Удуденко Інна Олександрівна вчитель інформатики початкових класів

3. Удуденко Інна Олександрівна
Учитель початкових класів Молозької ЗОШ І-ІІІ ст.
Педагогічний стаж роботи- 20 років.
Спеціаліст І катнгорії.

4. Любити свого учня всяким:
талановитим і не дуже,
веселим чи непосидючим…
Спілкуватися з ним, навчати
і радіти, бо учень це свято,
яке триває доти,
поки ти разом із ним.

7. Мої випуски

13. Фоторепортажі
з уроків

26. З педагогічного
досвіду

27.  Визначально складова моєї педагогічної діяльності – організація на
особистість, на пошук і впровадження інноваційних педагогічних
технологій навчання відповідно до сучасних потреб особистості і
суспільства.
 Сутність сучасного уроку полягає не тільки в змісті, а й у методиці
його побудови, використанні нестандартних форм навчання, які вчать
дітей мислити, розмірковувати, аналізувати, робити висновки,
здобувати глибокі і міцні знання, застосовуючи їх на практиці.
 Головне завдання своєї педагогічної діяльності я вбачаю в тому, щоб
не “донести”, “показати”, “пояснити” учням, а організувати спільний
пошук роз’яснення завдання, яке стало перед нами.
 Одну з інновацій – це проектну, вважає найбільш вдалою,яка дає
змогу вирішити більшість проблем нашої школи. Тому тема моєї
педагогічної діяльності – “Метод проектів як засіб креативно –
пізнавальної діяльності молодших школярів.

28. Так виникає роль мотивації в навчанні: тобто
виникає необхідність показати дитині його
власну зацікавленість в набуті знань, які
можуть і повинні знадобитися в житті.
Мотивація набутих знань
для чого? де?
коли? яким чином?
від проблеми через знання до реального
результату
з різних областей

29. М
Е
Т
О
О Д пізнавальних навичок учнів
С А
Н
О П РОЗВИТОК умінь самостійно конструювати свої
В Р знання і орієнтуватися в інформаційному
А О просторі
Е
К
Т критичного мислення
І
В

30. Особливістю проектного метода являється його направленість на результат, який
досягається при рішенні тої чи іншої теоретичної і практично значимої проблеми.
Результат цей можна осмислити, побачити, використати в реальній практичній
діяльності.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ МЕТОДА ПРОЕКТІВ
ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ
УМІННЯМ І ЗДІБНІСТЮ
самостійно мислити прогнозувати
результати
і можливі наслідки
різних
находити і розв’язувати варіантів рішень
проблеми
встановлювати причино-
наслідкові зв’язки

31. М - завжди передбачає рішення
Е якоїсь проблеми
Т
О - передбачає використання
Д сукупності різноманітності
методів і засобів навчання
П необхідність інтегрування
Р знань і умінь з різних
О технологій, творчих областей
Е
К - поєднується з груповим підходом
Т навчання
І
В

32. результати проектів повинні бути «
відчутними»
якщо це теоретична проблема, якщо практична-то
конкрет-
ний результат, готовий
до
то конкретне її рішення впровадження
Метод проектів як педагогічна технологія –
це технологія, яка включає в себе
сукупність дослідницьких, пошукових,
проблемних методів, творчих по самій
своїй суті.

33. Основні вимого до використання метода
проектів
( по Е.С. Полат )
1.Наявність важливої в дослідницькому, творчому
плані проблеми, задачі, що вимагає
інтегрованого знання, дослідницького пошуку
для її рішення.
2.Практична, теоретична і пізнавальна значимість
очікуваних результатів.
3.Самостійна діяльність учасників проекту –
індивідуальна, парна, групова, колективна.
4.Структурування змістовної частини проекту.
5.Використання дослідницьких методів.

34. Виділяються такі етапи діяльності в процесі
створення проектів:
1.Підготовчий.
2.Проектувальний.
3.Практичний.
4.Аналітичний.
5.Контрольно – проекційний.
6.Заключний.

36. Класифікація проектування для початкової школи:
1.За характером діяльності дітей проектування може бути:
 дослідницьким;
 творчим;
 художнім;
 інформаційним;
 практично – орієнтованим.
2.За змістом проектування може бути:
 моно предметним;
 між предметним;
 над предметним.
3.За тривалістю проектування може бути:
 коротко тривалим;
 середньої тривалості;
 довготривалим.
4.За метою , яку ставить перед собою вчитель, проектування може бути:
 підсумковим;
 поточним.
5.За кількістю учасників:
 індивідуальним;
 парним;
 груповим.

38. Зовнішня оцінка проекту дає можливість визначити його ефективність,необхідність
своєчасної корекції.
Характер зовнішньої оцінки залежить від:
 типу проекту;
 його теми;
 умов проведення;
 етапності і правильності організації роботи на всіх етапах проведення.
Зовнішня оцінка проекту може бути як проміжною, так і підсумковою і виражається в
вигляді балів або вербально.
Параметри зовнішньої оцінки проекту:
 значимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх вивчаючої тематики;
 коректність використаних методів дослідження і методів обробки отриманих результатів;
 активність кожного учасника проекту в залежності з його індивідуальними
можливостями;
 колективний характер сприйманих рішень;
 характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповненість учасників проекту;
 необхідна і достатня глибина проникнення в проблему, інтеграція знань;
 доказ ухвалених рішень, аргументувати свої рішення, висновки;
 естетика оформлення результатів виконаного проекту в залежності від вимог єдиного
орфографічного режиму результатів виконаного проекту;
 уміння відповідати на запитання апонентів.

39. Паспорт проекту
у 3-а класі Молозької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Тема. Збір матеріалу до уроку позакласного читання «Новорічні фантазії».
Мета. Познайомити дітей з традиціями святкування Нового року в різних країнах
світу;
навчити учнів самостійно добирати та опрацьовувати матеріал з обраної теми;
розширити знання дітей про історичне минуле та традиції святкування в наш час;
розвивати зв’язне мовлення учнів , пізнавальну активність;
активізувати словниковий запас учнів;
ознайомити з українськими народними традиціями та фольклором;
виховувати почуття патріотизму, любов до рідної землі, повагу до культури та традицій інших народів.
Навчальні предмети: читання, трудове навчання, виховні заходи.
Тип: груповий, короткостроковий, урок, між предметний.
Вид: класний, інтегрований, інформаційний.
Обгрунтування доцільності проекту: спрямувати погляди сучасної молоді на сприйняття світу
доцільність вивчення історичного минулого та традицій;
передбачає тісний зв’язок навчання та виховання з життям;
розвиває дослідницькі та творчі здібності, здатність до самовизначення , пізнавальну активність.
Форма захисту: урок.
Кінцевий результат: створення колективної роботи (техніка орігамі), книжок – саморобок, виставка експозиції по
зібраному матеріалу.
Керівник проекту: Удуденко І.О.
Консультанти: бібліотекарі, батьки.

40. Перший крок у роботі над проектом – збирання інформації про традиції святкування
Нового року. Клас розділився на групи. Перша група отримала завдання зібрати
інформацію про святкування Нового року в Україні в давні часи . Друга група – в наш
час. Третя група – в інших країнах світу. Четверта група – казковий персонаж Дід Мороз
та його браття в інших країнах. П’ята група – новорічна красуня – ялинка. Діти з
задоволенням взялися до збирання інформації. Радилися з батьками, цікавилися
публікаціями різного типу, а бібліотекарі та вчитель допомагали вибрати їм основне ,
потрібне, цікаве та зрозуміле даному вікові.
Другий крок – вивчення дібраної інформації. Діти дуже добре запам’ятовували
інформацію, з задоволенням переказували друзям.
Третій крок – виготовлення дитячої книжки – саморобки. В якій повинні доступно і
коротко викласти своє повідомлення по зібраній інформації і зобразити ілюстрацію. Цей
вид діяльності вже відомий дітям не одноразово. Вже в 2 класі діти працювали над
випуском книжки – саморобки, як видом проектної діяльності. Такі завдання діти
отримують на канікули. Їхні книги поки ще виставляються в класі , але їх читачами є
батьки , вчителі , учні паралельного класу та учні нашого класу.
Четвертий крок – експозиція на задану групі тему ( ялинка, Дід Мороз, страва,
подарунки).
П’ятий крок – урок позакласного читання «Новорічні фантазії». Діти поповнили свій
словниковий запас. Учні познайомились з великим обсягом потрібної інформації за один
урок, проявили свою фантазію та творчі здібності, уміння виступати та повідомляти.
Шостий крок – участь у засіданні шкільного клубу «Ерудит».

47. Учасники беруть собі визначені ролі, обумовленні характером і
змістом проекту. Це були як літературні персонажі (герої
казки), так і реально існуючі особистості (професії
працівників театру). Ступінь творчості учнів дуже високий,
але домінуючим видом діяльності все таки є гра.
До цього було проведено декілька «міні – проектів» , які є
частинами великого проекту. Цей проект охопив уроки:
українська мова ( урок – вистава по темі «Закінчення» - слова
з тлумачного словника та знайомство з одеським театром
опери і балету), читання ( читання по ролям , передача
інтонацією почуття); « я і Україна» (правила поведінки в
театрі); трудове навчання 9виготовлення масок – шапочок,
виготовлення декорації), образотворчого мистецтва
(малювання афіші); виховні заходи ( ознайомлення з
професіями та професійною діяльністю робітників театру ).

48. Українська мова: Читання : Трудове навчання:
- театральні терміни; - знання про п’єсу; - виготовлення масок-
- знайомство з Одесь- - інсценізація п’єси. шапочки;
ким театром опери і ба- -
виготовлення декорації.
лету.
Збір матеріалу до уроку.
Образотворче мистецтво: «я і Україна»: Виховний захід:
- виготовлення афіші до вистави. – правила поведінки - ознайомлення з про-
в театрі. фесіями та профе –
сійною діяльністю
працівників театру.

49. ПАСПОРТ ПРОЕКТУ
у 3-а класі Молозької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Тема. Збір матеріалу до уроку-вистави за п’єсою Олександра Олеся «Бабусина
пригода».
Мета. Ознайомитись з жанром п’єсою-казкою та вміти зіграти її на сцені;
вчити учнів самостійно отримувати знання, добирати матеріал відповідно до
теми;
розширити знання дітей про театр на основі Одеського театру опери і балету;
розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальну активність;
активізувати словниковий запас учнів;
прищеплювати любов до мистецтва, бажання грати в театральних виставах.
Навчальні предмети: українська мова, читання, «я і Україна», трудове
навчання, образотворче мистецтво, виховні заходи.
Тип: груповий( за кількистю учасників), рольовий( за основною діяльністю),
довгостроковий ( за тривалістю), урок ( за формою проведення), між
предметний ( за предметною галуззю).
Вид: класний, інтегрований.

50. Обгунтування доцільності проекту: ознайомство з акторською діяльністю;
передбачає тісний зв’язок навчання та виховання з життям;
активізує розвиток самостійності;
формує у дітей уміння спілкуватися, працювати в колективі;
розвиває дослідницькі та творчі здібності, здатність до самовизначення,
пізнавальну активність дітей.
Форма захисту: урок- вистава.
Кінцевий результат: інсценізація п’єси- казки «Бабусина пригода».
Керівник проекту: Удуденко І.О.
Консультанти: батьки.

51. Під час роботи над проектом діти опрацювали чимало матеріалу,
розпитували у батьків, з цікавістю прослухали мою розповідь про
відвідування Одеського театру опери і балету, розглядали
справжню програмку і квитки. З великим здивуванням переглянули
слайд-шоу про Одеський театр , висловили своє здивування про
його красу, виявили бажання обов’язково там побувати коли
подорослішають. А для цього познайомились з правилами
поведінки в театрі.
За цей час діти поповнили свій словниковий запас театральними
термінами та розширили свої пізнавальні можливості про світ
професій пов’язаних з театром , спробували себе у їх ролі.
А справжню насолоду отримали від інсценізації п’єси - казки
Олександра Олеся «Бабусина пригода».
Своїми руками виготовили декорації, маски до п’єси, намалювали
афішу.
Проявились акторські здібності учнів, уміння декламувати,
інтонаційно виділяти почуття дійових осіб та допомогти уявити
їхній стан.

52. Як ми готувались

59. А ось і урок