ОПИС досвіду роботи з проблемної теми "Формування екологічної культури та екологічної компетентності вихованців" керівника гуртків „Природа – джерело творчості” та «Природознавство для дошкільників» Надвірнянського районного еколого-натуралістичного центру для дітей та юнацтва Гнатюк Наталії Фоківни

1. Конкурс майстерності педагогічних працівників
позашкільних навчальних закладів
«Джерело творчості» у номінації «Керівник гуртка – 2016»
ОПИС
досвіду роботи
з проблемної теми
"Формування екологічної культури та
екологічної компетентності вихованців"
керівника гуртків „Природа – джерело творчості” та «Природознавство для
дошкільників» Надвірнянськогорайонногоеколого-натуралістичного центру
для дітей та юнацтва
Гнатюк Наталії Фоківни
м. Надвірна
2015

2. Природа -це унікальна книга.
Її наклад - один примірник.
Тільки один! І тому, читаючи її,
Потрібно берегти кожну сторінку!
Актуальність досвіду
Історія людства нерозривно пов'язаназ історією природи. На сучасному етапі
питання традиційної взаємодії її з людиною виросли в глобальну екологічну
проблему.
Для відновлення природної рівноваги нашої планети необхідно кардинально
змінити ціннісні орієнтації в бік гуманізації, гармонізації процесу розвитку
взаємозв’язку у системі «природа-людина», тобто мова йде про культуру сталого
розвитку – екологічну культуру, основною метою якої є поєднання людини з
природоюзасобамипізнання і розуміння. Особливого значення набуває підготовка
високоосвіченої, екологічно грамотної молоді, спроможної сприяти процесам
гармонізації життєдіяльності людини, виведення суспільства на терени економічної
і екологічної стабільності.
Ідея розвитку екологічної компетентності підростаючого покоління є однією
із ключових ідей модернізації виховання і освіти. Вона пов'язана з готовністю і
здатністю молоді нести особисту відповідальність як за власне та суспільне
благополуччя. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі
екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства.
Заклади позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування є
основними соціальними осередками, що реалізують мету екологічної освіти та
виховання учнівської молоді, роблять вирішальний внесок у формування
екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок у спілкуванні з
природним та антропогенним середовищем. Освітньо-виховна система Центру
зосереджена на формуванні непрагматичного ставлення до природи взагалі і
раціонального до природних об’єктів, зокрема.

3. Теоретичне обґрунтування
Еколого-натуралістична освіта та виховання є одним із пріоритетних
напрямків позашкільної освіти, методологічна основа змісту якої базується на
державних законах та нормативних документах щодо освіти України. Найбільш
актуальними у вихованні екологічної культури та екологічної компетентності є
Концепція екологічної освіти України [10], Національна стратегія розвитку освіти
в Україні на 2012–2021 роки [14]., Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів України [17].
Філософське осмислення єдностілюдини і природиокреслюється в наукових
доробках В. Вернадського. Помітна роль у розв’язанні проблеми відводиться у
дослідженнях педагогів-гуманістів: Я. Коменського, М. Монтессорі, Ж. Руссо, а
також педагогів: К. Ушинського, Г. Сковороди, Г. Ващенка, С. Русової, А.
Макаренка, В. Сухомлинського, М. Стельмаховича, які приділяли особливу увагу
формуванню відповідального ставлення дітей до природи, суспільства,
найближчого довкілля [20]. Психолого-педагогічні основи формування знань,
умінь і навичок взаємодії у системі „природа-людина-суспільство“
охарактеризовано в працях І. Беха.
Основніпідходи до змісту, сутності та структури екологічної компетентності
та екологічної культури, визначення принципів, за якими відбувається формування
цих якостей, визначено у працях О.Колонькової, В.Маршицької, О.Пруцакової,
Н.Пустовіт, Л.Руденко, Л.Титаренко, С.Шмалєй та ін. [21].
Так, на думку Л.М. Титаренко екологічна компетентність стосується лише
особистості [21]. В.Маршицька розглядає екологічну компетентність як здатність
особистості до ситуативної діяльності в побуті та природному оточенні, коли
набуті екологічні знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в умінні
приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їх наслідки для
довкілля [13]. О.Колонькова говорить про екологічну компетентність як систему
знань, умінь та навичок у сфері екологічної діяльності, що відповідають
внутрішній позиції та забезпечують кваліфіковане розв’язання екологічно
небезпечних ситуацій, спостереження та контроль за дотриманням екологічних

4. вимог у різних сферах життєдіяльності згідно з екологічним законодавством
України [8], а Н.А. Пустовіт, як про характеристику, що дає змогу сучасній
особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи
задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку [18].
Екологічна культура упродовж останнього десятиліття стала предметом
наукового аналізу таких дослідників як Т. Гардашук, В. Борейка, В. Деркача, А.
Єрмоленка, В. Крисаченка, О. Салтовського, Е. Семенюка, В. Скребця, А.
Толстоухова, М. Хилька, Л. Юрченко. Так, моральні засади екологічної культури
знаходимо у роботах А. Єрмоленка, В. Борейка [6; 1], а аспекти екологічної
філософії й етики довкілля у Е. Семенюка [19]. Феномен екологічної свідомості
вивчався В. Деркачем, М. Кисельо вим, В. Скребцем, А. Толстоуховим [9]. В.
Крисаченком та М. Хильком розвинуто концепцію екологічної культури,
визначено пріори тети та способи реалізації екологічної політики та екологізації
діяльності [12]. Л. Юрченко робить акцент на значенні екологічної культури в
розбудові національної безпеки [21]. У дисертаційних роботах досліджувалися
певні аспекти змісту, завдань, форм і методів форму вання екологічної культури
(О. Висоцька, Т. Гайналь, Г. Глухова, Н. Грейда, Л. Лук’янова, О. Матеюк, Н.
Негруца, О. Пруцакова, Н. Олійник, Ю. Тагліна, Л. Титаренко, Н. Шевченко, О.
Ярмак, Г. Ярчук) [21].
Про основи екологічної культури, що закладаються у дошкільному віці,
сказано в дослідженнях М.М. Кондратьєвої, А.М.Федотової, І.А. Хайдурова та
доведено, що дітям 5-7 років доступні екологічні знання про рослини, тварин,
людину як про живих істот, про зв'язки та залежності у світі природи і між
людиною іприродою; про різноманіття цінностей природи – оздоровчої,
пізнавальної, моральної,естетичної, практичної, про те, що природає середовищем
існування для людини.

5. Система роботи керівника гуртка
Основноюметою педагогічної діяльності є створення умов для забезпечення
розвитку і саморозвитку вихованця, формування його екологічної культури,
здатності до самореалізації у сучасному суспільстві. Відповідно до своєї ме6ти
ставлю перед собою ряд завдань:
- Створити освітньо-виховне середовище для розвитку, саморозвитку та
самореалізації особистості на основі ціннісних орієнтацій щодо довкілля з
формування екологічної культури.
- Сформувати екологічно орієнтовані стосунки і цінності, що спрямовані на
подолання конфліктів між людиною та навколишнім середовищем.
- Розвивати відчуття особистої відповідальності за стан довкілля, усвідомлення
такої потреби на національному, регіональному та глобальному рівнях.
- Удосконалитисистему роботиз обдарованимидітьми та з дітьми з особливими
освітніми потребами.
- Розвивати задатки та здібності вихованців у їх творчій діяльності та формувати
естетичні смаки.
- Сприяти становленню самодостатнього громадянина-патріота України,
гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних
обов’язків, до успадкування духовних, культурних, національних надбань
українського народу.
- Налагодити довірчі стосунки з батьками вихованців.
- Забезпечити ефективність навчально-виховного процесу шляхом екологізації
змісту позашкільної освіти та впровадження інноваційних педагогічних
технологій та ІКТ.
Для седе я обрала таке проблемне питання: "Формування екологічної
культури та екологічної компетентності вихованців".
Фундамент екологічної культури закладається ще в дитинстві. І тут важливу
роль відіграє сім’я, дошкільні, позашкільні навчальні заклади та школа.
Працюючи керівником екологічних гуртків з 2003 року, я переконалася, що
саме гурткова робота дозволяє розкрити творчий потенціал та багатогранність

6. кожної дитини. Прагну викликати у дітей оптимізм у поглядах на майбутнє,
навчити сприймати турботу про охорону довкілля, як важливу і приємну працю
задля прийдешніх поколінь, цінувати й берегти ті природні багатства, які дав нам
Бог, вдосконалювати вміння і навички у спілкуванні з живими об’єктами.
Своєрідним кредом у вихованні підростаючого покоління є слова „Екологія
природи починається з екології душі”.
У своїй роботі керуюся принципами системності, наступності, природо
відповідності. Тому відповідно до віку залучаю дітей до світу природи. На
першому етапі вчу їх бачити і розуміти красу навколишнього світу, на другому –
формую потребу не лише споглядати, а й бережливо ставитися до природи,
охороняти і збагачувати її, на третьому етапі – сприяю усвідомленню вихованцями
природи не як чогось відстороненого від людини, а себе як невідємної частинки
природи, що сприяє формуванню моральних якостей особистості. На четвертому
завершальному етапі – вже відбувається становлення екологічної відповідальності
вихованців як основноїрисиособистості на основі системних знань про екологічні
проблеми сучасності і можливості впровадження концепції сталого розвитку
сучасної цивілізації і навколишнього середовища.
Таким чином екологічна культура, екологічна свідомість формується тільки
шляхом тривалого й поступового пізнання довкілля. Це складний багатогранний
психолого-педагогічний процес. Любов до природи слід виховувати з раннього
дитинства.Тільки тоді можна сформувати екологічно грамотну та компетентну
особистість.
Саме тому, вважаю правильним починати працювати з дітьми з дошкільного
віку. Залучаю дітей 4-6 років до роботи в гуртку «Природознавство для
дошкільників». В цьому віці дитина вже накопичила певний досвід спілкування з
природою, володіє системою елементарних знань про природу планети Земля та
Всесвіт. Проте наявні знання вже не задовольняють дитину, її цікавить нове,
незвідане, те, про, що можна дізнатися самій, ще потребує від неї зусиль. Саме на
гуртку «Природознавство для дошкільників» дитина має можливість з’ясувати
причинно-наслідкові зв’язки між природними явищами та поведінкою людей і

7. тварин; самостійно знайти необхідну відповідь; вона здатна передбачити, уявити
результат своїх дій і вчинків у природі; концентрувати увагу на об’єктах та явищах
тривалий час, переключати її; утримувати в пам’яті значний обсяг інформації.
У своїй роботі з дошкільнятами я намагаюсь допомогти вихованцям
освоїтись в світі природи і отримати певні знання. Природоохоронне виховання
дітей дозволяє їм усвідомити себе частинкою природи, дає їм відчути моральне
задоволення, радість від конструктивної діяльності на благо оточуючих.
Свідченням цього є: виготовлення поробок із природного матеріалу, який діти
можуть назбирати під час екскурсій; вони вчаться цінувати кожну гілочку,
камінчик, насінинку, усвідомлюють, що природа – найбагатше джерело естетичних
почуттів, творчості і фантазії.
З метою розширення знань про деревні та чагарникові породи на базі
дитячого садка “Квітка Карпат”, діти якого є вихованцями гуртка, створено
навчальну екологічну міні-стежку. На базі Надвірнянського районного-еколого-
натуралістичного центру для дітей та юнацтва функціонує живий куток.
Систематична робота в природі та живому кутку забезпечує безпосередній
контакт дітей з живими об’ктами, що сприяє кращому засвоєнню знань про
природу, формує основи екологічної культури та гуманного ставлення до тварин.
Допитливість та бажання дізнатися щось нове викликає у вихованців
бажання продовжити пізнавати світ природи і в молодшому та середньому
шкільному віці. Вони прагнуть більш творчо та осмислено підходити до вивчення
навколишнього світу. В них виникає потреба допомогти природі – потреба в
практичній природоохоронній діяльності. Реалізувати свій творчий та практичний
потенціал діти мають можливість продовживши свої пошуки на заняттях гуртка
«Природа – джерело творчості».
Залучаючи молодших школярів до гурткової роботи намагаюся формувати у
свідомості вихованцівв переконання, що всі об’єкти органічної природи – це живі
істоти, а у дітей середнього шкільного віку формувати природозахисні
переконання на основі отриманих екологічних знань.
На мою думку, шлях виховання іде через любов і духовність. Треба любити

8. людей та життя і вчити цьому наших дітей, учити їх жити без насильства і страху,
будувати стосунки за законами гуманізму. Ми маємо усвідомити і допомогти
зрозуміти дітям, що без любові до людини, до природи і до життя не буде ані
здорового суспільствсва, ані суспільного прогресу. Слід пам’ятати, що будь-яка
робота щодо пропагування ціннісного ставлення до природи спрямована на
вирішення важливого завдання, основна мета якого – збереження майбутнього
нації!
Намагаюся вселяти дітям віру у власні сили, розвивати самостійність та
ініціативу, спонукати до творчої праці, аби не зникло бажання щоразу піднятись на
сходинку вище! Дитячій фантазії немає меж, і це прекрасна можливість проявити її
працюючи з природним матеріалом. З’являються чудові іграшки: лісові чоловічки,
виготовлені із жолудів та гілок дерев; фантастичні птахи – із шишок, каштанів,
пірця, сухого листя та рослин; тварини – із кукурудзяних качанів, головок маку,
грецького горіха (свинки, черепашки, миші, динозаври, верблюди). Добрим
матеріалом для дитячої творчості є гриби-трутовики та корені дерев. Дитина з
багатою уявою завжди побачить у покрученому корінці фігуру якогось птаха,
тварини, а їх, в свою чергу, можна використати в мініатюрних композиціях,
доповнюючи сухими рослинами, мохом, соломою, пір’ям, камінцями. З реп’яхів
діти створюють звірят, птахів, будиночки. Беручи гілочки дерев і пластилін, як
допоміжні матеріали, з різноманітного насіння рослин можна виготовити букет
квітів: ромашки, використовуючи кісточки слив, персиків, насіння соняшника і
гарбуза; троянди – із розрізаних навпіл насінин квасолі і лимона; тюльпани і лілії –
із верхніх, розрізаних навпіл шкірок жолудів; айстри – із рису і ін. В роботі з
насінням чудово поєднується мистецтво мозаїки, якщо на основу (цупкий картон,
платівку, металеву пластинку і ін.) нанести шар пластиліну чи клею ПВА.
Наклеюючи чи вдавлюючи в пластилін насінини, крім вище згаданих, ще й горох,
кукурудзу, пшеницю, просо, гречку, рис, горіх, можна створювати рослинні узори,
сюжетні малюнки, образи звірят: “гречаний ведмедик”, “рисовий зайчик”,
“пшенична білочка”, “кукурудзяна лисичка”, “горохова жабка”. Для довшого
зберігання краще покрити лаком. Прекрасна мозаїка виходить із різнокольорових

9. дрібних камінців. А якщо камінці однакового кольору, краще наносити пластилін і
вдавлювати їх тільки по контурах зображення. Великі плоскі камінці можна
розмальовувати гуашевими фарбами, створюючи сюжетні мініатюри.
Створюючи свої мініатюри вихованці проявляють індивідуальність,
розкривають творчий потенціал, вчаться бережливого ставлення до природи.
Важливим у моїй роботі є перехід від засвоєння готових знань у ході
навчальних занять на самостійну пізнавальну діяльність кожного вихованця з
урахуванням його здібностей і можливостей. Самостійна пізнавальна
діяльність проявляється в потребі й умінні набувати нові знання з різних джерел,
шляхом узагальнення розкривати сутність нових понять, опановувати способами
пізнавальної діяльності, удосконалювати їх та творчо застосовувати в
різних ситуаціях для вирішення будь-яких проблем. Поряд з навчальними
заняттями важливу роль у формуванні самостійної пізнавальної діяльності
вихованців відіграють заняття на навчально-дослідній ділянці, постановка дослідів
і експериментів, фенологічні спостереження, і екскурсії. В цей час особливу увагу
приділяю пошуку обдарованих дітей, розвиваю їх творчі здібності, навчаю основ
наукового дослідництва.
Упровадження новітніх технологій тавикористання форм і методів на
заняттях гуртків.
На мою думку ефективність екологічної освіти та виховання залежить від
вибору педагогічних технологій, методів та окремих прийомів. Враховуючи
особливості тонкої натури дитини я стараюсь перевагу віддаю активним та
інтерактивним методам з використанням новітніх інформаційних технології,
мультимедійні технології, методам оцінкової діяльності, які базуються на
психолого-педагогічних методах ідентифікації, емпатії та рефлексії.
Метод екологічно ідентифікації полягає в актуалізації особистої причетності
вихованця до того чи іншого природного об'єкта, ситуацій, обставин, в яких цей
об'єкт перебуває. Цей метод стимулює процес психологічного моделювання стану
природних об'єктів, дає змогу краще зрозуміти цей стан, що поглиблює уявлення

10. дітей про даний об'єкті сприяє формуваннюціннісного ставлення до об'єктів живої
та неживої природи.
Метод екологічної емпатії - це співпереживання вихованця за стан
природного об'єкта, а також співчуття йому, яке формує суб'єктивне сприйняття
природних об'єктів.
Метод екологічної рефлексії стимулює вихованців до самоаналізу своїх дій і
вчинків з погляду їхньої екологічної доцільності. Цей метод сприяє усвідомленню
того, як поведінка людини «виглядає» з точки зору природних об'єктів, яких вона
стосується.
Ефективність активних методів екологічної освіти й виховання зумовлена
тим, що вони передбачають самостійну пізнавальну діяльність із використанням
різноманітних джерел інформації, орієнтовані на пошукову та дослідну роботу, яка
сприяє прояву власної ініціативи та зацікавленості.
Інтерактивні методи створюють умови для діалогу всіх учасників навчання,
виробляють уміння працювати в групі, поступово формують екологічні знання та
відповідні ставлення через сенсорне сприйняття, дискусію, рольові та імітаційні
ігри, життєву практику. Активні та інтерактивні методи екологічного виховання
передбачають роботу в малих групах, дискусії, диспути, мозкові штурми, рольові
та ділові ігри, тренінги, розробку екологічних проектів, екскурсії в природу,
походи, свята, акції, конкурси, операції, практичні природоохоронні заходи
екологічні польові практикуми, організацію екологічних стежок, дослідну роботу
на заповідних територіях Надвірнянщини тощо. Вихованці вчаться критично
мислити, знаходити істину, оцінювати, співставляти, прогнозувати, знаходити
вихід з ситуації. Тому методи кооперативного навчання такі як „Спільний проект”,
„Акваріум”, „Мікрофон”, „Дерево рішень”, „Карусель”, „Робота в малих групах”
часто використовую в роботі.
З дошкільнятами найчастіше використовую такі форми: спостереження,
екскурсія та прогулянка в природу, праця на ділянці та в "живому куточку" та ін.
Важливим компонентом є репродуктивна діяльність дітей, пов'язана з розповіддю
про побачене в природі, малювання, ліплення, робота з природнім матеріалом.

11. З вихованцями молодшого та середньогошкільного віку часто використовую
метод екологічних проектів, який є особливо цінним. Вихованці отримують
конкретне завдання, індивідуальне або групове виконання якого забезпечує
поетапний рух до визначеної мети. Цей метод сприяє формуванню екологічної
культури, екологічної свідомості і як результат екологічної поведінки (наприклад,
проекти «Збережемо первоцвіти», «Чиста вода – чисте довкілля», «Друге життя
пластикової пляшки» тощо).
Майже на кожному занятті практикую метод «мозковой штурм», як форму
колективної роботи, що характеризується спільною спрямованістю мислення на
розробку ідей і підходів для розв'язання певної проблеми. Передбачається
вислуховування всіх ідей без обговорення, що сприяє генерації нових. Кожен
вихованець робить свій особистий внесок у спільну справу, а оригінальність і
неповторність пропозицій підвищують емоційність навчально-виховного процесу.
На заняттях використовую структурні вправи та елементи тренінгу, які
добираю відповідно до віку дітей та інформаційної наповненості заняття. В
залежності від теми заняття, доцільності та з метою ефективності засвоєння знань
застосовую тренінг, який спрямований на корекцію екологічної свідомості
особистості. Під час тренінгового заняття дотримуюся структури тренінгу та
поєдную масові, групові та індивідуальні форми роботи.
Рольові екологічні ігри та імітаційне моделювання дають змогу вихованцям
поставити себе на місце іншої живої істоти, щоб краще зрозуміти її почуття в даній
ситуації, більше дізнаються про поставлену проблему та шляхи її розв'язання.
Прикладами можуть бути: імітація дощу (під час пояснення кругообігу води),
складання оповідань за слідами звірів і птахів на снігу (під час екскурсії в
природу), створення дітьми дерева та імітація його росту й розвитку. Особливого
сенсу тут набувають почуття, які дуже важливі у формуванні екологічної
свідомості вихованців.
Творча «терапія» є невідємною в моїй практиці. Це відображення довкілля й
почуттів засобами мистецтва. Досить широко використовуюзасобиобразотворчого
мистецтва, ліплення (з гіпсу, соленого тіста, пластиліну), моделювання за

12. допомогоюприроднихматеріалів. Творча«терапія» вдало інтегрується в структуру
заняття на будь-якому його етапі залежно від інформації.
Результативність роботи з вихованцями. Гуртківці – активні учасники
природоохоронних акцій, операцій, конкурсів, екологічних асамблей, конгресів.
Вони є переможцями багатьох з них.
- Адам`юк Тетяна (2009рік), Гнатюк Діана (2010 рік) - переможці обласного етапу
Всеукраїнського конкурсу «Юний дослідник»;
- Бойкович Христина (2005рік), отримала подяку Національного еколого –
натуралістичного центру учнівської молоді у конкурсі «Флора України – компас в
зеленому світі»;
- Гнатюк Діана та Бойчук Людмила (2009 рік) одержали грамоти Національного
еколого–натуралістичного центру , Лесюк катерина та Павлів Неоніла (2015 рік)
грамоти ОЕНЦУМ як призери конкурсу «Новорічна композиція ;
- Вінтоняк Віталія та РоманковаОльга нагородженіпутівкою в табір «Юннат»
НЕНЦ як переможці конкурсу «Оптимізація озеленення»;
Гуртківці постійно беруть участь у природоохороннихакціях:
- «Збережемо ялинку», де закликають берегти лісову красуню;
- «Лелека», колистворюють штучнігнізда для гніздування білого та чорного
лелеки;
- «Первоцвіт», колипроводять роз’яснювальну роботу, щодо збереження
первоцвітів;
- «Пернаті друзі» та ін.
Практична значущість та впровадження досвіду. Мій досвід відображає
реалізацію Концепції екологічної освіти, Національної стратегії розвитку освіти в
Україні на період до 2021 року, Концепції національно-патріотичного виховання
дітей та молоді та формування ціннісних ставлень особистості з використанням
«Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів».

13. Результати досвіду активно використовуються у навчально-виховному
процесі Надвірнянського районного-еколого-натуралістичного центру для дітей та
юнацтва. Досвід є доступним для використання в роботі гуртків екологічного
спрямування. Навчальну програму«Природа – джерело творчості» апробовують на
даний час уже 8 керівників гуртків закладу, оскільки вона відповідає вимогам часу.
В результаті використання досвіду керівниками гуртків у вихованців
формуються соціально-екологічні компетенції, характерні для екологічно
грамотної особистості; розширюються та поглиблюються інтереси дітей до
теоретичного матеріалу; розвиваються інтелектуальні здібності; виробляються
практичні навички та вміння щодо охорони природи; виховується екологічна
культура і свідомість вихованців. Крім того вихованці дають результати в
конкурсах. Їх творчі роботи відзначені грамотами обласного еколого-
натуралістичного центру учнівської молоді та Національного еколого-
натуралістичного центру учнівської області.
А щодо роботи з дошкільнятами, то у дітей, що відвідують гурток
«Природознвство для дошкільнят» спостерігається більш свідоме, осмислене
відношення до всього живого та до природи вцілому. Вони чітко усвідомлюють
необхідність допомогти природі та зберегти її.
Методична діяльність.
У педагогічній діяльності важливим є професійне зростання, удосконалення,
самоосвіта, чому я приділяю особливу увагу. Я приймаю активну участь в роботі
методоб’єднананя керівників гуртків еколого-натуралістичного напрямку, а також
в засіданнях школи молодого педагога, де ділюся своїми напрацюваннями з
колегами по роботі. Я є постійним учасником районних та обласних семінарів,
конференцій директорів, методистів, завідувачів відділів, керівників гуртків
позашкільних закладів. Мною підготовлені виступи на такі теми: «Розвиток
творчих здібностей вихованців в науково-дослідницької діяльності (МАН) в
позашкільному навчально-виховному просторі: компетентісний підхід, еколого-
натуралістичний аспект», «Формування позитивної мотивації вихованців гуртків
еколого-натуралістичного спрямування до пошуково-дослідницької діяльності»,

14. «Основнівиховні орієнтири в рамках моделі закладу», «Практичний досвід роботи
педагогічного колективу по впровадженню здоров’язбережувальних технологій»,
«Екологічне виховання засобами природи», «Екологічна стежка – творча
лабораторія для занять гуртка».
Працюючи в творчійгрупі, я приймаю активну участь у розроблені сценаріїв
свят, навчальних програм, експедицій, таборів, методичних посібників, буклетів.
Підготувала власні методичні розробки на теми: «Зимуючі птахи Карпатського
регіону», «Виховання бережливого ставлення до природи Карпатського краю»,
«Мій рідний край та його традиції». -------Маю публікації в інтернеті: КВК
«Зимуючіптахи нашого краю», виховний захід «Мій рідний край та його традиції».
Навчальна програма для гуртка «Природа – джерело творчості» схвалена
науково-методичною радою Івано-Франківського обласного ІППО протокол -------
№4 від 04.11.2010р. до апробації. З 2011 року програмаапробовувалася мною, а за
період з 2012 року по 2015 рік програма апробована керівниками гуртків Павлечко
І.Б., Кугутяк Н.В. Робота за програмою зарекомендувала себе як результативна. В
даний час готуються матеріали до затвердження навчальної програми в ІППО.
Постійно підвищую свій професійний рівень, приймаю участь у
Всеукраїнських та Міжнародних екологічних програмах та конкурсах. Маю
сертифікати за успішне завершення роботи за програмами Intel «Навчання для
майбутнього», GLOBE «Вишнева Україна», «Лелека», про публікацію матеріалів
на сайті «Шкільне життя».
Професійні здобутки.
Про результати моєї роботи свідчать нагороди - подяки, грамоти, дипломи,
сертифікати та нагрудні значки, зокрема:
- Грамоти обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді:
(наказ № 06 від 21.01.2009р. за активну участь у обласній виставці «Новорічна
композиція»), (наказ № 23 від 13.04.2010р. за активну участь у обласній акції
«Годівничка»), (наказ № 3-Д від 21.01.2014р. – переможець обласного етапу
Всеукраїнської новорічно-різдвяної виставки «Новорічна композиція» номінація
«Новорічна форм-робота»),

15. - Грамота Управління освіти Івано-Франківської обласної державної
адміністрації нагороджена (наказ №161 від 2005р. за підготовку призера
Всеукраїнської молодіжної акції «Флора України: компас в зеленому світі»),
- Диплом ІІІ ступеня Департаменту освіти Івано-Франківської обласної
державної адміністрації (наказ №524 від 14 листопада 2013р.- призер обласного
етапу Всеукраїнського конкурсу науково-методичних розробок та віртуальних
ресусів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти в номінації
«Навчальні програми» ),
- Грамоти Департаменту освіти Івано-Франківської обласної державної
адміністрації (наказ №1 від 08.01.2014р. за підготовку переможця обласного етапу
Всеукраїнської новорічно-різдвяної виставки «Новорічна композиція» номінація
«Новорічна форм-робота»), (наказ №14 від 15.01.2015р. за підготовку переможця
обласного етапу Всеукраїнської новорічно-різдвяної виставки «Новорічна
композиція» в номінації «Новорічний вінок»),
- Грамоти Національного еколого-натуралістичного центру учнівської
молоді: (від 07.02.2005р за підготовку науково-дослідної роботи з ботаніки в
рамках Всеукраїнської молодіжної акції «Флора України: компас в зеленому
світі».) (наказ №23 від 03.04.2006р. за роботу по підготовці до Всеукраїнського
заочного конкурсу-огляду внутрішнього та зовнішнього озеленення навчальних
закладів «Галерея кімнатних рослин»), (наказ №46 від 30.05.2012р., переможець в
номінації «Краща методична розробка» Всеукраїнської акції «Годівничка»),
- Диплом Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді
(наказ №22 від 24.03. 2014р за ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі науково-
методичних розробок з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти
хіміко-біологічного профілю),
- Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (наказ №107868 від
2005 р. за вагомий внесок у справу національного виховання дітей та учнівської
молоді, залучення їх до природоохоронної, експериментально-дослідницької
діяльності),

16. - Нагрудні значки: «Відмінник освіти України» (посвідчення №85967, наказ
№1500 від 31 грудня 2008 р.), «Василь Сухомлинський» (посвідчення №62, наказ
№936 від 15 вересня 2015 р.)
Зупинятися на досягнутому не збираюсь. Бачачи у дитячих очах щирий
подив, зацікавленість, любов до природи, хочеться ще більше навчатись самій, щоб
потім ці знання передати дітям.
Література.
1. Борейко В. Е. Екологічна етика / В. Є. Борейко, А. В. Подобайло – К.:
Фітосоціоцентр, 2004. – 116 с. ВІСНИК НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія.
Педагогіка. Випуск 3’2011 38
2. В.В.Вербицький. Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія, прблеми,
перспективи. – К.: СМП “Аверс”. – 2003. – 304с.
3. Всеукраїнська конференція директорфі позашкільних навчальних закладів
еколого-натуралістичного профілю «Стратегії інноваційного розвитку
позашкільної освіти в Україні». Тези доповідей: (збірник матеріалів/ за заг.ред.
доктора пед.наук В.В. Вербицького). – Київ, «НЕНЦ», 2013. – 286с.
4. Всеукраїнський форум молодих педагогів позашкільних навчальних закладів,
17-19 грудня 2014 року: збірник методичних матеріалів/ за заг. Редакцією
доктора педагогічних наук, професора В.В.вербицького.- Київ:»НЕНЦ», 2014.-
539с.
5. Гуцульська школа. Регіональний науково-педагогічний і літературно-
краєзнавчий журнал. - 1999. - №1. – С.116.
6. Єрмоленко А. М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування
природи: моногра- фія / А. М. Єрмоленко. – К.: Лібра, 2010. – 416 с.
7. Зерна досвіду. Методичний посібник. УпорядникВербицькийВ.В., Драган О.А.
– Київ. – 1998. – 67с.
8. Колонькова О.О. Формування екологічної компетентності старшокласників
засобами дистанційної освіти / Колонькова О.О. // Теоретико– методичні
проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. – Кам’янець–
Подільський, 2007. – Вип. 10. Т.1. – С.379–387.

17. 9. Концептуальні виміри екологічної свідомості: монографія / [М. М. Кисельов, В.
Л. Деркач, А. В. Толстоухов та ін.]. – К.: Парапан, 2003. – 312 с.
10.Концепція екологічної освіти України.
11.Косик І.М., Буняк В.І., Тимків В.В. Екологічне виховання учнів в школах та
позашкільних закладах. – Івано-Франківськ, 1996. – 50 с.
12.Крисаченко В. С. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади
сучасного розвитку / В. С. Крисаченко, М. І. Хилько. – К.: Знання України,
2002. – 598 с.
13.Маршицька В.В. Сутнісні характеристики екологічної компетентності учнів
початкової школи / Маршицька В.В. // Теоретико-методичні проблеми
виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. – Київ, 2005. – Кн.2. –
Вип.8. – С. 20-24.
14.Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
15.Національне виховання дітей та учнівської молоді в контексті історичного
розвитку, традицій і культурних надбань українського народу: матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-27 вересня 2013 року/
Упорядники:Келембет Л.І., Фляк О.О., Риндир О.М. – Івано-Франківськ: Місто
НВ, 2014. – 336с.
16.Основи еколого-натуралістичної освіти: Науково-методичний посібник. – К.,
2005. – 490 с.
17.Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів України.
18.Пустовіт Н.А. Особистісно орієнтовані технології екологічного виховання
підлітків / Пустовіт Н.А. // Наукові записки. Серія: педагогіка і психологія. –
Вінниця: РВВ ДП "Державна картографічна фабрика", 2001. – Випуск 5. – С.
59-62.
19.Семенюк Е. П. Філософські засади сталого розвитку / Е. П. Семенюк– Л.:
Афіша, 2002. – 200 с.
20.Стельмахович Г. П. Виховний потенціал української родини // Учитель, 1998. –
№ 6, С.52-55.

18. 21.Титаренко Л.М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних
спеціальностей університету: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04. – Київ,
2007. – 22 с.