опис

1. 1
Хоменко Людмила Олександрівна
учитель української мови та літератури
Тростянецької спеціалізованої
школи І-ІІІ ступенів №3
Тростянецької районної ради
Сумської області
Формування комунікативної
компетентності на уроках української
мови та літератури засобами
впровадження кооперативних технологій
навчання
(«Опис досвіду над реалізацією особистої науково-
методичної проблеми»)

2. 2
В епоху віртуального спілкування, на жаль, знецінюється значення слова, не
використовується лексичний запас нашої мови. Саме тому я віддаю на своїх
уроках перевагу формуванню комунікативної компетентності й готую дітей до
співпраці засобами впровадження кооперативних технологій. Провідною ідеєю
мого досвіду є забезпечення цілісного зв’язку між процесом пізнання і творчості
як основи формування всебічно розвиненої особистості.
Головне завдання, що стоїть перед школою й кожним педагогом, - дати учневі
належну і якісну освіту. «Освіта може і повинна починатися з першого проблиску
думки в дитині», - зазначав Д.Писарєв. Тому намагаюсь створити умови, за яких
дитині хотілося б вчитись, пізнавати, творити, відчувати свою успішність,
значущість та усвідомлення того, що вона особистість; умови, в яких кожна
дитина без винятку впевнено крокувала б сходинками творчого зростання.
Вважаю, що такі умови можна створити в школі, застосовуючи інтерактивні
методи навчання, особливо групову.
Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим
традиційним формам навчання. В їх основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо,
Й.Г. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дітей. Сьогодні
суттєва увага приділяється саме пошуку засобів активізації навчального процесу,
питанням зацікавленості учнів у вивченні предмета взагалі й навчального
матеріалу зокрема, їх діяльності упродовж уроку.
Я переконана, що групова робота на уроках української мови та літератури буде
ефективною, якщо дотримуватися таких вимог:
-методично обгрунтовано обиратитойчи інший вид групової навчальної роботи
на конкретному уроці, що визначається метою уроку, особливостями матеріалу,
який вивчається;
-правильно формувати групи;
-ретельно продумувати структуру уроку з використанням групових форм
навчальної діяльності, пам’ятки, які спрямовують групову навчальну діяльність;
-регулювати міру вчительської допомоги групам у процесі роботи;
-вчити дітей співпраці під час виконання групових завдань.
Мета технології групової навчальної діяльності - розвиток дитини як суб’єкта
навчальної діяльності. Орієнтуючись на сучасні вимоги до освіти, я поставила
перед собою такі завдання:
-навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
-стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в
успіхові товариша;
-формувати комунікативні вміння школярів;
-формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: цілеспрямованість,
планування, контроль, оцінку;
-поєднувати фронтальну, індивідуальну та груповуформи навчальної діяльності.
В умовах традиційних форм та методів навчання чимало школярів, пасивно
отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно й застосовувати те,
що знають, не готові до життя.
Чого навчати і як навчати? Як домогтися високої якості навчання на кожному
уроці?

3. 3
Активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищити в них інтерес
до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок – ось що я, як учитель-
практик, обов’язково прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє не тільки
розвиток розумових здібностей дітей, а й добір ефективних методів та
методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення
матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та
індивідуальних особливостей дитини. З метою активізаціі пізнавальної діяльності
учнів на уроках використовую активні форми й методи навчання, «пожвавлюю»
заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками, іграми тощо.
( Слайд №15. Додаток « Творча» )
Вважаю, що найефективнішими засобамипідвищення в учнів інтересу до знань є
насамперед модернізація класно-урочної системита використання інтерактивного
навчання – постійної активної взаємодії всіх учнів й учителя, співнавчання,
взаємонавчання, процес, колидомінування одного учасника навчального процесу
над іншими неможливе.
Практика довела, що найефективнішими на уроках української мови та
літератури є такі інтерактивні технологіі:
- групова робота (робота в парах, робота в малих групах, великих);
-ігри (ділові ігри, рольові);
- обличчям до обличчя (tet-a-tet);
- метод «Мозаїка»;
-«Ажурна пилка»;
- «Акваріум»;
-метод «2-4-усі разом»;
-складання «Асоціативного куща»;
-прийом «Мікрофон»;
-прийом «Незакінчене речення» і т.д.
Отже, під час кооперативного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом
навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та
розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню
мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.
Завдякиефекту новизнита оригінальності інтерактивних методів при правильній
їх організації зростає цікавість до процесу навчання. На мою думку, особлива
цінність кооперативного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі
в колективі. Вони навчаються співпрацювати. А саме ці навички будуть
кориснимий постійно застосовуваними в дорослому житті. Кооперативні методи
навчання сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини
колективу, своєї ролі й потенціалу.
Отже, кооперативне навчання неможливе без серйозного психолого-
педагогічного забезпечення. Для створення відповідної атмосфери в дитячому
колективі я застосовую сучасні міні-тренінги, анкети, ігрові моменти.
Для 5-6 класів, на мій погляд, найбільші можливості групової навчальної
діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизаціі знань.
У роботі намагаюся задіяти всіх учнів. «Сильні» учні, а також особистості з
високим рівнем контактності проявляють вищу активність, ніж замкнуті й

4. 4
« слабкі». Проте постійно «втягую» їх у роботу, створюю ситуації успіху.
Інтерактивні технології – не самоціль. Урок не перевантажую інтерактивною
роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.
Поєдную взаємонавчання із самостійним пошуком, традиційними методами.
Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних
методах. Це один із багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети й
приносять результат тільки в поєднанні з іншими. Впровадження інтерактивних
методів навчання відбувається за схемою “від простого до складного”. Зокрема,
практикую форму роботи з текстом - читання з позначками.
Наприклад: + - я це знаю;
! - це важливо;
!! - дуже цікаво;
? - не зрозумів.
У такий спосіб учні узагальнюють, що їм уже відомо, над чим треба
попрацювати, що зацікавило. Використовую елементи критичного мислення.
Мої учні не завжди вміють правильно висловлювати свої думки. Тому одним із
головних завдань вважаю виховання комунікативної готовності учнів до змін, що
відбуваються в житті. Цьому сприяють такі інтерактивні форми роботи на уроках
як «Мозковий штурм», «Займи позицію» та інші.
Досвід впровадження інтерактивних технологій доводить, що у 5-6 класах
найбільш ефективною є групова форма роботи. Коли діти працюють разом, вони
мають багато нагод з’ясувати свої думки, ідеї. Учні починають поважати одне
одного, а головне – не бояться говорити. Пара – це теж група, яка складається з
двох осіб. Але досвід показує, що найоптимальніша група – 6 осіб. Це дає
можливість учням вести діалог, висловлювати свої думки, навіть сперечатися за
даною темою. Вважаю, що групова робота на будь-якому уроці сприяє розвитку
відповідальності та самостійності учнів. Багато проблем може виникнути під час
впровадження такої форми роботи, та їх можна уникнути шляхом ретельного
планування й відповідної організації, коли кожен знає та розуміє своє завдання й
роль, доречно обирає прийом роботи.
Цікавою і водночас складною, на мій погляд, є пошуково-дослідницька робота у
старших класах.
Знаходити істину самим, щось досліджувати учням значно цікавіше, ніж слухати
шкільні лекції, читати з підручника готові думки й переконання.
Отже, впровадження кооперативних методів навчання дозволяє залучити до
роботивсіх учнів класу, сприяє виробленню соціально важливих навичок роботи
в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. Відомо, що учням буває
психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя й набагато простіше -
до ровесників.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація. Після
запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:
- учні набули культури дискусії;
- виробилося вміння знаходити спільні рішення;
- поліпшилися вміння спілкуватися, доповідати;
- якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув

5. 5
особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”,
“застосувати”;
- якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями –
аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом кооперативне навчання дає змогу наблизити викладання до нового,
особистісно-зорієнтованого рівня.
При застосуванні інтерактивних методів на уроках літератури, як правило,
моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного
вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому вони найбільш сприяють
формуванню в учнів умінь і навичок, створюють атмосферу співробітництва,
творчої взаємодії в навчанні. Приклади інтерактивних видів роботи на уроці:
ігрові моменти «Хто швидше?», «Дивись, не помились», «Одним словом», метод
«Прес», «Аналіз ситуаціі» для виконання усних вправ. Наприклад, при визначенні
складносурядних і простих речень в 9–му класі пропоную
- Я вважаю, що…
- Тому що…
- Наприклад…
- Отже…
З метою підвищення темпу уроку й раціонального використання часу
застосовую «Кодоване письмо» (вибрати й записати тільки цифри подібних
речень, наприклад, тільки складносурядних), роботу в групах із текстом,
пропоную знайти правильну схему речення, написати листа літературному герою,
створити галерею ілюстрацій до вивченого твору в 5-6 класах, роботу в парах
«Зробити ескізи», які б відображали зміст загадок та їх відгадки (5 клас).
З метою формування полікультурної компетентності проводжу урок–подорож,
урок–мандрівку, урок вільного спілкування, урок КВК, ток–шоу: «Герої твору в
нашому класі». Проводжу контроль знань та умінь учнів за допомогою тестів
різних форм, складаю їх із урахуванням рівня підготовки учнів. Використовую
різнорівневі завдання з урахуванням ступеня складності. Вважаю, що головна
перевага тестів порівняно з іншими засобами - їх здатність якісно вимірювати
навчальні досягнення, тобто об’єктивно, надійно. На уроках учитель має не
просто дати знання, а сформувати життєву компетентність як самоздатність
особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях,
здобутих завдяки навчанню. «Мета школи – привчити до життя, розуміти його,
знайти в ньому своє місце», - писала Софія Русова.
Так у 6 класі розглядається тема «Іменник». Школярі на достатньому рівні
засвоюють новий навчальний матеріал, мають сформовані уміння й навички, але
не завжди зв’язно висловлюють думку, оперують вивченими поняттями,
застосовують на практиці, знаходять і коментують вивчені орфограми, вміють
виступати перед аудиторією.
А тому перед учителем постає проблема, які форми й методи слід
застосовувати на уроках, щоб досягти бажаного результату. Щоб учень виявляв
не тільки теоретичні знання з даної теми, але й умів їх застосовувати на
практиці, виявляти власні творчі здібності, створювати монологічні зв’язні
висловлювання. І тому я звернулася до проектної діяльності.(Слайд №15.

6. 6
Додаток «Дослідницька»).
Важливим для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована
самостійна робота. Навчати треба так, щоб учні самостійно здобувализнання. Для
цього спонукаю школярів до розв'язання пізнавальних завдань; оцінки подій,
явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення
причинно-наслідкових залежностей, що допоможуть виявити щось нове,
незнайоме в пізнанні істини, закономірностей навколишнього світу. Такий спосіб
набуття знань називаю екскурсією в особисті думки. Самостійна робота
пропонується як засіб поглибленої роботи з твором, а саме: виконання
пізнавальних завдань після його прочитання, знаходження цитат на
підтвердження думок, підготовку рефератів, повідомлень тощо. Так, пропоную
провести паралель між художньо-історичним текстом і твором мистецтва
однакової тематики.
Самостійна робота виконується учнями із метою закріплення, перевірки
одержаних знань. Зокрема, школярі виконують такі завдання: складають план,
тези, конспект, відповідають на запитання вікторини, тестів, пишуть письмові
творчі роботи.
У 5-му класі для перевірки знань, умінь і навичок пропоную школярам такі види
самостійних робіт: скласти усний твір, невелике оповідання, казку, загадку.
Починаючи з 8-го класу, учні пишуть самостійно «художній малюнок», нарис,
оповідання, репортаж, роблять опис музейних матеріалів, досліджують історію
написання твору, складають відгук про художню виставку, пишуть рецензію на
прочитану книжку, спектакль чи кінофільм, готують літературні портрети цікавих
людей, героїв війни та праці тощо. Школярі під час написання творів самостійно
оперують історичним та літературним матеріалом, сприймають його в комплексі,
а «словник епохи» є своєрідним тематичним стержнем, навколо якого
групуються, систематизуються їхні думки. Треба пам'ятати, що перед учнями
5—6 класів ставиться завдання відтворити опис вчинку героя або розповісти про
подію, а учні 7—8 класів пояснюють вчинок персонажа і не тільки розповідають
про подію, а й умотивовують її.
Створюю сприятливі умови для талановитих дітей.
Садова Марина, учениця 8 класу, складає вірші , а Дробітько Дарія,
учениця 7-А класу, пише твори в прозовій формі. (Слайд №15. Додаток
«Творча»).
У 2013-2014 навчальному році Дробітько Дарія зайняла І місце в ІІ етапі
Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури, ІІ місце в
II етапі ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та
студентської молоді імені Т.Г.Шевченка, ІІ місце в II етапі XIV Міжнародного
конкурсу з української мови імені П. Яцика. Учениця 8-А класу Лучанінова
Анастасія брала участь у II етапі ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу
учнівської та студентської молоді імені Т.Г.Шевченка, де посіла I місце.
У ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури
зайняла ІІ місце.
Суттєвим посиленням інтерактивного навчання є такий програмно-педагогічний
засіб як мультимедійна інформація. Це потужний інтерактивний та ілюстративний

7. 7
засіб. Комп’ютеризоване навчання як вид діяльності виконує пізнавальну,
тренувальну, дослідницьку, допоміжну роль. Демонстрація слайдів через
мультимедійний проектор пожвавлює будь-який урок мови чи літератури. Адже
використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивними методами
є однією з найефективніших форм навчання.
Уроки зацікавлюють учнів, сприяють більш напруженому темпу засвоєння та
закріплення матеріалу.
Основні аспекти використання кооперативних технологій у формуванні
компетентностей.
Досвід показав, що використання на уроках таких форм, прийомів дає свої
результати. Групова роботадає кожному учневі емоційну підтримку, без якої діти
не можуть включитись в спільну роботу класу, можливість спробувати свої сили,
самоствердитись. Перевага цієї технологіі ще й у тому, що вона забезпечує
взаємне духовне збагачення учнів, організацію спільних дій, яка активізує учбово-
пізнавальний процес; спілкування, без якого неможливе взаєморозуміння.
Практичний досвід свідчить, що групова навчальна діяльність сприяє активізаціі
й результативності навчання учнів, вихованню гуманних стосунків між ними,
самостійності, умінню доводити й відстоювати свою точку зору, а також
прислуховуватися до думки товаришів, дає могутній стимул розвитку
особистості.
Отже, формування комунікативної компетентності засобами кооперативних
технологій на уроках української мови та літератури вимагає від учителя
всебічної зорієнтованої освіченості в психологічному, філологічному,
дидактичному та соціальному аспектах для повноцінного впливу на майбутніх
громадян України, що будуть жити й працювати в складному інтелектуальному
просторі. Будь-які зміни, нововведення – нелегка, кропітка праця. Це невдачі й
прорахунки, промахи й поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки,
успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну
позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. І це сприятиме
формуванню комунікативної компетентності, вихованню успішного,
конкурентноспроможного громадянина України.