1. Тема: Спрямованість
корекційно-логопедичної роботи
з дітьми-дизартриками та її
особливості

2. План
1. Обстеження мовленнєвих розладів у дітей з
дизартрією.
2. Методики підготовчого етапу корекції.
3. Робота над диханням.
4. Корекція голосу та звуковимови.

3. Здоровою може вважатися людина,
яка відзначається гармонійним
фізичним і розумовим розвитком
і добре адаптована до оточуючого її фізичного
та соціального середовища.
(Г.Сигерист)

4. Структури головного мозку

7. Мовленнєва та немовленнєва
симптоматика
1.Спастичність артикуляційних м'язів.
2.Порушення тонусу артикуляційної мускулатури можуть
виявлятися й у вигляді гіпотонії.

11. Дислалія Дизартрія
Голос.. Голос…
Мовленнєва активність…. Мовленнєва активність…
Критичність до свого дефекту… Критичність до свого дефекту…
Вегетативні порушення….. Вегетативні порушення…
Гігієнічні навички.. Гігієнічні навички…
Стан сну…. Стан сну…
Мовленнєве дихання… Мовленнєве дихання…
Комунікативні навички… Комунікативні навички…
Психічні процеси…. Психічні процеси..
Рухова активність… Рухова активність…

13. Корекційно -
логопедична робота
з дітьми -
дизартриками
1. Обстеження
мовленнєвих
розладів
2. Методика
підготовчого
етапу корекції
Корекційне
навчання з
розвитку
дихання
Корекціне
навчання з
розвитку голосу
та звуковимови
3. Постановка
звука
4. Автоматизація
5.Диференціація

14. Обстеження мовленнєвих розладів у дітей -
дизартриків
1. Вивчається обличчя дитини у стані спокою.
2. Обстежується стан загальної та дрібної моторики.
2. Обстежується стан мімічних м'язів.
3. Вивчається обсяг рухів органів артикуляційного апарату.
4. Також вивчається забарвлення і сила голосу, темп мовлення.
5. Обстежуються особливості звуковимови.
6. Обстежується стан фонематичного слуху.
7. Обстежується лексична та граматична сторона мовлення.
8. Проводиться обстеження стану розвитку зв'язного мовлення

18. Методика підготовчого етапу корекції
На початкових етапах корекції
роботу проводять з максимальним
підключенням збережених
аналізаторів
Зоровий Слуховий Тактильний
При усіх формах дизартрії відзначається порушення
м'язового тонусу мовленнєвої мускулатури, ці зміни мають
складний патогенез. Характер порушення м'язового тонусу в
артикуляційній мускулатурі залежить від локалізації
уражених зон.

19. Корекційне навчання з розвитку дихання
• Порушення подиху майже завжди має місце при
дизартрії.
• Підбираються вправи на розвиток
диференційованого дихання.
• Проводяться спеціальні вправи по тренуванню
носового видиху.
• Вправи рекомендується проводити щодня
протягом 5—10 хвилин.

20. Корекційне навчання з розвитку голосу та
звуковимови
1. На початкових етапах застосовують “жувальний метод”,
запропонований Є.Фрешельсом – вимовляти перші доступні
звуки під час жування.
2. Робота над голосом завжди починається з загального
розслаблення, артикуляційного масажу та артикуляційної
гімнастики.
3. Проводяться промовляння ланцюжка звуків а-е-о-у-і, у-а-
и.
4. Ефективні також кругові рухи головою, активізація
піднебінної занавіски.
5. Корисно використовувати вправи зі співу, виразної
дикламації.

21. Робота логопеда Робота вихователя
1. Логопед виправляє порушення мовлення. Вихователь під керівництвом логопеда
активно приймає участь в корекційній роботі.
2. На підготовчому етапі логопед, в
залежності від характеру порушення звуку,
виробляє і тренує рухи органів
артикуляційного апарату, які були
неправильні або зовсім відсутні; проводить
логопедичний масаж, вправи на розвиток
мовленнєвого дихання, фонематичного слуху,
дрібної та загальної моторики. Проводить
спеціально підібрані вправи на розвиток
голосу.
2. За завданням логопеда в ігровій формі
закріплює у дітей рухи і положення органів
артикуляційного апарату, розвиває
мовленнєве дихання, проводить ігри та
вправи на розвиток слухової уваги, слухової
пам'яті, фонематичного слуху, дрібної та
загальної моторики.
3. Етап постановки звуку.
Логопед ставить звуки, виробляє артикуляцію
потрібного звуку, при цьому використовує
спеціальні прийоми.
3. Вихователь закріплює вимову поставленого
логопедом звуку, фіксує увагу дитини на його
звучання і артикуляцію, використовуючи
дидактичний матеріал і звуконаслідування.
4. Етап автоматизації звуку.
Логопед автоматизує звук, послідовно
вводячи його в мову: склад, слово,
речення, потішка, розповідь.
Вихователь за завданням логопеда з
визначеними дітьми закріплює
поставлений логопедом звук,
підбираючи відповідний програмовий
матеріал.