1. Вчитель Веселівської
загальноосвітньої школи
І – ІІІ ступенів
Савенко Світлана Вікторівна
2011 – 2012 н.р.

2. «Казки належать до найдавніших витворів людського
духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів,
якої не досягає жодна людська історія »
В. Гнатюк
Звернемося до словника
Казка - це розповідний народнопоетичний або
писемно-літературний твір про вигадані події та
вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.
-Та чи всі зібрались до моєї хати?
-Всі!
-Тоді вже можна й казку починати.
В.Іванович

3. Добру
Справедливості
Фантазувати
Чесності
Мудрості
Казка вчить,
як на світі жить
Сміливості
Перемагати зло
Розуму
Любити і
цінувати працю
Вірити в дива

4. Казки українських письменників
Казки зарубіжних
письменників
М. Коцюбинський «Про двох цапків»
І.Франко «Лисичка і Журавель», «Фарбований лис», «Ріпка»,
«Лисичка-кума»
ЛесаУкраїнка «Біда навчить»
Н. Забіла «Вовк і козенята», «Як лисичка собі голос кувала»
Ю. Ярмиш «Зайчаткова хатка», «Як солов'ятко вскочило в біду»
М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку »
В.Сухомлинський «Соловей і Жук»
Слабошпицький «Хлопчик Валь»
В. Нестайко «Жевжик», «В Палаці Чарівних Казок»
О. Іваненко ―Синичка‖
А. Дімаров‖Для чого людині серце‖
О.Зима ―Закляття золота й вогню‖
Олександр Олесь «Бабусина пригода»
О. Пушкін‖Казка про царя
Салтана‖
Х.К Андерсен ―Гидке каченя‖
Б. Немцова «Сіль дорожча за
золото»
Шарль Перро «Кіт у чоботях»
Брати Грімм ―Зачарована
красуня‖
Карло Коллоді ―Пригоди
Піноккіо‖
Астрід Лінгрен «Про Карлсона,
що живе на криші»
Літературні
Види казок
Народні
Про тварин
Колобок
Півник і двоє мишенят
Котик і Півник
Вовк і козенята
Рукавичка
Цап і баран
Лисиця та їжак
Чарівні
Івасик-Телесик
Кобиляча голова
Кривенька качечка
Кирило Кожум’яка

5. «Вовк і козенята»
«Вовк і козенята»
«Колобок»
«Вовк і козенята»
«Пригоди курчатка,
яке не знало своєї адреси»
«Котик та Півник»

6. Мамо, розкажи мені казку –
Про хитрого короля,
Про мудрого коваля,
Про красуню-царівну,
Про сопілку чарівну,
Про бубликів в’язку,
Розкажи мені казку…
Мамо, я вже і сам навчивсь
читати…

7. Диво
В одному місті жив хлопчик. Він
дуже не любив вчитися. Одного разу,
гуляючи парком, мій герой зустрів
казкову дівчинку. Дівчинка була
засмучена тим,що Денис (так звали
мого героя) не користується повністю
тим дивом, яким володіє.
-Яке диво? - здивувався Денис.
-Невелике це диво, але в ньому може поміститися
весь світ. Це слово, мова. За допомогою цього дива
створено багато книжок. Нема на світі кращого,
ніж книга. Якщо ти будеш повністю
використовувати цей скарб, то станеш людиною
розумною.
Після цієї зустрічі Денис змінився і вчився
залюбки.
Єлизавета Лукашова,
учениця 3 класу
(2003-2004 н.р.)
Веселівська ЗОШ

8. Про що шепочуть парти
Жив-був водному селі хлопчик Василько. Був він
неслухняний ,непосидючий, та ще й неохоче ходив до
школи. У класі Василько не слідкував за своєю партою:
кидав на неї портфель, обмальовував, не мив її.
Одного разу, після уроків, Василько забіг до класу і
почув якусь розмову. Це шепотіли парти.
- Яка я гарна,- сказала Даринина парта.
- Я теж завжди доглянута,- сказала Оленчина парта.
- А мене навіть після уроків протерли ганчіркою,промовила парта, за якою сидить Маринка.
А Василева парта мовчить.
- Чому ти мовчиш?- питають парти.
-А що я можу вам сказати.. За мною ніколи не
доглядають, весь час Василько мене обмальовує. Яка я
нещасна, - плачучи сказала парта.
І, почувши цю розмову, Василько засвоїв такий урок: не
треба ніколи малювати парту, їй боляче. А наступного
дня парта хлопця заблищала чистотою і стала однією з
найкращих парт у класі.
Трунькін Дмитро,
учень 2 класу
(2008-2009 н. р. )
Вселівська ЗОШ

9. Маленька хмаринка
Жила собі у небі Хмаринка біленька. Були в неї мама,
тато, бабуся з дідусем, тітки та дядечки. Усі хмари
поливали землю дощем. Лише маленька Хмаринка не
мала ніякої справи. І, звичайно, захотілося їй швидше
подорослішати, щоб бути корисною.
І вирішала Хмаринка допомогти батькам. Схопивши
великого татового ковша, хотіла зробити велику зливу.
Але татко не дозволив, бо саме люди поралися в садах і
на городах.
Хотіла Хмаринка жбурнути на землю повну жменю
граду. Але мама пояснила, що зараз цвітуть дерева і град
не потрібний, бо може завдати школи.
Врешті-решт Хмаринка схопила снігову торбинку. Та
хіба сніг іде влітку?
А Хмариночка все не здається. Взяла вона маленьку
лійку та й поливає по небу. Бачить, а на землі дівчинка
плаче в садку. Її квіти в’януть, хочуть пити, а води немає.
Ось де знадобилася Хмаринка. Полила вона квіти зі своєї
лійки. І вмить повеселішала дівчинка та ожили квіти.
Хмаринка зрозуміла, що треба слухатися дорослих і
працювати в міру своїх сил та знань.
Атрощенко Валерія,
учениця 2 класу
(2012 – 2013н.р.)
Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст.

11. Казка — це дитинство
людства і його мудрість.
Читайте і слухайте казки,
легенди, пісні, прислів'я,
приказки, притчі... Нехай
вони ідуть по світу, нехай
живуть серед нас, сіють
доброту і мудрість,
навчають, як треба по
правді жити.