досвід вчителя фізики Арнаутової О.В., Тростянець

1. ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
з реалізації науково-методичної проблеми
«Формування ключових компетентностей особистості засобами
проектної технології при вивченні фізики»
Головне, щоб одночасно
учень бачив, спостерігав і
робив. Де є ці три речі, там є
жива думка, яка загострює
розум.
В. О. Сухомлинський
Мета державної політики щодо розвитку освіти, як зазначається в
Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, полягає у
створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного
громадянина України. Пріоритетним напрямом реформування освіти є
досягнення якісно нового рівня у вивченні базового навчального предмету -
фізики. Фізичні знання і вміння розглядаються не як самоціль, а як засіб
розвитку особистості школяра, забезпечення його грамотності, як здатність
розуміти роль фізики у світі, в якому він живе. Відчути свою спроможність,
успішність, комфортність на уроці дає можливість використання сучасних
технологій, а саме  проектної.
Саме тому, працюючи над науково-методичною проблемою
«Формування ключових компетентностей особистості засобами проектної
технології при вивченні фізики», особливу увагу звертаю на вивчення,
запровадження в практику педагогічних досягнень, практичного досвіду
використання методупроектів, що забезпечує розвиток життєвої, соціальної,
інформаційної, предметної компетентностей учня.
Втілюючи в практику роботи ідеї Я.А. Коменського: «Знання з теми
повинні бути… цілісною сукупністю знань, які одне одного підтримують,
зміцнюють і збагачують», …вивчати сукупне ціле, а не щось спотворене,
уривчасте або розірване, …виклад повинен бути повним, ґрунтовним і
точним», використовую саме проектну технологію для організацій
навчально-виховного процесу під час вивчення фізики.
Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти
ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого та компетентнісного
підходів. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання
забезпечує розвитокакадемічних, соціокультурних, соціально-психологічних
та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню
ключових і предметних компетентностей.
Теоретичними надбаннями в роботі над проблемою стали твори
педагогів В.О.Сухомлинського, А.В.Петровського, Я.А.Коменського,
Г.Селевко, І.Єрмакова, О.Пєхоти.

2. Опрацювавши твори В.О.Сухомлинського, намагаюся в організації
навчально-виховного процесу правильно добирати той інструментарій, який
сприятиме розвитку мислення, розумових здібностей учнів, формування
вмінь користуватися знаннями.
Сутнісне ядро нової парадигми освіти, на думку В.О.Татенка, доктора
психологічних наук,  «формування у нових поколінь не просто знань, умінь
і навичок, і не просто формування особистості, а створення умов, у яких
кожна нова людська істота отримує більшу можливість набути власне
людських ознак і, відповідно, більшу можливість їх реалізувати…» Тому
уроки фізики будую як уроки мислення. Це забезпечує живе сприймання
образів, явищ, предметів навколишнього світу та розумові вправи з ними.
Якось на початку XX століття прихильники творчості видатного
американського майстра короткої розповіді О'Генрі запитали: «Де ви
знаходите такі різноманітні сюжети?», на що він відповів: «Скрізь, вони
навкруги нас».Так, робота над проектами надихає мене шукати та
віднаходити багато нових питань для обговорення, бути винахідливішою,
робити навчальний процес інтенсивнішим.
Час не стоїть на місці, а ставить перед фахівцями всіх сфер діяльності дедалі
вищі вимоги. І в цих умовах основним завданням освіти є дослідження
навколишнього життя. Актуальність проектного методу очевидна - це
підготовка учнів до безпосереднього спілкування, відкритість для
суспільства, вихід у світ.
«Поганий учитель подає істину, хороший – навчає її знаходити», саме ці
слова Дістерверга, підкреслюють, що учитель, організовуючи проектну
діяльність учня на уроці, виконує багато ролей. Він є ентузіастом, фахівцем,
консультантом, керівником, а також партнером процесу навчання, спонукає
до постійного самовдосконалення. Проте в центрі роботи над проектом
перебуває учень, який вчиться, а не вчитель, який навчає, хоча співпраця
надихає вчителя, і в результаті ми маємо продуктивне взаємовигідне
партнерство, мета якого  розвинути ініціативність, винахідливість,
стимулювати інтерес до праці, уміння працювати з будь-якими темами.
Серед моїх колег багато однодумців, досвід яких допомагає мені в
роботі: Г.П.Гончаренко, Гребениківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, «Використання
електронних засобів навчання на уроках фізики»; О.М.Новгородського,
Боромлянський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ, «Роль демонстраційного
експерименту в підвищенні ефективності уроку фізики»; а також учителів
школи Л.К.Батуринець «Диференційований підхід до навчання учнів»,
Н.В.Герасимовської «Шляхи підвищення ефективності роботи з
обдарованими учнями», В.І Громової «Розвиток життєздатних компетенцій
особистості у процесі допрофільного та профільного навчання».
Метод проектів є одним із найголовніших компонентів педагогічної
системи розвитку творчих здібностей у процесі навчання підростаючого
покоління. Своїм педагогічним кредо вважаю висловлювання Конфуція:
«Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву». Тому
організовую навчання так, щоб створити для учня умови зацікавленого

3. здобуття знань через дослідницьку роботу, виконання школярамипроектного
завдання. У такому разі навчальний матеріал виступає, перш за все, як засіб
розвитку ключових компетентностей учня. Принцип такого підходу
формулюю так: «Я вмію (працювати самостійно, працювати з різними
джерелами інформації, спілкуватисяз людьми,…), томуя зможу (знайти,
вирішити, зробити,…)».
Метод проектів, на мою думку, є одним із провідних засобів
перетворення звичайного уроку на урок життя, оволодіння учнями
навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та
методів вирішення конкретного завдання. Проект  це задум, план про образ
передбачуваного; сукупність документів, необхідних для його створення.
Формування в учнів умінь та навичок проектної діяльності передбачає
досягнення ними такого рівня, який би був достатнім у певних
комунікативних сферах. Робота з учнями не дає змоги мені зупинитися на
досягнутому, посилює щире прагнення до постійного руху вперед, адже
відомо, що дітей може й має право навчати тільки творчий, відданий своїй
праці вчитель.
Проект є новою сферою діяльності учня в навчанні. Відносини
«учитель– учень» у проектній діяльності розкриваю за такою схемою:
 учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому;
 учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерела знань;
 учень експериментує – учитель розкриває можливі форми й методи
експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність;
 учень обирає – учитель сприяє прогнозуванню результату вибору;
 учень активний – учитель створює умови для розвитку активності ;
 учень – суб’єкт навчання, учитель – партнер;
 учень відповідає за результати своєї діяльності – учитель допомагає
оцінити отримані результати та виявити способи вдосконалення діяльності.
Разом із учнями втілила в життя різні типи проектів (додаток 1).
Тематика проектів стосується якогось окремого теоретичного питання
шкільної програми з метою поглибити знання окремих учнів,
диференціювати процес навчання на уроках фізики та астрономії. Особливо
успішно були реалізовані учнями проекти з таких тем: «Властивості
електромагнітних хвиль», «Принцип радіотелефонного зв’язку»,
«Електричний струм у різних середовищах», «Енергозбереження», «Розвиток
космонавтики», «Подорож у світ фізики». Як результат, діти самі
пропонують тематику проектів. Результати проектів оформлюємо у вигляді
альбому, журналу, презентації, відеофільму, посібника тощо. Створені
учнями міні-проекти використовую в якості дидактичного матеріалу при
вивченні нової теми, повторення, підготовкидо контрольноїроботи (додаток
2).
Практикую створення дослідницьких проектів, які мають структуру,
подібну до наукового дослідження. Працюючи в позаурочнийчас, учні 10-11
класів реалізували проекти: «Світ електричних явищ», «Електричний струм

4. у газах», «Вплив шуму на людський організм», «Вплив електромагнітного
поля на людський організм», «Екологія природи чи душі? Пам’яті
Чорнобиля», результатом цієї роботиможнакористуватися при підготовці до
наукових конференцій (додаток 3).
Ігрові проекти використовую при вивченні тем курсу
«Природознавство» у 5-му класі, теми «Світлові явища» у 7-му класі. Так,
наприклад, «Місце людини в природі та довкіллі», «Прості і складні
речовини», «Світлові явища та їх значення для живих організмів» (додаток
4), як результат, в учнів підвищується інтерес до вивчення фізики,
покращується рівень навчальних досягнень, формується світогляд.
Поряд з проектною технологією значну увагу приділяю:
 активізації пізнавальної діяльності учнів, засобами постановки
проблемного питання;
 розвитку дослідницьких здібностей учнів, шляхом проведення
експериментальних досліджень;
 формуванню культури фізичної мови дітей, залучаючи школярів до
ситуативно-рольових ігор, інтерактивних вправ;
 орієнтації учнів на самостійне оволодіння знаннями.
Головним елементом процесу навчання вважаю формулювання й
постановку проблемного питання. Зацікавленість учнів до роботи над
проектом, а разом з цим їх пізнавальна активність залежать від того як я
зможу їх зацікавити. Проблему формулюю різними способами. Пропоную
постановку проблеми проектного завдання для деяких тем, виконуючи
експериментальне завдання, яке потрібно пояснити, вивчаючина уроці новий
матеріал.
Поєдную інтерактивні методи, особистісно орієнтовану технологію
навчання у вивченні фізики з технологією проектного навчання, активно
застосовуюдослідницьку роботу на уроках, що створює ситуацію «успіху» в
навчанні. Учні весь час займаються продуктивною, пошуковою діяльністю,
що забезпечує формування ключових компетентностей особистості. З метою
формування інформаційної компетентності школярів використовую
комп’ютерні технології при плануванні та реалізації проектних завдань.
У своїй практиці використовую проведення нетрадиційних форм уроків
(додаток 5, додаток 6).
Створення проектів разом з учнями дає можливість моїм вихованцям
бути впевненими в собі, адекватно оцінювати власні сили й можливості,
уміння працювати в команді, правильно ставити мету, обирати шляхи її
реалізації, досягати поставлених цілей.
Отже, свій педагогічний пошук зосереджую на шляхах розробки
методично обґрунтованих проектів різних типів, метою яких є посилення
зв'язку навчання із життям.
Результативність
Разом з учнями реалізувала довготривалий проект з теми
«Електромагнітне поле», що вивчається в 11-му класі. Особливо доцільно

5. реалізовувати даний проект в класах суспільно-гуманітарного напрямку,
тому що для вивчення цієї теми відводиться за програмою десять годин, а
обсяг матеріалу, який потрібно опрацювати, великий. Пропоную розробки
уроків з даної теми, застосовуючи елементи проектної технології. Останній
урок є уроком-презентацією роботи учнів над проектним завданням, у якому
поєднано короткочасні проекти із довготривалими (додаток 7).
Із метою розвитку інтересу учнів до розв’язання задач та поглибленого
вивчення фізики розробила програму спецкурсу «Розв’язування
експериментальних, якісних та кількісних задач» для 8-го класу, яка
затверджена вченою радою Сумського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти (витяг з протоколу №2, від 13.11.08). Програма може
використовуватися вчителями фізики міста й області, які викладають у
класах з поглибленим вивченням фізики (додаток8). Розробила цикл уроків з
теми «Механічні явища» із застосуванням елементів проектної технології
навчання .
Впровадження науково-методичної проблеми, дозволяє мені зазначити
що із кожним роком прослідковується динаміка росту якості знань з фізики,
збільшується кількість школярів, які беруть участь в олімпіадах з предмету,
Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня» (додаток 9). Кожного року
маю призерів II етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики (три,
чотири учні щорічно). Підвищується рівень зацікавленості предметом. Учні
11-х класів щорічно здають ДПА з фізики, якість знань становить 80 - 90%.
Випускники успішно складають ЗНО з предмету та вступають у ВНЗ на
бюджетну форму навчання. Протягом трьох останніх років до СДУ на
інженерні факультети вступило 12 учнів, медичний – 7 учнів; до СДПУ ім.
А.С. Макаренко на фізико-математичний факультет – 5 учнів; до
Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського
«Харківський авіаційний інститут» на факультет ракето-космічної техніки – 1
учень; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, факультет
«Прикладна фізика» - 1 учень.
У подальшій своїй діяльності планую продовжити роботу над реалізацією
проектних технологій на уроках фізики, оскільки процес навчання не
обмежую тільки засвоєнням учнями готових знань. Постійно створюю
умови, в яких кожен учень може проявити свою індивідуальність, що
позитивно впливає на навчально-виховний процес і формування ключових
компетентностей особистості.
Подальшу свою діяльність буду спрямовувати на створення дидактичних
матеріалів нового типу, а саме: інструкцій проведення міні-проектів для теми
«Світлові явища» (7 клас). Продовжу роботу над розробкою програми
спецкурсу «Розв’язування експериментальних, якісних та кількісних задач»
для 9 класу, циклу уроків з використанням елементів проектної технології з
теми: «Електромагнітні явища» (9 клас).