140

Реалізуємо Програму національного виховання
учнівської молоді Рівненщини
Формування ціннісного ставлення особистості
до природи на уроках та у виховній роботі
Рівне - 2016

Рецензент: Слободян Валентина Олександрівна, заступник директора
з виховної роботи, вчитель-методист Рівненської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ступенів №11.
Посібник містить виклад шляхів формування ціннісного ставлення
особистості до природи на уроках біології та у виховній діяльності класного
керівника.
Методична розробка на допомогу вчителям біології та екології, класним
керівникам, вихователям, керівникам гуртків екологічного спрямування,
студентам педагогічних навчальних закладів.
Схвалено методичною радою ЗОШ №11 м. Рівного
Протокол №3 від 28.12.2016 року
2

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..5
Ціннісне ставлення до природи як елемент складової екологічної
культури особистості ………………………………………………………..7
Практичні кроки з реалізації Програми національного виховання
учнівської молоді Рівненщини щодо формування ціннісного ставлення
до природи……………………………………………………………………11
Висновки……………………………………………………………………...22
Додатки……………………………………………………………………….24
Література…………………………………………………………………….80

«Ціннісне ставлення особистості до природи виявляється в
усвідомленні функцій і значення природи в житті людини, здатності
жити в гармонії з природою, мотивації на ведення природоохоронної
діяльності, прагненні зберегти природу рідного краю…»
(із Програми національного виховання
учнівської молоді Рівненщини)

відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність,
основу життя на землі, господарські, гуманні принципи
природокористування.”
Загальні орієнтири розвитку екологічної освіти і виховання визначені у
Державній національній програмі „Освіта”(Україна ХХІ століття), Концепції
екологічної освіти України, Концепції національного виховання дітей та
молоді в національній системі освіти, Концепції громадянського виховання
особистості в умовах розвитку української державності, Національній
програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Концепції
патріотичного виховання, Програмі національного виховання учнівської
молоді Рівненщини.

Ціннісне ставлення до природи як елемент складової екологічної
культури особистості
Майбутній стан навколишнього середовища значною мірою залежить від
успішного здійснення екологічного виховання, формування у підростаючого
покоління нового, свідомого, відповідального, дбайливого ставлення до
природи. Саме тому гармонізація взаємин людини з природою виступає
сьогодні центральним завданням навчально-виховного процесу. Формування
ціннісного ставлення учнів основної і старшої школи до природи є
елементом складової системи формування екологічної культури особистості.
Екологічна культура виступає як складова загальної культури
особистості, що проявляється в конкретних знаннях, уміннях і навичках,
свідомій екологічній поведінці, діяльності, відповідальному ставленні до
охорони природи і є результатом екологічного виховання й формування
екологічного світогляду.
Відповідно до Концепції екологічної освіти України формування
екологічної культури особистості включає :
• виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави і світу,
усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності;
• відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з
довкіллям, виховання любові до рідної землі;
• формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї
розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні
єдності всього живого і неживого в складноорганізованій глобальній системі
гармонійного співіснування й розвитку;
• формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і
стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв’язків,
подолання споживацького ставлення до природи;

• розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому,
регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння прогнозувати
особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;
• розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем
навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної
поведінки, виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення
навичок його збереження.
Екологічна освіта і виховання спрямовані на забезпечення потреб
особистості у творчій самореалізації, формування особистості з високим
рівнем загальнолюдської культури, підготовку до активної професійної та
громадської діяльності.
Загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна і
найважливіша роль у формування ціннісного ставлення особистості до
природи. В середніх класах забезпечується базовий рівень екологічної освіти,
оволодіння учнями основами екологічної культури. Учні повинні : знати
сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини, поняття та
закономірності, що характеризують природу як цілісну систему;
усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об’єктивний характер
природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною; розуміти
діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу,
сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи
досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку; знати екологічні
права та обов’язки громадян України; вміти оцінювати стан навколишнього
середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у
практичних природоохоронних діях.
Учні старших класів повинні усвідомлювати взаємозалежність екології та
економіки, володіти знанням груп професій за впливом на довкілля, добре
орієнтуватись в екологічних проблемах України, бути обізнаними в

екологічному законодавстві. В цілому, у старшокласників має бути
сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах
правової демократичної держави.
Ідеї ефективного формування в учнів загальноосвітньої школи екологічної
культури розкриваються у роботах вітчизняних та зарубіжних педагогів і
психологів, таких як М.Дробноход, І.Зязюн, І.Бех, Г.Пустовіт, І.Суравєгіна,
С.Дерябо, В.Ясвін та ін. На значенні екологічних знань для ефективного
формування в учнів загальноосвітньої школи екологічної культури та
виховання дбайливого ставлення в них до природи наголошує А.Крисак [7].
Нові освітні технології гармонізації ставлення учнів до природи розглядалися
у працях Н.Пустовіт, О.Пруцакової, О.Колонькової, О.Грошовенко, яка,
зокрема, зазначає, що процес формування дбайливого ставлення до природи
передбачає комплексний вплив на емоційно-ціннісну, інтелектуальну та
дієво-практичну сфери психіки учнів [2]. Та все ж, у зв'язку з безперервним
розвитком суспільства і посиленням його впливу на навколишнє
середовище, проблеми формування в учнів екологічної культури і
гармонізації ставлення до природи й надалі залишаються актуальними і
такими, що потребують постійного дослідження і удосконалення.
Формування у дітей ціннісного ставлення до природи - процес складний і
довготривалий. Його результатом має бути не лише оволодіння відповідними
знаннями і уміннями, а й розвиток бажання і уміння активно захищати та
поліпшувати природне середовище.
Пізнавальною основою виховання в учнів основної і старшої школи
ціннісного ставлення до природи є формування уявлення про природу як
необхідне оточуюче середовище з нескінченним розмаїттям його форм;
усвідомлення себе невід'ємною часткою природи; розуміння того, що будь-
яка форма життя є такою ж невід'ємною складовою природи, як і людина, та
існує на рівних правах з нею.

Гуманістичною складовою ціннісного ставлення до природи є розвинена
потреба в доброчинності; емпатійність як властивість особистості;
орієнтованість життєдіяльності людини на такі загальнолюдські цінності, як
добро, краса, любов, істина, віра, турбота.
Почуттєво-емоційну основу ціннісного ставлення до природи становлять
розвинені гуманістичні та естетичні почуття (співчуття, співпереживання,
захоплення, замилування, піднесення тощо); здатність переживати духовні
стани.
Дбайливе ставлення до природи виявляється у діях та вчинках: здатність
до безкорисливої дії, що спрямована на підтримку або збереження життя;
екоохоронний тип поведінки.
Для формування ціннісного ставлення учнів основної і старшої школи до
природи необхідно:
• знати психологічні особливості сприймання навколишнього середовища
дітьми середнього і старшого шкільного віку;
• чітко продумувати та формулювати виховні завдання;
• спланувати систему відповідних форм та методів організації виховних
впливів.
Добираючи методику роботи, орієнтуюся на індивідуальні та вікові
особливості сприймання учнями природи, які визначаються рівнем розвитку
сенсорних процесів, почуттєво-емоційної сфери, інтелекту.

Практичні кроки з реалізації Програми національного виховання
учнівської молоді Рівненщини щодо формування ціннісного ставлення
до природи.
«Жити щасливо і жити у злагоді з природою – одне й те саме…»
(Сенека)
На людину великий вплив має оточуюче природне середовище, тож
недарма у Програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини
одним із напрямків виховної діяльності є формування ціннісного ставлення
особистості до природи.
У школі процес формування екологічно свідомої особистості відбувається
на уроках (додаток 1), виховних годинах (додаток 2), заняттях гуртків, під
час проведення екскурсій, у процесі суспільно корисної праці, науково-
дослідницьких робіт .
Формування ціннісного ставлення особистості до природи здійснюю на
уроках, оскільки саме уроки біології найбільше допомагають учням
усвідомити та знайти своє місце в природі, житті та довести, що необхідно
навчитись жити в гармонії з природою.
Реалізовуючи Програму національного виховання учнівської молоді
Рівненщини щодо формування ціннісного ставлення до природи, у
навчальній та виховній діяльності використовую такі форми виховання:
 бесіди, інформаційні екоп’ятихвилинки, фоторепортажі;
 екологічні ігри, вікторини;
 виставки, конкурси малюнків, виробів, творів на екологічну
тематику;
 екологічні акції, КТС, трудові операції;

 науково-дослідницьку діяльність, захист міні-проектів;
 пізнавальні екскурсії, походи;
 перегляд відеоматеріалів на природоохоронну тематику;
 екологічні свята, уявні подорожі, уроки спілкування з природою.
Важливу роль у вихованні особистості з високим рівнем екологічної
обізнаності та культури відіграє гурткова робота. Так, гурток «Юні
охоронці природи» об’єднав школярів, небайдужих до долі живого світу та
майбутнього нашої планети. Основна мета роботи гуртка – формування
екологічно свідомої особистості – досягається різноманітними шляхами
гурткової діяльності.
Пізнавальні екскурсії на Станцію юннатів, до краєзнавчого музею,
притулку тварин, що по вул.Млинівській, сприяють усвідомленню себе
частинкою природи, формують відповідальне ставлення до долі кожної
рослини та тварини, бажання діяти, адже намічена співпраця з притулком
передбачає надання бездомним тваринам посильної допомоги (відвідування
тварин, збір та постачання кормів, теплих речей, …).

На Станції юних натуралістів
Вивчаємо тваринний світ Рівненщини (Краєзнавчий музей)

У притулку тварин (вул. Млинівська)
Дослідницька та проектна діяльність розвивають творче мислення
школярів, вміння орієнтуватись у сучасному інформаційному просторі.
Найбільш вдалі проекти – «Квіти та комахи» , «І мають право на життя
і соловей, і жук!», «Рослини-переселенці», «Рослини-хижаки»;
дослідження – «Умови проростання насіння», «Вплив сміттєзвалищ на
навколишнє середовище», «Як зберегти питну воду?».

Проекти «І мають право на життя і соловей, і жук!», «Квіти та комахи»
Дослідження умов проростання насіння
Захоплююче пізнання навколишнього світу, приємне спілкування,
позитивні емоції та гарний настрій дарують учням уроки спілкування з
природою, екологічні свята, веселі екологічні ігри та розваги,
заняття-«чаювання».

Уроки спілкування з природою
Екологічне свято «Птахи, що приносять щастя…»

Заняття-«чаювання» Кросворди – це цікаво!
Виставки кімнатних рослин та домашніх тварин виховують бережливе
ставлення до живого світу, формують вміння правильно доглядати за
рослинами та тваринами, створювати комфортні умови для їх життя.
Учнівські фоторепортажі («Краса і біль Рівного», «Проблема побутових
відходів») сприяють усвідомленню важливості екологічних проблем міста,
спонукають дітей до пошуку ефективних шляхів збереження природи рідного
краю.
Виставка кімнатних рослин та домашніх тварин
Одним із найважливіших шляхів формування ціннісного ставлення
особистості до природи є залучення учнів до практичних природоохоронних

дій, адже особистісна екологічна позиція учнів виробляється лише в процесі
активної природоохоронної діяльності. Залучення учнів до виконання таких
конкретних природоохоронних заходів як здійснення моніторингу довкілля,
допомога зимуючим птахам, озеленення пришкільної території, збір та
заготівля насіння декоративних рослин, збір макулатури, батарейок з
метою правильної утилізації закладають основи для формування у школярів
нового типу екологічного мислення та поведінки в навколишньому
середовищі.
Допомога зимуючим птахам
Озеленення пришкільної території Збір насіння декоративних рослин

Збір батарейок з метою правильної Контейнери для макулатури
утилізації (у приміщенні школи)
Можливість збагачувати свої знання про природу рідного краю, вивчати і
досліджувати її, розвивати екологічну культуру учнів надають екскурсії
мальовничими куточками області та України. В ході екскурсій школярі
вчаться поводитись у природі не завдаючи їй шкоди, отримувати естетичну і
моральну насолоду від спілкування з природою.

Екскурсія мальовничими куточками України
Важливою умовою формування ціннісного ставлення до природи є
співпраця із початковою школою. Адже тут виховуються основні риси
характеру особистості і спілкування з природою відіграє першорядну роль.
У рамках загальноміського проекту «Школа конструктивних змін»
старшокласники (учасники проекту) проводять екологічні навчальні заняття
з молодшими школярами.
Одним із ефективних шляхів формування екологічного світосприйняття є
залучення учнів до науково-дослідницької роботи з екології та участь
школярів у міських, обласних та Всеукраїнських конкурсах екологічного
спрямування («Паросток», «День юного натураліста», «Екооб’єктив»,
«Найщедріша годівничка» (додаток 7), «День зустрічі птахів», «Колосок»,
«На нас надіється Земля…», «Весняний переліт», «Пташиний ярмарок»,
«Експедиція річкою», «Конструктор нової цивілізації» та ін..)
З метою популяризації екологічних знань, пропагування бережливого
ставлення до природи у школі діє екологічна агітбригада «Передзвін»,
виступи якої закликають кожного думати і діяти задля збереження життя на
планеті (додатки 3-6).

Виступи екологічної агітбригади «Передзвін»
За активну участь у загальноміських, обласних та Всеукраїнських
конкурсах екологічного спрямування учні школи нагороджені численними
грамотами, дипломами та подяками.

Наші нагороди
Висновки
Таким чином, процес формування ціннісного ставлення до природи в
учнів основної і старшої школи спрямований на розвиток і поглиблення

системи наукових знань про взаємозв'язок і взаємодію суспільства та
природи, розуміння багатогранної цінності природи для суспільства взагалі і
кожної людини зокрема; вироблення активної природоохоронної позиції,
розвиток потреби у спілкуванні з природою та її пізнання, прагнення до
активної практичної діяльності, удосконалення умінь з вивчення, оцінки,
покращення стану навколишнього середовища.
Учень оволодіває певною сумою екологічних знань, засвоює відповідні
норми поведінки та ціннісні орієнтації, набуває практичних умінь та навичок
щодо охорони природного середовища у процесі навчання, гри, суспільно-
корисної праці.
У процесі формування ціннісного ставлення особистості до природи
педагогам потрібно дотримуватися таких критеріїв:
- врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей
школярів, їх пізнавальних можливостей ;
- вибір оптимальних форм, методів і прийомів екологічного навчання й
виховання;
- організація безпосередньої діяльності учнів щодо охорони та поліпшення
природного середовища своєї місцевості під час навчання і суспільно-
корисної праці;
- забезпечення комплексного підходу до вивчення природи з
використанням міжпредметних зв’язків;
- забезпечення вчителем впливу на вихованців власним прикладом
бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.
Важливою умовою успішного формування екологічної культури є
залучення учнів до практичної природоохоронної діяльності.

Додаток 1
Урок з елементами екологічного виховання
6 клас
Тема: Значення водоростей у природі та житті людини.

Мета: - освітня – формувати знання учнів про роль водоростей у природі та
господарській діяльності людини, про негативний вплив забруднених водойм
на життя водоростей, про заходи з їх охорони ;
- розвиваюча – розвивати вміння логічно мислити, виділяти головне
у матеріалі, що вивчається, робити висновки та узагальнення;
- виховна – виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: нестандартний урок-дослідження
Матеріали та обладнання: гербарні екземпляри водоростей, таблиці «Роль
водоростей у природі», «Практичне значення водоростей», додаткова
роздрукована інформація про водорості (з джерел інтернету).
Основні поняття та терміни: агар, йод, осадові породи, добрива, планктон,
бентос, самоочищення водойм.
Хід уроку
І.Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
Графічний біологічний диктант. Вказати вірні та невірні твердження
( «+» - так, « - » - ні)
1. Діатомові водорості мають своєрідну будову клітинної оболонки, що
схожа на панцир.
2. Бурі водорості – прісноводні багатоклітинні організми.
3. Ламінарія – одна з найвідоміших червоних водоростей.
4. Саргасум – рід бурих водоростей.
5. Червоні водорості живуть на великій глибині.
6. Вольвокс – представник червоних водоростей.

7. До поверхні дна ламінарія кріпиться ризоїдами.
8. Улотрикс – прісноводна зелена водорість.
9. Хлорела та хламідомонада належать до бурих водоростей.
10. Філофора та родименія – червоні водорості.
- Взаємоперевірка під контролем вчителя.
-Самоаналіз.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
+ - - + + - + + - +
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та
мети уроку.
Створення проблемної ситуації.
Вчитель: - Уявімо, що з нашої планети зникли водорості…До чого це може
призвести? Яка роль водоростей у природі та житті людини? Чому водорості
потрібно охороняти? Спробуємо дати відповіді на ці запитання сьогодні на
уроці.
V. Вивчення нового матеріалу.
Робота в групах. Учні об’єднуються в 4 групи, кожна з яких отримує
завдання - дослідити за допомогою підручника та додаткової роздрукованої
інформації про водорості (з джерел інтернету) такі питання:
І група – Водорості – об’єкти науково-дослідницької роботи.
ІІ група – Значення водоростей у народному господарстві.
ІІІ група – Роль водоростей у природі.
ІV група – Негативна роль водоростей.

Звіт груп
І. Водорості – об’єкти науково-дослідницької роботи.
А) Для дослідження бактеріологічної флори необхідне поживне
середовище. Його готують з драглистої речовини АГАР, яку одержують з
червоної водорості – фурцелярії. Мікробіологи дослідили, що водяна сіточка
(колоніальна зелена водорість) виділяє в середовище речовини, які
знешкоджують багатьох шкідливих бактерій – збудників паратифу та
висипного тифу.
Б) Водорість хлорела користується особливою увагою вчених. В серпні
1960 року вона побувала в космічному просторі, оскільки для космонавтів
хлорела – це продукт харчування. Водорість містить 50% білків, 20% жирів,
10-20% вуглеводів, вітаміни А, С. Вона нормалізує газообмін в кабіні
корабля, очищуючи повітря від вуглекислого газу і збагачуючи його киснем.
Хлорела не вибаглива до змін температури.
Висновок: Водорості використовуються для проведення лабораторних
робіт, є об’єктами космічних досліджень, допомагають людині боротися із
небезпечними збудниками хвороб.
ІІ. Значення водоростей у народному господарстві.
А) Використання у харчовій промисловості.
Із філофори та фурцелярії отримують агароїд та агар – речовини, які
використовуються при виготовленні цукерок, пастила, мармеладу та
морозива.
Порфіру використовують як приправу до м’ясних та рибних страв, рису.
З ламінарії виготовляють їстівний продукт – комбу, яка користується
значним попитом на східному ринку і використовується у кулінарії.

Висновок: Водорості – натуральні, дешеві, корисні продукти
харчування, сировина для кондитерської промисловості.
Б) Використання у сільському господарстві.
Перегноєм із водоростей удобрюють поля, в результаті чого урожай
картоплі,сої підвищується на 100- 160%. Водорості збагачують грунт солями,
покращують його структуру, затримують вологу. Особливо цінне добриво з
водоростей для виноградних плантацій, дерев та кущів.
Висновок: Добриво з водоростей – гарний стимулятор росту
сільськогосподарських рослин.
В) Значення в будівництві.
Під час будівництва використовують осадові відклади, так звані трепел та
діатоміт. Вони утворені кремнеземними панцирами діатомових водоростей.
Трепел та діатоміт використовують як будівельний матеріал, наповнювач,
адсорбент.
Висновок: Діатомові водорості утворюють осадові відклади, які
використовуються людиною під час будівництва.
Г) Використання у фармацевтичній промисловості.
В медицині найбільше використовують бурі та червоні водорості. З
філофори одержують бром та йод. Червоні водорості лікують захворювання
нервової системи, базедову хворобу, склероз. Як лікувальний засіб
використовують ламінарію, гігартину, хондрус. Водоростями лікують
кишкові захворювання, атеросклероз, гіпертонію, цингу, ревматизм. Зараз
медики працюють над застосуванням водоростей у боротьбі проти раку,
оскільки до їх складу входить кобальт, що використовується для опромінення
ракових пухлин.

Висновок: Водорості – сировина для фармацевтичної промисловості при
виготовленні ліків, вітамінів та лікувальний засіб багатьох хвороб.
ІІІ. Роль водоростей у природі.
А) Земля – колиска людини. Людство дивується мудрості природи, її
досконалості. От для прикладу. Найпершими жителями лісових територій,
які охопила пожежа, є водорості. На обгорілих землях вони нагромаджують
гумус, створюють умови для поселення інших рослин.
Б) Людина дослідила, що для боротьби з лісовими пожежами можна
використати бурі та червоні водорості. Екстракт, добутий з них, добавляють
у воду. При цьому утворюється піна, яка повільно випаровується і гасить
полум’я.
В) Водорості відіграють велику екологічну роль у водоймах: очищають
воду від органічних забруднень і збагачують її киснем, є кормом для риб.
Кисень, яким водорості збагачують воду, необхідний не тільки для життя
тварин, він сприяє розпаду та мінералізації решток тварин та рослин.
Г) Зелені нитчасті водорості поглинають азот, фосфор, кальцій, магній,
кобальт, цинк, свинець, ртуть, мідь. Рослини синтезують за рахунок цих
елементів білки та біомасу в цілому.
Д) Водоростями інтенсивно заростають мілководдя, тобто природні
нерестовища риб,завдяки чому створюється притулок і кормова база личинок
та мальків риб, що сприяє підвищенню рибопродуктивності водойми.
Е) Найкращі очисники забрудненої води – хлорела, кладофора, спірогіра,
ризоклоніум. Вони більш інтенсивно виділяють кисень, поглинають
вуглекислий газ, підлуговують воду. Більшість важких металів та пестицидів
детоксикуються водоростями.

Є) При надмірному розмноженні водорості легко збирати. Зібрані
водорості містять багато білків, вітамінів, мікроелементів, вуглеводів, які
легко засвоюються тваринами.
Висновок: Водорості – живі охоронці водойм і грунтів, корм для тварин.
ІV. Негативна роль водоростей.
А) Утруднюють судноплавство, рибний промисел.
Б) Руйнують гідроспоруди.
В) Масовий розвиток планктонних водоростей спричинює «цвітіння»
води, яке негативно позначається на водопостачанні і може призвести до
літньої задухи риби.
ІV. Висновки
Формулювання висновків учнем, що виступає в ролі еколога.
Учень: - Отже, прослухавши цікаві повідомлення про роль водоростей у
природі та житті людини, можна зробити висновки, що необхідно більше
звертати увагу жителів міста на створення сприятливих умов для
життєдіяльності водоростей, захищати водойми від забруднень.
Внаслідок господарської діяльності людини у водойми постійно
потрапляють побутові відходи, гербіциди, отрутохімікати, відходи
промислового виробництва.
Водорості – надійні охоронці водойм, тому про них потрібно багато знати.
Ці знання допоможуть дбайливо ставитися до рідної природи, берегти і
примножувати її багатства, раціонально і заощадливо їх використовувати.
V. Підсумок уроку.

Зачитування учнем вірша «Лист до Людини»
Людино! Розумна істото!
Ти можеш усе на Землі!
Відсунути можеш потопи,
Можеш будувать кораблі…
Та знову і знову, Людино,
До тебе звертаємось ми,
Бо гинемо, гинемо, гинем!
Будь ласка, ти нас збережи!
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, птахи…
Людино! Людино! Людино!
Ми просимо: нас збережи!
VІ. Домашнє завдання . Оцінювання знань учнів
Читати і переказувати параграф 13, відповідати на запитання після
параграфа; написати твір-розум «Що стане із планетою, якщо зникнуть
водорості?»
Додаток 2
План-конспект виховної години
Тема: "Від чого нап'єшся - тим і причастишся".
Мета: пояснити учням важливість води, ознайомити з проблемами
розподілу та використання води, її забрудненням; розвивати навички

дбайливого ставлення до природи; виховувати почуття відповідальності за
все, що нас оточує.
Обладнання: Біблія, склянка зі свяченою водою, ілюстрації, плакати,
книги, картки з написами "Можна", "Не можна", "Потрібно".
Девіз: "Все гарне в природі, але вода -
окраса всієї природи…" (С.Т. Аксаков).
Хід заняття:
І. Перегляд відеофільму "Прісна вода".
Учениця: Ой, мене рятуйте, люди,
Витягайте із мене сміття,
Що кидають у мене повсюди
І не дають мені життя.
Помирати рибка стала,
Так забруднена вода,
Що купатись перестала
В каламутті дітвора.
Мотлохом та склом побитим
Вкрились русло, береги,
Вже не хочуть воду пити
З мене коні та воли.
Задихаюсь від бензину,
Масла, бруду - хоч умри,
Як почнуть свої машини

Мити в річці шофери.
Я прошу вас, люди добрі,
Не засмічуйте ви нас,
Збережіть для покоління,
Що прийде вже після вас…
Вчитель: На попередніх заняттях та уроках біології ми багато говорили про
необхідність збереження рослинного та тваринного світу. Але в природі існує
ще одна її частинка, яку ми повинні постійно оберігати, боротися за її чистоту.
Це - водойми, малі й великі річки України.
Чи знаєте ви, що за кількістю води на душу населення Україна належить
до найменш забезпечених країн Європи? Чи задумувались ви над тим, що в
недалекому майбутньому ми можемо залишитись без питної води?
Учень: Ще до нашої ери філософ Фалес Мілетський сказав: "Основою
всього є вода". Вода… У неї немає ні смаку, ні кольору, її не можна описати.
Вода - жива кров, що творить життя. Від стану водних артерій країни
залежить розвиток і розміщення продуктивних сил, а в кінцевому підсумку -
задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Без води немислиме
життя ні людей, ні тварин, ні рослин. Прекрасна сама вода, образ чистоти,
символ життя, колиска життя, першооснова всього живого на Землі.
Вчитель: З водою пов'язано багато народних повір'їв та обрядів. Так, на такі
свята як Водохреща та Стрітення, всі люди ідуть до храму, щоб освятити
водицю. І вважається вона цілющою, її пили, нею лікувалися, вмивалися,
освячували поля, лікарські зілля, нею відганяли страх, нечисту силу. Я
принесла вам таку цілющу воду. Пийте її і будьте здорові, як вода!
(Діти п'ють свячену воду).

Учениця: Не тільки освячена вода лікує. Лікує підземна вода, тобто
мінеральна. Існують санаторії, де лікують серце, нерви, ревматизм за
допомогою мінеральних вод. Ось як пише про лікувальну воду поетеса
Л.Лащук в поезії "Жива вода".
В гуцульських горах б'ють джерела:
Жива вода струмує в них,
Така прозора і весела,
Немов дзвінкий дівочий сміх.
В ній глибина і сила дана,
Іскриста студінь в ній давно.
І люди п'ють її недарма:
"Міцний буркун, немов вино".
Не треба іншого причастя,
Ніж цей співучий земний дар.
Я кухлик п'ю дзвінкого щастя,
Від нього, мабуть, в мене жар!
Вчитель: В наш час дедалі гострішою постає проблема забруднених вод.
Від чого ж забруднюється вода?
Учень (повідомлення): Основні забруднювачі води - органічні речовини,
сполуки азоту, важкі метали, феноли і нафтопродукти. Відходи тварин
викидають і зберігають біля ферм. Дощові води, стікаючи разом з відходами,
гноєм, забруднюють водойми, бо гній містить сполуки азоту, аміаку. В
результаті, живим організмам не вистачає кисню. Риби, раки, жаби
задихаються. Буває і таке, що люди у водойми викидають сміття, не
задумуючись про жахливі наслідки…

Найзабрудненішими є річки басейнів Західного Бугу, Приазов'я,
Сіверського Дінця. Середньорічний вміст забруднюючих речовин у водах
окремих річок цих басейнів перевищує гранично допустиму норму в 10 разів!
Вчитель: Діти, а як би ми могли хоч трошки допомогти забрудненим
водоймам?
("Мозковий штурм").
Перегляд відеофрагменту
Вчитель: Джерельце висохло,струмок ослаб,
А ми із крану - крап, крап, крап…
Міліють ріки та моря,
Не витрачай води дарма,
Бо пройде небагато літ -
Загине без води весь світ!
- Діти, а чи траплялося так, що в кранах не було води? Чи завжди ви
стежите за тим, щоб із крана марно не текла вода? Чому кран має бути
завжди щільно закритим? А чи знаєте ви, якої води не можна пити? Як
визначити, що вода забруднена?
(«Аукціон думок»)
Вчитель: А зараз я пропоную зіграти в одну екологічну гру.
(Учні об'єднуються у 2 команди, яким по черзі ставляться запитання. За
кожну правильну відповідь - 1бал.)
І Тур (розминка)

1. Чого не можна набрати в решето? (Води)
2. Материк, на якому немає жодної річки? (Антарктида)
3.Яке озеро найглибше? (Байкал)
4. Як називається водна оболонка Землі? (Гідросфера)
5. Яка смуга називається водоохоронною? (Смуга, що тягнеться вздовж
берега кожної водойми )
6. Якої ширини має бути водоохоронна смуга? (20 -100 метрів)
ІІ Тур
Вчитель: Зараз команди будуть вирішувати, що можна і потрібно робити
на водоохоронній смузі, а чого - не можна.
(Командам роздаються картки).
І команді
- Рубати дерева і чагарники, що ростуть на березі (не можна, розмиється
берег)
- Звалювати сміття ( не можна, воно змиється у водойму і забруднить її)
- Розводити багаття (можна, але не під деревами)
- Засмагати (можна, це не зашкодить водоймі)
- Саджати дерева і чагарники (потрібно, вони зміцнять грунт, і він буде
менше розмиватись)
ІІ команді

- Саджати овочі на водоохоронній смузі (не можна, розмиватиметься
берег)
- Звалювати добрива, хімічні речовини (не можна, вони дощем
змиватимуться у водойму і забруднюватимуть її)
- Відпочивати ( можна, якщо дії не зашкодять природі)
- Ставити намет ( можна, але не рубати дерева і чагарники)
- Збирати сміття ( потрібно, дуже правильне рішення)
Команди по черзі піднімають таблички з написами "Можна", "Не
можна", "Потрібно", обґрунтовують відповіді (за кожну правильну
відповідь - 2 бали).
ІІІ Тур
Продемонструвати вміння дбайливо витрачати воду. І-ша команда
показує, як потрібно правильно, з погляду економії води, чистити зуби, а
ІІ-га команда - митися під душем (найвища кількість балів - 3 ).
Підведення підсумків гри.
Вчитель: То як же зберегти чистими водойми?
( Учні роблять висновки ).
Вчитель: Вона без кольору і смаку,
Однак стоїть, а чи біжить,

Дає життя і радість всяку,
А от без неї - не прожить…
Отже, запам'ятаймо: які наші водойми - такі будемо здорові і ми. Оберігати
воду - приносити добро своєму поколінню, онукам, правнукам. Пам'ятаймо
про тих, хто йде за нами! Збережемо здоров'я прийдешніх і нинішніх
поколінь!
Економ і бережи воду, ми ж на планеті не одні!
Додаток 3
Сценарій виступу екологічної агітбригади “Передзвін”
На нас надіється Земля

Звучить фрагмент пісні із
м/ф “Атака вірусів”. На сцену
виходять учні, в руках — дзвіночки
із блакитно-зеленими стрічками
I учень: Збережімо планету! (дзвонить дзвіночком)
II учень: Збережім чистих рік бистрі води! (дзвонить)
III учень: Збережімо повітря первородний п'янкий аромат! (дзвонить)
IV учень: Збережімо моря, велич гір, і лісів, й полонин! (дзвонить)
V учень: Збережім, захистімо братів наших менших — тварин! (дзвонить)
Разом: Світ люби — й не згасне він!
Вас вітає “Передзвін”!
Всі дзвонять дзвіночками, виходить учень,
в руках — модель Землі
Звучить ніжна мелодія.
Ведучий: Були у Матері-природи
Дві донечки такої вроди,
Хто їх побачив хоч на мить -
Не зміг забуть і розлюбить!
Голубооку звали Флора,
У неї очі — наче зорі.
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, тиха і привітна.
А Фауна — швидка, мов вітер!
Могла за птахами летіти,
Могла за зайцями стрибати,
І з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили,
Відтак його боготворили,

Що вирішила мудра мати
В дарунок їм придане дати:
Мрійливій Флорі — світ рослинний,
А жвавій Фауні — тваринний,
Щоб берегли і доглядали,
Від всього злого захищали.
Живуть в легендах і донині
Живого світу дві богині...
Звучить сумна мелодія, виходить богиня Фауна,
на плечах — чорна накидка.
Фауна: Я – Фауна, тварин богиня,
Мої безмежні володіння,
Та серце біль моє картає,
Тривога душу розриває,
Як бачу – гинуть мої діти,
Й не можу людство я спинити…
Та чую: йдуть мої малята
Про біль і розпач розказати…
Звучить мелодія “В світі тварин”(Поль Моріа).
Виходить метелик Бражник – мертва голова.
Бражник: Я – Бражник – мертва голова,
Моя проблема – не нова.
Хоч зустрічаюсь ще в ярах,
У лісосмугах чи полях,
Та розорили місце проживання,
Повикорчовували схованки останні.

А ще – мене лякає хімізація...
Така от, люди, бачте ситуація…
Звучить хлюпання води. “Випливають” рибки,
Виконують пісню на мелодію “Тече вода каламутна”
Рибки: Тече вода каламутна,
(пісня) В річці рибка дуже смутна,
Вона смутна ще й сердита,
Бо, напевно, буде вбита… 2 рази
Вб’ють рибину хімікати,
І не встигне закричати
Підприємства і заводи 2 рази
Каламутять чисті води…
Рибки виконують танок, потрапляють у сіті
із сміття, банок, пакетів, …
Звучить хлюпання води
Ведучий: Ні для кого не секрет,
Що знаходять у річках
Банки, склянки і пакети,
Ще й дроти колючі – жах!
А того не хочуть знати,
Що про річку треба дбати,
Щоб і гарною була,
Блакитною, чистою,
Щоб пінились її хвилі
Водами іскристими.
Бо в законі є слова: «Бережи природу!»
І ніхто не дав нам права

Нищить її вроду…
Звучить спів – курликання журавлів.
Ведучий: Як, пташино, живеться тобі?
Чи у радості ти, чи в журбі?
Звучить мелодія із пісні “П’є журавка воду”,
Виходить учениця –«журавка», співає
Журавка: Де круті дороги вийшли за село,
(пісня) Там у журавлихи всохло джерело…
Хоче пить журавка – джерела нема, 2 рази
А про чисті води мріяти дарма.
Йшла весна степами та й до білих хат,
А у журавлихи троє журавлят…
Та тривожно в серці – чи зростуть вони? 2 рази
Чи дозволять люди їм змахнуть крильми?
Не здійма крилята журавель від ран,
Вже не закурличе, де трава - бур’ян,
П’є журавка воду, а кругом - дими, 2 рази
На світанку вмилась, вмилася слізьми.
Ведучий: Проблеми у повітрі, у воді…
Дорогу прокладаємо біді!
Як вам живеться, звірі лісові?
Чи ви здорові? Чи іще живі?
Звучить мелодія “У світі тварин”(Поль Моріа),
вибігає лісовий кіт.

Лісовий кіт: Я – кіт.
Та не домашній – лісовий.
Люблю я ліс і волю –
Я такий!
На сонці гріючись в густій траві,
Роздумую про біди – не нові…
Людино! Не стріляй!
Капкан не став!
Ти нищиш ліс,
Щоб жить я перестав?
Звучить сумна мелодія.
Ведучий: Зникають і тварини, і рослини.
Так, дуже сумно, що природа гине…
Тварини потребують охорони!
Навіщо ж тоді книга є Червона?
Виходить учень, в руках – Червона книга України
Учень: - Червона книго!
Чом твій біль червоний?
Чому горять багрянцем сторінки?
У вік наш електронний і тривожний
Розпачливо кричать твої рядки…
Бо книжці дошкуля, напевно, сором
За розумом обділених людей,
Хто гріє руки на чужому горі –
Красу у дня майбутнього краде!
Звучить ніжна мелодія, виходить богиня Фауна,

за нею по черзі “тварини”.
Фауна: Птахи й риби, комахи і звірі
Сумно дивляться в душі людей…
Та чому ж це людські думки сірі?
Чом це холод в них біля грудей?
Птах: Адже небо без птиці – не небо!
Риба: А море без риби – не море!
Кіт: Земля без тварин – пустеля!
Разом: А разом – це людству горе!
Фауна: Людино! Спинися!
Вже досить!
Схаменися! Останній є шанс!
Хай думки лихих дій не приносять,
Бо ж планета не тільки для вас.
І я вірю – ти зробиш немало,
Щоб я скинула це покривало!
(Скидає з плечей чорне покривало)
Актори агітбригади читають по-черзі (в руках - дзвіночки):
I учень: Нам жить в одній сім’ї,
Співати в однім крузі.
Іти в однім строю,
Гуляти в однім лузі…
II учень: О, як природа – мати
Нас любить ще і терпить,
Давайте збережемо
На хвилях ми осетра!

III учень: Лелеку в небесах,
В сибірських хащах - тигра,
Бо вся ж оця краса
У нас благає миру!
IV учень: Якщо нам жить в одній сім’ї,
Повітрям дихати одним,
Давайте зараз всі
За руки поберемся (всі беруться за руки)
Разом: Тоді ми на Землі
Самі теж збережемся!
Фауна: Збережи тваринку,
Звіра не вбивай,
Разом: Отоді й розквітне
Наш чудовий край.
Всі разом дзвонять дзвіночками,звучить приспів
пісні “Рідний край” у виконанні С. Весни.
Додаток 4
Збережемо первоцвіти!
На сцену виходять учні, в руках — дзвіночки

із блакитно-зеленими стрічками, в одного учня – глобус,
штучні паперові первоцвіти.
Учні дзвонять дзвіночками
І учень: На сцені Вас вітає радо
Наша шкільна агітбригада,
ІІ учень: Бо зараз головне питання –
Екологічне виховання.
ІІІ учень: Сприяти здійсненню мети –
Планету, Землю зберегти!
ІV учень: Весна дарує сонце, квіти
Сумують тільки первоцвіти…
V учень: Первоцвітів не зривай –
Хай розквітне рідний край!
Разом: Світ люби — й не згасне він!
Вас вітає “Передзвін”!
Всі дзвонять дзвіночками.
Звучить ніжна мелодія, на сцену виходять дівчатка в костюмах проліска
та підсніжника. «Дівчатка-квіти» танцюють, присідають, схиливши
голівки.
Лунає тривожна музика, чути голосні кроки. З’являється
заготівельник первоцвітів, нав’ючений корзинами й сумками. Сідає на
пеньок, витирає піт з обличчя. Починає перебирати первоцвіти, радіючи.

Браконьєр: Притомився, поки крав оцей товар,
Ох, добрячий буду мати я навар!
Ось і підсніжничок біленький!
Ось цикламен – душа весни!
А ось і пролісок синенький!
Диви – і рястик запашний!
Скільки ж грошей! Гривні,
Гривні, гривні, гривночки-навар!
Побіжу чимдуж до міста,
Бо ж вирує вже базар!
Підходить до «квітів», хоче їх зірвати, але ті піднімаються
починають говорити
Підсніжник: Я – перша квіточка весни,
Підсніжників я цвіт,
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої листочками зовуть
Я полюбив ліси й гаї, живу я здавна тут.
Пролісок: А в мене очі голубі
Такі, як неба синь.
Росту між кленів і дубів,
Люблю і сонце й тінь.
І вірю: люблять всі мене, як весну золоту,
Бо знають, що зима мине, коли я розцвіту…
Браконьєр (здивовано): Люди милі! От дива!

Квіти вивчили слова?..
Ой, тримайте – упаду…
З головою все в ладу?
Підходить ближче до квітів, намагаючись їх зірвати; налякані квіти
міцно обнімаються…Звучить голос з-за куліс:
- Не рви! Не смій!
Браконьєр (налякано):
- Ви хто?
З-за куліс виходять троє учнів – Берегині та Захисник
Берегині: Ми – Берегині!
Захисник: А я – Захисник!
Охороняти природу я звик,
Ми бережемо ліси і поля,
Все, що дарує нам рідна Земля!
Берегиня І: В серце ми сієм любові зернинку
Всім, хто бажає зірвати рослинку!
Берегиня ІІ: Сьогодні ми хочемо розказати всім про первоцвіти, їх красу
та біль. Ці первоцвіти
Дивні дуже квіти,
Що розквітають ранньою весною.
Що це за квіти? Хочете спитати
їх колір квітки, листя та стебла?
Розповімо,
Та перш хочем сказати,
Що потребують всі вони тепла.
Тепла та сонця — бо воно їх гріє

І пестить першими проміннями весни.
Тепла людського…Що ж – рослинам слово!
Підсніжник: Із-під снігу я пробився
І на сонце подивився,
Подивився й зажурився:
Всіх братів моїх зірвали
І стебельця потоптали
Пролісок:
Відвезли на продаж в місто,
Щоб в букеті ми два дні
Простояли на столі.
Не купуйте ви нас, люди,
Не губіть красу ви всюди!
Берегиня І: Кажуть, коли Адам і Єва були вигнані з раю, йшов сильний
сніг, Єві було дуже холодно. Бажаючи зігріти її своєю увагою, декілька
сніжинок перетворилися у квіти. Побачивши їх, Єва зраділа і у неї з’явилася
надія, тому підсніжник називають символом надії. Боляче думати, що ця
ніжна квітка в недалекому майбутньому може повністю зникнути. Щоб
насолодитися красою підсніжників, вам не обов'язково їх зривати. Посадіть їх
біля свого будинку, у садку чи квітнику - і ви тим самим навіть допоможете їх
зберегти.
Браконьєр : Ну що ж, підсніжників зривати я не стану,
Піду шукати квітку сон-трави…
Захисник: Та ні, і сон-трава зникає,
Поляну квітом не вкриває
Червону книгу прикрашає…

Ці квіти милі та ласкаві,
Мені всміхаються й тобі,
Їх цвіт рясний в зелених травах –
Мов озеречка голубі.
В народі є таке повір’я:
Якщо ти хочеш міцно спать,
Сходити треба в надвечір'я
У ліс, щоб сон-траву шукать.
- Чи знаєш ти, що це одна з найкрасивіших, найчарівніших весняних квітів
наших лісів? Дуже мало залишилось цих рослин у наших краях, тому їх
потрібно оберігати! Ходити в лісах потрібно обережно, щоб не завдати
шкоди рослинам.
Браконьєр: Нічого, квітів ще багато, піду фіалку я шукати…
Берегиня ІІ: Зачекай! Невже ту маленьку, ніжну, красиву, запашну квітку
ти зможеш зірвати?
Листочки-долоньки взяли вони в боки,
І хочуть вони залюбки йти в танок.
Стебельце тоненьке і мало ще соку,
Тож слухають квіточки співи пташок.
Як листя шепоче, дерева сміються
І кущики все про весну гомонять.
Їм весело, люди, та мало їх всюди,
Тому їх не треба, не треба зривать.
До речі, фіалку можна посадити в саду.

Берегиня І: Та не тільки фіалку, підсніжники, проліски, сон-траву потрібно
зберегти, – медунка, конвалія, первоцвіт, барвінок теж просять у нас
порятунку!
Браконьєр: Ну що ж, напевно, трішки я подумаю,
Й якусь нову комерцію придумаю…
Хоча, мабуть, закину я це діло,
Щоб людям в очі подивитись сміло…
Всі учні вишиковуються в ряд
І учень: Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
ІІ учень: Конвалії, й фіалки ніжні,
І вісник березня - підсніжник?
ІІІ учень: Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче?
Всі разом: Ми всі господарі
природи,
Тож збережемо її вроду!
ІV учень: Квіти всі були б щасливі,
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі
Бачили їх тільки друзі.
V учень: Ті, які б їх не топтали,
Без потреби не зривали,
І на клумбах вдома, в школі
Висівали їх доволі
Всі разом: Доглядали, поливали,-

Квіти б радість дарували.
VІ учень: Квіти – частина природи, обличчя людської гідності. Завдання
кожної людини – берегти їх, як своє життя, любити, вивчати, спостерігати.
Квіти – вбрання нашого рідного краю…
І учень: Всі, хто любить рідний край – вгору руку піднімай!
ІІ учень: Хто кохає гай і ліс – не сумуй, а посміхнись!
ІІІ учень: Вабить зелені розмай – з нами пісню заспівай!
Звучить мелодія пісні «Одна калина» (С.Ротару)
Учні разом співають
Сумно, сумно аж за край,
Первоцвіти плачуть – нас ти не зривай!
Кожен квітку як зірве –
До чого ж планета наша доживе?
Приспів: Не треба нам зривать квітки,
Щоб первоцвіти зберегти
Людським недбальствам ми сьогодні ставим край
Почуйте в місті і селі
Усі дорослі і малі,
Хай запанує на Землі квітковий рай!
Додаток 5
Збережи водойми, бо вода - життя!

На сцену виходять учні, в руках — дзвіночки
із блакитно-зеленими стрічками, в одного учня – глобус.
Звучить мотив пісні «Вчителька» гурту «ТІК»,
учні співають
Сонце світить, проміння стелиться,
Вже давно не мете хурделиця…
Як живе струмочок і що думає він –
Про все це вам розкаже «Передзвін»
Приспів:
Річечка – мікрорайону нашого стрічечка,
Струмочок чистий і зелений гай –
Для цього думай, дій, допомагай.
А річка – небеса, мікрорайону нашого краса,
Нам конче треба – і ми будемо йти
До нашої джерельної мети!
Один з учнів прокручує глобус, інші – дзвонять дзвіночками,
розмовляють між собою…
І учень: Якого кольору наша планета?
ІІ учень: Блакитного!
ІІІ учень: А чому?
ІV учень: Бо на земній кулі води вдвічі більше, ніж суші…
V учень: А чи не забагато на Землі води? Що ви знаєте про воду?
І учень: Кажуть, що вона повсюди:
В калюжі, в морі, в океані,

У водопровідному крані!
ІІ учень: Як бурулька замерзає,
В дім туманом заповзає,
На плиті може кипіти,
Може парою шипіти…
ІІІ учень: Розчиняє цукор в чаї,
Ми її не помічаєм,
Проте знають усі люди,
Разом: Що вона – супутник всюди!
ІV учень: Без неї не зможемо вмитися,
Ні наїстися, ні напитися…
І взагалі -
Разом: Без води – і ні туди, і ні сюди!
(Перешиковуються)
V учень: Якої тільки води не буває на світі!
Ану, загинайте пальці, дорослі та діти!
І учень: В – є вода морська та річкова,
О – мертва та жива,
ІІ учень: Д – газована та мінеральна,
А – питна та індустріальна,
ІІІ учень: Є – колодязна та водопровідна,
Ж – дощова та болотна,
ІV учень: И – є також вода тяжка,
Т – є місцева та привозна,
V учень: Т – стічна, проточна,
Я – чиста та брудна,
(Створюють надпис «Вода є життя»)
Разом: Але ж таки вона – вода!

І учень: А з чого ж вода починається?
ІІ учень: З пухнастої хмаринки…
ІІІ учень: З дрібненької краплинки…
Разом: З дзвінкого джерельця!
Звучить ніжна мелодія, на сцену виходить дівчинка-«джерельце»,
читає вірш
Джерельце: На рівненській дорозі
Дзюрчало джерело,
Холодная водиця,
А на душі – тепло…
Та закували воду
В штампований бетон!
Стук-грюк – уже готово,
І все вже під шаблон…
Вода йти перестала
Із цього джерела…
Якби ж то спершу думка,
А потім вже – діла!
( Звучить хлюпання води. “Випливає” рибка, плаче)
Джерельце: Хто ти?
Рибка: Я – рибка…
Джерельце: А чого ти плачеш?
Рибка: Ой, біда! Люди, що це за вода?

Може вам і добре пити,
А мені в ній важко жити!
А вода ж була колись…
Люди! Звідки ви взялись?
Я прошу: ви совість чуйте,
Нашу річечку рятуйте!
(Виконуює пісню на мелодію “Тече вода каламутна”)
Рибка: Тече вода каламутна,
(пісня) В річці рибка дуже смутна,
Вона смутна ще й сердита,
Бо, напевно, буде вбита… 2 рази
Вб’ють рибину хімікати,
І не встигне закричати
Підприємства і заводи 2 рази
Каламутять чисті води…
Рибка виконує танок, потрапляє у сіті із сміття, банок, пакетів, …
Виходить «олігарх», співає

Я куплю собі земельку, Побудую свій заводик,
А ще фабрику велику
І прорию дамби скрізь!
Хай димлять у небо труби,
Хай течуть в ріки кислоти,
А мені це все байдуже,
Аби тільки гроші йшли!
Хай чорніють в небі хмари,
Хай пилюка застилає
І міста, й містечка , й села
І великі, і малі!
Якщо хочеш буть багатим,
Ти закрий на все це очі!
Станеш справжнім олігархом
І купити зможеш все!
Ну просто абсолютно все!
(виходить, звучить трагічна музика.
На сцені з’являється “Річка»)
Річка: Ні для кого не секрет,
Що знаходять у річках
Банки, склянки і пакети,
Ще й дроти колючі – жах!
А того не хочуть знати, що про річку треба дбати,
Щоб і гарною була, голубою, чистою,
Щоб пінились її хвилі водами іскристими.
Бо в законі є слова: бережи природу!
І ніхто не дав нам права
Нищить її вроду…
Джерельце: Хто ти?

Річка: Я – маленька річечка із спокійною течією. Колись я мала чисту
протічну воду, тверде дно і багато жителів: різноманітних риб великих та
малих, раків, молюсків, а різних водяних рослин – не перелічити! А тепер з
кожним роком мене все більше огортає самотність. Залишають мене мої
мешканці, адже тепер я маю велику кількість шкідливих речовин, та низький
вміст кисню…Інколи я думаю, чи виживу… Це залежить від вас, люди!
(Виходить)
Латаття: Вже не кує зозуля в кленах,
Немає риби, день поник…
Із річки берегів зелених
Зробили пляжники смітник.
Подивіться, яка я гарна! За мою вроду мене і знищують. Варто мене
витягнути із води, як я в’яну, втрачаю свої чари. Крім цієї біди є у нас ще й
інша – забруднена вода. Людина засмітила водойми, скинула в річку відходи
зводів і фабрик, осушила болота. А в результаті – Земля поранена стала і
води не стало...(Виходить)
Звучить тривожна музика, звуки сирени.
Вибігає учень з порожнім відром.
І учень: Горе! Горе! Біда!
З міста зникла до краплі вода!
Ні в кого! Ніде! Ні краплини!
Доживаємо останні хвилини!
Посилаємо у Всесвіт сигнали SOS!
Не працює в селі жоден насос!
Вибігає другий учень з порожнім відром.
ІІ учень: Катастрофа!
Ні в відрі, ні в крані, ні в криниці
Не залишилось ні крапельки водиці!
Мабуть, наступає кінець світу!
Все живе благає: «Пити…Пити…»

ІІІ учень: Не нарікай, людино на природу,
Що вона сховала від нас воду.
Скільки можна вже попереджати?
Вона має право всіх нас наказати!
Перешиковуються, беруть таблички із знаком «!»
Звучить тривожна мелодія
І учень: Наша епоха ввійде в історію цивілізації не тільки як ера великих
досягнень людства, а й як епоха глобальної екологічної кризи.
ІІ учень: Загинули сотні малих річок, деградують екосистеми Чорного та
Азовського морів, на гниючі відстійники перетворилися водосховища,
ставки, озера!
ІІІ учень: На планеті через відсутність чистої води помирає 25 тис. людей за
рік!
ІV учень: Біля 1мільярда людей страждає від недостачі води!
V учень: В Греції вода дорожча, ніж вино, а в Голландію та Норвегію
чисту воду завозять десятками тисяч тонн!
І учень: На побутові потреби кожна людина використовує за добу 300-400
літрів води!
ІІ учень: Кожен рік у водойми світу поступає стільки шкідливих речовин,
що ними можна було б заповнити 10 тис. товарних поїздів!
ІІІ учень: Навіть у водах Арктики знайдено компоненти прального
порошку!
ІV учень: Кожен літр стічних вод, потрапляючи у водойми, забруднює
100 літрів чистої води!
V учень: Кожен грам нафтопродуктів, розливаючись по поверхні водойми,
займає площу в 5 квадратних метрів!
Перешиковуються

1 уч. Шановні депутати! Розробіть закони, що поліпшать стан водойм в
країні!
2 уч. Шановні науковці! Швидше розробляйте новітні технології для
очищення водойм!
3 уч. Шановні олігархи! Спробуйте думати ще й про інших! Заводи –
без диму, фабрики – без стоків!
4 уч. Шановні дорослі та ровесники! Давайте не смітити! Дбати про
наші озера та річки! Розчищати джерельця! Економити кожну краплинку
води!
5 уч. І побачимо, якою гарною стане наша Земля! Адже вона в наших
руках!
Учасники тримають глобус
Джерельце: Глянь у поле, глянь на гай:
Разом: Думай, дій, допомагай!
Джерельце: Ліс рубають - захищай:
Джерельце: Плаче річка - виручай:
Джерельце: Смітить хтось - забороняй:
Джерельце: Дим заводів – не дрімай:
Джерельце: Землю серцем відчувай :

Джерельце: В ній життя – запам'ятай:
Джерельце: Ти в Землі єдиний - знай :
Джерельце: Поспішай, охороняй,
Не стогни, не нарікай,
Сам, нікого не чекай:
І учень: Земля не одинока – любимо її! Ми разом готові її зберегти!
Допоможіть нам!
ІІ учень: А тепер – протокол дій: голос- разом, руки – разом! Створімо
Землі ауру любові! Твоя рука значить багато!
Учні створюють «серце» із рук навколо глобуса. Звучить мелодія.
Співають пісню: « І сниться нам...»
Вода у нас забруднена (2р.)
Повітря чистого давно нема.
І тужим за загубленим, (2р.)
За всім тим, що природа нам дала.
Ліси у нас засмічені, (2р.)
Довкола хіміками і сміття.
Невже вам, люди, байдуже, (2р.)
Яке чекає далі нас життя?
Приспів:
І сниться нам не «фанта» й «кока-кола»,
Вони здоров'ю нашому біда.
А сниться нам земля, і цвіт довкола,
І чистая джерельная вода.

Додаток 6
Сценарій виступу екологічної агітбригади “Передзвін»
Земля – наш спільний дім!
Звучить мелодія пісні С. Ротару « Одна калина»
На сцену виходять учні,дзвонять дзвіночками, співають
Сумно, сумно аж за край,
Бо рослинки плачуть: «Нас не ображай»!
Зимно-зимно на душі,
Бо вони благають, їм ти залиши
Приспів: Яскраве сонце й небеса,
Росинку чисту, як сльоза,
Кришталь джерельця хай бринить, мов передзвін!
Щоб не згасала їх краса
Залиш природи чудеса
І грунт родючий – хай дає їм силу він!
Учень1: Ми (разом) – агітбригада «Передзвін» (разом) прийшли усім у залі
нагадати:
П – природу треба зберігати,
Е – економно земельні ресурси витрачати,
2 Р – родючі грунти - охороняти,
Е – ерозії - не спричиняти,
3 Д – деградації земель – протистояти,
З – засмічені території – прибирати,
4 В – виснаження земних надр – передбачати,

І – інтереси жителів грунтів – захищати,
5 Н – неузгодженості дій – не допускати!
Разом: Завжди думати, діяти, допомагати!
Наш девіз: (разом) Світ люби – й не згасне він!
Вас вітає «Передзвін»!
Йдуть зі сцени.
На сцену виходить учениця, в руках — глобус.
Звучить плач новонародженої дитини,далі – шум транспорту...
Учні демонструють малюнки із зображенням
чистої та забрудненої планети.
Учениця: Народилася…
Літосферою - укрилася,
Гідросферою – вмивалася,
А грунтами як втішалася!
Народилася…
Атмосферою покрилася,
А озоном – захищалася…
Але як же все так склалося?
Поселилися…
І заводи задиміли все,
Річки брудом покривалися,
І грунти все розорялися…
Забруднилася…
Очищалась – відновилася,
А як сил уже не сталося –
Рівновага зруйнувалася.
Утомилася…
Йдуть зі сцени. Звучить шум транспорту, базару…

По черзі виходять учні-«продавці», демонструють пляшки, торбинки з
«товаром».
1 учень: - Повітря! Повітря! Чисте повітря!
2 учень: - Вода! Вода! Чиста вода!
3 учень: - Грунти! Грунти! Родючі грунти!
4 учень: - Рослина! Рослина! СПРАВЖНЯ рослина!
Всі: - Де?
Підбігають, здивовано розглядають рослинку…
Учениця-«Земля» (із сумом дивлячись на них)
Що ж це сталося з вами, люди?
Це ж як так – то нічого не буде…
Ні води, ні грунтів, ні рослини,
Не залишиться в небі пташини…
І проблеми повітря, води вже відчули і наші грунти…
Всі йдуть зі сцени. Звучить запис сигналу «SOS», учасники
агітбригади вибігають, вишиковуються, в руках - аркуші із знаком «!»
Звучить трагічна мелодія…
1 учень: Грунт - найбільше багатство людства. Більшість основних
проблем грунтів – ерозія, підкислення, ущільнення, засолення та
забруднення шкідливими речовинами є наслідками неправильного
господарювання людини!
2 учень: На одному квадратному метрі ґрунту живуть 4 мільйони бактерій,
200 тисяч кліщів, 80 дощових червів, 200 різних жуків та личинок. І це

140

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (17)

Similar to 140

Similar to 140 (20)

More from Репетитор Історія України

More from Репетитор Історія України (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (10)

140