Методичний посібник учителя Кагарлицького НВК - Мацібури Л. О.

1. Відділ освіти
Кагарлицької районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Кагарлицький навчально-виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ліцей»
Розвивальні творчі вправи
на уроках української мови
в початкових класах
З досвіду роботи
вчителя початкових класів
Кагарлицького
навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня
школа І-ІІ ступенів - ліцей»
Мацібури
Лариси Олексіївни
Кагарлик

2. 2
Відділ освіти
Кагарлицької районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Кагарлицький навчально-виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ліцей»
Розвивальні творчі вправи
на уроках української мови
в початкових класах
З досвіду роботи
вчителя початкових класів
Кагарлицького
навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня
школа І-ІІ ступенів - ліцей»
Мацібури
Лариси Олексіївни
Кагарлик

3. 3
Рекомендовано Вченою радою Комунального вищого навчального закладу
Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» до участі у Сьомій
Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2016» (протокол № від ).
Мацібура Л. О. Розвивальні творчі вправи на уроках української мови в початкових
класах : посібник / Лариса Олексіївна Мацібура. Ғ Кагарлик, 2016. Ғ 59 с.
Представлено досвід роботи над розвитком мовленнєвих здібностей учнів
початкових класів та визначено вектори розвитку творчих здібностей на уроках
української мови на основі лінгводидактичного матеріалу.
У посібнику вміщено добірку вправ, які мають розвивальний творчий характер і
пропонуються для використання на уроках української мови в початкових класах.
Адресовано вчителям початкових класів, української мови, вихователям ГПД.

4. 4
ЗМІСТ
І.Вступ. Сучасні концепції креативної освіти молодших школярів 5
ІІ. Шляхи розвитку креативного мислення учнів початкових класів 8
ІІІ. Розвивальні творчі вправи на уроках української мови в початкових
класах 11
3.1 Творчі завдання для хвилинки каліграфії 11
3.2 Українські прислів’я та приказки. 17
3.3 Загадки. 19
3.4 Синоніми і антоніми. 23
3.5 Іменник. 25
3.6 Прикметник. 34
3.7 Дієслово. 41
3.8 Мовні ігри. 49
ІV. Висновки. 58
V. Література. 60

5. 5
І.ВСТУП
Сучасні концепції креативної освіти молодших школярів
Навчати без примусу, щоб кожен
учень був не просто слухачем, а
дослідником, фантазером, винахідником
і просто жив щасливим життям
спілкування.
З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку нових форм її
спілкування. Першокласник потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником він
цілий день проводив у грі. Спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо
для нього виникають нові умови: з’являється необхідність засвоювати нові поняття з
різних навчальних дисциплін,опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати
її під час формування нових дій та навичок. Сучасний період розвитку суспільства,
оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня
освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Загальна середня освіта має
забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку
учнів, а в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного
суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю,
незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.
Початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її
інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет
загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації
навчального процесу, в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування
особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних
умов:
- створення позитивного настрою для навчання;
- відчуття рівного серед рівних;
- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
- можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;
- учитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим
товаришем.
Усім цим умовам відповідають креативні технології, які відносять до інноваційних.
У Концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта XXI століття — це
освіта для людини, її стрижень — розвивальна культуротворча домінанта. Гуманістичні

6. 6
цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на
особистісно-орієнтовану. Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що
базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку та самонавчання,
осмисленого визначення своїх можливостей і життєвої мети. Перед освітою завжди були
питання: «Чого навчити?» і «Як навчити?» Нові соціальні запити, зміни у сфері науки і
виробництва вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів та засобів, які
допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб і інтересів учнів у
всіх сферах їхньої діяльності. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі
затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-х річної
початкової школи і мають на меті формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися;
яка вміє сприймати інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити.
Тому постає проблема пошуку ефективних методів навчання молодших школярів.
Найбільш ефективними на сьогодні є креативні методи навчання, тому, на мій погляд,
опрацювання цієї теми є дуже актуальним. По-перше, креативне навчання - це навчання,
занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на
основі ефективності управління й організації навчального процесу. По-друге,
призначення креативного навчання полягає у тому, щоб передати знання, усвідомити
цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах
мислення. По-третє, креативне навчання — це специфічна форма організації навчальної
діяльності, мета якої — забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би
свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, недопущення домінування
однієї думки над іншою. Креативні технології навчання містять в собі чітко спланований
очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес
пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти
запланованих результатів. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до
того ж великий обсяг інформації запам'ятовують комп'ютери. Учні повинні мати інші
навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну
інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і
сприяють креативні технології, які, на жаль, ще недостатньо поширені в українській
школі.
Головне завдання виявити самостійні творчі здібності дитини і дати поштовх для
розвитку. В.О.Сухомлинський визначив творчість як «бачення людиною свого
внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил,

7. 7
свого розуміння і творення краси внаслідок своєї праці, своїх зусиль. Може маленька
дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це
діяння – плід її власних розумових зусиль, - вона творець; її розумова діяльність –
творчість». По суті В.О.Сухомлинський веде мову про те, що творчість це не лише
відкриття і створення нового у зовнішньому світі, а виявлення нового у собі ( власними
можливостями) і з’ясування нового у своєму ціннісному ставленні до дійсності. Де ж, як
не у творчості, це простіше зробити?! Саме цей шлях для дитини найпривабливіший і
найдоступніший. У творчості кожен з нас має змогу реалізувати повною мірою свої
знання, уміння і здібності, а отже, й самореалізуватися. Отримавши можливість
випробувати себе в різних видах діяльності, наочно переконуємося в наявному арсеналі
знань та здібностей, адекватно оцінюємо свої можливості. Це ж саме відбувається і з
дитиною. Тому з перших днів перебування дитини в школі потрібно розвивати її творчі
здібності, нахили, інтереси. Бо якщо дитина ще в школі не навчиться щось самостійно
творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті. Розвивати творчість –
означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень
добре вчиться, лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Хочеться, щоб
кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній «дрімає» якийсь талант, то треба, щоб він
розкрився на користь їй та іншим. Адже видатний педагог В.Сухомлинський мудро
підкреслив, що виряджаючи дитину до школи, кожна мама вірить у те, що справжній
учитель побачить у її дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені
здібності.
У даній роботі підібрано зразки розвивальних творчих вправ на уроках української
мови для учнів початкових класів. На початку її наведено шляхи розвитку креативного
мислення учнів початкових класів. Тривале використання цієї методики дало змогу
переконатися в її перевагах: раціональне використання часу, активізація мислення учнів,
підвищення їх зацікавленості.
Посібник містить різноманітні вправи та завдання до різних тем, які вивчаються
в курсі української мови в початкових класах. Вони стануть у пригоді вчителям при
підготовці та проведенні уроків рідної мови. Учитель зможе дуже легко й швидко
підібрати завдання, що дасть йому змогу зробити урок цікавим та допоможе впевнено
йти до формування креативного юного українця.

8. 8
ІІ. Шляхи розвитку креативного мислення учнів початкових класів
У сучасному суспільстві проблема розкриття творчих можливостей подається у
новому баченні, оскільки від її розв’язання залежать умови ефективної життєдіяльності
людини у світі, що постійно змінюється. Тобто сучасна соціально-економічна, культурно-
історична ситуація вимагають розвитку творчого потенціалу учнів, адже творчість –
найвищий рівень прояву здібностей до певного виду діяльності. Значний потенціал щодо
розвитку творчих здібностей учнів початкових класів мають уроки української мови. Щоб
сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній
світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в
усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та
розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, тощо).
Формуючи в учнів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину
процесом творчості. Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності,
самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з
учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних,
пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих. Зважаючи на це вважаю, що
розвитку творчих здібностей сприяють:
- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;
- складання казки за малюнком;
- створення продовження казки, оповідання;
- складання чистомовок;
- використання анаграм, метаграм;
- словесне малювання;
- творчі списування текстів;
- вилучення зайвого;
- скоромовки;
Для розвитку творчих здібностей я використовую:
1. Метод гри. Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є
постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе,
самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й
перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення
пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і
інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно
виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як

9. 9
засіб навчання і виховання. У добукварний період, на уроках навчання грамоти,
використовую такі ігри:
˗ Гра «З яких звуків складається слово?» Основна мета цієї гри – навчити
дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність
цих звуків.
˗ Гра «Заміни звук». Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву,
розумові операції аналізу і синтезу.
˗ Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє
поле.
˗ Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку.
Хто найстарший? Наймолодший?
2. Використовую у роботі інтерактивні методи «Займи позицію», «Прес», організовую
«ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають
змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально
розкривають їх таланти.
3. Елементи технології критичного мислення. Коли дитина приходить до школи
відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати
участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності.
Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі
завдання: «Крісло автора». Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають
щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я
тощо. «Опиши (намалюй) навпаки». Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів
описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.
4. Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію
творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму. Метод мозкового штурму
використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої
думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок.
5. Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних
дій: - таблиці – тренажери; - гра «Утвори слово» (рис – сир);
6. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в
своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз». Мета
даного методу полягає в тому, щоб формувати у дітей уміння давати велику кількість
різних категорій відповідей у рамках заданої теми; створювати умови для оцінки
дитиною отриманих ідей; учити деталізувати найбільш продуктивні..

10. 10
7. Метод «Думай про інше». Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі.
Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити
потрібно бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.
Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних
видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто
спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній
діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі
вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності: -
зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація); - музична діяльність
(сприймання музики, ігри, хороводи); - художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок,
розповідей, читання віршів, створення власних творів); - театралізована діяльність
(інсценізація казок). У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна – Україна»,
конкурс малюнків «Барви рідного краю», «Твоє майбутнє - у твоїх руках»,«Здоровим
бути – модно», «Зимові візерунки» та ін. Залучення до творчої діяльності здійснюю і на
уроках навчання грамоти. Так під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропоную
продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.
Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності,
натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, -
мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати
світ. Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на
подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки
майбутньої творчої особистості. Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно
«ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу
особистість.

11. 11
ІІІ. ЗРАЗКИ РОЗВИВАЛЬНИХ ТВОРЧИХ ВПРАВ
3.1.ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ХВИЛИНКИ КАЛІГРАФІЇ
1. Аа ай аб ст ва
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
(Л. Костенко)
˗ Як ти розумієш зміст речення?
˗ Поясніть значення слова «горілиць».
˗ Використовуючи ці буквосполучення,
утвори слова. (Айстра, абрикос, айва)
2. Бб ба бу об
багатство барви
Мова — то багатство народу.
˗ Складіть речення із словом «барви».
˗ Визначте граматичну основу речення.
3. Ввв ов ве ень
восени вересень день вереск Восени день блисне, а три кисне.
˗ Знайдіть слова-родичі. Визначте корінь.
˗ Складіть речення із словом «вереск».
(Вдалині чувся пташиний вереск)
4. Гг га ог гл
гайок гомін гомонить
Затих гайок. І верби кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.
(І. Савицька)
˗ Поясни значення слова «гомонять». Добери синоніми.
5. Ґґ ґа ґв
ґава ґвалт ґелгочуть
Ґелґочуть гуси під вербою
І гава теж зчинила ґвалт.
˗ Які ще слова із цим звуком ви знаєте?
(Ґаздиня, ґадза, ґроно, дзиґарики, ґринджоли)
6. Дд да од дм
природа одуд дружба
З природою живи в дружбі,
То й тобі буде вона в службі.
˗ Як ти розумієш зміст речення?
˗ Підбери антоніми до слів:
дружити –
зламати –
розпалити –
співати –

12. 12
7. Ее ел ес ще
Під неквапний шелест його листя гарно думається про минувшину і майбутність, про
високе і священне. (Є. Шморгун)
˗ Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні.
˗ До слова «неквапний» доберіть синонім.
8. Єє єд ює ає
єдність єднає окрилює з’єднання
Є каяття, та немає вороття.
˗ Назвіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.
˗ Назвіть слова-родичі.
9. Жж же жу жл ож аж
журавлі жовтень
Життя прожити — не дощову погоду перестояти.
˗ Як ти це розумієш?
˗ Вибери із цих слів слова, в яких букв більше, ніж звуків.
10. Зз за зв зе зи
зграя взимку заметіль
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі.
Де взялась весела зграя,
Жарогруді... (снігурі).
(О. Олесь)
˗ Підставте слово до рядків вірша.
˗ Виберіть дієслова з вірша.
˗ Назвіть префікс у цих дієсловах.
˗ Доберіть синонімічний ряд до слова «жарогруді».
11. ис жи ри ви ин
рослина жито сади життя
Листопад вересню — онук, жовтню — син, а землі — рідний брат.
˗ Підберіть до слова «земля» споріднені слова, визначте корінь.
˗ Поясніть правопис слова «життя».
12. Іі із під між ін різ
іній ірис індик ніжно
Сиплеться іній з беріз В пору чудову ранкову.
Хтось на верхів’я заліз І ніжну скидає обнову.
(Ю. Збанацький)
 Як ти розумієш слова «скидає обнову»?
 До дієслова «сиплеться» підбери синоніми.
13. Її їж їд їжак
їла б кішка рибку, якби не треба було лапок замочити.
˗ Про яку людину так говорять?
˗ Добери антоніми до слова «лінощі».

13. 13
14. Йй йо ій ай ий
пам’ятай край
Пам’ятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій — Батьківщину!
(В. Гринько)
˗ Які це речення за метою висловлювання?
˗ Перебудуйте речення так, щоб звертання висловлювалось до багатьох людей.
15. Кк ка ук к рік
квіти українські край
Землі частіше кланяйся — хліба більше буде.
˗ Склади словосполучення зі словом «хліб».
˗ Підбери синонім черствий хліб - ...
16. Лл ел ал дл вл
лінь літечко вмивається
Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.
˗ Підбери антонім до слова «ледачий».
˗ Перебудуй прислів’я із цим словом.
(Працьовитий раз робить, а щедрий раз платить)
17. Мм ем му рум ам
рум’яна маківка
Мак розправив капелюха
І бджолину пісню... (слуха).
(М. Пономаречко)
˗ Підберіть слово до рядків вірша.
˗ Назви префікс у слові «розправив».
18. Нн На он ні не ун
нагідка сонечко сніжинка
Кружляють, падають сніжинки,
Вдягають все у білі шати,
Летять легенькі, мов... (пір’їнки),
Вкривають поле, ліс і... (хати).
(В. Сухомлинський)
˗ Які образні слова та вислови ви зустріли у вірші?
˗ Поясніть розділові знаки у вірші.
19. Ооо ось он то ом ов
осінь вночі окраєць
Два зелених огірочки Походжали по садочку,
Бо в городі, лежебоки,
Понамулювали боки.
˗ Розбери слово «походжали» за будовою.

14. 14
˗ Як ти розумієш слово «лежебоки»?
˗ Склади речення зі словом «окраєць».
(Рум’яний окраєць хліба лежав біля горщика на вишитому рушнику)
20. Пп пе оп пі пу
пісня підпадьомкує
Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина — даром життя не прожив.
˗ Як ти розумієш це прислів’я
˗ Склади речення із словом «підпадьомкує».
(Високо в небі співає жайворонок, а в житті - підпадьомкує перепілка)
21. Рр ру ар яр ор
рідний криниця
Праця годує, а лінь марнує.
˗ Назви антоніми в цьому прислів’ї.
˗ Які ше прислів’я про працю ти знаєш?
22. Сс ес ст сн ус
сонце засік сніп
Сонях сонечко зустрів,
Сонях сонечком розцвів!
(М. Пономаренко)
˗ Відгадайте загадку:
На городі він росте — сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії. Та чомусь воно не гріє.
˗ Запишіть слово-відгадку.
˗ Поєднайте його у різних словосполученнях.
(Жовтий сонях, соняшник нахилився, повернуся до сонечка, великий соняшник)
23. Тт та уть ті ять
свято травиця терен Скільки в ступі воду не товчи вода й буде.
˗ Поясни правопис «не» з дієсловом.
˗ Склади речення зі словом «травиця».
(Послав туман травиці срібне намисто з холодної роси)
24. Уу ур уф ду ну
умів грудень будуть
В росі осінній заросився вітер.
Сердито воду з вуха вилива.
(Л. Пшенична)
˗ Знайдіть у цих рядках споріднені слова.
˗ Перебудуй останнє речення так, щоб воно було спонукальним.

15. 15
25. Фф фа фло ф
фіалка фіалково
По діброві ходить осінь —
Олівці у торбі носить.
І фарбує в жовтий колір
Клени, липи і тополі.
(Л. Куліш)
˗ Які слова вжиті у переносному значенні?
˗ Доберіть синоніми до слова «діброва».
26. Хх хв ох хл ха
хліб хвилинка
Вийшов травень з гаю,
Нивам усміхнувся,
Потім на стежині,
Як хлопчак, роззувся.
(М. Сингаївський)
˗ Які слова вжито у переносному значенні?
˗ Визначте граматичну основу речення.
˗ Поділіть слово «вийшов» для переносу із рядка в рядок.
27. Цц цв ця оц
цвіт цвітуть
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
(П. Ситченко)
˗ До чого закликає нас автор вірша?
˗ Розгадай шараду:
На неї птах сідає,
Вона його гойдає,
А «г» на «б» змініть —
Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)
˗ Склади окличне речення зі словом «цвіт».
28. Чч оч чвч ук чн листочок
Чули, де дзвін, та не знали, де він.
Чорнобривців карий цвіт
Зачаровує весь... (Світ).
(М. Пономаренко)
29. Шш ша шп шу шпак шпаківня
Плаче шпак уранці після зливи,
Де шумлять на греблі явори,
Що шпаківню вітер чорнобривий
Перекинув денцем догори.
(Л. Костенко)
˗ Випишіть словосполучення, в житті в переносному значенні.
˗ Випишіть однокореневі слова, визначте їхній корінь.

16. 16
30. Щщ ще ощ щі
Що посієш, те й пожнеш.
Ви не бійтесь цих дощів,
Вони ще теплі, зовсім не холодні.
їх називаємо грибні дощі,
Тож по гриби мерщій сьогодні.
˗ Підбери слова до слова «дощ» (який?)...
31. ьь льо тьо иь ось льон тьохкає
Що трапилося тут у вас?
Чому веселий настрій згас?
˗ Які ці речення за метою висловлювання?
˗ Склади речення зі словами «льон», «тьохкає».
32. Юю юр ою ють тю в’ю
Як тепло пахне хліб!
І сонцем, що всміхалося весною.
(П. Воронько)
˗ Перебудуйте перше речення на питальне.
˗ Підберіть антоніми до слів:
радість –
працьовитий –
всміхається –
тепло –
33. Яя яє яс ян ся ля
ясніє сядуть явори
Якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся.
˗ Як ви розумієте цей вислів?
˗ Як пишеться «не» з дієсловом?
˗ Підберіть антоніми до слів:
ясний –
хворий –
старий –
веселий –
широкий –
злий –
темний –
сухий –

17. 17
УКРАЇНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ
Завдання. Допиши кінець прислів’їв та приказок:
˗ Не кожному природа мати, ... (іншому й мачуха).
˗ З природою живи в дружбі, ... (то й тобі буде вона в службі).
˗ Де природа — мати, а людина — батько, ... (там добра багацько).
˗ Восени день блисне, ... (а три кисне).
˗ Листопад вересню — онук, жовтню — син, землі —... (рідний брат).
˗ Немає ліпшої краси, ... (ніж гаї та ліси).
˗ Будь здорова — .. (як риба), гожа — ... (як рожа), весела — ... (як весна), робоча ‒ ...
(як бджола), а багата — ... (як земля).
˗ До землі з ласкою — ... (будеш з паскою).
˗ Не брудни криниці, ... (бо схочеш водиці).
˗ Посадив дерево - ... (себе прославив). Посадив сад – ... (рід прославив).
˗ Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина — ... (даром життя не прожив).
˗ Хліб — батько, вода – (мати).
˗ Землі частіше кланяйся – ... (хліба більше буде).
˗ Зіпсував воду, ... (не буде честі твоєму роду).
˗ Зруйнував гніздо пташине – ... (не буде в тебе ні дітей, ні родини).
˗ Сади деревину змолоду – ... (на старість як знахідка).
˗ Грудень рік кінчає, ... (зиму починає).
˗ Листопад зимі ворота ... (відчиняє) .
˗ Зима без снігу — ... (літо без хліба).
˗ Багато снігу на полях – (багато хліба в засіках).
˗ Літо дає коріння, а зима ... (насіння).
˗ Що літом родить, то зимою ... (не шкодить).
˗ Скільки сніг не лежатиме, а ... (розтавати буде).
˗ Вітер віє, хоч не знає, що ... (погоду він міняє).
˗ Сніг у грудні глибокий - ... (урожай високий).
˗ Сумний грудень у свято ... ( і в будень).
˗ На полях сніг хвилястий – будуть хліба ... ( рясні).
˗ Перший сніг щільний і мокрий - ... (на вологе літо), сухий і легкий - ... (на сухе).
˗ Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито ... (виляже).
˗ До Миколи та й ... (ніколи).
˗ Як впаде великий іній — на гарний ... (врожай хліба).

18. 18
˗ Бджола мала, а й та ... (працює).
˗ Без сокири не тесляр — без голки ... (не кравець).
˗ Добрий початок — ... (половина діла).
˗ Не взявшись за сокиру, хати ... (не зробиш).
˗ Того руки не болять, ... (що уміють).
˗ Щоб рибу їсти, треба ... (в воду лізти).
˗ Поважай старих, бо ... (й сам старим будеш).
˗ Не питай старого, а питай ... (бувалого).
˗ Не роками старість гарна, ... (а ділами).
˗ Не довго думав, ... (а добре сказав).
˗ На пам'ять свою скаржиться кожен, (а на розум ніхто).
˗ Гостре словечко ... ( коле сердечко).
˗ Не давши слова — держись, а ... (давши — кріпись).
˗ Умій сказати, ... (умій і змовчати).
˗ Більше діла — ... (менше слів).
˗ Будь господарем ... (своєму слову).
˗ Від теплого слова і ... (лід розмерзається).
˗ Слово — не горобець, ... (вилетить — не спіймаєш).
˗ Лагідні слова роблять приятелів, ... (а гострі слова — ворогів).
˗ Слово — не полова, ... (язик — не помело).
˗ Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, ... (щоб менше говорив).
˗ Книга для розуму – що теплий дощ ... (для зерна).
˗ Людина без книги, ... (як риба без води).
˗ Пташка красна своїм пір'ям, а людина — ... (своїм знанням).
˗ Без труда нема ... (плода).
˗ Добре тому ковалеві, що ... (на обидві руки кує!)
˗ Коли є до чого жагота, то ... (кипить в руках робота).
˗ Не дивись на чоловіка, ... (а на його діло).
˗ Ранні пташки росу п’ють, а пізні — ... (слізки ллють).
˗ Хочеш їсти калачі — ... (не сиди на печі).

19. 19
3.2 ЗАГАДКИ
Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь. (Лелека)
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати. (Вітряк)
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.(Яблуко)
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.(Зірки)
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.(Олівець)
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.(Білка)
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.(Соняшник)

20. 20
Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі. (Хліб)
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?.. (Мама)
Олена зелена,
Не сіяна, не саджена,
Хто доторкнеться,
Той обпечеться. (Кропива)
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі. (Сова)
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде. (Дощ)
Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив –
Його не займає. (Барвінок)

21. 21
Ніде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваєш,
У комору складаєш. (Знання)
Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
а на ній зелена шуба. (Кукурудза)
Хто завжди правду каже?
Який є, таким покаже,
І без слів про все рас скаже.
На нього дивишся, а себе бачиш. (Дзеркало)
У носатого Івана
Одежина дерев’яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Не стрижений, не чесаний –
Гострим ножем тесаний. (Олівець)
В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть…(Жито)
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток? (Метелик)

22. 22
У бабине літо
Легке срібне сито,
Не руками ткане,
Летить ось над нами.
Що ж це, дитинко?
Це - … (Павутинка)
Його пожива – це листочки,
Домівка – деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний …(Хрущ)
Всюди проживають,
По шість ножок моють,
Можуть мати й крила.
Але це – не пташки.
Дітки, відгадали?
Звісно, це - … (Комашки)
До дітей на кожне свято
Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий? (Торт)

23. 23
СИНОНІМИ. АНТОНІМИ
1. Добери до слів синоніми (слова близькі за значенням):
а) щебечуть;
б) поспішають.
2. Встав у прислів’я найбільш вдалі слова:
Маленька ... краща за велике безділля (праця, труд, робота). Згода ... будує, а незгода
руйнує (дім, будинок, оселя, хата, хатинка, житло).
3. Заміни виділені слова близькими за значенням.
Сніг замів усі стежини.
Ліс стоїть у білому вбранні.
4. До даних слів добери близькі за значенням слова:
бездощове (літо) — безлюдний (острів) — безкрає (поле) — беззвучний (сміх) —
безрадісний (день)
- З двома виразами склади речення.
5. З ряду слів близьких за значенням добери і встав замість крапок найбільш влучні.
Швидко, скоро, прудко, хутко, жваво.
а)... прийде весна;
б)... розтане сніг;
в) Білочка ... стрибає з гілки на гілку;
г) Хлопчики про щось ... розмовляли.
6. Прочитай. Добери із слів у дужках найбільш вдале і встав його на місці крапок.
Хто вона?
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля ...
пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Бабуся чепурна?
(Г.Зранко)
(одягла, причепурила, прибрала).
7. Прочитай. Знайди у тексті слова, близькі за значенням. Чи можна їх поміняти
місцями? Якщо можна, то чому?

24. 24
Хто я?
В нас однакове ім’я.
А скажіть, хто брат, хто я?
Я скажу: “3 дерев лечу",
Каже брат: “По пошті мчу”.
8. Прочитай загадку. Відгадай її. Знайди уній слова, протилежні за значенням.
І маленькі, і старенькі,
Влітку, взимку, навесні
Всюди вдягнені гарненько
У зелені сукні всі.
9. Добери до виділених слів протилежні за значенням:
а) глибокий ставок — ...;
б) тривожний голос — ...;
10. Випиши слова, протилежні за значенням, з поданих прислів'їв:
З малої хмари великий дощ буває.
Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
Що вранці не зробиш, того ввечері не здоженеш.
11. Прочитай текст. Добери заголовок до нього. До виділених слів добери протилежні
за значенням так, щоб похмура картина природи змінилася на веселу, сонячну.
Важкі і чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев.ьЖовте листя
сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна дощова осінь.

25. 25
ІМЕННИК
1. Випиши з тексту слова за групами:
а)слова — назви предметів;б) слова, що означають дію; в) слова, які вказують на ознаки
предметів.
У народі кажуть: людині легше йти в дорозі, якщо вона захопила з собою пісню. Та
пісня допомагає перебороти смуток і відчай при лихій годині, розвеселить при втомі.
Пісня робить людину щирою і доброю.
(І. Цюпа)
2. До якої частини мови належить кожне із слів? Чому?
а) зимонька, сніжна, прийшла, дятел, строкатий, тарабанить;
б) сніжок, лапатий, падає, калина, червона, пломеніє.
З поданих слів склади кілька речень.
3. Прочитай. Випиши слова, які відповідають на питання хто? що?
Улюбленим музичним інструментом українського народу була кобза. Грали на ній і
сліпі люди. Найдавніша кобза мала тільки три струни.
Кобзарі закликали народ до боротьби за національне визволення.
4. Відшукай у тексті п’ять іменників. Доведи, що ці слова є іменниками.
Узимку в лісі багато звірів спить. З початком холодної пори, гладкі, неповороткі
борсуки залазять у нори й засинають на цілу зиму. Куняє їжак у теплій ямці, укритій
сухим листям. Під буреломом у барлозі солодко сопе ведмідь. Сплять звірі. Не чутно їм,
як тріщать люті морози, метуть злі хурделиці, виють голодні вовки. Сплять аж до весни.
(І.Прокопенко)
5. Прочитай. Випиши іменники — назви рослин.
Навкруги казкові шати —
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина
Де черешенька мала?
(В. Скомаровський)
6. З поданих слів випиши іменники. Доведи свій вибір.
Козак, їхати, воля, яблуко, мідь, червоний, голосний, фіалка, вчитись, липа, кінь,
плуг, працювати, народ, косар, косити, зерно.

26. 26
З іменниками, що мають закінчення -а, склади і запиши речення, визнач в них головні
члени.
7. Які іменники “живуть” тільки взимку?
8. Спиши текст, вставляючи пропущені букви. Підкресли в тексті іменники. Доведи
правильність свого вибору.
Біля в...ликого оз...ра в лісі стоїть д...р...в’яний будинок. У цьому будинку ж...ве
Василько. Дідусь у Василька працює лісником. Тато й мама також доглядають ліс.
Василько ходить у другий клас. Хлопчик мріє стати лісником.
9. Від поданих слів утвори і запиши через риску іменники. Постав наголоси.
Швидкий, молодий, кричати, гордий, ударити, садити, мудрий, робити, теплий.
Зразок: швидкий — швидкість.
10. Чи однакове значення мають виділені іменники у поданих словосполученнях? З
двома із них (на вибір) склади речення та запиши.
Руса коса і гостра коса; залізний ключ і журавлиний ключ, нотний ключ; синів сон і
міцний сон.
11. До іменників добери слова близькі за значенням і запиши їх.
Учитель,..., пілот,..., сміливість,..., батько,..., мати,....
12. Прочитай загадку. Визнач слово-відгадку (з перших літер кожного рядка). Випиши
з тексту іменники близькі за значенням.
Хто доня?
Мати доні молодій
Огородик наділила.
Розкошує доня мила.
Каже неньці — тісно їй:
“В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі”.
(Л.Глібов)
13. Із слів кожного рядка склади речення. Поясни значення виділених слів.
а) відлітають, журавлі, ключем;
б) річки, ключем, біля, б’є, джерела, із, вода;
в) ключем, він, двері, відчинив.
14. До наведених іменників допиши через риску слова з протилежним значенням.

27. 27
Тепло — холод, літо — ..., день — ..., радість — ..., гора — ..., весна — ..., початок — ...,
Північ — ..., шум —... .
Якою частиною мови вони є? Чому? Склади з ними два речення і запиши. Іменники
підкресли.
15. Прочитай. Випиши іменники в такому порядку: назви людей, тварин, рослин,
явищ природи. Постав до кожного з них питання хто? або що?
Вітер, комбайн, жито, пшениця, комбайнер, буря, ялина, гриби, яблуня, дуб, горіх,
ведмідь, собака, кози, диня, кавун, квіти, шофер, кукурудза.
16. Добери до поданих слів спільнокореневі іменники, що відповідали б на питання
хто? і запиши їх через риску.
Комбайн, баян, шахта, ліс, шкала.
17. Дай відповіді на запитання. Відповіді запиши.
Хто водить трактор? Хто працює на комбайні? Хто керує бригадою? Хто лікує
людей? Хто керує літаком? Хто вчить дітей? До якої частини мови належать записані
слова?
18. Запиши по три іменники, що означають назви:
людей (учитель, син, учень); тварин..., машин..., рослин..., явищ природи ..., подій
..., почуття людей ... .
19. Запиши іменники у дві колонки. У першу — назви істот, в другу — назви неістот.
Літак, тополя, космонавт, телевізор, завод, доярка, школа, швея, ведмідь, школяр.
20. Прочитай слова:
зайчик, пшениця, калина, воля, ластівка, дах, нора, дупло, білочка, жук, квітка,
горобчик, пагінець.
Випиши іменники за групами: істоти, неістоти.
21. Зі слів склади речення. Запиши. Підкресли слова — назви істот.
1) ведмедю, меду, хотілося;
2) на, він, забрався, пасіку;
3) на, бджоли, налетіли, гість;
4) не, Мишко, господарок, відбивався, він, але, не відходив;
5) дуже, вже, солодкий, мед.
22. Прочитай вірш. Визнач тему тексту.

28. 28
Котики-воркотики
Всілися рядком.
Поїть сонце котиків
Теплим молоком.
Котики-воркотики
в мене на вікні,
Котики-воркотики
гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт.
Мабуть, зна, що котики —
Це вербовий цвіт.
(А. М’ястківський)
Знайди іменники, що означають назви істот і назви неістот. Запишй їх. В якому значенні
вжито у тексті іменник котики?
23. Запиши вірш по пам’яті. Постав питання до виділеного слова. Поясни, що воно
означає. Кого це так називають?
Півники
Знов півники на квітнику
розквітли так блакитно,
що я від тебе їх ніяк
не можу відрізнити.
(А.Костецький)
В якому випадку слово півники є назвою істоти, а в якому неістоти? Коли іменники
котики, сонечко, лисички є назвами істот, а коли назвами неістот?
24. Добери загальну назву до кожної групи іменників — власних назв і запиши.
Київ, Тернопіль, Херсон, Чернівці, Полтава, Львів — ... ;
Шевченко, Франко, Сосюра, Малишко — ... ;
Андрій, Микола, Ірина, Олена, Устим — ... ;
Петрівна, Григорович, Іванівна, Степанович — ... ;
Пушок, Красуля, Бурко, Мурка — ... ;

29. 29
25. Запиши слова, поясни, чим відрізняються в написанні іменники першого рядка від
іменників другого.
країна, поет, місто, гори, озеро;
Україна, Тарас Шевченко, Тернопіль, Карпати, Свитязь.
26. Запиши по три іменники, що означають:
прізвище, ім’я і по батькові людей:..
назви міст:..
назви рік:..
назви рослин:..
назви тварин:..
клички тварин:..
27. Запиши речення. Назви власні та загальні іменники.
Миколка, Гриць, Василько, Петрусь збирали грицики, васильки, миколайчики,
петрові батоги.
28. Прочитай і відгадай загадку (за першими літерами кожного рядка). Випиши
загальні іменники.
У червоному намисті
Коло річки в зелен-листі
Розпишалася калина.
А із нею тополина.
Їде візник, тихо стане,
На калину ніжно гляне.
А в уяві щось постане.
Як ти думаєш, що саме?
29. Прочитай. Знайди і випиши іменники: а) власні; 6) загальні.
На Україні дівчата любили плести віночки. Особливо багатими та пишними були
весільні вінки.
На Тернопільщині їх плели в суботу, зранку, співаючи пісень. Листочки барвінку,
з якого вили вінки, змащували медом, додаючи кілька зубків часнику. Це, за повір’ям,
мало зберегти молодят від зла.
30. Прочитай. Випиши назви сіл.

30. 30
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на
Черкащині. Дитячі роки Тараса Григоровича пройшли в селі Кирилівці. Нині це село
Шевченкове. У садибі батьків Тараса Григоровича знаходиться Музей Шевченка.
31. Вибери з тексту і запиши назви річок України.
Найбільшою річкою України є Дніпро. До великих річок України належать Дунай,
Дністер, Буг Південний, Прип'ять, Десна, Донець Сіверський.
32. Прочитай. Випиши власні іменники.
Дніпро — довга, могутня річка. Вона протікає через Росію, Білорусію, Україну. В
Дніпро впадають з двох боків малі й великі річки: Десна, Прип’ять, Ірпінь, Тетерів, Рось,
Сула, Псьол. На берегах Дніпра розташовані такі міста: Київ, Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Херсон, Черкаси, Дніпродзержинськ, Кременчук, Канів.
33. Прочитай іменники та визнач їх число:
малина, чайник, яблуко, трактор, пташка, книжка, син, брат, вулиця, місто.
Постав іменники у множині і запиши їх.
До іменника брат добери спільнокореневі слова і визнач, які це частини мови.
34. Спиши, підкресли іменники, вжиті у множині.
З неба падають сніжинки
На дерева, на будинки,
На майдани, на садки,
На ялинки, на дубки.
35. Прочитай. Які букви пропущено? Постав іменники у множині і запиши. Перевір
написання цих слів за орфографічним словником.
Абр...кос, д...ректор, мат...матика, с...кунда, п...нал, м...телик, л...мон.
36. Запиши вірш. Які з виділених іменників ужиті в множині?
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люди, що одпочинуть,
А я дивлюся — і серцем лину
В темний садочок на Україну.
( Т. Г. Шевченко)
37. Які з іменників вживаються тільки в однині, а які — тільки в множині?
а) масло, олія, сало, борошно, золото, сіль, дітвора, молодь, читання, доброта;
б) ножиці, граблі, ворота, дрова, гроші, канікули, іменини, жнива, харчі, штани.

31. 31
38. Спиши текст. Слова, що в дужках, постав у потрібному числі.
Зацвіли усі (діброва),
І (долина), і (луг),
І (річка) синіють знову
І не входять в (берег).
(М.Стельмах)
39. Спиши текст, вставивши пропущені букви. Підкресли іменники, визнач їх число.
Від хати до хати Ми діти в...селі,
Лунають завзято Щоранку з оселі
В...сокі дзвінкі голоси. Ідемо в поля і ліси.
(П.Воронько)
Знайди в тексті слова близькі за значенням.
40. Спиши, розкриваючи дужки. Визнач число іменників.
Україна — це тихі (вода) і ясні (зоря), зелені (сад) і білі (хата), лани золотої
(пшениця).
Україна — розкішний вінок з (рута) і (барвінок).
41. Спиши текст. Визнач число іменників.
Синіє небо, зелені ліси, течія ріки. Це — Батьківщина. І людина — частка її. Тому
вона повинна турбуватися про землю, на якій живе, оберігати її природу.
42. Прочитай і відгадай загадки. Відгадки запиши. Визнач рід іменників.
Червоні коромисла через річку повисли.
Доки батько народився, син по світу находився.
43. Запиши іменники в три стовпчики. В перший стовпчик —іменники чоловічого
роду, в другий — жіночого, в третій —середнього.
Автомобіль, картина, село, березень, воля, земля, плече, Андрійко, сестра, вулиця,
життя, батько, дитя.
44. Запиши слова. Визнач рід іменників. Виділи закінчення.
Річка, край, мрія, озеро, море, олень, гілля, учениця, верба, барвінок.
45. Прочитай загадки і відгадай їх. Запиши іменники-відгадки, в дужках познач їх рід.
1. І печуть мене, і варять, і їдять, і хвалять, бо я добра.
2. Ні вікон, ні дверей, повна хата людей.
3. Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

32. 32
46. Прочитай. Випиши іменники. Визнач їх рід.
Мама — кохане слово,
Камінь — вагоме слово,
Небо — високе слово,
Учень — старанне слово,
Друг — задушевне слово,
Вітчизна — найкраще слово.
(М.Алімбаєв)
47. Прочитай. Випиши спочатку іменники чоловічого роду, потім — жіночого, і,
нарешті, середнього.
Повіяв північний вітер. Небо вкрили сірі хмари. Густий сніг повільно спускався на
поле, на ліс. Земля побіліла. Стелилася санна дорога.
48. Запиши вірш по пам’яті. Підкресли іменники, визнач їх рід, число.
Гроза пройшла... Зітхнули трави,
Квітки головки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі.
(О. Олесь)
49. Прочитай. Випиши виділені іменники. Постав їх в однині і визнач їх рід.
Зима
Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
сплять у річці окуні.
(Н. Забіла)
50. Побудуй словосполучення слів, змінюючи слово білка.

33. 33
Стрибає (хто?) ... побачив (кого?)...
хвіст (у кого?)... спостерігав (за ким?)...
дав (кому?)... шубка (на кому?)....
51. Прочитай уривок казки. Випиши виділені іменники, постав до них запитання,
виділи закінчення.
Заєць стрівся з Їжаком,
Посміявся над звірком...
“Та чи ж можна Їжачкові,
Куцоніжці, малюкові,
Мене, Зайця, обійти
І до фінішу прийти?”
А Їжак всміхнувся стиха
І подумав: “Зайцю лихо.
Ноги в Зайця то довгенькі
Але розум коротенький.”
З Зайцем побіжить Їжак.
Він на хитрощі мастак.
...Ось і фініш. Їжака
Перемога жде легка.
Піт на Зайці, як роса...
Глянув Заєць: чудеса!
На маленькім Їжакові
Ані поту, ані крові.
З Їжака — хоч воду пий.
Зажурився Зайчик мій.

34. 34
ПРИКМЕТНИК
1. Спиши. Підкресли прикметники.
Гляньте, яка Україна чарівна,
Гарна, немовби казкова царівна!
Гори, гаї, голубі небеса —
Глибинна, бентежна, велична краса!
2. Прочитай загадки. Назви прикметники, які допомогли тобі їх відгадати. Запиши їх
і постав до них питання.
а) Червоний колір,
Чудовий смак,
Кам’яне серце
Чому то так?
б) Мов їжак колючий,
Солодкий та пахучий,
Ягідку зірвеш —
Руку обдереш.
в) Червона, солодка, пахуча,
Росте низько — до землі близько.
г) Виросли на лузі
Сестрички маленькі,
Очки — золоті,
А вії — біленькі.
3. Підбери і встав замість крапок прикметники.
... день. Земля вкрита килимом. Крізь віти дерев видніється ... небо. ... промінням
зігріті ... берізки. Вони стоять, мов зачаровані, у цьому ... царстві. Тільки ... сосни та
ялинки пишаються своїм ... гіллям.
4. Добери слова близькі за значенням до слів боязкий, іти.
5. Який з прикметників, поданих у дужках, близький за значенням до виділеного?
Запиши їх парами.
Холодна джерельна вода (прозора, чиста, крижана). Жаркий літній день (чудовий,
безхмарний, теплий). Прудка руденька білочка (весела, пустотлива, метка).
6. Знайди у тексті слова, близькі за значенням (синоніми). Запиши їх.

35. 35
У ці осінні дні багато птахів готуються у вирій. Вже полетіли ластівки,
швидкокрилі стрижі. Зостаються зимувати рябчики, тетеруки, куріпки. У гамірні
зграйки збираються шпаки, відлітають на південь співочі птахи. В дальню путь
вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі.
(І. Соколов-Микитов)
7. До поданих слів добери близькі за значенням слова з префіксами і запиши їх.
Тихий — ... сумний — ...
бесіда — ... слабкий — ...
сміливий — ... жорстокий — ...
паркан — ... барвистий — ....
Слова для довідок: огорожа, безстрашний, розмова, безрадісний, безшумний, безсилий,
безжалісний, безбарвний.
Зі словами однієї пари склади речення.
8. Заміни словосполучення близьким за значенням іменником.
Сильна хуртовина — ...
велике нещастя — ...
сильний дощ — ...
дрібний дощ — ...
дощ з блискавкою та громом — ...
буря в морі — ....
9. Прикметники у поданих словосполученнях заміни:
а) близькими за значенням:
безстрашний льотчик — ... льотчик;
правильна відповідь — ... відповідь;
б) протилежними за значенням:
сонячний день — ... день;
легка задача — ... задача.
10. Прочитай текст.
Після літнього дощу, якщо пощастить, можна побачити справжнє барвисте чудо-
веселку.

36. 36
Перелічи її кольори. Який з них тобі найбільше подобається? Який колір веселки
―найвеселіший‖? Підбери синонім до слова веселка. Запиши кольори веселки. Постав
запитання до них.
11. Від поданих слів утвори і запиши прикметники:
а) дерево, зелень, дзвінок, щастя, село;
б) полум’я, синька, школа, радість, Київ;
в) осінь, білизна, кропива, мир, вишня, темнота, воля, добро, крупа.
12. До поданих слів добери слова з протилежним значенням:
а) швидкий — білий — малий
б) старий — ..., сумний — твердий — ...;
в) добрий — гіркий — ..., порожній — .
13. До поданих словосполучень добери протилежні за значенням прикметники:
а) стара жінка — ...;
б) старе плаття — ...;
в) стара газета — ....
14. До поданих словосполучень добери близькі за значенням прикметники:
а) добрий борщ — ...;
б) добре слово — ...;
в) добрі успіхи — ... .
15. Прочитай текст-опис. Випиши прикметники-антоніми.
Лисичка і зайчик
Лисичка і зайчик — лісові звірі. Вони зовсім різні. Носик у лисички довгий і тоненький, а
в зайчика короткий і кругленький, як гудзик. У лисички очі хитрі, а в зайчика лякливі. У
лисички маленькі вушка, а в зайчика великі, довгі вуха. Шубка у лисички-сестрички
золотиста, а в зайчика — влітку сіренька, а взимку біленька. В лисички лапки однакові, а в
зайчика — передні короткі, а задні довгі. Коли він біжить вниз, то перевертається.
Хвостик у лисички довгий, пухнастий, а в зайчика маленький, куций.
16. Випиши виділені іменники і пов’язані з ними прикметники. Від іменника до
прикметника постав питання.
Ой, хвалилася та березонька:
— На мені кора та білесенька,
На мені листя та широке,

37. 37
На мені гілля та високе.
(Укр. народна пісня)
17. Прочитай і відгадай загадку. Випиши сполучення іменника з прикметником.
Форма така: маю п'ять пелюсток і напівкруглий зелений листок, а серединка в мене
жовтенька, личко не кругле, а трохи довгеньке, квітка я ніжна, низенька, дрібна, а як
запахну — приходить весна.
18. Прочитай. Випиши сполучення іменників з прикметниками. У дужках запиши питання
до прикметника.
Блищать у ножицях кружальця,
Приваблюють до себе пальці.
Ті пальчики талановиті,
Рухливі, дружні, працьовиті.
Вони охочі до складанок,
Умільці гарних витинанок.
19. Добери потрібні прикметники до іменників зі словами, що вказують на ознаку
предмета:
Перейти ... широку вулицю; летіти... рідним містом;
відпочити ... розлогою яблунею; зібратись... високій горі.
20. Між прийменником та іменником встав слова, що вказують на ознаку предмета:
Зупинитись перед... дідусем (веселим, старим, добрим, сивим);
покласти на ... столі (письмовому, чистому, полірованому);
приїхати до ... Києва (рідного, зеленого, прекрасного).
21.Утвори словосполучення, дібравши до наведених іменників прикметники.
Серце, хвиля, воля, руки, погляд.
Холодний, чистий, сталевий, срібний, золотий.
22. Випиши в одну колонку словосполучення прикметників з іменниками у прямому
значенні, а в другу — в переносному.
Ясне сонце, пухнастий сніг, дикий виноград, шовкові нитки, чисте поле, шовкові кучері,
польові квіти, чорна ніч, залізна лопата, привітний погляд, чарівна усмішка, яблуневі
квіти.
23. Прочитай загадку і відгадай її. Випиши словосполучення прикметників з
іменниками, постав запитання.

38. 38
Красивий, щедрий рідний край
і мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
усе, що зветься ....
24. Утвори словосполучення і запиши їх. З двома із них склади речення.
Мама, бабуся, день, кущі, ставок.
Чудовий, найкраща, низькі, глибокий, старенька.
25. Добери до іменників прикметники. Що змінилося у реченнях?
Прийшла ... зима (довгождана, холодна, люта).
Випав ... сніг (білий, пухнастий, лапатий, іскристий).
26. Прочитай слова кожного рядка й утвори словосполучення (іменник+прикметник):
а) щасливий, стомлений, веселий, холодний дощ;
б) сонячний, темний, місячний, зоряний день;
в) нова, безмежна, радісна, солодка школа.
27. Добери до прикметників іменники.
Ясне небо,...,....
Чисте небо, обличчя,...,... .
Рідна Вітчизна, мати,...,... .
28. Заміни словосполучення за зразком:
Шафа з дерева — (яка?) дерев’яна шафа.
Річка в горах — (яка?)...
Чоловік з бородою — (який?)...
Промінь сонця — (який?)...
Гілка яблуні — ...
Книга з бібіліотеки — ...
Дорога через степ — ...
Одне-два словосполучення введи в речення.
29. Постав слова, що в дужках, у потрібній формі. Визнач число прикметників.
Ось стоїть переді мною (легкі) (тендітні) пролісок. Його (білі), (запашні) голівка
схилилася донизу. А поряд ростуть такі ж (скромний), (ніжний) вісники весни. Це значить,
що прийшла (справжні) весна.

39. 39
30. Допиши закінчення прикметників. Чому вони різні?
Папір (який?) біл... Костюм (який?) син...
Хустка (яка?) біл... Фарба (яка?) син...
Молоко (яке?) біл... Море (яке?) син... .
31. Допиши закінчення. Визнач рід прикметників.
Дуб висок..., могутн... — ... рід;
казка народи..., давн... — ... рід;
місто велик..., древн... — ... рід.
32. До поданих прикметників добери іменники. Запиши.
Великий, просторий, світлий, чистий — ...
Дерев’яний, червоний, тонкий, м’який — ...
Теплий, тихий, весняний, погожий — ...
Високий, могутній, гіллястий, широкий — ...
Велика, довгаста, жовта, солодка — ...
Кругле, солодке, червонобоке, смачне — ... .
Слова для довідок: диня, клас, день, дуб, олівець, яблуко.
33. Спиши. Підкресли прикметники і визнач їх рід.
Яка ж чудова гра на бандурі!
Який же втішний спів бандуриста!
На зміну смутній пісні злітає жартівлива.
34. Спиши. У словосполученнях поясни значення прикметників, виділи їx закінчення,
визнач рід.
Квітучий край, багатий урожай, дерев’яна стіна, золота медаль, гарячий пиріжок,
золоте серце, гарячий прийом.
35. Спиши. Визнач, в якому словосполученні іменники вжиті в прямому значенні, а в
якому — в переносному.
Сосновий ліс — ліс рук.
Нічна буря — буря оплесків.
Нові ворота — футбольні ворота.
Грозова хмара — хмара диму.
Визнач число прикметників у словосполученнях.

40. 40
36. Добери до поданих словосполучень протилежні за значенням:
а) легке завдання — ...; б) старий дуб — ...;
легкий пакунок — ...; стара сорочка — ....
37. Доповни текст-опис пропущеними словами.
Конвалія — ... рослина. її ..., ... квіти і ... аромат завжди приваблювали людей. Але є у
квітки ще одна чудодійна властивість — лікувати серце.
Підкресли прикметники.
38. Доповни текст-опис пропущеними словами.
Кроків за кілька від сухої вільхи визирає з води ... вербовий кущик. Був він ... з ...
гілочками, на яких причаїлося справжнє диво.
39. Напиши текст-міркування.
Твердження:
Доказ:
Висновок:
Проліски зацвітають дуже ... весною. В цей час ... ще сплять у своїх зимових схованках.
Якщо комашине царство спить, значить квітам не потрібен ... , щоб приваблювати запахом
ласунів.
Слова для довідок: ранньою, комашки, нектар.
40. Напиши текст-міркування.
Твердження:
Доказ:
Висновок:
...
Щоб не боятись ... сон-трава одягла на себе пухнасту ... . Міцно тримається вона на цупкій
коротенькій ... .
Ніякі незгоди ... .
41. Напиши текст-міркування.
Твердження:
Доказ:
Висновок:
Кожної весни ми з сім'єю ходимо до лісу милуватись синіми очима весни. Так мама
називає сон-траву. Ця чудова квітка майже зникла з наших лісів. Чому так трапилось?

41. 41
ДІЄСЛОВО
1. Прочитай текст. Дай йому назву.
Нарешті прийшла весна. Сонце щедро сипле на землю ласкаве проміння. З пагорбів
збігають дзвінкі струмочки. Уже набубнявіли бруньки на деревах. Зазеленів степ. Лісові
галявини вкрили перші весняні квіти.
Скоро ліси й сади вкриються зеленим листям. Затьохкають у садах солов’ї, закує зозуля.
А в степу задзвенить пісня жайворонка. Скрізь забуяє життя.
Випиши з тексту слова за групами:
а) слова — назви предметів;
б) слова, що вказують на ознаки предметів;
в) слова, що означають дію.
2. Прочитай. Випиши в окремі колонки іменники, прикметники, дієслова.
Молодий, молодість, молодіє; білий, білизна, біліє; кричати, крик, крикливий, синіє,
синій, синь.
3. Запиши вірш. Прочитай виділені слова. Яка це частина мови? В якому значенні
вжиті виділені слова?
Ось весна іде ланами,
перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть проліски малі.
(Н. Забіла)
4. Прочитай. Випиши дієслова, постав питання.
Кобзарі — то мандрівні музики-співці. Вони були маленькою, але особливою
часточкою нашого народу.
Кобзарі не мали ласки від долі — майже всі були невидющі, і їх водили білим світом
хлопчики-поводирі. Тихою ходою куцпелив кобзар від міста до міста, від села до села,
наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах-піснях.
(А.Григорук)
5. Спиши, розкриваючи дужки і добираючи дієслова, що найбільш влучно
характеризують прихід весни. Мотивуй свій вибір.
Аж ось весна (прийшла, завітала). Привітно посміхнулася вона сонцю, небу, лісу,
степу. І ожили вони після зимової дрімоти, посвітлішали, повеселішали. Берізка

42. 42
сережками зашелестіла, тополя листячком затріпотіла, дзвіночки ніжно задзвеніли. А
пташки (загомоніли, заметушилися, заспівали), радіючи сонцю й теплу. Скрізь співи,
крики. Весна прийшла!
6. Прочитай слова, добери до них дієслова, що розповідають про якості, ознаки та дії
людини, її стан.
Очі, погляд, усмішка, чоло, ніс, волосся, постава.
Слова для довідок: голублять, заспокоює, зігріває, надихає, облагороджує, кращає,
випромінює, пестить.
7. З близьких за значенням дієслів вибери те, яке найбільше підходить за змістом.
Друзі (мандрували, йшли) лісом і збирали гриби. На галявині вони (побачили,
помітили) зламану берізку. її тоненькі гілочки (звисали, спадали) додолу. Ніжне зелене
листячко почало (в’янути, кволитись). Хлопчики (підняли, підвели) берізку і (прив’язали,
прикріпили) до кремезного дуба.
8. Прочитай загадку. Відгадай її.
Прислухайся до шуму:
З весною він іде!
Щось тріщить, ламається
Скрегоче і гуде.
Випиши з вірша дієслова, які влучно передають шум весняної води. Доповни ряд
синонімами.
Слова для довідок: йде, біжить, шумить, дзвенить, стукає, дзюрчить, співає, хлюпає,
булькотить, вирує, тупцює, кипить, клекотить.
9. Прочитай текст. Випиши дієслова разом з іменниками, з якими вони пов’язані.
Розлилися річки. Затопили низини і луки. Летять і летять з вирію птахи. Тепле
проміння нагріває землю.
10. Випиши дієслова з іменниками, з якими вони зв’язані. Постав у дужках питання
від дієслова до іменника.
Зелена веснонька пишно йде,
Пташечки з вирію нам веде,
Розсіває в полі ярий цвіт
під небом синім, як блакить.
(Марійка Підгірянко)
11. Добери дієслова, які можуть сполучатися зі словами: а) річка; б) дощ.