Proekt Kontseptsii dostupu do dokumentiv komunistychnyh spetssluzbIgor Kulyk
Презентація проекту Концепції доступу до документів комуністичних спецслужб для ознайомлення та надсилання своїх пропозицій на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua
Пропонуємо Вашій увазі третю хвилю унікального комплексного дослідження, проведеного в рамках українсько-німецької співпраці Міжнародною соціологічною компанією GFK Лондон на замовлення Федерального Уряду Німеччини з метою оцінки знань, ставлення і поведінкових установок населення України щодо ВІЛ/СНІД.
У результаті першої та другої частини соціологій «Хто ми» було виявлено, що так звані європейські цінності посідають у свідомості українців важливе місце. Проте Європа у сприйнятті наших громадян постає у доволі обмеженій та однобокій формі. Значна частина українців сприймають Європу як інструмент поліпшення власного соціально-економічного становища і запоруку мати свободу дій та ро- бити все, що завгодно, але при цьому, щоб були порядок, стабільність, рівність, справедливість. Іншими словами, щоб були гарантії збереження незмінності звичного середовища та його правил. Інша, складніша частина європейських цін- ностей, пов’язана з нематеріальними речами, значною мірою не сприймається українцями, або вважається не пріоритетною і не надто важливою.
Також було виявлено, що для більшості українців притаманний як антропоцен- тризм. Проте загальнолюдські цінності можуть стати шляхом до згладжування розколу між регіонами у майбутньому, за умови правильної державної політики. Також тема сімейних цінностей взагалі відсутня в ідеологічному наративі держави, хоча сім’я є одним із головних ідентифікаторів українців.
Соціологічне опитування було проведене компанією "Нью Імідж Маркетинг Груп" на замовлення Українського інституту майбутнього 13–23 лютого 2020 року. Частиною цього проєкту, який охоплює всю Україну (крім окупованих територій Донецької та Луганської областей і АР Крим), була, зокрема, й оцінка деяких аспектів встановлення миру в Донбасі. Опитування проводилося face-to-face за структурованою анкетою на планшеті на базі додатку "Лемур" у домогосподарствах респондентів. Вибірка становила 2410 осіб і представляє доросле населення України (18 років і старші). Статистична погрішність не перевищує 2,05%.
Володимир Путін…
Які асоціації викликає у Вас це ім’я? Страх? Агресія? Ненависть? Зло? А може…незмінність?
У кожного свої відчуття, але ми впевнені, що Ви не раз думали про те, як би змінився світ, аби на зміну цій «довічній» постаті прийшов хтось інший!
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групового дослідження (ФГД), проведеного спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у період з 10 по 15 червня 2021 року. Метою даного національного проєкту було дізнатись визначення громадянами того, ким є українець сьогодні та ким він має стати у майбутньому. Обсяг вибірки складав 12 ФГД (1 ФГД = 8 учасників).
Proekt Kontseptsii dostupu do dokumentiv komunistychnyh spetssluzbIgor Kulyk
Презентація проекту Концепції доступу до документів комуністичних спецслужб для ознайомлення та надсилання своїх пропозицій на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua
Пропонуємо Вашій увазі третю хвилю унікального комплексного дослідження, проведеного в рамках українсько-німецької співпраці Міжнародною соціологічною компанією GFK Лондон на замовлення Федерального Уряду Німеччини з метою оцінки знань, ставлення і поведінкових установок населення України щодо ВІЛ/СНІД.
У результаті першої та другої частини соціологій «Хто ми» було виявлено, що так звані європейські цінності посідають у свідомості українців важливе місце. Проте Європа у сприйнятті наших громадян постає у доволі обмеженій та однобокій формі. Значна частина українців сприймають Європу як інструмент поліпшення власного соціально-економічного становища і запоруку мати свободу дій та ро- бити все, що завгодно, але при цьому, щоб були порядок, стабільність, рівність, справедливість. Іншими словами, щоб були гарантії збереження незмінності звичного середовища та його правил. Інша, складніша частина європейських цін- ностей, пов’язана з нематеріальними речами, значною мірою не сприймається українцями, або вважається не пріоритетною і не надто важливою.
Також було виявлено, що для більшості українців притаманний як антропоцен- тризм. Проте загальнолюдські цінності можуть стати шляхом до згладжування розколу між регіонами у майбутньому, за умови правильної державної політики. Також тема сімейних цінностей взагалі відсутня в ідеологічному наративі держави, хоча сім’я є одним із головних ідентифікаторів українців.
Соціологічне опитування було проведене компанією "Нью Імідж Маркетинг Груп" на замовлення Українського інституту майбутнього 13–23 лютого 2020 року. Частиною цього проєкту, який охоплює всю Україну (крім окупованих територій Донецької та Луганської областей і АР Крим), була, зокрема, й оцінка деяких аспектів встановлення миру в Донбасі. Опитування проводилося face-to-face за структурованою анкетою на планшеті на базі додатку "Лемур" у домогосподарствах респондентів. Вибірка становила 2410 осіб і представляє доросле населення України (18 років і старші). Статистична погрішність не перевищує 2,05%.
Володимир Путін…
Які асоціації викликає у Вас це ім’я? Страх? Агресія? Ненависть? Зло? А може…незмінність?
У кожного свої відчуття, але ми впевнені, що Ви не раз думали про те, як би змінився світ, аби на зміну цій «довічній» постаті прийшов хтось інший!
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групового дослідження (ФГД), проведеного спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у період з 10 по 15 червня 2021 року. Метою даного національного проєкту було дізнатись визначення громадянами того, ким є українець сьогодні та ким він має стати у майбутньому. Обсяг вибірки складав 12 ФГД (1 ФГД = 8 учасників).
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
Аналітичний звіт за результатами дослідження стереотипів про ВПО в УкраїніLiterature group STAN
Аналітичний звіт за результатами дослідження стереотипів по відношенню до внутрішньо переміщених осіб в Україні було зроблено в рамках Проекту «Сприяння діалогу і примиреннюв регіонах України».
Проект реалізується Літературним угрупованням «СТАН» (Луганськ) спільно з громадською ініціативою «Культурний діалог» (Кременчук) за підтримки фонду National Endowment for Democracy та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
ARTDROME - festival of contemporary art in Luhansk (booklet_2012)Literature group STAN
The“ARTDROME” festival is an experiment, transforming the space of industrial city Lugansk into a modern art object. With the help of literature, music, comics, graffiti, performances and master classes Lugansk immersed into contemporary art. People were amused,feeling on the streets like in a postmodern maze,created by artists from Ukraine, Poland, Belarus, Russia, Nigeria and the Netherlands. Events were coming like a bolt from the blue, making people surprised and excited.
In the concept basis of the “ARTDROME” festival layed the novel of the Ukrainian writer Sergey Zhadan “Voroshilovgrad". This book is a socalled writer’s returning to the Donbass which has brought him up. This is an attempt to explain that the people who work in factories and mines, have their own values and outlook on life. In the book, the author speaks about solidarity of ordinary people who do not want to give up their dreams.
The “ARTDROME” festival has become a general initiative of the literary group "STAN" (Lugansk), creative association «To.pole» (Krakow), PA “Publishers' Forum”(Lviv) and the magazine “Rita Baum” (Wroclaw).
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
Аналітичний звіт за результатами дослідження стереотипів про ВПО в УкраїніLiterature group STAN
Аналітичний звіт за результатами дослідження стереотипів по відношенню до внутрішньо переміщених осіб в Україні було зроблено в рамках Проекту «Сприяння діалогу і примиреннюв регіонах України».
Проект реалізується Літературним угрупованням «СТАН» (Луганськ) спільно з громадською ініціативою «Культурний діалог» (Кременчук) за підтримки фонду National Endowment for Democracy та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
ARTDROME - festival of contemporary art in Luhansk (booklet_2012)Literature group STAN
The“ARTDROME” festival is an experiment, transforming the space of industrial city Lugansk into a modern art object. With the help of literature, music, comics, graffiti, performances and master classes Lugansk immersed into contemporary art. People were amused,feeling on the streets like in a postmodern maze,created by artists from Ukraine, Poland, Belarus, Russia, Nigeria and the Netherlands. Events were coming like a bolt from the blue, making people surprised and excited.
In the concept basis of the “ARTDROME” festival layed the novel of the Ukrainian writer Sergey Zhadan “Voroshilovgrad". This book is a socalled writer’s returning to the Donbass which has brought him up. This is an attempt to explain that the people who work in factories and mines, have their own values and outlook on life. In the book, the author speaks about solidarity of ordinary people who do not want to give up their dreams.
The “ARTDROME” festival has become a general initiative of the literary group "STAN" (Lugansk), creative association «To.pole» (Krakow), PA “Publishers' Forum”(Lviv) and the magazine “Rita Baum” (Wroclaw).
Національне відродження України та її культури в 20-ті роки 20 ст. у складі СРСР. Причини, наслідки, діячі культури, напрями розвитку культури, взірці мистецтва.
Знайомство з нормативною базою реформи НУШ, критеріями уроку НУШ, структурою типової та модельних навчальних програм, різнорівневих інтерактивних вправ і завдань з української мови для п’ятикласників.
СШ № 275 імені Володимира Кравчука. Про хід та результати впровадження науково-дослідної та експериментальної роботи за темою: «Формування загальнонавчальних компетентностей учнів на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток»
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
Ю.В.Беззуб. Музейна педагогіка як засіб плекання української ідентичності
1. Музейна педагогіка
як засіб плекання
української ідентичності
Беззуб Юрій Віленович,
старший викладач кафедри історичної та громадянської освіти
Інституту післядипломної педагогічної освіти
Київського університету імені Бориса Грінченка
2. Українська ідентичність
(українськість)
Українська ідентичність (українськість) – історично
сформована адаптивно-еволюційна система ознак і
властивостей, які вирізняють українську людину,
українську спільноту і українську культуру з-поміж інших
аналогічних об'єктів (феноменів)
Системоутворюючим фактором буття українства як великої
соціальної групи є українськість в її етнічній, культурно-
мистецькій, громадянсько-політичній та інших формах
3. З історії «української ідентичності»
• У ХІХ ст. термін «українство» означав прихильників українського
фольклору, побуту, пісні, традицій та намагання їх зберегти і
вивчати
• З кінця ХІХ – початку ХХ ст. поняття асоціювалося з українським
національним рухом та відображало свідому настанову на вибір
українськості як життєвої позиції
• У сучасному українознавстві та суміжних науках (зокрема, історії
України) ідеться про широке синтетичне розуміння українства, в
якому поєднано різні природні, соціокультурні та інші виміри.
Українська ідентичність визначається наявністю хоча б однієї з чотирьох
ознак:
етнічне походження та самоідентифікація;
усвідомлення спільної з іншими представниками українського етносу
історичної долі та часової перспективи (ідентичність як соціально-
психологічна основа українства);
залученість в український культурно-інформаційний простір;
свідома діяльність з поширення української культури (активні прояви
українськості, себто діяльність, присвячену поширенню форм та ідей
української культури).
4. З історії «української ідентичності»
• Разом з тим, співпричетність до українського культурно-інформаційного
простору може бути як підсумком пасивної етнізації, так і активного акту
самовизначення особистості, усвідомлення себе частиною української
нації.
• Тому до представників українства можна віднести не тільки українців за
походженням, а і всіх тих, хто свідомо відносить себе до української
спільноти, будучи учасником українського культурного та політичного
буття. Себто, до кола поняття «українська ідентичність» можна
відносити як етнічних українців, так і активних та свідомих
представників неукраїнців – тих, хто пов’язав свою долю з Україною,
зокрема, здійснив вагомий внесок у розвиток української культури,
науки, державності.
• Такий підхід дозволяє розглядати українські етнос та націю як форми
розвитку українства: у першому випадку це традиційна мовно-
культурна спільнота, у другому ж – культурно-політична спільнота, що
стає активним суб’єктом, здатним інтегрувати інші етнонаціональні
елементи на цій території, у межах цієї держави.
5. З історії «української ідентичності»
• Етнічне походження, традиційна культура, антропологічний та господарсько-
культурний тип, еко-географічні компоненти природного середовища
прихильниками такого підходу розглядаються як об’єктивне підґрунтя, що
закладає органічну основу для постання українства.
• У такому випадку не тільки свідоме сприйняття, розуміння та пропагування
української культури, але і наявність в особистості українських ментальних ознак
та відповідних неусвідомлюваних проявів українськості також є ознаками
українства.
Так, окрім таких видатних представників українства, як М. Максимович, П. Куліш, М.
Костомаров, О. Потебня, М. Драгоманов, П. Юркевич, П.Чубинський,
П.Житецький, І. Франко, Леся Українка, до українства слід відносити і поляків
В.Липинського та В. Антоновича, росіян Д. Донцова та М. Скрипника, татарина А.
Кримського та інших етнічних неукраїнців, що зробили вагомий внесок у
розбудову українського соціуму, посилення національної самосвідомості, а також
усіх теперішніх звичайних громадян, які особисто пов’язують свою долю з долею
української нації.
• Але так само до українства слід відносити і етнічних українців, байдужих до своєї
національної належності, навіть тих, що не ідентифікують себе з нацією. Тому
такі, українці за походженням (і, отже, причетні до українського культурно-
інформаційного простору), видатні особистості, як Ф. Прокопович та М. Гоголь
по-своєму представляли українство, і своєрідні вияви їхньої українськості
виявились у їхній соціальній та культурній діяльності.
6. Дослідження
Ярослав Грицак:
У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. перед
українцями постала проблема
національного самовизначення. Вони
не були єдині в цьому плані – така ж
проблема виникла і в інших народів
Середньої та Східної Європи.
«Для більшості українського
населення проблема вибору
ідентичності полягала у відмові від
соціальних (козаки, кріпаки,
хлібороби), конфесійних (православні,
греко-католики), регіональних
(русини, малороси, поліщуки, бойки,
гуцули) та інших самовизначень та у
наданні переваги
загальнонаціональному поняттю
«українець».
Андреас Каппелер:
Описав 209 представників
українського національного
руху.
Лише незначна меншість з них
цілковито належала до
української ідентичності. Тобто
в цьому випадку об'єднуючим
чинником для створення
модерної нації могли виступати
не тільки культура і мова, а й
демократичні ідеали.
7. Із Концепції нової української школи
Ключові компетентності –
ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської
позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту
реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і
письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди
(через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних
засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і
культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час.
Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
Соціальна та громадянська компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для
ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння
працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати
компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка
соціокультурного різноманіття.
Обізнаність та самовираження у сфері культури. Здатність розуміти твори
мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та
почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке
розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та
поваги до розмаїття культурного вираження інших.
8. Історична компетентність – здатність пізнавати минуле,
заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих
під час навчання
Елементи історичної компетентності:
• Хронологічна компетентність, тобто уміння орієнтуватися в історичному часі,
встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні
явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;
• Просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та
знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і
природного довкілля;
• Інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації,
інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати
розбіжності в позиціях авторів джерел;
• Логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для
аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді,
розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;
• Аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та
історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної
групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.
9. Середовище музею Лесі Українки
у формуванні української ідентичності та ключових
компетентностей учнів
На нашу думку, важливим є усвідомлення
вчителями, батьками й учнями того факту, що
потенціал музею Лесі українки набагато
вагоміший, аніж висвітлення видатної постаті в
українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ
ст. чи навіть унікальної родини Косачів в історії
розвитку української ідентичності.
Насправді музей є місцем пізнання
епохальних процесів в історії України, які
очевидно можна узагальнити як формування
модерної української нації в другій половині ХІХ –
ХХ ст.
10. Родинна педагогіка Косачів у формуванні
української ідентичності
Ольга і Петро Косачі з дітьми Оксаною,
Ізидорою, Миколою в луцькому помешканні.
1890 рік.
Лариса Косач
(Леся Українка). Одеса,
1888 рік.
Михайло Косач
(Михайло Обачний).
Люблін, 1887 рік.
Мати шістьох дітей, Олена Пчілка дбала насамперед про виховання
національно свідомих патріотів з піднесеним почуттям національної
гідності, з розвиненою культурою, сильним характером, міцними ідеями.
Рідне слово, пісня, звичай, традиція були тим інструментом, яким вона
шліфувала душі своїх дітей. Подружжя Косачів було прикладом для них.
Духовний вклад батьків діти віддали сторицею: вони займалися
перекладами, писали художні твори. Якраз на 1880-ті припадають перші
публікації у львівських часописах старших дітей - Михайла (псевдонім
Обачний) і Лариси (Лесі Українки).
Ольга Петрівна не тільки виховувала, учила, лікувала своїх дітей, а
й була їхнім вимогливим критиком. Зокрема, під впливом матері
розвинувся мужній вольовий характер Лесі Українки, саме від неї
успадкувала майбутня видатна письменниця ненависть до
національного гноблення, глибокий патріотизм. Мати була найпершим
читачем і редактором її творів.
Ольга Косач. 1896 р
11. Музейні матеріали про родину
Косачів сприяють вихованню учнів на
загальнолюдських цінностях, зокрема
морально-етичних (гідність, чесність,
справедливість, турбота, повага до
життя, повага до себе та інших
людей), соціально-політичних
(свобода, демократія, культурне
різноманіття, повага до рідної мови і
культури, патріотизм, шанобливе
ставлення до довкілля, повага до
закону, солідарність, відповідальність)
тощо.
Особистість і родина Лесі Українки
виступає своєрідним зразком плекання
української ідентичності.
Використання музейного простору
допомагає формуванню цілісної
особистості учня, усебічно розвиненої,
здатної до критичного мислення;
патріота з активною позицією.
Олена Пчілка і Леся Українка. Ялта. 1898 р.
12. Уроки і заходи з української літератури
в Музеї Лесі Українки
10 клас. Розділі «Образне
слово поетичного модернізму.
Загальнолюдське, національне,
особисте».
Життєвий і творчий шлях поетеси
(поглиблено); роль культурного
оточення й самоосвіти у
формуванні світобачення
письменниці; збірка поезій «На
крилах пісень», основні цикли
поезій; «Contra spem spero!» як
світоглядну декларацію сильної
вольової особистості;
призначення поета й поезії,
мужність ліричної героїні,
автобіографічні мотиви («Слово,
чому ти не твердая криця…»).
А ще відданість своїм мріям,
наполегливе прагнення до мети
(«Мріє, не зрадь»); зображення
повені людських почуттів у вірші
«Стояла я і слухала весну…»;
драма-феєрія «Лісова пісня» з
відображенням у ній конфлікту
між буденним життям і високими
пориваннями душі особистості,
дійсністю і мрією
8 клас
Поезії «Давня весна»,
«Хотіла б я піснею стати…»,
«Давня казка».
Літературна частина
експозиції музею ілюструє
силу духу поетеси, потужне
ліричне начало,
романтичність, оптимізм,
ідею вільної творчості,
духовної свободи людини, а
також проблеми і мотиви про
роль митця в суспільстві,
служіння музі й народові,
суть людського щастя (ліро-
епічна поема «Давня казка»).
Учні вчаться проводити
аналогії із сучасним життям,
використовують
комунікативні стратегії для
формулювання власної
позиції, усвідомлюють що
сила духу – конструктивне
начало в житті
6 клас. Блок «Я і світ»
Поезії «Мрії», «Як дитиною,
бувало…», «Тиша морська»,
дитинство поетеси, роль
родини в її вихованні,
неповторний світ дитинства
в поезіях, образ мужньої,
сильної духом дівчинки, її
життєрадісний погляд на
світ, вільнолюбство,
впевненість, гармонію
людини і природи. Учні
усвідомлюють необхідність
бережливого ставлення до
природи (ключова
компетентність) та потребу
плекати любов до батьків,
родини; формування
мужності, цілеспрямованості,
наполегливості, прагнення
до самоосвіти (емоційно-
ціннісне ставлення)
13. Музей дає можливість зрозуміти творчість Лесі Українки
в широкому мистецькому контексті
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, музика улюблених
композиторів поетеси П. Чайковського, Ф. Шопена, Р. Шумана,
Л.Бетховена, живопис І. Айвазовського, О. Мурашка та ін.
Учні усвідомлюють значення етичних норм в особистому та
суспільному житті, формують прагнення дотримуватися їх у власному
житті, вміння пов’язувати події художнього твору з реальним життям і
робити висновки, навички критичного мислення (ключові компетентності).
З погляду емоційно-ціннісного ставлення, виховується повага до
життя-подвигу славетної українки, формуються переваги високої
духовності над буденністю.
14. Презентація в Музеї українського громадсько-політичного
життя другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Михайло Драгоманов у студентські
роки (1859-1864)
Студент-«хлопоман»
Володимир Антонович
у селянському вбранні.
1860
Тадей Рильський Микола Лисенко. 1865
Ольга Драгоманова і Петро Косач у рік одруження (1868)
Михайло Старицький у 1870-і рр.
15. Початок ХХ ст. знаменний ще однією всеукраїнською
подією: урочистим відкриттям пам'ятника І. Котляревському в
Полтаві. Напередодні свята прийшов наказ заборонити
виступи українською мовою, що викликало розгубленість
серед промовців. Деякі взагалі відмовилися виступати,
галичани (як іноземці) виступали українською мовою, всі інші
– російською. «Лише одна Олена Пчілка знехтувала
царською владою: виголосила свій привіт по-українськи, –
писав Д. Донцов. – Представники влади були так заскочені,
що її навіть не зупинили... Факт, що серед громадно зібраних
вершків інтелектуального українства лиш одна жінка
здобулася на цю моральну відвагу, свідчить, яка сила крилася
в отій «дивачці».
Уперше велика громада людей на офіційному святі
почула промови українською мовою, що сприймалися як
протест проти національного гніту царської Росії. Боротьбу за
українську мову Олена Пчілка вела все життя.
У січні 1905 р. Олена Пчілка у складі представницької
делегації від України поїхала до Петербурга з клопотанням
про відміну заборон українського друку. Комітет міністрів уже
й сам зрозумів, що заборони українського слова утруднюють
розповсюдження корисних відомостей серед української
людності, отже, приносять шкоду. Комітет звернувся до
університетів Києва і Харкова, до Петербурзької АН у цій
справі. Висновок учених російської АН був однозначний:
українське населення повинно мати таке ж право, як і
російське, говорити публічно і друкувати рідною своєю мовою.
Цей висновок мав велике значення, оскільки підтверджував,
що українська мова є, що вона самобутня, окремішня від
російської, «що її ніхто не видумав, а вона існує так само
віковічно, як і великоруська, і спинювати українців і не давати
їм змоги розвивати своє письменство, освіту й науку не тільки
несправедливо, але й для самого народу руського і Російської
держави шкідливо», – писав М. Грушевський.
На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві,
1903 р.
Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник,
Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат
Хоткевич, Володимир Самійленко
16. Музейний простір надає широкі можливості для пізнання зірки українського
відродження Ольги Косач (Драгоманової), матері поетеси, а також духовного
наставника Лесі Українки, ідеолога тогочасного українства М.П. Драгоманова, її дядька
Видатні постаті українського відродження
Олена Пчілка – українська письменниця, перекладач,
етнограф, публіцист, громадський діяч, член-
кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925)
Михайло Драгоманов – український публіцист, історик, філософ,
економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч,
засновник українського соціалізму
17. Активна участь Лесі Українки в літературно-громадській роботі, тісні контакти з
представниками кількох генерацій українських діячів, відображені в музеї, надають унікальні
можливості розширити уявлення про В.Антоновича, М.Лисенка і М.Старицького та їхні родини,
І.Нечуя-Левицького, А.Кримського та ін., особистість І. Франка в його стосунках з родиною
Косачів; стосунки наддніпрянських і західноукраїнських діячів; роль київської інтелігенції в
розвитку українського руху та осучасненні суспільства; вплив заборонних актів російської
імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського
руху; програмні засади й форми організації українства на підставі публікацій його лідерів,
офіційних документів, спогадів тощо.
Олена Пчілка і Леся Українка. Ялта. 1898 р.
«Народ, що не
шанує своїх
великих
людей, не
варт зватися
освіченим
народом».
Іван Франко. Із промови
на ювілеї Михайла
Драгоманова (1895)
Іван Франко. Фото 1896 р.
18. На окрему увагу заслуговують матеріали музею, які розкривають тему «Україна початку ХХ
ст. перед викликами модернізації»: політизацію та радикалізацію українського руху; проблеми
консолідації української нації; самостійницьку й автономістську течії в національному русі; події
революції 1905-1907 рр. в Україні, їхній вплив на активізацію українців у Російській імперії та
оцінку подій Лесею Українкою; український політичний і національно-культурний рух 1907-1913
рр.
Леся Українка. Фото 1901 р. Ольга Кобилянська і Леся Українка.
Чернівці. Фото 1901 р.
19. Окремо виділимо музейні сюжети про вплив процесів модернізації на суспільне життя
українців, зміни у світовідчутті людини, емансипацію жінки, особливості розвитку
культурного життя, літератури, українського професійного театру, музики, романтичної й
реалістичної школи живопису, модерну в малярстві тощо
І. Труш. Портрет Лесі Українки. 1900 р.
Національний художній музей України (Київ)
Ф. Красицький. Портрет Лесі Українки. 1904 р.
Музей Лесі Українки в Києві
20. Будинок і меморіальна частина музею є гарним середовищем для вивчення повсякденного життя
Києва, побуту української інтелігенції, змін в міській забудові, дозвілля, розваг і задоволення
культурних запитів тощо.
Музей Лесі Українки. Вітальня в меморіальній квартирі Косачів
Письмовий стіл (бюрко) Лесі Українки.