доповідь

1. Формування творчої особистості вчителя та учня на уроках іноземної
мови. Взаємовідносини та взаємні очікування.
Сьогодні вже не для кого не є секретом, що однією з найактуальніших
проблем розвитку людини, яка навчається, виховується й формується, є
проблема становлення творчої особистості, тому що тільки творча
особистість може бути конкурентноспроможною в сучасному світі. Всі ми
добрезнаємо, що для того, щоб мати можливість сьогодні знайти своє місце
у житті, учень загальноосвітньої школи повинен володіти такими якостями:
 гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;
 самостійно й критично мислити;
 вміти бачити та визначати проблему (в особистому та професійному
плані), знаходити шляхи її раціонального вирішення;
 усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути
використані в навколишній дійсності;
 бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
 грамотно працювати з інформацією;
 бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, вміти
працювати в колективі, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких
конфліктних ситуацій;
 вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності,
інтелекту, культурного рівня.
І саме вчитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як
компетентний консультант і помічник.
Ще понад три століття тому великий чеський педагог Ян Амос
Коменський дивувався з того, наскільки в сучасних йому школах вивчення
іноземної мови було важким. «Боже мій, - писав він, - як ускладнено й
розтягнуто вивчення навіть однієї латинської мови. Кухарі на кухні, слуги
при обозі, майстровийлюд – усі вони, роблячи свою справу чи знаходячись
при війську, під час походів швидше засвоюють чужу мову, навіть дві або
три, ніж вихованці шкіл за умови вільного часу і величезного напруження –
одну латинську мову. І з яким нерівним успіхом! Ті після кількох місяців
вільно гомонять про те, що їм потрібно, а ці через п’ятнадцять і навіть
двадцять років можуть вимовити лише дещо з латини і то в більшості
випадків за допомогою граматик і словників».
Сучасна педагогічна практика також не звільнена від проблем
трьохсотрічної давнини. Навпаки, з кожним роком вони стають більш
актуальними, тому що сьогодні для вільної орієнтації у загальносвітовому
просторі нашим учням потрібно знати як мінімум дві, а краще три іноземні
мови. Виходячи з цього, зрозумілим є інтерес до нових ефективних методів
вивчення іноземних мов. Ефективність навчання іноземної мови у значній
мірі залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці,
від уміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем

2. та його індивідуальні особливості. То ж яким повинен бути вчитель з точки
зору самих вчителів?
 Натхненний (надихає учнів на успішну діяльність; учні відчувають
його захоплення своєю роботою та предметом);
 Професійно підготовлений (добре знає свій предмет; щоденно планує
й готує свої уроки);
 Підтримує учнів (розвиває та підтримує творчість і допитливість
учнів; дружній і доброзичливий; підтримує та заохочує; усміхнений,
уважний і люблячий);
 Послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та в оцінюванні
(доброзичливо принциповий; цілеспрямований і
послідовний;толерантний і терплячий);
 Забезпечує ефективне навчання й виховання (дає зрозумілі пояснення;
навчає цікаво й весело; не принижує особисту гідність учня);
 Завжди дає відповідь на несподівані запитання, а якщо не знає
відповіді, визнає це, зауваживши, що знає, як і де знайти її;
 Визнає й практикує різноманіття у викладанні (урізноманітнює
навчальний процес; використовує й запроваджує новітні навчальні
методи);
 Гнучкий – позитивно ставиться до змін;
 Проводить уроки не тільки сидячи;
 Залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу.
У всі часи вчитель досягає успіху, творчих злетів лише тоді, коли
постійно працює над собою, займається самоосвітою. А яким же бачать
талановитого вчителя наші діти?
Уявіть, що всі ми знов повернулися до школи й стали учнями. Виконайте
наступну вправу:
Rate the following teacher qualities in order of importance (1-10)
They are adaptable.
They are even-handed in their treatment of students.
They are good-looking.
They care about their students.
They dress well.
They give interesting lessons.
They know their subject.
They listen to their students.
They prepare well.
They use new technology.
Add two more qualities that you think are important.
a……………………………………………………………….
b……………………………………………………………….
Прочитайте вашу послідовність, не читаючи два останні пункти, які
додали самостійно.

3. А зараз я вас ознайомлю з результатами досліджень, проведених серед
англійських учнів, але, на мою думку, вони нічим не відрізняються від
думок наших дітей.
Коли ми заходимо до класної кімнати, учні складають думку про нас з
того, як ми виглядаємо, у що вдягнені, як себе поводимо та реагуємо на
їхню поведінку. Один з учнів сказав: “I like the teacher who has his own
personality and doesn’t hide it from the students so he is not only a teacher but a
person as well – and it comes through in the lesson”. Діти чекають, що не тільки
вони будуть розкриватисьяк особистості під час уроку, вони хочуть того ж
самого від нас. Але ми не можемо поводитисебе у класній кімнаті так, як ми
поводимось з друзямина вечірці чи дома з родиною. Тому вчитель повинен
знайти ту золоту середину, щоб учні відчували, що він відкритий, але
водночас визнавали авторитет вчителя та поважали його. Під час уроку
справжній вчитель «грає декілька ролей» одночасно, він швидко
перестроюється в залежності від ситуації та виступає як «довідник», якщо
учням потрібна якась інформація, пов’язана з мовою; як «суфлер» чи
«провідник», підштовхуючи учнів до правильної відповіді чи дії; як
«експерт», даючисвою оцінку роботі учнів та схвалюючи їх досягнення; та,
звісно, як «керівник».
Щодо взаємовідносин та взаємодії з учнями
спочатку я хочу запропонувати вам таку вправу:
Rewrite the following statement so that it accurately reflects your own
opinion:
“It is easy to create good rapport with your students; all you have to do is to
be entertaining and give them something interesting to do.”
Прочитайте ваші варіанти.
А зараз давайте подивимось, що ж говорять з цього приводу учні. Вони
виділяють наступні риси, які, на їхню думку, повинен мати справжній
вчитель.
По-перше, це людина, яка знає своїх учнів “someone who knows our
names”. Але, звісно ж, тут маються на думці ні тільки імена та прізвища
учнів. Діти хочуть, щоб вчитель знав їх особисті риси, захоплення, щоб він
бачив не клас в цілому, а кожного учня як особистість. По-друге, це людина,
яка слухає та, головне, чує своїх учнів: “It’s important that you can talk to the
teacher when you have problems and you don’t get along with the subject”. По-
третє, повага до учнів: “They should be able to correct people without offending
them”, тобто учні не чекають, що ми будемо завжди вихваляти їх, не
помічаючи їхніх помилок; вони просто хочуть, щоб вчитель виправляв їх
коректно, не ображаючи їхніх почуттів. Взагалі, виправлення помилок – це
окрема розмова, тому що тут завжди потрібний індивідуальний підхід,
зумовлений психологічними та віковими особливостями дитини. Когось
потрібно виправляти чітко й твердо, когось м’яко та тихо; одного можна

4. виправити в момент мовлення, іншому вказати на помилки тільки, коли він
закінчив говорити. В-четвертих, учні сподіваються на нашу справедливість
та неупередженість, тобто однакове відношення та однакове оцінювання
незалежно від того, подобається нам хтось більше або менше. Але всі ці
бажання доволі передбачувані. Більш цікавим є наступне сподівання учнів.
Прочитайте два останні рядки з першого завдання (ті, що ви додавали
самі).
Як виявилось, учні очікують від вчителя не тільки людяності та цікавої
інформації. Вони вважають, що вчитель не може бути вчителем, якщо він не
вміє тримати дисципліну в класі. Але як цього досягнути? Завжди є учні, які
поводять себе неадекватно з ряду причин (бажання, щоб їх помітили;
перевірка вчителя на «витривалість»; просто незацікавленість в матеріалі). В
стародавні часи ця проблема вирішувалась доволі просто – покарання,
навіть фізичне. А що ж робити сучасним вчителям? Польська вчителька
Магдалена Суліч бачить вирішення в наступному: дітей треба настільки
залучити до уроку, щоб в них просто не вистачало часу на його зрив, їх
увага повинна бути присутня кожної хвилини. Для цього вона пропонує
замінити всі довгі вправи рядом коротких, що допомагає концентрувати
увагу, та використовувати несподіваний порядок викликання учнів (зовсім
виключається робота«ланцюжком»). Інший спосіб був запропонований нам
на курсах підвищення кваліфікації два роки тому одним із представників
Корпусу Миру в Україні – правила поведінки та «контракт» між вчителем і
кожним з учнів (як правила, так і контракт складаються разом,
обговорюються та підписуються обомасторонами;вказується, що можна /не
слід робити, одразу ж прописуються «покарання» за те чи інше порушення
обов’язків сторін).
Отже, якщо порівняти модель творчого вчителя, складену вчителями й
учнями, можна зробити висновок, що в цілому вони співпадають. Тому у
своїй педагогічній практиці нам слід пам’ятати такі прості правила та
виконувати їх:
 У будь-який ситуації ставитись до учнів по-дружньому (не
звертаючи уваги на те, подобаєтеся ви чи ні);
 Ніколи не виявляти зверхність;
 Щиро цікавитись учнями та їх проблемами, намагатися спільно
знайти вихід із скрутного становища;
 Шанувати в учнях особистість;
 Навчитися критикувати так, щоб не образити (уникати прямої
критики; вказувати на постійні недоліки віч-на-віч; починати з
похвали за роботу, яку учень виконує добре).

5. Використана література:
1. J. Harmer. “How to Teach English”
2. M. Sulich. ”Keeping Discipline in the Classroom”. Forum, July 2004, p.32-
35
3. Е. Зіннуров. «Бути вчителем». Вісник програм шкільних обмінів,
червень 2004, ст.30
4. Є. Ксьондзик. «Модель учителя-новатора іноземної мови». Директор
школи, листопад 2007, ст.9-12
5. О. Шабельник. «Формування творчої особистості вчителя та учня».
Вісник програм шкільних обмінів, вересень 2007, ст.25-29