1. Відділ освіти Вознесенської міської ради
Конкурсна робота
“Вивчення творчості Т.Г.Шевченка
в школі”
вчитель: Позняк Юлія Володимирівна
Вознесенськ – 2009

2. Проект: «Наш незабутній Шевченко»
Мета: викликати в учнів інтерес до вивчення життя і творчості Тараса
Шевченка; поглибити знання учнів про поета; сприяти розвитку
особистісних зацікавлень школярів; формувати вміння працювати в
команді; розвивати творчі здібності; виховувати почуття пошани до
творчості великого Кобзаря.
Цілі: учні знатимуть: цікаві факти із біографії письменника; способи
опрацювання зібраного матеріалу; умітимуть: розподіляти
доручення; спланувати свою роботу під час проведення
дослідження; збирати і систематизувати матеріали про
письменника; оформляти матеріали; працювати спільно для
реалізації мети проекту.
Тип проекту: творчий, міжпредметний, груповий, короткостроковий, із
безпосередньою координацією.
Час роботи: 2 уроки
Актуальність проекту. Сучасні учні мають володіти певними якостями та
вміннями, а саме:
 використовувати набуті знання у навколишній дійсності;
 приймати нестандартні рішення, творчо мислити;
 уміти працювати в команді;
 уміти добувати, переробляти інформацію;
 виховувати у собі порядну людину, громадянина України.
Завдання проекту:
 розвивати творчі здібності учнів;
 розвивати уміння працювати в команді, відчувати себе членом
команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати
діяльності;
 сприяти розвитку ініціативи, самостійності, організаторських
здібностей.
2

3.  сприяти розвитку навичок співпраці;
 вчити дітей ефективного спілкування.
Учасники проекту: вчитель української мови та літератури, учні 5 класу.
(Учні поділені на групи: «Біографи», «Фольклористи», «Художники»,
«Літературознавці»).
Ключове питання проекту: «Чи можна вважати Т.Шевченка справжнім
сином свого народу?»
Взаємодопомога: представлення виступу від кожної групи, з якими усі
згодні і в розробці якого кожен брав участь.
Критерії успіху: група успішно виконає завдання, якщо: а) активно,
зацікавлено братиме участь у підготовці проекту; б) якщо ваші думки
будуть змістовними, логічними, чіткими, лаконічними; в) якщо робота
приноситиме задоволення.
Очікувана поведінка: сподівання на спільну співпрацю, допомога одне
одному; під час виникнення проблем, спробуйте вирішити їх у своїй групі.
Запланований
результат:
випуск
шкільної
стінгазети,
проведення
літературної вікторини «Безсмертний син свого народу».
План проекту
Етап І. Визначення теми та мети проекту, їх обговорення учнями,
мотивація діяльності, допомога вчителя при постановці завдань.
Етап ІІ. Створення груп (відповідно до учнівських інтересів); розподілення
ролей між учнями; формування завдань і вироблення плану дій; визначення
джерел, засобів збору, засобів представлення інформації.
Етап ІІІ. Збір учнями інформації про Т.Шевченка, її систематизація.
Вчитель спостерігає, керує, допомагає.
Етап ІV. Аналіз зібраної інформації, підготовка виступів, добір аргументів
на підтвердження думок.
3

4. Етап V. Творча робота учнів (підготовка карти, ілюстрації до творів,
допомога у підготовці презентації).
Етап VІ. Представлення власне проекту.
Етап VІІ. Анкета учасника проекту. Рефлексія та оцінювання.
Критерії оцінювання проекту
Бали
12
Зміст оцінювання
Учень самостійно здобуває знання, разом з вчителем розробляє
проект дослідження теми, логічно викладає дані, що стосуються
виучуваного питання, активно допомагає членам групи. Активно
включається
11
в
роботу,
допомагає
вчителеві
створювати
презентацію. Зовсім не робить помилок.
Учень вільно володіє термінологією, виправляє допущені помилки,
бере активну участь у роботі групи. Помилок майже не має.
10
Активно включається у роботу.
Учень робить власні висновки на основі запропонованих джерел,
використовує навички мислення, бере активну участь у роботі
9
групи. Помилок майже не має.
Учень знаходить і логічно організовує більшість даних, що
стосуються проекту, дає оцінку знайденому, бере участь у роботі
8
групи, мінімальна кількість помилок.
Учень обґрунтовує свої міркування,
знаходить
помилки
у
міркуваннях своїх товаришів, використовує відповідні навички
7
мислення, бере участь у роботі групи. Помилок мало.
Учень може працювати з довідковою літературою, розуміє
більшість ключових понять, є невеличкі фактичні неточності,
6
частково бере участь у роботі групи. Помилок мало.
Учень добирає, визначає й описує половину понять, проблем;
половина інформації правильна, інша – помилкова. Слабо бере
5
участь у роботі групи. Багато помилок.
Учень добирає половину потрібної для проекту інформації,
використовує
не
всі
відповідні
навички
мислення,
слабо
включається в роботу групи. Багато помилок.
4

5. 4
Учень добирає майже половину матеріалу для проекту, робить
неповні висновки, інколи бере участь у роботі групи. Багато
3
помилок.
Учень може відтворити частину із дібраного для проекту матеріалу,
інформація помилкова, неточна, або не стосується питання, участь
2
у роботі групи бере не завжди.
Учень може частково відтворити прочитане; навички мислення
використовує нечітко і неправильно, участі в роботі групи майже
1
не бере; робить помилки.
Учень знайшов окремі факти для виконання проекту, дає
односкладну відповідь на поставлені запитання, робить неточні
висновки, участі в роботі групи не бере, робить помилки.
Анкета учасника проекту
1. Чи зацікавила тебе участь у проекті?
2. Від чого залежала зацікавленість?
а) можливість самостійної роботи;
б) спілкування з однокласниками в позаурочний час;
в) пошуково – дослідницька та творча робота.
3. Який етап у роботі був найцікавіший?
а) планування;
б) збирання інформації;
в) підготовка виходу проекту;
г) презентація;
4. Чого навчився (навчилася ) під час роботи над проектом?
5. Оціни свою роботу в проекті і свій внесок у нього:
а) задоволений собою;
б) не зовсім задоволений собою;
в) зовсім незадоволений;
г) даремно витратив час.
5

6. 6. Що, на твою думку, треба змінити, щоб робота над наступним проектом
була цікавішою?
Урок № 1
Тема: Тарас Шевченко. Розповідь про поета. «Садок вишневий коло хати».
Мета:
ознайомити учнів з дитинством поета; з його збіркою поезій
«Кобзар»; розвивати спостережливість, образне мислення, уміння
6

7. аналізувати і робити висновки, зацікавити учнів постаттю Кобзаря;
формувати уміння й навички аналізувати поезії, знаходити в них
художні засоби; виховувати пошану до славного сина України.
Обладнання: комп’ютер, портрет Шевченка, збірки «Кобзар», ілюстрації до
поезій, карта подорожі (підготовлена учнями).
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда.
- Скажіть, любі діти, яка пора року нещодавно розпочалася?
- Яку назву має перший місяць весни?
- А які визначні дати у березні ви знаєте?
2.Метод «Мікрофон». Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах
вірші Т.Шевченка? Чи люблять їх? А які його вірші пам’ятаєте ви?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Мабуть, недаремно, ще з дитячого садочка діти знають про таку
геніальну людину як Тарас Григорович Шевченко. Його творчість –
незвичайний дар, який ми повинні шанувати і любити. Адже, Шевченко – наш
славний земляк, який своїм талантом прославив нашу країну, наш рідний край
у всьому світі. Ми з вами повинні гордитися, що живемо у тій країні, в якій
жив справжній патріот.
І на найближчих уроках ми з вами познайомимося з постаттю славного
поета, розглянемо його твори, спробуємо зрозуміти про що ж він писав, що
хотів донести до нас – своїх нащадків.
Робота із презентацією
(ДОДАТОК 1)
(слайд № 1)
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
(слайд 2 -3)
Сьогодні на уроці перед нами постають такі завдання:
7

8.  познайомитися з дитинством поета; із збіркою його творів «Кобзар»;
 розвивати
спостережливість,
образне
мислення,
уміння
робити
висновки;
 формувати уміння й навички аналізувати поезії, знаходити художні
засоби;
 виховувати пошану до славного сина України.
V. Основний зміст уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні, діти, у нас незвичайний урок, ми будемо з вами подорожувати, а
допоможе нам у цьому карта, яка складається з декількох зупинок. Надіюся,
що ви всі будете уважними, спостережливими, матимете гарну поведінку і
ніхто не залишить наш потяг, і ми всі разом доїдемо до останньої зупинки То
що, готові? Можемо вирушати. Та ви повинні знати, що перед нами постає
завдання, яке ми розв’яжемо, доїхавши до кінцевої зупинки. Необхідно дати
відповідь на питання: «Чи можна вважати Т.Шевченка сином українського
народу?».
І перша наша зупинка ДИТИНСТВО ТАРАСА
(назву зупинки приклеюємо на карту подорожі)
Тарас Шевченко – гордість українського народу, його слава. Своїми діями,
творами він заслужив всенародну шану. Ця людина, діти, знана в усіх
куточках світу, а твори його відомі кожному серцю.
- А чи знаєте ви, як ще називають Тараса Шевченка?
2.Робота в групах.
Група «Біографи» готувала повідомлення про дитинство Тараса
Григоровича. Їм слово. (Повідомлення учнів, інші – заповнюють пропуски в
буклетах (ДОДАТОК 2))
Перший учень
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях
Черкаської області в родині кріпака (ось у цій хаті – слайд 4).
8

9. Доки жили батька, хлоп’я, не усвідомлювало не жаху кріпосницької дійсності.
Були безтурботні дитячі забавки. Одного разу Тарас пішов шукати залізні
стовпи, котрі, як йому розповідали, підпирають небо. Він ішов, ішов, поки його
не підібрали чумаки й привезли додому. Мрійливість, любов до життя були
характерними рисами Т.Шевченка.
Другий учень
Коли померла мати, батько, залишаючись із п’ятьма дітьми на руках, привів у
хату мачуху. Це була недоброї вдачі жінка, яка особливо погано ставилася до
Тараса, її дратувала його мрійність, волелюбність. Після смерті батька він
став козачком у пана Енгельгарда. Разом з паном малий Тарас потрапив до
Петербурга, де його було згодом віддано в науку до художника Ширяєва. У цій
художній майстерні Шевченко пробув декілька років. Згодом, він познайомився
з Іваном Сошенком – українським художником, який помітив великий талант
юнака і почав клопотатися щодо викупу Шевченка з кріпацтва. Також у
викупі Шевченка брали участь: російський поет Василь Жуковський та
російський художник Карл Брюллов.
Третій учень
22 квітня 1838 року талановитий кріпак нарешті тримав у руках «відпускну» документ, що давав його власникові довгоочікувану свободу.
Та недовгим було вільне життя поета. 5 квітня 1847 року Шевченка було
затримано, його засудили до 10 років заслання, яке він відбував у далеких
аральських, прикаспійських та оренбурзьких степах, куди його відправили
рядовим солдатом. (Подивіться на портрет, намальований саме у цей період –
слайд 6).
Йому було заборонено писати й малювати. Та, незважаючи на заборону,
Тарас Григорович продовжував улюблену справу. В цей період він створив
чимало прекрасних творів.
Четвертий учень
9

10. Шевченко був не тільки поетом, він був ще й талановитим художником.
Багато своїх полотен він залишив нам у спадок. Його живописні роботи
різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі. Неодноразово
Шевченко сам малював ілюстрації до своїх творів.
(розгляд слайдів 7 – 8 ).
П’ятий учень
Через декілька років, а саме у 1850 р. за доносом одного з офіцерів у Шевченка
зробили обшук, знайшли зошити з віршами, малюнки і - знову заарештували...
Цього разу він опинився в Новопетрівській фортеці на березі Каспійського
моря. Тут життя поета було нестерпним. Суворі умови й постійні щоденні
нагляди, жахливий клімат, хвороби, постійні приниження – ось на що був
приречений Шевченко.
Шостий учень
Лише у 1855 році Шевченка було остаточно звільнено, нарешті він міг
повернутися до своєї рідної України, про яку постійно думав і ні на мить не
забував. Та не таким вже був Тарас Григорович, його фізичне і моральне
здоров’ я було надломлене. 9 березня 1861 року, відсвяткувавши свій 47 - й день
народження, він ще не знав, що вже наступного ранку його чекала смерть. 10
березня 1861 року о пів на шосту ранку він помер у своїй майстерні. Труну з
тілом великого Кобзаря несли студенти на Смоленське кладовище. Цього ж
року у квітні місяці царський уряд дав дозвіл на перепоховання Шевченка на
Україні. 22 квітня 1861 року прах Шевченка було перевезено на Україну й
поховано на Чернечій горі. Його заповіт виконали.
3. Робота з книгою «Кобзар»
Наша наступна зупинка – ЗБІРКА ПОЕЗІЙ «КОБЗАР»
- Сьогодні на урок ви принесли книжечки – «Кобзарі». Подивіться, будь
ласка, якого року видання ваші книги? Так, всі їх було надруковано у різні
10

11. роки. Та найпершим друкованим виданням ще за життя Тараса
Григоровича був «Кобзар» 1840 року.
Ця книга була невеликою за обсягом. До неї увійшло лише вісім творів. Але
внутрішня сила, що була у кожному рядку, не залишала нікого байдужим, не
давала спокою, бентежила, хвилювала (подивіться слайд 9)
Уявіть собі, яке довголітнє і прекрасне життя у цієї книги. Йому вже 169
років. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Шевченка, далі їх діти,
внуки, правнуки. Сьогодні «Кобзар» читаєте ви, діти ХХІ століття.
«Кобзар» - це книга правди, дорога всім поколінням.
4. Розгляд поезій.
Розгорніть, будь ласка, ваші «Кобзарі», вчитайтесь у прекрасні поетичні
рядки.
- Ознайомлення з поезією «Садок вишневий коло хати».
1)
виразне читання твору вчителем;
2)
бесіда за питаннями за змістом твору:
 Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією;
 Що автор нам показує у творі?
 Чи є цей твір пейзажем української природи?
 Як автор творить образи у вірші?
 Що ж ми бачимо, читаючи поезію?
 А чуємо?
 За якими ознаками можна визначити, яка пора року зображена?
 Хто такі хрущі? Чи бачили ви їх колись?
 Що можна сказати про звичаї української родини на основі поезії?
 Чого нас вчить цей твір?
- Виразне читання поезій з «Кобзаря» (на вибір вчителя).
- Наступна наша зупинка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ОЧИМА ЛЮДЕЙ
11

12. - Група «Фольклористи» приготувала на сьогодні прислів’я та приказки,
висловлювання різних людей про Тараса Шевченка та його творчість.
(завдання учням – усно скласти інформаційне гроно до слова «Шевченко»)
- Шевченко народ захищав, а про себе забував.
- Тараса думки будуть жити віки.
- Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.
- Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.
- Тарасів «Кобзар» - народу великий дар.
- В наш чудовий час вічно житиме Тарас.
- Щоб народу служити, треба, як Шевченко
- Олесь Гончар: «Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів,
він наскрізь напоєний прагненням волі...»
- Борис Харчук: « Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою
долею і заповітом...»
- Тамара Ковальова: «Шевченко – ціла епоха для України. Людина
вразливої душі – і сильного незламного духу, високоосвічена – і
проста, зрозуміла всім. Це смілива людина, яка своїм талантом
прирекла себе на страждання...»
5. Інформаційне гроно
ШЕВЧЕНКО
- Наша подорож добігає кінця, то ж нам потрібно з’ясувати проблему, яка
постала перед нами на початку мандрівки.
12

13. 6. Метод «Прес»
Отже, діти, чи можна вважати Т.Шевченка сином українського народу?
(Відповіді учнів)
7. Слово вчителя.
- Так, дійсно, Тарас Шевченко – справжній син нашого народу. Він це
неодноразово доводив, він був справжнім патріотом, і весь час (чи то
подумки, чи наяву)повертався до свого краю, до свого народу.
Своєю любов’ю до Батьківщини, свої нескореним духом, своєю щирою душею,
художніми творами, картинами він прославив нашу країну на весь світ.
Тарас Шевченко відомий далеко за межами нашої держави. У багатьох
містах світу є вулиці, бульвари, парки, названі ім’ям Кобзаря; вдячні нащадки
втановили пам’ятники славному поету. А чи є, діти, у нашому місті
пам’ятник великому Кобзарю, чи є вулиця, парк, бібліотека, названі на честь
Тараса Шевченка? (розгляд слайдів 10 - 27).
VI. Підсумок уроку.
Всі його ми батьком звемо
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Він любив усе прекрасне,
Все ненавидів потворне, І його ім’я не згасне,
Світлий образ неповторний.
Ось чому в сім’ї великій
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш сучасник.
VІІ. Мотивація оцінок.
13

14. VІІІ. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрації до поезій, принести
«Кобзарі», спробувати створити власну поезію про рідний край. Група
«Художники» та «Літературознавці» отримують окремі завдання.
Урок № 2
14

15. Тема: Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе»
Мета:
вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати
власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії,
знаходити в них епітети, порівняння, метафори; виховувати почуття
прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору
мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції.
Обладнання: портрет Шевченка, збірки «Кобзар», ілюстрації до поезій.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Літературна вікторина «Наш Тарас»
1) Коли і де народився Тарас Шевченко?
2) Прізвище українського художника, з яким Т.Шевченко познайомився у
Петербурзі у «Літньому саду»?
3) У яке місто було перевезено прах Шевченка?
4) Як називається гора, де знаходиться могила поета?
5) Як звали старшу сестру Шевченка?
6) Як називається перша збірка поезій?
7) Як називає Шевченка український народ?
2. Теорія літератури. Згадати про художні засоби мови.
Епітет – художнє означення найбільш суттєвої риси явища або предмета.
Метафора – вид тропа, що побудований на принципі подібності, називання
одного предмета через опис ознак іншого.
Порівняння – пояснює предмет через зіставлення його з іншими предметами.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Робота з епіграфом.
Від душі всієї, від всього серденька
15

16. Люблю тебе, рідна Україно – ненька
Марко Лукинюк
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Батьківщина.... Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежина до
школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі, вірний пес. Тобто це
все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого не можемо
жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо
це і є наша рідна земля, наша Україна.
Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими
її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. Так,
і Тарас Шевченко, перебуваючи далеко від своєї рідної України, ні хвилини не
забував про свій рідний край. З великою повагою та любов’ю описував природу,
яка залишилася у спогадах, рідних людей..
Сьогодні ми з вами продовжимо роботу над творчістю великого Кобзаря і
ще раз спробуємо переконатися, що він був справжнім сином своєї країни.
2.Поетична хвилинка.
Додому вам було задано спробувати себе у ролі поетів і створити власний
вірш про рідний край. Слухання поезій. Визначення переможців.
3. Аналіз учнями поезії «За сонцем хмаронька пливе».
1) виразне читання твору;
2) бесіда за питаннями за змістом твору:
1. Яким настроєм пройнятий цей вірш?
2. Про що ця поезія?
3. Який колір переважає у цій поезії?
4. Які образи зображені у творі? (хмара, туман).
5. Порівняйте образи хмари і туману. Чи однаковий настрій вони
передають?
16

17. 6. Чи можна сказати, що цей твір також пейзажна поезія?
-
А
зараз
ми
покличемо
на
допомогу
наших
товаришів
–
групу
«Літературознавців», які повинні були знайти художні засоби у цьому творі.
(завдання іншим групам – надписати над словами твору, який надрукований
у буклетах (ДОДАТОК 2), художні засоби, з’ясувати, яку роль вони
виконують у поезії?
Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую,
туман сивий, тьмою німою.
Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце
одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.
Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.
4. «Презентую ілюстрацію»
- Надаємо слово групі «Художників», які готували ілюстрації до творів.
5.
Робота над поезіями зі збірки «Кобзар» (уривок з поезії «Княжна»,
уривок з балади «Причина», уривок з поеми «Сон», «Сонце заходить, гори
чорніють...»).
- Читання учнями вголос поезій.
- Бесіда над прочитаним:
 А тепер заплющить очі , послухайте тишу і розкажіть, хто що почув?
 Що ж можна почути у віршах Шевченка? Що можна побачити в
тексті, якщо уявити описані картини?
 Який, на вашу думку, настрій поезій.
6. Робота в парах.
Перша пара – «Майстри слова». Підготуйте читання поезії, яка найбільше
припала до душі.
Друга пара – «Юні художники». Яку б ілюстрацію ви намалювали до уривка
з балади «Причинна», що починається словами: «Реве та стогне
17

18. Дніпр широкий...».
Третя пара – «Юні фольклористи». Зі слів, написаних на дошці, складіть і
запишіть прислів’я: «Кобзарі», шукай, в, правду, Тарасове, глибоко,
око, бачить.
7. Робота над прислів’ями.
- Учні зачитують прислів’я, записані на дошці. Пояснюють їх.
 Мучили Шевченка, карали та духу його не зламали.
 Щоб народу служити, треба так, як Шевченко жити.
 Тарасів «Кобзар» - народу великий дар.
 Тараса думки будуть жити віки.
V. Підсумок уроку.
1. «Мікрофон»
• Що нового ти дізнався про Т.Шевченка, його дитинство?
• Що тебе зацікавило?
• Що здивувало тебе?
• Що схвилювало?
• Що змусило задуматись?
• Що найбільше тобі запам’яталося?
2.«Дерево пізнання». На дошці намальовано дерево. Учні на липких
аркушах записують, про що вони дізналися на двох уроках, коли вивчали
творчість Т.Шевченка, зачитують записані приклеюють аркуш на гілках
намальованого дерева.
VІ. Мотивація оцінювання учнів.
( Вкінці уроку діти здають буклети, на котрих працювали протягом двох
уроків).
VІІ. Домашнє завдання. Вивчити напам’ять вірші «Садок вишневий коло
хати», «За сонцем хмаронька пливе». Підготувати стінгазету на основі
роботи на двох останніх уроках, готуватися до літературної вікторини.
18