102

1. Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Соціально-просвітницький тренінг для вчителів
«Неперервність освіти для сталого розвитку-запорука життя
в гармонії з природою»
З досвіду роботи заступника директора
з навчально-виховної роботи
2018

2. Соціально-просвітницький тренінг для вчителів
«Неперервність освіти для сталого розвитку-запорука життя в гармонії з
природою»
Є таке правило, - сказав мені
якось Маленький принц.-Щойно встав уранці,
дав собі лад-наведи лад і на своїй планеті.
Антуан
Де Сент-Екзюпері
«Маленький принц»
Мета:комплексно вплинути на розвиток рис особистості педагогів, які
сприяли б усвідомленому та зрілому емоційному ставленню до необхідності
впровадження і реалізації стратегії освіти для сталого розвитку як органічне
поєднання соціально-економічних і екологічних проблем місцевого і
глобального рівнів.
Завдання:
1. З’ясування провідної ролі освіти в усвідомленні проблем довкілля та
формуванні екологічної культури, а також ставлення до цієї проблеми
педагогів.
2. Проведення комплексу вправ які завдяки психологічним складовим вплинули б
на розвиток зрілого емоційно-чуттєвого ставлення вчителів до ризиків,
пов’язаних із:
− розширенням знань про неперервніст освіти для сталого розвитку,
регіональні та глобальні екологічні проблеми, суб’єктивний екологічний
простір;
− розвитком ділового спілкування, компетентностей в питаннях освіти
сталого розвитку та моральної відповідальності перед наступними
поколіннями;
− небезпекою правильності ризиків мотивів екологічної діяльності;
− набуття комунікативних навичок, навичок прийняття рішень, зміни
стратегії поведінки, які допомагають людині гнучко реагувати в будь-якій
ситуації, швидше знаходити вихід із складних ситуацій, реалізовуючи
свої плани в досягненні мети
− усвідомлення себе частиною органічного світу, спонукати до життя в
гармонії з природою.
3. Проведення міні-лекції про неперервність освіти для сталого розвитку, її
суть і методи.
4. Для закріплення отриманої інформації надання учасникам тренінгу
креативних завдань для самостійного відтворення засвоєних знань (створення
макету довкілля, подорож на машині часу) щодо проблематики тренінгу.
Методи: групова дискусія, міні-лекція,ігрові методи (ситуаційно-рольові,
творчі, організаційно-діяльні, імітаційні, ділові)
Умови успішного проведення тренінгу:
− Зацікавити учасників тренінгу перед початком.

3. − Не накопичувати негативних емоцій.
− Спонукати учасників до співпраці із членами групи та тренером.
− Активність усіх учасників тренінгу.
− Дотримуватись послідовного виконання вправ.
− Створювати атмосферу доброзичливості і взаєморозуміння.
− Дотримуватись правила: один говорить-інші слухають.
− Добровільне виконання вправ.
Хід тренінгу.
І.Вступ
Представлення тренерської команди
Оголошення теми, мети, завдань тренінгу
Знайомство з особливостями методики проведення заняття
Вправа «Правила»
Ведуча: Для чого в нашому житті існують різні правила? (Знайомить з
правилами роботи, які записує на плакаті «Правила заняття»
Правила тренінгу прикріплюємо на дошці:
1. Робота на успіх.
2. Пошук нових знань.
3. Бути позитивними до себе та інших (Бути +).
4. Наполеглива праця.
5. Цінувати час (говорити по черзі, коротко,нечасто, за темою заняття).
6. Говорити тільки від свого імені.
7. Розв’язання проблем задля нашого здоров’я.
8. Правило додавання (Я + Ти + Ми).
9. Власне бажання
10. Правило поваги до своєї і протилежної статі (+ +).
11. Правило добровільної активності.
12. Правило конфіденційності.
13. Правило правої руки.
Отже, кожен день, прожитий нами для пізнання, наближає нас до
великого успіху. І сьогоднішній тренінг-ще один крок до нього.
Привітання
Уточнення самопочуття кожного. Створюємо атмосферу «тут і зараз».
Вправа 1. «Моє ім’я»
Ведуча: Кожна жива істота має своє ім’я. Наше з вами завдання наступне:
на кожну літеру свого імені назвіть емоції, які викликає у вас стан довкілля.
(неподобство, актуальність, тривога, апокаліпсис, шок, активність )
ІІ. Основна частина. (Вправи пассивного характеру чергуєтьсяз рухливими
іграми. І перше, і друге обов'язково завершуються обговоренням і самозвітом
учасників стосовно своїх відчуттів і думок (рефлексією)
Одними із основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в
Україні на період до 2021 року є: модернізація і розвиток освіти, що
повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати
на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня

4. освіти має бути спрямовано на забезпечення економічного зростання держави
та розв'язання соціальних проблем суспільства, дальше навчання і розвиток
особистості. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого
демократичного розвитку суспільства.
Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за
підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на
реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем,
виконанні перспективних завдань, серед яких:
− оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та
особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів
сталого розвитку;
− забезпечення економічних і соціальних гарантій для реалізації
конституційного права на освіту кожним громадянином України
незалежно від місця проживання і форми здобуття освіти [50].
Сучасна школа вимагає реорганізації управлінської діяльності,
вироблення нових підходів до технологічного забезпечення навчального
процесу. Розв’язання цих проблем потребує створення умов, за яких кожний
керівник навчального закладу, учитель міг найбільш повно розкрити свої
здібності, талант, набути навичок дослідницької роботи, розвивати
ініціативу та здійснювати творчий пошук, використовувати досвід, наукові
дослідження колег. Тому найважливішою метою сучасної загальноосвітньої
школи є всебічний розвиток кожної дитини як особистості на основі
розкриття і повної реалізації її потенціальних можливостей, розумових і
фізичних здібностей, виховання громадянина, що керується у своїй діяльності
загальнолюдськими принципами і здатного до свідомого суспільного вибору.
Якщо мова йде про школу, то, звичайно, йдеться і про вчителя, який є
вирішальною фігурою у здійснені всіх завдань навчального закладу. Проблема
вчительської праці, його професійна майстерність має глибокі історичні й
соціальні корені. Світовий досвід вчить і стверджує, що ХХІ ст. - епоха
інформації, змагання за інтелектом. І тому сьогодні професійна
компетентність вчителя, відпрацювання власної системи роботи передбачає
якісні зміни в його викладацькій діяльності і рівні професійної майстерності.
Безперечно, ствердженню педагога, розвиткові його творчості сприяє
система післядипломної освіти, її орієнтація на особистість і вчителя;
запити школи, інтелектуалізація процесу навчання і виховання. Освіта для
сталого розвитку бачиться як процес навчання тому, як приймати рішення,
необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки,
екології, соціальної справедливості. Розвиток мислення, орієнтованого на
стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності і пріоритети - ключове
завдання освіти XXI столітті.
Отже, концепція освіти для сталого розвитку передбачає створення
умов для виконання освітою функцій випереджаючого чинника соціальних
змін, інтеграцію принципів, цінностей та практик сталого розвитку у всі
аспекти навчання та виховання.

5. Виходячи з головної мети освіти для сталого розвитку - навчання молоді,
дорослих управлінню якістю життя, формування екологічно-безпечної та
екологічно-врівноваженої поведінки, збереження та покращення умов життя
нинішніх та майбутніх поколінь, наша школа створює таке освітнє
середовища, в якому ці поняття є свідомою потребою й мірилом
освіченості, загальної культури, що досягається шляхом розвитку загальної
креативності учасників навчально-виховного процесу, методом активізації
інтелектуального потенціалу, залученням до творчої діяльності, зростанням
рівня компетентності особистості.
Тому, головним завданням нашої школи є поетапний гармонійний та
збалансований розвиток всебічно освіченої соціально активної особистості,
яка має світогляд, сформований на основі моральних принципів та норм, що
забезпечують готовність до соціально–відповідальної поведінки і
неперервної освіти. Цьому сприяє розвиток усвідомленої мотивації для
навчально-дослідної та соціально-значущої діяльності, спрямованої на
поліпшення стану навколишнього середовища та якості життя через
організація роботи школи як експериментального навчального закладу, з
проблеми: «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у
навчально-виховний процес» за темою «Формування ефективної педагогічної
моделі соціалізації особистості в системі просвітницько-педагогічної діяльності
школи сталого розвитку».
Процес навчання спрямований на формування вмінь приймати рішення,
необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки,
екології, соціальної справедливості, при цьому умови креативності
комплексу навчально-виховних заходів визначаються з урахуванням
культурних, соціальних та економічних аспектів життєдіяльності учня,
особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету гуманно- та екоцентричних
цінностей.
Екологічна криза, що характеризує сучасний стан взаємодії природи і
суспільства, пов’язана з неконтрольованими наслідками грандіозної людської
природоперетворюючої діяльності. Стратегія вирішення глобальних
екологічних проблем все більше зміщується з технологічної галузі до сфери
свідомості, зміни способу мислення, вироблення нових життєвих цінностей.
Способи подальшого виживання людства слід шукати серед людських якостей,
поведінки.
Ведуча: Я пропоную вам, шановні коллеги, виступити в ролі дещо
незвичних модельєрів-ми будемо моделювати наше довкілля.
Вправа 2 «Довкілля»
Учасники отримують кольоровий папір, клей, ножиці, маркери. Кожна
группа обирає хронометриста, що слідкує за часом (до 5 хв.) та спікера
(керівника групи)
Ведуча: Пригадайте уроки трудового навчання, образотворчого мистецтва та за
допомогою різних засобів, які ви отримали, збудуйте макет вашого довкілля.
(Після того, як групи виконають завдання, тренер пропонує зіпсувати
створені макети).

6. Ведуча: Що було легше - будувати чи руйнувати? Звичайно, ви ще зайвий раз
переконалися, що руйнувати завжди легше, ніж створювати. Бережіть довкілля
не на словах, а насправді - його відтворити дуже важко, а іноді й неможливо.
− Що викликало у вас приємні відчуття, а що-негативні емоції?
Ведуча: У Концепції екологічної освіти України, Національній доктрині
розвитку освіти у ХХІ столітті формування навичок екологічної поведінки
визначено одним із актуальних завдань.У Національній стратегії розвитку
освіти в Україні на період до 2021 року, екологічні проблеми розглядаються як
такі, що спричиняють низку ризиків для здійснення цілей освіти.
З другого боку — повільне здійснення екологізації системи освіти,
низький рівень культури поведінки частини учнівської молоді також становить
неабияку проблему.Інформованість школярів про екологічні проблеми надто
мало корелює з практичними діями та їх вирішенням. Екологічна діяльність, до
якої епізодично залучаються школярі (підгодовування птахів, прибирання
сміття, виготовлення плакатів, участь у фестивалях, агітбригадах, конкурсах,
тижнях екології і біології), не охоплює усього загалу школярів і має досить
вузьке інтелектуальне, практичне або художньо-естетичне спрямування,
потребує спеціального забезпечення з боку дорослих (вчителів, фахівців).
Внаслідок цього екологічні проблеми сприймаються школярами радше як
наукові поняття, аніж як особистісно значущі життєві ситуації.Чимало
школярів у виборі дій і вчинків стосовно природи керуються переважно
емоційними імпульсами, прагматичними інтересами, мотивами
самоствердження чи наслідування, а не гуманістичними, пізнавальними чи
природоохоронними цілями. З віком зменшується кількість школярів, для яких
шанобливе ставлення, любов до природи чи естетичні мотиви виступають
спонуками до природоохоронної поведінки. Навпаки, з віком зростає кількість
тих, хто відзначає, що не впевнений у тому, що може щось змінити. З класу в
клас учні все менше замислюються над екологічними наслідками своєї
поведінки.
Наше з вами завдання, шановні коллеги, сформувати в наших учнях
потребу неперервності освіти впродовж життя і забезпечити сталий розвиток
суспільства сьогодення і майбутнього, сформувати життєвво важливі
компетентності, в т. ч.екозбалансованої, енергоефективної поведінки, перевести
їх із рангу життєвоважливих навичок в ранг динамічного стереотипу поведінки
Людини розумної.
Пропоную на власному прикладі переконатися наскільки компетентно
проявляємо ми (дорослі) себе в конкретних життєвих ситуаціях.
Вправа 3 «Компетентність»
Матеріали: аркуші ватману, олівці, лінійки, циркуль, гумки, кольоровий
папір, ножиці, фломастери.
Мотивація. Чи завжди ми розуміємо те, що робимо. Нам потрібно було
побудувати греблі-ми їх побудували, навіть не замислюючись над наслідками
по відношенню до живої природи. Усе велике починається з малого.
Правила. Педагоги об’єднуються в 3 групи: дві фірми-конкуренти та
роботодавець (мерія). Фірми займаються будівництвом. Роботодавець хоче

7. облаштувати в населенному пункті спортивний і дитячий майданчики. За 20 хв
учасники повинні розробити концепції та продемонструвати власні проекти на
аркуші ватману, обгрунтувати їх екологічну доцільність. Поки фірми працюють
над проектом, мерія обговорює коло питань та вимог до кожного екологічного
проекту. Мерія вирішує, чий проект переміг, визначаючи екологічну
компетентність фірми.
Ведуча: Концепція екологічної освіти в Україні передбачає чітку структуру
формування екологічних знань, які охоплюють всі вікові, соціальні та
професійні групи населення. В ній виділено два основні напрямки освітнього
процесу – формальний і неформальний. Формальна освіта охоплює всі ланки
загальної системи освіти яка існує в Україні: дошкільна, шкільна, позашкільна,
професійно- технічна, вища та післядипломна. Другий напрямок – має
просвітницький характер і спрямований на формування екологічної культури
населення через засоби масової інформації, громадські екологічні об'єднання,
партії тощо.
Засади сталого розвитку що інтегровані в систему національної освіти
безперечно корелюють з основними цілями та пріоритетами подальшого
становлення української держави, це перш за все: відтворення навколишнього
природного середовища; економічний прогрес; зменшення енергозалежності,
альтернативні та безвідходні технології; раціональне ресурсокористування;
соціальна справедливість та орієнтованість економіки; демографічна
стабільність; науково-технічний прогрес; політика «трьох і»: інновацій,
інвестицій, інтеграції.
Досягнення згаданих цілей не можливе без сучасної екологічно-
орієнтованої освіти. Адже це процес передачі та обміну інформацією, що
забезпечить перехід від соціосфери до ноосфери, органічну динаміку
екологізації, інтенсифікації суспільного виробництва. В результаті Україна
отримає:
− зростання інтелектуального потенціалу держави,
− сприяння новому – вищому розвитку цивілізації,
− гарантування захисту людства від екологічних катастроф.
Провідні напрями та основні принципи освітнього процесу в галузі
охорони навколишнього середовища передбачають, що екологічна освіта
повинна:
1. бути процесом безперервним – починатись у дитинстві й тривати
впродовж всього життя;
2. розглядати навколишнє середовище з позицій повноти його складових
(природної, антропогенної, соціальної, культурної, тощо);
3. інтегруватись з різними науками та дисциплінами, набуваючи рис
міждисшіплінарності та конструктивності;
4. досліджувати проблеми навколишнього середовища через призму
територіальних аспектів, на макро-, мезо- і мікрорівнях з урахуванням
регіональних, міжрегіональних, державних та міжнародних особливостей
розвитку певних територій;

8. 5. пояснювати важливість всебічного співробітництва у вирішенні проблем
екологічного характеру, їх запобігання та попередження;
6. сприяти визначенню ознак, причин і наслідків виникнення проблем
навколишнього середовища;
7. розвивати почуття гуманізму, екосвідомості та особистої
відповідальності.
Орієнтація суспільства на принципи сталого розвитку в сучасній Україні
розглядається як найважливіше завдання політичного та економічного
відродження країни, становлення її, як держави високого інноваційного
потенціалу та дружніх до людини технологій, відродження кращих традицій
українського народу у взаємовідносинах з довкіллям.
Не менш важливою проблемою в цьому плані залишається культура
споживання товарів та послуг. Наприклад, сьогодні у світі добувається та
використовується на 50 % більше природних ресурсів, ніж 30 років тому. В
середньому, житель Північної Америки споживає 90 кг природних ресурсів
у день, європеєць — 45 кг, африканець — 10 кг. Ці показники постійно
зростають.
Якщо у минулому екологічна політика була сконцентрована здебільшого
на проблемі забруднень природи, то у найближчому майбутньому основними
стануть проблеми відходів та споживання. Для вирішення цих проблем
необхідні радикальні зміни в структурі виробництва та споживання, зокрема
скорочення споживання ключових ресурсів: викопного палива, лісових та
водних запасів. Для збереження природних ресурсів необхідно переглянути
особливості сучасної культури споживання товарів та послуг, адже усе, чим ми
користуємося та споживаємо в повсякденній діяльності: одяг, харчі, предмети
гігієни, меблі, технічні прилади, авто тощо, є безпосередніми природними
ресурсами або виготовлено з них.
Стрімке зростання споживання товарів і послуг обумовлене такими
причинами:
1. Широкої популярності набуває шопінг, який стає формою проведення
дозвілля та самоціллю (коли товари купують не у зв’язку з практичною
необхідністю, а для певного морального задоволення).
2. Революція у сфері комунікацій (розповсюдження інтернету, мобільного
зв’язку).
3. Конкурентна економіка (товари та послуги одного профілю від різних
виробників).
4. Розгортання рекламного бізнесу з метою впливу на вибір споживача.
5. Поява банківських карток, карток постійного клієнта тощо.
6. Прискорюється темп зміни моди на різні товари (одяг, техніка, меблі,
авто тощо). Речі знецінюються і застарівають скоріше, ніж зношуються та
стають непридатними для використання. Відбувається швидка зміна
поколінь речей.
Характерною особливістю сучасної культури споживання є зниження
відповідальності однієї людини за свою поведінку та діяльність.

9. Відповідальність, здебільшого, перекладається на виробника, а не на
споживача. Якщо зануритися в проблему споживання, то очевидним є той
факт, що споживач відіграє чи не найважливішу роль у зростанні спектру
товарів та послуг. Саме на вимоги, потреби споживачів орієнтується
промисловість, сільське господарство та сфера обслуговування, вони постійно
змінюються, формують нові тенденції.
Тому потреби потрібно розглядати як глибинний фактор, який визначає
ступінь екологізації поведінки споживача. Суттєва роль в данному процесі
відводиться самовихованню особистості.
Вправа 4 «Екологічний слід»
Мета: усвідомлення поняття «екологічний слід», аналіз екологічного сліду
власної діяльності.
Вступне слово ведучого:
Існує два канали впливу будь-якої діяльності людини на навколишнє
природне середовище:
1-й - споживання сировини;
2-й - виділення відходів.
Використання природних ресурсів спричинює збіднення матеріально-
сировинних ресурсів Землі, а виділення відходів — забруднення
навколишнього середовища. Отже, життєдіяльність кожної людини і
суспільства загалом впливає на стан довкілля. Негативні наслідки для природи
від будь-якої діяльності людини називають екологічним слідом.
Завдання 1.
Для виконання вправи вчителів необхідно об’єднати у чотири групи.
Кожній групі дати картку з інформацією:
Картка 1. Виготовлення стрижня та олівця.
Щоб виготовити звичайний олівець необхідно здійснити 83 технологічні
операції, витратити 107 видів сировини та 11 днів.
Розглянемо деякі з цих етапів.
Для олівців необхідно зроботи стрижні:
1. Добути графіт. Подрібнити його.
2. Доставити графіт на місце виробництва олівців.
3. Подрібнити глину і змішати з водою. Приготувати суміш глини з графітом.
4. Суміш пресується — утворюється пластичний напівфабрикат для
виготовлення стрижнів. Утворену масу видавлюють через спеціальні отвори за
діаметром стрижня.
5. Заготовки сушать у спеціальній шафі 16 годин.
6. Після цього прокалюють за температури 800-1200°С.
7. Стрижні попадають на зборку олівця.
Картка 2. Виробництво дерев’яної оболонки олівця.
Щоб виготовити звичайний олівець необхідно здійснити 83 технологічні
операції, витратити 107 видів сировини та 11 днів.
Розглянемо деякі з цих етапів.
Виготовлення дерев’яної оболонки олівця:
1. Вирубати дерева.

10. 2. Привезти на деревопереробний комбінат.
3. Заготовити та спеціально обробити деревину для виготовлення олівців.
4. Перевезти на фабрику, де виготовляються олівці.
5. На наступному етапі виготовляються спеціальні оброблені дощечки.
6. У дощечках випилюються канавки під стрижні.
7. Поверхня готового олівця фарбується.
8. Олівці упаковуються.
Картка 3. Виробництво цукру з цукрового буряка.
1. Вирощування цукрового буряка.
2. Збір буряка, доставка вантажівками або потягами на цукрові заводи для
переробки.
3. Буряк ретельно миють кілька разів.
4. Потім подрібнюють та відправляють у дифузійний апарат (великі
циліндричні металеві цистерни), де цукор із стружки переходить у розігріту до
70°С воду.
5. Отримали сік першого віджиму, який містить 13-15 % цукру.
6. З соку випаровується вода.
7. Сушка цукру.
8. Фасування цукру. 147
Картка 4. Виробництво паперу.
1. Найбільш розповсюджена сировина для виробництва паперу - деревина.
2. Стовбури деревини розпилюють на баланси - колоди довжиною 2-3 м і
ретельно очищають від кори на спеціальних машинах.
3. Баланси рубають на щепу довжиною - 20 х 20 мм і товщиною 3-5 мм, потім
сортують.
4. Щепу загружають у залізні герметично закриті котли і заливають варочною
кислотою.
5. Варка ведеться за t 140-150°C і під тиском 5066-6079 гПа (5-6 атм) протягом
8-12 год.
6. Далі целюлоза промивається.
7. Для підвищення білизни целюлоза піддається відбілюванню.
В якості відбілювачів застосовують окислювачі (хлор, солі хлорнуватистої
кислоти, діоксид хлору, перекис водню).
8. Потім отриманий волокнистий матеріал розмелюється, проклеюється. В цю
масу вводяться наповнювачі та барвники.
9. Видаляється волога, паперова маса пресується і сушиться.
Дві групи розглядатимуть етапи виробництва звичайного олівця (перша -
виробництво дерев’яної оболонки олівця, друга - виготовлення стрижня та
олівця; третя - етапи виробництва цукру, четверта - етапи виробництва паперу).
Етапи виробництва запропоновані у скороченому вигляді, насправді ці
процеси набагато довші і складніші.
Завдання кожній групі пояснити вплив кожного етапу на природу, тобто
який екологічний слід залишає кожне виробництво.
Запитання до кожної групи:
1. Скільки природних ресурсів задіяно?

11. 2. Який екологічний слід залишає виробництво на кожному з етапів?
3. Як зменшити використання цих ресурсів?
4. Як зменшити екологічний слід?
Завдання 2.
Поміркуйте і дайте відповідь, як продовжується екологічний слід під час
користування цією продукцією звичайним споживачем, тобто вами. У кожній
групі залишається та сама продукція (олівець, цукор, папір).
Ведуча: Найважливішим завданням на сьогодні є поступове підвищення уваги
споживачів до екологічності товарів, послуг та процесу їх виробництва. В
суспільстві важливо формувати увагу до екологічних характеристик товару,
екологічну відповідальність споживача: споживач має відчувати власну
відповідальність за формування попиту на товари та послуги, що шкодять
природі, утилізацію та зменшення побутових відходів.
Вправа «Відходи у доходи»
Матеріали: пусті пластикові пляшки, картопляне лушпиння, відпрацьовані
пальчикові батарейки, електричні лампочки.
Мотивація: Сміття нині є скрізь: відпрацьовані ядерні реактори, застарілі
механізми і невикористана отрута, порожні склянки і нез'їдені продукти, папір
і метал, книжки і автомобілі тощо. Усе, що створює людина, і все з чого вона
це створює, опиняється, зрештою н звалищах. Саме сміттєзвалища-
найпомітніший, найпоказовіший атрибут нинішньої людської цивілізації. Чи
можна це змінити?
Педагоги об’єднуються в групи, кожна з яких отримує свій вид відходів. За 10
хв потрібно запропонувати варіанти отримання доходів із цих відходів
ІІІ. Вправи для емоційної розминки.
Спрямовані на створення внутрішньої свободи учасників групи і взяті
здебільшого з дитячих ігор.
Підсумкова гра «Машина часу»
Мета: запропонуйте колегам «проїхатись на машині часу». Нехай зобразять, як
вони бачать своє життя зараз, через 5 років і наш світ через 100 років. Для цього
вони мають зігнути аркуш паперу навпіл і ще раз навпіл, щоб утворилось 4
однакові прямокутні частини. Після цього потрібно розгорнути папір і навести
лінії згину кольоровим фломастером. Нехай напишуть зверху у кожному
прямокутнику: «Мої звички місяць тому», «Мої звички зараз», «Моє життя
через 10 років», «Наш світ через 100 років».
Запропонуйте зобразити у двох верхніх секторах аркуша або коротко
описати споживчу звичку, що була їм притаманна. Наступні дві частини мають
відображати погляди автора на свої майбутні звички та світ, що зміниться в
результаті цих звичок.
Порада: завдання дає учасникам змогу усвідомити своє бачення майбутнього в
контексті звички, що формується. Учасники гри мають сконцентруватись на
своєму світі і власних звичках.
ІV. Підбиття підсумків заняття.
Висловлювання учасників по черзі стосовно своїх відчуттів і вражень від
проведеної роботи, побажання тренерові по групі.

12. Створіть екологічний плакат «Кроки до чистого майбутнього»
Вчителі пропонують такі кроки:
− Навчатися і навчати учнів свідомому ставленню до життя в гармонії з
природою, т.ч до процесу сортування сміття.
− Відповідально ставитись до використання наявних предметів побуту та
придбання нових.
− Купувати напої у пляшках багаторазового використання і здавати
порожню тару.
− Купувати «довгострокові» товари і звести до мінімуму споживання
продукції одноразового використання.
− Не смітити.
− Провести інформаційно-агітаційну кампанію через ЗМІ, шкільний сайт,
соціальні мережі щодо боротьби з відходами, під час якої довести
кожному громадянину Томаківської (Чумаківської громади), що чистота
нашого регіону, тривалість нашого життя, економічне благополуччя
залежить від кожного з нас.
− Спрямовувати учнів на орієнтацію випускників школи і їх можливість
обрання професійної кар’єри в індустрії рециклізації відходів.
− Закликати депутатів запровадити законодавчі акти, спрямовані на
розв’язання проблем твердих побутових відходів.
− Включити питання технології переробки побутового сміття в національну
еколого-економічну та регіональну політики.
Вправа «Оратори»
Завдання. Одному учаснику з кожної групи треба проголосити коротку промову
(до 1 хв) на тему: «Ми створіння природи і повинні жити в гармонії з нею».
V. Прощання.
Закінчується тренінг спеціальними заключними вправами, після яких має
відбутися оцінка-аналіз заняття. Оцінку можна проводити у формі
анкет,опитувальних листів, висловлювань присутніх:
− Що вдалося зробити?
− Що не вдалося?
− Що кожен із вас взяв для себе?
Давня істина говорить: «Те, що маємо – не бережемо, коли втратимо-плачемо»
Невже нам треба втратити чисте повітря, чисту воду, березовий гай, рибу в
ставку, щоб тільки тоді зрозуміти, що це і є цінності? Отже варто вже зараз
замислитися, аби не знищити назавжди те, що ми зобов’язані залишити нашим
дітям і онукам, щоб і вони відчували насолоду в гармонійному житті з
природою!

13. Висновки
У Концепції загальної середньої освіти сказано, що освіта XXI століття –
це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культурологічна
домінанта, виховання відповідальної творчої особистості, яка здатна до
самоосвіти і саморозвитку, уміє критично мислити, опрацьовувати критичну
інформацію, використовувати набуті знання, творчо підходити до розв’язання
проблеми, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
Основними напрямками і змістом діяльності в роботі школи з учнівською
молоддю є сприяння становлення особистості як творця і проектувальника
життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями й педагогами,
школою і родиною; застосування особистісно зорієнтованих технологій, що
активізують діяльність учнів на уроці, розвивають їх здібності та
можливості; організація та залучення школярів до участі в різних
інтелектуальних змаганнях і конкурсах. Методика впровадження засад освіти
для сталого розвитку передбачає зміщення акцентів у навчальній діяльності
з вузькопредметних до загальнодидактичних. Наш навчальний заклад
реалізовує дані методики, надаючи пріоритет розвивальним, системно
діяльнісним підходам у навчанні та позаурочній діяльності надаючи, перевагу
різним видам проектних технологій із включенням у них інтерактивних
методів навчання, проблемних методик із розвитку критичного та
системного мислення, дебатних, рольових, ділових ігор, залучення учнів до
участі у різноманітних творчих конкурсах.
Із метою розширення інтересу до навчання, підготовки учнів до
майбутнього студентського життя в закладі розроблена система роботи з
учнями, яка дозволяє формувати життєві компетенції, підвищувати
мотивацію до вивчення предмета, удосконалювати навички самостійної
роботи, розвивати творчі здібності, визначатись із вибором майбутньої
професії.
Працюючи над навчальними, соціальними проектами, учні набувають
соціальної, загальнокультурної, громадянської компетенцій, результатом яких є
наявність критичного й творчого мислення; адаптаційна гнучкість в мінливих
ситуаціях, самостійність здобуття знань, застосування їх на практиці для
вирішення різноманітних проблем; здатність регенування нових ідей;
грамотність роботи з інформацією; комунікабельність, контактність в різних
соціальних групах, уміння працювати спільно в різних сферах, запобігаючи
конфліктним ситуаціям або вміло виходити з них, бути конкурентноздатними
на регіональному і всеукраїнському освітніх просторах, на ринку праці.
Умови, створені в закладі, дають можливість школярам брати участь в
учнівських олімпіадах, турнірах, конкурсах із навчальних предметів,
конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт, олімпіадах зі спеціальних
дисциплін, що сприяє формуванню конкурентоспроможної особистості,

14. надає їм допомогу у виборі професії, залучає до навчання у вищих
навчальних закладах; розвиває інтереси, схильності та обдарування;
стимулює творче самовдосконалення учнів; реалізує здібності талановитої
молоді; підвищує інтерес до поглибленого вивчення навчальних дисциплін.
А також дає можливість втілювати основні ідеї освіти для сталого
розвитку: створення умов для розвитку креативності навчального закладу з
урахуванням культурних, соціальних, економічних та екологічних аспектів
життєдіяльності учнів, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету
гуманних цінностей.

15. Використані джерела
1. Концепція екологічної освіти України. Бібліотека Всеукраїнської
Екологічної Ліги. Серія «Екологічна освіта та виховання». - 2004. - № 9.-
32 с.
2. Формування культури екологічної поведінки учнів основної школи :
[методичний посібник] / Н. А. Пустовіт, О. О. Колонькова, О. Л.
Пруцакова, Ю. В. Солобай, Г. П. Тарасюк, Є. В. Копилець. - Кіровоград :
Імекс-ЛТД, 2014. - 156 с.
3. Інтернет-ресурси:
3.1. http://cd.greenpack.in.ua.
3.2. http://dea.gov.ua
3.3. referat.atlant.ws
3.4. www.refine.org.ua