Медіаосвіта у Швеції

1. Система медіаосвіти у Швеції
Дегтярьова Г.А., завідувач кафедри методики навчання мов і
літератури Харківської академії неперервної освіти, к.пед. н.

2. • 8-12 червня 2015 р. у Кальмарі,
одному з найстаріших шведських
міст, що стоїть на Балтійському морі,
проходив
Літній табір з медіаграмотності.
• Організатор – Інститут підвищення
кваліфікації журналістів FOJO при
Університеті Лінеус, Швеція).
• Країни-учасники: Білорусь, Вірменія,
Казахстан та Україна.

3. Україна була представлена:
 Оксаною Волошенюк, директором АУП;
 Галиною Дегтярьовою, завідувачем кафедри
методики навчання мов і літератури Харківської
академії неперервної освіти, канд. пед. наук;
 Катериною Мулікою, завідувачем центру практичної
психології і соціальної роботи Полтавського
обласного інституту післядипломної педагогічної
освіти ім. М. В. Остроградського;
 Вікторією Піщанською, доцентом кафедри філософії
освіти Дніпропетровського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти, канд. культур.

4. Система освіти
в Швеції
• Дошкільна освіта – до 7 років
• Початкова школа – 1-6 клас
• Середня школа – 7-9 клас
• Старша школа (профільна) – 10-12 клас

5. За статистикою:
• 45 % дворічних шведських дітей виходили
в інтернет,
• 80 % дванадцятирічних − мають смартфони
(і у них «увесь світ у кармані!»).

6. • У відомстві шведських Міністерств є медійна рада,
яка займається медійною освітою.
• На окремих сайтах можна відшукати чудові
програми щодо цифрового навчання учителів,
учнів, бібліотекарів.

7. • Медіаосвіта та медіаграмотність у Швеції
природно вплетені у весь освітній процес,
навчальні плани командно реалізуються
вчителями, бібліотекарями та іншими
освітянами.
• Після завершення навчання в початковій школі
учні можуть обрати поглиблене вивчення
медіаосвіти.

8. Навчальний план
• Основний документ для школи
– Навчальний план, єдиний
для всіх, проте він обов’язково
адаптується під індивідуальні
потреби кожної дитини,
оскільки в першу чергу
формулюється мета, чого саме
має досягти учень у школі.

9. Навчальний план
• Медіа як об’єкт вивчення з’явилися в Навчальному
плані шкіл Швеції 2011 року.
• У Плані подаються загальні твердження щодо
формування медіаграмотності школярів, а вчитель сам
конкретизує їх, зазначаючи над чим саме він буде
працювати.
• Є глави, присвячені інформації та комунікації, розкриттю
інформації, рекламі, створенню певної думки в
суспільстві через медіа.
• Особлива увага приділяється тому, як медіа передають
сексуальність та гендерні питання.

10. Навчальний план
• У Навчальному плані є формулювання, що стосуються
виховання, знайомства з системою цінностей кожної
людини, демократією, демократичним суспільством.
• Ці питання активно починають обговорюватися в
обов’язковій дев’ятирічній середній школі, зокрема на
уроках «Основи релігії».
• Особлива увага приділяється питанню, як ми повинні
жити один з одним. Проводяться дискусії на тему
моралі, як ці проблеми висвітлюються в мас-медіа.

11. Навчальними планами кожної шведської
школи передбачено формування в учнів:
• здатності знаходити потрібну достовірну
інформацію,
• умінь створювати медіапродукти та
поширювати їх,
• умінь розпізнавати маніпуляції, які
використовуються при створенні та передачі
інформації різними медіа тощо.

12. Навчальний план
• Медіаграмотність інтегрована і в інші предмети.
• У Навчальному плані для загальноосвітньої школи
зазначено: у процесі навчання учням повинна бути
надана можливість розвинути знання про те, як
можна сформувати власні судження і думки в різного
виду текстах і на різних медіаплатформах.

13. • Щороку учні третіх, шостих та дев’ятих класів
беруть участь у тестуванні щодо здатності виразити
думки за допомогою тексту (написання тексту);
прочитати та зрозуміти текст (мову); сприймати на
слух незнайоме за змістом висловлювання після
одного прослуховування, декодовувати його і
створювати конкретні прикладні медіатексти.

14. Навчальний план
• Наскрізно через усі класи проходить предмет
«Суспільствознавство», одним із завдань якого є
формування медіа та інформаційної грамотності
школярів.
• Крім того, частина змісту предмета присвячена
правам і обов’язкам (існуюче законодавство,
злочин і кара, наслідки скоєння злочину для
індивіда, його родини, суспільства), як ці питання
висвітлюють медіа.

15. Приклад
• Навчальний план для загальноосвітньої школи, 11 клас,
Суспільствознавство.
• Мета: Навчання повинно створювати учням
передумови для вивчення різних явищ в суспільстві
з різних ракурсів. Учні повинні розвивати розуміння …
значення рівності, появи різних інтересів і точок зору, їх
відображення в суспільстві, а також, як різні діючі особи
можуть вплинути на розвиток суспільства.
• Учень повинен: Шукати, оцінювати інформацію з кількох
джерел, критично ставитися до інформації і тлумачити її,
а також вміти оцінювати значення і достовірність цих
даних.

16. Сайт «Mediekompass» («Медіакомпас»)
• створено за ініціативою Асоціації газетних фахівців Швеції, які
прагнуть виховати собі майбутнього читача.
• На сайті систематично висвітлюється добірка актуальних подій
(новин) із мас-медіа, яку можуть використовувати вчителі.
Щотижня таку інформацію отримують 10-11 тисяч шведських
педагогів.
• Консультанти сайту надають вчителям методичні рекомендації,
коментарі, яким чином можна використати новини країни та світу
на різних уроках із метою формування критичного мислення та
активної громадянської позиції учнів.
• Перші шість подій щотижневої вибірки новин для вчительської
практики стосуються подій у Швеції, третина інформації – новини
про медіа (що відбувається у самій галузі).
• Окрема людина займається аналізом подій у сфері медіа, щоб
учителям не довелося цього робити самим.

17. Приклад
• Тест на знання ситуації у світі:
Хіларі Клінтон буде виставляти свою
кандидатуру на виборах у США в 2016 році.
Раніше вона була сенатором і міністром
іноземних справ. Який штат США Клінтон
представляла в сенаті:
- Нью-Йорк
- Пенсильванія
- Вірджинія

18. • Учням також
пропонується
розв’язати
кросворд,
заснований
на
актуальних
подіях.

19. Початкова школа
• Учитель початкової школи Ларс-Ерик Халь,
колишній консультант навчального сайту
«Mediekompass» («Медіакомпас»), розповів про
формування медіаграмотності в молодших класах.

20. Початкова школа
• У кожному класі початкової школи працює
3 педагоги, з яких 2 є класними
керівниками:
• учитель гуманітарних предметів,
• учитель технічних предметів (один із них є
основним класним керівником),
• учитель праці,
• педагоги з розвитку дитини.

21. При роботі з інформацією
• бажано, щоб дітям пропонувалася не просто
суха теорія, а вони на практиці спробували
відчути всі медійні аспекти: навчалися
розпізнавати автора, хто інформує, що за
меседж посилає людина, у якої беруть
інтерв’ю, проаналізувати джерела інформації
тощо.

22. ЕРА-модель
(для роботи з інформацією)
• Е – треба спочатку дати дитині приблизно 1 хвилину,
щоб вона мала змогу подумати над питанням;
• Р – потім запропонувати в парах обговорити, що вони
думають з цього приводу;
• А – далі надати можливість тим, хто бажає, виступити з
цього питання. Якщо дитина не може дати відповідь, то
говорить «пас» і передає питання іншій.
• Застосування ЕРА-моделі – це приклад організації
роботи в класі: спочатку озвучуємо факт, потім
пропонуємо пояснити: «Чому?», після чого разом
шукаємо відповідь. В основі всіх завдань лежить
підручник.

23. Щоденна преса – чудове джерело інформації.
• Саме робота з газетами, зокрема з «Газетою для
школи», допомагає реалізувати завдання
Навчального плану.

24. Гарну статтю з гарною графікою доречно
використати для роботи (Ларс-Ерик Халь)
• Наприклад, статтю «Гра в двох особах» про олімпіаду в
Сочі було розтиражовано та роздано кожному учневі.

25. Гарну статтю з гарною графікою доречно
використати для роботи (Ларс-Ерик Халь)
• Перше питання, що було поставлено дітям, яке
посилання ми отримали від журналіста,
прочитавши назву статті (з’ясувалося, що не було
жодного прихованого змісту: у статті йшла
розповідь про два види спорту: хокей і слалом).

26. Гарну статтю з гарною графікою доречно
використати для роботи (Ларс-Ерик Халь)
• Для розширення кругозору дітям пропонується
скористатися Google-maps, щоб відшукати місце, де
відбуваються події, або веб-камерами on-line для
перегляду подій.

27. Можна запропонувати
написати листа герою
статті.
• Приклад, учні писали
листи членам
Олімпійської збірної
Швеції, відомим
спортсменам і на них
отримали відповіді.
Зав’язалася переписка.
• Потім із цих листів було
укладено 2 брошури.

29. Завдання, що передбачає роботу в групах
із друкованим виданням:
• необхідно здійснити пошук інформації, наприклад, кримінального
характеру.
• 1 група має зробити добірку статей у дорожньо-транспортній сфері
(перевищення швидкості, водіння в нетверезому стані і т.ін.),
• 2 група – про злочини, пов’язані з крадіжками,
• 3 група – аналізує злочини, що не потрапили до інтересів перших
двох груп.

30. • Коли групи закінчують роботу, то разом з учителем
обговорюють питання, починаючи з малого: з себе,
з родини, міста, а потім переходить до більших
масштабів – країна, світ. Чим більше аспектів може
висвітлити учень під час відповіді, чим більше
аргументів він наводить, тим вище його оцінка.
• Результати роботи можна представити в Інтернеті,
проте обов’язково треба взяти дозвіл у батьків та
дітей, щоб використати фотографії з учнями для
представлення освітнього досвіду.

31. • Важливим аспектом навчання учнів у початковій
школі є бесіди на тему, як себе поводити в
Інтернеті, як поводити себе з фотографіями, не
ображати інших людей. Адже зараз «цькування»
перемістилося зі шкільного двору в мережу і
впливає на стосунки у школі.
• У школі вчать і дітей, і їхніх батьків, як реагувати
у випадку, якщо щось не так відбувається в
мережі.

32. • З формування новинної грамотності з учнями
працюють включно по 6-й клас.
• Чим старші діти, тим складніші питання доречно
пропонувати їм для розв’язання.
• Роль учителя – озвучити аргументи і «за», і
«проти», а діти мають самостійно зробити
умовиводи.

33. Обговорення новин – ще одна форма роботи.
• Бажано, щоб воно відбувалося мінімум 1 раз на тиждень.
• Для цього використовують спеціальну програму
громадського телебачення «Маленька актуальна школа»
(Lilla Atuellt Skola: SVT.se), яка виходить по п’ятницях. Крім
того, можна використовувати архів програм.
• Після перегляду програми дітям пропонується розв’язати
кросворд за її матеріалами, що дозволяє перевірити
засвоєння ними новин. Це можна зробити і у формі
фронтальної бесіди, а також запропонувати дітям,
скориставшись пошуковими системами, відшукати відповідь
на питання, на яке вони не змогли дати правильну відповідь.

34. Прийом «Новина тижня»
• Учням пропонується протягом тижня щодня переглядати
1-ші шпальти газет,
• вирізати (або переписати) статтю, де, на їхню думку,
подано найцікавіше і найважливіше.
• Коли тиждень минає, то вся стіна виявляється заклеєною
вирізками з газет.
• Потому слід звернути увагу на заголовки, сам текст,
ілюстрації, і з’ясувати, яка з цих новин може бути новиною
тижня.
• Далі учень пише власний текст про найважливішу, на його
думку, новину власними словами і робить власний
малюнок до неї.
• Після цього на уроці зачитує свій текст для однокласників,
які коментують його.

35. «Штука дня»
(щось цікаве, що відбулося саме сьогодні)
• Проводиться міні-лекція: щось і десь
відбулося – на карті це місце
позначається і подія обговорюється
протягом дня.

36. «Час думати – і не піднімати руку»
(«Правило непіднятої руки»)
• Дозволяє стимулювати тих, хто
найчастіше відсиджується під час
відповіді на запитання.

37. • Дітей вчать розрізняти статті, у яких подані
судження, а в яких – факти.
• Потрібно, щоб школярі зрозуміли,
наскільки важливою є роль мас-медіа у
суспільстві, зокрема у Швеції.

38. Показники свободи слова, на які потрібно
звертати увагу учнів під час аналізу медійних
текстів:
• Відсутність цензури.
• Законодавство захищає інформацію
(повністю заборонено з’ясовувати
джерело інформації).
• Принцип доступності офіційних
документів для кожного громадянина
країни (крім документів із грифом
секретності).

39. Поради щодо організації роботи з учнями
на матеріалі мас-медіа:
• Дайте учню можливість самостійно почитати
протягом 10 хвилин. Не заважайте йому, а лише
спостерігайте і слухайте, що його цікавить.
• Дайте можливість учневі відшукати те, що
справді є йому цікавим.
• Як викладач можете запропонувати тематику
(географія, демократія, математика, спорт
тощо), до якої дитина має дібрати статтю.

40. Основна школа
Приклад журналістського розслідування, які здійснюють
шведські підлітки.
• Ґрунтуючись на даних медіа про матчі шведської футбольної
ліги учні мають дійти висновку наскільки економічне життя
інтегроване в спортивне.
• Відповісти на запитання: чи походять найбагатші клуби з
найбільш густонаселених муніципалітетів?
• Відшукти дані, скільки заробляють гравці і команда саме
вашого міста.
• Відповісти на запитання, чи справді матчі шведської
футбольної ліги проводяться у великих містах, тому що там
живе чимало людей і є багаті спонсори?

41. • У мережі Інтернет на обговорення учнями виносяться
питання: Якщо ти заходиш у мережу та зустрічаєшся з
образами чи приниженнями, чи треба терпіти?
Наскільки важлива анонімність у соціальних мережах?
• Для дискусії також пропонуються такі ситуації:
• Опублікована стаття має автора, дані про якого
відомі. У такому випадку ми завжди маємо можливість
на зворотний зв'язок. Журналіст може отримати
тисячі листів на наступний день, якщо він опублікує
щось таке, із чим не погоджується суспільство. Але,
якщо в інтернеті все анонімно, то, можливо, там
можна викладати все, що завгодно?

42. Маніпулятивні технології
• На сайтах Швеції можна знайти учнівські ролики, при
монтуванні яких застосовані маніпулятивні технології
для провокування хибного уявлення про якийсь
факт.
• У кінці ролика учні розповідають, як вони це робили.
• Таким чином учні навчаються розпізнавати методи
маніпуляції свідомістю.

43. Старша школа
• Гімназія є профільним навчальним закладом,
останньою ланкою здобуття середньої загальної
освіти.
• Вступають до гімназії підлітки 16-17 років після
9-ти річного навчання в обов’язковій школі.
• Навчання є безкоштовним.
• Зарахування відбувається відповідно до отриманого
учнями середнього балу в середній школі без
додаткових іспитів.
• Розпочати навчання в гімназії мають право всі, хто
бажає, до 20-ти років.

44. Гімназія м. Оскархамен
розрахована на 1000 учнів.
• Три роки у шведській гімназії
вихованці вчаться за різними
профільними програмами,
здобуваючи
в загальноосвітньому
навчальному закладі спеціальну
та професійно-технічну освіту.
Куратор Літнього табору
Йоран Андерсон і директор
гімназії Ніклас Хаммар

45. Мета діяльності гімназійного колективу –
• «Нам потрібні дорослі, думаючі
люди, які можуть приймати
самостійні рішення і відповідати
за власні вчинки».
Директор Нільс Хаммар

46. Гімназія м. Оскархамен
• Широке охоплення професій, серед яких: програмування,
інформаційні технології, будівництво, транспорт,
фрезерування, зварювання, перукарська справа, музика
тощо і дає можливість кожному, враховуючи власні здібності
та уподобання, вибрати фах. Притім, обраний у гімназії
профіль не обмежує спеціальностей, яким молода людина
надасть перевагу в майбутньому.
• Додатково в гімназії розташовані відділення для дітей з
особливими потребами, для емігрантів, вивчення іноземних
мов.
• За бажанням учні опановують спеціальну теоретичну
програму для вступу до вищих навчальних закладів.

47. • Головною особою у шведській гімназії є учень,
а цілі навчання та виховання спрямовані на
задоволення потреб і розвиток усіх здібностей,
талантів та можливостей дитини.
• Саме учень формує власний навчальний план,
у якому пріоритетність обов’язкових дисциплін
у співвідношенні до профільних предметів може
варіювати від 60 і 40 % до 30 і 70 % залежно від
бажань та поставленої учнями мети щодо свого
подальшого навчання.

48. • 30-40% учнів обирають робітничі
професії, які є популярними і
престижними.
• Показовим є принцип, почутий у
гімназії від учнів: «Ходити у
школу не заради того, щоб
просто ходити».
• Злагоджене поєднання вивчення
навчального матеріалу та
застосування отриманих знань на
практиці дає можливість учням
працювати на конкретний
кінцевий результат.

49. • Вивчення мистецтва, оволодіння грою
на різних музичних інструментах,
співи у хорі, засвоєння основ
продюсерської діяльності під час
навчання у гімназії, дають можливість
учням розвивати свої
загальнокультурні компетентності,
удосконалювати вміння чути і слухати,
поглиблювати свої можливості
відчувати та розуміти.
• Індивідуальні заняття педагога з
кожним учнем окремо, формування
груп відповідно до рівня фахової
підготовки, творча робота мистецьких
колективів дають гідні результати.

50. • Учні мають можливість не лише
навчатись музиці та мистецтвам, а й
створювати власні музичні твори в
шкільній продакшен-студії.

51. • Третину навчального часу відведено роботі над проектами.
• У 2015 році учні працюють над втіленням «естонського проекту»,
метою якого є надання допомоги дітям Естонії.
• Згідно із завданням проекту вихованці гімназії з напряму «Зварювання»
беруть участь у створенні дитячих ігрових майданчиків.
• Вони спочатку їх власноруч проектують, а потім виготовляють та
встановлюють в естонських містах і селах.
• Як зазначили учні-виконавці проекту, пріоритетними для них є інтереси
дітей, а не власні уподобання.
• Реалізація соціального проекту корисна обом сторонам. Задля
доброчинної мети своєї роботи учні викладаються і, як вони
засвідчують, отримують від цього незмірне задоволення. А естонська
малеча грається на нових майданчиках.

52. Навчальна програма медіаосвітнього
спрямування «Медіа та комунікації»
• розрахована на роботу з газетами,
фотографією, відео тощо.
• У процесі навчання учні стають реальними
творцями різних видів медіапродукції.
• Велику увагу приділено роботі з
інформацією, формуванню критичного
мислення та аналітичного ставлення до
всього, що бачать, чують, читають,
отримують із різних джерел учні, особливо
до інформації, розміщеної в мережі
інтернет.

53. Робота з поширеною в усьому світі Вікіпедією
• Велику увагу приділено роботі з інформацією, формуванню
критичного мислення та аналітичного ставлення до всього, що
бачать, чують, читають, отримують із різних джерел учні,
особливо до інформації, розміщеної в мережі інтернет.
• Оновлення інформації в інтернеті є неконтрольованим, ніхто не
знає що відбувається в мережі, де є правда, а де вимисел, тому
вчителі вимагають від учнів використання перевіреної
інформації взятої з достовірних джерел.
• Звернення до матеріалу Вікіпедії в навчальному процесі гімназії
є можливим лише за умови аналізу зазначених у посиланнях
першоджерел, детального опрацювання інформації на предмет
авторства, мети створення та цілей її розміщення в інтернет.
• Посилання учнів лише на матеріали Вікіпедії при виконанні тих
чи інших завдань оцінюється педагогами незадовільно.

54. • Основне завдання вчителів полягає в тому, щоб
навчити дітей шукати і знаходити інформацію,
аналізувати і перевіряти її, користуватися будь-
якою інформацією розумно, нікому і нічому
безпідставно не довіряти.
• Мотивація наставників проста: «Якщо Вам легко
внести зміни у текст будь-якої статті Вікіпедії, то це
не складно зробити кожному».

55. Завдання. Внести зміни у Вікіпедію.
• Поміняймо інформацію у Вікіпедії
про кількість країн-членів ООН.
• Кілька кліків − і ось Організація
Об'єднаних Націй нараховує
200 членів.
• Це − найпростіший приклад для того,
щоб показати школярам, як можна
маніпулювати інформацією в інтернеті
та спонукати перевіряти дані,
наскільки би правдоподібними вони
не здавалися.
Викладач гімназії Окке
Нільсон дає завдання нашій
змішаній групі

56. Для того щоб перевірити інформацію,
розміщену в інтернеті, потрібно відшукати
відповіді на запитання:
• Хто створив цю сторінку в інтернеті?
• Із якою метою була зроблена ця сторінка? Можливо
– це жарт, іронія, алегорія, а не достовірна
інформація?
• Хто оплачує появу цього матеріалу?
• Це першоджерело або передрук?
• Чи може це джерело об'єктивно оцінювати
інформацію?

57. Бібліотека навчального закладу –
місце для розумової діяльності
• Велика кількість різного роду
видань: від навчальних до
наукових, крісла для читання
наодинці, відокремлені один від
одного комп’ютери, кваліфіковані
бібліотекарі сприяють плідній
роботі кожного учня.

58. • Фахівці бібліотеки допоможуть не лише
з пошуком інформації, а й навчать
критично аналізувати її, вони прагнуть
прищепити учням любов до книги,
навчити їх відчувати радість від
прочитаного.
• Бібліотекарі постійно дбають про
розвиток навичок читання, які
поглиблюються за рахунок проведення
спеціальних занять з урахуванням
індивідуального підходу до кожного
учня.

59. • Працюють бібліотекарі разом із педагогічним
колективом гімназії доповнюючи один одного у
виконанні навчального плану.

60. Загальна мета шведської освіти і
медіаосвіти –
• це створити можливості для отримання
знань і розвитку здатності роздумувати
про цінності та принципи демократичного
суспільства та навчитися формувати
власні судження, сприяти соціалізації
дитини.

61. • У презентації використані матеріали
«Медіаосвіта в Швеції»
(http://medialiteracy.org.ua/), підготовлені
Волошенюк О., Дегтярьовою Г., Мулікою К.,
Піщанською В.