робота з першокласниками

1. Робота з першокласниками: навчання фонетиці англійської мови
Звуки вводяться зазвичай по декілька на
початку уроку. Вчитель показує картку зі звуком,
чітко і голосно промовляючи його. Якщо звук
відрізняється від звуку рідної мови, то обов'язково
пояснює, як правильно поставити губки та язичок, щоб досягти успіху.
Ефективно використовувати маленькі дзеркала. Пояснюючи звуки, корисно
знаходити будь-які асоціації, щоб звук краще запам'ятовувався. Наприклад,
ми здивовані: [ɔɪ], нам боляче: [aɪ], когось кличемо: [eɪ], у слоника нежить:
[ɳ]. Чи вигадувати якісь дії, наприклад, [h] - дихаємо на дзеркало, щоб воно
запітніло, [æ] - дістаємо підборіддям до долоньки. Після того, як вчитель
пояснив звук, він повторюється індивідуально з учнями (5-7) учнів та разом.
Вводити доцільно не більш 5 звуків за один урок. Слід обирати ті звуки, які
стануть в нагоді саме на цьому уроці (відповідають літерам, які вивчаються
на уроці, чи часто зустрічаються в лексиці уроку). Для тренування звуків
використовуються скоромовки, прислів’я та приказки. Вони допомагають у
вимові окремих складних голосних та приголосних, особливо тих, що
відсутні в рідній мові. Наприклад, кожному з нас добре знайомий "Willy" чи
"A Black Cat".
Під час розвитку фонетичних навичок і тренування правильної
вимови та артикуляції, виконуючи фонетичні вправи, учні готуються до
слухового сприйняття певних звуків, слів, словосполучень, диференціації та
виокремлення певних звуків та їх звукового відтворення. Ці вправи стають
першою ланкою в розвитку навичок аудіювання. Так, під час вивчення
голосних, можна запропонувати учням вибрати з трьох слів те слово, в
якому вони почують вивчений звук. Така вправа є тренуванням селективного
слухання.
Наприклад:
[w]: Photo-van-water; [θ]: See-zoo-thank.

2. Можна навпаки запропонуватиучням найти зайве слово, в якому немає
потрібного звука.
Методом виокремлення потрібного звуку може служити оплеск після
правильного слова. Таким чином дитина відволікається, атмосфера
змінюється, переходячи в гру. У той же час дитина почуває себе одним із
членів колективу, у неї з’являється відчуття спільності,
згуртованості. Безумовно робота над правильністю вимови не закінчується
фонетичною зарядкою, вчитель повинен весь урок ставити вимову, не
залежно від того працюємо ми з лексикою, фонетикою чи граматикою.
Одним із способів урізноманітнити процес навчання фонетиці є
ігрові вправи, які відомі учням з раннього дитинства. Наприклад «Зіпсований
телефон» (“Chinese whispers” або “Telephone game”). Діти намагаються
якомога чіткіше вимовляти пошепки почуте слово, щоб воно дійшло до
останнього гравця і зберегло свою первинну форму. Тренувальні вправи
«пошепки» корисні для тренування сприйняття та артикуляції.
"Lip Game". Можна запропонувати ще одну вправу, яку виконують парами.
Для цього групу поділяють на дві команди. Члени команд стають один проти
одного так, щоб кожен мав пару, відстань між парами не повинна бути
занадто малою. Один учень вимовляє слово якомога тихіше, але чітко
артикулюючи. Його напарник повинен вимовити це слово вголос. За
правильну відповідь команда одержує бал.
Обов’язковим для роботи на уроках іноземної мови є
використання технічних засобів. Звукозапис дає змогу дітям чути мову в
оригіналі. А оскільки у дітей молодшого віку гарно розвинута здібність до
імітації, це впливає на їхню вимову та на вміння сприймати мову на слух.
Використання касет доцільне як на уроках, так і вдома. Це створює умови
для роботи кожного учня індивідуально. Одному учню треба прослухати та
повторити один раз чи два, а іншому 5 - 6 разів.