1. Презентація книги
Василя Сухомлинського
“Гаряча квітка”
Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10
Кіровоградської міської ради Кіровоградської
області
Виконала завідувач бібліотеки Фівко Е. В.

2. ОСВЯЩАЙМОСЬ
Його Душа - це розум і чуття,
Це грона найсвітлішої любові.
Усе його натруджене життя
Просяяло у ділі й мудрім слові.
Його Душа — це променистий блиск,
Це джерело духовності могутнє,
Вона безсмертна. Ти її торкнись —
І зрозумієш тільки вічне й сутнє.
Його Душа — це ніжність і тепло,
Безмежжя інтелекту, думи зрілі.
Не вибереш із неї все добро,
Яке вливає богатирські сили.
Його Душа — це всі палкі думки,
Що молоком і сонечком, пульсують.
Напийсь! Зігрійсь!
І будь завжди таким,
Як Сухомлинський!
Творчістю нуртують
Нехай у кожного свої уроки,
Вулканом працелюбства виливайся!
Щоб залишати слід ясний, глибокий.
Його життям, прекрасним освящайся!
В.КАЮКОВ

3. До книги видатного
педагога і письменника
В. О. Сухомлинського
увійшли 88 невеличких
оповідань про те, як діти
відкривають для себе
навколишній світ, про
взаємовідносини між
людьми, про доброту і
чуйність. А також 19
повчальних казок про
природу

6. Весною діти пішли до лісу.
Зійшло сонце, дихнув
легенький вітерець, і всі
дерева в лісі заспівали.
Береза – співала ніжну
пісню.
Дуб – співав мужню пісню.
Верба – співала задумливу
пісню.
Горобина – співала
тривожну пісню.
Ось які пісні почули діти в
лісі.

7. В оповіданні “По волосинці”
розповідається про
першокласника Петрика, який
був ледаченьким хлопчиком. Але
коли вони з бабусею одного разу
пішли в ліс, і він побачив, як
маленька пташка по волосинці
збудувала велике гніздо, вирішив
змінити свою поведінку і бути
працьовитим, допомагати бабусі.
Через хвилину він сказав: -
“Бабусю, я нестиму з лісу Ваше
пальто…”

8. В оповіданні розповідається про першокласника Миколу, який
не побоявся вилізти на тополю, і покласти пташеня в гніздо.
Дівчатка дивилися на хлопчика з великим захопленням.

9. Щоранку Олеся ходила на Вітрове
поле рвати волошки. Почувши, що
тато вранці коситиме пшеницю на
Вітровому полі, Олеся стурбувалася.
Зійшло сонце. До Вітрового поля
під'їхав комбайн. Батько зупинив
машину і підійшов до доньки.
-Що ти робиш, Олесю? – здивовано
запитав він.
-Треба ж волошки врятувати, - тихо
сказала Олеся

10. Василькові було 3 роки, коли на
нашу землю прийшли фашисти.
Маленький хлопчик жив з матір'ю,
а батько воював на фронті з
німцями. Коли німці відступали з
села, палили все на своєму шляху.
Снарядом запалило сарайчик, в
якому переховувалися Василько з
мамою. Солдат Радянської Армії
врятував їм життя. Солдат-
рятівник сказав Василькові:
- Прощай, хлопчику. Якщо буду
живий, ми ще зустрінемося. Я
повертатимуся додому через ваше
село.

12. Холодно взимку Зайчикові.
Сидить Зайчик під кущем і
просить Місяця: - “Місяцю
любий, погрій мене своїми
променями, бо довго ще
сонечка чекати”. Жалко
стало Місяцеві Зайчика. Він
освітив йому дорогу до стогу
соломи. – “Спасибі, любий
Місяцю, тепер твої промені
теплі-теплі”.

13. Зима. Нічого їсти
Зайчикові. Побачив він на
Горобині ягоди. Попросив
Вітра відірвати йому ягоди.
Їсть Зайчик ягоди, дякує
Вітрові

14. Було це взимку. Холодно, а дров
немає. “Кому ж іти за
дровами?” – запитала мати.
Мовчать сини. Пішов
менший, Юрко. Два старші
сини підвели
голови, подивилися на матір і
сказали:
- Ми теж підемо в ліс, мамо.
- Ідіть, сини, - прошепотіла
мати й заплакала від радості.

15. З книгою В. О. Сухомлинського
“Гаряча квітка” Ви можете
ознайомитися в шкільній бібліотеці
загальноосвітньої школи
ІІ-ІІІ ступенів № 10 Кіровоградської
міської ради Кіровоградської області.