини можна побудувати на
інтегрованій основі економіки та природничої галузі у 1 класі.
Це дозволяє застосовувати економічні поняття, виховувати економічну
культуру, закладати основи екологічного світогляду, формувати засади цілісного
економіко-екологічного мислення. Доречним буде навести думку В.Сухомлинського
про те, що «маленька людина… повинна побачити і зрозуміти, у чому коріння
нашого життя, від чого залежить те, що у нас на столі хліб та масло, м'ясо та молоко,
що ми дихаємо свіжим повітрям» [15, с. 585]. Таким чином, дитина усвідомить, що
вона живе у такий час, коли природні ресурси перестали бути невідновлюваними, а
людина не просто споживаєплодиприродита праці – вона утворює необхідні умови
для збільшення кількості цих плодів порівняно з тим, що дає природа. Саме тому,
вчитель має навчити дітей бачити та розуміти єдність людини з природою,
переживати турботу і тривогу про збереження та примноження природних багатств.
Тому пропонуюнаступні види вправ економічного спрямування на морально-
духовних засадах:
– складання та обговорення змісту казок з економічним змістом (тематичні
тижні «Що таке довкілля? », «Ми – українці», «Мої друзі» та інші);
– ознайомленняз ювілейнимимонетами«СвятоПокрови» (тематичний тиждень

28. 28
«Осінь»), «День святого Миколая», «Свято Різдва» (тематичний тиждень «Зимові
свята»), «Свято Благовіщення» (тематичний тиждень «Весняні свята») тощо;
– вправляння з картою України : знаходження міст, у яких розташовані музеї
грошей (тематичний тиждень «Світ захоплень»), ознайомлення з містами, на
підприємствах яких виробляють іграшки (тематичний тиждень «Ігри»), рушники
(тематичний тиждень «Я-українець, я – європеєць») та інші;
– ознайомлення з видами потреб: біологічними й соціальними (тематичний
тиждень «Навіщо їсти?»), особистими (тематичний тиждень «Я– школяр»),
головними і другорядними (тематичний тиждень «Час») та інші;
– проведення тематичних проблемних бесід «Як працюють мурашки?»
(тематичний тиждень «Світ комах»), «Як виготовляють меблі?» (тематичний
тиждень «Моє довкілля») та інші.
Наведені приклади висвітлюють значні можливості для формування
підприємницької компетентності в природничій галузі інтегрованого курсу «Я
досліджую світ» у 1 класі.
Формування підприємницької компетентності
у соціальній і здоров’язбережувальній галузі
Соціальнаіздоров’язбережувальнагалузьзазмістомоб'єднує питання здоров'я та
основ соціальноорієнтованихекономічнихзнань,адженасьогодні все частіше звучить
думкапроте, що економікамаєбутисоціальноорієнтованою (моральною).Її завданнями
є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров'я, оволодіння
основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової
поведінки, формування здоров'язберігаючої компетентності, уміння здійснювати
соціально-економічнийвибір – вибір,якийвраховує нетількипотреби і бажання однієї
людинизабудьякуціну, ай можливостіродини,групи,країни, власні можливостей на
основі духовно-моральних цінностей, взаємодіяти в різних групах і командах для
досягненняефектуякдля себе,такидля суспільства.Означенівидивправ сприятимуть
формуванню підприємницької компетентності:
– ознайомлення з видами потреб (їжа, одяг, житло) під час вивчення

29. 29
тематичних тижнів «Навіщо їсти?», «Рослини», «Моє довкілля» та інші;
– прищеплення навичокекономного використання води (тематичний тиждень
«Пригоди крапельки»), тепла (тематичний тиждень «Зима»), електричної енергії
(тематичний тиждень «Зима») та інших ресурсів;
– обговорення правил безпечної поведінки в школі (тематичний тиждень «Я-
школяр»), на вулиці (тематичний тиждень «Мої друзі»), у транспорті (тематичний
тиждень «Транспорт») тощо.
Ці приклади пояснюють можливості для формування підприємницької
компетентності в соціальній і здоров’язбережувальній галузі інтегрованого курсу «Я
досліджую світ» у 1 класі.
Формування підприємницької компетентності
у технологічній галузі
Для формування підприємницької компетентності у технологічній галузі
пропоную такі види вправ на ознайомлення з:
– процесом виробництва книг (тематичний тиждень «Мої улюблені книги»),
рушників (тематичний тиждень «Я – українець, я –європеєць»), морозива
(тематичний тиждень «Моє довкілля»);
– трудовими ресурсами, знаряддями праці людей (тематичні тижні «Мода»,
«Спорт», «Професії», «Театр», «Таємниці космосу» ) та інші;
– інформацією на товарі (штрих-кодом на упаковці продовольчих товарів та
ярликом на непродовольчих товарах) у тематичних тижнях «Мода», «Ігри»,
«Спорт», «Навіщо їсти»;
– професіями людей (минулі, сучасніпрофесії) (у тематичних тижнях «Мода»,
«Спорт», «Професії», «Театр», «Таємниці космосу» ) та інші;
– винаходами людства, дітей, авторськими правами на винахід (патент) в
тематичному тижні «Ми – винахідники»;
– рекламою товарів і послуг в тематичному тижні «Навіщо їсти?».
Принесуть користь й:
– бесіди щодо формування бережливого ставлення до шкільного майна –

30. 30
збереження парт і підручників, бібліотечних і особистих книг (тематичні тижні «Я-
школяр», «Наш клас»);
– робота з товарами, які містять економічну інформацію (конверти, марки) в
тематичному тижні «Світ захоплень»;
– управляння у догляді за кімнатними рослинами, домашніми улюбленцями
для формування практичних навичок в тематичних тижнях «Світ рослин», «Світ
тварин»;
– виконання практичних вправ (ремонт книг, виготовлення рахункового
матеріалу, корисної речі, телефону з сірників) у тематичних тижнях «Моя улюблена
книга», «Ми-винахідники»;
– участь в екскурсіях на підприємства рідного міста (банк, страхова компанія,
музей, магазин, ринок та ін.).
Таким чином, єширокіможливостідля формування економічної компетентності в
технологічній галузі в 1 класі шляхом цілеспрямованого виховання грамотного
господаря, який має усвідомити універсальну цінність природи, необхідність
раціональноговикористанняїїресурсів ібутиготовим взятиактивнуучастьу вирішенні
різноманітних соціально-економічних проблем.
Формування підприємницької компетентності
у громадянській і історичній галузі
Підприємницька компетентність є цінним матеріалом для здійснення
інтеграції з історією рідного краю. Запропоновані вправи допоможуть учителям
свідомо підходити до формування підприємницької компетентності, що підвищить
рівень досягнень учнів і дасть їм змогу навчатись ефективніше, адже не кожен мріє
стати економістом, однак кожен хоче стати успішним.
Пропоную такі види вправ на ознайомлення з:
– ярмарком як видом торгівлі, ярмарками Сумщини, України в тематичному
тижні «Ми – підприємливі»;
– народними ремеслами Сумщини (кролевецькі рушники, народні іграшки) у
тематичному тижні «Ми – українці. Ми – європейці»;