2. ЛИЧНАЯ ИСТОРИЯ
Амонашвілі Шалва Олександрович
(народився 8 березня 1931р., В м.
Тбілісі,Грузія). Грузинський педагог і
психолог, доктор психологічних наук
(1973), професор. (1980) керівник
центру гуманної педагогіки та
лабораторії гуманної педагогіки при
МДПУ, науковий керівник
експериментальних шкіл в Москві,
Петербурзі, Тюмені, Нижньовартовськ,
Сургуті та інших містах. Членкореспондент АПН СРСР з 23 травня
1985 р., дійсний член АПН СРСР з 27
січня 1989р., Після закінчення
Тбіліського ун-ту (1955) працював в
НДІ педагогіки МП Груз. РСР (в 1983-91
- директор), з 1987 - ген. директор
експер. науково-пед. виробництв,
об'єднання MHO Грузії.
З 1964 керує експериментом за
визначенням нового змісту, форм і
методів поч. навчання, в т. ч. навчання
дітей з 6 років в умовах школи.
3. Публікації:
Основи формування навичок письма та розвитку
письм. мови в поч. кла-сах, Тб., 1970;
Навчання. Оцінка. Відмітка, М., 1980;
Добрий день, діти!, М., 1983;
До школи - з шести років, М., 1986;
Як живете, діти?, М., 1986;
Єдність мети, М., 1987;
Особистісно-гуманна основа педагогічного
процесу, Мінськ, 1990.
«Педагогічна симфонія», «Школа життя», «Творення
людини» та ін Творець і керівник Видавничого дому
Шалви Амонашвілі спільно з академіком, членомкореспондентом РАО Д.Д. Зуєвим видає 100 томну «Антологію гуманної педагогіки»
4. "Добридень, діти!” (1983)
Питання, на які дається відповідь "ні!”:
Чи можна використовувати в підготовчому класі досвід
роботи з І класом без змін?
Чи можна заставляти дитину одразу виконувати накази та
розпорядження вчителя?
Чи можна дітям ставити оцінки?
Чи можна давати дітям обов'язкові домашні завдання?
Чи можна говорити в класі хто з дітей вчиться краще?
Чи можна вимагати від дітей, щоб вони сиділи на уроках "не
рухаючись”?
Чи потрібно забирати в дитини іграшки, які вона принесла
до школи?
Чи можна залишати дітей на другий рік?
Чи можна вимагати дітей приходити в шкільній формі з
портфелями?
Чи можна приймати в підготовчий клас дітей, яким до 6 років
залишається 2-3 місяці?
5. "Добридень, діти!” (1983)
Питання з відповіддю "так!”:
Чи потрібна спеціальна методика для викладання в підготовчому класі?
Чи можна використовувати тут досвід виховної роботи з старшими
дошкільнятами з дитячих садків?
Чи потрібно заохочувати дітей, щоб вони йшли попереду вчителя у вивченні
матеріалу?
Чи може педагог спеціально робити помилки, щоб діти знаходили та
виправляли їх?
Чи потребує педагог бути артистичним в роботі з дітьми?
Чи можна давати дітям різні завдання на їх вільний вибір?
Чи потрібно посилювати самостійну роботу дітей?
Чи потрібно давати батькам характеристики дітей та готувати для них
пакети з роботами дитини?
Чи потрібно, щоб діти оцінювали урок?
Чи потрібно проводити відкриті уроки для батьків?
Перелік цих питаннь систематизує досвід та уявлення Ш. Амонашвілі про
виховання та навчання дітей шестирічного віку в підготовчих класах школи.
6. Завдання
В одному з іграшкових магазинів у Вашингтоні свого часу
висів плакат, який містив поради батькам щодо виховання
дітей, що домінували в США у різні роки XX століття.
1910 — «Давай їм ляпаса»
1920 — «Обмежуй їх хоча б у чомусь!»
1930 — «Не звертай на них уваги!»
1940 — «Переконуй їх!
1950 — «Люби їх!»
1960 — «Давай їм ляпаса, але роби це
з любов’ю!»
1970 — «Господь із ними!»
Який лозунг-пораду написали б ви сьогодні, але не в США, а в
Україні? Обґрунтуйте свою думку
7. Із висловлювань Шалви
Амонашвілі:
• Дитинство як двигун, рухає нами; ніби коріння, живить життя.
• Учитель – сівач: сіє добре, прекрасне і відправляє у світ, не
дочекавшись урожаю.
• Хто піклується, той світиться.
• Якщо книга виходить – потрібен читач.
• Створити образ себе самого – це необхідність.
• У дитині закладена пристрасть до мудрої свободи.
• Хто виховує себе, той виховує інших.
• Любов – це істина. Радість – особлива мудрість. Ласка – частина
правди.
• Кожен із вас – промінчик сонця.
• Я дам дітям лише одне, але так, що все інше вони відкриють самі.
• Сльози змінюють дух, якщо вони пролиті вчасно.
• Діти – безмежність буття.
• В общении с ребёнком нужна не речь, а доброречия,
мудроречия (рос.)
9. Вчитель уміє все…навіть
філософствувати…
Гуманна педагогіка – це велика мудрість, у якій
стверджується педагогіка світла. Гуманна
педагогіка – це та, яка може наблизити дитину до
пізнання самих себе. Обов’язок вчителя– дати
радість пізнання. Учитель – творець, який дозволяє
дитині відкрити самого себе. Він віддається
безкорисливо, щоб продовжити Учитель – носій
Світла. Народна мудрість говорить, що у
справжнього вчителя уроки не для дітей, а з
дітьми. Це вони, справжні вчителі, доторкаючись
душі маленької людини, намагаються не
поранити, не образити, обережно виростити,
допомогти реалізувати себе у житті, ввійти у нього
якомога чеснішими, добрішими, впевненішими.
11. Педагогіка – це сфера
Духу, Мудрості, Досвіду,
Мистецтва, Науки
Усміхається Космос – Вічністю.
Усміхається Небо – Зірками і Веселкою.
Усміхається Сонце – Променями і Світлом.
Усміхається Земля – Життям великим.
Усміхається Христос – Благословенням.
Усміхається поле – квітами.
Усміхається людина – вірою.
Усміхається дитина – сьогоднішнім і минулим.
Хто усміхається – той живе.
Потрібно, щоб усміхалася школа.
Усмішка школи – вчитель.
Усмішка вчителя – його серце.
