2. У цей період невелика група вчених-
інтелектуалів займалася в основному
збором історичних документів, фольклору
(народних казок, пісень, прислів'їв),
предметів старовини і ознайомленням з
ними українського народу. Він
характеризується пробудженням інтересу
до народної творчості, історичного
минулого своєї Батьківщини, вивчення
народної мови.
3. Боротьба за нову (модерну) Україну спочатку
відбувалася переважно на сторінках
літературних творів, історичних,
філологічних та інших досліджень. Саме з
цих публікацій почався перший етап
визвольного руху – етап академічного, або
наукового, осмислення реалій життя
українського етносу і вироблення
пропозицій його перебудови.
4. Академічний етап визвольного руху був
характерний
для багатьох народів Центральної і Східної
Європи, які у ХVIII–ХІХ ст. не мали власної
державності. На становище цих народів
наприкінці ХVIII ст. звернув увагу
всесвітньовідомий німецький філософ
Йоган Готфрід Ґердер, який передбачив
неминучість їх національного відродження.
Саме він увів в обіг термін «нація».
5. Ґердер пророкував
національне
відродження і
велике майбутнє
України: «Україна
стане новою
Грецією – в цій
країні прекрасний
клімат, щедра
земля, і її великий,
музично
обдарований
народ прокинеться
колись для нового
життя».
6. Вже відзначалася важлива роль дослідження
української минувшини для відновлення й
збереження історичної пам’яті народу. Але
відповідні праці виконували не лише цю
просвітницьку функцію. Їх автори
зверненням до блискучого минулого –
хотіли вони цього, чи ні – обґрунтовували
претензії на зміни у сучасній їм Україні.
7. Розумний читач, перегортаючи сторінки
історичних трактатів і публікацій
етнографічних матеріалів початку ХІХ ст.,
приходив до висновку, що народ, який має
таке героїчне минуле і таку досконалу
народну культуру, не може безслідно
зникнути.
8. Микола Цертелєв
(1790-1869) –
―Досвід
збирання
стародавніх
малоросійських
пісень‖ (вийшли
друком у 1819
р.).
9. Михайло
Максимович
(1804-1873) –
збирав пісні,
думи та ін.
Перший
ректор
Київського
університету.
10. Ізмаїл
Срезневський
(1812-1880) –
―Запорозька
старовина‖
(1833-1838),
«Давні пам'ятки
руського письма
й мови (10-12
ст.)» (1866),
11. Іван
Котляревський
(1769-1838) –
―Енеїда‖ (1798).
Існує 3 видання
―Енеїди‖. За
мотивами його
поеми «Енеїда»
створено
мультфільм Н.
Василенко
«Пригоди козака
Енея» (1969), а в
1991 р. —
«Енеїду» В. Дахна
12. Тарас Шевченко
(1814-1861) –
український поет,
письменник ,
художник ,
громадський
діяч, філософ,
фольклорист,
етнограф.
14. М. Костомаров
(1817 – 1885)
видатний
український і
російський істор
ик, поет-
романтик,мислит
ель, громадський
діяч.
15. Модерне українське національне
відродження починалося в умовах, коли
українство було представлено майже
виключно селянами. Еліта, за незначним
винятком, русифікувалася або
полонізувалася. Драматичність ситуації
посилювалася тим, що 80 % українців жили
в імперії, провідна нація якої не лише мала
панівну верству, але й потужні державні
інституції, котрі забезпечували їх інтереси.
16. Наприкінці 50-х — на початку 60-х років XIX
ст. в Україні організаційно чіткіше окреслився
національний рух. Його особливість полягала в
тому, що значна кількість української
інтелігенції на той час була зосереджена в
Петербурзі. Тут була заснована друкарня для
видання творів українських літераторів.
Духовне життя української громади Петербурга
помітно пожвавилося після приїзду туди
колишніх членів Кирило-Мефодіївського
товариства (В. Білозерського, Т. Шевченка і М.
Костомарова).
