Скачати -

1. 1
НТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер
його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня
освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.
Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських
цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації
навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться.
Формування особистості і її становлення відбувається у
процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
- створення позитивного настрою для навчання;
- відчуття рівного серед рівних;
- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для
досягнення спільних цілей;
- усвідомлення особистістю цінності колективно
зроблених умовиводів;
- можливість вільно висловити свою думку і
вислухати свого товариша;
- вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом,
порадником, старшим товаришем.
Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які
відносять до інноваційних.
Інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови для
становлення й розвитку компетентностей учнів, розвитку і
виховання особистості активних громадян з відповідною системою
цінностей.
Об'єкт дослідження - навчально-пізнавальна активність учнів
початкової школи.

2. 2
Предмет дослідження інтерактивні технології як засіб
активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й показати на
прикладах ефективність використання інтерактивних технологій у
початковій школі для активізації пізнавальної діяльності учнів .
Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з
припущення про те, що застосування інтерактивних технологій при
навчанні молодших школярів, буде стимулювати пізнавальну
активність учнів.
Завдання дослідження:
1. Дібрати, вивчити й проаналізувати психолого-
педагогічну й методичну літературу та педагогічний досвід вчителів
початкової школи стосовно технологій інтерактивного навчання;
розкрити сутність і значення інтерактивного навчання, його
основних методів і прийомів для початкової школи.
2. Теоретично обґрунтувати необхідність впровадження
інтерактивних технологій у навчання учнів початкової школи.
3. Показати на прикладах вплив інтерактивних технологій
на рівень пізнавальної активності молодших школярів.

3. РОЗДІЛ 1. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА
ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
1.1. Сутність інтерактивного навчання
Так історично склалося, що освіта у навчальних закладах надається
учням у колективах (класах), тобто існує класно-урочна форма навчання.
Основна одиниця такого навчання — урок. Кожний урок будується за певною
структурою і передбачає організацію навчання за різними моделями.
Скористаємося підходами, запропонованими Я.Голантом ще у 60-х роках
XXст. Він виділяв активну і пасивну моделі навчання залежно від участі учнів
у навчальній діяльності.
Розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за О.Пометун,
Л.Пироженко) моделі навчання і порівняємо їх [7, с. 58].
1. Пасивна модель навчання.

5. За цією моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він
сприймає матеріал, який йому подає вчитель: відеофільм, текст із підручника
тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або
слухають, або читають (пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація,
лекція-монолог).
Спробуємо визначити позитивні та негативні сторони такої моделі.
Позитивні:
- можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час;
- одночасно сприймають матеріал усі слухачі;
- витрачається мало часу на розповідь або пояснення. Негативні:
- учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем;
-

7. - не виконують ніяких завдань:
- вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу;
- відсутній контроль за знаннями;
- як правило, невисокий відсоток засвоєння знань.
Навчання за такою моделлю пасивне. Цю модель можна назвати
«Монолог».
2. Активна модель навчання.
У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному
взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель
має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі
використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне
опитування тощо.
Визначимо позитивні і негативні сторони цієї моделі.
Позитивні:
1. Високий рівень інформації (проблемний метод).
2. Велика кількість учнів, які одночасно можуть сприймати
інформацію.
3. Відсоток засвоєння матеріалу досить високий.
4. Майстерність педагога відіграє велику роль в організації такого
навчання.
5. Учитель може проконтролювати надані учням знання.
Негативні:
1. Учні спілкуються тільки з учителем.
2. Як правило, на уроці така модель використовується тільки для
опитування.
3. Учень перебуває у постійній напрузі — «спитає — не спитає».

8. 4. Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не
вислухали його думку. Навчання за такою моделлю — активне. Таку модель
можна назвати «Діалог».
3. Інтерактивна модель навчання.
Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями,
учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час
навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії,
мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо
позитивні та негативні сторони моделі:
Позитивні:
1. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз,
застосування інформації з різних джерел).
2. Як правило, високий рівень засвоєння знань.
3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань
учнів.
4. Учитель має змогу розкритись як організатор, консультант.
5. Партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.
Негативні:
1. На вивчення певної інформації потрібен значний час.
2. Необхідний інший підхід при оцінюванні знань учнів.
3. В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.
4. ВІДСУТНІ методичні розробки уроків з різних предметів.
Подану модель можна назвати «Полілог», вона є свідченням активного
навчання.
Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за
наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.
У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що
джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор,
відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію,
трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти

9. суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють
інтерактивні технології навчання.
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова
«inter» взаємний і «асt» діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до
взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації
пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні
умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність [12, с.9].
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес
відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів.
Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у
співпраці, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання. В результаті
організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється
атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати
справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання
передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання
життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних
проблем відбувається переважно в груповій формі. Але не слід плутати
інтерактивне навчання з груповими формами роботи, які компенсують всі
недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. Групова форма роботи
передбачає навчання однією людиною групи учнів; всі учні групи працюють
над одним завданням разом із наступним контролем результатів.
Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного
навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожен член
групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена
групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи.
Для роботи за інтерактивними технологіями мені необхідно було
змінити свої особисті підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю
змінилося життя в класі. Тому для роботи за даними технологіями мені
необхідна була певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і мені,
треба було звикнути до них. Свою роботу я починала з простих

10. інтерактивних технологій — робота в парах, малих групах — і переходила до
більш складних. Коли у нас з'явився досвід подібної роботи, то уроки стали
проходити набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забирала багато
часу.
1.2 Класифікація інтерактивних технологій навчання
Існують різні підходи до класифікації інтерактивних методів навчання.
В основу класифікації дослідника М. В. Кларіна покладено принцип
активності. Науковець пропонує методи фізичної, соціальної, пізнавальної
активності. Так, прикладами фізичної активності є зміна робочого місця,
запис, малювання тощо. В соціальну активність учні включені тоді, коли
ставлять запитання, відповідають тощо. Пізнавальна активність — це
доповнення учасниками викладеного матеріалу, виступ як джерело досвіду,
самостійний пошук розв'язання проблеми. Звичайно всі три види активності
взаємопов'язані.
Інший принцип класифікації ураховує ключове положення навчання, а
саме взаємодії-діалогу. На думку вченого О. В. Киричука, механізми
спілкування розглядаються як форми реалізації його основних функцій:
інформаційної, пізнавальної, мотиваційної та регулятивної.
Інформаційні інтерактивні методи навчання — це способи діалогічної
взаємодії учасників навчання з метою обміну матеріальними або духовними
завдяки яким встановлюються та приймаються певні правила діалогічної
взаємодії учасників навчання.
Дослідники О. Пометун і Л. Пироженко поділили інтерактивні методи
навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне, навчання у грі,
навчання у дискусії.
Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання у малих
групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації
вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими
він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів

11. можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне
прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих
результатів засвоєння знань і формувань вмінь. До групового навчання можна
віднести роботу в парах, ротаційні трійки, «Два — чотири — всі разом»,
роботу в малих групах, «Акваріум».
До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що
передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це — обговорення
проблеми у загальному колі: «Мікрофон», незакінчені речення, «Мозковий
штурм», «Навчаючи — вчуся», «Дерево рішень» та ін.
До методів навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація.
Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що
обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою
роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють
проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе
відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі — інструктор,
суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий. Як правило, ігрова модель
навчання має 4 етапи:
1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри,
загальний огляд її ходу);
2) підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм,
визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення
проблеми);
3) основна частина — проведення гри;
4) обговорення.
Метод навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності
учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення
спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу
визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї
особистої думки, поглиблює знання зданої проблеми. До таких методів
відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Ток-шоу»,
«Дебати».

12. Головні організаційно-педагогічні основи, які є спільними для будь-
яких видів дискусії:
• проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного
дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і
передбачає різні варіанти розв'язання);
• не слід висувати питання на зразок: хто має рацію, а хто помиляється
в тому чи іншому питанні;
• у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (Що було б
можливим за того чи іншого збігу обставин? Що могло б статися, якби...? Чи
були інші можливості, способи, дії?);
- усі висловлювання учнів мають стосуватися теми, що обговорюється;
- учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються
учні, та спонукати їх робити те саме;
• усі твердження учнів мають супроводжуватися аргументацією,
обґрунтуванням, для чого вчитель ставить питання на зразок «Які факти
свідчать на користь твоєї думки?», «Як ти міркував, щоб дійти такого
висновку?»;
• дискусія може вирішуватись як консенсусом (прийняттям узгодженого
рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками.
Всі ці форми і методи необхідно і можливо використовувати на уроках
не тільки в старшій школі, а й в початковій, бо саме початкова школа відіграє
вирішальну роль у розвитку особистості.
1.3 Інтерактивний урок у початковій школі
Сучасний урок... Яким він має бути? Про це читаємо, міркуємо,
дискутуємо. Але з часів Я.А.Коменського майже нічого не змінилось. Щодо
форми... А щодо змісту? А зміст диктує час. До школи прийшла особистість?
Вона завжди панувала там. Просто зараз виникла нагальна потреба її
помітити! Значною мірою це можна досягти, використовуючи сучасні
інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання,
перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.

13. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до
структури уроків, яка, за О. Пометун, складається з п'яти елементів:
- мотивація;
- оголошення, представлення теми й очікуваних результатів;
- надання необхідної інформації для розв'язання завдань;
- інтерактивна вправа — центральна частина заняття;
- підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Розглянемо кожен із цих елементів інтерактивного уроку ґрунтовніше.
Мотивація. Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі
та викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною
психологічною паузою, яка дає змогу учням усвідомити, що вони зараз
планую засвоїти з учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії
психолого-філософського пізнання, можна реально вважати засвоєною, якщо
вона стала основою для розвитку в суб'єкта власних новоутворень: у його
когнітивній сфері, свідомості, емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт
навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в
ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що й навіщо він
зараз робитиме. Без виникнення цих мотивів учіння, мотивації навчальної
діяльності не може бути ефективного пізнання.
Із цією метою я використовую прийоми, що створюють проблемні
ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань, процесу їх
отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Це може бути
й коротка розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, і
нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон»,
«криголам» тощо).
Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів
до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило,
матеріал, що я пропоную для обговорення учням під час мотивації,
наприкінці підсумовується, стає «місточком» для представлення теми уроку.
Цей елемент уроку займає не більше п'яти відсотків часу заняття.

14. Оголошення, представлення теми її очікуваних навчальних
результатів. Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності,
тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого я від них чекаю.
Часто я залучаю до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Щоб
визначити для себе майбутні результати уроку, учні інколи мають озвучити
своє особисте ставлення до суті та структури вибраних способів навчальної
діяльності, спланувати свої дії щодо засвоєння та застосування інформації,
передбачених темою. Без чіткого та конкретного визначення й усвідомлення
учнями результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках із
використанням інтерактивних технологій, вони можуть сприйняти
навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним
предметом. Формулювання очікуваних результатів уроку виглядає іншим, ніж
в існуючих методичних чи дидактичних посібниках. Оскільки це
принциповий момент інтерактивного навчання, розглянемо його більш
детально.
Формулювання результатів інтерактивного навчання учнів має
відповідати таким вимогам:
- висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і
бути сформульованими таким чином: «Після цього уроку я зможу...»;
- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після
уроку. Тому мають бути передбачені: обсяг і рівень навчальної інформації
учнів, що буде забезпечений; обсяг і рівень розвитку способів діяльності,
який планується досягти в кінці уроку; розвиток (формування) емоційно-
ціннісної сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру,
вплив на поведінку тощо. Останній компонент навчальних результатів, до
якого можна прагнути на окремому уроці, це — визначення, усвідомлення
або формування емоційно-наповненого ставлення учнів до тих явищ, подій,
процесів, що є предметом вивчення на уроці. Отже, результати можуть бути
сформульовані за допомогою відповідних дієслів. Наприклад, знання:
пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти,

15. проаналізувати... тощо; ставлення: сформувати та висловлювати власне
ставлення до..., пояснювати своє ставлення до...;
- досягнуті результати могли б вимірюватися. Наприклад, якщо після
уроку учні вмітимуть «пояснювати суть явища та наводити приклади
подібних явищ» — це легко перевірити та виміряти в оціночних балах,
урахувавши точність і повноту відповідей;
- досягнуті результати мають бути очевидними для учнів і для самого
вчителя, а також для інших учителів і осіб, що відвідують урок, із огляду на
те, чи досягнуті заплановані цілі, чи ні.
Таким чином, формулювання мною результатів під час проектування
уроку є обов'язковою процедурою. В інтерактивній моделі навчання це
надзвичайно важливо, оскільки побудова технології навчання неможлива без
чіткого визначення дидактичної мети. Правильно сформульовані, а потім
досягнуті результати становлять дев'яносто відсотків успіху.
Досягнення результатів у інтерактивній моделі навчання
передбачається шляхом залучення учнів до комунікативно-пізнавальної
діяльності. Приступаючи до її виконання, вони повинні розуміти, для чого
прийшли на урок, чого їм треба прагнути, як будуть перевірятись їхні
досягнення.
Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів
навчання, у цій частині інтерактивного уроку я:
- називаю тему уроку або прошу когось із учнів прочитати її;
- якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звертаю
на це увагу учнів;
- прошу когось із учнів оголосити очікувані результати за текстом
посібника або за моїм записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити
необхідні, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;
- нагадую учням, що наприкінці уроку я буду перевіряти, наскільки
вони досягли запланованих результатів, а також пояснюю, як я буду
оцінювати їхні досягнення в балах.
Цей елемент уроку займає не більше п'яти відсотків часу заняття.

16. Надання необхідної інформації. Мета цього елемента уроку — дати
учням достатньо інформації для того, щоб на її основі вони могли виконати
практичні завдання за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція,
читання тексту підручника, ознайомлення з роздатковим матеріалом,
опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або інших
видів наочності, застосування НІТ. Для економії часу на уроці, для
досягнення максимального ефекту уроку я даю учням інформацію
заздалегідь для попереднього ознайомлення в домашніх умовах. Ця частина
уроку займає близько десяти-п'ятнадцяти відсотків часу.
Інтерактивна вправа — центральна частина заняття, її метою є
засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна
частина уроку займає близько п'ятдесяти-шістдесяти відсотків часу на уроці.
Обов'язковими є така послідовність і регламент проведення інтерактивної
вправи:
- інструктування - я розповідаю учасникам про мету вправи, правила
виконання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на виконання
завдань, запитую, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв.);
- об'єднання в групи та (або) та розподіл ролей (1-2 хв.);
- виконання завдання, при якому я виступаю як організатор, помічник,
ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для
самостійної роботи та навчання у співпраці один з одним (5-15 хв.);
- презентація результатів виконання вправи (3-5 хв.).
Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів,
що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або із
застосуванням інших прийомів (5-15 хв.).
Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом
інтерактивного навчання на уроці. Вона дає змогу учням і вчителю:
- усвідомити, чого вони навчились:
- пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення
про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись із тією чи
іншою навчальною технологією. Це допомагає їм чіткіше планувати свою

17. подальшу діяльність уже на рівні застосування технологій у пізнавальній
діяльності та в житті;
- оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального
матеріалу, спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
- порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших,
інколи скоригувати певні позиції;
- як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в
реальному житті, усвідомлюючи та прогнозуючи подальші кроки;
- побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.
Я здійснюю рефлексію в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи,
роботи в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формі. Вона завжди
містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення міркувань і
почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.
Рефлексія застосовується мною після найважливіших інтерактивних
вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.
Технологія рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку може бути
такою.
Усне обговорення за запитаннями:
З якою метою ви робили цю вправу?
Які думки та почуття вона у вас викликала?
Чому ви особисто навчились?
Чому б хотіли навчитись у подальшому?
Листок оцінювання вміння висловлюватись
Ім'я, прізвище .
Критерії оцінки (0 — потребує вдосконалення; 1 — задовільно; 2 —
прекрасно).
Критерії Бали
Я вмію добирати аргументи та чітко їх висловлювати
Я вмію робити логічні висновки
Я успішно застосовую перефразування

18. Я вмію ставити запитання
Я вмію сказати «ні»
Я вмію аргументовано відповідати на критику
Методика проведення рефлексії (її зміст, тип, способи, проблеми,
шляхи їх вирішення, отримані результати) включає такі етапи:
1. Відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово
відтворюється все, що зроблено, у тому числі й те, що на перший погляд
здається дріб'язковим.
2. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності,
продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для
аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запропонованих учителем.
3. Виявлення та формування результатів рефлексії. Таких результатів
може бути виявлено кілька видів:
- предметна продукція діяльності - ідеї, пропозиції, закономірності,
відповіді на запитання тощо;
- способи, які використовувались чи створювались у ході діяльності;
- гіпотези щодо майбутньої діяльності.
4. Перевірка гіпотез у подальшій діяльності.
Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні,
є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим або іншим
особливостям дітей.
Рефлексія не повинна бути лише вербальною - це можуть бути
малюнки, схеми, графіки тощо.
Підсумки є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Саме тут
проясняється зміст проробленого, підбивається підсумок засвоєних знань і
встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що ще повинно
вдосконалюватися в майбутньому.
Функції підсумкового етапу уроку:
- пояснити зміст опрацьованого;
- порівняти реальні результати з очікуваними;

19. - проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;
- зробити висновки;
- закріпити чи відкоригувати засвоєне;
- намітити нові теми для обміркування;
- установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно
засвоїти, чого навчитись у майбутньому;
- скласти план подальших дій.
Очевидно, що ключовою функцією підсумків буде повернення до
результатів навчання та можливість переконання, що учні їх досягли.
Стадії підсумкового етапу уроку:
- установлення фактів (що відбулося?);
- аналіз причин (чому це відбулося?);
- планування дій (що треба робити далі?). Технологія проведення
підсумкового етапу. На першій стадії:
- використовую відкриті запитання (Як? Чому? Що?);
- наполягаю на вираженні почуттів;
- наполягаю на описовому, а не оціночному характері коментарів;
- говорю про зроблене, а не про те, що могло бути зроблено.
На другий стадії:
- запитую про причини (Чому? Як? Хто?);
- вникаю у відповіді (Чому цього немає? Що було б, якщо?);
- шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?);
- добираємо інші приклади (Де ще відбувалося щось подібне?);
- наводжу думки незалежних експертів. На третій стадії:
- наполягаю, щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших
дій.
Для підсумків уроку й оцінювання його результатів у балах залишаю до
двадцяти відсотків часу, відведеного на урок.

20. РОЗДІЛ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У
ПРАКТИКУ РОБОТИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Вивчення й аналіз періодичних педагогічних видань для вчителів
початкової школи, таких як «Початкова освіта», «Початкове навчання та
виховання», «Початкова школа», «Розкажіть онуку» дає мені можливість
стверджувати, що інтерактивні технології знаходять широке впровадження в
роботу вчителів. Зупинимося на конкретних прикладах використання
окремих інтерактивних прийомів.
Урок природознавства
Тема: Охорона природи. Чисте довкілля.
Технологія «Незакінчене речення».
Дітям пропонується підготовлена мною сторінка «Мої думки».
Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді:
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що
(зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато
природних ресурсів. Земля надто мала, можливості природи обмежені).
2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до
природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі,
порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).
3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати,
нарощувати, удосконалювати).
4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються,
безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).
5....
Урок української мови
Тема: Стилі мовлення.
Інтерактивна технологія «Опрацювання матеріалів газет та журналів».
Етап мотивації.
На партах журнал «Пізнайко», будь-яка газета послуг та оголошень,
дитяча енциклопедія.

21. Завдання: ознайомитися з виділеними вчителем текстами. Запитання
вчителя:
- Як ви вважаєте, що нового ми дізнаємося про текст?
Можливі відповіді дітей:
- Одиниця мовлення у всіх виданнях — текст.
- В одних текстах застосовуються художні засоби, в інших — ні.
- Мова текстів буває різною. Мотиваційний висновок:
- Отже, сьогодні ми будемо працювати над стилями мовлення.
Українська мова
Тема: Рід іменників.
Етап інтерактивної вправи.
Технологія «Ажурна пилка».
Я розділяю клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати вдома
кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіночого роду,
середнього роду, іменники у множині).
У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні
групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і
таким чином самі набувають нових знань.
Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й діляться
знаннями, отриманими в експертних групах, з іншими учнями цієї групи.
Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким
чином, усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за
родовими ознаками.
Урок читання
Тема: Вавилонська вежа.
Етап інтерактивної вправи.
Технологія «Займи позицію».
Організаційна підготовка — 2 хвилини.
Я даю можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна
легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

22. - різноманітність мов на землі;
- могутність Вавилонської держави;
- міцність віри в Бога;
- неминуче покарання за людську погорду.
Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти
до єдиної думки.
На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати:
- «Вавилонська вежа» - легенда про виникнення різних мов;
- «Вавилонська вежа» - легенда про погорду як найбільший людський
гріх;
- «Вавилонська вежа» - легенда-згадка про часи, коли на землі панував
мир, вселюдське розуміння і злагода.
Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини
обговорюють свій вибір у групах.
2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У
процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті
обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на
різних позиціях.
Українська мова
Тема: Однорідні члени речення.
Технологія "Метод Прес".
Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання
відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:
- 1 -а пара — «Я вважаю, що...»;
- 2-а пара — «...тому, що...»;
- 3-я пара — «...наприклад...»;
- 4-а пара — «Таким чином...».
Отже, міркування набуває такого вигляду:
- Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони
відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

23. На етапі мотивації навчальної діяльності можливо використовувати й
таку технологію, як «Мозковий штурм».
Урок математики
Тема: Задачі на різницеве і кратне порівняння.
Етап надання необхідної інформації.
Технологія «Робота в парах».
Я готую картки з двома задачами різних типів. Роздавши кожній парі по
дві однакові картки, я пропоную за хвилину ознайомитися із завданням і
обміркувати свій висновок. За моїм сигналом упродовж 30 с учні
висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й
визначаються, хто висловлюватиметься перед класом. Представник пари
робить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта
учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве
порівняння показує, «на скільки» більша чи менша одна величина від іншої, а
кратне – «у скільки разів» вони відрізняються.
Урок природознавства
Тема: Ланцюг живлення.
Етап інтерактивної вправи.
Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа»».
Клас ділиться на групи з умовними ролями в кожній:
- «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);
- «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);
- «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).
Діти з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її
наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на
повідомлення», виконуючи свої ролі.
Потім збираються в свої групи й вирішують проблему.
Після обговорення ситуації виходять з ролей:
- Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?
- Що подобалося під час гри, що ні?

24. - Чи бували ви самі в подібній ситуації?
- Чи була вирішена проблема? Чому? Як?
- Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити?
- Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?
Урок природознавства
Тема: Вода. Властивості води. Підсумковий урок.
Етап інтерактивної вправи.
Технологія "Два - чотири - всі разом".
Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б
розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу «Вода», і
розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди.
Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порівняти результати
попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з
розділу, дійшовши згоди.
Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке
відображає основний зміст розділу, записати його на дошці.
Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.
Обирається найбільш раціональний варіант.
Урок математики
Тема: Дія додавання. Закони додавання.
Етап підбиття підсумків.
Технологія «Дерево рішень».
На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами
додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.
Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте
«коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно
розмістити картки під деревом і на його кроні.
Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на
прикладі натурального ряду чисел.

25. Як бачимо з наведених прикладів, навчальний процес відбувається за
умови постійної активної взаємодії всіх учнів. У цьому і є суть
інтерактивного навчання. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і
вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що
вони роблять.
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної
діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні
умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну
спроможність.
Для ефективного застосування інтерактивних методів, у тому числі —
й для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його
засвоїти, я:
- ретельно планую свою роботу;
- використовую методи, адекватні вікові учнів, їхньому досвідові
роботи з інтерактивними методами;
- даю завдання учням для попередньої підготовки: прочитати,
обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;
- добираю для заняття таку інтерактивну вправу, яка давала б учням
«ключ» до засвоєння теми;
- упродовж інтерактивної вправи даю учням час обміркувати
завдання, щоб вони сприйняли його серйозно, а не виконували механічно;
- враховую темп роботи кожного учня і його здібності;
- на одному занятті використовую один-два (максимум) інтерактивних
методи;
- проводжу неквапливе обговорення за підсумками виконання
інтерактивної вправи, у тому числі актуалізуючи раніше вивчений матеріал.
Інтерактивні методики потребують зміни всього життя класу, а також
значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагогів. Починала я з
поступового використання цих методів, до яких треба було звикнути.

26. Спочатку мною були використані прості інтерактивні методи — робота
з парах, малих групах, «мозковий штурм».
Слід зауважити, що інтерактивне навчання — не самоціль, а лише
засіб, за допомогою якого у класі створюється атмосфера творчої взаємодії,
співробітництва, порозуміння і доброзичливості.
ВИСНОВКИ
Багато вчителів уже відкрили для себе переваги інтерактивних
технологій навчання. Головними у процесі інтерактивного навчання є зв'язки
між учнями, їх взаємодія й співпраця. В результаті організації навчальної
діяльності за інтерактивними технологіями у класі створюється атмосфера
взаємодії, співробітництва, що дає мені змогу стати справжнім лідером
дитячого колективу. В інтерактивному навчанні я виступаю як організатор
процесу навчання, консультант, який ніколи не «замикає» навчальний процес
на собі. Результати навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників
процесу навчання. Учні беруть на себе взаємну відповідальність за
результати навчання.
Основною цільовою установкою інтерактивного навчання є підготовка
молодої людини до життя, формування її громадянської позиції на заняттях із
будь-якого предмета шкільної програми. Супутніми цілями виступають
освітні та розвивальні.
х досягнення пов'язують з активізацією навчальних можливостей учнів
шляхом залучення до діалогу, у ході якого пропонується висловлення та
обґрунтування власних думок замість переказування абстрактної, «готової»
інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду.
Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного
навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожен член
групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена
групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи. Для роботи за
інтерактивними технологіями мені необхідно було змінити свої особисті
підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю змінилося життя в

27. класі. Тому для роботи за даними технологіями мені необхідна певна
підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і мені, треба було звикнути
до них. Свою роботу я починала з простих інтерактивних технологій —
робота в парах, малих групах — і переходила до більш складних. Коли у нас
з'явився досвід подібної роботи, то уроки стали проходити набагато легше,
цікавіше, а підготовка до них не забирає багато часу.
Уроки інтерактивного навчання надають моїм учням можливості для
формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і
зразків поведінки в суспільстві. Інтерактивні форми роботи сприяють
розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими
учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до
активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом,
висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід,
брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.

28. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальні ігри //Шкільний світ. -
2004. -№5.-С. 17-21.
2. Зінченко В.І. Використання інтерактивних форм і методів
навчання в ході реалізації навчальних програм в початкових класах
//Початкове навчання та виховання. - 2006. - №19-21. - С. 35-37.
3. Іванішена С. Форми і методи інтерактивного навчання
//Початкова школа. - 2006. - №3. - С. 9-11.
4. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб.
Авт.-уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко. — К.: А.П.Н., 2002. 136 с.
5. Карасик А. Структура і методика інтерактивного уроку в
початковій школі //Початкова освіта. - 2005. - №7. - С.2-5.
6. Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці
//Початкова школа. - 2004. - № 9. - С.5-7.
7. Комар О.Навчання школярів за інтерактивними методами
//Рідна школа. - 2006. - №5. - С.57-60.
8. Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх
технологій у навчально-виховному процесі. - Директор школи. - 2004. -
№ 33-34.-С.42-45.
9. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до
застосування інтерактивних технологій навчання: Метод, посіб.
/А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. — К.: А.П.Н. - 72 с.
10. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі
нових освітніх технологій //Початкова школа. - 2004.. -№11 .- С. 8-10.
11. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні
технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.
12. Пометун О. Що таке «інтеракція» і навіщо вона потрібна у
навчанні //Завуч.-2005.-25.-С. 6-10.
13. Решетюк Г. Активні форми і методи навчання //Освіта.
Технікуми, коледжі. - 2004. - №3. - С.8

29. 14. Савицька І., Тарасова О. Впровадження інноваційних
технологій у практику роботи початкової школи //Початкове
навчання та виховання. - 2006. - №16. - Методичний банк. - С. 1-9.
15. Скидан Т., Домнюк Л. Працюємо творчо, думаємо
логічно, розвиваємо мислення. - Завуч. - 2004. - № 25. - С. 21-23.
16. Стрибна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи
навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків: Видавнича
група «Основа», 2005.
17. Чекіна О. Нестандартні форми проведення уроку //Початкова
освіта.-2004. -№ 5.- С. 2-13.
18. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник
для вчителів і студентів. - К., 2006.

32. ДОДАТОК 1
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У НАВЧАННІ УЧНІВ 4 КЛАСУ
(фрагменти уроків)
Урок української мови
Тема: Правопис відмінкових закінчень іменників у множині. Вживання
прийменників з іменниками в різних відмінках.
Інтерактивна вправа: «Мозкова атака».
- У якому відмінку іменники вживаються без прийменників? Наведіть
приклади.
- У якому відмінку іменники вживаються тільки з прийменниками?
Наведіть приклади.
- Що ви знаєте про інші відмінки іменників й прийменників? Наведіть
приклади.
Урок природознавства
Тема: Південний берег Криму.
Етап уроку: перевірка домашнього завдання.
Інтерактивна вправа: «Мікрофон».
Пропоную учням іграшковий мікрофон, який вони передають один
одному, по черзі беручи слово. Ставлю запитання класу:
- Де розташований Південний берег Криму?
- Які особливості пір року на узбережжі?
- Як Чорне море і Кримські гори впливають на погоду Південного
берега Криму?
- Які рослини ростуть там?
- Яких тварин можна побачити на Південному березі Криму?
- Чому його виділили в окрему природну зону?
Інтерактивна вправа: «Метод Прес».
- Що таке заповідник, національний парк? Навіщо їх створено і чому?

33. Позиція Я вважаю, що заповідник - це територія,
Висловіть свою думку, яка знаходиться під охороною і
поясніть, у чому створена для охорони
полягає ваша точка і збереження природи.
зору.

34. Обґрунтування
Поясніть причини
виникнення цієї думки, тобто
те, на чому ґрунтуються докази
на підтримку вашої позиції
Приклад
Узагальніть свою
думку, зробіть висновок.
тому що в природі є тварини і рослини,
яких в природі налічується дуже мало, їх
охорона дає можливість їх зберегти і
розмножити. Якби рідкісні тварини і
рослини не підлягали охороні, то вони б
вже вимерли або були знищені.
Наприклад, в Кримських горах рідкісними є
богомол, турун Кримський, вусач
альпійський. Для того, щоб їх не знищили,
щоб ці види тварин залишились ще
протягом певного часу, створено Кримський
і Ялтинський заповідники. Щоб зберегти
природу Карпат, створено Карпатський
заповідник і Горгани тощо.

35. Урок читання
Тема: Л.Українка. Вчитаймося в Лесине слово.
Інтерактивна вправа: «Інтерв'ю поета».
Клас поділяється по партах на пари. Кожен учень, що сидить ліворуч,
виконує роль кореспондента, праворуч - Лесі Українки.
Представники творчої групи "кореспондентів" ставлять запитання з
біографії та творчого шляху поетеси напарникам по парті, які виконують
роль Л.Українки.

36. - Чи можна дізнатися Ваше справжнє ім'я?
- Розкажіть, будьте ласкаві, про Ваше походження.
- Де проживала Ваша сім'я?
- Скільки років було Вам, коли Ви написали свій перший вірш?
- Скількома мовами Ви володієте?
- Які твори для дітей Ви написали?
Слід провести детальне обговорення ситуації з метою виходу дітей з
ролей.
Запитання до «поетів».
- Чи на всі запитання ви змогли дати відповідь?
- Які запитання викликали труднощі?
- Чи задоволені Ви ходом бесіди? Запитання до «кореспондентів»
- Чи задоволені ви відповідями Л.Українки?
- Спробуйте дати відповідь на запитання, яке викликало труднощі у
вашого інтерв'юера.
Урок української мови (урок зв'язного мовлення)
Тема: Складання опису синички.
Інтерактивна технологія: «Робота є парах».
- Діти, подумайте і скажіть, за якими ознаками ми можемо впізнати
пташку:
- синичку - по жовтій грудці;
- горобчика - сіренький, метушливий;
- снігура - по червоній грудці;
- дятла - має червоно-чорну шапочку, довгий хвіст, міцний дзьоб.
1.

37. ДОДАТОК 2
ПРАВИЛА
ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕРАКТИВНОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОЦІ
1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.
2.Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є
різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі;
надання можливості для самоорганізації та ін.
3. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато.
Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.
4.Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати
змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для
роботи малих груп готуються заздалегідь.
5.Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури,
проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх
учасників, поважаючи їх.
6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.
7.На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми
роботи.
8.Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні
варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки
ефективності уроку.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і
мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила
впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і
стилю роботи конкретного вчителя.