Автор: Дудка  Марина Євгеніївна Посада: вихователь Місце роботи: Дошкільний навчальний заклад(центр розвитку дитини) «Золотий ключик» м.Нетішин. Хмельницька область

1. Батьківські збори по темі: «Граючи вчимося читати»
Форма батьківськихзборів:навчальна гра.
Вік дітей: 6 років (старша група)
Мета і завдання:
- познайомити батьків з ігровою методикою навчання читання через «гру-
ребус»;
- навчити батьків користуватися ігровою технологією під час навчання
читання дітей;
- підвищити згуртованість в роботідитина, батьки, логопед, вихователь.
Очікуванірезультати:
- розширення уявлень батьків про методи навчання дошкільнят;
- підвищення педагогічної і комунікативної компетентності.
Учасники:
- батьки дітей, які відвідують днз;
- вихователі старших груп;
- логопед (ведучий);
- діти старшихгруп
Обладнання:
- картки з ребусами;

2. - олівці;
- кубики Зайцева;
- таблиці-ребуси.
Організація простору:столи розставлені півколом і орієнтовані на
центральний стіл, на якому будуть виставлятися ребуси-таблиці. На кожному
столі лежать індивідуальні картки-ребуси і кольорові олівці.Зліва від столу
сидять вихователі та запрошені.
Грає музика. Батьки сідають за столи.
Хід зборів
I. Вступна частина
Вихователі запрошують дітей до таблиць-ребусів. Вихователь читає
завдання іпросить дітей викласти кубиками Зайцева прочитаніним слова.
Логопед знайомить батьків з темою зборів, яка спонукала запропонувати
батькам ігрову методику навчання читанню.
Логопед. Ви побачили, як ваші діти вміють читати і викладати слова
кубиками Зайцева. Ми пропонуємо Вам ігрову методику навчання читанню
Рребус-метод», для того щоб зацікавити Вас цим методом і залучити до
навчання читання ваших дітей в домашніх умовах.
В даний час важко віддати перевагу будь-якій методиці навчання читанню,
але заняття-ігри допомагають дітям стати уважними, вчать міркувати,
аналізувати і порівнювати, допомагають дошкільнятам виробляти звуковий
аналіз і синтез слів, що позитивно позначається на грамотностіі читанні.
II. Практична частина
Ваші діти готові погратиз Вами, а як, вони вонисаміВам розкажуть.
• Гра «Назви перший склад»(по таблиці-ребусу) - діти показують
складових картинки, а батьки називають перший склад.
• Гра «Проспіваємо склади» (по таблиці-ребусу) - під музику пісні
«Маленькій ялиночці» батьки проспівують склад по таблиці.
Логопед.Діти приготували для Вас ще ребус-завдання, а як його
виконувати вони самі Вам розкажуть і будуть вашими помічниками. Як тільки
Ви виконаєте завдання, підійміть прапорець, який у Вас лежить на столі. Після
виконання завдання пропонується відповісти на питання:

3. - Чи важко було Вам зрозуміти правила ігор?
- Цікаво було Вам читати «картинки»?
- Що було найважчим у цьому процесі?
- Чи впоралися ваші діти з образом «вчителя»?
(Виступи батьків)
III. Заключначастина
Підведення підсумків знайомства з ігровою методикою навчання читанню:
обговорення ігрового методу.

4. Міні-лекція для батьків:
«Що спільного і які відмінності в основних методах навчання
читанню»
У кожної навчальної методики є свої достоїнства і недоліки, і
недосвідченим батькам було б корисно дізнатися заздалегідь, що саме
придбає або втратить їх чадо на тому чи іншомушляху.
У нашій країні відомо чотири способи навчання читання:
- буквосполучний метод
- аналітико-синтетичний метод
- складовий метод
- метод цілих слів
Недосвідчені батьки дуже часто користуються буквосполучним методом.
Принцип його простий, і тому він здається зручним: спочатку дитина вивчає
назви букв, а потім намагається з'єднатиїх у склади і в слова.
Незважаючи на гадану простоту, метод цей спрацьовує у багатьох дітей з
величезним трудом - алфавітні назви букв "Бе" та "А" ніяк не хочуть в
свідомостідитини з'єднуватися в злите "БА". Не зливаються, хоч ти трісни.
Професійні педагоги від буквосполучного методу відмовилися ще в XIX
столітті, і в роки радянської влади повсюдно перейшли до використання
аналітико-синтетичного методу, який був розроблений К.Д.Ушинским ще до
революції.
За минулі 150 років метод цей зазнав багато змін і доповнень, але основні
принципи його збереглися до наших днів. Суть аналітико-синтетичного методу
полягає в тому, що ще перед знайомством з буквами діти спочатку вчаться
ділити усні слова на склади, потім ділять склади на фонеми, потім заучують
напам'ять, які фонеми є голосними або приголосними, твердими або м'якими,
дзвінкими або глухими, потім навчаються з червоненьких-синеньких-
зелененьких фішочок складати схеми слів, і тільки потім переходять
безпосередньо до читання і до письма. Така послідовність навчання передбачає,
що у дитини поступово розвивається так званий "фонематичний слух", що
забезпечує надалі грамотнеписьмо.
Критики фонем-літерного аналізу стверджують, однак, що фонема (на
відміну від реального звуку) є абстрактною величиною, яку неможливо ні
вимовити, ні почути. А це значить, що фонематичного слуху в принципі не

5. буває і бути не може, і тому "розвивати" його неможливо. Під самим поняттям
"фонематичний слух" мається на увазі зовсім не вміння дитини чути окремі
фонеми, а здатність дитини логічно абстрагуватися і не звертати уваги на різні
звукові нюанси. Тобто, іншими словами, поняття "фонематичний слух"
передбачає вміння дитини не чути різницю між схожими (але при цьому
неоднаковими) звуками. Маленькі діти до такого абстрагування виявляються
нездатні, і тому аналітико-синтетичний метод у багатьох дітей зустрічає повне
нерозуміння до п'яти-шести-семи років, а іноді й до восьми-дев'яти.
У радянські роки аналітико-синтетичний метод був єдиним методом,
дозволеним до застосування. Підготовленість дитини до школи визначалася
зовсім не вмінням читати, а знанням напам'ять, які букви є голосними або
приголосними.
Складовий метод базується на ідеї, що найдрібнішим елементом читання є
не окрема буква і не ритмічний склад, а короткий звуковий склад (в
педагогічній літературі звуковий склад частіше називають «склад-злиття»
або «відкритий склад»). В складовому методі дитина повинна заучувати не
тільки окремо«Б» і окремо «А», але також відразу і злитий звуковий склад
«БА» - проблема злиття відпадає сама собою, а разом з цим відпадає і довгий
підготовчийетап, властивий аналітико-синтетичному методу .
Микола Зайцев, який першим запропонував складовий метод навчання,
замінив абстрактні теоретичні поняття більш зрозумілими дитині образами у
вигляді «золотих», «залізних» і «дерев'яних» кубиків великої і маленької
величини, і з самого першого заняття занурив діточок в рухливий, діяльний
процес складання слів. Недоліком кубиків Зайцева можна вважати те, що
перший час слова по кубикахскладають і читають зовсім не діти, а педагог, діти
ж лише спостерігають за педагогом і повторюють його дії. Якщо педагог досить
артистичний і азартний, то діти легко заражаються ним, і надалі навчання
перетворюється в дуже веселу гру, повну багатьох розвиваючих моментів. У
педагогів, які не мають "граючого" характеру, в застосуванні кубиків
виникають серйознітруднощі.
Продовженням ідеї Н.Зайцева можна вважати розробки Лева
Штернберга–«Звуковий метод» і «Ребус-метод», також спираються на
складовому принципі. В електронній грі «Звуковий метод» дитина просто
натискає мишкою на кнопочки з буквами «МА»чи «НА», а комп'ютер голосом
повідомляє дитині назви даних звуків. Натискаючи на кнопки у правильній
послідовності, дитина чує правильні слова. Завдання дитини в цій грі -
зрозуміти сенс сказаного слова (комп'ютер вимовляє склади без наголосу) і
правильно поєднати це слово з відповідною сюжетною картинкою. При такій

6. системі дитина здатна з першої ж хвилини навчатися читанню зовсім без
допомогидорослого, виконуючивсінехитрі дії самостійно .
Недоліком «Звукового методу» можна вважати повну відсутність
комунікації між дитиною і дорослим, а також неможливість застосовувати цю
методику в групових заняттях (ймовірно, це стане можливим з використанням
великої інтерактивної дошки). Даний недолік з лишком компенсує «Ребус-
метод», в якому на початковому етапі навчання застосовуються не букви, а
складові картинки-піктограми. Особливість «Ребус-методу» полягає в
можливості усної ігри, повністю імітує всю механіку поскладового читання, що
виявляється дуже зручним як в індивідуальних, так і в груповихзаняттях.
Спільним мінусом ігор Л.Штернберга можна вважати повну відсутність
теоретичної класифікації букв, тобто відсутність поділу букв на голосні,
приголосні, дзвінкі, глухі, тверді, м'які. Навчавшись читанню за «Ребус-
методом» або по «Звуковому методу», дитина ще зобов'язана ознайомитись з
теорією, а значить продовжити вивчення граматики з використанням інших
матеріалів.
В англійській, німецькій та французькій мовах прочитання багатьох букв
нерозривно пов'язано з типом складу, в який ця буква входить. У цих мовах без
урахування сусідніх букв неможливо сказати, як та чи інша буква прочитується.
Тому навчання читанню методом цілих слів можна було б сміливо назвати
«методом цілих складів», бо в ньому споконвічно використовуються не якісь
попало слова різної довжини, а тільки ті слова, які складаються з одного складу.
В українському варіанті такими можна було б назвати, наприклад, слова «тук»,
«так», «ток», «кіт», «хто», «кит», «тик», «тюк», «той», «тут», або«сир», «син»,
«сон», «сміття», «сік», «сук», «суп», «суд», або «стогін», «стоп», «стіл»,
«стілець», «став», «встав», «втомився», «сталь», «стиль»- такі слова зручно
порівнювати на слух і візуально, і виявляти при цьому, які звуки і які букви їх
відрізняють. Тобто за своєю технологією західноєвропейський метод цілих слів
є аналогом українського аналітико-синтетичного методу - дитина спочатку
знайомиться зі складами, потім вчиться ділити склади на букви, потім вчить
напам'ять приголосно-голосну класифікацію букв, а потім приступає до
складання з букв нових слів. Єдина відмінність цих двох методів - в аналітико-
синтетичному методі упор йде на слух дитини, а метод цілих слів-складів
спирається в основномуна зоровесприйняття.
Метод навчання цілими словами (його ще називають «глобальне
читання») в нашій країні часто пов'язують з ім'ям Глена Домана, хоча метод
цей в Західній Європі застосовувався споконвіку, задовго до Домана. Доман
всього лише запропонував навчати цим класичним методом діточок з

7. найперших днів від народження, вважаючи, що цим закладається база до
прискореного інтелектуального розвитку дитини. Так як очі новонародженого
немовляти не розрізняють ніяких кольорів, крім червоного, Доман
запропонував показувати малюкам слова, надруковані яскраво-червоним
шрифтом - саме в цьому полягає нововведення Домана. Доводиться визнати,
що ідея раннього інтелектуального форсування у багатьох фахівців викликає
великий скепсис. Як визнає сам Глен Доман, приблизно до чотирирічного віку
діти хоч і виявляються здатні візуально впізнавати сотні завчених слів, проте з
читанням нових слів все-таки не справляються.
На цьому ми закінчуємо огляд основних методів навчання читанню.
Сподіваємося, що ця інформація виявиться комусь корисною. Необхідно ще
сказати, що на сьогоднішній день по кожному з названих методів розроблені
десятки, навіть сотні авторських методик. Всі вони мають якусь власну
принадність, свої переваги і свої недоліки. Деякі автори з'єднали в своїх
методиках елементи і принципи різних методів - іноді логічно, іноді ні.
Перелічити і проаналізувати їх усі в обсягах даної статті, звичайно ж,
неможливо. Батьки повинні самі зорієнтуватися, який з напрямків вони
бажають обрати, або які з методик можуть вдало доповнити один одного. Ми
бажаємо вашим дітям кориснихі успішних занять!

8. Консультації для батьків
Ребус - метод для навчання читання
Усі ми знаємо, скільки зусиль потрібно для того, щоб навчити малюка
читанню. Купуємо настінні плакати з абетками, шукаємо барвистих книжок із
веселими віршиками про літери, наважуємось довірити навчання іграшковим
навчальним комп’ютерам з Китаю.
Та часто все марно - навіть якщо нам і вдається зацікавити сина чи дочку
буквами, для читання складами цього не достатньо. Варто лише написати
простеньке слово, як малюк починає плутатись. Виявляється, що склади
читаються зовсім не так, як звучать літери у алфавіті. От і виходить, що
простеньке«миша» дитина читає як «ем-и-ша-а».
Існує безліч різних методик, ігор, вправ з навчання читання. Моє завдання
допомогти вам, як цікавіше подати матеріал дитині «без всяких турбот» в будь-
який вільний час і без особливихвитрат.
Тож, давайте вчити і вчитися граючи! І в цьому нам допоможе методика
навчання читання Л.Штернберга«Ребус-метод».
Ребус - це загадка в якому зашифровано слово, зашифровані за допомогою
картинок, букв, знаків. Ребуси - це гра, яка теж допоможе придбати вам цей
кориснийнавик - читання.
«Ребус-метод» - це, перш за все, гра, причому гра усна. Для того, щоб
зрозуміти звуковий принцип нашої гри, необхідно всі зазначені нами завдання
виконувати обов'язково вголос, голосно і ритмічно. Наша дитина ще не знає
букв, ще не вміє читати, і тому здатна орієнтуватися тільки на вголос вимовлені
слова і звуки.
Наша гра має всього два правила. Перше правило - як з цілого слова
виділити на слух його перший звуковий склад (в слові МАСКА не першу букву
М і не перший склад МАС, а саме перший склад МА). Для чотирирічної дитини
це не становить проблем, і вже через дві-три хвилини малюк опановує нашим
першим правилом. Слово вимовляється по складах, чітко і голосно. Необхідно
навести кілька таких слів-прикладів для доброгозасвоєння техніки читання.
Друге правило - як з декількох цілих слів(два, три, чотири), голосно і
ритмічно виголошених вголос одне за іншим, виділити їх перші склади і
зрозуміти нове слово, яке вийшло(кошик – ложка – КО-ЛО, маска –листок –
наволочка – МА – ЛИ – НА і т.д.).)Це правило і дало назву всьому методу -
«ребус».

9. Малюк повинен уважно слухати вимовлене вами і вміти виділяти ті слова,
які він чує. Далі, коли будуть пройдені перші етапи освоєння цієї техніки,
можна почати читати малюкові вірші.
Підбирайте захоплюючі, що цікавлять його тематики. Наприклад, про
звіряток, іграшки. При такому способі навчання не доведеться наочно
показувати, на які ж склади розбите слово, з яких частин воно складається.
Просто слухове сприйняття дає можливість вловити нові вимовлені слова.Іне
буде потрібно навіть демонструватикартинки і малюнки.
Важливо!
Вправи давати дітям тільки по одній, навіть якщо дитина легко впоралася з
нею. Краще дайте дитині розфарбувати картинки, які вона бачила і називала.
Прекрасним доповненням буде для дитини зміна ролей. Дитина дивлячись в
зошит загадує ребусидорослому.
Ребус-метод не є повною і самодостатньою методикою навчання читання -
це розвиваюча гра. Вона є лише поштовхом до захоплення читанням вашої
дитини. А це не так вже й мало! Для читання потрібно використовувати і інші
методики, так як ребус- метод містить тільки слова - іменники, відсутні
словосполучення іречення.
Отже, навчання читанню за «Ребус – методом» дозволяє швидко отримати
сталі результати. Ваша дитина почнечитати вже за місяць.
• Дитина максимально самостійна.
• Дитина швидко навчається
• Перші результати вже зараз.
• Зрозумілий кожному, нічого не треба пояснювати.
Особлива цінність методики полягає в інтеграції та спрямованості на
розвиток різних умінь і здібностей дитини: компоненти логічного та
асоціативного мислення, сприйняття, творчої уяви, креативності, фонемо-
фонетичного слуху. У методиці враховані і відповідним чином використані
елементи психолінгвістичного синтезу і добудовування вікової лінгвістики і
психології мовного розвитку.
Використання ребус-методу дозволяє розвивати у дітей пам'ять, мислення,
зорову і слухову увагу, що в наслідку дозволяє легше засвоювати матеріал для
навчання читання і попереджати дисграфію.
Вчити дітей, граючи, посильна і цікава задача навіть для дорослих, які не
мають достатніх знань і умінь в підготовці закріплення навичок складового
читання дітей, а так само вмінню правильно вимовляти слова (що дуже
важливо!), Що часом сенс словакриється в наголосі.

10. Помилки дорослих на першому етапі грив Ребус-метод
Іноді дорослі, навчаючи дитину за Ребус-методом, припускаються низки
помилок, які ускладнюють дитині найперший етап гри.
Дуже поширеною помилкою є спроба дорослого пояснити дитині, що в
нашій грі з цілого слова треба виділити дві перші літери. По-перше, зовсім не
склад, далеко не завжди цих літер дві. Наприклад, у слові «яблуко» потрібно
називати тільки «я», а у слові «брязкальце» за нашими правилами слід виділяти
«бря». Тут фокус у тому, що орієнтуватися слід не на склади і літери, про які
дитина ще поняття не має, а наударні голосні. Промовляти слово вголос до
наголошеної голосної і спиняємося на ній. Але й тут не варто ускладнювати все
поясненнями про наголос, дитина може просто не зрозуміти таких
премудростей.
Врахуйте, що діти майже усі наші пояснення розуміють не зовсім так, як
ми від них очікуємо. У дитини зовсім не таке уявлення про звуки, як у
дорослих, і вона часто-густо не може зрозуміти, що таке «голосний» або
«приголосний»-не може доти, докине навчиться читанню по літерах.
Якщо у дитини дійсно виникло нерозуміння нашого першого правила -
просто пограйтеу «зворотну» гру.
Іншою поширеною помилкою дорослих є страх запропонувати дитині слова
із трьох і більше кількості складів. Занадто довго деякі матусі (жодного
сексизму) дресирують малюка на двоскладових словах, і дитина починає
нудитись. Уже на першому занятті просто необхідно погратися з довгими
словами, хоча б трошки. Так, безумовно, називати короткі слова дитині значно
простіше, аніж довгі - потрібна менша концентрація уваги. Але при цьому
в коротких словах важче зрозуміти сенс. Для розуміння короткого слова
завелику роль відіграє наголос, а переставляти його дитина ще не вміє. Сенс
довгого слова упізнається малюком набагато легше. А без сенсу читання стає
зовсім нецікавим нудним заняттям.
Дуже важливо!!!
Ще раз нагадуємо вам, що «Ребус-метод» - це перш за все усна гра! Якщо
дитина не навчилася грати в Ребус-метод усно - вважайте, що ця дитина з цією
грою взагалі не познайомилася і втратила час без користі для себе. Тобто
читати вона звичайно навчилася, проте принади всієї цієї гри вона так і не
пізнала.

11. «Усна» означає, що дитина повинна навчитися не тільки розгадувати на
слух ребуси, які їйзагадує хтось інший, але повинна також навчитися сама
загадувати усні ребуси комусь іншому. Будь ласка, витратьте додаткових десять
хвилин часу, дайте дитині в руки зошит або стопку карток, і навчіть її
вимовляти підряд кілька картинок. Дитина бачить ребус з трьох картинок
«кактус-листя-напій», і вона має виголосити всі ці три слова підряд: КАКТУС,
ЛИСТЯ, НАПІЙ. Ця найпростіша вправа таїть в собі ефект колосальної сили.
По-перше, малюк вчиться говорити чітко і ритмічно, без зайвих пауз, так, щоб
його чули і розуміли. По-друге, вона вчиться відстежувати реакцію свого
партнера - почув чи партнер кожне вимовлене слово, чи встиг він запам'ятати
весь ланцюжок з цих слів. У цьому процесі у дитини розвивається увагу до
іншої людини. По-третє, називаючи влух ребуси, в яких є окремі приголосні
букви, наприклад «Со-Н» або «шорти-кошик-лампа-Д» дитина вчиться
називати ці літери не як алфавітні назви (еН або Де), а як короткі звуки. Ну і
нарешті, картинки, в яких перемежовуються з літерними складами, наприклад
«дівчинка-Ж-кактус», або «МА-листочок-наволочка", або «комар -МА-хата» .
(При цьому повинні бути підказки у вигляді картинок.) Кілька разів вимовивши
вголос МА в подібних ребусах, дитина відразу зрозуміє, як зливаються кілька
букв в єдиний склад, і тут же запам'ятає склад, який тільки що багаторазово
виголосив вголос.
Отже, усна гра має два варіанти:
1) дорослийзагадуєдитині усні ребуси;
2) дитина загадує усні ребуси дорослому.
У першому варіанті дорослий демонструє дитині, як це робиться. Тут же
називає незнайомі дитині елементи - картинки, або примикають приголосні
букви, або відкриті склади.
У другому варіанті відразу видно, що дитина вже може, а чого вона ще не
може. Є можливість (як ні в якій іншій методиці) тут же помітити і виправити
будь-яку допущену дитиноюпомилку.
І можете бути впевнені: навчившись грати в усну гру, дитина обов'язково
побіжить до всіх своїх знайомих дорослих і дітях, і стане загадувати їм усні
загадки-ребуси.

12. Поради батькам
Перед дитиною не варто ставити завдання якнайшвидше навчитися читати,
спочатку слід сформувати позитивніемоції, настрій, викликати бажання
виконувати ігрові завдання.Щоб підвищити інтерес до читання, доцільно
провести з дитиною бесіди за темами: «Чи хотів би ти багато знати?», «Звідки
люди дістають знання?», «Чи хотів би ти навчитись читати?», «Чи хотів би ти
прочитатиказкумаленьким друзям?», «Якікнижки тобіподобаються?» тощо.
Бажано провести екскурсії до бібліотеки, книжкового магазину, де діти
матимуть можливість розглянути книжки з яскравими обкладинками,
малюнками, а дорослий ще й ознайомить їх зі змістом, що викличе в дітей
захоплення та жвавий інтерес, бажання краще ознайомитись із книжкою. Якщо
ж у дитини виникне бажання придбати книгу, слід не відмовляти дитині, а
підбадьорити, похвалити за те, що її вабить такий цікавий і різноманітний
книжковийсвіт.
Починаючи працювати за посібником, батькам доцільно разом із дитиною
ретельно розглянути його, погортавши сторінки, звернути увагу на малюнки,
цікаві завдання. Слід вселити оптимізм і віру дитини в те, що долати труднощі
вона буде не одна, а разом із усіма членами родини, щоб було веселіше,
радісніше — тоді в малюка не буде відчуття страху, безпорадності,
невпевненості.
Зображення букв, складів бажано розвішувати в кімнаті на різних
предметах, іграшках, меблях, частинах одягу, посуду, взуття тощо. Малюків
приваблює все красиве та яскраве, тому букви слід розмальовувати яскравими
кольорами, тоді дитина буде краще запам'ятовувати їх та закріплювати кольори
й відтінки. Шукаючи букви, вона вчитиметь-ся орієнтуватись у просторі,
удосконалюватиметься бажання досягати результату, самостійність,
відповідальність, пошуковадіяльність.
Перед ознайомленням із будь-якою буквою, дорослим слід заздалегідь
підготуватись:
• придбатинеобхіднийматеріал;
• продуматиказковийсюжет, ігровиймомент;
• підібрати вірші, мініатюри, фізкультхвилинки, які б спонукали дитину
якнайшвидше вивчити букву.
Різноманітні ігрові ситуації, загадковість та інтрига, поетичні мініатюри
спонукають дитину до думки, мислення, породжують оптимізм, позитивні
емоції, впевненість у собі. Малюкам дуже приємно допомагати кумедним

13. тваринкам, гамірливим пташкам, знайомим героям казок, маленьким
хлопчикам і дівчаткам. Таким чином у малюків формуватимуться такі риси
характеру, як співчуття, милосердя, доброзичливість, бажання прийти на
допомогу, виручитив біді.
Вивчаючи та закріплюючи букви, батьки можуть проявити свою фантазію
під час виконання будь-якої роботи:
1)готуючи для сім'ї салат, разом із дитиною вирізати букви з овочів і
розкласти на широкій тарілці, зверху прикрасивши зеленню — виглядатиме
красиво й апетитно;
2)перед варінням борщу запропонувати дитині викласти з квасолі букви,
тоді дитина смакуватиме стравуз особливим апетитом, адже вона незвичайна;
3)фантазувати з випічкою з тіста, адже з нього можна виліпити букви,
спекти їх у духовці, а потім прикрасити фруктами, маком, цукровою пудрою —
це викличе в дитини й апетит, і настрій, і радість від такої дивної форми
солодощів;
4)спекти торт, печиво, пиріг, прикрасивши його буквами, словами із
вирізаного мармеладу, шматочкамишоколаду, різнимифруктами;
5)корисно й апетитно можна виготовити страви із сиру, а якщо ще й
оформити красиво — тоді страва матиме бездоганний смак і користь для
здоров'я;
6)під час приготування бутербродів творчості й фантазії немає меж, адже
інгредієнти можуть бути найрізноманітніші: овочі, фрукти, сир, ізюм, масло,
риба, м'ясо тощо. Це допомагає вдосконалювати конструкторські здібності,
логічне мислення, розвиватимуться естетичні навички, дрібна моторика рук,
любов до краси, вміння поєднувати між собою продукти з користю для
здоров'я;
7)підготувати широкі ємності для сипучих речовин (крупи, цукор, сіль) і
запропонувати дітям зображувати на них букви, склади, слова. Для
конструювання букв і складів стане у пригоді різноманітний природний
матеріал, гарбузове та соняшникове насіння, ґудзики, геометричні форми,
палички тощо. У кожного вдома знайдуться старі газети й журнали, із яких
можна вирізати букви, склади, слова. Зі складів потім можна викласти слова та
наклеїти на папір, таким чином діти краще запам'ятають букви та склади,
удосконалюватиметься їхнє вміння читати, розвиватиметься логічне мислення,
конструкторськінавички;
8)під час прогулянки доцільно дати дітям палички та запропонувати
зобразити букви чи склади на піску чи на грунті — це викличе у дітей інтерес і
насолоду від малювання різними техніками. Взимку можна зображувати букви
ступняминіг і будь-якимиіншими предметами;

14. 9)неабияку цікавість у дітей викликає вишивка. Отже, вишиті яскравими
кольорами букви та склади на різноманітних предметах: постільній білизні,
серветках, носових хустинках, одязі, — прикрасять одяг і будуть об'єктами для
милування, розглядання та закріплення букв і складів. А якщо вони будуть
знаходитись на сонечку, квіточці, хмарці, листочку, метелику — це викличе в
дитини радість, захоплення, ніжність, доброту.
Отже, якщо батьки будуть виявляти любов, доброту, ніжність, увагу до своєї
дитини, то разом із нею будуть насолоджуватися спільними іграми, вправами,
цікавими завданнями.Навчатисьдитинібудерадісно, весело, легко та цікаво.

15. ЛІТЕРАТУРА
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / Наук.ред. А.М. Богуш
– К.,-2012
2. Березина О.М., ПзеловськаТО., Мовні ігри та забави. Тернопіль:
«Мальва ОСО», 2004
3. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика:Теорія і методики навчання
дітей рідної мовив дошкільних навчальних закладах. Підручник / А. М
Богуш, Н. В. Гавриш; за ред. А. М. Богуш. – [2-ге вид., доп.] – К.:
Видавничий дім «Слово», 2011
4. Білан О.І., Возна Л.М., Максименко О.Л. Програма розвитку дитини
дошкільного віку «Українськедошкілля». - Тернопіль. 2013
5. Веселе читання: зошит-тренажер / Г.А. Мельник. - Тернопіль: Навчальна
книга - Богдан, 2015. - (Серія «Вчимося без нудьги»)
6. Виноградова Н.В. З чого починається любов до книги / Н.В.
Виноградова// Шкільна бібліотека. – 2011. - № 11
7. Григорян Е.Я., Мурко І.І., Федоренко О.О. Навчальний посібник з
розвиткувмінь читання дитячої літератури..- Запоріжжя:ЗДУ, 2009.
8. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. / І.М. Дичківська –
К.: Академвидав, 2004
9. Закріплюємо правильну вимову// Дошк.вих.-2007.-№ 11
10. Коршенко Н. І. Навчаємо читати за допомогою розвивальної
технології «Ребус-метод» // Вихователь-методист дошкільного закладу. —
№11-2014.
11. Наскельна О.В., Мархайчук М.В. Традиції сімейного читання / О.В.
Наскельна, М.В., Мархайчук,, Саска Д.П. // Шкільна бібліотека. – 2012.- №
21-22
12. Новікова О.О. Сходинки читацької майстерності /О.О.Новікова //
Шкільна бібліотека. - 2012. - № 19-20
13. Попова І.І. Обізнаність вихователів з поняттям «образне мовлення
дітей» // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного
університету ім. К.Д. Ушинського. – Одеса. - 2006. – Випуск 12.
14. Ребус-метод. Навчання читання за допомогою ребусів/
Л.В.Штернбергер -Видавництво: Лабораторія Антона Маніченко, Санкт-
Петербург - 2010
15. Свiтловська Н. Н. Методика навчання читанню: що це таке?
//Початкова школа. - 2005. - №2.
16. Тимофієва Л.Л., Швидкочитайлик. Вправи з швидкого читання.
Тернопіль: «Мальва ОСО», 2004
17. Ткачук Г. Читання – розгляд як системний метод формування
культури читацької дiяльностiучня // Початкова школа. - 2009. - №9

16. 18. Фесюкова Л. Б. Розвиток уяви і мовлення у дітей 4-7 років /
Л. Б. Фесюкова. – Х.: Веста, ТОВ«Ранок», 2007
19. Чечерiна Н. Ю. Формування навику збiглого читання у дiтей
старшого дошкiльного i молодшого шкiльного вiку: рекомендацiї батькам
//Початкова школа. - 2006. - №2.
20. Шелестова Л. Навчаємо читання: яку методику обрати? //
Дошкільне виховання. – 2009. – №4
21. Штернберг. Л. В. Ребус-метод. Початкове навчання читання за
допомогою складових піктограм Л.В.. Штернберг.-Видавництво
Штернберг, Санкт-Петербург, 2009.- 71с.
22. Штернберг .Л. В. Робочийзошит«Ребус - метод», С-П., 2009р.
23. Штернберг .Л. В. Ігроватехнологія «Ребус-метод»С-П., 2010р.
24. Яцєнта Л. Формування якостей читання як методична проблема
//Початкова школа. - 2008. - №9.
Інтернет-ресурси
http://www.rebus-metod.net
http://referat.niv.ru/view/referat-pedagogics/138/137364.htm

17. Автор: Дудка Марина Євгеніївна
Посада:Вихователь
Місце роботи: Дошкільний навчальний заклад(центр розвитку
дитини) «Золотий ключик» м.Нетішин. Хмельницька область