У межах проєкту «Творці української книжки: повертаємо імена» пропонуємо вашій увазі дев’ятий випуск, який ознайомить із творчістю Миколи Бутовича – українського художника, графіка, майстера книжкової ілюстрації та письменника. Він глибоко розумів українську міфологію, фольклор та етнографію, працював переважно в техніці деревориту та офорту

1. Микола Бутович:
художник, графік, письменник
(видання з фонду рідкісних та цінних видань НБУ для дітей) (1895–1961)
Творці української книжки: повертаємо імена
Випуск № 9

2. Микола Бутович належить до плеяди найвизначніших українських графіків першої
половини ХХ століття. Незважаючи на те, що з кінця 1940-х років митець жив у США, він
відомий широкому колу фахівців. Бутович був багатогранним українським митцем, який
окрім майстерності в декоративній графіці, живописі та ілюстрації, проявив себе як
талановитий карикатурист, автор епіграм, художник рекламних плакатів та театральних
декорацій, а також письменник-мемуарист, що свідчить про його різнобічний хист та
активну творчу діяльність.
Митець прожив насичене творче життя: під час Визвольних змагань (1917-1921) служив
в Армії Української Народної Республіки, потім, полишивши кар’єру військового,
розвивав свій художній і словотворний хист.
Багатогранний і непересічний талант
Миколи Бутовича є невід’ємною
складовою української культури.
М. Бутович серед учнів малярської школи, 1940-і рр.

3. Народився Микола Бутович 1 грудня 1895 року в селі Петрівка Гадяцького
повіту Полтавської губернії в дворянській родині, яка вела свій родовід від
заможної козацької старшини. Дитячі роки пройшли у середовищі, де
розмовляли українською мовою, пам’ятали історію, шанували традиції та
звичаї.
Сила дитячих вражень супроводжувала Миколу Григоровича все
життя, підтримувала у важкі часи, надихала на нові творчі задуми.

4. Навчання
Батьки-вчителі дали Миколі ґрунтовну освіту. За бажанням
матері хлопчик опанував військову справу у Петровському
Полтавському кадетському корпусі (1906-1913).
У 20-річному віці певні обставини у житті молодого військового
стали вирішальними для його долі. Микола Бутович залишив
армію і повністю присвятив себе малярству.
Згодом навчався в Вищій мистецько-промисловій школі у Празі
(1920), Шарлоттенбурзькій мистецько-промисловій школі (1920-
1926) і Лейпцізькій академії графічних мистецтв (1923-1926).
Професори Академії вчасно акцентували увагу студента з
України до національних тем у творчості, заохочували і
підтримували цю схильність. Щоб покращити знання з
української історії та культури, художник проходить курс лекцій в
Берлінському Українському інституті (1926-1928), де отримав
стипендію для написання «Історії книжкового мистецтва».
Пізніше художник виявив глибоке розуміння української
міфології та етнографії.
Закінчивши навчання, Микола Бутович оселився та працював у
Львові та інших містах Західної України. Згодом мешкав у
Парижі, Празі, Дервенті, Спліті, а з 1947 року – у США.

5. Творчий шлях
Обдарованість, талант і працездатність дозволили митцю
ще за час навчання отримати майже усі перші премії на
понад 20 мистецьких конкурсах Лейпцізької академії
графічних мистецтв.
У 1924 році видав альбом «Українські духи», до якого
увійшли 6 дереворитів із зображеннями казкових та
демонічних персонажів народної уяви: відьмаки,
чугайстри, домовики.
У графічних і малярських роботах виявив глибоке
розуміння української міфології, фольклору та етнографії.
Творчість Миколи Бутовича виразно позначена
національним духом та оригінальним трактуванням на
модерний лад.
Проілюстрував твори М. Гоголя, І. Котляревського, В.
Стефаника та ін. Автор дереворитів «Українські духи»,
«Відпустка на Закарпатті» (1932), «Карпатська мадонна»
(1955, 1956), «Українські церкви» (1934), «Демонологічні
образи» (1944), станкових композицій «Домовик»,
«Чугайстер» (1920-ті), «Мавка» (1954), «Велес із почтом»
Карпатська Мадонна

6. У станковій графіці і малярстві майстер виявив глибоке розуміння української міфології,
фольклору, етнографії, виступив продовжувачем Г. Нарбута.
Дідько
Полевик
Приповідка про грубу жінку

7. Книжкова графіка
Ще з 20-х років ХХ ст., коли відбувся справжній ренесанс української книжки у Львові
(в подальшому видавництва переїжджали до Відня, Берліна, Праги). Микола Бутович
багато працював над розробкою обкладинок книжок. Відомі його роботи для
видавництва «Ратай», «Українці в вільному світі».

8. Серед робіт особливу увагу привертають три малюнки раннього періоду творчості
(1922 р.): «Запорожець», «Гетьман», «Джура». Автор вводить глядача у світ романтичної
стихії, героїки часів козацької республіки, використовуючи для цього традиції
козацького портрету ХVI-XVIII ст.
Гетьман. Запорожець. Джура. 1922

9. Ілюстрації
Очевидно, що саме у 1928-1930 роках у Парижі Микола Бутович намалював серію
ілюстрацій до книжки «Кореанські казки», яка вийшла у львівському видавництві «Світ
дитини» у 1930 році. Перші книги з його оформленням почали виходити у 1922 році.
Перебуваючи за кордоном, художник продовжував співпрацю з українськими
видавництвами, надсилаючи свої ілюстрації до Львова поштою.

10. Книжкові ілюстрації Бутовича насичені національним колоритом та легкою народною
іронією. Упродовж життя художник неодноразово повертався до ілюстрування «Енеїди»
І. Котляревського. Його «Енеїда» – це перш за все народний гумор з деякими
елементами та мотивами еллінства, його герої насамперед поціновувачі радощів життя,
а потім вже – вояки, образи яких з небожителів перетворені художником на запорізьких
козаків.
Зевс відпочиває Еней гуляє

11. Листівки
Наскрізною у творчості Бутовича є тема народного фольклору, пісень, орнаменту, казок,
лубочних картинок, дитячих ігор, тощо. У його відомих листівках з серії «Христос Воскрес!»,
«Ляльки Різдвяного вертепу», «Щедрик, Щедрик» символами є заможна родина, мир та
злагода у домі, мрії про багате майбутнє тощо. Це яскраві листівки у народному стилі з
віршованими побажаннями, серед яких є сюжет з написом: «Упала з неба доріжка, а той
доріжкою ґаздиня пішла, та стрінулась з святою Пречистою...».
Щедрик. Щедрик Листівки до Великодня

12. Екслібриси
Розквіт приватних бібліотек 20-30 рока ХХ ст. викликав попит на книжкову мініатюру –
екслібрис,
і у цьому жанрі Микола Бутович набув слави майстра та реформатора цієї графічної
техніки, якою займався упродовж усього життя.

13. Портрети
У мистецькому емігрантському середовищі Микола Бутович набув
слави талановитого портретиста, майстра дружніх шаржів на
письменників, скульпторів, акторів. За спогадами художника,
обставини того часу змушували малювати багато портретів на
замовлення для отримання заробітку.

14. Портрет дружини. 1946 Автопортрет. 1955
Портрет єпископа Діонісія Нярадія.
1939

15. А для душі виходець з мальовничого Полтавського краю малював краєвиди Закарпаття та
Європи. Митець милується природою, яку любив та розумів, його пастелі та гуаші – прозорі
й кришталево чисті.
Живопис
Руська Мокра. Словаччина. Пейзаж.
1933 р.
Сільський пейзаж. Картон, пастель. 1946 р.

16. З циклу «Церкви на Закарпатті». 1934 р.

17. Костюм Ягілки
Афіши
Костюм Мавки
Декоративна графіка, ілюстрація, карикатура – це ті ділянки мистецтва, в яких Микола
Бутович проявив себе незрівнянним майстром щодо форми й оригінальності. А ще він
робив проєкти килимів, сервізів, меблів, кераміки, вигадував театральні костюми,
створював декорації до лялькових вистав у театрі маріонеток «Жевжих» у австрійському
Зальцбурзі.
Афіша до концерту за
«Прелюдіями»

18. Але найбільше творче піднесення Микола Григорович
отримав у 1952 році від пропозиції Української
православної церкви щодо створення різьбленого
іконостасу та його розпису для Церкви Господнього
Вознесіння у Нью-Йорку. Він поринає у працю, якою
займався ще у Закарпатті, коли розмальовував
іконостаси у тамтешніх церквах. Створений в еміграції
митцем іконостас набув виражених українських рис,
поєднав національну історію з корінною вірою
парафіян, що відбилося у відображених історичних
постатях і символах, яким притаманна атрибутика
української державності.
Фрагмент розпису іконостасу у Церкві
Господнього Вознесіння в Нью-Йорку

19. Літературна спадщина
Вагомий творчий спадок Миколи Бутовича привертає увагу не
тільки художнім, а й літературним доробком. Ще від початку 30-х
років він писав епіграми, створюючи сатирично-іронічні образи
багатьох українських митців, що згодом вийшли друком в
доробку «Епіграми Бутумбаса».
Відомі також його поетичні твори: «Ладо» (казка-балет), «Івасик
Телесик», спомини: «Кадетський корпус» (1959), «Повстання
проти гетьмана (Сіра дивізія)» (1959). Він до кінця життя
залишався вірним ідеї УНР, але ніколи не виставляв на показ своє
військове минуле. Ще за життя опублікував і «Автобіографію».
На жаль, Микола Григорович пішов із життя, не встигнувши реалізувати усе
заплановане
й задумане, а головне – не побачив своїх шанувальників на Батьківщині, куди, за
словами дружини, він усе життя мріяв повернутися. Важкі випробування обірвали
життя митця
21 грудня 1961 р. Його поховали далеко від Батьківщини, на православному
кладовищі у Бавнд-Бруку (США).

20. Книжки відділу рідкісних та цінних видань
А-а, коточок! [Електронний ресурс] : зб. пісень, казок і приповідок
для мал. дітей / з мал. М. Бутовича. — Київ ; Ляйпціг : Ратай, 1922. — 56
с. : іл. — Режим доступу:
https://chl.kiev.ua/elibrary/Book/View/219#page/1/mode/2up. — Назва з
екрана. — Електрон. версія друк. вид. — Дата звернення: 05.11.2025.

21. Конарський К. Соняшні оповідання / К.
Конарський ; пер. С. Крилач ; худож. М. Бутович. —
Львів : Світ дитини, 1938 (Львів : Друкаря
Видавничої Спілки «Діло»). — 100 с. : іл. — (Діточа
бібліотека. Книжечка: 223).

22. Кореанські казки : (збірка) / пер. М. Лотоцький ; худож. М.
Бутович. — Львів : Світ дитини, 1930 (Жовква : Друкарня ОО.
Василіян). — 36 с. : іл. — (Діточа бібліотека ; кн. 105).

23. Використані джерела та вебресурси
Лебедєва К. Корейські демони Миколи Бутовича [Електронний ресурс] / К. Лебедєва // Бібліотека
українського мистецтва : [вебсайт]. — Режим доступу:
https://uartlib.org/exclusive/korejski-demony-mykoly-butovycha-2/?srsltid=AfmBOorwGkD7Wh5T44q2uaG
TXcQKJ1sZt7wBC1vkg7rGfXAvrkUelov8
(дата звернення: 05.11.2025). — Назва з екрана.
Митець, якому позували українські демони [Електронний ресурс] // Аркуш : [вебсайт]. — Режим
доступу: https://arkush.net/book/5298/12/ (дата звернення: 05.11.2025). — Назва з екрана.
Незабуті українці. Бутович Микола Григорович [Електронний ресурс] // Полтавський краєзнавчий
музей : [вебсайт]. — Режим доступу:
http://pkm.poltava.ua/ua/8-podii/1940-nezabuti-ukrajintsi-butovich-mikola-grigorovich.html (дата
звернення: 05.11.2025). — Назва з екрана.

24. Національна бібліотека України для дітей
https://chl.kiev.ua
Київ, вул. Януша Корчака, 60
Укладач Н. Турчин
Редактор О. Кадькаленко